Заочный батл Зе и Пу
«Если в ближайшее время не состоится пресс-конференция с Зеленским, то ВАЗ, как на мой взгляд, явно утратил способность держать руку на пульсе событий…» – написал автор в посте «На пределе» от 10 декабря.
И ответный ход Зеленского не заставил себя долго ждать: 19 декабря состоялась пресс-конференция с Президентом. Что тут скажешь? – реакция есть! Констатирую: Зеленский таки не утратил способность держать руку на пульсе событий.
Отмечу, что это была третья пресс-конференция украинского Президента в этом году:
— 24 февраля 2023 года, в первую годовщину полномасштабного вторжения России в Украину, на пресс-конференцию аккредитовалось около 320 журналистов из 170 изданий;
— вторая, состоявшаяся, 6 июня 2023 года (ко Дню журналиста), была более домашней — в ней приняли участие 18 украинских СМИ.
***
Небезынтересно оценить заочный батл Пу и Зе в сухих цифрах и субъективных впечатлениях.
Напомню, что старик Кабаев, стремясь доказать, что с его копыт еще рано сдирать подковы власти, на своей «Прямой линии» от 14 декабря продержался на сцене 4 часа 4 минуты, ответив на 67 вопросов.
Зеленский выбрал для себя более короткую дистанцию: общался с журналистами два часа с копейками, успев ответить 32 журналистам примерно на четыре десятка вопросов (просто некоторые «акулы пера» успевали задавать по нескольку вопросов).
На первый взгляд кажется, что результаты работоспособности молодого президента Украины и матерого кремлевского уебана – вполне сопоставимы, однако по факту всем ясно, что в очном батле Зеленский порвал бы старого пердуна, как тузик грелку. Потому как сухие цифры это одно, а ответ на заранее согласованный вопрос и ответ на «живой вопрос» – это, как любит выражаться, военный эксперт Свитан, «две разные разницы».
В очередной раз удивлюсь меткости собственной характеристики «На пределе» в отношении к чувствам большинства соотечественников на исходе второго года войны. Глядя на откровенно усталый вид Зеленского заметно, что и наш Президент находится не просто на пределе, а где-то даже на грани нервного срыва.
И как минимум в двух моментах: отвечая на вопрос представителя «Украинской правды» Михаила Ткача и редактора отдела политики издания «Зеркало недели» Инны Ведерниковой, Зеленский потерял самообладание и его ответы были «на грани фола», рискуя скатиться к сермяжному хамству.
Отмечу разительное отличие в самой атмосфере двух залов: киевском и московском – в одном царил дух свободы, критики в адрес власти, поддержки и веры в наших защитников, во-втором – душный духан имперских понтов, холуйства и рабства.
Из неприятных моментов отмечу, что ответы Зеленского на вопрос об отношениях с Залужным, показали, что конфликт таки определенно есть – Банковая явно рассчитывала на более успешные действия ВСУ в уходящем году, хотя ответ на вопрос: были ли основания на такие результаты? – остается открытым. Лично я считаю, что необходимых вооружений для завышенных ожиданий Запад, увы, не предоставил в руки Залужного. Невозможно прыгнуть выше головы в условиях, когда противник до сих пор имеет явные преимущества по большинству военных компонент…
Поэтому в 2024 год мы входим, с одной стороны, с более трезвыми ожиданиями уже не скорых побед и масштабных наступлений ВСУ, а продолжения войны на истощение ресурсов врага. А с другой стороны, есть уверенность, что планы Кремля на какие-то военные успехи и «отжатие» новых территорий – не более чем «игра на нервах» Запада с целью снижения поддержки Украины…
Сам факт проведения открытой пресс-конференции украинского Президента имел огромное значение в свете поддержки общественной легитимности власти и Зеленского лично, ибо отмена президентских выборов в 2024 году эту самую легитимность сильно снижает…
© Олег Федоренко, 20.12.2023
P.S. Дополню свой пост мнениями коллег, общественных активистов и экспертов (по мере возможности буду его обновлять):
Процишин офіційний
підсумовуючи
Юрій Бутусов
Цензор.Нет подав заявку на участь у прес-конференції президента Зеленського. Але прес-служба офісу президента нам навіть не відповіла.
Очевидно, що по-перше, пан Зеленський боїться відповідати на не підготовлені питання, до яких йому не написали відповіді. А по-друге, пан Зеленський боїться відповідальності перед народом Украіни. Багато за що — за призначання агентів ФСБ на найвищі державні посади, за ганебну здачу півдня України, за провал підготовки до війни, за тотальну корупцію та безлад, які Слуги творять у державі, за некомпетентність на усіх рівнях, і за постійну брехню у вищому керівництві.
І не мене Зеленський позбавив можливості задавати йому питання — президент позбавив народ України можливості почути відповіді на питання, які хвилюють суспільство.
Що ж, буду шукати інші можливості змусити Зеленського відповідати за свої діі.
Юрий Романенко
Журналисты не могут толком сформулировать вопросы. Один Ткач задал конкретно. «Зеркало недели» просто поплыло
Андрей Воеводин
непідготовлені запитання журналістів і непідготовлені відповіді президента, це одні з багатьох факторів, що відрізняють цю країну від мордору. Дякую їм обом. Мені це подобається більше ніж «спектакль театра русской драмы и комедии»
Юрий Дощатов
Відповідь про Польщу, ну дуже сподобалась! Мабуть такі багато накипіло.
Mykhailo Tkach
Любая пресс-конференция лучше, чем никакой пресс-конференции.
Кто хотел услышать — по итогам этих двух часов может услышать позицию Владимира Зеленского по ряду ключевых вопросов. Или не слышать и делать выводы.
Были и «Вино правки», и окружение с командой, депутатами, отношения с военным руководством, война, дроны, переговоры, партнёры, Безугла.
Нам или мне могут не нравиться ответы на те или иные вопросы. И выводы тоже.
Вам может не нравиться, что на пресс-конференции не было важных журналистов.
Но не вижу причин говорить, что по результатам этого общения невозможно получить ответ на главный и ключевой вопрос — а какая сейчас ситуация? В частности, внутренний. Вот какая она. А вот и она.
Вообще, когда мы в редакции рассматривали какую функцию мы должны выполнять в интересах аудитории и общества, какие вопросы задавать (получим мы ответ или нет), пользуясь этой возможностью, решили, что надо задать на самом высоком уровне, что такое о которых говорят и обеспокоены в отсталых городах и (что самое главное) на фронте.
А благодарность от наших защитников и защитниц в личных сообщениях говорит о нашей работе.
Есть основания полагать, что следующий год может стать решающим для нашей страны. Поэтому помощи, ободрения, единства и веры нам всем.
Інна Ведернікова
У сухому залишку.
По-перше, президент не піде на коаліційний уряд, бо ніколи не випустить виконавчу владу зі своїх рук. Навіть заради того, щоб ці руки стали ефективними та принесли Перемогу.
По-друге, президент не відповів на питання з приводу того, що уряд на чолі з прем’єром Шмигалем порушуючи Конституцію, хотів протягнути постанову-клон 5655. Але! Президент тричі повторив, що європейці тут ні до чого і це він сам не підписав закон, бо це його особиста позиція. І це важливо у боротьбі з лобістами 5655— головою партії «Слуга народу» Оленой Шуляк та віце-прем’єром з відновлення Олександром Кубраковим.
І, до речі, за 50 мільярдів від ЄС. Щоб ніхто не плутався. Це якраз гроші, які дадуть під План відновлення, якого уряд не має. Так як ставка в майбутньому відновленні зроблено на лобістській 5655. Ми ще про це, звісно, напишемо.
По-третє, щодо «поправок Лозового» я, звичайно, вдячна, що Володимир Олександрович стисло розповів про те, як влаштований актикорблок, але з профільним комітетом він таки не довчив: саме голова правоохоронного комітету Сергій Ионушас зробив усе щоб після голосування за законопроект про САП ключові «поправки Лозового» залишилися у силі.
Цього тижня в «Дзеркалі тижня» вийде важливе інтерв’ю щодо цього — рекомендую. І пану Йонушасу, і Смирнову, і Татарову. Можливо, вони підкажуть суб’єкту законодавчої ініціативи, який законопроект подати до парламенту, щоб ВАКС не закрив 1000 (!) кримінальних справ про топ-корупцію.
…Я цілеспрямовано пішла на розгорнуті питання, щоб донести до президента глобальність проблем, у які його або не присвячують, або він сам не хоче в них вникати. Тому що занадто висока ціна.
І так, на жаль, на такі заходи не можна ходити зі своїм мікрофоном, щоб бій був рівним)
Дякую усім за підтримку. Разом впораємося
Viktor Griza
ЗАВИЩЕНІ СПОДІВАННЯ
Подивився прес-конференцію Президента України Президент України — Зеленський Володимир Олександрович . Мої враження, намагаючись бути об’єктивним та безпристрастним:
-
Це шоу тільки в мінімальному відсотку. Сценічне минуле спікера дає себе впізнати іноді, але це не визначальне. Про дружину або хороше, або дуже хороше – всі чоловіки в курсі.
-
Це досить тривалий виступ людини, яка не мала досвіду дипломатичного, військового, врешті решт, державного менеджменту до обрання на найвищу держпосаду. Але опинилася в певний історичний час в певному історичному місці. І повинна відповідати кимось вигаданим канонам. Вибачте, але попуститеся. Аналогів не було і немає.
-
Обізнаність у геополітичних процесах не всеосяжна, але емпірична. Особисте спілкування з очільниками іноземних держав свідчить про досвід, якого у кабінетних політиків наразі немає. При чому, географія спілкування безмежна. Або на рівні світових гегемонів. Що для нашої країни у історичному вимірі безпрецедентно.
-
Відвертість не 100-відсоткова, і це зрозуміло. Ситуація не з досвіду фанату комп’ютерних ігор, у якого попереду ще 9 життів для проходження 7 левелів. Доля очолюваної країни вирішується що миті. Ціна похибки – не в грошах. Тим паче, не в подробицях військових операцій.
-
Відповідь на запитання представниці Дзеркало тижня Інна Ведернікова могла би бути більш виваженою, але складність запитань вивела з рівноваги. Вочевидь, що є «скелети в шафі», які отримали сінекуру в обмін (?) на більш нагальні цінності. Але… Треба допрацьовувати, а не переходити на особистості.
-
Оцінка міжнародної підтримки у сьогоденні та перспективі твереза, без безпідставної обнадійливості, проте з прагматичним розумінням розбіжностей та точок дотику.
-
Відповідальність за все та усіх не адекватна очікуваній суспільством. В кінці кінців, суспільство: або хрестик, або труси. Або оголошення стану війни з усіма логічними наслідками державного (Офісу Президента) монополізму, або подоба демократії з урахуванням різновекторності інтересів.
-
Найболюче для суспільства питання наступної мобілізації до кінця не артикулюване, попри розпливчасто означені критерії. Але тут питання до аудиторії – а ви як хотіли?
-
Останнє питання, яке ніхто не озвучив: що Україна буде винна своїм партнерам за підтримку? Мільйони співгромадян, які інтегруються в інші економіки, мільярди долларів, які будемо винні та відшкодовувати кредитами та концесіями, чи статус фронтиру, який буде утримуватися міжнародним коштом? З усіма логічними наслідками. Але це, думаю, не до чільного. Мова про майбутнє та питання до майбутніх.
Игорь Головань
Президент України Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції сказав, що команда у нього невелика – «5 – 6 менеджерів».
Що й казати, вузьке коло цих менеджерів. А тому яким має бути рівень цієї еліти важко і уявити.
Тим цікавіше знати імена цих неординарних людей
Костянтин Машовець
Вимагати від «Валери» результату,
не дослухаючись до його точки зору…
Ну таке, собі рішення…
***
От мені цікаво…
Якщо навіть «Валера» надасть Верховному відповідний плЯн, особливо у графічному вигляді на відповідній мапі… що саме там побачить актор розмовного жанру…?
Він зможе на ньому відрізнити позначений район зосередження танкової бригади від району зосередження механізованої чи мотопіхотної…?
І які, наприклад, він зможе зробити висновки із плану-графіку оперативного розгортання сил й засобів на тому чи іншому оперативному (стратегічному) напрямку…?
А з графіку формування резервів…?
Навіщо йому цей плЯн…?
Він же не то що усвідомити його,
він його навіть зрозуміти не зможе…
Це все одно, що пояснювати Безуглій принципи та основи Оборонного планування, в державній системі України…
Загалом, цілком можливо…
але у кінцевому результаті виникають дуже вагомі сумніви…
Євген Карась
— Пане Президент, щоб виграти війну вдовгу Україна має діяти жорстко, як Ізраїль. Щоб мобілізувати додаткових українців — треба подавати приклад згори. Міністр в якого діти закордоном або не служать — не має права бути міністром чи високопосадовцем. Почнемо з базових речей.
Питання передав товаришу, який був на прес-конференції Зеленського. Але схоже не зміг поставити.
Питання від того не зникло.
Згодні?
Порохоботы, конечно, были в своем репертуаре!
Остап Дроздов
Депрес-конференція.
Це жахливо. Катастрофічно плінтусний рівень усіх компонентів публічної політики без винятку. Це навіть не рівень району чи містечка. Це взагалі навіть не політичний рівень. Це навіть і не театр, бо КВН до театру взагалі ніякого стосунку не має.
Навіть натяку нема на компетентність і обізнаність. У жодному з питань. Хаотизм думки. Розірваність вербального мовлення. Майже патологічний плеоназм і тавтології (надлишковість і дублювання одних і тих же одноманітних висловів). Повне нерозуміння контексту. Хапання за старі звороти риторики, які, проте, вже давно охололі й вистуджені навіть для самого мовця. Абсолютна негнучкість ні в мисленні, ні в реакціях, ні в акцентах, ні навіть у тілесній кінесиці.
Цілковита неспроможність мотивувати свій народ. Ущент вигасле полум’я. Дотла вичахла ватра. Лідерські якості й харизма – навіть не нуль, а мінус. Пропаганда втоми, виснаги, знемоги, інтелектуальної поверхневості й астенії.
Абсолютна влада – в руках абсолютної пересічі. Це навіть не бліда серединка. Це щось украй аутсайдерське, притуплене, побіжне, плитке, мілке, застійне, прибите, пригнічене.
Коли з копій копії робляться наступні копії – кожна з них стає все блідіша.
Marina Daniluk-Yarmolaeva
Зневажливе «Валєра».
Пасаж про «селфі робити не буду». Хоча те кляте селфі могло би дуже допомогти міжнародній допомозі зброєю і грошима. Голосуванню в Конгресі.
Постійне підкреслювання, що саме Генштаб, військові, армія мають порішати питання з мобілізацію, стратегією, конкретними речами на полі. А де тут випав наш цілий Верховний Головнокомандувач, який так любив підкреслювати цей статус на минулих прес-конференціях?
Пряма вудочка для антонін і любителів простих рішень, що це саме військові «м‘ясники», а не Банкова. «Вони запропонували додатково мобілізувати 450-500 тисяч людей. Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів, щоб підтримувати цей напрямок, тому що це питання людей, справедливості, обороноздатності та фінансів». Ну а як ви хотіли пане президенте і ваш Андрій, Діма та Жовква — красуватися в хакі і танкових шевронах, поки хтось беззмінно гниє в окопі 2 роки?
Із цієї категорії зневаги заява «на одного військового — 6 людей в цивільному житті». Можу сказати, що я залюбки поплачу податки для незнайомого військового, але не на марафон чи Лєнку Кропив‘янку-Кравець.
Підкреслений розділ на «моя команда менеджерів» і «військові».
«На Півдні були складнощі, бо усі говорили про цілі». Давайте чесно скажемо, що регулярний піар Подоляка, Єрмака і Маляр на контрнаступі потужно підісрав усім планам. У мене є скріни Маляр, де вона ще 19 квітня патякає про початок контрнаступу. Я не бачила жодного поста Залужного, Сирського, Тарнавського зі смайликами і іншою фігнею про це. Але політичних клопів — овер дофіга.
Зеленський і його команда явно вирішили дотримуватись стратегії «скинути все на військових». І якось пропетляти до виборів. Авось тупі виборці, які хотіли шашлика — тепер клюнуть на аеропорт Бориспіль.
Дуже цікава заява про Бориспіль з огляду, як влада готувалась до захисту Гостомеля. Коли бригаду Нацгвардії попри прямі попередження ЦРУ — відправили у повному майже складі на Рубіжне. Добре, що окупантам не вдалось у підсумку взяти аеродром, інакше чимало киян уже б удобрювали собою ближні сквери.
Ольга Лавренкіна
Нормальна була пресуха. Точно не цензуровані питання, тобто демократія в країні є. Про Валєру комусь не подобається, не пафосно, так не треба кумирів собі створювати, навіть з генералів. І Президентів також. І буде всім щастя. Основний меседжд, підтримка є і буде, зброя буде, працюйте хто в тилу, на Перемогу. Чи присідайте).
Автор публикации
(4 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...
(4 оценок, среднее: 5,00 из 5)Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...
Джордан 2005
20.12.2023
в 17:04
Поддерживаю целиком и полностью :
Костянтин Машовець
Євген Карась
Marina Daniluk-Yarmolaeva
От себя лично добавлю — это что за параллели и панибратство «Валера» и , прости Господи Марьяна ( где её нашли только, ни лица не мозга🥴 ) , как можно их сравнивать?
Вот мне Зеленский сейчас напомнил Порошенко , только в начале своей «политкарьеры» …
Весь такой «в соплях и слезах » прибежал к Ющенко и говорит : меня Юля обидела , а я невиновный…
Сліпий Пью
20.12.2023
в 20:41
Я не буду говоріть в стиле порохоботских дописувачив какая хуевая была пресс-конференция у Зе. По сравнению с пресс-конференцией Пу у Зе была МЕГА-конйеренция — ни один вопрос не был «заготовлен» как у путлера — все «резали правду-матку».
Главные мессиджи я услышал — заграница нам поможет, Запад с нами. Проблемы с «Валерой» есть — а у кого бы их не было, когда армия не показала результат? Другой вопрос, что не показала, потому что некоторые очкастые министры яйца по 17 грн закупали и куртки весенние по цене зимних. И это только вершинка айсберга. Если верить тому же Швецу за первый год широкомасштабной войны высшие эшелоны вывели в оффшоры около 1 млрд долларов США — это около 40 самолетов F-16 в пересчете. До сих пор не названы фамилии этих «героев» и не найдены эти счета, но Америка конечно найдет, если захочет.
Самое печальное что впереди — армии нужны еще полмиллиона человек. Это сегодня, а завтра ей еще понадобятся полмиллиона, ведь война продлится неизвестно сколько. Запад бы мог ускорить весь процесс, но как видим по истекшему периоду все идет очень туго — поставки видбуваются с задержками, дают меньше запрошенного — тормозят как могут + наши прапора воруют на складах — от того же Швеца была инфа, что на складе были обнаружены джавелины без каких-то компьютеров ( я так понял часть необхожимого к ПТУРу оборудования). По его же словам спиздили уже в Украине.
Мой прогноз пока негативный. Как сказал Агиль Рустамзаде в одном из интерввю — «Ваша армия была не готова для наступления. Наступать в таких условиях НИ КОИМ ОБРАЗОМ НЕЛЬЗЯ! Нужно было делать то же что вы делали — сидеть в обороне и выкашивать логистику и живую силу врага»;
Удивительно, что азербайджанский эксперт это понимает, а наши генералы нет, иначе как обьяснить что они таки начали наступательную операцию? Огромная поддержка среди наших людей у Залужного. У меня лично по нему большой скепсис. Из головы не идут кадры, где воины 47-й бригады «Магура» высаживаются летом из Бредли (или «Эмки») и прыгают прямо на мины — им отрывает ноги. Блять! Как можно идти в наступление таким гребаным макаром? Это гений Залужного?
Если ты главнокомандующий и понимаешь — сил и средств для наступления не хватает, противник знает о твоих намерениях и подготовился именно там — какого посылать солдат в мясорубку с известным исходом? Я не специалист, но даже мне понятно, шо если к твоему удару подготовились — лучшее что можно сделать — или ударить в другом месте или вообще не бить, но вынудить противника сделать какой-то ход: когда твоя позиция будет намного лучшей для удара.
И что мы имеем теперь? Теперь у нас не хватает живой силы, а рашисты рвут нашу оборону на Востоке превосходящими силами орков. Верховный же размышляет мобилизовать или нет? Блять! Вчера надо было мобилизовать, потому что их еще учить надо, а времени уже нет. Уже сегодня мало солдат на передке и они все измучены 2 годами постоянных боев без передышки.
Завтра, когда возможно фронт посыпется, Зе точно будет вынужден снять Залужного. Я не знаю какой он великий стратег — Харьковская операция — да, если его — стратег. В остальном — сдача Юга, Мариуполь, сдача Азова, сдача Севера — орки были уже в Киеве! Бой был у метро Берестейская и на Оболони! Вся стратегия ИМХО.на уровне дворового футбола, когда вместо подготовленной слаженной игры команда толпой носится за мячом.
В целом, может так и было задумано — побороться какое-то время, положить в землю лучших сынов Украины, а когда рак свистнет — свалить все на «неумелых генералов» и слиться.
Обидно, что Запад так до сих пор и не понял — победа Украины, которая была возможна и которую он мог обеспечить была бы всему миру намного выгодней нежели поражение и оккупация страны.
А проиграем? Темные времена тогда наступят. «Партизанская война» — красивое название — никакой войны после оккупации не будет — всех «идейных» закопают в землю, оставят тех, кто как дончане и крысчане согласятся жить в рабстве, все желто-блакитное запретят, книги сожгут. Через 30 лет вырастет новое поколение, которе не будет знать кто они и откуда. И только диаспора из выехавших до будет что-то помнить, что-то спивать и надевать вывезенные из Украины вышиванки…
Джордан 2005
21.12.2023
в 00:21
Всё, кина не будет , электричество кончилось …
Всё на кладбище занимать места пока нет очереди .
Сліпий Пью
21.12.2023
в 23:55
не, ну не все конечно. По данным погранслужбы немало миллионов украинцев выехали из страны с начала широкомасштабного вторжения, так шо умрут не только лишь все — мало кто сможет это сделать