Банковая и ешак Фемиды
Кафедра Коррупции и Популизма.
На календаре cуббота 16 октября, а в каментах к предыдущему посту некоторые колеги выразили мнение, дескать, Зе-шлепперу уделяется слишком много внимания. С чем автор категорически не согласен, ибо одним из ключевых качеств украинского политикума является способность прыгать по нескольку раз на одни и те же грабли (о чем как раз и шла речь во вчерашнем материале).
А заодно отмечу, что есть огромная разница между обсуждением свежих политических скандалов и скрупулезным анализом всех обстоятельств. И вот как раз последним я призываю заниматься на заседаниях нашей кафедры. Перефразируя классика, борьба с коррупцией и популизмом – это строгий контроль и учет!
Сторис №7: «Кейс судьи Чауса»
Судья Днепровского райсуда Киева Николай Алексеевич Чаус является просто эталонным примером отпетого слуги Фемиды, наглядно опровергающего тезис, что для избегания искушения судьям следует платить ахуенные зарплаты и пенсии.
Судья Чаус брал взятки и выносил противоправные решения практически не таясь, но все грехи ему отпускались, так сказать, оптом. Из наиболее резонансных дел скандального судьи можно вспомнить случаи:
— с Юрием Иванющенко (решениям Чауса сей криминальный «авторитет» был снят с розыска и фактически запрещены следственные действия против него),
— а также с Геннадием Корбаном, которого после операции стентирования сосудов на сердце взяли под стражу именно по решения гандона в мантии.
Считается, что грехи Чаус прощались ему в обмен на заслуги перед Банковой, то бишь, многие эксперты считали его карманным судьей Администрации президента.
9 августа 2016 года этот космический прохиндей был задержан детективами НАБУ при получении взятки в 150 тысяч долларов, однако Верховная Рада не дала согласия на его арест и судья Чаус бежал в Молдавию якобы при пособничестве людей из близкого окружения Петра Порошенко (по словам олигарха Александра Онищенко).
С 11 ноября 2016 года он находится в международном розыске по линии Интерпола.
1 марта 2017 года Чаус сдался правоохранителям в Молдове, после чего САП заявила о намерениях требовать его выдачу Украине.
3 апреля 2021 года судья ЧАЭС был похищен представителями украинских спецслужб прямо среди бела дня в Кишиневе и тайно вывезен в Украину. Молдавские правоохранители буквально за несколько дней установили причастных к похищению экс-судьи, идентифицировав двух сотрудников главного управления разведки Украины.
Необходимость данного похищения, мягко говоря, вызывает большие сомнения, ибо двумя неделями ранее — 15 марта Верховный суд Молдовы отказал (!) в предоставлении политического убежища бывшему судье Днепровского районного суда города Киева Николаю Чаусу.
Несмотря на претензии молдавских властей, официальный Киев «упал на мороз», отрицая свою причастность к похищению Чауса и скрывая его местонахождение.
Судья Чаус обнаружился в Украине только три месяца спустя — 30 июля 2021 года, явившись внезапно из ниоткуда в одних трусах в селе Мазуровка Винницкой области.
В настоящее время наш герой находится под круглосуточным домашним арестом, причем ни он, ни официальные власти явно не спешат обнародовать хоть какую-то правдоподобную версию его злоключений…
***
Для Банковой в целом и Зеленского в частности кейс судьи Чауса – это самый настоящий ящик Пандоры, ибо здесь к действиям и поведению официальных властей, начиная от действий ГУР и заканчивая истинными намерениями Банковой — возникает как минимум с десяток вопросов, каждый из которых предполагает далеко идущие последствия. И ни на один из вопросов Зеленский до сих пор не промычал хоть что-то членораздельное.
Кейс судьи Чауса Банковая проваливает с оглушительным треском. И нужно быть совершенно слепым, чтобы до сих пор не заметить, что очевидный конфликт Банковой с представителями судебной ветви власти – это вовсе не про борьбу с коррупцией и за торжество правосудия, а про попытку Зе-клоунов «оседлать ешака Фемиды»…
© Олег Федоренко, 16.10.2021
Автор публикации
Arkadiys
16.10.2021
в 14:50
Нет повести печальнее….о стране,
где воровство определяет все аспекты
жизни всего общества.
Тружусь всю жизнь усердно я.
Тружусь не прикладая рук.
Ворую честно всё вокруг
И посылаю нах*й я тебя.
Для меня история с Чаусом является
ярким примером дебильности зеленой власти
аятолы Зеленского и безнадежности перспективы
Украины сегодня и завтра.
Вот така херня, малята!
А вы держитесь!
Завтра будет лучше чем вчера!
Петрович
18.10.2021
в 19:24
— И нужно быть совершенно слепым, чтобы до сих пор не заметить, что очевидный конфликт Банковой с представителями судебной ветви власти – это вовсе не про борьбу с коррупцией и за торжество правосудия, а про попытку Зе-клоунов «оседлать ешака Фемиды»
— За взаємовигідними домовленостями на «ешаку Фемиды» їздять всі державні чиновники ще з часів раннього СРСР і до наших днів. Можна тільки здогадуватися, яку з умов домовленості не виконує Банкова зараз. Можливо не тільки нам зрозуміла недовговічність нинішньої влади.
Сліпий Пью
18.10.2021
в 23:11
За взаємовигідними домовленостями на «ешаку Фемиды» їздять всі державні чиновники ще з часів раннього СРСР і до наших днів. Можна тільки здогадуватися, яку з умов домовленості не виконує Банкова зараз. Можливо не тільки нам зрозуміла недовговічність нинішньої влади.
_________________
От-от. Я саме на цьому вже давно повторююся — шо папэрєднікі, шо наступнікі — вони всі з одної Кончи-Заспи, а дітлахи їх навчаються в одному ж тому ж Кембріджі чи Оксфорді. А люди дурні шо буратіни — кожного разу йдуть на вибори і голосують за «правильного» кандідата — голосуй не голосуй — все одно получіш ..й.
От в мене більшість друзів в 90-х, а хто пізніше звалили з Батьківщини і всі — всі вже міцно стоять на ногах — вже у кожного є свій дім, рахунок у банку, робота та якась пенсія вимальювується. Шо маємо ми, українці в Україні? Ніхуя. Робота сьогодні є — завтра може не стати, з/п в порівнянні з Заходом на рівні соціальної допомоги малоімущім непрацездатним, на Сході війна і гинуть наши батьки, брати і сестри, а на пенсію навіть на поховання не вистачить не те шоб жити.
Так от питання — нахуя нам такий цімєс?
Петрович
18.10.2021
в 23:50
— От в мене більшість друзів в 90-х, а хто пізніше звалили з Батьківщини і всі — всі вже міцно стоять на ногах — вже у кожного є свій дім, рахунок у банку, робота та якась пенсія вимальювується
— Приїхати в чужу країну, щоб споживати добробут, здобутий чужими руками — це не моє. В мені сильна прив’язаність до цієї землі, де живу і де хочу померти. Якщо ми звідси поїдемо, сюди приїдуть інші, нам і спасибі не скажуть, що віддали їм землю з чудовою природою, пристойним кліматом, без природних катаклізмів — ідеальну для життя. І вони тут житимуть так, як ми не зуміли.
— на Сході війна і гинуть наші батьки, брати і сестри…
— Я знаю, за що вони гинуть — щоб не прийшли голодні сусіди на захоплені землі, які їм подобаються більше, ніж нам. Вони й без війни сюди переселялися сотнями тисяч, мільйонами.
— …на пенсію навіть на поховання не вистачить не те шоб жити
— Нікого не залишають гнити в квартирі на дивані. Якщо не вірити в обов’язковість ритуальних похоронних церемоній, то чи не по фіг, що буде з трупом? Може втішить, що на поховання ПФ видає 3 пенсії.
Сліпий Пью
19.10.2021
в 15:41
«Приїхати в чужу країну, щоб споживати добробут, здобутий чужими руками — це не моє. В мені сильна прив’язаність до цієї землі, де живу і де хочу»
_________________________
Любити Україну можна і в Торонто і в Сіднеї. Споживати доробут Вам ніхто не дасть — на Заході шари нема, там тре пахати, але там нема праці на шару як у нас, якщо в тебе є мозок, знання, вміння і ти знайошов роботу — через якийсь час знайдеш гідну зп. Хоча не всім фартить звісно. Нагадаю — багато чого на тому ж Заході зроблено руками українців — на тій же Канадщині чи Португальщині, де українська діаспора одна з самих. Мене там закордоном тільки ностальгія за рідними і домом пригничувала — все інше більш-меньш.
Простіше за все рахувати скільки від’їжжають і скільки повертаються.
«Вмені сильна прив’язаність до цієї землі, де живу і де хочу померти.» _________________________________
В мене теж є деяка прив’язаність, але з від’їздом друзів та з віком я відчуваю, шо рідний край навколо вже не такий рідний як колись — як декорація, де нема старих акторів (є нові, але це вже не твоя пьєса, навколо не твоя музика і не твоє кіно). І померти я тут не хочу — мені однаково де померти і шо буде з тілом після смерті. Душа безсмертна — тіло лише одяг, який старіє та згодом зникає.
«Я знаю, за що вони гинуть — щоб не прийшли голодні сусіди на захоплені землі»
______________________________
Це офіційна версія. Найсправді вони гинуть, шоб ахмєтови, коломийські і порошенки продовжували доїти Україну і виводити гроші в офшори. Загиблим Батьківщина хіба шо медальку дасть посмертно і вінок на могилу. До речі, крайнього разу був у Межигірьї (бувшому маєтку Хведоровича) там досі мешкають «біженці з Донбасу». Вони побігли і живуть за рахунок держави та волонтерів, а українці з інших регіонів помирають на Сході — тут шось не так ІМХО.
«Може втішить, що на поховання ПФ видає 3 пенсії.»
________________________
Про «на поховання не вистачить» я сказав, що українська так звана пенсія принижує гідність наших громадян — вижити не неї НЕМОЖЛИВО. 3 пенсії на поховання не вистачить, хіба шо заплатити 4-ом, шо копають.
В цілому, я не бачу сенсу вмирати на Донбасі. Я вважаю підписанти Будапештського меморандума нас зрадили і вертіти перед ними хвостом — негідно незалежної держави. Або нехай підписуються по-дорослому, або послати їх нахєр і вийти з всяких ОБСЄ.
Петрович
19.10.2021
в 22:28
— Насправді вони гинуть, шоб ахмєтови, коломийські і порошенки продовжували доїти Україну і виводити гроші в офшори.
Знайомий Герой Соціалістичної праці з Поволжя одержав зірку Героя за урожаї пшениці 7 — 9 ц/га. Тоді в рідній Херсонській області збирали не менше 36 ц/га. Короткий сільськогосподарський рік і неможливість годувати з тієї землі себе, царів, бояр, військо гнала московитів на південь, Від Воронежа й далі чорноземи давали прийнятні врожаї. Ще за царів ріст населення й малоземелля загострили проблему продуктів харчування і почали працювати державні програми переселення на територію нинішньої України.
Етнічний склад населення Харківської області
— у 1926 р. українців 75,4%, у 1989 р. — 62,8 %
— у 1926 р. росіян 19,4%, у 1989 р. — 33,2 %
Незалежність України загальмувала переселення. А треба. Ви ж знаєте, в якому стані російські села і які продукти харчування навіть у Москві.
Звичайно, армія захищає національний бізнес — саме з цього почалося формування національних держав у Європі і встановлення державних кордонів. Український бізнес не виживе в кордонах СРСР. Бізнесмени це розуміють. Правда ж, розуміємо й ми, куди поділася нафтопереробна і алюмінієва промисловість України. Чи ні?
Петрович
19.10.2021
в 22:45
— Споживати доробут Вам ніхто не дасть — на Заході шари нема, там тре пахати, але там нема праці на шару як у нас, якщо в тебе є мозок, знання, вміння і ти знайшов роботу — через якийсь час знайдеш гідну зп.
— Спрощуєте.
— В цілому, я не бачу сенсу вмирати на Донбасі.
— Життя — чудова штука. Але якщо воїни не вмиратимуть на Донбасі, будемо ми всі гнити в Малоросії.
— мені однаково де померти і шо буде з тілом після смерті.
—
— Душа безсмертна
— Важко уявити мільярди ( трильйони, секстильйони…) безсмертних душ і чим вони розвіюють нудьгу- дивляться кіно, садять сади, запалюють зірки… Чи може безсмертя бездіяльне? А неандертальці теж мали безсмертні душі? На якій стадії еволюції примати одержали безсмертні душі?
Ой, краще не треба про безсмертя….
Arkadiys
19.10.2021
в 08:10
Петрович великий оптимист, однако!
Шо воля, шо неволя — всэ однако!
Украинскому барану
Все по барабану.
Хрен ложил на честь страны-
Лишь бы не было войны.
Arkadiys
19.10.2021
в 15:33
Вторник 19 октября, Украина.
Зал брякнул торжественным вставанием зеленорожих и
шумом их рукоплесканий,
и страшная небритая рожа выставилась в президиуме,
поводя очами, как будто спрашивая:
«А что вы тут делаете, добрые люди?»
«Какая противная рожа! Взял бы тебя, глупую животину,
да щелчками бы тебя в нос, в уши, в зубы –
во всякое место!» Гоголь, Женитьба…
Глядя на президиум ВРУ:
— всякой твари по паре,
= подобное тянется к подобному.
Вот почему Разумков там был лишний!