Міхо і об’єднана патріотична опозиція — страшний сон бариг при владі
Не підтримувати зараз об’єднання опозиційних, патріотичних сил навколо Саакашвілі і його соратників у боротьбі зі злочинно — олігархічним режимом Порошенка, — це об’єктивно грати на боці режиму Порошенка.
Дана сентеція була б помилковою, якщо б противники і критики такого об’єднання щось самі робили заради позбавлення України від брехливих мразот і відвертих клептократів у владі. Робили щось реальне і вагоме. Але ніхто з них нічого не робить. Взагалі.
Коли в останній раз була масова акція з політичними вимогами? А з економічними? (Протестний двіж “євробляхерів”, при всій повазі до їх справедливих вимог, носить доволі вузький характер.)
Можна написати тисячу гнівних постів у ФБ про режим внутрішньої окупації, можна робити гучні і погрозливи заяви на адресу діючої влади і додавати до них прекрасне групове фото, але, якщо, при цьому продовжувати рівно сидіти на сраці, то від цього всього режим нікуди не дінеться. Більш того, чим довше покидьки будуть знаходитися при владі без серйозного внутрішнього спротиву в країні, тим міцнішими буде їх влада.
Подивіться на північного сусіда, якщо є сумніви. Хуйло став президентом Росії у схожих умовах і майже з таким саме переможним відсотком, як і у Порошенка. Через деякий час, нацьковуючи своїх опонентів і противників один на одного, підгодовуючи з руки інших опозиціонерів і одночасно, закручуючи гайки в країні, Хуйло став фактичним диктатором Росії.
І саме в такий спосіб йде до диктатури путінського зразку Петро Олексійович. Посварити одних, купити інших, оббрехати і зацькувати третіх — все за кремлівським сценарієм. Наразі кількість спущених з ланцюга песиків задля мочилова Міхо зашкалює, а загальний рівень продукуємої владою ненависті до нього переплюнув московитський. Задіяні усі політичні та інформаційні ресурси. Разом з цим, розпочато кримінальне переслідування соратників і прихильників Саакашвілі.
І все це робиться з однією головною метою —
У БУДЬ-ЯКИЙ СПОСІБ НЕ ДАТИ ОБ’ЄДНАТИСЯ ПРОТИВНИКАМ ДІЮЧОЇ ЗЛОЧИННОЇ ВЛАДИ.
Об’єднана патріотична опозиція — це страшний сон Порошенка і Ко. Бо саме на полі українського патріотизму грає це кодло лицемірних і дволиких паскуд.
Моральні збоченці, політичні шахраї і звичайні аферисти, які захопили владу на хвилі народного протесту проти відверто проросійського, кримінального режиму Януковича, одягнули вишиванки і під гаслом “Слава Україні” кинулися цю Україну грабувати вже на свою користь, трошки прикриваючи свою проросійську сутність, але вдячно принижуючись перед Кремлем за агресію проти України, яка допомогає їм триматися при владі, “ бо Путін нападе”.
І ось, за таких обставин, хтось починає не по дитячому вибивати з-під них патріотичний стілець, викриваючи їх злочинне і псевдоукраїнське нутро, Звісно, злочинці при владі, з переляку, почали потужно всиратися у вигляді інформаційної істерики і відкриття кримінальних проваджень.
Всиратися, бо до повернення Саакашвілі в Україну влада взагалі не бачила для себе ніяких загроз, саме за неспроможності опозиції вдіяти щось серйозне відносно режиму Порошенка. Домогтися, наприклад, дострокових виборів Президента і Верховної ради, або організувати новий Майдан.
З цього приводу дуже показові міркування, мабуть, найближчого зараз соратника Порошенка — комсомольського випердиша — Юріка Луценка, які він озвучив на зустрічі з блогерами на початку вересня, яка, на відміну від попередніх, широкого резонансу чомусь не отримала.
Один з учасників цієї зустрічі,журналіст Олег Єльцов, наводить думки Луценка щодо “аморфності” антипрезидентськиз сил:
«Для досрочных выборов в парламент должна присутствовать критическая масса недовольства в обществе. Да, во времена реформ нигде народ не ликовал, и украинцы не являются исключением. Однако обыватель чувствует, что хуже не становится. Народ стонет, но терпит, работает и кует свое светлое будущее. Поднять народные массы на новый Майдан оппозиции не под силу. Все до единой антипрезидентские силы сегодня аморфные, у них нет сильной идеи, лозунгов, которые смогут сподвигнуть электорат на восстание. Луценко говорит об этом с уверенностью, имея немалый опыт революций».
Ага, дехто виявився таким “аморфним”, для Порошенка, Луценка, Авакова і всієї рошенівсько-фронтової гоп-компаніі, що смердюча рідина з їх переляканих нутрощів, обрушилася на нього ніагарським водоспадом з усіх телевізорів, газет, інтернетів, та всіх можливих побутових приладів.
До речі, дивно, що видатний борець з корупцією Юга Луценко, який проживає у скромній хатинці на 800 квадратів, мільйонний бізнес якого записан на сина і дружина якого всього за декілька років успішної праці у Верховній раді придбала вже другий мегакоштовний джип Мерседес, знає про те, що пересічний українець якось відчуває, що гірше не становиться. Цікаво, звідки ГенплокуЛОЛу це відомо?
Проте, повернемося до інформаційної війни відкритої владою проти Міхаеля Саакашвілі і розглянемо декілька головних її меседжів.
- З Саакашвілі роблять месію.
Повне лайно, а не аргумент. Міхо навіть юридично ніяким месією бути не може, бо за українським законодавством не може стати Президентом. А саме з цією посадою наше патерналістське суспільство пов’язує свої очікування на “спасітєля”. Тим більше, забавно чути такі пред’яви від тих, хто вважає, що Порошенку немає жодної альтернативи.
2. Саакашвілі зганьбив себе працею в команді Порошенка і, типу, нічого не зробив на посаді губернатора Одеської області.
Як на мене, це саме серйозне звинувачення до Міхо. Але, треба не забувати, що Міхаель знайшов у себе сили добровільно піти від Порошенка. І не просто піти, а піти з оголошенням війни своєму колишньому патрону. Звісно, можна було і раніше, ніж через півтора року, зрозуміти, що на посаді губера радикально змінити ситуацію в регіоні без підтримки центральної влади неможливо в принципі. Але краще пізно, ніж ніколи.
У якості ще одного контраргументу до звинувачення Саакашвілі у тому, що він був людиною Президента, варто додати, що свого часу в Чілі, генерал Піночет теж був людиною Президента. І теж був призначений Президентом на важливу державну посаду. А саме, Головнокомандуючим армією Чілі і міністром внутрішніх справ країни одночасно. Але, це не завадило генералу Піно знищити Аль’єнде, Скоріше навіть допомогло.
3. Саакашвілі не має права на щось претендувати в українській політиці, бо він чужинець.
Це тема намба ван щодо Міхаеля Ніколозовича у заангажованих владою супер-пупер-мега патріотів і багатьох націоналістів. І, якщо, від провладних і владних шароварників це звинувачення звучить хоч і паскудно, але органічно, то позиція націоналістів м’яко кажучи, дивує. Бо віддає таким собі двоємислієм.
Чужинці, тобто : грузини, чеченці, росіяни, білоруси і т.д., за такою логікою, можуть за Україну тільки воювати і вмирати на війні проти агресора. Причому, воювати поруч з націоналістами. А, ось, допомагати будувати нам сильну і цивілізовану країну в політичній площині і політичній боротьбі їм не можна.
Потрібен, як кажуть представники націоналістичних рухів, свій, український, народний лідер. Пречудово! Всі — за! Тільки звідки він візьметься, якщо українські націоналісти між собою ніяк домовитися не можуть про об’єднання в одну потужну політичну силу? Якась спроба зробити це, навесні цього року відбулася. Але, підписати спільну декларацію за все гарне і проти всього поганого і зробити колективне селфі якось малувато. З урахуванням того, що після цієї історичної події від націоналістів ніяких суспільнозначущих ідей так і не з’явилося — зовсім малувато.
Про ще одні “аргументи” противників Міхо у вигляді “свідчень”, того, як у Грузії, насправді, при Саакашвілі майже все було погано, які масовано стали накидуватися на вентилятор українських ЗМІ, не буду з підстав їх повної дебільності.
Таким чином, ми бачимо, що наразі, злочинно — клептократична влада Порошенка і компанії, взялася з усіх сил мочити Саакашвілі за допомогою шалених інформаційних маніпуляцій і відвертої брехні. І я ще раз наголошую, що робиться це для того, щоб у такий засіб дискредитації особи Саакашвілі, унеможливити згуртування навколо нього і його соратників патріотично налаштованої опозиції.
В принципі, у нас іншої, відносно діючого режиму, існувати і не може, незважаючи на намагання влади зліпити таку з проросійських сил, типу, Опозиційного блоку і тому подібне.
Бо ніяких системних протиріч між владними псевдопатріотами і укро-московитськими покидьками немає. Всі вони зацікавлені тільки в одному — подальшому грабунку народу України за допомогою і під наглядом московської метрополії.
Тому, сьогодні, волати і стогнати про злочинну владу і в той же час, знаходитися осторонь об’єднаного спротиву владі, це фактично погоджуватися з тим, що відбувається в країні. А якщо, не чинити нікого опору владі негідників, злочинців і фарісеїв, і, в той же час, мочити тих, хто цей опір починає організовувати, то цю владу, значить, ще й відверто підтримувати.
Це значить підтримувати здачу інтересів України Кремлю, подальше зубожіння населення і його пограбування олігархами, в тому числі, через злочинні комунальні тарифи,
підтримувати корупцію і правове свавілля в державі, мусорський і прокурорський бєспрєдєл, переслідування патріотів і знущання суддів над Правом і Законом,
підтримувати знущання над бізнесом, ідіотську податкову систему, трудову та загальну іміграцію з країни і розпил бюджету владними кланами.
Це, взагалі, підтримувати панування у державі цинічної брехні, відвертої дволикості, вишуканого паскудства, принизливого блядства і відкритого морального уєбанства.
Обирайте, коротше, кому, що.
Олександр Ружанський, 17.09.17, newspravda.com
(2 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...
(2 оценок, среднее: 5,00 из 5)Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...Метки: Олександр Ружанський
PiligrimK
22.09.2017
в 19:32
mix_ko
22.09.2017
в 19:53
Хто допоможе зберегти від нападу пуйльонців сервери ЦВК на виборах — самі ми не впораємося.
Валентина
23.09.2017
в 12:25
Сначала надо хоть ЦВК поменять.