BloggoDay 10 August: Russian Invasion of Ukraine

Дайджест 10 серпня 2026 р

(Оновлено 10:00)

Anatoliy Amelin

Схоже, російська терористична держава на цю зиму змінює тактику.

За даними розвідки дружніх країн, росія має перелік із сотень об’єктів на нашій території, визначених як цілі. Відсутність Старлінку для розвідки їм компенс ує Кітай.

Жодного об’єкту називати не буду, експерти в курсі.

А от типи назву — бо вся суть саме в типах. І з цим можна зрозуміти їх логіку дій

Що в переліку

— Електричні підстанції. Не магістральні вузли, а розподільчі — ті, що живлять ваш квартал.

— Залізничні вузли з тяговими підстанціями. Колію лагодять за добу. Знеструмлену тягу — ні.

— Газовидобуток і установки підготовки газу. Акурат перед опалювальним сезоном. Ну-ну.

— Аеродроми. Саме глибокого тилу, не прифронтові.

— Місця виробництва і складання безпілотників.

— І — тримайтеся — міські водоканали та греблі.

Спершу застереження, без якого далі може бути паніка

Каталог цілей — це не план ударів (!), а пріоритезація: широкі масиви зйомки, вужчий пул «ймовірно, планує ураження» і короткий список із координатами.

Потрапляння міста в смугу зйомки не означає нічого.

Значуще інше — точні координати і повторна зйомка тієї самої точки (!)

…

— 84% переліку — енергетика і транспорт (!)

— На все військове разом — арсенали, полігони, аеродроми, заводи — близько 15%.

Цей перелік — не полювання на армію. Це полювання терористів на життя українців (!)

…

Що саме змінилося

Три роки вони били по генерації: станцій мало, їх видно з космосу, і ми навчилися прикривати їх бетоном.

Тепер противник іде туди, де бетону не буде ніколи.

Підстанцій 110 кВ тисячі, прикрити всі неможливо.

Цієї зими дрони застосовували масовано проти розподільчих підстанцій, а удари повторювали, коли починався ремонт.

Вдумайтеся в цю деталь.

Вони б’ють не по обладнанню. Вони б’ють по потенційному ремонту.

…

За липень 2026 наша ППО збила 87% дронів — це українські рішення, не донорське.

Але ворог перейшов на реактивні, які збивати важче (!)

Балістика: 29 збитих зі 195. П’ятнадцять відсотків. 6 липня — нуль із двадцяти дев’яти ((

Запас PAC-3 MSE, як кажуть, вичерпано: іранська кампанія з’їла половину арсеналу США, а постачання нам впало втричі.

Patriot — єдина система, здатна працювати по балістиці. Системи в нас є.

Ракет, бачимо, немає.

…

Чотири роки ударів по нашому тилу не зрушили фронт ні на кілометр.

ОПК не зупинили. Отже, мета інша.

Вони хочуть зробити життя тут настільки виснажливим, щоб люди поїхали і не повернулися (!!!)

У дружині в «мамському чаті» де сотні молодих мам кожен день інформація про те, що хтось з дитиною виїзжає,

Це війна ведеться проти проти демографії і проти нашої нації. За кордоном вже 5,762 млн українців станом на 30 квітня 2026.

Частка тих, хто планує повернутися, повзе вниз: 77% у лютому 2023, 65% через рік, 61% у листопаді 2024.

Кожна зима без світла — мінус тисячі тисяч людей назавжди.

Діти йдуть у чужі школи, дорослі знаходять роботу. Зворотного квитка немає.

Підстанцію відбудують за тижні. Генерацію за роки. Родину, яка не повернулася, — ніколи…

росії не треба окуповувати Україну, якщо в Україні не буде кого окуповувати.

Ось чому в переліку водоканали.

…

Як аналітик, я прогнав сто тисяч сценаріїв симуляцій цієї зими (!) методом Монте Карло, благо прокачані ШІ моделі це вміють. Цінна не цифра, а форма результату.

Розподіл із двома горбами (додам графік): або система тримає, або зривається. Проміжного варіанту майже немає (!)

1. Тримаємо. Відключення 4-8 годин на добу. Неприємно, але кероване.
2. Зрив. 12-20 годин, епізоди понад три доби. Саме після такої зими навесні ухвалюють рішення про виїзд.

Що визначає, куди ми потрапимо?

Перехоплювачі, резерв трансформаторів і готовність домогосподарств.

Перше — не до нас.

Друге — до уряду.

А третє — до вас, і саме його можна зробити цього тижня.

…

Як мене вчила мама: сподівайся на краще, готуйся до гіршого

Особисто ми не поку не плануємо виїзжати.

В нас є план Б і В, які включа/ть і накопичувачі енергії і хапаси продуктів і план купити більш потужний генератор.

…

Спершу треба зрозуміти, як розсипається побут. Ми це вже проходили, нагадаю.

Через 4-6 годин. Сідають акумулятори базових станцій, падає тиск води — верхні поверхи першими.

Через 12 годин. Стають циркуляційні насоси, квартира починає холонути.

Через добу. Можуть почати псуватись продукти.

Десь можуть бути черги на заправках, не працюють термінали. Але більшісь АЗС в Україні вже мають генератори на такий випадок.

Через дві доби. Можуть відмовити каналізаційні насосні у висотках. Саме це виганяє з дому швидше за холод.

Через три доби повного блекауту. Припиняють працювати базові станції мобільних операторів і інтернет. Робота і школа онлайн зупиняються повністю.

Ось вона, позначка 72 години.

Після неї стає нестерпно, і саме там думають про від’їзд (!)

Наш план — заміський дом родичів із свердловиною, генератором, газом, каміном.

Поки не вистачає рахункової потужності генератора і старлінка.

План для команди — офіс з газовим опаленням і генератором — наш «пункт незламності»

Завдання: пережити три доби без падіння якості життя і мати запас ще на тиждень.

Історія показала, що українські служби дуже швидко впорались зі всіма труднощами і швидко відновили мережі.

Будуть розгорнути мобільні «пункти незламності».

Тому, впевнен, навіть в гіршому сценарії, впораємось

…

Читайте, робить висновки, вже зараз перевірте готовність до зими і поширюйте!

(Оновлено 9:00)

Костянтин Машовець

Дещо про осінь … та зиму.

Весною нинішнього року я писав про «крайній кидок» кремля у «горячому» етапі війни з Україною. На мою думку, кремлю було потрібно ще у 2026-му році добитися на полі бою «коренного перелома в войне» (шляхом проведення успішної оперативно-стратеічної наступальної операції), аби завершити найбільш витратний та виснажливий для себе її етап на власних умовах.

Така моя думка мала під собою певні підстави …

Адже, на початку нинішнього року стало очевидно, що подальше затягування ним війни «на виснаження» втрачає(тило) свій сенс, або, краще сказати — шанси на свою успішну реалізацію. Так як, за великим рахунком, реалізація цієї стратегії, поступово й майже незворотним чином  повела кремль до власного виснаження набагато швидше, ніж Україна втрачала свою здатність чинити опір його збройній агресії …

Наростання на рф вкрай негативних процесів, спровокованих саме війною, у військовій, фінансово-економічній й як наслідок — у соціально-політичній сферах, почало прискорюватись. Більше того, стало зрозуміло, що подальше зволікання із проведенням змін у цій стратегії, викликаних цілком об’єктивними причинами, може привести кремль, взагалі, до поразки у війні.

Трапилось це через дві ОСНОВНІ й купу більш дрібних стратегічних причин, на яких я детально зупинятися не буду, лише зазначу їх:

— кремлю так й НЕ ВДАЛОСЯ повністю «перекрити кисень» Україні на міжнародній арені. В першу чергу — у сфері її фінансової підтримки, а в другу — у військово-технічній … Що, по суті, означало збереження (а по окремим напрямкам, навіть, нарощування) Україною, звісно, до певної міри, своєї здатності до спротиву агресору. Принаймні, на такому рівні, який виключає ШВИДКЕ досягнення агресором своїх цілей у цій війни.

— А другою причиною стало очевидне небажання «китайских товариСЧей» (головних стратегічних союзників кремля) наростити свою участь у цій війні. Принаймні, на рівні, який би вимагав від Пекіна суттєвих витрат та зусиль. Іншими словами, китайські комуністи виявились готовими всебічно допомагати кремлю у веденні цієї війни, але лише до певної міри — коли це їм коштує не дуже дорого й приносить вагомі здобутки. Усі спроби кремля переконати «товарища Си» втягнутися у його війну з Україною «більш вагомо та на більш інтенсивному рівні» виявились безрезультатними.

Саме ці дві причини, а також цілий ряд інших підстав (особливо, пришвидшення наростання негативних процесів в самій рф), призвели до того, що необхідність виходу з війни саме у нинішньому році постала перед військово-політичним керівництвом рф у весь свій «невблаганний» зріст…

Тобто, наприкінці 2025-го — на початку 2026-го років об’єктивно у кремля виникла потреба перейти від стратегії «війни на виснаження» до стратегії «одного рішучого стратегічного удару» … який би різко, а головне ШВИДКО зміг би «розвернути стратегічну ситуацію» — примусити військово-політичне керівництво України, внаслідок його стратегічної військової поразки, погодитись на усі вимоги та забаганки кремля.

При цьому, кремлю потрібно було не тільки зберегти свою спроможність стратегічного (дальнобійного) впливу по всій Україні, а й дуже бажано — наростити його обсяги та інтенсивність, аби цей вплив на військово-політичне керівництво України набув би критичного для нього рівня, через кардинальну втрату спроможності централізованого управління обороною країни.

Саме через це я й вважав, що протягом літа-осині 2026-го року, кремль й спробує здійснити такого роду спробу у комплексі із нарощуванням дальнобійних (стратегічних) ударів по всій інфраструктурі нашої країни.

Й він таку спробу здійснив, або, краще сказати, саме зараз здійснює … у вигляді Слов’янсько-Краматорської оперативно-стратегічної наступальної операції та інтенсифікацією ударів дальнобійною зброєю.

В цій операції, на даний момент, задіяні, принаймні, до 5-и загальновійськових армій зс рф зі складу зразу трьох їх угрупувань військ, окремий армійський корпус та частина сил і засобів окремої танкової дивізії, ряду з’єднань морської піхоти та повітряно-десантних військ. Щоб зрозуміти його масштаб та значення, яке йому надає російське військово-політичне керівництво, варто зазначити, що обсяг залучених російським командуванням до нього сил та засобів суттєво перевищує загальний обсяг того стратегічного угрупування їх військ, яке вторгалося на ВСЮ територію України у лютому 2022-го року.

Одночасно, кремль здійснив цілу низьку заходів організаційного та технологічного характеру, аби різко та швидко наростити свої спроможності по «дальнобійному» впливу на Україну та її населення. Починаючи з максимально можливого збільшення виробництва відповідних засобів ураження, закінчуючи залученням до цього додаткових можливостей, за рахунок своїх союзників.

На перший погляд, здавалося, що одночасне, різке й подібне до своєрідного «вибуху» застосування цих двох елементів російської стратегії (успішний наступ відповідного рівня на фронті + підрив стратегічних оборонно-промислових, інфраструктурних та морально-психологічних основ спротиву України) повинні були швидко привести кремль до успішного результату.

Але, як завжди … сталося не так, як гадалося …

Спочатку наступ на фронті почав «по-троху» відставати від графіку. Й чим далі він тривав – тим більше це відставання почало наростати. Й хоча на сьогоднішній день він все ще продовжується, однак РЕАЛЬНІ його темпи та результати переконливо доводять – в цьому році, з дуже великою вірогідністю, швидко «закінчити» у кремля НЕ ВИЙДЕ.

Слов’янсько-Краматорська оперативно-стратегічна наступальна операція російських військ, як комплекс(комбінація) взаємопов’язаних по своєму задуму (плану) оперативно-тактичних операцій ВЖЕ, по своїй суті, фрагментувалась на окремі, слабо пов’язані в оперативному сенсі, ДУЖЕ ПОВІЛЬНІ, а в окремих випадках, навіть, мало результативні, дії в тактичній зоні на окремих напрямках.

Причин цієї фрагментації – багато. Й вони варті окремої розмови. Зараз, я не буду на них зупинятися, лише констатую, вже очевидний результат цих зусиль російського командування – його «рішучий» та «стратегічний» наступ знову виродився у дуже повільне, але вартісне та витратне повзання у тактичній зоні.

В свою чергу, досягнутий кремлем, на даний момент,  рівень «дальнобійного» впливу на Україну, хоча й помітно ЗРІС у своїх кількісних та якісних показниках (по суті, досягнувши свого «історичного максимуму»), однак також, станом саме на зараз, не спроможний забезпечити ШВИДКОГО виведення України з війни.

Більше того, Україна, завдяки внесенню у свою стратегію суттєвого асиметричного елементу, який базується на новому технологічному підході, отримала у цій царині ДОДАТОВІ можливості, щодо вже ВЛАСНОГО впливу на агресора на оперативному та стратегічному рівнях. Й продовжує нарощувати та розширювати ці свої спроможності (принаймні, відкрито це декларує). Що, в свою чергу, цілком здатне, в разі збереження стратегічного «статус кво», в кінцевому рахунку, вагомо хитнути загальну стратегічну ситуацію саме на користь України …

Усі ці останні зміни та тенденції щодо стратегічної ситуації у російсько-українській війні (головна з яких полягає в тому, що ШВИДКО вивести Україну з війни у нинішньому році кремлю навряд чи вдасться), очевидно, були усвідомленні військово-політичним керівництвом обох ворогуючих сторін (й не тільки ними, а й іншими «зацікавленими» сторонами)  приблизно місяць-півтора назад …

Саме тому, у нашого противника, тоді виникла цілком об’єктивна необхідність зробити черговий вибір у реалізації його подальшої стратегії. А саме:

— Або поступово перейти до режиму «природньо затухаючої війни», по суті не досягнувши своїх головних цілей війни (як декларованих, так й справжніх), задовольнявшись вже досягнутим. По суті – зробити у «віковому» протистоянні з Україною чергову передишку, тобто припинити свою активну (конвенціональну) участь у війні явочним порядком у форматі «ні миру – ні війни».

— Або перейти до чергового етапу «активізації зусиль» … й спробувати ще раз ШВИДКО «вивести» Україну з війни на власних умовах.

Але, як би там не було, затягувати з цим вибором кремлю ВЖЕ стало неможливо. Причому, в цьому сенсі, загальна стратегічна ситуація у війні, на той момент, у порівнянні із ситуацію кінця 2025-го року – початку 2026-го року, ставала дедалі гіршою для нього, затягувати із прийняттям рішення було «смерти подобно».

Тому, судячи з останніх дій (та частково слів) кремлівського режиму, він такий вибір зробив… й здається, на користь саме другого варіанту.

У стратегічному сенсі це, очевидно,  повинно виглядати наступним чином:

— Реалізація чергового етапу мобілізаційного розгортання (мобілізації) зс рф, з наступним етапом оперативного розгортання стратегічного міжвидового угрупування російських військ в Україні (яке включатиме спробу подальшого нарощування його чисельності, суттєвого збільшення обсягу оперативних та стратегічних резервів, а також – проведення низки перегрупувань оперативного рівня в середині самого цього стратегічного угрупування)

— Подальше нарощування «дальнобійного» (стратегічного та оперативного) впливу рф по ВСІЙ території України, а також по основним угрупуванням її Збройних Сил. Ймовірно, росіяни, у цьому сенсі, спробують вже осінню – на початку зими «вистрибнути зі штанів», але добитися суттєвого зниження спроможності України чинити опір на стратегічному та оперативному рівнях, дестабілізувати фінансово-економічну та соціально-політичну ситуацію всередині самої України, саме шляхом «майже безперервних» масованих та комбінованих дальнобійних ударів.

— Проведення цілого комплексу заходів військово-економічного характеру в самій рф (що, очевидно, включатиме подальшу державну монополізацію економіки рф, з цілком ймовірним нарощуванням цих процесів в обсягах та темпах).Без цього, перші два пункти, по суті, отримають суттєвий шанс виродитись у таку собі «карикатуру» … Черговий «стратегічний» наступ потребуватиме дуже багато ресурсів, фінансів й т. д. , без «мобілізації» економіки та фінансової сфери, включаючи ЗВР та різного роду «розкуркулень» місцевого олігархату, кремлю ВЖЕ ЗАРАЗ просто немає звідки їх взяти. Скоріш за все, кремль намагатиметься перед черговим своїм «стратегчіним кидком» звести ринкові відносини в середині власної економіки до мінімальних значень.

— У суспільно-політичній площині подальше перетворення самої рф на такий собі «сплошной военный лагерь» стає майже обов’язковою умовою. В цьому сенсі, будь-які прояви «опозиційної» думки (а тим більше, практичної опозиційної діяльності) будуть жорстко та швидко каратися. Масштабну, а головне — результативну мобілізацію в умовах непридушених у зародку «народных волнений», та навіть, наявності глухого «невдоволення», не проведеш. У цьому сенсі, проведення майбутніх «парламентських» виборів у «потрібному та спокійному» режимі та подальше збільшення інформаційно-психологічного впливу на власне населення стають для кремля вагомими безальтернативними заходами.

— На міжнародній арені кремль, очевидно, спробує всіма силами мінімізувати або, по можливості, заблокувати будь-яку дієву допомогу Україні. В першу чергу – військово-технічного та фінансового характерів. Причому, спробує цього досягнути у такий спосіб, аби перед самим початком його «останнього кидка» її обсяг та розмір не змогли докорінним чином вплинути на рівень боєздатності Сил оборони України, й зокрема ЗСУ.

Однак, варто розуміти, що головним фактором у проведенні цього «вимушено перенесеного» останнього стратегічного «ривку» стане для кремля саме військовий. Бо цей «кидок» треба на практиці (тобто, безпосередньо на фронті) спланувати, організувати, підготовити та провести. Звісно, є вірогідність, що вдасться, образно кажучи, вибити Україну з війни переважно дальнобійними (стратегічними) ударами. Але не факт, що таки вдасться …

Як показує практика (в тому числі, остання війна США та Ізраїля з Іраном, а Україна, у цьому сенсі, явно НЕ Іран), якщо противник ЗБЕРІГАЄ здатність наносити у відповідь бодай мінімальні на стратегічному рівні удари протягом більш-менш тривалого часу, то такого роду швидке «вибомблювання» сильно ризикує, в кінцевому рахунку, перетворитися на вкрай витратну, мало результативну, а головне – критично довгу у стратегічному сенсі справу.

На даний момент, ймовірно, військово-політичне керівництво рф розглядає  свою здатність наносити масовані дальнобійні удари по Україні, як стратегічно важливий, але скоріше допоміжний фактор …

Що стосується безпосередньо військового фактору, то очевидно, кремль ВЖЕ розпочав підготовку до свого «останнього ривку». Дуже красномовними, у цьому сенсі, є останні кадрові перестановки у російському військовому керівництві  оперативно-стратегічного рівня. Включно із сферою тилового забезпечення та військових закупівель. Тобто, саме у тих ланках, які будуть безпосередньо планувати, організовувати, забезпечувати й проводити його.

Усе, за «класичною» кремлівською схемою керівництва військом, обкатаною ще за часів Сталіна, під час Другої світової війни. Адже, відповідно до неї, перший крок у такого роду підготовці – саме підбір та розстановка відповідних кадрів, починаючи з рівня безпосередніх виконавців.

У цю ж «копилку» варто додати дискусію (навіть, на офіційному рівні) про необхідність переведення російської економіки «на військові рейки», яка якось так різко та гучно пожвавішала (собянін вам у допомогу), завершення практичного етапу «обкатки» електронної системи мобілізації, реорганізація системи постачання у російське військо ОВТ ( в першу чергу, у бік його централізації) й т. д.

Перераховувати всі ці підготовчі заходи можна ще довго …

Підсумуємо

Іншими словами, кремль ВЖЕ зрозумів, дві основні речі, щодо свого нинішнього стратегічного положення:

— Далі «затягувати» свою участь у дуже витратній для себе війні – вкрай небезпечно для себе. Тому варто, різко й масштабно «прискоритись»

— Й хоча, перша, у цьому сенсі, спроба (маю на увазі, нинішню Слов’янсько-Краматорську наступальну операцію, яка все ж-таки досить кволо триває) виявилась, скажімо так, не зовсім вдалою, варто її повторити «новими силами», «новими людьми» й можливо «у новому місці» …

(Оновлено 8:00)

Альфред Кох

Прошли четыре года и сто шестьдесят семь дней войны. На сегодняшних картах ISW есть только одно изменение линии фронта: в Харьковской области, севернее Купянска, ВСУ, по фронту в 2 км (между селами Кондрашовка и Западное), продвинулись на восток на 1 км в сторону села Калиново. Больше никаких изменений линии фронта за прошедшие сутки карты ISW не фиксируют.

Сегодня официальное сообщение Воздушных Сил Украины об итогах ночной российской атаки по Украине впервые за всю войну содержало информацию только об атаке на Одессу. Вот как оно выглядело: “… в ночь на 9 августа (с 18:00 8 августа) противник атаковал Одесскую область баллистическими, противокорабельными и противорадиолокационными ракетами: «Искандер-М/С-400», «Оникс», Х-31П…, а также выпустил по Украине 202 ударных БПЛА… Основное направление удара – Одесская область!

По предварительным данным, по состоянию на 08:00, средствами противовоздушной обороны уничтожено/отражено 174 вражеских БПЛА типа Shahed, «Гербера», дроны других типов, а также 5 барражирующих боеприпасов «Бандэрoль» на севере, юге и востоке страны.

Зафиксированы попадания ракет и ударных БПЛА в 22 локациях, а также падение сбитых (обломков) в 6 локациях. В результате противодействия, несколько вражеских ракет не достигли своих целей, информация о местах падения уточняется. Атака продолжается, в воздушном пространстве – вражеские БПЛА. Соблюдайте правила безопасности!”

А в полдень Воздушные Силы Украины еще выпустили специальный релиз (тоже впервые за войну) и опять — по поводу удара по Одессе. Он называется: “Уточненная информация по ночному обстрелу Одесской области 9 августа 2026 года.” Вот выдержки из него:

“… Во время массированного удара по Одесской области в ночь на 9 августа 2026 года противник применил 11 ракет различных типов, большинство из которых наносили удар по баллистической траектории. Также было зафиксировано до 100 БПЛА противника, включая реактивные дроны и барражирующие боеприпасы типа «Бандероль».

… Противовоздушной обороной было сбито 72 процента БПЛА, а также пять из шести «Бандеролей» и одна ракета. Кроме того, в результате активного противодействия, три ракеты не достигли целей – их место падения уточняется. К сожалению, зафиксированы попадания ракет и ударных БПЛА в Одессе и области в девяти локациях…”

Сообщения СМИ и в сети о последствиях сегодняшней российской атаки также содержат информацию в основном по Одессе. Прежде всего говорится об ударах по критической инфраструктуре. Из-за масштабных повреждений энергообъектов ДТЭК часть Одессы (Приморский, Хаджибейский и Пересыпский районы) осталась без электричества. Вслед за светом в городе пропала вода и мобильная связь, так как обесточенными оказались ключевые насосные станции водоканала. Полностью остановлено движение трамваев и троллейбусов. Позже энергетикам удалось частично запитать объекты критической инфраструктуры.

Повреждения получил также автомобильный мост в населенном пункте Маяки, имеющий стратегическое значение для транспортного сообщения с дунайскими портами. Движение по трассе Одесса — Рени к границе с Молдовой временно полностью заблокировано, пограничники объявили об ограничениях на проезд к пунктам пропуска.

Кроме того, в исторической части и еще в двух районах Одессы частично разрушены и серьезно повреждены несколько жилых домов. В одном из четырехэтажных домов полностью выгорели два этажа. Повреждены крыши, остекление частных домов, офисные помещения и уничтожены десятки автомобилей.

По официальным данным Одесской ОВА, в результате обстрелов в Одессе пострадали 12 человек. Слава Богу, погибших в городе нет. Большинство пострадавших получили осколочные ранения, 11 человек госпитализированы, состояние семерых оценивается как средней тяжести. Кроме того, во время дневного обстрела взрывной волной был поврежден автобус, в котором находились 12 детей (к счастью, никто из них не пострадал). Параллельно с Одессой массированным российским ударам подверглись Харьков (там ракета попала в жилую многоэтажку, есть погибшие) и Павлоград.

А вот МО РФ сообщает, что

 “…в течение ночи 9 августа … поражены: в порту Одесса – склады горюче-смазочных материалов и военного имущества, а также портовый перевалочный комплекс; в порту Черноморск – склады горюче-смазочных материалов и военного имущества; в населенных пунктах Беляры (27 км. северо-восточнее порта «Одесса») и Новые Беляры (28 км северо-восточнее порта «Одесса») – резервуары с горючим, предназначенным для ВСУ.”

Судя по всему, в Одессе реально происходит что-то чрезвычайное, раз на официальном уровне украинские военные делают такой акцент именно на российском ударе по Одессе. Думаю, скоро мы узнаем полную картину произошедшего. А пока не будем строить никаких предположений. Просто подождем.

Что касается украинских ударов по целям в России, то МО РФ сообщает, что за прошедшие сутки на территории России были сбиты 450 украинских БПЛА. Сколько их всего было выпущено и сколько из них попали в цель — российские военные, как водится, держат в секрете.

Атаки украинских беспилотников зафиксированы более чем в 18 регионах страны, а также над Крымом, акваториями Черного и Азовского морей. Сегодня основной и наиболее разрушительный удар пришелся опять на Белгородскую область.

В результате ночной массированной атаки в Белгороде погибли 5 человек, еще 25 получили ранения различной степени тяжести (среди пострадавших — двое детей). Зафиксированы серьезные разрушения гражданской инфраструктуры: повреждены 29 многоквартирных домов (в одном из них произошло сильное возгорание), 5 частных жилых домов, 3 административных здания, а также коммерческие объекты и десятки автомобилей на парковках.

В Башкортостане украинские БПЛА атаковали промышленные предприятия в Уфе. Однако российская ПВО почти все из них сбила. Один из украинских беспилотников задел башенный кран строящегося объекта и упал на его кровлю, спровоцировав локальный пожар. Погибших и раненых в регионе нет.

В Новороссийске (Краснодарский край) сообщалось о серии сильных взрывов. Это были взрывы украинских дронов, которые упали на территории двух промышленных предприятий, а также повредили частный дом в поселке Верхнебаканском, где произошло возгорание хозпостройки. Пострадал один человек.

Из соображений безопасности более чем в 10 аэропортах страны вводились временные ограничения на вылет и прилет. Из-за работы ПВО приостанавливали деятельность крупнейшие авиаузлы Московского региона (Шереметьево, Внуково, Домодедово), а также Самары и Геленджика. К вечеру работа большинства аэропортов была нормализована.

На этом можно было бы и закончить: в воскресенье, как правило, происходит мало каких-то важных политических событий или заявлений.  Но тут мне на глаза попалось интервью изданию “Эспрессо” члена комитета Верховной Рады по вопросам национальной безопасности, обороны и разведки Александра Федиенко. Мне оно показалось достаточно важным, чтобы о нем написать.

В этом интервью нардеп заявил, что “…запланированную реформу мобилизации в Украине нужно начинать с учета около двух миллионов мужчин, которые сейчас полностью выпали из поля зрения ТЦК… чиновники сейчас ищут «простые решения», вместо того чтобы работать с самой многочисленной группой военнообязанных — теми, кто до сих пор не стоит на учете…

… У нас примерно 2 миллиона уклонистов. Они не на радаре. Нужно создать условия, чтобы они в максимальной степени попали на радар. А уже потом смотреть на мобилизационный ресурс, понимать, у кого есть бронирование, у кого отсрочка и так далее…”

Федиенко добавил, что это именно то, что ранее предлагал экс-министр обороны Украины Михаил Федоров, который считал, что реформа мобилизации должна начаться с решения проблемы самовольного оставления части (т.н. СЗЧ — АК) и изменения подходов к комплектованию войск.

Вот такое дела… А больше, вроде, ничего “такого” не случилось. Всем спокойной ночи.

Слава Украине!🇺🇦

(Оновлено 7:00)

ISW

Институт изучения войны (американский аналитический центр)

Оценка боевых действий в ходе российского вторжения в Украину, 9 августа 2026 г.

Российские войска продолжают экспериментировать с новыми технологическими инновациями для восстановления механизированного маневрирования на тактическом уровне и выхода из позиционной войны. Российские войска экспериментируют с оснащением танков модернизированными системами активной защиты (САЗ) — системами, обеспечивающими кинетическую защиту для защиты техники от входящих ударов, — для повышения живучести танков против украинских беспилотников в зоне поражения. На видеозаписи с геолокацией, опубликованной 7 августа, показано, как украинские беспилотники с видом от первого лица (FPV) наносят удар по российскому танку Т-72Б3М, оснащенному САЗ «Арена-М», который, вероятно, был уничтожен вблизи оккупированной Владимировки (к востоку от Добропиллы). Ранее, в конце июля 2026 года, российские войска провели значительно сокращенный по численности механизированный штурм в направлении Добропиллы, одном из приоритетных секторов России, с участием от семи до девяти танков и двух бронированных боевых машин, и украинские войска тогда уничтожили по меньшей мере один танк Т-72Б3А, оснащенный САЗ «Арена-М». Видеоматериалы, опубликованные 7 августа, вероятно, относятся к июльской механизированной операции. Российские инженеры первоначально разработали систему «Арена-М» для защиты бронетехники от приближающихся ракет, снарядов и противотанковых фугасных снарядов путем их перехвата с помощью контрбоеприпасов, но, как сообщается, российские силы разработали и внедрили в 2025 году возможность «противодронов» для перехвата приближающихся FPV-дронов. Украинские источники сообщили 9 августа, что одна система «Арена-М», установленная на российском танке, перехватила семь украинских FPV-дронов во время российской механизированной операции, увеличив количество FPV-дронов, необходимых украинским силам для уничтожения танка, на 15-20.

Российские войска, по всей видимости, развертывают системы «Арена-М» в попытке повысить живучесть своих танков против украинского «тактического разведывательно-ударного комплекса» (ТРСК) — системы постоянных угроз со стороны беспилотников в сочетании с устаревшим вооружением, артиллерией и подготовленными эшелонированными оборонительными сооружениями — с целью восстановления механизированного маневрирования на поле боя. Сама по себе система «Арена-М», вероятно, не будет эффективным противодействием украинским беспилотникам, поскольку система может быть перегружена и лишь увеличивает затраты и усилия, необходимые украинским войскам для защиты от российского механизированного наступления.

В настоящее время одной лишь системы «Арена-М» недостаточно для защиты российских механизированных атак от украинских беспилотников, не говоря уже обо всех других видах оружия, которые украинские силы используют для создания зоны поражения. Российский военный блогер, связанный с Кремлем, утверждал, что «Арена-М» вмещает всего 12 контрбоеприпасов, чего было бы достаточно для оперативных условий с низкой интенсивностью и меньшей плотностью беспилотников, таких как поле боя на Украине в 2023-2025 годах, но этих возможностей недостаточно в нынешних боевых условиях, характеризующихся значительно большей и постоянно растущей плотностью беспилотников. Другой российский военный блогер признал, что одной лишь «Арены-М» недостаточно для восстановления маневренности на поле боя, и призвал российские силы интегрировать «Арену-М» и другие системы активной защиты в эшелонированную противовоздушную оборону, что позволило бы российским силам повысить живучесть и маневренность своей бронетехники и личного состава. Примечательно также, что система активной защиты «Арена-М» не выводит из строя украинские оборонительные средства (такие как управляемые орудия, полевые укрепления, минные поля, непрямой огонь и другие системы), которые, наряду с беспилотниками FPV, создают зону поражения. Российские войска ранее пытались восстановить оперативный маневр в 2025 году посредством кампании по воздушному перехвату на поле боя, но в значительной степени оказались неэффективными. Развертывание системы «Арена-М» в июле 2026 года в ходе механизированного штурма демонстрирует продолжающиеся усилия России по применению новых инноваций и тактик в попытке вырваться из позиционной войны.

Российские войска, вероятно, продолжат усилия по восстановлению маневрирования, несмотря на провал механизированного наступления в Добропилле в конце июля 2026 года. Украина также предпринимает усилия по восстановлению механизированного маневрирования на поле боя на тактическом уровне с конца 2025 года. Боевые действия в Украине, вероятно, станут менее позиционными и будут включать в себя больше тактического маневрирования, поскольку обе стороны продолжат применять новые тактики и технологии.

Российские войска продолжали массированные обстрелы Одесской области в ночь с 8 на 9 августа. Украинские ВВС сообщили, что в ночь с 8 на 9 августа российские войска выпустили по Одесской области 11 ракет различных типов, большинство из которых были баллистическими ракетами или летели по баллистическим траекториям, а также до 100 беспилотников и барражирующих боеприпасов, включая реактивные беспилотники и шесть барражирующих боеприпасов «Бандерол». Украинские ВВС сообщили, что украинская ПВО сбила одну ракету, пять «Бандеролов» и 72 процента беспилотников; что три ракеты не достигли цели; и что ракеты и беспилотники поразили девять объектов. Президент Украины Владимир Зеленский заявил 9 августа, что российские войска нанесли удары по жилой и портовой инфраструктуре Одесской области, ранив по меньшей мере восемь человек. Основная коммунальная и водохозяйственная компания Одесской области, Инфоводоканал, сообщила об отключениях электроэнергии и воды в нескольких районах региона после ударов. Российские войска активизировали свою ударную кампанию против украинской портовой инфраструктуры в Одесской области и судов, заходящих в украинские порты Черного моря, по меньшей мере с 10 июля. Министерство по делам общин и территориального развития Украины сообщило, что в июле 2026 года российские войска нанесли удары по 67 морским портовым сооружениям, 35 ​​гражданским судам в портах и ​​22 судам в украинском морском коридоре.

9 августа российские войска нанесли удар по мосту Маяки на трассе М-15 Одесса-Рени, соединяющей южную Украину с Молдовой и Румынией. Российские военные блогеры сообщили, что российские войска нанесли удар по мосту Маяки на трассе М-15. Один российский военный блогер утверждал, что российские войска разрушили мост, в то время как другие российские военные блогеры опубликовали видеоматериалы, якобы демонстрирующие, что мост остается в рабочем состоянии. Местное новостное издание города Измаил (расположенного недалеко от моста) сообщило 9 августа, что российский удар повредил мост, а Государственная пограничная служба Украины сообщила 9 августа, что украинские власти временно ограничили движение по трассе М-15 после российских ударов. Ранее российские войска уже наносили удар по мосту Маяки в декабре 2025 года.

Российские войска, вероятно, нанесли удар по мосту Маяки, чтобы сорвать экспорт украинского зерна и других товаров по альтернативному сухопутному коридору, который Украина использует с тех пор, как российские удары нарушили экспорт украинских товаров морским путем. Российские войска активизировали свои усилия по снижению экспортных возможностей Украины с июля 2026 года. Тогдашний министр аграрной политики и продовольствия Украины Николай Сольский сообщил, что российские удары уничтожили 60 000 тонн зерна в Черноморском порту Одесской области в ночь на 19 июля, а пресс-секретарь ВМС Украины капитан третьего ранга Дмитрий Плетенчук заявил 31 июля, что российские удары повредили более 20 судов вблизи Черного моря и существенно замедлили грузопотоки в судоходном коридоре, например. Главный сельскохозяйственный союз Украины, Украинский сельскохозяйственный совет, заявил 15 июля, что Украина потеряла около трети своих экспортных возможностей по зерну из-за российских ракетных и беспилотных ударов по украинской портовой инфраструктуре. Министр аграрной политики и продовольствия Украины Тарас Высоцкий недавно сообщил, что российские удары вынудили Украину искать альтернативные маршруты через Дунай для экспорта зерна и грузов. Российские силы, вероятно, переносят свои ударные цели с украинского морского коридора на сухопутный, чтобы специально предотвратить экспорт украинского зерна и в целом подорвать украинскую экономику.

Министр иностранных дел Турции Хакан Фидан заявил 9 августа, что Турция предложила России и Украине мораторий на удары по торговым судам в Черном море. Фидан заявил, что Россия и Украина получили это предложение и что Турция ожидает ответа.

Сообщается, что Россия готовится принять до 50 000 северокорейских военнослужащих. Президент Украины Владимир Зеленский заявил в интервью 8 августа, что Россия и Северная Корея договорились о размещении от 30 000 до 50 000 северокорейских военнослужащих в неуказанном месте (или местах) в России в неуказанные сроки. Ранее, 25 июля, Зеленский предупредил, что Россия с июня 2026 года готовит базы в Воронежской области для приема еще 30 000 северокорейских солдат. Пресс-секретарь Главного управления военной разведки Украины Андрей Черняк сообщил агентству Reuters в статье, опубликованной 5 августа, что неуказанное северокорейское ракетное подразделение начало развертывание на западе России, возможно, оснащенное 120 баллистическими ракетами неуказанной модели и шестью пусковыми установками.[27] Черняк заявил, что Россия планирует разместить северокорейское ракетное подразделение, в состав которого входят около 90 северокорейских солдат, в Воронежской области в составе 112-й ракетной бригады (1-я гвардейская танковая армия, Московский военный округ). ISW продолжает оценивать, что размещение Северной Кореей личного состава и поставка ракет в Россию для войны против Украины обеспечат Северной Корее ценный опыт боевых действий на передовой и испытания оружия — как это делали Россия и Северная Корея в прошлом.

Основные выводы

• Российские войска продолжают экспериментировать с новыми технологическими инновациями для восстановления механизированного маневрирования на тактическом уровне и выхода из позиционной войны.

• В настоящее время одной лишь системы «Арена-М» недостаточно для защиты российских механизированных атак от украинских беспилотников, не говоря уже обо всех других видах оружия, которые украинские силы используют для создания зоны поражения.

• Российские войска, вероятно, продолжат попытки восстановить маневренность, несмотря на провал механизированного штурма Добропольи в конце июля 2026 года.

• В ночь с 8 на 9 августа российские войска продолжали массированные обстрелы Одесской области.

• 9 августа российские войска нанесли удар по мосту Маяки на трассе М-15 Одесса-Рени, соединяющей южную Украину с Молдовой и Румынией.

• Вероятнее всего, российские войска нанесли удар по мосту Маяки, чтобы сорвать экспорт украинского зерна и других товаров по альтернативному сухопутному коридору, который Украина использует с тех пор, как российские удары нарушили экспорт украинских товаров морским путем.

• По имеющимся данным, Россия готовится принять до 50 000 северокорейских военнослужащих.

• Украинские войска продолжили кампанию по подавлению и уничтожению средств ПВО противника на больших расстояниях (SEAS/DEAD) против объектов ПВО в России.

• За ночь Россия запустила по Украине 202 беспилотника и 17 баллистических ракет «Искандер-М/С-400», противокорабельных ракет «Оникс» и противорадиолокационных ракет Х-31П.

• Украинские войска недавно продвинулись в Купянском и Боровском направлениях.

(Размещено 6:00)

Валерий Голяк

Одесса, Харьков, ну нет слов. Весь день эти трагедии не выходят из головы.

Как ни больно, но пока помощь может быть лишь  сочувствием.

Слишком близко. Приличное ПВО просто невозможно, что до самолетов, то тоже…Его величество расстояние. Ракеты долетают быстрее,  чем они взлетают….

Казалось бы, особенно Одесса. Такая бомбежка. Город должен был спрятаться, опустеть. Но этот могло случиться, где угодно , только не в Одессе.

Звоню другу. Уехал три дня назад. Решил молодой жене( шестой по счету) показать город.

Диалог

Ты как? — спрашиваю я.

Нормально, пьем пиво на Дерибасовской —  слышится ответ.

Там говорят ракеты летят?

Ну и что.. Да и это наверное не к нам.

Ну что тут скажешь. Молодожен даже не уехал из города.

А теперь задаю вопрос,

Так кого бункерный пытается напугать. Одессу, Харьков , Запорожье, Днепр. Бесполезно. Все, кто остался свой окончательный выбор сделали. Их не испугают не Искандеры, ни морозы, ни многочасовое отсутствие воды и света.

Что до бункерного мракобесья, то  их к этому пытаются намеками подготовить. Кстати результат не заставил себя ждать.

Причем социология природу недовольства зафиксировала почти мгновенно.

Главным событием дня конечно являются прилеты  по Геленджику. Выбиты очень важные РЛС и ПУ

Тут многие закричали, что это удары по бункерной резиденции .

Не думаю. Роберт  Бровди по таким мелочам не разменивается. Атака скорее всего была подготовкой удара по Новороссийску. Сейчас этот порт для бункерного безумно важен. На сегодня это наверное самый защищенный город.

мордора

Но что бы там не стояло, от птичек Мадяра спасения нет.

Сегодня у одного из самых знаковых командиров ВСУ день рождения.

На примере Роберта наглядно можно убедиться, что такое роль личности в истории. Причем замечу, далекий от войны бизнесмен, почти с нуля создал род войск, потом тактику, а сейчас уже стратегию основанную на мидлстрайках.

Ну , а то, что он и его коллеги из СбУ перевели войну на территорию врага, где они хозяйничают аж за 1500- 2500 ки, является новым словом в военной науке

и станет главным аргументом  в одержании

неминуемой победы.

Что до политических событий, то конечно самым главным событием является результат визита Зеленского в Сербию.

Итак бункерного отфутболил, можно сказать  самый ему обязанный союзник в Европе.

Увы, с проигравшим всегда поступают именно так,  и никакие воспоминания на решения политиков не влияют.

Любая политика этот искусство сиюминутности, в котором постоянных величин изначально не наблюдается.

Сколько мордор вкладывал, защищал, напоследок очень рискуя, развернул самолет на подлете к Вашингтону.

И что? Где благодарность. Благодарят только сильных.

Что до слабых, точнее проигравших, то с ними поступают, как обычно.:

— Итоги  свел и карту смятую

ФРОНТ.

Прежде скажу о замене генералов. Похоже реальная правда  все-таки просочилась и бункерный решился на замену. Замечу, снимают военных, которых назначил шойгу.

Так что тут может быть и другая причина. Скорее всего от огромных потерь пошел ропот недовольства и бункерному про это доложили

Что до поля боя. Активность  стоит почти на месте. 231 боестолкновение. Потери 1130 оккупантов.

На этом, как обычно, с неизменной верой в нашу победу, буду заканчивать.

Автор публикации

не в сети 3 часа

Kozak Oko

1 790

Комментарии: 1376Публикации: 9771Регистрация: 08-06-2017

(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.

Загрузка...

Комментарии читателей статьи "BloggoDay 10 August: Russian Invasion of Ukraine"

• Оставьте первый комментарий - автор старался