BloggoDay 14 September: Russian Invasion of Ukraine

Дайджест 14 вересня 2022 р.

(Оновлено 19:00)

“Апостроф”

Успішний контрнаступ українських військ у Харківській області серйозно вплинув на порядок денний у багатьох країнах. Про готовність нарощувати постачання озброєння заговорили навіть ті, хто раніше чинив опір військовій допомозі Україні. Більше того, канцлер Німеччини Шольц провів телефонну розмову з путіним, у якій закликав звільнити українські території та погрожував наслідками за подальші спроби анексії. Успіх ЗСУ справив враження не лише на Захід, а й на “нейтральний табір”, до якого належить і Китай.

До яких змін призведе поразка росіян у Харківській області, чим це закінчиться для росії і яку гру веде Лукашенко? Про це в ефірі програм “Руно. Війна” на Апостроф TV розповів відомий політолог і публіцист, що багато років проживає в США, АНДРЕЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ.

Кінець путіна буде дуже скоро, його зрадить найближчий союзник – Андрій Піонтковський

(Оновлено 18:00)

ТЁТЯ РОЗА 🌹

Одна страна, один президент, одно поражение.

ТЁТЯ РОЗА 🌹

Киевские “нацисты” сумели, оказывается, арестовать в Харьковской области российских учителей. Которых, как выяснилось, там никогда не было. Мистика, блядь, какая-то…

ТЁТЯ РОЗА 🌹

Трудна война Давида с Голиафом. Тем более с безумным Голиафом. Ты должен бить его только на своей территории и только конвенциональным оружием. А он может хуярить тебя куда попало и чем попало.

ТЁТЯ РОЗА 🌹

Украина не станет оккупировать Белгородскую и Ростовскую области. И не мечтайте.

ТЁТЯ РОЗА 🌹

Если у вас резиновая жопа,

то сидеть на ней нужно ровно.

А не искать на неё приключения.

Belaruka1917

— Россия будет голодной!

— Вы хотели сказать свободной?

— Нет…

 

Right Now

Ватные телеграм-каналы возмущаются тем, что Зеленский фотографируется в Изюме и вопрошают «а мы что так далеко отошли?».

Отошли они блять! Вам там дали такой пизды, что аж бежали вприпрыжку.

Вал Мишель

Русские мародеры бежали из-под Харькова так быстро, что сбрасывали балласт.

А вы спрашиваете, почему они танки побросали. Тут ценные вещи – стиралку и пылесос пришлось оставить, не то что никому не нужные танки.

(Оновлено 17:00)

“Planeta.Press”

Сергей Климовский, кандидат исторических наук

Путин – скромный юбилей или пышные похороны

Чекисты” оказались перед сложным выбором: пышные похороны Путина до 7 октября или скромный юбилей и скромные похороны после 7 октября.

8 и 9 сентября за день до начала операции по изгнанию рашистов из Харьковской области появились обращения к Госдуме от депутатов Смольнинского и Ломоносовского райсоветов Свято-Петербурга и Москвы с предложением Путина уволить, а Украину срочно разбомбить. К 12 сентября число таких обращений к Госдуме выросло до 18 за счёт других округов обеих столиц и Колпино. Де-факто к этому союзу «земств» присоединился и патриарх РПЦ, призвав молится, чтобы бог уберёг российскую власть «от ошибок, и вдохновил на защиту от врагов».

В СССР это назвали бы антипартийной группой с примкнувшим к ней патриархом. Когда на сцену выйдет ополчение реконструктора Гиркина с казаками Донбасса, то можно будет вдоволь посмеяться с этого театрализованного представления «Смутное время-2», а заодно с Навального, Ходарковского и всей «Другой России». Как говорится, какой царь, такая у него и оппозиция. Обожают в России театральщину.

Это театрализованное представление с отставкой Путина по просьбе земских депутатов с благословения патриарха и «чекистов» может стать самой оригинальной их спецоперацией, если они и её не провалят. Талант к провалам у «чекистов» есть.

«Чекистов» к ней подтолкнули три «обстоятельства непреодолимой силы», как выражается профессор Соловей. Это углеводородная война с ЕС, маленькая «Цусимка» на Харьковщине и маячащий 7 октября юбилей Путина. Можно было бы добавить ещё рост среди образованной российской публики недовольства тем, как идёт маленькая колониальная война с Украиной, но это обстоятельство вполне преодолимой силы. Причём такое, которое «чекисты» решили в данном случае не преодолевать, а использовать в интересах мероприятия.

«Чекисты», когда затевали весной 2021 г. газовую войну с ЕС, не учли нескольких вещей, фатальных для себя. В результате ЕС из состояния обеспокоенности перешёл в состояние острого желания разобраться с РФ и закрыть «российский вопрос» раз и навсегда. Заодно припомнить московитам всё и взыскать с них все долги и всё украденное, как когда-то и прогнозировал Энгельс. Британцы, не связанные совещаниями ЕС, настроены ещё более решительно.

Возможности для реализации таких настроений уже есть. Поэтому Макрон 11 сентября позвонил Путину и предложил незамедлительно вывести войска из Украины, включая Крым, и начать переговоры о капитуляции, о чём с удовольствием и сообщил на сайте президента Франции. Макрон хочет активно участвовать в принятии капитуляции у Москвы по вполне реалистичным мотивам. Для него это будет огромным успехом не только во внешней, но и во внутренней политике, поскольку капитуляция РФ бумерангом ударит по союзу лево-правых авторитаристов Меланшона и Ле Пэн против французских демократов. Так что у Франции есть веские причины поставлять Украине оружие на таком же уровне, как это делают страны Балтии, Польша и Великобритания. Макрон уже будет после каждого крупного успеха ЗСУ звонить в Кремль и спрашивать: «Вы готовы к капитуляции или ещё нет?», пока не услышит «Да». После этого позвонит в Киев и скажет: «Клиент готов, могу предоставить Елисейский дворец для переговоров».

Тот обстрел ракетами теплоэлектростанций, трансформаторных будок и электроопор в Украине, которые 11 сентября совершили рашисты, огорчённые своим поражением на Харьковщине, предполагает по логике войны симметричный ответ. Лёгкая демилитаризация и дерашизация Белгородской и Курской областей, которые на неделю останутся без света и телевидения и отдохнут от Соловьёва со Скабеевой, пойдёт только на пользу их жителям. Но возможны и асимметричные ответы.

В предчувствии симметричных и асимметричных ответов Путин уже высказывался в стиле Гитлера «Нас хотят уничтожить и забрать наши ракеты «Фау-2, а ведь мы никому, ничего и никогда плохого не делали. Проклятые русофобы, германофобы и фашисты». На российскую образованную публику это произвело двоякое впечатление. Они поняла, что писец стучится в дверь и что Путин уже не мобилизующий символ. Публика готова мобилизоваться против писца и дверей, но не под командованием Путина. «Чекисты» через соцопросы это выявили и пришли к мнению: главно-верховно-командующего надо менять вместе со всеми, кто возле него. Одним шойгу уже не отделаться. Поражение в Харьковской области убедило их, что думают они в правильном направлении. Вдобавок лавров сказал им по секрету, что снятие бренда «Путин» создаст поле для манёвров в переговорах с диким Западом и расширит его для группы «Путинфершнейн», которая формально перестанет быть одним народом с Россией и её вождём.

В результате «чекисты» оказались перед сложным выбором: пышные похороны Путина до 7 октября или скромный юбилей и скромные похороны после 7 октября.

Похороны до 7 октября избавляют их от массы проблем и формальностей и позволяют без отлагательств перейти к планам Б, С и так далее по латинскому алфавиту в его российском прочтении. Перейти к этим планам, в том числе и с кадровыми ротациями и рокировками, многим давно не терпится, да и общая ситуация поджимает. Выглядеть это будет так, что Путин пошёл на встречу просьбам депутатов от «земств» и патриарха. Очень удобно и не нужны массовки с земским ополчением и прочим. Если украинская армия до и во время похорон освободит Запорожскую, Донецкую, Луганскую и Херсонскую области, это тоже будет удобно для «чекистов», – всё свалят на мёртвого Путина и лавров или уже не лавров начнёт переговоры типа «с чистого листа». То, что российские оккупанты за полгода не смогли восстановить водоснабжение Донецка, указывает, они допускали свой уход из города. Те, кто приходит навсегда, водоснабжение давно бы восстановили.

Отмечать пышно юбилей на фоне Харьковского поражения неприлично, даже по русским понятиям. Отправить Путина в этот день с шойгу в тайгу можно, но что делать потом, когда они вернутся из тайги. Похороны сразу после юбилея – плохой знак. Патриарх подтвердит это. Совсем не сказать на юбилее о том, сколько хорошего он сделал для РФ и какой славный путь она прошла под его выдающимся руководствам тоже нельзя. Говорить через две недели после юбилея и на третий день после похорон, что покойный был редкая сволочь, неудобно, а ждать как Хрущёв два года после смерти Сталина времени нет.

Есть и другие веские аргументы в пользу пышных похорон до 7 октября. В частности, это позволит избавиться от символа, который вызывает неприязнь и не мобилизует даже бабок Путина, и заменить его более эффективно работающим символом в момент, когда в России ещё есть те, кто готов мобилизоваться по зову партии. Если затянуть с похоронами, момент будет упущен, а под Новый год вообще никого не мобилизуешь. Если с похоронами тянуть, то Госдуме придётся что-то отвечать «земствам» на их бумаги, а там гляди, и до ряженного ополчения на Красной площади дойдёт. План с ополчением, конечно, поинтересней, и тот же Навальный может продать его как четвёртую русскую революцию, но склонность «чекистов» к провалам никто не отменял.

Пока они думают дней до 7 октября остаётся всё меньше, а ЗСУ всё больше становятся фактором, определяющим погоду в Москве и Московской области.

(Оновлено 16:00)

“Медуза”

Украинские войска провели успешное контрнаступление — а российская армия в ответ только отступала. Почему? Отвечают военные эксперты

«Если ничего не поменяется, россияне медленно проиграют эту войну»

(Оновлено 15:00)

Игаль Левин

Зеленский в Изюме сегодня. Фронт в 20 км от центра города, если что. Это в досягаемости ствольной и реактивной артиллерии. И да, уже не в первый раз он посещает прифронтовые боевые участки. Это нетипичная ситуация, не всякий Верховный главнокомандующий на войне такого масштаба приезжает вот так вот на фронт к рядовым бойцам. Это реально заслуживает уважения.

Мурлокотан Паштетофф-сосискин

На скільки я розумію, командування військ противника приступило до самого відповідального етапу українського наступу – боротьбі за час… Йому зараз, конче потрібно, виграти час для організації та облаштування нових рубежів та позицій… на яких буде можливо в реальності і практично зупинити український наступ…

Саме в цьому полягає ГОЛОВНИЙ сенс впертих ар’єргардних боїів, які противник нині веде у районі Ліману, північно-східніше та північно-західніше нього…

Доброго ранку, шановні… я повернувся…

Ще 2 дні тому було відомо, що передові підрозділи ЗСУ зуміли форсувати не тільки Сіверський Донець “з півдня” і зав’язати бої за Ліман, а й Оскіл… тому було зрозуміло, що якщо противник й вирішить в подальшому “оборонятися по Осколу”, то йому доведеться “змиритися” із принаймні 2-3-а плацдармами ЗСУ на його лівому березі… і постійним “тиском з півдня”.

По суті, це й визначило характер та обставини рішень командування військ противника, щодо “сбора всех погибших частей” і його прагнення організувати нову лінію оборони.

У цьому контексті варто зауважити, що суцільної оборонної лінії східніше Осколу у противника зараз поки не має, однак перші її “ембріони” у вигляди , принамйні 2-х позиційних районів, куди поступово відповзають залишки угрупування “Изюм” у противника вже є…

Перший – район Нижня Дуванка – Наугольне – Куземівка – Сватове… (фіксується до 2-х БТГр, які досить актвино окопуються, ймовірно – зі складу частин 41-ї ЗВА)

Другий – південіше Сватово (розгортається по рубіжу Мілуватка – Красноріченське, скоріш за все – частина сил 41-ї ЗВА та залишки 2-х БТГр 3-ї мсд 20-ї ЗВА та до 1.5 БТГр 1-ї гв. ТА…

Також, усе що вже більше не в змозі приймати участь у боях високої інтенсивності і з точки зору боєздатності виглядає, м’яко кажучи, “проблематичним”, самостійно пре та поступово повзе через Нове і Макіївку на північ у бік Сватове…

По суті, Сватове, протягом останніх 2-х діб перетворилося на таку собі “точку зборки”, усього того, що залишилось від угрупування “Изюм”…

Окремо слід відзначити тактичне угрупування противника, яким зараз, командування противника по-суті жертвує на користь відтягування своїх основних сил з боку Ізюма.

Так, я маю на увазі до 2.5 БТГр 2-ї ЗВА, яка стримують просування ЗСУ через Ліман та східніше нього, або дати час своєму командуванню організуватий той самий преславутий “рубіж оборони по Осколу”… (я ж кажу, у них постійно плани та накази запізнюються по відношенню до характеру та швидкості розвитку реальної ситуації).

Усе це відбувається зовсім не випадково…зокрема:

Чому, саме Сватово…?

Очевидно, що звільнення ЗСУ цього містечка обрушить усю ще “недостворену” гіпотетичну систему оборони противника у північній Луганщині (а можливо й взагалі – усього що знаходиться у бік Сєверодонецька та Лисичанська включно). Просто тому, що рокада з Уразово на Сєверодонецьк буде перерізана і усе своє лахміття кацам доведеться тягати вкругаля, через Старобільск, а то й через Новий Айдар… Це по-перше, а по-друге, вихід ЗСУ к Сватово зробить оборону противника в районі Лисичанськ – Сєверодонецьк взагалі, скажимо так, достатно витратною для противника справою… І потім, контролюючи власне район Сватово, противник так чи інакше може впливати на чималий відтінок території вздовж лівого берега Осколу, включно із плацдармами наших військ (якщо, звісно, вони ще існують, а підрозділи ЗСУ не повернулися назад на правий брег).

Чи розуміє це противник…?

Так, й не тільки розуміє, а й вже робить цілком конкретні кроки, аби утримати Сватове й прилеглі до нього райони. Наприклад, 2 доби тому, наша група (ІС) зафіксувала на марші західніше Старобільска таку собі “міні” БТГр – 12 БМП, 5 танків та 2 МТ-ЛБ курсом на захід (явно у бік Сватово). Цілком можливо – одна з “недовідновленних” БТГр 41-ї ЗВА…

За, поки не перевіриними даними, східніше дороги Р-66, південіше Сватово, спостерігалась не тілька власне арта противника наприклад – вогневий взвод 122-мм РСЗО БМ-21 “Град” на марші та 4 122-мм САУ 2С1 “Гвоздика” з ППРУ, а й облаштування власне вогневих позицій. Противник явно, або відтягує сюди з півдня та південно-західного напрямку залишки своєї артилерії, або готується до прибуття сюди ж “додаткових стволів”…

З іншого боку – утримання противником Покровського та Троїцького, у цьому контексті, є також важливим, адже й вони  розташовані на цій рокаді… Однак, перевага Сватово, по відношенню до них, полягає в тому, що його, так би мовити, “вплив на загальну ситуацію”, тобто на все те, що розташовано східніше Осколу та на південь від нього – більш “універсальний”, ніж у цих селищ… По суті, Сватове, це така собі “брама” із заходу для усієї півночи Луганщини…

Тепер, стососвно перспектив “заїхати” у Сєверодонецьк та Лисичанськ прямо із заходу та власне, півночи…

Особисто на мій погляд, вона на сьогодні виглядає достатньо спірно… Поясню чому…

По рубежу Білогорівка – Верхньокам’янка у противника зосереджено не меньш як 4 БТГр… головним чином зі складу “мобрезерву”, пвк “вагнер” та підрозділів 55-ї мсбр та 90-ї тд…

Після початку українського наступу, частину сил та засобів зі складу цього угрупування, противник був вимушений розтягувать на північ. Що, в свою чергу, призвело до того, що ЗСУ отримали можливість на певних ділянках (звісно, я не скажу на яких…) контр-атакувать вже у напрямку “від Сіверська”… внаслідок чого –  якісь, скажимо так, підрозділи ЗСУ опинились на лівому березі Сіверського Донця, південніше Кремінної…

Але треба розуміти, що сам по собі цей рух, навряд чи призвиде до того, що противник покине район Сіверодонецьку, просто тому, що це означатиме повторення ситуації із північно-східним “кутом” у Харьковській області. Тільки на цей раз, у Луганський…

Таким чином, райони Сватове та Рубіжне – Сєверодонецьк, це по-суті – ключові “вузли” майбутньої, чи краще сказати, гіпотетичної системи оборони противника у північній частині Луганської області.

І звісно, “просто так” полишати їх, противник навряд чи буде…

Дмитро Снєгирьов

Печерський районний суд м. Києва 12 вересня взяв під варту колишнього начальника Управління СБУ в Харківській області Романа Дудіна. Дудіна арештовано на 2 місяці без альтернативи застави. Йому інкримінують державну зраду і самовільне залишення служби.

Нагадаю, 29 травня президент Володимир Зеленський звільнив очільника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна за недбале виконання службових обов’язків і пообіцяв йому розслідування правоохоронців.

Тоді очільник держави заявив, що Дудін “не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни, а думав тільки про себе особисто”.

У Державному бюро розслідувань повідомили, що 24 лютого, на початку повномасштабного вторгнення, Дудін намагався перешкоджати роботі керівництва області, а саме: відмовився, відповідно до вимог закону, переходити у підпорядкування командувача угруповування військ “Харків”, начальника штабу охорони Харкова, і хотів керувати обороною сам.

Сам екскерівник СБУ Харківщини коментуючи причини справи проти нього заявив про політичний характер переслідування. На його думку, заступник керівника Офісу президента України Олег Татаров допомагає ФСБ переслідувати його за вказівкою члена партії “Слуга народу” Вадима Слюсарєва.

За інформацією Дудіна, Слюсарєв був куратором партії “Слуга народу” у Харківській області і 18 лютого виїхав з України до Російської Федерації. Свої звинувачення на адресу Слюсарєва екскерівник СБУ Харківщини підкріплює посиланням на відео, на якому помічник Слюсарєва розповідає про співпрацю останнього з ФСБ. Більше того, за словами Дудіна, Слюсарєв збирав компромат на голову Держприкордонслужби України для ФСБ.

У мене відразу виникають питання щодо функціоналу Дудіна і виконання ним своїх службових обов’язків. Маючи відповідну оперативну інформацію щодо можливих протиправних дій Слюсарєва Дудін дає можливість останньому виїхати з України на територію країни-окупанта.

Відповідно, якщо довіряти інформації самого Дудіна про збір компромату на голову Держприкордонслужби України для ФСБ, то можемо припустити, що внаслідок недбалого виконання службових обов”язків самим Дудіним компромат опинився в руках ФСБ. А це ще одна стаття, яку можуть інкримінувати екскерівнику СБУ Харківщини.

Йдемо далі.

З приводу “політичного характеру переслідування” Дудіна. Ці тези розраховані на людей далеких від розуміння процесів і здатних реагувати на подібні сентенції виключно в емоційному плані.

Справа в тім, що за інформацією з відкритих джерел, Дудін за погодженням зі своїм протеже начальником Головного управління ВБ СБУ Андрієм Наумовим для участі у виборчому процесі створили власну політичну партію “Акцент”. Мета була очевидна – отримання депутатських мандатів в обласній і міській радах м. Харкова.

На мою думку, ці депутати навряд чи представляли би опозиційне крило політичних сил Харкова. Нагадаю, що участь співробітників СБУ у політичній діяльності, а тим більше створення власної політичної партії прямо заборонена законом. Якщо підтвердиться і ця інформація, то запитань до Дудіна з боку правоохоронних органів щодо його діяльності на посаді очільника управління Служби безпеки України в Харківській області буде на порядок більше.

Я невипадково згадав про можливий зв”язок Дудіна з Андрієм Наумовим, який був затриманий 7 червня у Сербії. Справа в тім, що за інформацією того ж ДБР, ексначальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов, міг збирати та передавати російським спецслужбам дані, що становлять державну таємницю, зокрема, щодо систем безпеки зони відчуження ЧАЕС. Я не виключаю, що саме можливий зв’язок Дудіна з Наумовим будуть наполегливо відпрацьовувати співробітники ДБР.

До речі, у українського контррозвідника Дудіна досить красномовний позивний- СМЄРШ. Хто не в курсі, нагадаю. “СМЄРШ” (Смерть шпионам – рос.) – Головне управління контррозвідки Наркомату оборони (НКО) – військова контррозвідка, начальник – В.С. Абакумов . Підпорядковувалося безпосередньо наркому оборони Іосіфу Сталіну. Досить красномовний позивний, як на мене. Особливо, якщо брати до уваги рік і дату народження “контррозвідника” – 13 березня 1983 року. Себто, становлення і формування світогляду “нащадка залізного Фелікса” відбувалося у Незалежній Українській Державі.

Саме час згадати відомий анекдот про те, що причетність Штірліца до радянської розвідки видавала хіба що будьонівка і автомат ППШ.

Примітно, що за інформацією з відкритих джерел, Дудін свій шлях у Харкові на посаді очільника управління Служби безпеки України в Харківській області розпочав із запрошення Геннадія Кернеса на своє подання на новій посаді. Виявляється, що навіть послуги кейтерингу представляв ресторан Кернеса “Нікас”. Це все звичайно плітки політичних опонентів, але фактом залишається позиція самого Кернеса щодо подій під час Революції Гідності і подальшого розвитку ситуації в країні.

Як фактом залишається і повідомлення про підозру в державній зраді тимчасовому виконувачу обов’язків начальника Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого і обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За даними джерел серед правоохоронних органів, йдеться про колишнього заступника начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Юрія Рябуху.

Агія Загребельська

Прес-брифінг координатора Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джона Кірбі

1. Україна

1.1. Чи є ми свідками перелому у війні в Україні?

Я думаю, що ви бачите, безперечно, перехід ініціативи до Збройних Сил України, особливо на півночі.

Ми вже кілька днів говоримо про цей давно спланований контрнаступ. Це насправді два контрнаступи: один маємо на півночі та один на півдні.

Звісно, ми за цим уважно стежили. А події на півночі є більш драматичними, ніж те, що ми бачили на півдні.

Я б дозволив президенту Зеленському визначити та вирішити, чи відчуває він у військовому плані, що вони досягли переломного моменту. Але очевидно, принаймні на Донбасі, — тут є відчуття ініціативи Збройних Сил України.

І тому ми будемо продовжувати підтримувати їх якнайкраще.

1.2. Ви відчуваєте, що росіяни просто показали хвіст та відступили — чи біжать? Або що там росіяни роблять?

Я хочу бути обережним і не говорити від імені іноземних військових. Але, звичайно, на півночі ми бачили, як росіяни евакуйовувалися, відступали або тікали зі своїх оборонних позицій, особливо там, у Харківській області та навколо неї.

Пішли — залишили бойові позиції. Вони залишили припаси. Вони називають це репозиціюванням, але це точно — вони відступили перед лицем Збройних сил України, які явно наступають.

Очевидно, ми спостерігаємо за драматичними подіями, але це війна. А війна непередбачувана. І я думаю, що ми будемо стежити за цим якомога уважніше, але дійсно Збройні Сили України це зробили — та варто говорити про прогрес, якого вони досягли.

1.3. Які перші ознаки того, що США бачать як відповідь Росії на контрнаступ? І які у вас і у ваших західних союзників побоювання щодо того, як Путін, зазнаючи цих поразок, може загострити ситуацію далі?

На минулі вихідні російські військові вразили деякі інфраструктурні цілі в Україні. Схоже, вони здебільшого цілили по енергомережах. Сумнівний успіх, я думаю. Не всі їхні удари влучили в ціль або хоча б серйозно пошкодили інфраструктуру.

Але це точно було те, що ми очікували або що ми аналізували як відповідь на те, що українці робили на півночі.

Залишається побачити, якими будуть їхні наступні кроки там, оскільки українці продовжують наступ на півночі та продовжуватимуть контрнаступ внизу, на півдні.

Вони стали жертвою вторгнення. Вони мають право захищати свою країну та свою територіальну цілісність. А це означає йти в атаку. Це не означає просто захищатися.

І, я знаю, що всі зосереджені, і правильно, на тому, що ми бачимо останні кілька днів. Але я вважаю, що важливо пам’ятати, що навіть з самого початку, ще в лютому та березні, українці були як у наступі, так і в обороні у цій війні. І це дуже динамічна ситуація.

1.4. США та їхні союзники ретельно врахували динаміку на місці, розглядаючи можливість надання нової підтримки чи допомоги військовим. Чи змінився нинішній стан справ що до того, які типи сил і засобів США готові надіслати в Україну на цю мить?

Я не буду випереджати повідомлення про майбутні пакети допомоги у сфері безпеки. Я справді думаю, що найближчими днями ми побачимо тут ще один пакет. Ми з українцями в тісному зв’язку, спілкуємося з ними щодня. Міністр Остін щойно провів ще одну контактну групу минулого тижня за участю 50-ти з гаком країн. І, звичайно, були присутні українці.

Отже, в режимі реального часу з українцями ведуться обговорення щодо їхніх військових потреб. І я також хотів би додати, що багато систем, які ми надаємо лише за останні тижні та місяці, виявилися корисними та ефективними для здатності українців йти в атаку та бути досить ефективними в захисті за останні кілька днів і тижнів, включаючи, звичайно, ті передові ракетні системи, про які ми так багато говорили. Вони використовують їх з великим ефектом.

1.5. Були деякі досить безпрецедентні публічні заяви з боку різних чиновників у Росії, чи то від Кадирова, чи то від якихось муніципальних виборних посадових осіб — але незадоволених тим, що відбувається, навіть якщо вони належать до різних політичних орієнтацій. Чи є ознаки того, що путінським двом десятиліттям при владі щось загрожує?

Я думаю, це вирішувати росіянам. Ми взяли до відома публічні заяви державних посадових осіб. І, безумовно, це має значення, тому що це не те, що ми зазвичай бачимо.

Путін намагався замовчувати війну в Україні з моменту її початку — насправді, я б зайшов так далеко, щоб сказати, що ще до її початку. Він називає це «спеціальною військовою операцією». Це війна. І він не був чесним зі своїм народом щодо того, що він там робить, чому він це робить і якими засобами він це робить. І він, звичайно, не був чесним з російським народом щодо боротьби, у якій російські військові брали участь під час ведення цієї війни, включаючи людські втрати та втрати обладнання та зброї.

Отже, так: ми знаємо, що його критикують більше, але росіяни повинні вирішувати, як вони впораються з цим.

1.6. Чи змінює це глобальне мислення про сприйняття статусу Росії як наддержави з її проблемами, як ви щойно сказали, у цій війні?

Я думаю, ми не виходимо за рамки того, як Міністерство оборони схарактеризувало Росію. Вони говорили про те, що Росія є гострою загрозою. І я думаю, що це правильний спосіб висловитися.

Очевидно, у них все ще є воєнний потенціал, що може завдати великих збитків і втрат. І ми бачили, як це, на жаль, має певний ефект в Україні.

Тепер очевидно вони не подолали труднощів і викликів щодо командування та управління, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення, згуртованості підрозділів, інтеграції повітряних та наземних сил. Вони зіткнулися з багатьма проблемами, створеними ними в Україні. Про це немає жодних питань. Але це все ще дуже велика і дуже потужна армія. І у Путіна все ще є надзвичайно багато військового потенціалу, який залишився в його розпорядженні, не тільки для використання в Україні, але потенційно деінде.

2. Пакистан. Повені.

Руйнування досить серйозні: 33 мільйони людей постраждали; 140 тисяч — загинули; майже 13 тисяч отримали поранення. Інфраструктура буквально змита, включаючи майже 2 мільйони будинків і понад 4 мільйони акрів сільськогосподарських земель.

Отже, США продовжують підтримувати Пакистан і громади всередині Пакистану, та ми допоможемо їм, наскільки зможемо.

В п’ятницю адміністратор USAID, Саманта Пауер, була в Пакистані для зустрічі з постраждалими від повені громадами. І під час цього візиту вона оголосила, що США надають додаткові 20 млн. дол гуманітарної допомоги для підтримки народу Пакистану.

Це дає 53,1 млн дол нашої підтримки цього року лише для підтримки під час стихійних лих і реагування на повені в Пакистані, з яких 50 млн дол на надзвичайну допомогу під час повеней і 3 млн дол на програму захисту від подібних катастроф.

Але це не лише фінансова допомога. І ви, мабуть, почуєте більше про це від наших людей у Пентагоні. Але вчора дев’ять літаків Центрального командування США доставили понад 400 тонн гуманітарної допомоги через склад USAID у Дубаї для забезпечення ліквідації наслідків повені.

І наша допомога народу Пакистану забезпечується персоналом США на місцях. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) направило групу реагування на стихійні лиха, щоб керувати гуманітарними зусиллями уряду США в Пакистані. І ми збираємося продовжувати підтримувати їх якомога більше.

3. Вірменія. Азербайджан.

Ми як і раніше глибоко стурбовані повідомленнями про триваючі вздовж цього кордону сутички, включаючи повідомлення про обстріли та значні пошкодження цивільної інфраструктури.

Ми активно співпрацюємо з урядом Вірменії та Азербайджану, щоб побачити, що ми можемо зробити, щоб покласти край насильству. Фактично, секретар Блінкен розмовляв як з президентом Азербайджану, так і з прем’єр-міністром Вірменії.

Ми давно говорили — але, я вважаю, це залишається важливим і це потрібно повторити — що не може бути військового вирішення цього конфлікту. Ми закликаємо утримуватись від подальших військових дій. Ми також заохочуємо обидва уряди відновити прямі лінії зв’язку через дипломатичні та військові канали та знову взяти на себе зобов’язання щодо дипломатичного процесу для врегулювання кризи.

3.1. Чи є якісь побоювання, що російське репозиціонування включатиме репозиціонування у Вірменії у відповідь?

Ми цього не бачимо. Те, що ми хочемо бачити — це припинення там бойових дій. Тепер росіяни, вочевидь, організували вночі перемир’я, яке майже одразу було порушено. Отже, очевидно, ми хочемо бачити припинення вогню, яке може залишатися в силі.

Але ми не бачили жодних ознак того, що російські війська перебазуються туди.

Вони там дійсно мали миротворчу присутність. І, наскільки нам відомо, миротворча присутність все ще там.

3.2. Чи використовує Азербайджан той факт, що росіяни опинилися в справжньому безладі на іншому кордоні своєї країни?

Нам важко з упевненістю сказати, яка тут мотивація. Ця напруженість тривала давно, з моменту розпаду Радянського Союзу та переросла у повномасштабну війну у 2020 році.

Тож справді важко зрозуміти, що стало каталізатором. Цілком можливо, що у деяких лідерів може виникнути певна думка, що Росія зайнята у інших місцях. Але, я думаю, що нам потрібно бути обережними, обговорюючи це.

4. КНР

4.1. Китайські інвестори були найактивнішими покупцями нерухомості в США минулого року серед іноземців, часто сплачуючи готівкою за ферми, будинки вище ринкових ставок, у багатьох випадках витісняючи американських покупців з ринків. Водночас нерухомість стає кризовою. У Сполучених Штатах зростає кількість бездомних. Чорношкірих власників будинків менше, ніж у 1970-х роках. Враховуючи той факт, що відомий нам супротивник, — у цьому випадку Китай — іноземний покупець, скуповує нерухомість у США — у деяких випадках ферми навколо військових об’єктів — за цим спостерігає адміністрація? І щось робиться, щоб вияснити це чи захистити американців, переконавшись, що будинки залишаться для них доступними у фінансовому плані тощо?

Я думаю, що питання власності на будинок трохи поза моєю доріжкою для плавання, але що я вам скажу, так це те, що президент чітко висловив нашу стурбованість щодо нечесної торговельної та економічної практики Китаю. Але я, мабуть, не та людина, щоб коментувати право власності тут, у США.

4.2. Чи можете ви розповісти про Закон про політику щодо Тайваню, який завтра розглядатиметься в Комітеті з міжнародних відносин? Ми знаємо, що у вас з цим виникли проблеми. Чи працюєте ви з демократами в комітеті, щоб змінити це? І що конкретно ви хочете отримати від цього, що змусить вас почуватися добре щодо того законодавчого акту, який просувається вперед?

Члени нашої законодавчої групи та адміністрації обговорюють з членами Конгресу цей законопроект. Я не хочу забігати занадто далеко вперед, оскільки це запропонований закон, але, як зазвичай, ми працюємо з членами Конгресу щодо цього в міру розвитку питання.

Але я б лише нагадав, що ми поглиблюємо нашу участь і нашу підтримку Тайваню в цій адміністрації. Ви бачили, що буквально тиждень тому було оголошено про продаж чергового пакету зброї для Тайваню — на суму понад мільярд доларів. Це дасть їм можливість протистояти загрозам, з якими вони продовжують стикатися, зокрема з боку КНР.

Тож ми були непохитними у тому, щоб бути відданими обороні Тайваню та рухатися вперед. І ми з нетерпінням чекаємо співпраці з Конгресом над цим запропонованим законодавством, оскільки воно працює у рамках цього процесу.

4.3. Ви не хочете говорити, що хочете змінити?

Я думаю, що це все, що я сьогодні можу сказати.

Переклад Інформаційний спротив https://t.me/infosprotyv

Агія Загребельська

Історична промова Урсули фон дер Ляєн про стан Союзу в Європейському парламенті

Союз, який сильний

Ніколи раніше цей парламент не обговорював питання про стан нашого Союзу в умовах війни, що вирує на європейській землі.

Ми всі пам’ятаємо той фатальний ранок наприкінці лютого.

Європейці з усього Союзу прокинулися, вражені тим, що вони побачили. Вражені відродженням і безжальним обличчям зла. Їх переслідували звуки сирен та абсолютна жорстокість війни.

Але з того моменту весь континент піднявся на знак солідарності.

На прикордонних переходах, де знайшли притулок біженці. На наших вулицях, які заповнені українськими прапорами. У класах, де українські діти набули нових друзів.

З того моменту європейці не ховалися і не вагалися.

Вони знайшли в собі мужність зробити правильно.

І з того самого моменту наш Союз разом піднявся на боротьбу.

П’ятнадцять років тому, під час фінансової кризи, нам потрібні були роки, щоб знайти довгострокові рішення.

Через десятиліття, коли вибухнула глобальна пандемія, нам знадобилося всього кілька тижнів.

Але цього року, як тільки російські війська перетнули кордон України, наша відповідь була єдиною, рішучою і негайною.

І ми маємо пишатися цим.

Ми повернули внутрішню силу Європи на землю.

І нам знадобиться вся ця сила. Майбутні місяці будуть нелегкими. Будь то сім’ї, які важко зводять кінці з кінцями, або підприємства, які стоять перед складним вибором свого майбутнього.

Давайте будемо гранично зрозумілі: тут багато поставлено на карту. Не лише для України, а й для всієї Європи та світу загалом.

І ми будемо випробувані. Випробування тими, хто хоче використати будь-які розбіжності між нами.

Це не лише війна, розв’язана Росією проти України.

Це війна за нашу енергію, війна за нашу економіку, війна за наші цінності та війна за наше майбутнє.

Йдеться про автократію проти демократії.

І я стою тут із переконанням, що завдяки мужності та солідарності Путін зазнає поразки, а Європа переможе.

МУЖНІСТЬ СТОЯТИ З НАШИМИ ГЕРОЯМИ

Високоповажні члени,

Сьогодні мужність має ім’я, і це ім’я – Україна.

Мужність має обличчя, обличчя українських чоловіків і жінок, які протистоять російській агресії.

Я пам’ятаю один момент у перші тижні вторгнення. Коли перша леді України Олена Зеленська зібрала батьків українських дітей, убитих загарбником.

Сотні сімей, для яких війна ніколи не закінчиться, і для яких життя ніколи не стане колишнім.

Ми бачили, як перша леді очолила мовчазний натовп убитих горем матерів і батьків і повісила на дерева маленькі дзвіночки, по одному на кожну загиблу дитину.

І тепер ці дзвіночки вічно дзвонитимуть на вітрі, і вічно безневинні жертви цієї війни житимуть у нашій пам’яті.

І сьогодні вона тут із нами!

Дорога Олено, треба було мати величезну мужність, щоб протистояти жорстокості Путіна.

Але ти знайшла цю мужність.

І нація героїв повстала.

Сьогодні Україна сильна, бо ціла країна боролася вулиця за вулицею, будинок за будинком.

Україна сильна, бо такі люди, як ваш чоловік, президент Зеленський, залишилися у Києві, щоб очолити опір – разом із вами та вашими дітьми, дорога перша леді.

Ви надали мужності всієї нації. І ми бачили останніми днями, як хоробрість українців окупається.

Ви дали голос своєму народові на світовій арені.

І ви дали надію всім нам.

Тому сьогодні ми хочемо подякувати вам і всім українцям.

Слава країні європейських героїв. Слава Україні!

Солідарність Європи з Україною залишиться непохитною.

Із першого дня Європа стояла на боці України. Зі зброєю. Ресурсами. З гостинністю для біженців. І з найжорсткішими санкціями, які будь-коли бачив світ.

Фінансовий сектор Росії знаходиться на межі. Ми відрізали три чверті банківського сектора Росії від міжнародних ринків.

Майже тисяча міжнародних компаній залишили країну.

Виробництво автомобілів впало на три чверті, порівняно з минулим роком. Аерофлот садить літаки, бо більше нема запчастин. Російські військові беруть мікросхеми з посудомийних машин та холодильників, щоб полагодити свою військову техніку, бо в них закінчилися напівпровідники. Промисловість Росії перебуває у занепаді.

Саме Кремль поставив російську економіку на шлях забуття.

Така ціна за путінський шлях смерті та руйнування.

І хочу чітко заявити, що санкції залишаться.

Зараз для нас настав час продемонструвати рішучість, а не умиротворення.

Те саме стосується і нашої фінансової підтримки України.

На сьогоднішній день європейська команда надала понад 19 мільярдів євро фінансової допомоги.

І це не рахуючи нашої військової підтримки.

І ми налаштовані на довгострокову перспективу.

Відновлення України вимагатиме величезних ресурсів. Наприклад, російські удари пошкодили чи зруйнували понад 70 шкіл.

Півмільйона українських дітей розпочали навчальний рік у Європейському Союзі. Але багато інших дітей в Україні просто не мають змоги ходити до школи.

Тому сьогодні я оголошую, що ми разом із першою леді працюватимемо над відновленням пошкоджених українських шкіл. І саме тому ми надаємо 100 мільйонів євро. Бо майбутнє України починається у її школах.

Ми не лише надамо фінансову підтримку, а й дамо Україні можливість максимально використати свій потенціал.

Україна вже є технологічним центром і домом для багатьох інноваційних молодих компаній.

Тому я хочу, щоб ми мобілізували всю міць нашого єдиного ринку для прискорення зростання та створення можливостей.

У березні ми успішно підключили Україну до нашої електромережі. Спочатку це було заплановано на 2024 рік. Але ми встигли протягом двох тижнів. І сьогодні Україна експортує нам електроенергію. Я хочу значно розширити цю взаємовигідну торгівлю.

Ми вже призупинили імпортне мито на український експорт до ЄС.

Ми включимо Україну до нашої європейської зони вільного руху.

Наші смуги солідарності мають великий успіх.

Спираючись на це, Комісія працюватиме з Україною, щоб забезпечити безперешкодний доступ до єдиного ринку. І навпаки.

Наш Єдиний ринок – одна з найбільших історій успіху Європи. Настав час зробити його історією успіху і для наших українських друзів.

Саме тому я їду сьогодні до Києва, щоб докладно обговорити це із президентом Зеленським.

Почесні члени,

Один із уроків цієї війни полягає в тому, що нам слід було б прислухатися до тих, хто знає Путіна.

Ганну Політковську та всіх російських журналістів, які викрили злочини та заплатили за них найвищу ціну.

До наших друзів в Україні, Молдові, Грузії та до опозиції у Білорусі.

Ми повинні були прислухатися до голосів усередині нашого Союзу – у Польщі, у країнах Балтії та по всій Центральній та Східній Європі.

Вони роками казали нам, що Путін не зупиниться.

І вони діяли відповідно.

Наші друзі в Прибалтиці доклали всіх зусиль, щоб покласти край своїй залежності від Росії. Вони інвестували у відновлювані джерела енергії, термінали СПГ та сполучні лінії.

Це дорогого варте. Але залежність від російського викопного палива коштує набагато дорожче.

Ми повинні позбутися цієї залежності по всій Європі.

Тому ми домовилися про спільне зберігання. Зараз у нас 84%: ми перевиконуємо план.

Але, на жаль, цього буде замало.

Ми переорієнтувалися з Росії на надійних постачальників. США, Норвегія, Алжир та інші.

Минулого року російський газ складав 40% нашого газового імпорту. Сьогодні він скоротився до 9% трубопровідного газу.

Але Росія продовжує активно маніпулювати нашим енергетичним ринком. Вони вважають за краще спалювати газ на смолоскипах, ніж постачати його. Цей ринок більше не працює.

Крім того, кліматична криза дуже позначається на наших рахунках. Хвилі спеки збільшили попит на електроенергію. Посухи відключають гідроелектростанції та атомні електростанції.

Внаслідок цього ціни на газ зросли більш ніж у 10 разів у порівнянні з тим, що було до пандемії.

Зведення кінців з кінцями стає джерелом занепокоєння мільйонів підприємств і домогосподарств.

Але європейці мужньо справляються з цим.

Робітники керамічних фабрик у центральній Італії вирішили перенести свої зміни на ранок, щоб скористатися нижчими цінами на електроенергію.

Уявіть собі батьків, які змушені рано йти з дому, коли ще сплять, через війну, яку вони не обирали.

Це один приклад із мільйона прикладів того, як європейці пристосовуються до нової реальності.

Я хочу, щоб наш Союз брав приклад зі свого народу. Скорочення попиту в години пік дозволить збільшити пропозицію та знизити ціни.

Саме тому ми пропонуємо державам-членам заходи щодо зниження загального споживання електроенергії.

Але необхідна цілеспрямованіша підтримка.

Для таких галузей промисловості як виробництво скла, які змушені відключати свої печі. Або для одиноких батьків, які стикаються з одним лякаючим рахунком за іншим.

Мільйони європейців потребують підтримки.

Держави-члени ЄС вже вклали мільярди євро на допомогу вразливим домогосподарствам.

Але ми знаємо, що цього замало.

Саме тому ми пропонуємо запровадити обмеження на доходи компаній, які виробляють електроенергію за низькими цінами.

Ці компанії одержують доходи, які вони ніколи не враховували і про які навіть не мріяли.

У нашій соціальній ринковій економіці прибуток – це добре.

Але в наш час неправильно отримувати надзвичайні рекордні прибутки, користуючись війною за рахунок споживачів.

У наш час прибуток має бути розділений і спрямований тим, хто його найбільше потребує.

Наша пропозиція дозволить зібрати понад 140 мільярдів євро для держав-членів, щоб безпосередньо пом’якшити удар.

Оскільки ми переживаємо кризу, пов’язану з викопним паливом, на галузі виробництва викопного палива також лежить особлива відповідальність.

Найбільші нафтові, газові та вугільні компанії також отримують величезні прибутки. Тому вони повинні заплатити справедливу частку – вони мають зробити свій внесок у кризу.

Це все надзвичайні та тимчасові заходи, над якими ми працюємо, включаючи наші дискусії щодо граничних цін.

Ми маємо продовжувати працювати над зниженням цін на газ.

Ми повинні забезпечити безпеку постачання і водночас забезпечити нашу глобальну конкурентоспроможність.

Тому ми разом з державами-членами розробимо комплекс заходів, які враховують специфіку наших відносин із постачальниками – від ненадійних постачальників, таких як Росія, до надійних друзів, таких як Норвегія.

Я домовилася з прем’єр-міністром Сторі про створення цільової групи. Групи вже розпочали роботу.

На порядку денному стоїть ще одна важлива тема. Сьогодні наш газовий ринок сильно змінився: від трубопровідного переважно до зростаючих обсягів СПГ.

Але стандарт, що використовується на газовому ринку – TTF – не адаптувався.

Саме тому Комісія працюватиме над створенням більш репрезентативного зразка.

Водночас ми також знаємо, що енергетичні компанії стикаються із серйозними проблемами ліквідності на ф’ючерсних ринках електроенергії, що ставить під загрозу функціонування нашої енергетичної системи.

Ми будемо працювати з регуляторами ринку, щоб полегшити ці проблеми шляхом внесення поправок до правил про заставу – та вжиття заходів щодо обмеження внутрішньоденної волатильності цін.

А в жовтні ми внесемо зміни до тимчасових рамок державної допомоги, які дозволять надавати державні гарантії, зберігаючи при цьому рівні умови гри.

Все це – перші кроки. Але, справляючись із нинішньою кризою, ми також маємо дивитися вперед.

Нинішній дизайн ринку електроенергії, що базується на порядку пріоритетів, вже не відповідає інтересам споживачів.

Вони мають пожинати плоди дешевих відновлюваних джерел енергії.

Тому ми маємо усунути домінуючий вплив газу на ціну електроенергії. Ось чому ми проводитимемо глибоку та всеосяжну реформу ринку електроенергії.

Тепер – ось важливий момент. Півстоліття тому, у 1970-х роках, світ зіткнувся з черговою кризою викопного палива.

Деякі з нас пам’ятають вихідні без машин, щоб заощадити енергію. Однак ми продовжували їздити тією ж дорогою.

Ми не позбулися залежності від нафти. Найгірше, викопне паливо навіть масово субсидувалось.

Це було неправильно не лише для клімату, а й для наших державних фінансів та нашої незалежності. І ми досі платимо за це сьогодні.

Лише деякі далекоглядні люди розуміли, що справжня проблема полягає в викопному паливі, а не тільки в його ціні.

Серед них були наші данські друзі.

Коли вибухнула нафтова криза, Данія почала вкладати значні кошти у використання сили вітру.

Вони заклали основу для свого глобального лідерства у цьому секторі та створили десятки тисяч нових робочих місць.

Це шлях до успіху!

Не просто швидке рішення, а зміна парадигми, стрибок у майбутнє.

ЗБЕРІГАЮЧИ КУРС І ГОТУЮЧИСЯ ДО МАЙБУТНЬОГО

Високоповажні члени,

Хороша новина полягає в тому, що ці необхідні перетворення вже розпочалися.

Це відбувається в Північному та Балтійському морях, де наші держави-члени домовилися про величезні інвестиції у вітрогенерацію на шельфі.

Це відбувається на Сицилії, де найбільший у Європі завод із виробництва сонячних батарей скоро випускатиме панелі нового покоління.

І це відбувається у Північній Німеччині, де місцеві поїзди тепер працюють на екологічно чистому водні.

І водень може стати переломним моментом для Європи.

Нам необхідно перевести нашу водневу економіку з ніші до масштабу.

Завдяки програмі REPowerEU ми подвоїли нашу мету на 2030 рік – виробляти десять мільйонів тонн відновлюваного водню в ЄС щороку.

Для досягнення цієї мети ми повинні створити ринок водню, щоб подолати інвестиційний розрив та поєднати майбутню пропозицію та попит.

Саме тому сьогодні я можу оголосити, що ми утворимо новий Європейський водневий банк.

Він допоможе гарантувати закупівлю водню, зокрема за рахунок коштів Інноваційного фонду.

Він зможе інвестувати 3 мільярди євро у створення майбутнього ринку водню.

Так ми забезпечимо енергією економіку майбутнього.

Це європейська “Зелена угода”.

За останні місяці ми всі переконалися, наскільки важливим є Європейський зелений курс.

Літо 2022 запам’ятається нам як поворотний момент.

Ми всі бачили пересохлі річки, палаючі ліси, вплив екстремальної спеки.

А під землею ситуація набагато суворіша.

Досі льодовики в Альпах були аварійним резервом для таких річок, як Рейн або Рона.

Але оскільки льодовики в Європі тануть швидше, ніж будь-коли, майбутні посухи відчуватимуться набагато гостріше.

Ми повинні постійно працювати над адаптацією до нашого клімату, роблячи природу нашим першим союзником.

Саме тому наш Союз домагатиметься прийняття амбітної глобальної угоди на користь природи на конференції ООН з біорізноманіття в Монреалі наприкінці цього року.

І ми зробимо те саме на конференції COP27 у Шарм-ель-Шейху.

Але в короткостроковій перспективі ми також повинні бути краще оснащені, щоб впоратися з нашим кліматом, що змінюється.

Руйнівна сила екстремальних погодних умов надто велика, щоб будь-яка країна могла боротися з нею сама.

Цього літа ми відправили літаки з Греції, Швеції та Італії на боротьбу з пожежами у Франції та Німеччині.

Але оскільки стихійні лиха стають дедалі частішими та інтенсивнішими, Європі знадобиться більше можливостей.

Саме тому сьогодні я можу оголосити, що протягом наступного року ми подвоїмо наші можливості щодо боротьби з пожежами.

ЄС закупить ще 10 легких літаків-амфібій та три вертольоти для поповнення флоту.

Це європейська солідарність у дії.

Високоповажні члени,

Останні роки показали, як багато може досягти Європа, коли вона єдина.

Після безпрецедентної пандемії наше економічне виробництво у рекордні терміни перевищило докризовий рівень.

Ми пройшли шлях від відсутності вакцини до забезпечення більш ніж 4 мільярдів доз для європейців та всього світу.

І в рекордні терміни ми вигадали SURE – щоб люди могли залишатися на своїх робочих місцях, навіть якщо в їхніх компаніях закінчилася робота.

Ми знаходились у найглибшій рецесії з часів Другої світової війни.

Ми досягли найшвидшого відновлення з часів повоєнного буму.

І це стало можливим завдяки тому, що ми згуртувалися навколо загального плану відновлення.

NextGenerationEU став поштовхом до впевненості для нашої економіки.

І його шлях тільки розпочався.

На сьогоднішній день державам-членам виділено 100 мільярдів євро. Це означає: 700 мільярдів євро досі не прийшли до нашої економіки.

NextGenerationEU гарантує постійний потік інвестицій для підтримки робочих місць та зростання.

Це означає полегшення нашої економіки. Але найголовніше це означає оновлення.

Це фінансування нових вітряних турбін та сонячних парків, високошвидкісних поїздів та енергозберігаючих ремонтів.

Ми задумали NextGenerationEU майже два роки тому, і все ж таки це саме те, що потрібно Європі сьогодні.

Тому давайте дотримуватись плану.

Давайте направимо гроші на землю.

Високоповажні члени,

Майбутнє наших дітей вимагає, щоб ми інвестували у сталий розвиток та щоб ми інвестували стійко.

Ми повинні фінансувати перехід до цифрової та нульової економіки.

І все-таки ми також маємо визнати нову реальність вищого державного боргу.

Нам потрібні фіскальні правила, які дозволять здійснювати стратегічні інвестиції, забезпечуючи стійкість бюджету.

Правила, які відповідають викликам цього десятиліття.

У жовтні ми запропонуємо нові ідеї для нашого економічного управління.

Але дозвольте мені поділитися з вами кількома основними принципами.

Держави-члени повинні мати більшу гнучкість щодо шляхів скорочення заборгованості.

Але при цьому має бути велика відповідальність за виконання того, про що ми домовилися.

Повинні бути простіші правила, яким усі можуть дотримуватися.

Щоб відкрити простір для стратегічних інвестицій та дати фінансовим ринкам необхідну впевненість.

Давайте ще раз намітимо спільний шлях уперед.

З більшою свободою для інвестицій. І більш ретельним контролем над прогресом.

Більше відповідальності держав-членів. І найкращі результати для громадян.

Давайте знову відкриємо для себе дух Маастріхта – стабільність і зріст можуть йти тільки пліч-о-пліч.

Високоповажні члени,

Вступаючи на цей перехідний етап у нашій економіці, ми маємо спиратися на незмінні цінності нашої соціальної ринкової економіки.

Це проста ідея про те, що найбільша сила Європи полягає у кожному з нас.

Наша соціальна ринкова економіка заохочує кожного до успіху, але вона також дбає про нашу крихкість як людських істот.

Вона винагороджує за продуктивність та гарантує захист. Вона відкриває можливості, але також встановлює межі.

Сьогодні ми потребуємо цього ще більше.

Тому що сила нашої соціальної ринкової економіки стане рушійною силою “зеленого” та цифрового переходу.

Нам потрібне сприятливе ділове середовище, робоча сила з необхідними навичками та доступ до сировини, якої потребує наша промисловість.

Від цього залежить наша майбутня конкурентоспроможність.

Ми маємо усунути перешкоди, які все ще стримують наші малі компанії.

Вони мають бути в центрі цієї трансформації, тому що вони є основою довгої історії промислової переваги Європи.

І вони завжди ставили своїх працівників на перше місце – навіть особливо за часів кризи.

Але інфляція та невизначеність лягають на них особливо важким тягарем.

Саме тому ми висунемо пакет заходів щодо полегшення становища МСП.

Він включатиме пропозицію про єдиний набір податкових правил для ведення бізнесу в Європі – ми називаємо його BEFIT.

Це полегшить ведення бізнесу у нашому Союзі. Менше бюрократії означає найкращий доступ до динамізму континентального ринку.

І ми переглянемо Директиву про пізні платежі – тому що це просто несправедливо, що одне з чотирьох банкрутств відбувається через те, що рахунки не були сплачені вчасно.

Для мільйонів сімейних підприємств це стане рятівним колом у каламутній воді.

Але європейські компанії також стикаються з проблемою нестачі персоналу.

Безробіття знаходиться на рекордно низькому рівні, і це чудово.

Водночас кількість вакансій рекордно висока.

Європі не вистачає водіїв вантажівок, офіціантів та працівників аеропортів, а також медсестер, інженерів та IT-техніків.

Як низький, так і високий клас. Нам потрібні усі.

Нам потрібно набагато більше уваги приділяти інвестиціям у професійну освіту та підвищення кваліфікації.

Нам потрібно краще співпрацювати з компаніями, тому що вони краще знають, що їм потрібне.

І ми маємо співвіднести ці потреби з устремліннями людей.

Але ми також маємо залучити на наш континент потрібні навички, навички, які допоможуть компаніям та зміцнять зростання Європи.

Як перший важливий крок нам необхідно прискорити та полегшити визнання кваліфікацій, у тому числі й громадян третіх країн.

Це зробить Європу привабливішою для кваліфікованих працівників.

Саме тому я пропоную оголосити 2023 рік Європейським роком навичок.

Високоповажні члени,

Моє третє зауваження стосується наших малих та середніх підприємств та нашої промисловості.

Чи говоримо ми про чіпи для віртуальної реальності або про елементи для сонячних батарей, подвійні переходи підживлюватимуться сировиною.

Літій та рідкісні копалини вже замінюють газ та нафту в основі нашої економіки.

До 2030 року наш попит на ці рідкісноземельні метали зросте вп’ятеро.

І це добрий знак, оскільки він показує, що наша європейська програма “Зелений курс” розвивається швидко.

Не дуже хороша новина у тому, що одна країна домінує на ринку.

Тому ми повинні уникнути попадання в таку саму залежність, як у випадку з нафтою та газом.

Саме тут у гру вступає наша торгівельна політика.

Нові партнерства сприятимуть не лише нашим життєво важливим інтересам, а й нашим цінностям.

Торгівля, в якій дотримуються права працівників та найвищі екологічні стандарти, можлива з партнерами-однодумцями.

Нам необхідно оновити наші зв’язки з надійними країнами та ключовими регіонами зростання.

З цієї причини я маю намір внести на ратифікацію угоди з Чилі, Мексикою та Новою Зеландією.

І просуватиму переговори з такими ключовими партнерами, як Австралія та Індія.

Але забезпечення постачання – це лише перший крок.

Не менш важливою є і переробка цих металів.

Сьогодні Китай контролює світову переробну промисловість. Майже 90% рідкісноземельних металів та 60% літію переробляються в Китаї.

Ми визначимо стратегічні проекти по всьому ланцюжку постачання – від видобутку до афінажу, від переробки до рециклінгу. І ми створюватимемо стратегічні резерви там, де постачання перебувають під загрозою.

Ось чому сьогодні я оголошую про ухвалення європейського закону про критично важливу сировину.

Ми знаємо, що це може працювати.

П’ять років тому Європа створила Альянс виробників акумуляторів. І скоро дві третини необхідних нам батарей будуть вироблятися у Європі.

Минулого року я оголосила про Європейський закон про чіпи. І першу гігафабрику з виробництва мікросхем буде закладено найближчими місяцями.

Тепер нам потрібно повторити цей успіх.

Саме тому ми збільшимо нашу фінансову участь у важливих проектах, що становлять загальноєвропейський інтерес.

А в майбутньому я наполягатиму на створенні нового Європейського фонду суверенітету.

Давайте зробимо так, щоб майбутнє промисловості було зроблено у Європі.

ВІДСТОЮЮЧИ НАШУ ДЕМОКРАТІЮ

Високоповажні члени,

Коли ми дивимося на сьогоднішній стан світу, нам часто здається, що відбувається згасання того, що колись здавалося таким постійним.

І певною мірою відхід із життя королеви Єлизавети II минулого тижня нагадав нам про це.

Вона – легенда!

Вона була незмінною протягом усіх бурхливих та мінливих подій останніх 70 років.

Стійка і непохитна у своєму служінні.

Але найбільше вона завжди знаходила потрібні слова кожному моменту часу.

Від закликів до евакуйованих під час війни у 1940 році до її історичного звернення під час пандемії.

Вона зверталася не лише до серця своєї нації, а й до душі всього світу.

І коли я думаю про ситуацію, в якій ми перебуваємо сьогодні, її слова у розпал пандемії все ще знаходять відгук у мені.

Вона сказала: “Ми досягнемо успіху – і цей успіх належатиме кожному з нас”.

Вона завжди нагадувала нам, що наше майбутнє будується на нових ідеях і ґрунтується на наших найдавніших цінностях.

Після закінчення Другої світової війни ми дотримувалися обіцянок демократії та верховенства закону.

І народи світу разом побудували міжнародну систему, що сприяє миру та безпеці, справедливості та економічному прогресу.

Сьогодні саме це є ціллю російських ракет.

Те, що ми побачили на вулицях Бучі, на випалених полях зернових, а тепер і біля воріт найбільшої в Україні атомної станції – це не лише порушення міжнародних правил.

Це навмисна спроба відкинути їх.

Цей переломний момент у світовій політиці потребує переосмислення нашого зовнішньополітичного порядку денного.

Настав час інвестувати в силу демократій.

Ця робота починається з основної групи наших партнерів-однодумців: наших друзів у всіх демократичних країнах світу.

Ми дивимося на світ одними й тими самими очима. І ми маємо мобілізувати нашу колективну силу для формування глобальних благ.

Ми маємо прагнути до розширення цього ядра демократій. Найбезпосередніший спосіб зробити це – поглиблювати наші зв’язки та зміцнювати демократії на нашому континенті.

Це починається з тих країн, які вже на шляху до нашого Союзу.

Ми маємо бути поряд з ними на кожному кроці.

Тому що шлях до сильних демократій і шлях до нашого Союзу – це те саме.

Тому я хочу, щоб народи Західних Балкан, України, Молдови та Грузії знали:

Ви – частина нашої родини, ваше майбутнє – у нашому Союзі, і наш Союз не буде повним без вас!

Ми також побачили, що необхідно налагодити контакт із країнами Європи – за рамками процесу приєднання.

Саме тому я підтримую заклик до створення Європейської політичної спільноти – і ми викладемо наші ідеї на Європейській раді.

Але наше майбутнє також залежить від нашої здатності взаємодіяти поза межами ядра наших демократичних партнерів.

Країни ближнього та далекого зарубіжжя зацікавлені у спільній роботі з нами над великими викликами цього століття, такими як зміна клімату та цифровізація.

Це основна ідея “Global Gateway”, інвестиційного плану, який я оголосила тут рік тому.

Він уже реалізується на місцях.

Разом з нашими африканськими партнерами ми будуємо два заводи в Руанді та Сенегалі з виробництва мРНК-вакцин.

Вони будуть вироблятися в Африці для Африки, з використанням технологій світового класу.

І зараз ми повторюємо цей підхід у Латинській Америці у рамках ширшої стратегії залучення.

Це потребує інвестицій у глобальному масштабі.

Тому ми об’єднаємося з нашими друзями в США та з іншими партнерами по G7, щоб досягти цього.

У цьому дусі ми з президентом Байденом скликаємо зустріч лідерів для розгляду та оголошення проектів із реалізації.

Високоповажні члени,

Це частина нашої роботи щодо зміцнення наших демократій.

Але ми не повинні забувати про те, як іноземні автократи нападають на наші власні країни.

Іноземні структури фінансують інститути, що підривають наші цінності.

Їхня дезінформація поширюється з Інтернету в зали наших університетів.

На початку цього року університет в Амстердамі закрив нібито незалежний дослідницький центр, який фінансувався китайськими структурами. Цей центр публікував так звані дослідження з прав людини, відкидаючи свідчення про табори примусової праці для уйгурів як “чутки”.

Ця брехня є токсичною для наших демократій.

Подумайте ось про що: Ми запровадили закон про перевірку прямих іноземних інвестицій у наші компанії з міркувань безпеки.

Якщо ми робимо це для нашої економіки, хіба ми не повинні робити те саме для наших цінностей?

Ми маємо краще захистити себе від зловмисного втручання.

Саме тому ми представимо пакет “Захист демократії”.

Він дозволить виявити прихований іноземний вплив та тіньове фінансування.

Ми не дозволимо троянським коням автократії атакувати наші демократії зсередини.

Понад 70 років наш континент йшов до демократії. Але успіхи нашого довгого шляху не гарантовано.

Багато хто з нас надто довго сприймав демократію як належне. Особливо ті, як я, хто ніколи не відчував, що означає жити під кулаком авторитарного режиму.

Сьогодні ми всі бачимо, що ми маємо боротися за наші демократії. Кожен день.

Ми повинні захищати їх як від зовнішніх загроз, з якими вони стикаються, так і від пороків, які їх з’їдають зсередини.

Захист верховенства закону – це обов’язок і шляхетна роль моєї Комісії.

Тому дозвольте мені запевнити вас: ми продовжуватимемо наполягати на незалежності судової влади.

І ми також захищатимемо наш бюджет за допомогою механізму обумовленості.

І сьогодні я хотіла би зупинитися на корупції у всіх її проявах. Особи іноземних агентів, які намагаються вплинути на нашу політичну систему. Особи тіньових компаній чи фондів, які зловживають державними грошима.

Якщо ми хочемо бути переконливими, коли просимо країни-кандидати на вступ до ЄС зміцнити свої демократії, ми маємо також викорінити корупцію у себе вдома.

Саме тому наступного року Комісія надасть заходи щодо оновлення нашої законодавчої бази для боротьби з корупцією.

Ми підвищимо стандарти щодо таких злочинів, як незаконне збагачення, торгівля впливом та зловживання владою, окрім більш класичних злочинів, таких як хабарництво.

Ми також запропонуємо включити корупцію до нашого режиму санкцій у галузі прав людини – наш новий інструмент захисту наших цінностей за кордоном.

Корупція підриває довіру до наших інституцій. Тому ми маємо дати їй відсіч за допомогою всієї сили закону.

Високоповажні члени,

Наші засновники хотіли лише закласти перший камінь цієї демократії.

Вони завжди думали, що майбутні покоління завершать їхню роботу.

“Демократія не вийшла з моди, але вона має оновлюватись, щоб продовжувати покращувати життя людей”.

Це слова Давида Сассолі – великого європейця, якому ми всі сьогодні віддаємо шану.

Давид Сассолі вважав, що Європа завжди має шукати нові горизонти.

І через негаразди цього часу ми почали бачити, якими можуть бути наші нові обрії.

Сміливіший Союз.

Ближче до свого народу у скрутні часи.

Сміливіше реагувати на історичні виклики та повсякденні турботи європейців. І йти поруч із ними, коли вони справляються з великими життєвими випробуваннями.

Ось чому Конференція про майбутнє Європи була такою важливою.

Це був погляд на інший вид участі громадян, який виходить далеко за межі дня виборів.

І після того, як Європа прислухалася до голосу своїх громадян, нам тепер слід діяти.

Панелі громадян, які посідали центральне місце на конференції, тепер стануть регулярним елементом нашого демократичного життя.

У листі про наміри, який я направила сьогодні президенту Метсоле та прем’єр-міністру Фіалі, я виклала низку пропозицій на наступний рік, що випливають із висновків конференції.

Вони включають, наприклад, нову ініціативу щодо охорони психічного здоров’я.

Ми повинні краще дбати один про одного. І для багатьох, хто почувається тривожним та втраченим, відповідна, доступна та недорога підтримка може змінити ситуацію.

Високоповажні члени,

Демократичні інститути повинні постійно завойовувати та повертати довіру громадян.

Ми повинні відповідати на нові виклики, які історія ставить перед нами.

Так само, як це зробили європейці, коли мільйони українців постукали до їхніх дверей.

Це і є Європа у її кращому вигляді.

Союз рішучості та солідарності.

Але цієї рішучості та прагнення до солідарності все ще не вистачає у наших дебатах про міграцію.

Наші дії щодо українських біженців не мають бути винятком. Вони можуть стати нашим взірцем для подальших дій.

Нам потрібні справедливі та швидкі процедури, система, що стійка до криз та швидко розгортається, а також постійний та юридично зобов’язуючий механізм, що забезпечує солідарність.

І водночас нам необхідний ефективний контроль за нашими зовнішніми кордонами відповідно до дотримання основних прав.

Я хочу Європу, яка керує міграцією з гідністю та повагою.

Я хочу Європу, де всі держави-члени беруть на себе відповідальність за проблеми, які ми всі поділяємо.

І я хочу, щоб Європа виявляла солідарність із усіма державами-членами.

У нас є прогрес за Pact, тепер у нас є Roadmap. І тепер нам потрібна політична воля, щоби відповідати цьому.

Високоповажні члени,

Три тижні тому я мала неймовірну можливість приєднатися до 1500 молодих людей з усієї Європи та світу, які зібралися в Тезе.

У них різні погляди, вони приїхали з різних країн, у них різне походження, вони розмовляють різними мовами.

І все-таки є щось, що їх поєднує.

Вони поділяють набір цінностей та ідеалів.

Вони вірять у ці цінності.

Усі вони захоплені чимось більшим, ніж вони самі.

Це покоління – покоління мрійників, але й творців.

У своєму останньому зверненні “Про стан справ у країні” я сказала, що хотіла би, щоб Європа була більше схожа на цих молодих людей.

Ми повинні поставити їхні сподівання до центру всього, що ми робимо.

І місце для цього – у наших основоположних договорах.

Кожна дія, яку робить наш Союз, має бути натхненна простим принципом.

Ми не повинні завдавати шкоди майбутньому наших дітей.

Ми повинні залишити світ найкращим місцем для наступного покоління.

І тому, шановні члени, я вважаю, що настав час закріпити солідарність між поколіннями в наших договорах.

Настав час оновити європейську обіцянку.

І нам також необхідно покращити те, як ми робимо справи та як ми приймаємо рішення.

Хтось може сказати, що зараз не найкращий час. Але якщо ми серйозно готуємося до завтрашнього світу, ми маємо змогу діяти щодо справ, які мають найбільше значення для людей.

І якщо ми серйозно налаштовані на створення більшого союзу, ми також маємо серйозно поставитися до реформ.

Тому, як і закликав цей парламент, я вважаю, що настав момент для проведення European Convention.

ВИСНОВОК

Високоповажні члени,

Кажуть, що світло найяскравіше сяє у темряві.

І це, безумовно, вірно для жінок та дітей, які рятувалися від російських бомб.

Вони втекли з країни, охопленої війною, сповнені смутку про те, що вони залишили позаду, і страху перед тим, що може чекати на них попереду.

Але їх прийняли з розкритими обіймами. Багато громадян, як Магдалена та Агнешка. Дві самовіддані молоді жінки з Польщі.

Щойно вони почули про поїзди з біженцями, вони поспішили до Центрального вокзалу Варшави.

Вони почали організовувати роботу.

Вони встановили намет, щоб допомогти якомога більшій кількості людей.

Вони звернулися до мереж супермаркетів за продуктами, а також до місцевої влади, щоб ті організували автобуси до центрів прийому біженців.

За лічені дні вони зібрали 3000 добровольців, щоб приймати біженців цілодобово та без вихідних.

Почесні члени,

Магдалена та Агнешка сьогодні тут з нами.

Будь ласка, приєднуйтесь до моїх оплесків їм та всім європейцям, які відкрили свої серця та свої будинки.

Їхня історія – це все, за що виступає і чого прагне наш Союз.

Це історія серця, характеру та солідарності.

Вони показали всім, чого можуть досягти європейці, коли ми об’єднуємось навколо спільної місії.

Це є дух Європи.

Союз, який сильний разом.

Союз, який перемагає разом.

Хай живе Європа.

(Оновлено 14:00)

“Главред”

Зеленский прибыл в Изюм и вместе с ВСУ поднял флаг Украины

Присутствующие почтили минутой молчания память погибших защитников Украины.

В освобожденный силами обороны Украины Изюм Харьковской области прибыл президент Владимир Зеленский. Над городом украинские военные подняли государственный флаг. Присутствовавшие почтили минутой молчания героев Украины, погибших в боях с российскими оккупантами.

На своей странице в социальной сети Facebook 25-я Отдельная воздушно-десантная бригада сообщила о визите главы государства в освобожденный Изюм на Харьковщине и опубликовала фотографии.

В городе провели торжественную церемонию поднятия государственного флага Украины.

Присутствующие почтили память погибших украинских героев минутой молчания.

В городе провели торжественную церемонию поднятия государственного флага Украины. Присутствующие почтили память погибших украинских героев минутой молчания.

“Сегодня в освобожденном украинскими десантниками Изюме, подняли флаг Украины!

В торжествах приняли участие Президент Украины Владимир Зеленский, заместитель Министра обороны Анна Маляр, представители ВСУ и других силовых подразделений, которые несколько дней назад освободили город отт российских оккупантов.

Присутствовавшие почтили память погибших защитников минутой молчания, далее Президент Украины поблагодарил воинов за освобожденные украинские земли и в торжественной обстановке подняли украинский флаг над городским советом! Изюм – это Украина! Слава Вооруженным Силам Украины!” – подчеркивается в сообщении бригады ВСУ.

“Деловая столица”

Российский режим поставил себя в ситуацию, когда попытка оправдать отступление армии РФ в Украине, будет свидетельствовать об осознании неизбежности ее поражения

Евгений Журавлев  Победная ретирада. Как Кремль пытается объяснить провалы в Украине и при чем здесь русская литература

“Украинская правда”

Оприлюднений 6 вересня звіт про наслідки місії МАГАТЕ на окуповану ЗАЕС не задовольнив багатьох в Україні. В ньому не було заклику до виведення російських військ із території станції та не йшлося про відповідальність рф за її обстріли.

Проте мусимо тверезо визнати: сам мандат МАГАТЕ виключав будь-які політичні (а надто військові) оцінки.

Натомість у звіті було чітко зафіксовано присутність російських вояків та техніки поблизу реакторів та негативний влив “візитерів” із “Росатома” на роботу її персоналу.

Максим Стриха  Що стоїть за російськими “ядерними фейками”?

“Медуза”

Светлана Рейтер рассказывает историю бывшего журналиста Антона Красовского, ставшего одним из главных пропагандистов этой войны.

Когда продаешь душу дьяволу, любой талант превращается в говно

“Уніан”

Reuters: Украина пошла на ультиматум России по невступлению в НАТО, но Путин это отбросил

Козак сказал Путину, что, по его мнению, заключенная им сделка избавила Россию от необходимости продолжать крупномасштабную оккупацию Украины.

Первый заглавы Кремля Дмитрий Козак якобы получил согласие Киева по гарантиях невступления Украины в НАТО, но российский президент Владимир Путин эту “сделку” отбросил, расширив цели “военной операции”.

Об этом пишет Reuters, ссылаясь на три независимых источника.

Согласно этим источникам, Козак сказал Путину, что, по его мнению, заключенная им сделка избавила Россию от необходимости вести полномасштабную войну.

Но, несмотря на поддержку переговоров, Путин ясно дал понять, когда ему представили “сделку” Козака, что уступки, о которых договорился его помощник, его не устраивают, и что он расширил свои цели, включив в них аннексию ряда районов украинской территории.

В комментарии Reuters официальный представитель Кремля Дмитрий Песков сказал: “Это не имеет абсолютно никакого отношения к действительности. Ничего подобного никогда не было. Это абсолютно неверная информация”.

Козак не ответил на запросы о комментариях, направленные через Кремль.

Советник главы ОП Михаил Подоляк заявил, что Россия использовала переговоры как дымовую завесу для подготовки к вторжению, но не ответил на вопросы о содержании переговоров и не подтвердил, что предварительная договоренность была достигнута. “Сегодня мы четко понимаем, что российская сторона никогда не была заинтересована в мирном урегулировании”, – сказал Подоляк.

Два из трех источников сообщили, что “сделка” якобы состоялась сразу после вторжения России 24 февраля. Через несколько дней Козак решил, что получил согласие Украины на основные условия, которых добивалась Россия, и порекомендовал Путину подписать соглашение.

“После 24 февраля Козаку дали карт-бланш: ему дали зеленый свет, он получил сделку”, – сказал один из источников, близких к российскому руководству.

Третий источник ответил, что Козак предложил сделку Путину и получил ее отказ незадолго до вторжения.

Обсуждения прекратились в начале марта, когда украинские официальные лица поняли, что Путин твердо намерен продолжить ведение войны.

Россия вторглась в Украину 24 февраля под предлогом защиты населения оккупированных РФ районов Донбасса, “денацификации” и “демилитаризации” украинцев.

Накануне Россия выдвинула Киеву ультиматум, который содержал гарантии по невступлению Украины в НАТО, сокращение количества армии, статус русского языка и т.д.

Переговоры между Россией и Украиной прекратились незадолго после освобождения Киевской области и обнаруженных мест массовых казней жителей Бучи и других пригородов столицы.

В настоящее время украинские власти не идут на переговоры с Россией, ссылаясь на неготовность самого Кремля к мирному урегулированию войны.

Киев снова заговорил о перспективе вступления в НАТО, гарантиях безопасности (теперь без России), репарациях, полном выводе российских войск (в том числе с Донбасса и из Крыма) и юридической ответственности военных преступников.

(Оновлено 13:00)

“Грани. Ру“

Россия собственными руками уничтожает свои мифологические нарративы. Ну, например, про “общую историю”. Даже те в Украине, кто готов был в нее верить, прожили такие полгода, что этого хватит, чтобы исторические пути разошлись на десятилетия. Какая может быть “общая история” с тем, от чьих ракет ты прячешься в подвале?

Усилия выживающих

(Оновлено 11:00)

“Главред”

Юрий Бутусов

Самая большая драма для Путина

Россия может объявить всеобщую мобилизацию, но при низкой мотивации это будет равнозначно поражению.

За деньги можно нанять людей, которые пойдут убивать.

Но за деньги нельзя нанять людей, которые готовы умереть за свою страну.

Самая большая драма для Путина, что спустя семь месяцев, огромная Россия не в состоянии направить на фронт армию, превосходящую украинцев хотя бы по численности.

Велика Россия – а воевать некому, позади – не Москва.

Позади российского солдата – Сечин, Миллер и Путин, и они так и не смогли объяснить россиянам, зачем им надо умирать от ракеты HIMARS или снаряда CEASAR под Балаклеей.

Российская пропаганда жует жвачку про “русский национальный долг” теми же словами, как лет 40 назад говорили про советский “интернациональный долг” в Афганистане.

Российские телеграм-каналы крутят заезженную пластинку бандеровских пыток над русскоязычными, и боятся ответить на главный вопрос: а почему солдаты и офицеры 1-й гвардейской танковой армии сбежали спустя 4 дня украинского наступления под Балаклеей, бросив сотни единиц боевой техники? Да, на войне приходится и отступать, но что же на уме у “второй армии мира”, если она оставляет большую часть своего оружия врагу и улепетывает в тыл налегке?

Что дальше? Россия может объявить всеобщую мобилизацию, но при низкой мотивации это будет равнозначно поражению.

Во-первых, начнется массовое бегство населения и эмиграция.

Во-вторых, у России нет вооружения, связи, экипировки и транспорта, чтобы поставить в строй миллионы.

В-третьих, Россия уже погнала в бой насильно мобилизованных на оккупированных территориях – это обернулось огромными потерями, но “штрафбаты Путина” так и не стали армией, способной держать фронт и наступать.

Россия будет воевать долго, потому что накопила за десятки лет много боеприпасов и боевой техники.

Но государство, которое пытается мотивировать рабов воевать против чужой свободы, никогда не сможет победить нацию, которая способна мобилизовать саму себя.

“Настоящее время”

Юрий Баранюк

Эксгумация убитых, аресты коллаборационистов и поиск свидетелей. Что делают украинские власти в освобожденной части Харьковской области

Первое, что делают солдаты ВСУ в освобожденных населенных пунктах, – меняют российские флаги на украинские. В городе Волчанске Харьковской области в этом им помогали местные жители. Но далеко не во всех населенных пунктах этот ритуал происходит так. В практически разрушенном селе Уды полицейские и военные не смогли найти ни одного местного жителя. А то, что осталось от села, российские военные основательно заминировали.

Прежде чем в Уды можно будет снова пустить эвакуировавшихся людей, саперам предстоит обойти каждый двор. Они буквально усеяны неразорвавшимися боеприпасами, растяжками и минами.

“На данных позициях были обнаружены противотанковые мины, противопехотные мины, запрещенные международной конвенцией. Данные мины были обнаружены и обезврежены специалистами”, – рассказывает полицейский Ярослав Костин.

В Чугуевском районе Харьковской области, в селе Зализничном, украинские правоохранители эксгумировали тела, предположительно, местных жителей. Там нашли четыре трупа со следами пыток.

В городе Изюме за время оккупации погибли не меньше тысячи гражданских. Об этом накануне сообщил депутат местного горсовета Максим Стрельников. “Согласно той информации, которой мы владеем, минимум тысяча местных граждан погибли вследствие военных действий. Но, к сожалению, еще больше людей пострадали, потому что им не смогли вовремя оказать медпомощь. Российские оккупанты еще в марте уничтожили все медучреждения в Изюме”, – заявил депутат.

В Харьковской области российские военные уничтожили больше зданий, чем в соседних Сумской и Луганской областях. По информации заместителя главы офиса президента Украины Кирилла Тимошенко, обстрелами уничтожены 10 890 объектов. Из них 7817 – частные дома и многоэтажки.

Сейчас, когда на освобожденных территориях стало чуть более безопасно, активнее начали работать следователи и оперативники СБУ. Они ищут подозреваемых в коллаборационизме. Сегодня в спецслужбе сообщили о задержании в Харьковской области женщины, работавшей в оккупационной администрации. А перед этим – о задержании еще двоих людей, которые попытались возглавить деревообрабатывающее предприятие, пока в Купянске находились российские военные.

“Установлено, что 55-летний местный житель перешел на сторону врага вскоре после захвата Купянска российскими оккупационными войсками. 47-летняя местная жительница также добровольно перешла на сторону врага и согласилась на должность главного бухгалтера госпредприятия”, – заявил представитель СБУ Артем Дехтяренко.

Свою статистику военных преступлений ведут в Генеральном штабе Украины. По оценке этого ведомства, каждый день следователи фиксируют до двухсот новых эпизодов, совершенных российскими военными.

Сейчас в Харьковской области кроме следователей продолжает работать правительственная комиссия из Киева. Ее участники общаются с местными жителями, пережившими оккупацию, изучают улики. Некоторые из них говорят, что российские военные в этом регионе использовали те же методы, что весной в оккупированных городах Киевской области.

“Обозреватель”

Юрий Кирпичев

Проект Россия закрывается

6 сентября началось долгожданное и весьма успешное контрнаступление ВСУ на Харьковщине, и по данным ISW, американского института изучения войны, за пять дней было освобождено более 3 тыс. кв. км., это больше, чем россияне захватили с начала апреля! На самом деле по данным на 12 сентября освобождено более 6 тыс. кв. км.

Реальный прогноз для экономики России

Это наступление отвлекло внимание от весьма важной информации агентства Bloomberg, появившейся также 6 сентября: о конфиденциальном прогнозе развития (точнее, конечно, падения) российской экономики, который был подготовлен для руководства РФ. В нем описана грядущая многолетняя рецессия и тяжелейший кризис в импортозависимых отраслях, а таковы в той или иной степени практически все отрасли в российской экономике.

На его фоне все ранее опубликованные официальные прогнозы фальшиво оптимистичны, в чем ни малейших сомнений и не было. Но деталей доклада коснемся позже, тем более, что и он чрезмерно оптимистичен (никак не хотят эксперты верить в скорый крах такой огромной страны!), а пока остановимся на шагах, сделанных российским руководством после получения доклада.

Агентство пишет, что прогноз подготовлен к стратегическому совещанию правительства России 30 августа. Кем подготовлен, Bloomberg не сообщает, однако назвал прогноз результатом «месяцев работы чиновников и экспертов по оценке истинных последствий экономической изоляции России». Итак, 30 августа руководство России ознакомилось с крайне пессимистическим прогнозом для страны. Какими же шагами ответила Россия (читай Путин, ныне эти понятия равноценны)? Они были предсказуемо направлены на обострение конфронтации с Западом. Как известно, русские не сдаются, и уже 3 сентября Газпром полностью прекратил прокачку газа по трубе «Северный поток 1». Плюс был активизирован атомный шантаж с использованием Запорожской АЭС.

Замечу, что в связи с прекращением поставок газа вспоминается старый анекдот про ковбоя и внутренний голос, он как раз к месту: за ковбоем гонятся индейцы и он переживает, не полярная ли лисичка наступила? Но внутренний голос отвечает, что еще нет и что надо свалить вождя. Ковбой выстрелил, индейцы взвыли, а внутренний голос меланхолично заметил: «А вот теперь точно п…ц»!

Пожалуй, это была решающая ошибка Путина. Да, Европу ждет тяжелая зима, но она ее переживет. Газовозы уже поворачивают с маршрутов в Китай (там по причине падения экономики упал спрос на СПГ) и берут курс на Европу. ЕС принял экстренные меры, а крупнейший потребитель прощается с российским газом навсегда. Немецкие энергокомпании заключают контракты на закупку СПГ на 15-20 лет. Германия проснулась от шредеровско-меркельского уютного сна, потеряла надежду на Газпром, и Uniper, RWE и другие гиганты переключаются на СПГ. Главным поставщиком становятся США, которые с начала года экспортировали 57 млрд кубометров сжиженного газа, в том числе 37 млрд в Европу. Немцы экстренно закупают плавучие терминалы для регазификации СПГ: уже пять их зафрахтованы и начнут работу до конца года, а еще два арендуют частные компании.

Европа переболеет, но переживет ли Россия потерю главных направлений главных экспортных товаров, причем навсегда? Нет. И без уже наложенных санкций одного этого было бы достаточно для самых мрачных прогнозов даже не для экономики, но в отношении самой судьбы России, полностью зависящей от экспорта.

Но дело еще и в том, что этим шагом, который еще более ожесточил Европу, Путин сам выбрал наихудший сценарий из рассмотренных в докладе. Более того – усугубил его! И затем еще раз усугубил, дав команду в отместку за грандиозное поражение под Харьковом обстреливать украинские ТЭЦ и прочие гражданские объекты. Цивилизованному миру это очень не понравилось.

Но к делу, к докладу. Эксперты разделили прогнозные сценарии на инерционный, то есть предполагающий, что все будет идти так, как до сих пор с 24 февраля, и на стрессовые. Последние как раз и учитывают резкое ухудшение ситуации вследствие подобных опрометчивых шагов, а также диалектику медленного накопления эффекта санкций и катастрофического перехода этих качественных изменений в сокрушительный количественный обвал.

Итак, все сценарии, кроме целевого (угодного власти) предполагают продолжение падения ВВП. В инерционном оно достигает дна в 2023 году на уровне минус 8,3% к 2021 году, в стрессовом — в 2024 году на уровне минус 11,9%. Россия выберется из этой ямы только в 2028 году в инерционном и после 2030 года — в стрессовом сценарии. То есть через десятилетие. Вернее же, никогда не выберется, учитывая самоубийственные действия Путина и связанные с ними оговорки…

Все сценарии исходят из усиления санкций, в том числе за счет присоединения к ним новых стран. Только прямые санкции уже затронули четверть товарооборота, с учетом же транспортной блокады и удорожания перевозок (втрое на европейском направлении) эта доля еще выше. Нефтегазовый сектор, металлургия, минудобрения и лесное хозяйство перестанут быть драйверами экономики на горизонте пары лет. Полное прекращение экспорта газа в Европу будет стоить России $6,6 млрд. налогов в год (и огромных проблем на внутреннем рынке из-за падения добычи), к примеру, металлурги будут терять из-за санкций $5,7 млрд. (российские заводы уже дышат на ладан).

В случае всемирной рецессии (а война в Украине плюс путинский газовый шантаж делают ее все более неизбежной) Россия перейдет в статус «опционального экспортера»: от ее продукции будут отказываться в первую очередь. Это способно спровоцировать всплеск инфляции и обесценение рубля. Импортозамещение невозможно в ключевых отраслях, в том числе тех, об успехе которых отчитывались чиновники. Импортные самолеты обеспечивают 95% пассажирооборота, Россия ввозит 99% инкубаторного яйца, большую часть мальков рыб, семян ключевых продовольственных культур, премиального скота и кормовых аминокислот. В России производятся только 30% потребных ей станков, а ее фармацевтика на 80% зависит от импортных субстанций. Физический дефицит sim-карт может начаться в 2025 году, к этому времени Россию покинут 200 тысяч IT-специалистов.

Целевой сценарий предполагает восстановление ВВП к довоенному в 2024 году, но требует мер стимулирования, осуществить которые в России не удавалось последние 10 лет. То есть это благопожелания. Остаются инерционный и стрессовый, а если без экивоков, то лишь последний в ухудшенном варианте. Он выглядит гораздо реалистичнее того, что недавно обнародовал первый вице-премьер Андрей Белоусов: падение ВВП меньше 3% в этом году, меньше 1% в следующем и прочее бла-бла-бла.

Даже скудные российские данные (основной массив статистики был закрыт еще весной) свидетельствуют, что после неожиданного отскока в июле российская экономика в августе и начале сентября замедляется. Опережающие индикаторы в обработке еще неплохи, но в сфере услуг индекс PMI (Индекс деловой активности в производственном секторе) просел с 54,7 в июле до 49,9 пункта в августе. В это же время заметно ухудшилась ситуация с потребительским спросом, особенно на непродовольственные товары: россияне стали экономить на дорогостоящих покупках. Розничная торговля в августе ушла в минус 9-9,5%. В комплексе показатели подводят к выводу, что дальнейших поводов для оптимизма нет. В августе снова наблюдался дефицит бюджета в размере 345 млрд рублей – третий месяц подряд. Санкции работают!

Проект Россия завершается

Суммируя сказанное и судя по текущим обстоятельствам, можно заключить, что Россия пойдет по самому худшему сценарию. Как делала это всегда. Но возьмем в качестве наиболее яркого примера ее армию и вернемся к войне в Украине.

Она, несомненно, проиграна. Резервов не осталось, моральный дух ниже плинтуса, впереди неминуемое уничтожение группировки на Правобережье (там в ловушку попала лучшая мобильная пехота), которая будет либо пленена, либо уничтожена и потерю этих 20 тысяч опытных бойцов просто нечем будет восполнить. Плюс осенняя распутица и полный крах логистики, плюс Хаймерсы, в общем, не факт, что армия сохранит хоть какую-то боеспособность до зимы. А ведь этой армией гордились, надували щеки на парадах, строили помпезные военные храмы, считали чуть ли не второй в мире! По сути же она оказалась ордой убийц, насильников и мародеров, не умеющей воевать.

И так чего ни коснись: производства, науки, искусства, культуры в целом — сплошные понты, показуха, тотальное воровство, пошлость и подлость. 20 лет путинщины полностью разложили Россию и лишили ее будущего. Этот паренек из питерской подворотни оказался удивительно умелым эвтанатором. Кто бы мог подумать, что он так быстро приведет к катастрофе самую большую и обильную страну мира!

Нападение на Украину станет последним гвоздем в крышку гроба России, во всяком случае в том виде, в котором мы ее знаем 450 лет, когда она как раковая опухоль расползалась во все стороны. Как точно говорит Игорь Яковенко: проект Россия завершается. И это лучший выход для всего мира!

(Оновлено 10:00)

Deutsche Welle

Канцлер ФРГ призвал российского президента к прекращению огня в Украине, выводу российских войск с ее территории и уважению ее суверенитета и территориальной целостности.

Канцлер ФРГ Шольц поговорил по телефону с Путиным

Канцлер ФРГ Олаф Шольц (Olaf Scholz) провел телефонный разговор с президентом РФ Владимиром Путиным, сообщил официальный представитель федерального правительства Штеффен Хебештрайт (Steffen Hebestreit). В ходе 90-минутной беседы, состоявшейся во второй половине дня во вторник, 13 сентября, Шольц призвал главу Кремля как можно скорее достичь дипломатического урегулирования в войне против Украины, указав на серьезность ситуации на фронте и последствий российского вторжения.

При этом глава правительства Германии заявил о необходимости прекращения огня, полного вывода российских войск с территории Украины, а также соблюдения территориальной целостности и суверенитета этой страны. Он подчеркнул, что любые дальнейшие попытки России аннексировать территории других стран “не останутся без ответа и не будут признаны ни при каких обстоятельствах”.

Кроме того, Шольц призвал российского президента обращаться с захваченными в плен комбатантами в соответствии с нормами международного гуманитарного права, в особенности c Женевскими конвенциями, а также обеспечить беспрепятственный доступ к ним сотрудников Международного комитета Красного Креста, сообщается далее.

Ситуация на ЗАЭС и экспорт украинского зерна

В телефонном разговоре, состоявшемся по итогам переговоров Шольца с президентом Украины Владимиром Зеленским 7 сентября, также шла речь о ситуации вокруг контролируемой российскими силами Запорожской АЭС. Глава немецкого правительства подчеркнул необходимость обеспечения ее безопасности и призвал не допустить любых шагов, которые могут привести к дальнейшей эскалации, а также выполнять меры, рекомендованные Международным агентством по атомной энергии (МАГАТЭ).

Еще одной темой разговора стала ситуация с глобальной продовольственной безопасностью, которая обострилась вследствие войны РФ против Украины. Шольц подчеркнул важную роль достигнутой в Турции договоренности по экспорту украинского зерна морским путем, призвав продолжить ее выполнение в полном объеме и не дискредитировать это соглашение.

Ситуация на Запорожской АЭС остается напряженной в последние несколько недель. Станция подвергается обстрелам, существует риск ядерной аварии. В начале сентября на ЗАЭС прибыла миссия МАГАТЭ, через несколько дней четыре из шести представителей ее команды завершили работу и покинули площадку станции, два эксперта остались там на постоянной основе. По итогам визита МАГАТЭ призвала Киев и Москву договориться о прекращении огня вокруг ЗАЭС и о создании на ее территории зоны безопасности.

Соглашение между Россией и Украиной с целью прекращения блокады украинских портов и открытия коридора для вывоза зерна подписано 22 июля в Стамбуле при посредничестве ООН и Турции, экспорт начался в начале августа и идет из трех портов: Одессы, Черноморска и Южного. С тех пор из украинских портов вышли более 100 сухогрузов с украинским зерном.

Как отмечается в заявлении Берлина, Шольц и Путин договорились поддерживать контакт.

(Размещено 8:00)

Агія Загребельська

Смуга везіння Байдена, – Axios Charlotte

Президент Байден і демократи все літо каталися на хвилі добрих новин – про покращення економіки, великі перемоги в законодавчих органах, навіть про неймовірні успіхи України.

Чому це важливо:

Демократи провели першу половину року у пошуках способу зламати імпульс, який працює проти них. Тепер вони моляться, щоб їм вдалося зберегти позитивну динаміку – і помилки GOP – з достатньою силою, щоб утримати Сенат та, можливо, Палату представників.

Загальна картина:

Лють інфляції слабшає. Ціни на бензин знижуються. Демократи досягли успіхів у законодавчій сфері, включаючи ухвалення Закону про зниження інфляції.

Рішення Верховного суду, яке скасувало конституційне право на аборт, активізувало демократичних виборців, жінки реєструються для участі у голосуванні на надзвичайно високому рівні, а республіканці втрачають свою перевагу у загальному голосуванні.

Навіщо ми стежимо:

Наприкінці минулого тижня команда Байдена відзначила невеликий, але значний прорив у своїх багаторічних зусиллях щодо надання допомоги Україні у боротьбі з російським вторгненням.

Вибори рідко визначаються зовнішньою політикою, але, порівняно з політичними наслідками торішнього виведення військ з Афганістану, демонстрація Україною нової боротьби з Росією є приємною новиною для адміністрації.

Новини:

Серпневий звіт з індексу споживчих цін (CPI), що виходить сьогодні, стане новітньою точкою відліку, за якою оцінюватимуться їхні шанси.

Проблеми, які республіканці самі собі завдали, допомогли і демократам.

Дональд Трамп – можливо, найбільший мотиватор виборців демократів – знову в центрі циклів новин, які повторюються, що дає демократам потужну машину явки.

Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл та його союзники приватно висловлюють невдоволення якістю кандидатів, підтримуваних Трампом, у ключових сенатських перегонах.

Сенатор Рік Скотт (R-Fla.), голова республіканського відділення Сенату з проведення виборчої кампанії, провалив свою стратегію збору коштів і перебуває у стані відкритої війни з Макконнеллом.

Декілька кандидатів, підтриманих Трампом, особливо Блейк Мастерс в Арізоні, не виправдовують очікувань республіканців. Сенатський виборчий комітет партії зазнає нестачі коштів після того, як спалив готівку в безуспішній спробі залучити онлайн-донорів.

Грошові проблеми республіканців ускладнюються тим, що Трамп накопичив 100 мільйонів доларів у своєму фонді Save America PAC.

Макконнелл опосередковано закликав Трампа витратити ці гроші на вразливих республіканців, яких він допоміг висунути – наприклад, на Мастерса в Аризоні – але поки, на жаль Макконнелла, Трамп тримає ці гроші в основному для себе.

За даними Федеральної виборчої комісії, організація “Врятувати Америку” направила менше ніж 5% свого дев’ятизначного фонду на підтримку інших республіканських кандидатів.

2 мільйони доларів із цієї допомоги пішли на те, щоб прибрати республіканців на ключових первинних виборах – губернатора Брайана Кемпа у Джорджії (він все одно переміг) та представника Ліз Чейні у Вайомінгу (вона програла).

Перевірка реальності:

Незважаючи на низку невтішних новин, республіканці все ще мають чіткий шлях до повернення більшості в Сенаті. Їм потрібно отримати лише одне місце, щоб повернути верхню палату, і є багато шляхів, щоб досягти цього, навіть якщо новобранці вийдуть із гри.

Агія Загребельська

Після поразки Росії в Україні Китай стане “ворогом усіх народів”

На тлі шокуючої перемоги України над російськими військами японський журналіст, який живе на Тайвані, написав, що Росія “програла війну” і що наступним “спільним ворогом усіх людей” стане Китай.

Після вражаючих успіхів українських військ у Харківській області у вихідні, Яїта Акіо, керівник тайбейського бюро Sankei Shimbun, на своїй сторінці у Facebook у понеділок написав, що в історії воєн між Сходом і Заходом, коли сили вторгнення зазнають всебічної контратаки та поразки, “шансів на повернення практично немає”. Яйта зазначив, що хоча Росія все ще має сотні тисяч військ, які можуть бути мобілізовані, після більш ніж півроку бойових дій її наступальні озброєння, такі як ракети, танки та безпілотники, сильно виснажилися.

Тому Яйта дійшов висновку, що “по суті Росія програла війну”. Він написав, що, можливо, ще кілька місяців триватимуть бої, але війна “перейшла у сміттєвий час”.

Журналіст передбачив, що поразка Росії призведе до нового світового порядку у майбутньому. По-перше, він стверджував, що Європа вперше з 1946 року побачить мир, оскільки вона більше не стикатиметься з загрозою радянського чи російського “гіганта, який розширюється на захід”, принаймні протягом 20 років.

По-друге, Яйта заявив, що голова КНР Сі Цзіньпін припустився серйозних прорахунків і “зробив невірні ставки в цій війні”, за що “заплатить чималу ціну”. Крім того, Яйта стверджував, що “порочні дії” Китаю в Гонконгу, Сіньцзяні та на Тайвані були одностайно засуджені міжнародною спільнотою і що він, ймовірно, стане наступним “спільним ворогом усіх людей” після занепаду Росії.

Яйта також висловив переконання, що дипломатія Пекіна у стилі “вовка-воїна” за останні кілька років змусила міжнародне співтовариство більш насторожено ставитися до Китаю. Він припустив, що навіть якщо Китай захоче відновити відносини з європейськими країнами та США і повернеться до своєї колишньої політики реформ та відкритості, йому буде важко повернути їхню довіру.

Більше того, Яйта зазначив, що внутрішня економіка Китаю останніми роками поступово втрачає життєздатність, а його практика боргової дипломатії приносить дедалі меншу віддачу міжнародній спільноті.

Яйта зробив висновок, що російсько-українська війна закінчиться “поразкою агресорів, що, звичайно, добре для Тайваню”. Він передбачив, що в майбутньому міжнародне співтовариство приділятиме більше уваги безпеці Тайванської протоки.

Однак він попередив, що не слід легковажно ставитися до загрози з боку Китаю і що важливо зміцнювати обізнаність у галузі цивільної оборони та зберігати пильність щодо “відчайдушних, високоризикованих гамбітів диктатора з іншого боку”.

Taiwan News

Агія Загребельська

Національні збори (парламент Франції) проведуть дебати про війну в Україні 3 жовтня

Уряд виступить із заявою щодо конфлікту, за якою будуть дебати, у понеділок 3 жовтня о 16:00

У липні прем’єр-міністр Елізабет Борн запропонувала Національним зборам провести дебати про війну в Україні та її наслідки у Франції. Депутати відновлять свою роботу в понеділок, 3 жовтня.

“Було б бажано провести у цій залі дебати щодо ситуації в Україні. Важливо, щоб національне представництво мало всю інформацію та могло обговорювати це важливе питання”, – заявила прем’єр-міністр 12 липня під час першого засідання з питань уряду.

Agence France-Presse

Агія Загребельська

Привіт з Вашингтону😉

США очікують, що найближчими місяцями Росія все частіше вдаватиметься до таємного політичного фінансування, щоб підірвати міжнародні санкції через війну в Україні та зберегти вплив Москви за кордоном, заявив у вівторок високопоставлений представник адміністрації Байдена, посилаючись на розсекречені дані американської розвідки.

Чиновник поінформував журналістів телефоном про проведений розвідувальним співтовариством США огляд зусиль Росії щодо впливу на політику інших країн.

За словами чиновника, який говорив на умовах анонімності, з 2014 року Росія перерахувала понад 300 мільйонів доларів іноземним політичним партіям, чиновникам та політикам у більш ніж двох десятках країн.

Чиновник сказав, що ці зусилля, включно з фінансуванням аналітичних центрів для підтримки ультраправих націоналістичних політичних партій, були “спробою маніпулювати демократією зсередини”.

“Ми вважаємо, що це лише верхівка айсберга, і ми взаємодіємо із союзниками та партнерами, щоб зібрати більше інформації про цю загрозу”, – сказав чиновник.

Чиновник не уточнив, на які країни спрямовані російські зусилля впливу, і не навів конкретних доказів, що підтверджують твердження про таємне фінансування.

За їхніми словами, Вашингтон розсекречує деяку інформацію з огляду частково через очікування того, що найближчими місяцями Росія “все більше покладатиметься на свій набір інструментів прихованого впливу”.

Адміністрація президента Джо Байдена аналогічним чином розсекретила дані розвідки з того часу, як Росія почала нарощувати свої сили на кордонах України перед вторгненням 24 лютого.

За їх словами, секретна інформація також передається країнам, щоб допомогти їм протистояти впливу Москви.

“Ми повідомляємо ці іноземні партії і кандидатів у президенти, що якщо вони таємно приймають російські гроші, ми можемо і будемо це викривати”, – сказав чиновник.

Reuters

(Размещено 7:00)

“Новая газета. Европа”

Ольга Мусафирова, специально для «Новой газеты. Европа»

Game changer

Как Украина «перевернула игру» путинской военной кампании

Ежесуточные — с 24 февраля — видеообращения и посты президента Владимира Зеленского «без галстука» воспринимаются как непрерывная сюжетная линия, по которой потом можно будет восстановить этапы большой российско-украинской войны. Оппоненты Зеленского внутри страны тоже в последнее время признают, что делает он это круто. И тут же добавляют: ну да, спичрайтеры отличные. Взять хотя бы программный текст, появившейся 11 сентября на официальном ТГ-канале президента, где лейтмотивом шло обращение к России — «без вас».

«Без газа или без вас? Без вас. Без света или без вас? Без вас. Без воды или без вас? Без вас. Без еды или без вас. Без вас. Холод, голод, темень и жажда для нас не так страшны и смертельны, как ваши «дружба и братство». Но история все расставит по своим местам. И мы будем с газом, светом, водой и едой… и БЕЗ вас!»

Минувшее воскресенье стало двухсотым днём сопротивления Украины и, несмотря на мрачный символизм цифры «200», счастливым для контрнаступления в Харьковской области. Балаклея, Купянск, Изюм, названия освобождённых городов и сел прибавлялись даже не с каждым часом, а чаще. Их оказалось больше тридцати. ВСУ вышли к границе с Российской Федерацией у пограничного пункта «Гоптовка». Одновременно противник почувствовал, как его теснят на отдельных участках Луганской и Донецкой областей. И ответил массированными ударами крылатых ракет по энергетической инфраструктуре, чтобы хоть как-то «притушить» радость.

Сотни тысяч украинцев в пяти областях остались без света, а Харьков ещё и без воды. Пожар и разрушения на ТЭЦ-5 города дополнили картину российских преступлений против гуманизма. Энергетики работали самоотверженно, ликвидируя «блэкаут». Но нетрудно предсказать: теперь для «второй армии мира» практика террористов выйдет на первое место. А девяносто дней предстоящей зимы, по словам Зеленского на очередном форуме Ялтинской европейской стратегии (YES) в Киеве, «решат больше, чем тридцать лет независимости Украины и все годы существования Европейского Союза. Зима определит наше будущее».

То есть пресловутого головокружения от успехов у официального Киева нет и близко. Никто не обещает «взять Москву за три дня». А что есть? Согласованная позиция, которую ключевые фигуры украинского правительства «продавливают» в коллективный Запад — каждый на своём участке.

Глава внешнеполитического ведомства Дмитрий Кулеба во время совместной пресс-конференции с немецкой коллегой Анналеной Бербок дипломатично замечает: «Слава Богу, мы больше не слышим этот аргумент (о нежелании иных партнеров вызвать недовольство Путина. — О. М.). Мы продемонстрировали, что можем победить российскую армию. Мы делаем это с помощью оружия». И дальше предлагает руководствоваться только прагматичным расчетом: чем больше получит Украина оружия, тем быстрее победит и, значит, тем быстрее закончится война.

Свежее интервью министра обороны Алексея Резникова газете Financial Times — в той же тональности. Он информирует о том, что шестидневная атака с кульминацией 11 сентября прошла «намного лучше, чем ожидалось». Но тут же уточняет: праздновать рано. Россия ещё способна на ответные действия, а «контрнаступление освобождает территорию, и после этого ее надо контролировать и быть готовыми к защите».

Защищать же освобождённые территории только высоким моральным духом украинской армии невозможно. То есть, без новых серьезных поставок оружия не обойтись.

Теперь, в отличие от первых месяцев вторжения, в посыле министра меньше драматизма. Зато чувствуется если не превосходство, то опыт, несопоставимый с теоретическими знаниями европейских коллег, о боях на собственной земле.

Чётче остальных о том, что именно необходимо для окончания войны не через много лет, а гораздо быстрее, сказали два генерала — главнокомандующий ВСУ Валерий Залужный и первый зам главы профильного, оборонного комитета Рады Михаил Забродский. Их совместная статья опубликована 7 сентября на сайте государственного агентства УКРИНФОРМ. Называется она «Перспективы обеспечения военной кампании 2023 года: украинский взгляд». Иные эксперты усмотрели в статье прежде всего отрадный альянс высокопоставленных военных. Ведь второй автор — из оппозиционной партии Петра Порошенко «Европейская солидарность». Другие обратили внимание на безэмоциональную, далекую от шапкозакидательства тональность. Просто перечислены сценарии на театре военных действий в зависимости от того, какой будет помощь Украине.

Любопытно: незадолго до контрнаступления, которое ждали в Херсонской области (вряд ли над текстом работали больше месяца) генералы видели «определённые оперативные перспективы для противника на Изюмском и Бахмутском направлениях», а также не исключали повторной попытки захвата Киева и разворачивания боевых действий с территории Беларуси. Возможно, за этими заключениями крылась военная хитрость, отвлекающий манёвр? Статья, похожая на аналитическую записку президенту Зеленскому, не могла остаться незамеченной в «центрах принятия решений» в Москве.

Но сердцевиной материала о военной кампании-2023, как понятно сейчас, было другое, рассчитанное на «читателей» в ЕС и НАТО.

«Если захватчик даже потеряет Крым (а гражданское общество Украины видит возращение Донбасса и Крымского полуострова как финальные стадии освободительной войны. — О. М.), то ничто не помешает болезненному, но вполне реальному перебазированию Черноморского флота на военно-морскую базу Новороссийска», — замечали авторы. В этом случае присутствие агрессора в регионе сохранится — вместе с угрозой ракетных ударов. Россия способна бить «на всю глубину территории Украины», до 2000 км, с учётом дальности полёта крылатых ракет воздушного базирования, ВСУ фактически ограничена сотней километров, — развивали они мысль. Зато изменение этой пропорции способно серьезно сократить сроки войны, которую большинство россиян воспринимают как «удаленную».

«Благодаря этой удалённости граждане РФ не столь болезненно воспринимают потери, неудачи, а, главное, цену этой войны во всех ее смыслах», — писали украинские генералы. И ещё раз: «Дело именно в безнаказанности, обеспечиваемой физической удалённостью». Отсюда вывод: «Оснащение и переоснащение ВС Украины системами вооружения соответствующей дальности действия» должно выступить, по их выражению, «тем самым желанным гейм-чейнджером», средством, переворачивающим игру, то есть, войну.

И правда: эффективные удары ВСУ по крымским авиабазам, прежде всего, по военному аэродрому в Саках (о них тоже упоминалось в статье) мигом перевернули не только сознание отдыхающих, которые загорали неподалёку. Аннексированный Крым оказался смертельно опасным, кто бы мог подумать! Российские военные называли разные причины ЧП, кроме настоящей. Киев отбивался шутками о вреде курения в неположенных местах, пока, спустя время, не подтвердил: да, наша работа.

Новости последних дней — серия взрывов неизвестного происхождения в Ростове, Азове, Таганроге, Новошахтинске, Шахтах, Новочеркасске, Аксае и Ейске — делают войну для граждан России еще более близкой и настолько отвратительной, что требовать ее продолжения для Украины могут только самые отъявленные игроки.

(Размещено 6:00)

Альфред Кох

Закончился двести второй день войны. Все по-прежнему, идет хорошо. ВСУ потихоньку продвигается вперед на правом берегу Днепра и на востоке, в Харьковской области. Дела у путинского войска плохи как никогда. Скоро начнется уже возвращение Донбасса.

К тому же все больше поступает данных о том, что на запорожском направлении ВСУ сосредотачивает большие силы, которые скорее всего пойдут на Мелитополь. Если это так (а куда иначе им там идти?), то тогда путинской затее с Новороссией вообще придет конец и его чудо-богатырям надо будет оттуда бежать как можно быстрее в Крым, пока мышеловка не захлопнулась.

Впрочем, бегство в Крым тоже ничего не гарантирует и судя по тому, какие сведения доходят из Рамштайна-5, дальнобойность украинской артиллерии (прежде всего РСЗО конечно) должна резко вырасти.

В Донбассе россияне еще, конечно, поупираются, к тому же там им бежать куда сподручнее, чем на юге: у них за спиной бескрайняя Россия – отступай хоть до Камчатки…

Шольц позвонил Путину: решил, видимо, проверить протрезвел ли он после “перегруппировки” войск из-под Изюма. И то сказать: последний раз они разговаривали еще в мае. Мало ли, вдруг человек одумался?

Но, нет. Великий и ужасный Вова Резиновая Жопа по-прежнему настроен по-боевому и опять заладил свою волынку: про обстрелы украинцами мирных городов Донбасса, про обстрелы ими же Запорожской АЭС, и про “неправильный” экспорт Украиной зерна.

Шольц, в свою очередь, напомнил ему, что ничего из того, что он пытается завоевать никогда не будет признано на международной уровне, что поддержка Украины Западом на ослабнет и что пора уже как-то более трезво оценивать ситуацию, в которую он загнал Россию.

На том они и закончили полуторачасовой диалог. Впрочем, примерно тем же закончился несколько дней назад аналогичный разговор с ним Макрона. Так что разговор с Шольцем новизны не добавил.

А я все никак не могу взять в толк: как Путин собирается исправлять “неправильный” украинский экспорт? Ведь Украина с ним не подписывала никакого договора! У Украины есть договор с Турцией и ООН, а с Россий у нее нет никакого договора. Поэтому никакого договора с Путиным она нарушить не могла в связи с его отсутствием.

Если же Путину не нравится его договор с Турцией, то пусть сообщит об этом Эрдогану и ООН и, в соответствии с прописанной в нем процедурой, денонсирует его. Что, правда, никак не скажется на аналогичном договоре Украины с этими же сторонами.

Напомню, что в соответствии с этим договором, Турция является гарантом безопасности прохода судов с украинским зерном. И если Путину придет охота топить эти суда, то сначала ему придется вступить в бой с турецкими военными кораблями, то есть де-факто объявить войну НАТО.

Впрочем, вряд ли такой исход был бы нежелателен для Украины. После такого нападения весь российский Черноморский флот будет незамедлительно потоплен и свобода мореплавания в Черном море полностью восстановлена. Да и с обстрелами украинских городов “Калибрами” морского базирования будет, таким образом, покончено раз и навсегда.

Так что давай, Вован, начинай! Стреляй в турецкие корабли. Ты однажды уже залетел одним своим истребителем на турецкую территорию. Буквально через тридцать секунд твой асс стал Героем России. Правда, посмертно, но это – детали.

Интересно, сколько времени пройдет с того момента как какой-нибудь твой корвет стрельнет по турецкому кораблю до момента, когда весь экипаж этого корвета будет представлен к высоким правительственным наградам (тоже – посмертно, разумеется)?

Короче, я не думаю, что это хорошая идея –  как-то активно пытаться мешать украинскому экспорту зерна. Впрочем, Путин любит только такие идеи. Как говорится – нестандартные, с “сумасшедшинкой”. Он большой мастак на такого рода “подвиги”.

Раньше они ему сходили с рук. Но видимо не-фарт ходит такими же полосами как и фарт. А фартило ему долго. Больше двадцати лет. Так что полоса не-фарта тоже должна быть либо такой же длинной, либо, если короткой, то убийственной по силе.

Мне, честно говоря, больше нравится второй вариант. Отмучается пацан быстро и других не станет за собой тащить. И опять наступит тишь да гладь, покой и благолепие.

И только бородатые акыны в горных селениях еще долго будут слагать былины о Вольдемаре-богатуре, который своей резиновой жопой хотел съесть весь мир и как мир туда не поместился. Поэтому лопнул Вольдемар-богатур как гондон штопаный и упали его бренные лохмотья на самое дно самого глубокого ущелья и даже свиньи не стали их есть.

А сейчас, еще до того, как стать героем эпоса, Путин мелко гадит всем, до кого только может дотянуться. Вот и отсидевшего 15 суток Леню Гозмана он опять велел арестовать. И будет теперь сажать 72-летнего старика только лишь за слова о том, что вся разница между Гитлером и Сталиным в том, что Гитлер убивал чужих, а Сталин – своих. Ну и, разумеется, за то, что Гозман неоднократно высказывался за немедленное прекращение войны с Украиной и войну называл войной, а не “спецоперацией”.

Конечно же, что все понимают: Гозман не доживет в тюрьме до освобождения. Особенно, с учетом тех сроков, которые теперь дают за подобные высказывания. Понимает это и Путин. И глумливо хихикает в безопасном бункере: вы мне мораторий на смертную казнь ввели, думали я его отменю? Типа зверский диктатор хочет убивать! Дудки! Мораторий мне совсем не помеха!

Если я кого захочу убить сразу, так я Рамзану скажу: он быстро все организует. Вот как, например, с Немцовым. А так мне даже больше нравится с тюрьме гноить своих врагов. Пусть они умирают медленно, чтобы я мог долго наслаждаться их мучениями, чтобы их забыли, чтобы они умерли в полном одиночестве…

Видели как замечательно я гною в карцере Навального? Уже одна голова от него осталась. Лысеть начал… То ли еще будет! Он у меня из карцера теперь не вылезет пока туберкулез не получит. Или сам не вскроется. А уж с тюремным туберкулезом он не жилец… Так что спасибо всем, кто надоумил его вернуться в Россию. Вот, теперь развлекаюсь я на старости лет. А то уже заскучал было…

Последний раз я так развлекался только в детстве, когда кошек мучал. А теперь вот на людях упражняюсь. На людей интереснее. Очень меня увлекает это занятие…

Люди! Вы не видите что ли: Чикатило встал из могилы и правит Россией! Братцы! Он же полностью невменяем! У него армия бежит, а он рассказывает про свое недовольство структурой украинского экспорта зерна. У него десятый год как население беднеет, а он войны начинает без даже какой-то понятной всем цели. Просто чтобы в танчики поиграть.

Он только лишь для своего удовольствия убивает и мучает людей. Он одержим властью и сошел с ума от страха за свою шкуру. Он нас всех погубит просто в силу особенностей своего помешательства.

Он представляет прямую и явную угрозу человеческой цивилизации. Я ничуть не сгущаю краски. Это так и есть. И если его окружение трусит его убрать, то все остальное человечество не должно быть в заложниках у этого идиота.

И он и его войско должны быть уничтожены. Там, в этом войске нет насильно забритых в армию призывников, а если таковые есть – то их следует выпороть и отправить домой, к мамке. А остальные – это выродки, которые за деньги согласились убивать людей. А значит их не жалко. Они такие же преступники, как и их работодатель Путин.

Эти люди не нужны никому. Ни России, ни, тем более, Украине. Победа над ними – это тяжелая, но важная работа по защите человечества от скверны.

Поэтому наше дело правое, враг будет разбит, победа будет за нами.

Слава Украине! 🇺🇦

(2 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.

Загрузка...

Комментарии читателей статьи "BloggoDay 14 September: Russian Invasion of Ukraine"

• Оставьте первый комментарий - автор старался