BloggoDay 13 August  #AlfredHitchcockDay

На календаре пятница 13 августа, а также:

Международный день скептиков (International Skeptics Day)

 

Этот день в истории:

80 лет назад – 13 августа 1941 года румыно-немецкие войска вышли к Чёрному морю восточнее Одессы и полностью блокировали город с суши.

В течение 73-х дней оборона Одессы задерживала продвижение правого крыла войск вермахта группы армий «Юг».

16 октября 1941 года была завершена эвакуация последнего эшелона оборонявших Одессу войск: в 05:30 утра последний корабль отошёл от причала и взял курс на Севастополь под прикрытием кораблей Черноморского флота и авиации. Однако, румынские войска заняли город только к вечеру, поскольку командование румынских войск опасалось, что город превращён в ловушку или засаду.

 

Хэштег дня: #AlfredHitchcockDay

122 года назад — 13 августа 1899 года в доме 517 по улице The High Road в Лейтонстоуне, в семье бакалейщика родился третий ребенок — Альфред Хичкок — британский и американский кинорежиссёр, продюсер, сценарист. До 1939 года работал в Великобритании, затем — в США.

Хичкок — кинорежиссёр, творчество которого прежде всего связано с жанром «триллер» (от англ. thrill — «трепет») и с понятием «саспенс» (от англ. suspense — «напряжение»). Хичкок умел мастерски создавать в своих фильмах атмосферу тревожной неопределённости и напряжённого ожидания.

В последний год жизни он получил почётную награду Американского института кино, а королева Елизавета II возвела его в рыцари.

 

#ЦитатаДня

Альфред Хичкок

“Фильм — это жизнь, с которой вывели пятна скуки”

 

Фейсбук-огляд 13 серпня

Посты дня: Александр Гончаров, Алексей Кущ, Александр Кочетков, Yakovina Ivan, Алексей Голобуцкий, Дмитрий Корнейчук, Вячеслав Ільченко, Петро Олещук, Борислав Береза,  Андрій Данилов, Oleksiy Nesterenko, Леонид Швец, GONI Мемаси, Vitalii Chepynoga, Баба і кіт, DW на русском,  Новый проспект, Пирожки+, Denis Dragunsky, Deposito de cartuns, Cartoons, Перевод карикатур журнала The New Yorker II

 

Александр Гончаров

ТЕПЕРЬ ТОЛЬКО К БОГУ ОСТАЛОСЬ ОБРАТИТЬСЯ

В Евангелие от Матфея еще 2000 лет назад Иисус разъяснил, что будет с государством, где начнется внутренний раскол: «Иисус, зная помышления их, сказал им: всякое царство, разделившееся в самом себе, опустеет; и всякий город или дом, разделившийся в себе, не устоит».

На наших глазах Киев быстро стал городом жестким, растущее неравенство только злит украинцев и усиливает напряженность в обществе. Иначе и не могло быть, т.к. с первых лет независимости и до сих пор на официальном уровне приветствуется разделение нашего общества по языковым, религиозным и культурно-историческим вопросам.

Эти линии разлома между различными регионами становятся всё более глубокими и масштабными. И хуже всего то, что большая часть общества по-прежнему молча соглашается с разделением на «правильных» и «неправильных» украинцев.

Опасаюсь, что еще ничего не закончилось.

Алексей Кущ

Финансовый аналитик Алексей Кущ считает, что внедрение накопительной системы – давно назревшее решение, она для Украины необходима. Но главная дискуссионная тема – в каком формате она должна функционировать и когда может стартовать.

“Такие реформы всегда проводятся во время стабильного роста экономики. Нынешний период, связанный с коронакризисом, – не самый подходящий для этого момент.

Причем 2022 год тоже не обещает быть легким.

А любая реформа, особенно пенсионная, для экономики всегда дорого стоит.

Чтобы реализовать задуманное, придется вводить дополнительный налог на фонд оплаты труда, а его нужно, наоборот, сокращать (так как в Украине он очень высокий и приводит к уходу бизнеса в тень).

Либо нужно будет искать дополнительные резервы в рамках действующих налогов (именно этот вариант сейчас рассматривается), но если это делать за счет существующих налогов, то в бюджете образуется дыра, которую придется перекрывать”, – рассказал эксперт.

По словам Алексея Куща, не менее важные моменты реформы – инструменты и механизмы ее внедрения.

Накопительная пенсионная система – это всегда источник длинных денег в экономике. А если есть длинные деньги, то нужны экономические стимулы для их безопасного вложения – без рисков от девальвации, инфляции и разворовывания.

То есть, остается вопрос – куда вкладывать эти деньги?

“Считаю, что единственным инвестиционным активом, в который можно было бы вкладывать пенсионные деньги украинцев, – земля сельскохозяйственного назначения.

Если сдавать ее в аренду, то она приносит постоянный доход. Это долгосрочный источник дохода для выплат пенсий.

Таким образом, украинская земля будет кормить украинских пенсионеров.

Но для этого нужно пенсионным фондам предоставить эксклюзивное право на покупку земли.

Фондовый рынок исключается, так как его в Украине нет.

Уже предлагалось вкладывать пенсионные деньги в иностранные ценные бумаги.

Но тогда мы будем аккумулированные деньги вкладывать в развитие чужих экономик. Кроме того, эти длинные деньги всегда находятся в зоне коррупционного риска. При этом государство всегда может “наложить лапу” на них, заморозив эти вложения. Таким образом, ни с точки зрения инструментария, ни с точки зрения механизмов – ничего нет”, – подчеркнул эксперт.

Таким образом, по его словам, накопительную пенсионную систему стоит запускать только после полного прохождения пандемического кризиса.

А также в рамках фискальной реформы налогообложения в сфере труда.

Хочется верить, что власть прислушается к экспертам и не станет форсировать события.

А к 2023 году тщательно подготовится. Ведь внедрять накопительную систему пенсионного обеспечения все равно необходимо.

Александр Кочетков

ПОЗДРАВЛЕНИЯ ОТ ПУТИНА ЧЕРЕЗ ГОНЦА МЕРКЕЛЬ

Власть активно готовится к новому сезону, который может оказаться неожиданным и с последствиями.

СБУ прессует радикалов, которые потенциально могут выйти на улицы. ОП формирует «зеленый комсомол», который должен в случае чего выступить на публичную защиту власти. Депутаты раскатились по стране, как уроненные помидоры, с задачей, достойной Шерлока Холмса: с лупой выискивать примеры успехов власти и громогласно предавать их публичности.

С инспекционной проверкой по стране проехал Дмитрий Разумков — и продемонстрировать, что формально именно он второй человек в стране, а вовсе не некоторые, которые так думают, а также напомнить, что в полномочия Верховной Рады входит именно контроль исполнительной власти.

А еще и довольно представительная «Крымская платформа» собирается. Во всяком случае, достаточная, чтобы вывести из равновесия Кремль и его дипломатическую обслугу.

И все бы у власти неплохо, да вот только Ангела Меркель портит всю лепоту. Дело даже не в том, что перед визитом к Владимиру Зеленскому канцлер ФРГ заезжает к Владимиру Путину: ну хочется заслуженной фрау поработать гонцом, приносящим плохие известия — ее дело. Обидка именно в хронологии ее приезда.

Понимаете, друзья приходят к тебе на День рождения и празднуют с тобой вместе до самого конца. Начальник, если он тебя уважает, тоже должен заехать на часок, поздравить, чтобы все гости увидели, что ты у начальника в авторитете. А вот накануне празднества заезжают только кредиторы — мол, гулять собрался? Ну, гуляй-гуляй, не забывай только, что время ответа по обязам приближается неуклонно.

Yakovina Ivan

Журналистку Бибиси, которая спросила Лукашенко о массовых пытках, официально выдворяют из России, где она работала в последнее время.

Ее дополнительный вопрос об отсутствующей легитимности вызвал какую-то бешеную ярость усатого.

Этот момент восьмичасовой пресс-конференции мне показался кульминационным. Она в самое больное место его ударила.

Алексей Голобуцкий 

Олімпійська призерка Магучіх після повернення до України пояснила в себе у ФБ обійми з росіянкою: “хотілось обійняти весь світ”, а під руку трапилась тільки спортсменка з РФ.

Взагалі пост дуже патріотичний і рішучий. Це все прекрасно, ми підтримуємо українську спортсменку і будь-який хейт – це недобре. Я не маю жодного негативу щодо особисто Ярослави Магучіх.

От тільки те фото з росіянкою було взяте в активну роботу кремлівською пропагандистською машиною. І мінімум до наступної олімпіади використовуватиметься для підтвердження тез “одіннарот”, “мишебратья”, “війну вигадали політики” тощо. Та й на наших виборах ми точно побачимо це фото в агітках ОПЗЖ.

Коротше, наступним разом представникам нашого міністерства, якщо вже пхаються на подію такою делегацією, треба якось акуратніше організовувати випадкових сусідів нашим спортсменам: щоб під рукою на випадок фотографування і обіймів цілком випадково опинялись фіни, шведи, японці, грузини…

А взагалі для таких речей делегації варто з собою фахівця з піару везти.

Дмитрий Корнейчук 

Я сразу после медали Беленюка пошутил, что нам скоро расскажут: это заслуга Зеленского.

Поскольку на Банковой у политтехнологов одна извилина, то каждая шутка там становится правдой))))))))

Дмитрий Корнейчук

Кто-нибудь, скажите политтехнологам Банковой: если вы обос-лись с постом Беленюка, облизывающим Зеленского в стиле Дякулы, то не надо для отвлечения внимания сочинять истории о том, как его быстро захотели побить радикалы))))))

Вячеслав Ільченко

Прочитав я тут (майже) риторичне запитання – чому в коментах навіть під неполітичними темами завжди спливає Тимошенко.

Дозвольте, я дам два пояснення.

Пояснення перше:

– це єдиний професійний політик в державі, в повному сенсі цього слова. Всі інші – або політичні заробітчани “на один сезон”, які не планують продовжувати кар’єру в Україні, а прагнуть “нацарювати сто рублів”, а далі лекції в Піттсбургах читати. Або політичні же бізнесмени, для яких влада – це такий супермаркет, де можна класно прибарахлитись, аж онукам вистачить.

Пояснення друге:

– це єдиний політик, який уміє ставити системні задачі, уміє організувати людей для їх вирішення і не бігає від відповідальності за свої рішення. Всі уже забули, що Тимошенко посадили в тюрму, і вона пішла на ув’язнення, хоча їй декілька разів пропонували “зелену дорогу”. Крім того, Тимошенко – чи не єдина із топ-політиків, яка ставила задачу побудови нового інтегрального українського майбутнього. Інші ставлять задачі тільки перевірки чергової економічної теорії, перегравання травматичного досвіду минулого, або й просто прагнуть стати “своїми сукиними синами”.

Це все прості речі, які я уже сто разів пояснював, і я б взагалі не городив пост про це, якби не один комент. Я процитую його повністю:

– У другому турі Зеленський легко перемагає і Юлю, і Петю. Для цього вони і існують, як Симоненко для Кучми. В той же час, вони унеможливлюють появу кандидата, який би зміг перемогти Зе. Ніша зайнята.

Так от, про нішу і кандидата, який може перемогти Зе.

По-перше, давайте пригадаємо, що був в нашій історії такий тепличний період, коли “не було Тимошенко”. Ніша була повністю вільна – бери і формуй політичну силу із всенародною підтримкою. Це 2011-2014 рр. Давайте згадаємо, хто ж “зайняв нішу”, які нові політичні сили були породжені колективною потугою нашого народу. “Народний Фронт” Арсенія Яценюка (згадую його, бо туди ввійшли деякі нові партії – такі як “Воля” Соболева і Сюмар), “Демальянс” Гацька, “Самопоміч” Гопко і Семенченка, “Правий сектор” Яроша. Була ще така партія “Заступ”, яка начебто репрезентувала інтереси фермерів та селян.

Тепер будь-ласка, спробуйте пригадати не їх програми, а яку вони модель майбутнього пропонували. Ніяку? От і я так думаю. А якщо у партії немає моделі майбутнього, це партія-односезонка, задача якої – саме “забити нішу” по принципу скваттерства, щоб не дати зайняти її комусь більш системному чи професійному.

Точно така сама формула перемоги у “Слуги народу” в 2019 році – ця партія за рахунок своєї аморфності і фактичної відсутності програми (ну не можна ж назвати програмою “за все хороше проти всього поганого” чи “зробимо їх разом”) забила собою всі можливі ніші і забезпечила Зеленському прямо-таки авторитарний устрій, коли все вирішується на Банковій, а парламент “проштамповує”.

Мені чисто для себе цікаво, а “Слуга народу” вам ніякі ніші не зайняла? Не затуляє вам сонечко? Тільки “Батьківщина” нішу зайняла?

От і виходить, всі звинувачення Тимошенко в “займанні ніші” – це віддзеркалення основної технології всіх “новоприведених”. Забити нішу, покосити голоси, відсидіти один сезон – і на Канари. А країна в результаті тупцяє на місці.

Насправді, якщо дійсно десь в народі є політична сила, яка здатна запропонувати внятне майбутнє і зацікавити цим майбутнім людей – то їй не завадять жодні існуючі партії.

Проблема якраз в тому, що ніхто більше (чомусь?) в політикумі (як парламентському, так і позапарламентському) не може породити модель майбутнього. Мабуть, тому, що із Україною майбутнє не пов’язує.

А у “Батьківщини” така модель є. “Новий курс” забули? Ну і зробіть нарешті висновок.

Сумний постскриптум: на жаль, із того, що я спостерігаю, самі українці уже не хочуть майбутнього. Їх основним бажанням стало просте виживання – “забирайте собі все, що хочете, тільки дайте нам продихнути і вижити – нам уже все одно, хто тут буде паном”.

Петро Олещук

Рішення про виведення американських військ з Афганістану було ухвалено ще за Трампа. За Байдена воно ось так успішно реалізується, що більше нагадує втечу.

У будь-якому випадку, це загальний тренд американської політики. Ізоляціонізм, відмова від “експорту демократії” та активного використання військ у реалізації зовнішньої політики. Очевидно, цей тренд має виразну двопартійну підтримку та реалізовувався би незалежно від того, хто очолюватиме США. Найголовніше – це все має підтримку в самому американському суспільстві. Рішення про виведення військ популярні, тому вони і ухвалюються.

І я не знаю, що може змінити позицію США щодо планомірної відмови від ролі “світового поліцейського”. І так, це значною мірою розв’язує руки різноманітним диктаторам, агресивним режимам, фанатикам та іншим прекрасним елементам геополітичного ландшафту Євразії.

Так, США продовжуватимуть дипломатичний тиск на одіозні режими, але без збройної загрози він не буде дуже ефективним. Максимум, на що можемо розраховувати ми – семінари з інклюзивності, дипломатичні похлопування по спині та красиві слова. Іноді можуть підкинути зброї та грошей. Але у “гомеопатичних обсягах”. Не те, щоб для України це суттєво щось змінювало, але від примар нам треба було відмовитися давно.

Борислав Береза 

Из СМИ стало известно, что Зеленский в рамках визита в США мечтает о встрече Илоном Маском и с руководителем Apple Тимом Куком. А с конгрессменами встречи не планируются, хотя из-за голосований они прерывают каникулы и будут в это время в Вашингтоне. Тут все логично. Зеленский едет за фоточками, которые подтвердят, что он величайший политический лидер современности. Для него подтвержлением являются фоточки. Фотография с Джеком Ма и Марком Цукербергом у него уже есть, а вот с Маском нет. И с Куком нет. А ему очень хочется. Тщеславие же надо чем-то подогреть. А кто знает этих конгресменов в Украине? Практически никто. Так что фото с ними Зеленского не интересуют. А раз фото не нужны, то и встреч не будет. И это логично. О серьёзных вещах и о политике пусть говорят те, кто хоть разбирается в этом вопросе. Главное Арахамию к американским политикам не подпускать, а то этот мамкин шантажист там такое может наговорить, что еще лет десять будем расхлебывать…

Леонид Швец 

Сообщают, руководителя “Государственной продовольственно-зерновой корпорации Украины” задержали при попытке бегства из Украины. Он там чего-то украл и решил: пора. Эти ребята все время дают понять, что они тут с нами, лохами, вообще-то, временно, и ключевой вопрос заключается лишь в том, чтобы вовремя смыться.

У меня совершенно дурацкий вопрос. Вот эта госкорпорация зерновая все время фигурирует в криминальной хронике, как дырявый амбар для мышей. Может, ее тово, приватизировать к чертовой матери? Пусть у частника голова о мышах болит.

Впрочем, кто же режет курицу, что несет золотые яйца кому надо.

Андрій Данилов

От ви кажете: українські спортсмени, мало патріотизму…

Може, подеколи, воно й так.

Але ось вам кейс: Роман Яремчук дебютував за “Бенфіку” у матчі проти “Спартака”. Організував гол.

Після матчу до нього підійшов російський журналіст із проханням про коментар.

“Нема питань, – відповів Яремчук. – Але на камеру я говоритиму лише українською”.

“А по-русски не можете?” – трохи офігів росжурналіст.

“Можу, але не буду”, – відповів Яремчук.

Коментаря на камеру не відбулося – лише текстова версія у викладі отого самого рос. журналіста.

Але чомусь наш Фейсбук про це мовчком мовчить. Ну, звісно, це ж не зраду розганяти.

Oleksiy Nesterenko

Те, що часопис “НВ” перейшов на українську, це чудово. За змістом досить поважне і якісне медіа.

Проте є запитання щодо маніакального бажання зберегти бренд “НВ”, який, на переконання керівництва, “більше взагаді ніяк не розшифровується”.

Перепрошую, ШТО?..

І головне з них – в чому сенс збереження російськомовної абревіатури “Новоє Врєм’я” україномовного видання, яка українською навіть за словами менеджменту НІЧОГО ВЗАГАЛІ НЕ ОЗНАЧАЄ? От ну просто раптом втратило будь яке значення?! Просто такі собі дві літери?!

І чи не варто таке пояснення сприймати як НОВЕ ставлення до інтелектуального рівня власної аудиторії?

Тобто на чудовий колектив професіоналів, на шикарний дизайн і поліграфію є гроші, і вони чималі, а на ребрендинг НІТ?!

Як на мене, така дуже дивна і вкрай агресивна принциповість схожа на урочисто закладену в людному місці до кращих часів протипіхотну міну. До якої оточуючі мають звикнути і забути про обережність. Ну ви зрозуміли.

***

Вахтанг Кіпіані каже, шо мої запитання з приводу збереження абревіатури “Новоє Врєм’я” “НВ” це флуд, яким я його задрав.

Шо ж за гостра така реакція? Пипець, от від нього не очікував. При чому інших за змістом відповідей, окрім “від’їбіться”, я ще досі ні від кого не почув. Одразу гавкіт як в селі.

 

 

GONI Мемаси

а шо))))

 

Vitalii Chepynoga

Я днями в гудвайні купив 4 банани за 17 гривень. З Еквадору… Навіть не знаю, чи є щось дешевше на вітчизняному ринку.

А років 40 тому перший раз в житті я побачив банан. Нам подарував банан сусід Лука Олексійович, герой соціалістичної праці і голова колгоспу “Радянська Україна”, який щойно повернувся з якоїсь екзотичної країни.

Мати поклала банан в сервант і закрила на ключ, а ключ заховала, так що навіть я не міг найти.

Днів через три ми той банан з’їли, чесно розділивши на чотирьох (батько, мати, сестра і я).

Чесно кажучи, я був розчарований. І закусив банана вітчизняною домашньою грушою “Бера”.

Крім того, я випросив шкуру банана. І за неї мав від сусідського хлопця 20 хвилин на велосипеді “Орльонок” і чучело дохлого, сушеного крота, як бонус.

Дуже вигодно…

Раніше було цікаво жити…

Цікаво, де я потім того крота дів…

 

 

DW на русском 

Выборы в Госдуму: “Умное голосование”, или Кто кого перехитрит. Кремль стеной встал на пути проекта Навального “Умное голосование”. Карикатурист Sergey Elkin – об особенностях противостояния на выборах в Госдуму в сентябре 2021 года.

 

Новый проспект

В начале этой недели мировую общественность взбудоражил большой доклад ООН, касающийся изменения климата. Вкратце – все плохо и виновато в этом само человечество, деятельность которого вызвало почти необратимое глобальное потепление.

В связи с этим климатологи ООН ставят ребром вопрос о срочной декарбонизации мировой экономики. В противном случае волны аномальной жары продолжат регулярно накатывать на северное полушарие Земли, что приведет к катастрофическим для всей планеты последствиям, утверждают они.

Ускорение процесса сокращения использования углеводородов во всем мире – весьма плохая новость для России, экономика которой по-прежнему прочно завязана на продаже нефтегазовых ресурсов. Как только они перестанут пользоваться спросом на мировом рынке, экспортные доходы нефтегазовых корпораций иссякнут и нашей стране останется только вариться в собственной нефти.

А вот как художник Сергей Ёлкин откликнулся на предостережение климатологов.

Denis Dragunsky

Заря политкорректности? Или культурная апроприация?
Член Политбюро ЦК КПСС, Председатель Совета министров СССР А.Н.Косыгин в Канаде, на встрече с представителями коренного населения (1970-е годы).

 

 

Пирожки+

желаний не было а звёзды

всё падали и я решил

пусть звёзды перестанут падать

ну чтоб хоть что то загадать

 

Баба і кіт

 

Баба і кіт

Deposito de cartuns

Cartoons

Перевод карикатур журнала The New Yorker II

0 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 5 (0 оценок, среднее: 0,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Комментарии читателей статьи "BloggoDay 13 August  #AlfredHitchcockDay"

  • Оставьте первый комментарий - автор старался

Добавить комментарий