Люблю Україну!
Бо вона матір моя.
Як рідну дитину,
Як своє немовля.
Степи широкі,
Землю родючу,
Смереки високі
Та вербу плакучу.
Старовинний Дніпро
Та широкий Дунай.
В небі сяйво зірок,
Богом освячений край.
Тут батька і матір
Мене народили.
Тут мав би я намір
Життя присвятити.
Та поза України
Долею сталося
В далекій чужині
Життя моє склалося.
