Російський синдром

Позаду кілька напівбезсонних ночей і переповнених напруженим очікуванням днів.  Вибори в Росії. Зі стабільно  гниючої імперії гниль розповзається до сусідів. Сучасні засоби комунікації роблять вразливою до гниття всю цивілізацію. Наївно було думати, що чергові вибори Путіна зупинять цей процес. Теплилася надія, що бунтівний потенціал, яскраво артикульований в інеті, виплеснеться у виборчі бюлетені і якось вплине на Путіна. З якої б то радості. Ідеально влаштована система не має потреби змінюватися. Еволюція життя дає цьому безліч прикладів. Фантастика – цивілізація термітів, динозаврів, дельфінів… Будь-який вид вирішує два завдання – харчування і розмноження. Доки рівень харчування і розмноження достатній для збереження виду, зміни йому непотрібні. Все, що надто відхиляється від середнього рівня, природний відбір відхиляє.

Тваринний світ дає зразки успішних соціальних структур з диктатурами, автократіями та демократіями, і не менше зразків успішних індивідуалістів. Проблема в тому, що тривалі періоди стабільних зовнішніх умов створюють ілюзію стабільності існуючого укладу життя. Зміни умов життя, часом катастрофічні, змінюють умови харчування і розмноження. П’ять масових вимирань викликали еволюцію інтелекту, який доповнив природний добір якісно іншими регуляторами еволюції, здатними відповідати на масштабні зміни. Перемоги інтелекту в короткочасній перспективі часто обертаються поразками в довготривалій перспективі.

Російські вибори, як не прикро це визнати, відбуваються за такою ж моделлю, що й вибори українські.

З цим нам доведеться мати справу через рік:

1) патерналістське суспільство чекає, що хтось запропонує йому програму успіху і шляхи її реалізації, при чому максимальний успіх повинні забезпечити мінімальні зусилля суспільства;

2) люди, чий добробут залежить від доступу до державного бюджету, хочуть зберегти і розширити  джерела своїх доходів, при чому їх не цікавить, яким чином наповнюється державний бюджет і чи ефективно він використовується;

3) спроба через вибори змінити існуючий порядок розподілу державного бюджету розглядається як небезпека для збереження своєї території кормління;

4) загроза втрати території кормління через зовнішнє втручання мобілізує все суспільство навколо вождя для захисту території;

5) вождь повинен бути впевненим, сильним, демонструвати ознаки приналежності до спільноти, дбати про народ і лякати сусідів;

6) безальтернативність вождя повинна бути очевидною для середньостатистичного виборця.

Якщо лідер нації відповідає цим основним вимогам, він переможе за будь-яких обставин. Що запропонував своєму народові Путін?

Санкції від США і Європи відкрили блискучі перспективи для розвитку імпортозаміщуючої економіки і встановлення нових економічних і політичних зв’язків з країнами Азії і Південної Америки. Вже зараз економіка на підйомі, ціни на газ і нафту зростають, нові трубопроводи будуються, Крим розвивається в рідній гавані. При цьому народу не довелося і не доведеться перенапружуватися.

Уряд РФ виділив з резервного фонду 20 млрд. руб. на дотування підвищення зарплат бюджетникам з 1 травня 2018 року на 4 %. Це не короткочасний захід, а питання постійної турботи Президента і уряду. У 2017 році страхові пенсії збільшені на 3,7 %, що більше ніж індекс інфляції за цей рік. З 1 квітня 2018 році буде збільшено розмір пенсій 3,9 млн. пенсіонерів. Зрозуміло, чому основними виборцями Путіна стали найчисленніші прошарки суспільства – пенсіонери і бюджетники.

Хто посягає на їхню територію кормління? Чи не Олексій Навальний? Реформування суспільства за західними зразками ставить під загрозу стабільний дохід людей некомпетентних, непрофесійних, які в конкурентних умовах програють енергійним, ініціативним, знаючим. Нинішні території кормління, як легальні, так і нелегальні, могли бути переділені або відібрані. Виборчі штаби Навального взялися рахувати кількість виборців на дільницях, щоб упередити можливі фальсифікації. І досягли протилежного ефекту – політично інертна маса часом під загрозою звільнення, а частіше по добрій волі продемонструвала готовність захистити свою територію. Чи були фальсифікації? Звичайно, перестаралося багато послужливих дурнів. Не завадило б знати Навальному, що основні фальсифікації відбуваються не на виборчих дільницях, а поза ними, коли в дорозі між виборчою дільницею і виборчим округом пишуться, переписуються і замінюються протоколи з підрахунком голосів.  Проблема не в тому, щоб правильно рахувати на дільниці, а в тому, щоб захистити підрахунок. Спостерігачів для цього недостатньо, потрібні голови і секретарі на виборчих дільницях і в виборчих округах.

Війна консолідує суспільство. Перемоги гуртують навколо лідера, ділять порівну відчуття всесвітньо-історичної значимості між найбіднішими і найбагатшими, найнікчемнішими і найсильнішими, найпідлішими і найшляхетнішими. Якщо перемог немає, їх необхідно вигадати. Відвойований Крим, врятовані росіяни Донбасу, захищені від ІДІЛівців сирійці – все пішло в скарбницю перемог найстрашнішої в світі російської зброї. Щодня налякано тремтіли США і ЄС, ІДІЛ і Україна… Апофеозом сили російської зброї стали показані Путіним мультики перед виборам. Кажете, що зброя застаріла або неіснуюча? Скажіть це з телевізора десь у відрізаній від світу російській дєрєвні. Мультики були для них, а не для вас.

Можна скільки завгодно сміятися над нарцисизмом Путіна, його народ радий бачити сильного і здорового вождя в польоті зі стерхами, пірнаючого за амфорою на дно моря, верхи на коні, в танку, за штурвалом винищувача і комбайна (авжеж, він шанує працю селянина і готовий заробляти на хліб комбайнером). І це важливо – Путін завжди відпочиває в Росії, його не ваблять ні Сейшельські, ні Канарські острови, він тут, зі своїм народом.

 

І, звичайно, Путіну немає альтернативи. Зборище клоунів, карикатурна опозиція, яка влаштовувала собачі бої перед телекамерами – якби їх не було, їх треба було знайти і показати народові. А заодно виставити за двері Навального. Що він може? Критикувати Путіна? Найневдячніша справа! Народ тільки почав вставати з колін, а Навальний хоче знову поставити його на коліна перед заходом. Він замість підвищення пенсій і зарплат хоче змінити систему управління економікою? Ліберальними реформами, руйнівними наслідками від них і пережитим дефолтом народ вже ситий по горло. З ним Сирія, Крим, Донбас стануть національним приниженням, а не національною гордістю. Зрештою, його фантазії не вистачає ні на стерхів, ні на метрових щук, ні на древні амфори, ні на кінні прогулянки. Народу потрібні шоу, а не потасовки з поліцією, після яких його прихильників тягнуть в тюрми, а він гуляє на свободі.

Міг хтось перемогти на виборах, крім Путіна? Звичайно, ні. Путін – це стабільність. Молоді люди після виборів кинулися до візових центрів. Інет волає – треба їхати з Росії хоча б заради майбутнього дітей.

Чи зможе Порошенко виконати пункти 1…6? Якщо вистачить розуму, візьме негатив свого президентства на себе і дасть шанс розкрутитися, наприклад, Гройсману. Ідеальний кандидат в карикатурну опозицію є – Савченко Надя. ЇЇ б берегти і ніжити, щоб протрималася на плаву до виборів. Війна теж є, зберегти б її в такому стані, коли відсутність змін – це вже перемога.

 

Середня вага мозку дельфіна 1700 г, людини – 1350 г. Для чого дельфіну стільки мозку? Щоб досягти досконалості у ловлі риби.

5 оценок, среднее: 5,00 из 55 оценок, среднее: 5,00 из 55 оценок, среднее: 5,00 из 55 оценок, среднее: 5,00 из 55 оценок, среднее: 5,00 из 5 (5 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

5 комментариев читателей статьи "Російський синдром"


  1. Kozak Oko
    22.03.2018
    в 11:12

    Розум і наша влада? no

    2

  2. Джордан 2005
    22.03.2018
    в 12:02

    Власть и гиены .
    Очень точная характеристика .?

    1

    • Петрович
      22.03.2018
      в 13:27

      Соціальний уклад гієн – матріархальна тиранія. Альфа – самка їсть досхочу здобуте зграєю. Тільки з її дозволу можуть починати годуватися інші. Останнім в ієрархії може й нічого не дістатися. У них, як у людей, вироблена система проявів приниження – щулити вуха, плазувати, підставляти свої дітородні органи “начальству”… Гієни успішні в захисту своєї території, вони майстерні мисливці і воїни, добре приручаються. Леви від них втікають, леопарди ховаються на деревах. Гієноподібні соціальні уклади стабільні і можуть бути ідеалом. Але чи варто для такої стабільності народжуватися людиною?

      0

  3. Сливка
    22.03.2018
    в 16:21

    Ось і я вчора казав,що Путін=Порошено.Обом байдуже майбутнє,обидва ворують,обидва корчать з себе патріотів.
    Різниця між ними в тому,що Путін знає,що Росію реформувати неможливо,а Порошенко сподівається,що Україну можна втиснути в західний світ.Тому й маємо те,що нас мають.

    1

    • Петрович
      22.03.2018
      в 22:09

      “Різниця між ними в тому, що Путін знає,що Росію реформувати неможливо,а Порошенко сподівається,що Україну можна втиснути в західний світ.”

      Різниця між ними в іншому. Для Путіна людей в Росії забагато, а ось природних багатств – в самий раз. Обкрадається не народ, а надра. Цього достатньо для безбідного життя альфа-росіян. Народ живе своїм паралельним життям і сам по собі реформується. Національна ідея – захистити територію кормління від зовнішніх посягань.
      В Україні надра бідніші, щоб бути допущеним до розкрадання, треба бути допущеним до влади. В нас є реальна політична конкуренція, в Росії немає. Про західний світ згадують, коли треба притиснути чи усунути суперника, а власних сил не вистачає. В Росії арбітр в прозборках – Путін, у нас – для когось Москва, для когось Вашингтон, для когось Брюссель. Кому де пощастило знайти “друга”.
      Можливо, я помиляюся. Цукрові, сирні, газові, бензинові, феросплавні, бурштинові і т.д війни причина моїх висновків. Дві технологічно відсталі країни пропонували на світових ринках однакові товари. Конкуренція переросла у війну. Хто виграв? Наприклад, ринок бронетехніки у слабкорозвинених країнах дістався не Україні і не Росії, а Китаю.

      0

Добавить комментарий