Епізоди війни. Епізод 3-й
Він так впевнено, урОчисто, безстрашно
за «години» зупиняв терор!..
А в Дебальцеве розстрілювали наших…
Методично… Всіх без винятку… В упор…
– Мітріч! Сєпари за школою, навпроти!
Штук, приблизно, сорок – п’ятдесят!
– Де «Студент»?
– Нема його… «Двохсотий»…
І «трьохсотих» четверо, комбат…
– Так, панове! Почалась двіжуха!
Це кадирівці! «Алах акбар» кричать!
Спалах… Видко, їбанула «Муха»…
Ще один…
– Живі?!
– Та наче.. блядь…
– Шо там штаб?!
– Мовчать , дегенерати!
Треба прориватися, майор!
– Бережіть патрони! Не стріляти!
Бо походу «гавкнув» коридор!
Знову спалах… Другий… П’ятий… Восьмий…
– Підораси!..
– Мамо, прощавай!..
В пам’яті десь взявся дядько Йосип….
Розріза весільний коровай….
Потім голос чійсь неначе з бочки:
– Всех накрыло! Мейд ин дэнээр!
Жора, клацни пару снимков с этой точки.
Чтоб на фоне фарша из «бэндэр».
– Глянь сюда! Один не жмурик – ранен!
– Ща исправим… Чё не сдох, дурак!
Буду резать горло, как барАну!..
Клацай, Жора! Селфи, бля, ништяк!..
……………………………………..
Щоб доставити вантаж, додому, «двісті»,
знадобився лиш один-єдиний рейд…
Він тепер нам каже про амністію…
Бо «альтернативы Минску нет»!..
©Violonchelist
Метки: Вірші про війну
Комментарии читателей статьи "Епізоди війни. Епізод 3-й"
- Оставьте первый комментарий - автор старался
Добавить комментарий
Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.