Déjà-vu?

Вспомнилась, почему-то, статья за август 2013 года

Петро Порошенко – троянська свиня для Києва

10.08.2013     Андрій Обломов

Сьогодні Порошенко і з натиском броньованого хаммера «їде» до цілі – столичного мерства. Здається, він уже повністю «зачарував» та купив так звану об’єднану опозицію, яка готова оголосити нашого солодкого магната єдиним кандидатом у мери. Останнім бастіоном, який, скоріш за все, рухне, є сама Тимошенко. «Вибачити» вчорашнього помаранчевого соратника за роль детонатора вибуху, що розніс на друзки «команду любих друзів», і мав наслідком нинішнє місцезнаходження Тимошенко за гратами.

Вона, очевидно, таки зможе. Але причиною стане зовсім не християнське смирення і всепрощення Леді Ю, а банальне бажання вирватися із місць не надто віддалених. Порошенко на разі зможе їй у цьому посприяти. Відтак у поРОШЕНка залишається останній, але дуже складний форпост, який він мусить взяти: столичний електорат.

Завоювати його симпатію значно, у рази складніше, ніж купити прихильність та голоси вінничан. (Без образ для останніх. Сумнівний, звісно, комплімент, але наївність – це ознака відсутності цинізму).

Усі рейтинги симпатій мешканців столиці яскраво дають зрозуміти Порошенкові: його бачать наскрізь! І чудово розуміють всі наміри. Навіть ті, які сховані під чорною водяною глибою в Маріанській впадині порошенкової душі

До чого я веду? Та до того, що політтехнологи Порошенка, взяли на озброєння той самий спосіб «взяття» Києва, що й греки в 1260 році до нашої ери при завоюванні Трої. А роль «троянського коня» буде виконувати наша люба Вінниця та її не менш любий мер Гройсман.

Технологія проста: Порошенко за короткий період перетворив Вінницю на місто-сад! На Едем, де вічно світить сонце, течуть шоколадні ріки і веселково виграють світло-музичні фонтани, кращі ніж в Еміратах. Тут немає безробіття, промисловість стрімко злітає вгору, інвестори стоять у черзі, а всі люди, усміхнені та щасливі, радісно крокують на роботу – на цукеркову фабрику Порошенка& Так-так, я про дуже вчасно «підігнаний» журналом «Фокус» рейтинг українських міст за якістю життя. І перше місце у ньому – ну хто б сумнівався! – зайняла наша Вінниця.

Уявіть собі, наше місто очолило рейтинг 50-ти кращих міст для життя в Україні! І всі показники, критерії, статистичні дані це підтверджують. Як казав герой «Службового роману», «якби не статистика, то ми б не знали, як добре ми живемо»

Заспокойтеся всі, хто живе у нашій Вінниці-Едемі! Не обурюйтеся так голосно ті, хто досі не має роботи через скорочення рідного підприємства, перетвореного нині на який-небудь Магі-Центр. Не лайтеся нецензурно водії та пішоходи, які вимушені щоденно долати вінницькі баюри. Не проклинайте життя та порошенкові рейтинги вінничани, яким сьогодні доводиться сплачувати все більші й більші суми за комунальні послуги приватній фірмі Гройсмана.

Просто наше місто стало частиною політтехнології! Порошенко зробив із нього свого «троянського коня», на якому суне на Київ.

І не сумнівайтеся, це саме так! Петро Олексійович із доказами не забарився. Ще не встиг «вистигнути» рейтинг від «Фокуса» (от же ж у даному випадку вдала назва видання!), як Порошенко поліз в ефір свого «5-го каналу чесних новин» давати інтерв’ю своєму штатному журналістові Святославу Цеголку.

Вже на 15-ій хвилині свого розлогого (я б навіть сказав, президентськи-амбітного) інтерв’ю, Цеголко «раптом» запитав про «Фокус»-рейтинг Вінниці. І поїхало!.. Магнат осідлав свого «троянського коника» і почав хвалитися киянам, як же сьогодні чудово живеться у Вінниці! Які там дороги, зарплати, фонтани, економіка, прозорість, інвестклімат та благодать!.. І все це дякуючи йому, великому і щедрому меценатові та господарникі. (Ну і, звісно ж, у деякій мірі – міському голові Гройсману, найбільша заслуга якого у тому, що він – вірний соратник Порошенка).

Щодо вінничан – то вони дуже чесні люди, тому достойно оцінили зусилля мецената Порошенка і на виборах дали йому такий відсоток підтримки, про який усім іншим і мріяти не варто. Чи треба бути великим стратегом, аби передбачити, чим закінчилося Порошенкове інтерв’ю? Ну, звісно ж, набагато гіршим, ніж у Вінниці, рівнем життя Києва! Треба бути останнім дурнем, аби не зрозуміти логічного ряду порошенкових аналогій: із Вінниці я зробив Емірати, зроблю і з Києвом те саме. Оберіть мене, ідіть!  Ні, просто: ідіть і оберіть!

Ну, з Петром Олексійовичем усе зрозуміло. На лице ази політтехнології: створено інформаційний привід – висотано із нього всі дивіденди. Але й наш славний мер Вова теж не дурень і встиг зачепити вершків із цього «фокусу» з рейтингом! Як тільки оголосили про рейтинг, негайно зазвучали небесні фанфари славному міському реформаторові у його ЗМІ. Штатні журналісти почали зловтішатися й писати «посвяти меровим ворогам»: ага, мовляв, не діждетесь! Ідіть і купуйте антидепресанти!..

Ой, багато треба тих антидепресантів, бо «вороги» мера – це добра половина вінничан. Тих, які сьогодні залишилися без роботи і поїхали на заробітки до міста, що зайняло друге місце рейтингу – Києва. Там вони працюють водіями на маршрутках, які у Вінниці винищила «траспортна реформа» Гройсмана. Або охоронцями та сторожами вахтовим методом. Чи будівельниками та доглядальницями. Бо в рідному місті можна працевлаштуватися тільки продавцями в різні торгівельно-розважальні «гранди». Про те, що і в нашій Вінниці є люди тверезомислячі, зі здоровою долею цинізму, свідчить коментар під повідомленням про «Вінницю – переможця всіх рейтингів» в «Українській правді», підписаному «свободная гражданка».

Має сенс процитувати його повністю, так як подібне хотіли б сказати маса вінничан:

«Действительно, чем чудовищнее ложь, тем быстрее в нее поверят. Кажется, что цинизм власть предержащих достиг такой степени, что уже притупилась способность ужасаться и поражаться всей той откровенной лжи, которая потоком льется из СМИ. «Страшно, когда власть считает народ своим рабом, но еще страшнее, когда народ с этим соглашается». Винница, к сожалению, город тотального рабства и приспособленчества. Перефразируя слова классика, можно сказать о Виннице: «Город рабов, город господ». Нашумевшие в свое время взрывы в маршрутках с многочисленными жертвами при переделе рынка перевозок (связывали с именем Порошенко), скандальные бандитские выборы в 11 округе ( «победил» Домбровский – человек Порошенка при откровенном пособничестве Гройсмана – человека Порошенка), лобызание рук Харанта во время визита «самого» в Винницу – это лишь одиночные штрихи к портрету. Граждан в этом городе, пожалуй, меньше, чем в любом другом. И, соответственно, достоинством там и не пахнет. Все остальное – фикция»

Істинна правда! Фікції, маніпуляції, піар-акції, фокуси з «Фокусами» – це інструменти таких, як Порошенко та Гройсман. Що до останнього, то він дарма вважає вінничан наївними дурнями. Ні, такими є не всі мешканці обласного центру. За інформацією сайту Подолія-beast, у багатьох «євро-мер» вже викликає крайнє роздратування.

Багато з них уже вголос говорять, що Гройсман не заспокоїться, поки не заасфальтує всю Вінницю. Що супермаркети, кафе і торгівельні центри скоро «з’їдять» ті жалюгідні клаптики природи, що залишилися. Що на Тяжилові ЖЕК повністю нищить зелені насадження, «щоб сміття не збиралось». Навіть вічнозелені туї, посаджені жителями. При цьому посилаються на розпорядження міськради. Про мільйонні кредити, набрані мером, які доведеться віддавати містянам. Про захмарну вартість обклеювання сміттєбаків квіточками та усіляких черепах та газончиків під міською радою. Про асфальт, який кладеться прямо в калюжі, аби трьом гройсманівським заводам було що робити. Про тротуарну плитку, яку підприємців змушують купляти винятково у певних фірм. (При цьому плитку, гарантія експлуатації якої складає 20 років, перестеляють раз у три роки). Про перекопування вулиці Грушевського для підведення комунікацій під торгівельний центр соратника Вови – пана Моргунова. Про масове розпродування землі міста винятково своїм та нашим. Про забудову річки Вишня. Про посягання на Лісопарк та Ботанічний сад  Про все це і багато-багато іншого розповідають джерела – люди все бачать і розуміють!

І таких, які вірять рейтингам імені Порошенка-Гройсмана, все менше

P.S. Для непосвячених: журнал «Фокус», який виніс Вінницю на першу сходинку рейтингу, входить до складу Видавничого Дому «Український Медіа Холдинг», який у свою чергу входить до складу United Media Holding (UMH) – міжнародної диверсифікованої мультимедийної компанії. Порошенко і UMH співпрацюють з 2007 року.

У 2011 році партнери спільно купили «Наше радіо» у ірландської медіакомпанії Communicorp, а пізніше KP Media – у засновника компанії Джеда Сандена. Навесні 2013 року Порошенко продав частку – по 50% – у «Нашому радіо» і KP Media (журнал «Кореспондент», сайт korrespondent.net та портал bigmir.net). Його партнер – медіагрупа United Media Holding. Тобто є власником «Фокусу». Порошенко навіть не витратився сильно, аби купити потрібне місце рейтингу. Він просто його замовив. Під вибори.

Уже тогда шла речь об избрании нашего верховного главнокомандующего.

Правда, автор за 4 месяца до Майдана не понял всю высоту его планов.

Статья эта тогда была не очень заметна-в то время у Порошенко был имидж жертвы российского рейдерства, и,соответственно, превращался в очередного “Национального лидера”, вроде Ющенко в 2004 году. Общество (судя по тогдашним обсуждениям на Корре и Цензоре) не хотело слышать циничную правду о человеке, которого сейчас проклинает.

Точно так же, как сейчас эти же люди не хотят слышать циничную правду о своих нынешних кумирах. О куме Порошенко Саакашвили. О прокуроре времён Януковича Сытнике.

О бывшем депутате ВР от партии БПП Филатове. О сыне министра образования времён Ющенко Вакарчуке.

2 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 5 (2 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Метки: ,

2 комментария читателей статьи "Déjà-vu?"


  1. Arkadiys
    08.04.2018
    в 19:38

    Оочень крупный текст. Ещё бы уменьшить в десять раз.

    0

Добавить комментарий