BloggoDay 21 December #JaneFondaDay

На календаре вторник 21 декабря, а также:

  • День зимнего солнцестояния
  • Карачун (Корочун) — день зимнего солнцеворота у славян
  • День святого Томаса в Нидерландах
  • День всемирного наслаждения (Global Orgasm Day)
  • День принятия Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации

 

Этот день в истории:

33 года назад – 21 декабря 1988 года в Киеве состоялся первый полет самого большого в мире транспортного самолета Ан-225 «Мрія», созданного АКБ «Антонов».

 

Хэштег дня: #JaneFondaDay

84 года назад — 21 декабря 1937 года в Нью-Йорке в семье актёра Генри Фонды и родившейся в Канаде «светской львицы» Френсис Форд Брокоу (в девичестве Сеймур) появилась на свет Джейн Сеймур Фонда

Jane Fonda — американская актриса, модель, писательница, продюсер, общественная активистка и филантроп. Лауреат двух премий «Оскар» (1972, 1979), четырёх премий «Золотой глобус» (1962, 1972, 1978, 1979), двух премий BAFTA (1979, 1980) и премии «Эмми» (1984).

#ЦитатаДня

Марк Твен

«Ад – единственная действительно значительная христианская община во вселенной»

 

Фейсбук-огляд 21 грудня

Посты дня: Сергій Руденко, Вячеслав Ільченко, Алла Князева, Mykhailo Tkach, Алексей Голобуцкий, Александр Гончаров, Алексей Кущ, Юрій Луценко, Юрий Касьянов, Vyacheslav Chechilo, Vitalii Chepynoga, Процишин офіційний, Александр Пасховер, DW на русском, Баба і кіт, Карикатуры про котов, Юрий Юхман, Пирожки+, Перевод карикатур журнала The New Yorker II

 

Сергій Руденко

Отже, за три останні місяці у нас:

— Замах на вбивство першого помічника Зеленського Сергія Шефіра;

— Замах на вбивство міністра АПК Романа Лещенка;

— Невдалий державний переворот у виконанні Ріната Ахметова;

— Оголошення державним зрадником Петра Порошенка.

Зауважте:

Про замах на Шефіра і Лещенка, як і про державний переворот вже ніхто і не згадує. Як і не було.

Вячеслав Ільченко

Вчора на 18:00 було анонсовано прямий ефір Юлії Тимошенко.

Багато хто його вимкнув, бо це несила — слухати Юрія Луценка цілу годину замість Юлі. Але потім Юлія Тимошенко все-таки прийшла, і їй дали аж цілих півгодини — з 19:32 по 20:00.

Я зробив ТРАНСКРИПТ цього виступу — бо він хоч і був вдвічі коротший за луценковий, але набагато більш важливий і змістовний.  Щоб кожен, хто пропустив, міг прочитати.

* * *

Ведуча: Чи дійсно ми в такій точці, після якої може статись все, що завгодно? Ми чули і «Голос» і «Європейську солідарність», вони цю підозру [Порошенку] вважають політичним переслідуванням опозиції. Звертаємось до Вас як представника опозиції з проханням прокоментувати, що за цим всім цим стоїть?

Юлія Тимошенко:

Дивіться, найперше, я б хотіла дати Петру Олексійовичу декілька порад, враховуючи, що ви знаєте трошки мою історію — що я пройшла через всі ці політичні репресії, причому самого найгіршого рівня. Тому я хочу дати декілька важливих порад. Перше: якщо він вірить в свою правоту і якщо в душі і в серці у нього все спокійно стосовно всіх цих подій, категорично не можна йому виїздити з країни. Нікуди не треба бігти, не треба нікуди їхати, якщо всередині ти відчуваєш, що правий, треба залишатись на своїй рідній землі, у себе вдома. Проходити всі правосудні, неправосудні суди і доводити, що ти не порушував закон і що твоя позиція чесна.

Я хочу сказати, що мене попередили практично за тиждень, що мене будуть кидати у вʼязницю, що це все буде відбуватись. Тоді я, якщо ви памʼятаєте, публічно оголосила звернення до людей і сказала, що знаю, що через тиждень мене будуть запроторювати за грати. Але я сказала, що нікуди не поїду з своєї власної країни, нікуди не буду бігти. Буду залишатись і відстоювати своє імʼя і свою позицію. Це моя перша порада.

Друга порада — безумовно, суди неправосудні, залежні. Я це добре знаю, бо пройшла все, що можна було пройти в Україні. Але категорично не можна здаватися. Це є дуже важливим. Якщо за тобою правда, треба йти в Европейський Суд по Правам Людини, треба йти на всі інстанції судів і добиватись, щоб все це було публічно. І треба боротись. Можу сказати, що тоді я виграла і Европейський Суд — який довів, що жодного порушення немає. Виграла і Верховний Суд, який встановив, що не те що складу злочину не було, а й самої події злочину. І все це я пройшла, ні на жодну хвилину не залишивши територію України. Так, було важко, було дуже важко і дискредитація по всіх каналах йшла така, що страшно було навіть собі це все уявити. Мені кожен день, уже у вʼязниці, предʼявляли все нові й нові кримінальні справи, за якими нічого не було — все це потім розсипалося. Але треба вистояти. І тому я раджу Петру Олексійовичу набратися мужності, впевненості, сміливості — і якщо він вважає, що правий, хай йде вперед і доводить. Це потрібно і йому самому і для країни.

Але я точно знаю, що завжди, з того моменту, як проголосили цю історію, живе таке гасло — «народу потрібно хліба та видовищ». І коли закінчується хліб, треба більше видовищ. І це працює. Тому здається, що робляться якісь неймовірні зусилля для того, щоб великими шоу закрити реальну ситуацію, яка відбувається в країні. Я точно в цьому впевнена. І ми мусимо із вами, як народ, нація, детально розбиратись — що відбувається в реальному секторі економіки, в енергетиці, із свободою і всім іншим.

Ведучий: Ця історія із Порошенком повʼязана з енергетикою, і сьогодні ми говоримо про можливу енергетичну кризу. Чи справді це можуть бути взаємоповʼязані речі аби відволікти увагу? І друге — цей опалювальний сезон. Ми чули безліч заспокоювальних повідомлень від влади, що все буде добре. А ось пан Вітренко із Нафтогазу запевняє нас, що певні проблеми є — наскільки вони критичні?

Юлія Тимошенко:

Чесно кажучи, було б правильно вам, як достатньо вільному каналу, куди може зайти і влада і опозиція, з цього боку посадити одну половину влади, а з іншого — другу половину влади. І щоб вони між собою поспілкуватись. Бо в той час, коли премʼєр-міністр з трибуни оголошує, що все ОК, все в порядочку — вугілля на складах, газ є і все є — в цей же день СБУ говорить про те, що при перших же морозах зупиняться теплові електростанції і на цьому закінчиться світло в Україні. Треба між собою їх просто звести.

Я можу вам сказати наступне. Справа не лише в енергетиці, а в кожному секторі нашої держави сьогодні є глибока, системна, всеохоплююча криза. Я не хочу все це перераховувати, а просто можу сказати, що енергетична криза — це одна із всіх криз, які зараз є в Україні. В охороні здоровʼя криза. З цінами на все — ось люди в студії знаходяться, вони можуть сказати, що уже заходить за всі межі. Подивіться, як сьогодні стурбовані практично всі громадяни тим, що відбувається із освітою — коли дітям не дають переходити з бакалаврату в магістратуру, коли скорочують програми навчання, сотнями скорочують і самі школи, а де не скорочують, там закривають повну середню освіту. Все це називається системною всеохоплюючою кризою. І постає одне важливе питання — якщо зараз в студії критикувати, то можна брати будь-який елемент. Почати хоча б з того, що цей рік є абсолютно рекордним — за цей рік з України виїхало 600 тис. людей. Ви розумієте, що це таке? Це виїхало приблизно 6 маленьких міст з України. Виїхали успішні люди, з освітою, з усім, що треба мати, аби щасливо жити. І це не просто уже вирок цій владі. Це вже той тупик, з якого народу треба шукати вихід.

Чому зараз вони продовжують так робити — бо реальна політика підміняється якимсь нескінченним дешевим шоу. І це шоу десь 20% людей збиває з розуміння, що в країні відбувається. Можу вам сказати, що навіть при нинішній ситуації, в яку країну уже завели, є дуже чіткий розумний план, який треба реалізувати для того, щоб країну з провалу виводити. Те, що ми їх будемо критикувати і розповідати, які вони такі-сякі — так вони і є такі-сякі. І бажано, щоб оті, хто їм ще довіряє — 20% людей, які не розібрались — треба щоб вони задля своїх дітей і онуків, відкрили очі, зняли рожеві окуляри і подивились на те, що коїться в країні, реальними розумними раціональними очима. А ми сьогодні заручники якоїсь стаї людей, які опікуються лише власними інтересами і які країну віддають будь-якому лоббісту що всередині країни, що з-за меж — варто їм попросити, на догоду їм, в тому числі і на корупційній основі, тут же роблять. З цього нам треба виходити.

Те, що стосується енергетики — тут є дуже чіткий план. Але є речі, які значно важливіші за окремий сектор. Нам треба чотири вагомі цілі перед собою поставити і йти до них:

— Перша ціль: нам потрібно обʼєднати країну. До тих пір, поки нас будуть розколювати на Схід і Захід політичними технологіями, абсолютно нерозумними діями, які створюють передумови для подальших відцентрових сил, які розколюють країну. Нам треба єднання, розуміння, що окрім нас самих, українців, ніхто не захистить ні від чого — ані від криз, ані від воєн. Нам треба бути самодостатніми — і це перше, що нам треба зрозуміти і знати. Якщо ми зможемо свою країну обʼєднати навколо однієї-єдиної мети — навчитись жити щасливо, жити гідно і показати, що країна може бути на найвищому рівні в Европі по добробуту та суб’єктності;

— Друга ціль, яка нам потрібна. Держава крок за кроком втрачає суверенітет — право українців управляти своїм життям, своєю державою в інтересах держави і себе особисто як українців. І цей суверенітет зруйнований настільки, починаючи не лише з цієї каденції, але нам треба все це поміняти. Всі ресурси України, можливості, фінанси, все, що нам дав Господь і все, що дав народ — особливо інтелект — має бути поставлене на службу нашому Відродженню. Нашому процвітанню і щастю. Сьогодні всі ці ресурси від України відокремлюються голосами більшості в цій Верховній Раді.

Ведучий: Ось те, про що ви кажете, потребує реалізації за допомогою двох сценаріїв чисто технічно. Перший — це просто зміна уряду і призначення інших людей на міністерства та уряд в цілому, і формували економічну політику держави. На жаль, поки таких планів ми не бачимо. Або взагалі перезавантаження парламенту як субʼєкту і тоді через перезавантаження парламента уже призначення іншого премʼєра. І тут ми сьогодні побачили кілька цікавих соціологій — і партійні, і щодо можливого кандидата на посаду премʼєр-міністра — ви там серед лідерів. Люди довіряють вам як можливому премʼєр-міністру. І давайте спробуємо зрозуміти перше — чи можливе перезавантаження уряду? І друге — чи можливе перезавантаження парламенту? Зрозуміло, що влада на це не хоче йти, але в опозиції лунають ідеї стосовно того, аби примусити владу до перевиборів, склавши мандати. В ОПЗЖ уже заявили, що вони готові. І згадують, що ви і ваша політична сила свого часу уже таким чином домагались перезавантаження ВР. Чи готові ви зараз йти на подібний крок?

Юлія Тимошенко:

Дивіться, я хочу два слова сказати. Я уже назвала вам дві важливі цілі, які стоять перед Україною і перед українцями. І ось ще дві важливі речі, без яких неможливо далі рухатися.

— Третя наша ціль — це те, що зараз роблять всі, навіть найрозвинутіші країни Европи і світу. Нам потрібно всю нашу економіку, всі наші можливості поставити так, щоб всі ресурси — природні чи неприродні, все, що ми можемо залучити — щоб все це було залучено в національну економіку. Зараз, на жаль, так не робиться. Ми сьогодні втрачаємо всі наші економічні потужності. Нам потрібно говорити про певну самодостатність. Нам треба говорити про імпортозаміщення, про абсолютно інші цілі в кожній галузі. Про те, що основою розвитку країни має стати інтелект. І все мусить бути егоїстично побудовано на користь України. Ми можемо із всім світом співпрацювати, але тільки на користь України. Сьогодні все навпаки перевернуто, з ніг на голову.

— Четверта наша ціль, а може й навіть найперша — якщо ми не поміняємо ставлення до людей, якщо ми не зрозуміємо, що будь-яка політика, будь-яка стратегія, будь-яка міжнародна співпраця — може бути присвячена тільки одному. Щоб українець не був біднішим, ніж німець, француз, ніж будь-хто в світі. Наразі цього немає. А поки ми не зрозуміємо, що нормальне багатство і заможність людей — це така сама конкурентна перевага стосовно інших країн, яка нам потрібна — а це не просто обіцяти пенсії та заробітні плати. Не буде у нас таких пенсій та заробітних плат, як у інших країн, поки найосвіченіші та найінтелектуальніші люди від нас будуть виїздити. Немає зараз кордонів. Сьогодні нам треба закріпити народ на своїй території — а це можливо тільки успішністю, заможністю, щастям і процвітанням.

Що стосується того, як перезавантажити Верховну Раду — це дуже важливе питання. Є два варіанти, дві дороги. Перший — це терпіти те, що є зараз, і говорити, мовляв, «іще два роки, до нових парламентських виборів, і все буде добре». Ні, дорогі друзі, прекрасно не буде. Було сьогодні голосування, чи підтримують люди дострокові парламентські вибори — і це є другий шлях. Бо бачити два роки, як країну руйнують, як життя людей руйнують, і казати, що все добре — це не наш шлях. Так от люди проголосували — 81% говорить, що потрібно проводити дострокові парламентські вибори. На останній програмі Савіка Шустера там, по-моєму, або 74% або 76% проголосували теж за те, щоб проводити дострокові парламентські вибори. Тому я хочу сказати вам, що це і є той шлях, який здатен повернути країну до нормального професійного управління державою.

Але як прийти до дострокових парламентських? Деякі люди, навіть ті, що займали високі посади в Україні, трошки не знають її законів та Конституції, а тому говорять — хай опозиція складе мандати, і йде на дострокові парламентські. Зараз такий порядок і така можливість законного проведення дострокових парламентських скасована. Навіть якщо обʼєднати всю опозицію — 150 голосів не набереться. По-друге, сьогодні не можна анулювати списки до парламенту. І тому частина людей піде, а замість них підтягнуться списки і невідомо, що вони будуть робити. Мені просто неприємно, шо люди високого рівня розповідають в прямих ефірах речі, які не є способом досягнення дострокових парламентських.

Зараз залишилася лише одна законна і конституційна дорога — якщо більшість, яка сьогодні є монобільшістю, перестане нею бути. Це означає, що люди, які знаходяться в монобільшості, напишуть заяви про вихід з неї. Тому що по Конституції, як ви знаєте, для роботи парламента треба мати або коаліцію, або монобільшість. Якщо люди вийдуть з фракції, вони позбудуться мандата, а якщо вони вийдуть з більшості, то починається відлік 30 днів, протягом якиї президент має оголосити нові парламентські вибори. Але питання в тому, чи захочуть депутати. Частина із них, як вам відомо, увійшла в міжфракційне обʼєднання і вони уже по суті голосують як МДФО, а не із Слугою Народа. Тобто, розвал монобільшості уже почався, він йде повним ходом. І тому, якщо правильно провести всі переговори і правильно говорити із тими Слугами, які уже бачать, куди несеться цей владний потяг — а він уже несеться в прірву — ми можемо добре спрацювати. Але важливе і слово людей. Бо за Конституцією якщо не працюють правильні норми, якщо людей не чують, люди мають право висловити своє тверде бажання дострокових парламентських виборів.

І знаєте, хочу звернути увагу на одну річ. Ось програма партії «Слуга народу», скорочена, яка подавалась до ВР, і програма президента. Там ключова річ — кожен із нас президент. І спочатку вирішують люди, а потім влада робить те, що вирішили люди. Це була ключова історія, з якою йшли Слуги. Вони так і говорили — ми ваші слуги, будемо виконувати вашу волю на референдумах, в опитуваннях. І якщо переважна більшість людей по опитуваннях сьогодні хоче дострокових парламентських виборів, і виконати ці дві програми — вони мусять дослухатись до людей. І якщо вони є чесною політичною силою, спокійно піти і ще раз дати можливість людям проголосувати. Це мирний шлях, який може призвести до перезавантаження і уряду (бо вибори в парламент є перезавантаженням уряду) і самої Верховної Ради.

Ведуча: У нас останнє до вас таке запитання, але воно дуже чесне і важливо його проговорити. Ви окреслили вихід із ситуації, і він підтриманий більшістю українців. У нас останніми днями просто аттракціон щедрості від соціологів, дуже багато даних було, зокрема, ви скромно не згадали, що в одному із них вас розглядають як кризового менеджера — кажуть, що ви з колишніх премʼєрів і найкраще зможете впоратись із задачею виведення України з кризи. До речі, Гордон нещодавно запитав у Богдана — чи готовий він повертатись до влади. А він сказав, що не камікадзе, бо в цій ситуації врятувати уже не можна нічого. І все-таки — чи врятують перевибори нашу кризову ситуацію? Бо ми уже чуємо від пана Арахамії і про зміну виборчого кодекса, і повернення до мажоритарки, і зменшення цензу до 16 років для участі у виборах — і так далі, навіть про економічний паспорт не лише для дітей, а й для пенсіонерів. В принципі дуже багато заохочень і креативних ходів, які можуть спотворити перезавантаження і воно буде абсолютно ні до чого.

Юлія Тимошенко:

Сьогодні взагалі постає питання — я б сказала, існування самої суверенної держави Україна. Сьогодні не можна торгуватися за посади, не можна вести торги за лаштунками. Сьогодні є два варіанти. Або президент звертається до всіх політичних сил парламента — якщо немає дострокових виборах і говорить, що країна поставлена на межу краху — економічного, енергетичного та соціального. І закликає всі політичні сили обʼєднатись задля створення справді професійного уряду — а не отого лахмоття, яке там зараз є. Під реальний план дій, короткий, чіткий, зрозумілий, покроковий буквально по дням. І тоді, як мені здається, всі політичні сили зобовʼязані на це погодитись задля того, щоб мати шанс сьогодні, а краще вчора — приступити до правильного і ефективного управління країною. І я такий варіант підтримала би.

Але якщо президент бачить, що розвалюється по суті країна, бо вона не управляється — і буде продовжувати це робити разом з урядом і своєю більшістю. То тоді нам треба обʼєднуватись всіма опозиційними силами і добиватись парламентськими і позапарламентськими конституційними методами дострокових парламентських виборів.

Це не жарти! Країна реально знаходиться на межі! Або ми робимо все, що треба, або треба чітко назвати винних — хто буде відповідати за те, що країну довели до такого жалюгідного стану.

Можу вам сказати, що сьогодні на першому місці мусять бути не амбіції, не россказні «ніхто за це не візьметься, бо це вже розвал-провал». Якщо ви не візьметесь, тоді йдіть з політики взагалі. Навіщо ви тоді в політиці, якщо країні потрібна допомога, а ви не готові її надати, не суть важливо, в якому статусі.

Вже зараз наша команда, яку я очолюю — ми уже маємо в кожному секторі попунктний план, що робити для того, щоб екстрено, в умовах кризи я допомагати країні виходити із патових ситуацій, в яких вона опинилась. Але все-таки я не хочу бути алармістом і говорити «все померло, все загинуло». Я хочу сказати, якщо в будь-який момент часу почати правильно управляти країною, приймати правильні, жорсткі, чіткі рішення та контролювати їх втілення в життя — країну з особливо кризових випадків можна підняти за декілька місяців. А що стосується стратегії, то за два-три роки ми можемо отримати і суверенітет, і субʼєктність і знову стати конкурентними в світі як сильна, наповнена ресурсами держава.

Я хочу, щоб ми в це вірили, і ні в якому разі не здавались, не покидали свою країну, не опускали рук — бо вихід завжди є, просто до нього треба рухатись.

Алла Князева

Это удивительно видеть то, что Украина находится в центре таких геополитических событий, но в это время в нашей политической тусовке ничего не меняется. Глядя на эту сцену с игрищами для сумасшедших, хочется только одного — уйти со сцены. Играйте сами с собой в этот нарциссизм по-украински. Здравомыслящий украинский политик — это оксюморон. Наша политика — не более чем анекдот, поэтому никакие политические шоу я уже давно не смотрю, но тот шквал комментариев вокруг интервью Андрея Богдана Гордону, заставил меня его посмотреть. Правда, за раз не осилила, пришлось на 2 дня разделить. Собственно говоря, ничего особо нового обиженный Богдан там не рассказал, кроме того, что он, ощутив свою важность, сам думает о том, чтобы двинуть в президенты. Ой, Андрюха, извини, но не в коня корм! И второе, что было неожиданно, его признание в том, что его убрал из Офиса президента Коломойский. Как сказал мне Володя Бойко, Беня не хотел окончательно испортить свои отношения с Зеленским, которого Богдан достал, и от греха подальше убрал своего смотрящего подальше от Президента. Особенно позабавила фраза Богдана о том, что все думают, что Зеленский врет, а он не врет — он играет. Ну, да, он играл мечтами, а чужие мечты играли с ним злые шутки. Как только кому-то хочется ощутить собственную важность, так из него и прет всякая гадость. Такие всегда оправдают себя, и будут вести бесконечную борьбу с обидчиком. Что Богдан и делал всё интервью, оправдывая себя. Но трогать Ермака не решился…

Читать на сайте ofeliya.com.ua  материал  «Шоу «Черный квадрат»»

Mykhailo Tkach

Прочитав заголовок на УП: «Зеленський зацікавлений, щоб конкурс голови САП провели до кінця року».

Таку хорошу заяву і не притримали до 31-ого…

Алексей Голобуцкий

«Ультиматум Кремля»: Путін дійсно зробив крупну ставку і чекає, як це сприйме Захід, — як блеф чи як реальну готовність до війни.

З одного боку, виглядає дійсно суцільним блефом, орієнтованим передусім на внутрішньоросійського споживача. Звична пропагандистська жуйка «ми – найбільш мирна держава в світі і нас всі дуже бояться».

Бо як інакше сприймати, скажімо, пункт «Росія пропонує НАТО ПІДТВЕРДИТИ, що вони не розглядають одне одного в якості супротивників». А як тоді сприймати зміст оновленої воєнної доктрини РФ, цілком демонстративні антизахідні навчання, основні тем и офіційної пропаганди? А куди тоді дівати новини останніх років про таке саме оновлення оборонних доктрин країн-членів НАТО, де Росію прямо позначалось «ймовірним супротивником»? А легенди натівських навчань і навчань підрозділів країн НАТО щодо «умовного ворога», цілком собі російського?

В принципі, чи не всі пункти «ультиматуму» прекрасно вкладаються якраз в концепцію «для внутрішнього споживання». Ті ж пункти «Росія пропонує НАТО відмовитися від будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі, Центральній Азії» чи «Росія пропонує НАТО не розміщувати додаткових військових та озброєння за межами країн, у яких вони були на травень 1997 (до приєднання до альянсу країн Східної Європи) — крім виняткових випадків за згодою Росії та членів НАТО».

«Залиште нам цілий континент, щоб ми могли робити тут що заманеться, — ну просто задля демонстрації, які ви нам прекрасні друзі, або як подарунок до Нового року. Вам що – шкода континенту?». А щоб ціле НАТО просило дозволів на будь-які дії в Росії?

При тому це дуже односторонні «пропозиції про гарантування безпеки»: Росія виставляє вимоги – і ні слова про те, який інтерес НАТО поступатись по всіх зазначених пунктах. Заради чого? Чи взагалі РФ розраховувала на реальну дискусію довкола цього опусу?

«НАТО не контактував з Москвою після оприлюднення російських пропозицій», як заявило російське МЗС. Натомість голова Міноборони Німеччини заявила, що представники країн НАТО обговорять це десь на цьому тижні.

Ситуація не надто однозначна. Франція заявляє, що «не хоче повернення до холодної війни» і виступає за діалог. Німеччина відмовчується. Велика Британія передумала надсилати власний контингент до України у випадку ескалації ситуації. Це з одного боку.

З іншого боку, командувач європейських сил НАТО генерал Уолтерс запропонував розширити контингент альянсу в Болгарії та Румунії, пише Spiegel. А представники адміністрації США заявляють, що «готові організувати великі наслідки з високою ціною» для РФ у випадку, якщо не спрацює дипломатія. І підтверджують, що ведуть інтенсивний діалог з Україною щодо військової допомоги.

Як підсумок, генсек НАТО виступив проти ідеї нової конференції з Росією щодо «сфер впливу», але вважає за можливе обговорювати заходи довіри та зниження напруженості.

Тобто, Путін явно мріє про повернення двополярного світу, коли один з полюсів в Кремлі. А НАТО не вважає цю концепцію актуальною. І цілком підставово: достатньо порівняти військові бюджети США ($768 млрд) і РФ ($45 млрд). Це навіть якщо не брати до уваги спільний бюджет НАТО (€1,56 млрд) і оборонні бюджети країн ЄС.

Але Путін все ще має «ядерного кийка» — і в Росії прямо говорять про можливість розмістити ядерний арсенал на території Білорусі. Збройний контингент РФ на наших кордонах теж нікуди не дівся. Тобто, немає гарантій, що кремлівський ультиматум лишиться блефом. Зауважу, в понеділок голова російської делегації на переговорах у Відні Гаврилов заявив, що «Росія дасть військову відповідь, якщо НАТО продовжуватиме наступати на болючі точки».

Відповідно, Захід має врешті визначитись: чи грає він за правилами Кремля, погоджуючись на його вимоги, чи займає жорстку позицію сильного. І рішуче «перекриває кисень» Путіну і РФ в цілому через ті ж економічні санкції, але вже геть в інакшому масштабі.

За 4 тижні побачимо. Все одно якось вплинути на ситуацію ми не можемо, Україна втратила суб’єктність. А неоднозначні дії Зеленського останніми тижнями (плюс «кремлівські кроти» довкола нього, плюс не легітимізований «віцепрезидент» з величезними повноваженнями, плюс жорсткий виступ влади на стороні однієї крупної бізнесової групи проти інших…) тільки ускладнюють наші перспективи. І погіршують ставлення до нас навіть в найбільш лояльних колах в США.

Через внутрішню війну Зеленського Україна може втратити все у війні зовнішній.

Александр Гончаров

НАЧАЛАСЬ НОВАЯ ВОЛНА КОШМАРИНГА, СТАНЕТ ЛИ ОНА ПОСЛЕДНЕЙ?

     В последние декабрьские дни уходящего 2021 года о полномасштабной атаке РФ не говорит уже только ленивый. Не забыли, друзья, чеховское пророчество: «Если в первом акте пьесы на стене висит ружьё, то в последнем акте оно непременно должно выстрелить»?

     Вот только несколько фактов и конкретная дата нападения РФ:

  1. Крупнейший английский таблоид «Daily Star» проинформировал, что разведка Великобритании предупредила свое правительство о нападении России на Украину 24 декабря этого 2021 года, то есть уже в эту пятницу (дата выпадает на годовщину ввода советских войск в Афганистан).
  2. Третья по тиражу в США ежедневная газета «The New York Times» сообщила: «Россия готовит кибератаки на энергосистему и правительственные сайты Украины».
  3. Россия открыто выдвинула ультиматум коллективному Западу и конкретно Америке, опубликовав проекты договоров с США и НАТО о гарантиях безопасности, в которых главные пункты – это отказ НАТО от любого военного присутствия Альянса в Украине и в Закавказье при одновременном нахождении РФ в этих странах.
  4. Посольство США в Украине обновило рекомендацию не путешествовать в нашу страну из-за «возросших угроз со стороны России» и «сообщениях о запланированных РФ серьезных военных действиях». Просят американцев проявлять повышенную осторожность в Украине.
  5. Давосский всемирный экономический форум в январе 2022 года отменен.

     Эти сообщения заставили бизнес в Украине как минимум напрячься. Уже только на этом новостном фоне украинские рынки ожидает серьёзная и кардинальная трансформация. Всё больше внешние и внутренние инвесторы и акционеры начали продавать свои корпоративные права и собственность – цены на украинские активы продолжают лететь вниз.

     И всё же моё личное впечатление: на украинских рынках пока нет ощущения грядущего коллапса. Можно смело петь: «Нам не страшен серый волк».

 

Алексей Кущ

«Протестируем наши риски на поляках».

То о чем я писал еще летом, говоря о рисках перехода нашей ГТС из аверса в реверс, когда газ идет не с востока на запад, а с запада на восток, произошло в Польше.

Газпром забронировал прокачку по газопроводу Ямал-Европа (идет через Польшу и Беларусь в Германию) всего лишь 19,3 млн. куб. м. в сутки вместо максимальных 100 млн. куб. м./сутки.

В результате давление в системе на точке входа Польша/Германия упало до нуля и система заработала в реверсном режиме — газ пошел из Германии в Польшу, а не наоборот — весь ресурс из ГТС потребляют теперь поляки и им не хватает.

Примерно тоже самое может ждать и Украину, если в конце декабря прокачка газа из РФ упадет до нуля (а Газпром уже сообщил, что выполнил условия транзитного контракта и прокачал 40 млрд кубов по нашей ГТС в 2021-м году).

И при этом, с первых числе января 2022 транзит не будет восстанавливаться быстрыми темпами.

Эти риски были очевидны летом 2021-го года. Настолько очевидны, что я об этом писал в фейсбуке.

Их можно было минимизировать, закупив дополнительно 10 млрд. м. куб газа и закачав его в подземные хранилища.

Но 50 млрд. грн. денег Нафтогаза слили в виде дивидендов и налогов в бюджет и там раздерибанили на «большом строительстве».

Теперь будем греться «дорогами».

Но это о тактике.

А стратегически все эти риски можно было обнулить путем создания в Украине газового хаба и подписания «правильных» договоров на транзит в 2019-м году.

Но тут как в басне — стрекоза «лето красное пропела, оглянуться не успела, как зима катит в глаза, помертвело чисто поле, нет уж дней тех светлых боле…».

В общем,  пацаны к успеху шли, пацанам нужно было снять с Газпрома 3 млрд. дол. и потратить их не знамо куда. Пацанам бонусы были нужны.

А не повезло всем нам….

Ну и у поляков есть терминал по приему СПГ в Свиноустье.

А что есть у нас, кроме сакрализированной ГТС, вечного фаллического символа наших политических «элит»…

Юрій Луценко

Щодо чергової підозри П. Порошенку.

  1. Висувати підозру екс Президенту — завжди особливо ретельна робота. Я був першим Генпрокурором, який особисто підписав підозру Януковичу і довів її до вироку в усіх трьох судових інстанціях. Суспільство підтримало цей вирок, бо бачило неспростовні докази, зокрема — у вигляді підпису Януковича під листом до Путіна із закликом ввести окупаційні війська на нашу територію. Нічого подібного немає ні в цій, ні в раніше порушених понад 100 справах проти П. Порошенка.

  2. Я публічно казав ще пару тижнів тому, що Президент Зеленський не знає, чим похвалитися перед українцями в новорічному посланні. Тому поставив задачу ОПУ підписати за всяку ціну підозру лідеру опозиції. Дана підозра не має жодної юридичної ваги, це просто елемент відосика.

  3. Для вручення підозри був обраний день, коли Порошенко планував вилетіти на заплановані раніше міжнародні зустрічі. Хотіли б вручити — могли б легко перекрити рух автомобіля. Але хотіли іншого — імітації втечі, щоб мати можливість оголосити Порошенка в розшук і затримати його з автоматниками по поверненню. Саме це відео було потрібне для реанімації зів‘ялого рейтингу Зе та його слуг.

  4. Звертаю увагу, що ні Генпрокурор, ні її перший заступник не підписали цю ахінею. Це і є реальна оцінка підозрі.

  5. Закупівля укр вугілля з шахт на тимчасово окупованих територіях в 2014 рр не приводило до сплати податків терористичним псевдореспублікам, бо шахти згідно укр закону були зареєстровані в Києві. ( Загалом такі перереєстровані підприємства з тимчасово окупованих територій в 2014-16 рр сплатили 20 млрд грн до укр бюджету) Відтак всі податки йшли Україні. А готівкові кошти видавалися з підписами шахтарям по зарплатним відомостям. Говорити при цьому про фінансування тероризму — маячня.

  6. Цинізм ситуації в тому, що саме з часу президентства Зеленського Україна перейшла до закупівлі вугілля прямо у РФ. Заг сума — понад 3 млрд дол. Податки при цьому йдуть в тому числі й на утримання окупаційних військ в Криму та ОРДЛО.

  7. Кожен відповідальний лідер, який стоїть перед загрозою енергетичного колапсу і чергового військового вторгнення, мав би дбати про об‘єднання суспільства. Зеленський діє рівно навпаки. Він розколює суспільство, чим полегшує задачу Путіну.

  8. Не сумніваюся, що Порошенко неприємно здивує політичних опонентів. Він повернеться в Україну і гідно пройде чистилище. І ніхто і ніщо не буде забуто.

  9. Історія політичних репресій лідерів опозиції в Україні давно довела, чим це закінчується. Від сфабрикованої справи проти С. Хмари в часи здобуття Незалежності до тюремних політичних відсидок Луценка і Тимошенко все це закінчувалося крахом замовників. Без сумнівів, так буде і цього разу.

Юрий Касьянов

Чтобы вы понимали, Зеленский играет за Порошенко. Рубит сук, на которых сидит. И копает яму, в которой лежит.

Наверху такое же обиженное судьбой дурачьё, как среди нас. Что неудивительно. Ведь кто кого выбирал?..

Vyacheslav Chechilo

Петр Алексеевич начал возить власть мордой по столу. «… вернусь в Украину в первой половине января». При том, что у него допрос в ГБР на 23 декабря.

И ничего ему не сделаешь – даже в международный розыск не объявишь, Интерпол не принимает политические дела.

Vitalii Chepynoga

— Бачив звернення Порошенка?

— Бачив

— Та й шо він сказав?

— Те, шо й всі кажуть!

— В смислі?

— Давайте вже після Різдва…

Процишин офіційний

лунає музика з «Секретних Матеріалів» …

Александр Пасховер

Как говорят опросы Левада-центра, 16% респондентов  полагают, что война с Украиной поднимет авторитет Владимира Путина среди россиян.

Масштабируя этот опрос на всю страну вывод таков: 22 млн россиян считают что война России с Украиной (которая идет вот уже 7,5 лет) поднимет авторитет Путина «среди россиян»!!

Как там выл Кобзон «хотят ли русские войны»? Кажется для 22 млн из них ответ вполне очевидный.

DW на русском

Гарантий требовать не сложно,

Но следует учесть, друзья:

Условия поставить можно,

Которых выполнить нельзя.

Помогут ли высшие силы Кремлю договориться с НАТО? Здесь трудно что-то гарантировать, считает Sergey Elkin.

 

Баба і кіт

 

Карикатуры про котов

 

 

Юрий Юхман

— Для начала надо выйти из зоны…

— Зоны комфорта?

— Ну, если вам на зоне комфортно, то можно и не выходить. (с)

 

Пирожки+

с осед зимой играл за стенкой

н октюрн водопроводных труб

е два ли до весны узнают

г де труп

 

Cartoons

Перевод карикатур журнала The New Yorker II

3 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 5 (3 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Комментарии читателей статьи "BloggoDay 21 December #JaneFondaDay"

  • Оставьте первый комментарий - автор старался

Добавить комментарий