BloggoDay 20 November  #MajyaPliseckayaDay

На календаре суббота 20 ноября, а также:

Всемирный день ребёнка (Universal Children`s Day)

День педиатра (Pediatrician Day)

День трамвайных поездок

День Microsoft Windows (Recycle Bin Day)

Международный день людей, переживших самоубийство близкого человека (International Survivors of Suicide Loss Day)

 

Этот день в истории:

104 года назад — 7 (20) ноября 1917 года, после свержения Временного правительства России,  III Универсалом Украинской Центральной рады провозглашена Українська Народна Республіка (УНР)

 

Хэштег дня: #MajyaPliseckayaDay

96 лет назад — в Москве родилась Майя Михайловна Плисецкая (20.11.1925 – 02.05. 2015) — советская и российская балерина, балетмейстер, хореограф, киноактриса.  Считается одной из величайших балерин XX века.

#ЦитатаДня

Майя Плисецкая

«Неужто люди без совести выходят сегодня в герои нашего времени?»

 

 

Фейсбук-огляд 20 листопада

Посты дня: Борислав Береза, Сергей Гайдай, Vitalii Kulyk, Тетяна Висоцька, Александр Гончаров, Леонид Швец, Mykhailo Tkach, Marina Daniluk-Yarmolaeva, Алексей Кущ, Миха Чаплыга, Процишин офіційний, Юрий Романенко, Станислав Речинский, Victor Tregubov, Yevheniy Kuzmenko, GONI Мемаси, Баба і кіт, Алексей Голобуцкий, Павел Себастьянович,Vitalii Chepynoga, Пирожки+, Карикатуры про котов, Deposito de cartuns, Cartoons, Перевод карикатур журнала The New Yorker II

 

Борислав Береза

Только что вспомнил, что в пятницу ВР не смогла проголосовать за фейковый отчёт ТСК Безуглой. Даже #слуги не дали нужное количество голосов. Интересно, а кто будет голосовать за этот отчёт после озвученного Бурбой? Это будет фактически перепись всех подконтрольных чихуахуа Банковой. Эти шавки себе смогут даже выбить ещё по пять тысяч долларов добавки в конверте за это позорное голосование. И интересно, как этот трэш будет оправдывать тухлый Лещ?

Сергей Гайдай

Як не просто зараз президенту.

Що тепер робити далі після вчорашнього ефіру Шустра? Після публікації розслідування Bellingcat Після сотень інших сюжетів, коментарів, інтерв’ю з учасниками та експертами в телеефірах, у ютубі, в інтернеті про те, що насправді сталося зі спецоперацією зі спроби українських спецслужб захопити російських військових злочинців. Про його роль у Вагнергейті, про роль його офісу та його оточення у цій справі.

Тепер у нього лише два виходи.

Перший: продовжувати брехати, вдавати, що він вчинив мудро, що в його оточенні немає зрадників І намагатися закрити «Свободу Слова» Шустера. Влаштувати пресинг розвідників-організаторів цієї спецоперації, які дозволили зробити публічні заяви, що розкривають деталі цієї справи. Тиснути на журналістів, ЗМІ, експертів та інших критиків. Сподіватися що саме розсосется. Потеревенять і забудуть.

І це початок кінця. Це проходили всі, хто приходив до кабінетів на Банковій і закінчували позором і народною ненавістю. У найкращому варіанті — це шлях до загальної зневаги українців. Трусів, брехунів, дурнів та зрадників – не люблять. Про гірше і думати не хочеться

Другий варіант. Прилюдно визнати свою помилку. Визнати, що його дії, відсутність у нього політичної волі, його некомпетентність, його дурість, а можливо, і боягузтво призвели до зради, створили загрозу національним інтересам.

За один день поголовно звільнити з посад, усіх причетних до провалу захоплення терористів. Почати з Єрмака. Відправити під домашній арешт Руслана Демченка, до подальшого слідства.

У відставку та під розслідування — всіх тих, хто йому радив відкласти цю спецоперацію тоді, коли для успішного її завершення залишався один крок. Усіх, хто не запобіг його дзвінку Лукашенку. Тих хто можливо дезінформував його про цю операцію.

Повернути на свою посаду звільненого Бурбу, та всіх, хто був звільнений з розвідки. Забезпечити їм посилену охорону та вжити посилених заходів захисту для кожного, хто був причетний до її розробки та проведення. Доручити цій команді виявлення у його оточенні, у вищих ешелонах влади зрадників та агентів країни агресора. І розпочати масштабну зачистку.

Настав час Зеленському усвідомити, що наполегливість у своїй некомпетентності небезпечна не лише для нього, для його політичної кар’єри, для його благополучного майбутнього, а й для державності України.

Але сьогодні настав дуже непростий час не лише для президента. Тепер непростий вибір постає перед усіма, хто сьогодні в одній команді з президентом. Перед членами партії «Слуга Народу». Перед депутатами монобільшості у Раді. Перед членами уряду. Перед тими, хто прийшов до влади разом із Зеленським.

Відтепер вони змушені вирішити: хто вони? Патріоти цієї країни, справжні політики та державники що недаремно перебувають на своїх посадах, які у разі якщо президент не вчинить так, як і має вчинити справжній президент, змушені будуть виходити з партії, виходити з фракції зелених, здавати депутатські мандати, писати заяви про відставку, робити публічні заяви про свою не згоду з тим, що вище керівництво країни — зрадники національних і державних інтересів. Тим самим демонструючи президенту та його оточенню, що вони не готові покривати його зраду чи некомпетентність, не готові брехати суспільству про те, що державної зради не було. Не готові приєднатися до компанії відмивання його та всіх мешканців Банкової від того, що сталося.

Або вони статисти, які згодні змивати в унітаз свою репутацію разом з репутацією ЗЕ, що відлітає туди. Не проти записати свої імена на сторінки історію як ганебні і такі які заслуговують позору, та зневаги.

Непростий вибір. Брехати невеликій кількості людей можливо. Постійно брехати всім майже неможливо. Але обманювати себе — це просто бридко.

Vitalii Kulyk

ВАГНЕРГЕЙТ. ЩО У «СУХОМУ ЗАЛИШКУ»?

  1. Маємо розставлені крапки та коми. Зеленський та Єрмак «злили» операцію. Зараз немає жодних сумнівів, хто відклав, а, фактично, зірвав заходи багатьох розвідок.
  2. Це було гірше ніж #зрада. Мова йде про стратегічну помилку. З усіма наслідками для України.
  3. Українські спецслужби показали високий клас роботи. Це визнають навіть росіяни.
  4. Політичне керівництво держави черговий раз проявило себе «нєдорослями» в політиці. Обрали «синицю» в руках, яка виявилася дохлою…
  5. Поведінка влади по запереченню історіі — ще гірша за сам зрив операції. Особливо спроба подати це як «розробку штабу Порошенка».
  6. У той же час, електорально «вагнергейт» не злітає. Він не цікавий виборцю поза межами порохоботського гетто. Зробити з цього мегазраду для фокусу політкампаніі неможливо. Він навіть на тему для імпічменту Зеленському не тягне, хоча мав би.

Але є контекст. Політичний та економічний.

  1. Заява Бурби та злив документів Яніною Соколовою, атака на Шустері — означає, що Ахмєтов вже не шуткує. Червоні лінії перейдено. Починається війна.
  2. Якщо раніше Ахмєтов і конфліктував з владою, то залишав мости для досягнення перемир’я чи домовлявся на якійсь ітерації протистояння. Тактика: тут воюємо, а тут ведемо спільний бізнес — завжди дозволяла йому отримувати від влади (чи то Кучми, Ющенка, Януковича чи Порошенка) «ніщаки» у вигляді плюсових Роттердамів. До останнього часу так було і з Зеленським. Але щось пішло не так.
  3. Остаточно мости поки не спалено. На ринках ми спостерігаємо лише поодинокі спроби влади дошкуляти інтересам Ахмєтова: відміна дозволу на купівлю обленерго Новінським чи блокування надприбутків від «зеленої енергетики». Але це ще не повноцінна війна.
  4. Як правило, держава виграє в протистоянні з олігархами. Це якщо сама влада не хоче стати єдиним олігархом. Тоді олігархічний консенсус об’єднується з іншими суб’єктами політичного процесу і прибирають узурпатора.
  5. Сьогодні олігархічний консенсус проти Зеленського можливий. Але інші члени списку Форбс ще не відчули повною мірою себе членами списку олігархів РНБОУ. А дехто не може увійти в союз з Ахмєтовим, бо ризикує опинитися на допиті в ФБР.
  6. Влада поки має репресивний ресурс і намагається розширити інструменти «надзвичайної держави» за рахунок боротьби з К19. Проте, мати ресурс і ефективно ним управляти — дві великих різниці. Імпульси, які генерує центральне керівництво, тонуть вже на рівні вищесередньоі ланки поліції, прокуратури чи спецслужб. Ця влада не здатна «добивати» опонента.
  7. Але, для того щоб прибрати режим Зеленського, мало лише телевізора та грошей. Потрібні політичні гравці, соціальні конфлікти, рушійні сили та сила.
  8. Звичайно, в бій піде важка артилерія у вигляді Авакова, Разумкова, Кличка тощо. Владі кинуть виклик усі хто може і хоче. В хаосі кожен захоче робити свій гешефт.
  9. Ахмєтов не відзначався власними успішними політичними проектами. Його політичний менеджмент, як правило, здобував перемоги локально, а в всеукраїнському масштабі виходив «пшик». Дудіння в клаксон. Тому, поки в СКМ сформують «олігархічну альтернативу», у влади є час. Як є час і у «третіх сил».
  10. Варто вказати, що час для наступу обрано досить вдало. Відкладені пандемією соціальні бунти, лише починають проявлятися на місцях. Поки їх кількість не переходить у якість. Але це до перших аварійних відключень світла та тепла; до непідйомних платіжок та нових карантинних обмежень.
  11. Владу чекатиме цілий каскад «врадієвок». І далеко не в усіх з них бенефіціарами будуть олігархи чи окремі політпроекти. Просто зелені не встигатимуть гасити «гарячі точки». Кожен їх крок лише поглиблюватиме хаос.
  12. Звичайно, що на все це із апетитом спостерігає Москва. Занурення України в політичний хаос — можливості для Путіна. Ігнорувати цього не можна. Прихід росіян означатиме кінець не лише для зелених, опозиції, а й для олігархічного консенсусу. Бо з російськими штиками прийде інший консенсус, в якому усим: їм та нам, не буде місця.
  13. Враховуючи досвід попередніх історичних епох, в мене немає впевненості, що у влади, опозиції та олігархів, у цьому контексті, спрацює інстинкт самозбереження. Більш того, історія вчить тому, що вона нікого нічому не вчить.
  14. Що робити? Для початку не втрачати розуміння глобального контексту. В будь-якому хаосі завжди є «точка зборки», яка переформатує реальність.

Якщо хочете долучитися, негайно підпишіться на телеграм-канал РАНКОВИЙ КУЛИК, сторінку «Ранковий Кулик», ютюб-канал SPILNO.tv

Тетяна Висоцька

Наступним президентом стане той, хто пообіцяє посадити і Порошенка, і Зеленського.

Александр Гончаров

ВЧЕРАШНИЙ ЭФИР ШУСТЕРА ЗАСТАВИЛ МНОГИХ ТЕЛЕЗРИТЕЛЕЙ ВСПОМНИТЬ ИЗВЕСТНУЮ ПОГОВОРКУ «КОМУ ВОЙНА, А КОМУ МАТЬ РОДНА».

Однако далеко не каждый из нас ощутил на себе глубокий смысл этой поговорки. Для многих украинских генералов, офицеров и солдат эта цена – настоящие риски для здоровья и даже собственной жизни, для других – это огромные заработки не честным и праведным трудом.

Сможет ли Владимир Зеленский, находясь в окружении коррупционеров и предателей, изменить парадигму национального развития и нацбезопасности? Не уверен. А вот казнокрадам и коррупционерам понадобится грандиозный кипеш, чтобы свалить за кордон с нажитым непосильным трудом.

Вот почему в среднесрочной перспективе Зеленский обречен слабеть, пока не дойдет до того рубежа, когда нужно идти на досрочные выборы либо начнется необратимый распад. Слишком много внутри нашего общества конфликтов и разобщения, прежде всего, из-за того, что в ОП, Кабмине и Раде правят не здравый смысл и профессионализм, а артистический популизм.

Поэтому позиции Владимира Зеленского ухудшаются изо дня в день, и ему придется жертвовать пешками из своего окружения ради выигрыша темпа. Хотя, это уже запоздалая игра, т.к. ранее был совершен целый ряд грубейших ошибок и просчетов.

А откровение в прямом эфире экс-главы ГУР генерала Василия Бурбы просто повергло всех в шок. Да, сейчас более опасного врага, чем коррупционер и предатель, нет у государства Украина.

 

Леонид Швец

Означает ли все вышесказанное, что на Банковой все белые и пушистые, безвинные жертвы инвектив своих циничных политических противников? Вот уж нет.

Во-первых, сам демарш руководителя ГУР – совершенно чрезвычайное происшествие, причины которого необходимо было срочно и тщательно проанализировать, а последствия свести к минимуму. Вполне вероятно, что действия Бурбы были спровоцированы тем, что на высшем уровне принятия решений неоправданно много Ермака, а доверие к Демченко у украинских спецслужб, которые он курирует, отсутствует. Как отсутствует оно, видимо, и к тому, кто их на эти должности назначил: у главнокомандующего.

То, что Бурба превратился в то, что англичане называют loose canon, в опасного и непредсказуемого игрока, причем публичного, способного нанести невосполнимый ущерб, несомненная собственная заслуга власти. Допустить, чтобы вчерашний руководитель разведки и ряд его подчиненных начали делиться информацией с публикой, это надо умудриться. Почему разведчики сами сочли возможным это делать, вопреки всем гласным и негласным правилам секретных служб, вопрос тоже интересный, но все же второстепенный и вытекающий из неспособности тех, от кого это зависело, убедить их не делать этого.

За год и четыре месяца, прошедшие после начала «Вагнергейта», руководством страны так и не была выработана последовательная линия поведения и стратегия защиты. Версия того, что произошло и почему так случилось, менялась не один раз, и сам Зеленский противоречил сам себе, что производило единственно возможное и наихудшее впечатление: впечатление вранья. Ну и чья это проблема?

 

Mykhailo Tkach

Послухав те чим влада захищається по вагнерівцям.

  1. «В жодній країні світу не оприлюднюють подробиці спец операцій».

Неправда. Публікують. Особливо якщо влада вчинила злочинним шляхом або не в інтересах суспільства чи бодай суперечливо. Американські топові видання наче санітари щоразу виносять ці теми назовню. Навіть якщо президент неправильно повівся у телефонній розмові. Одразу стенограмма розмови. Процедура імпічменту і тд. Це у нас ви перетворили країну на колгосп, де брат Єрмака набирає людей на посади, друг дитинства президента керує спец службою, а подружка дружини президента антимонопольним комітетом. І звільнити нема кого. Бо всі свої. В США Юзіку саме шили б робу.

  1. «У нас десятки таких операцій. Чому всі спалахнули стосовно цієї?»

Таких не десятки. Ця операція унікальна. І могла мати унікальні наслідки. Цей прийом для виправдання використовували коли рятували президента від офшорного скандалу. «Офшорів десятки і сотні. Всі мають офшор. Навіть дружина Арахамії має. В чому зрада?»

  1. «Керівник офісу президента Єрмак не може наказувати керівникові розвідки»

Не може, але нехай керівник розвідки спробує не виконати наказ Єрмака. Або будь хто інший. Удачі цим людям у пошуку роботи. Нехай всі ті сміливці, які це стверджують, спробують бодай поговорити з президентом без Єрмака для початку.

  1. «Нічого нового не опубліковано»

Опубліковано. Перш за все підтвердження того що президент Зеленський і керівник його офісу особисто казали суспільству неправду, коли стверджували що операції не було. Що неправдою були всі спроби спростувати провал операції.

  1. «Президент має право відміняти спец операції».

Має. А український парламент та народ України мають право відмінити такого президента у разі якщо його дії суперечать державним інтересам. Але якщо така підозра є — суспільство має знати правду стовно всіх подробиць для того щоб робити висновки. Але замість того щоб пояснити суспільству що сталося і чому він прийняв те чи інше рішення, президент вирішив казати що нічого не сталося.

  1. «Країна-агресор використовує цей кейс для дестабілізації».

Може. Не бачив заяв від ОПЗЖ (кіньте якщо є), але Росія використовує все що горить. І винні в цьому не журналісти, які про це розповідають, а влада, яка це замовчує, маніпулює цим, підставляючи державу під інформаційну зброю. Якщо президент, наприклад, вб‘є людину. Хто зіграє на руку агресору? Той хто вбив чи той хто розповів про вбивство?

Всім гарного вітання з вечерею, сухих кофт і не тільки кофт.

 

 

Mykhailo Tkach

Стосовно бойкотування владою ефіру Шустера про вагнерівців.

Зеленський перші два роки президенства не змінював систему, а користувався нею. Очолювати систему — це приємно. Відчувати владу — приємно. Дивитись згори на всі ці інструменти та засоби — особиста насолода. Тоді Роман Кравець запитував у президента: чому телеканал Ахметова вас не критикує? Президент кокетливо посміхався. Казав: ну тому що це чесний канал. З тих самих причин президент і не реформував суди. Приємно відчувати владу. Не кожна людина знайде в собі стрижень самого себе лишити особистих переваг задля загального блага. Не кожна спроможна зрозуміти що ці загальні блага служитимуть і тобі коли ти станеш цим загалом.

Таких президентів, напевне, ще й не було в історії нашої країни. Але саме такі потрібні. Тепер президент і ко ображаються, що їх почали наздоганяти ті правила гри які вони легітимізували у 2019.

Коли багатий дядько робить тобі приємне, треба пам‘ятати, що він це робить не тому що це ти, а тому що саме зараз саме ти маєш і можеш те що йому потрібно. Ти просто наступний. Черговий.

Зміни потрібно робити швидко. Але так солодко користуватись цим блискучим гардеробом влади. Все там є. Багато. Викинути все і носити джинси «людина не з системи» не змогла. Людина, яка за квотним принципом роздавала депутатські місця у списку олігархам, тепер ображається що ці депутати її не слухають. Людина, яка просила олігарха купити швидкі задля власного піару, тепер ображається що олігарх витрачає кошти на піар інших політиків. Людина, яка стала президентом завдяки фінансовому впливу олігархів на політику та медіа, тепер виступає проти впливу олігархів на політику та медіа. Бо людина нині вже розуміє як це працює. І не хоче щоб ці дбайливі руки нашвидкоруч за півроку зліпили наступного глевкого коржика.

Приємно було на прямих ефірах два роки відповідати на питання «а чому це ви такий гарний»? Тепер час бути розумним. Чи зможе? Самому цікаво. Але бойкот ефіру в Шустера свідчить про те що ставка все ще робиться на «гарного».

Ахметову все одно хто президент. І Шустеру все одно. Вони просто роблять свою роботу. З вами чи без вас. Лише президенту не все одно хто президент. Але зараз це вже його особисті проблеми.

 

 

Marina Daniluk-Yarmolaeva 

А Боженька таки має почуття гумору.

Єрмак і ОПУ страшно хотіли підгадити день народження Дмитру Разумкову. І влаштували йому звільненя з посади спікера ВРУ.

А 21 листопада у Єрмака буде ювілей — 50 років. І тепер його півкраїни полоще як державного зрадника. Не торт, а вагнергейт.

Веселуха)

 

Marina Daniluk-Yarmolaeva 

Смажать тепер не хрюшу, смажать тепер Його)

 

Алексей Кущ

Все планы будущих корпоративных махинаций незаметно прописываются в уставах компаний.

Ключевая реформа последних лет с Нафтогазом — это не «уродский анбандлинг» и даже не пресловутый «рынок» газа для населения, который мы сейчас наблюдаем.

Это маленькая запись в Уставе этой компании, которую с благословения офиса президента сделали по решению кабмина.

Отныне, главная цель работы Нафтогаза — это получение прибыли, без всяких там социально значимых эффектов.

А стало быть, нынешняя «эра милосердия» газа по 10 грн. за куб с доставкой для жителей страны, должна быть оплачена по итогам отопительного сезона. За счет бюджета.

Здесь как в известной пословице: курочка по зернышку.

Нужно будет «сбить» с правительства компенсацию за газ, поставленный населению, предприятиям ТКЭ, облгазам для технологических потребностей, ведь если последние будут покупать для технологии газ «по рынку», придется повышать тариф на распределение газа для населения чуть ли не в разы.

И тогда распределение, то есть транспортная услуга может стать дороже, чем сам газ. «Невдобно» получится.

В общем, классическая пьеса «Слуга двух господ», когда Нафтогазу приходится «служить» правительству и невидимому для масс, настоящему хозяину.

Именно в формате трагифарса возможна ситуация, когда Нафтогаз, он же «слуга», судится со своим «хозяином». то есть с правительством.

Все прежние годы ознаменовались в Украине эпичной битвой этого субтильного хозяина-правительства и его «нарванного» слуги — Нафтогаза.

Общая сумма претензий к правительству, выдвинутая «Нафтогазом» и его «дочкой» «Укргаздобычей», достигала в прежние годы 111 млрд грн.

Помню как, будучи премьером, «самокатчик-ударник» Алексей Гончарук уже даже обещал презентовать методику расчета такой компенсации:

«Речь о методике расчета.

О том, каким образом должна рассчитываться эта компенсация, которая должна быть выплачена компании, для которой были установлены специальные обязанности на рынке.

Эта методика разрабатывается, она сейчас согласовывается между Министерством энергетики и Министерством финансов».

Но Гончаруку и настоящему хозяину Нафтогаза тогда «не повезло, не фартануло».

Теперь Гончарук читает лекции в Канаде о том, как нужно бороться с Путиным.

Нам все время говорили о том, что цель реформ в Нафтогазе — это переход на универсальную цену на газ. А сколько сейчас этих цен? Уже три…

Еще один аргумент — низкие цены являются благоприятной средой для коррупции.

Тут вообще мы наблюдали чудеса словесной эквилибристики, когда инвестбанкиры в своих блогах рассказывали ошарашенным украинцам, почему, чем выше цена — тем для них лучше.

Но цена стала высокой, а коррупция как была, так и осталась.

Коррупции даже стало намного легче.

Раньше надо было схематозить на той же когенерации, когда распределение газа на производство тепла и электроэнергии распределялось в нужной пропорции.

Теперь, с помощью высоких цен можно аккумулировать финансовый ресурс в одной точке сбора, сливать его в бюджет в виде дивидендов и налогов и дальше «пилить» на дорогах.

Намного удобнее и быстрее.

И капитализация самой схемы значительно выше.

Ведь раньше химичили на двойной цене, а ныне в схему включили еще и финансовый поток от государственного бюджета в виде субсидий.

Теперь вообще, пацики радуются: можно в Нафтлогаз залить из госбюджета хоть сто ярдов в виде компенсации, а затем все это слить на «дороги». Или на миллиард деревьев.

Ведь как показывает практика, покупают у нас элитные каштаны, а вырастают — карликовые березы. В лучшем случае.

Это и есть один из методов современного формата транснационального «доминиума», который описывал Карл Шмитт.

Метод отсечения народа от всего того, что формирует реальную стоимость: природные ресурсы, инфраструктура.

А народу можно оставить шутовской колпак с бубенцами в виде «демократических» выборов.

В 2019-м году народ торжественно вручил этот колпак новому президенту, надеясь на изменение политики в «капитализированных» отраслях.

Святая наивность.

В этом направлении как раз ничего и не поменялось: деньги любят тишину и не любят звон шутовских колокольчиков…

Миха Чаплыга

ВНЕЗАПНО!

Начальник ГУР заявил, что по оценке его ведомства, приближается масштабный энергетический и экономический кризис…

При этом.. внимание! Все, кому что-то не нравится — рука кремля и агенты ФСБ!

Россия «готовит дестабилизацию» в Украине, используя при этом антивакцинаторов и «просто недовольных по разным причинам» граждан….

Но это только начало! Дальше на сцену выходит СБУ! Весомая артиллерия…

Служба безопасности Украины зафиксировала признаки атаки «пророссийской стороны» на систему здравоохранения Украины. В частности, как утверждает СБУ, РФ распространяет «лживые информационные слухи» об украинских е-больничных.

Т.е. афера Третьяковой — это хорошо, а кто против — агент ФСБ!

Вы прослушали краткий курс от Зеленского о том, как 90% страны записать в ряды ФСБ. Может он агент кремля под прикрытием? Сам Путин не мог бы такое провернуть в Украине!

 

Юрий Романенко

Записал небольшой обзор на последнее побоище у Шустера.

 

Станислав Речинский

Как то странно, что в деле вагнеровцев мы не слышим Аутиста Баканова.

А ведь следствие вело СБУ. Об этом все молчат.

Да там фигурирует типа Баранецкий, но он уже вне должности. Следствие на то время, да и сейчас, возглавлял и возглавляет человек Наумова — Швец кажется. Он из налоговиков. Он по сей день бегает на доклады к Наумову на Прорезную. Не знаю, кто там в контрразведке сегодня при памяти, но факт остаётся фактом — статьи, которые вменялись вагнеровцам, это подследственность сбу. Именно следствие сбу и голову сбу интересно услышать и допросить. Они подозрительно в стороне.

Наверное ищут Нескоромного и пытают Чауса.

Кстати, последний, якобы в своих показаниях кошмарит Смирнова — зама ОП. Это очень нравится Ермаку.

 

Victor Tregubov

— ОП, прокинься, ти обісрався!

— А я й не сплю!

 

Yevheniy Kuzmenko

Не знаю, як у вас, а у мене закралася підозра, що кожного разу, як Михайло Подоляк вимовляє слово «олігарх» або «олігархічний», йому башляють по сотці баксів.

Якщо так, то я радий за нього. Хоча ще є куди розвиватися. Були круті папєрєднікі:

«Германн сошел с ума, он сидит в Обуховской больнице в 17 номере, не отвечает ни на какие вопросы и бормочет необыкновенно скоро: «3,7,туз,3,7, дама …».

 

 

GONI Мемаси

якось в ОП)))

GONI Мемаси

 

Баба і кіт

 

Алексей Голобуцкий

Vitalii Chepynoga

Лідер фракції «Голос» Железняк: «Звинуваченнями в розтраті партійних коштів наші опоненти намагаються перебити Вагнергейт»…

Звинуваченнями на адресу «Голосу» можна перебити хіба насморк в простудженого дворового кота… Та й то вряд лі…

Павел Себастьянович

Посмотрел выступление Давида Арахамии на 1+1 «Право на владу».

Всё отлично! Все реформы проведены! Все услуги уже почти оцифрованы, почувствуете скоро, через год. Граждан на вертолётах возят на операции. Казино открыты. Земля продаётся. В каждом городе urban park, люди не уезжают! Или не будут уезжать. Медики, врачи получают по 13-20 тыс, точнее, будут получать. Через год. Есть стратегия!

Мы построили кучу аэропортов по стране! Как кончится эпидемия, сюда попрут туристы со всего мира! Олигархические группы нам мешают, скупают наших депутатов. Но мы бежим вперёд, чтобы повысить процент выполненных обещаний!

Мы готовы обсуждать! Мы готовы работать!

Ура!

Но когда пошли вопросы… Видно было, как Давиду хочется крикнуть сокровенное: «Каких вам бл… ещё не хватает реформ?!?»

Пирожки+

ведь не резиновая вроде

та глубина сибирских руд

а жёны декабристов прут всё

и прут

Карикатуры про котов

Deposito de cartuns

Cartoons

Перевод карикатур журнала The New Yorker II

2 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 5 (2 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Комментарии читателей статьи "BloggoDay 20 November  #MajyaPliseckayaDay"

  • Оставьте первый комментарий - автор старался

Добавить комментарий