BloggoDay 21 Jule: Russian Invasion of Ukraine

Фейсбук-огляд 21 липня 2022 р.

 

(Оновлено 17:30)

 

Спецтема: Иван-чай и Хуйло

Радио Свобода

Президент России Владимир Путин, выступая на форуме “Сильные идеи для нового времени” в Москве, пообещал “в ближайшие часы” дать указание министру сельского хозяйства Дмитрию Патрушеву развивать производство напитка иван-чай.

 

Радио Свобода

Продолжение истории с Путиным и иван-чаем: Минсельхоз “поддерживает инициативу включения иван-чая в перечень сельхозпродукции”, поскольку иван-чай “обладает всеми качествами для того, чтобы “подвинуть” чай и кофе на полках магазинов”. Чай и кофе в России ждет судьба кока-колы?

 

Вашингтонский Обком

Путин призвал вместо заморских вод пить иван-чай.

Дедушка старый. Завтра он скажет, что нужно ездить на телеге, послезавтра – что надо ходить в лаптях, а в конце года это станет российской реальностью

 

per4atki

“Иван-чай включат в список сельхозпродукции” – Министерство уверено, что у иван-чай сместит обычные чай и кофе с прилавков магазинов.

   Иван-чай вместо кофе, подорожник вместо лекарств, лопух вместо туалетной бумаги, это вполне нормально в стране, где вместо народа – овощи.

 

Сталкер

Иван чай им не нравится..

Скажите спасибо, что плешивый не дал указание ботиночной промышленности делать всем пынеходы.

 

восхищённый болгарин™

Крупнейший европейский производитель электротехники ABB, уходит из рф.

Ну и хуй с ней у нас Иван-чай есть

 

восхищённый болгарин™

Ждём появления во вкусочка коктейля Иван-чай с водкой.

 

Right Now

Путин: В «Кока-Коле» одна химия. Ну выращивай тогда чайный гриб, только отъебись уже от людей.

 

Right Now

Какой ещё нахуй Иван-чай?

 

Хроника деградации

Наклюкаются своего иван-чая, а потом несут всякую хуйню.

 

Хроника деградации

Ладно, скажите лучше сколько градусов в Иван-чае? Специалисты в ленте есть?

 

Хроника деградации

Пил Иван-чай ещё когда это не было мейнстримом.

 

 

(Оновлено 16:30)

Zuri Tristanovich

Медведев: Национальная гордыня, помноженная на тупую и хамскую силу – очень опасная вещь. Раздутые, неоправданные имперские амбиции – верный признак того, что империи раскормленной и обнаглевшей от своей безнаказанности, жить осталось не долго.

Это он о США, а вы что подумали

 

GONI MEMES

так і живемо

 

GONI MEMES

таки навчилися боротися з хаймарсами )))

 

(Оновлено 16:00)

Igor Aizenberg

20 июля по окончании совещания Контактной группы министр обороны США Ллойд Остин и председатель Объединенного комитета начальников штабов генерал Марк Милли провели в Пентагоне пресс-конференцию, на который выступили перед журналистами и ответили на их вопросы.

– Министр Остин:

«Россия продолжает непрекращающиеся обстрелы, и это жестокая тактика, напоминающая об ужасах Первой мировой войны. Поэтому Украине нужна огневая мощь и боеприпасы, чтобы выдержать этот шквал и нанести ответный удар по России – российскому оружию, осуществляющему эти атаки с собственной территории Украины.

Поэтому мы понимаем срочность ситуации и прилагаем все усилия для поддержания и усиления динамики поставок. Это включает в себя множество новых объявлений о поставках, сделанных сегодня утром. Мы видим, что страны со всего мира продолжают оказывать помощь в виде крайне необходимых систем и боеприпасов.  Это поистине вдохновляющие усилия.

Некоторые из наших союзников и партнеров обучают украинские войска, некоторые ремонтируют украинское оборудование, а некоторые также предоставляют запасные части и средства обеспечения боевых действий. Такие страны, как Чешская Республика, Польша и Великобритания, работают со своими национальными промышленными базами, чтобы найти способы помочь Украине еще быстрее, а другие страны, такие как наши союзники из стран Балтии и Австралии, продолжают щедро поставлять оборудование из своих собственных запасов.

Я особенно благодарен Польше за то, что она является стержнем наших усилий по оказанию помощи в области безопасности, а также за предоставление военного оборудования на сумму более $1.7 миллиарда.  Я хотел бы поблагодарить Норвегию за ее активное сотрудничество в предоставлении Украине системы противовоздушной обороны NASAMS. Я очень благодарен этим странам и всем странам, предложившим помощь. Я уверен, что эти усилия будут развиваться и дальше».

«Сейчас мы работаем не только для того, чтобы оказать помощь в обеспечении безопасности в краткосрочной перспективе. Одной из ключевых тем сегодняшней дискуссии было обеспечение того, чтобы Украина могла продолжать борьбу в целях защиты себя и своих граждан. Поэтому мы еще больше сосредоточены на ближайших потребностях Украины, но мы также смотрим вперед, чтобы предоставить Украине возможности, которые ей понадобятся для сдерживания и самообороны в долгосрочной перспективе.

Вы знаете, что решимость и стойкость украинского народа вдохновляют весь мир. И, как сказал президент Байден, Соединенные Штаты возглавляют процесс (оказания помощи), и мы не собираемся останавливаться. Мы будем продолжать двигаться с той скоростью, с какой движется война. Мы собираемся ясно дать понять, что действия силой не означают правоту. Мы будем твердо стоять на стороне наших коллег по Контактной группе. И мы будем поддерживать самооборону Украины в течение длительного времени. И мы будем защищать основанный на правилах международный порядок, который защищает всех нас».

– Генерал Милли:

«Я тоже хочу поблагодарить всех членов, министров, начальников генеральных штабов из более, чем 50 стран, которые участвовали сегодня в этой Контактной группе. И это была очень хорошая встреча.

Кроме того, я хотел бы поблагодарить генерала Мойсюка. Он заместитель главнокомандующего Вооруженными Силами Украины.  Он представлял моего друга, моего партнера, моего коллегу, украинского коллегу, с которым я часто общаюсь, генерала Залужного. У меня с ним был продолжительный разговор буквально на днях. И я разговариваю с ним несколько раз в неделю.

Сегодня исполнилось пять месяцев с тех пор, как Россия начала свое незаконное вторжение. Хотя русские добились некоторых постепенных тактических успехов на Донбассе за последние несколько недель, а фактически месяцев, они не смогли достичь своих стратегических и оперативных целей. Способный и непокоренный народ Украины, ее столица стоят, ее армия сражается, и ее народ сейчас, как никогда, полон решимости сохранить свою демократию.

Неудача России объясняется вдохновением, храбростью, решимостью, мужеством, сопротивлением украинского народа. Но это также следствие объединения наций, объединения международного сообщества под руководством США, чтобы сформировать этот современный Арсенал демократии. Свободолюбивые страны по всему миру заинтересованы в сохранении международного порядка, основанного на правилах. Все вместе мы не можем позволить сильным побеждать слабых и не можем мириться с идеей, что сила делает право.

Неспровоцированная российская агрессия имеет глубокие последствия не только в Украине, но и во всей Европе и, более того, во всем мире. Поэтому президент Соединенных Штатов распорядился, чтобы мы поддержали Украину в трудную минуту. Поэтому мы будем продолжать поставлять украинцам оружие, которое им необходимо для защиты своей родины и противостояния российской агрессии».

«200 украинцев уже прошли подготовку по HIMARS, и эта подготовка продолжается для многих других (военнослужащих)».

«Когда президент подписывает разрешение на поставку оружия или боеприпасов украинцам, они начинают поставляться в течение нескольких дней. В среднем от 48 до 72 часов проходит до первых поставок. И уже через неделю или около этого они оказываются в руках украинцев, на линии фронта».

«Эта фаза, текущая фаза войны, продолжает быть битвой на истощение, осуществляемой посредством поддержания и действительно дальнего огня.

В ближайшей перспективе русские, вероятно, продолжат использовать тяжелые артиллерийские обстрелы для достижения своих ограниченных успехов на востоке. Однако эти тактические успехи дались невероятной ценой, с точки зрения российских потерь и их уничтоженной техники.

Контактная группа, собравшаяся сегодня, намерена продолжать оказывать украинцам помощь в защите своей страны, навязывать русским высокую цену, чтобы заставить русских прекратить неспровоцированную агрессивную войну

Сегодня 147-й день с момента российского вторжения: незаконного и неспровоцированного, крупномасштабного, сильных против слабых. И эта борьба, вероятно, будет продолжаться в течение длительного времени. Поэтому наше обсуждение в контактной группе было сосредоточено на оказании помощи украинцам для продолжения длительной борьбы: как мы можем лучше всего вооружить и обучить их, чтобы они могли продолжать защищать свою страну и истощать российскую военную машину?

В ближайшие недели и месяцы эта группа будет продолжать стоять рядом с нашими украинскими партнерами и защищать международный порядок, основанный на правилах, что отвечает всеобщим интересам».

«Я уже говорил об этом, у украинцев отличные артиллеристы. И они действуют очень, очень эффективно.

На сегодняшний день HIMARS, которые мы им предоставили – и мы, кстати, не единственная страна, другие страны также предоставляют дальнобойную артиллерию. Великобритания, например, и некоторые другие страны предоставляют дальнобойную ракетную артиллерию.

На сегодняшний день эти системы не уничтожены русскими, и я стучу по дереву каждый раз, когда говорю об этом. И украинцы очень эффективно используют их, применяя против намеченных целей высокоточное оружие».

– В ответ на вопрос, не скажется ли поставка систем HIMARS из запасов Пентагона на боеспособности американской армии, генерал Милли ответил:

«Вопрос не столько в системе, не столько в самой пусковой установке, вопрос в боеприпасах и нормах расхода, а также в количестве боеприпасов, которые выстреливаются из HIMARS. Мы рассматриваем все это очень, очень внимательно на ежедневной основе. Мы проинформировали министра о том, каков, по нашему мнению, уровень риска для наших собственных сил с точки зрения нашей готовности, возможностей и оборудования.

Мы считаем, что сейчас все в порядке. И если смотреть вперед на ближайшие месяц-два-три, мы думаем, что все будет хорошо. И мы также очень, очень тесно связаны через министерство обороны с промышленной базой и контролируем методы управления производством, которые у нас есть, чтобы продолжать производить эти системы вооружений».

– В ответ на вопрос о том, планируется ли обучение украинских пилотов на американских военных самолетах генерал Милли сказал:

«Мы рассматриваем всевозможные варианты, чтобы представить их министру и президенту. И пока решений по этому поводу не принято, но мы рассматриваем широкий спектр вариантов, включая обучение пилотов».

– В ответ на вопрос о возможной эскалации со стороны России и ее новых попыток атаковать Киев и другие районы страны, генерал Милли сказал:

«Что касается того, о чем вы спросили, может ли это пойти в направлении эскалации. Те виды терминов, о которых вы говорили, мы рассматриваем как наиболее вероятные и наиболее опасные варианты действий, которые может предпринять противник. И поэтому мы думаем о них.

Что касается наиболее опасных, конечно, мне не нужно говорить об этом с трибуны о том, какими они могут быть, вы можете понять это сами. Но (у них) есть возможности в различных областях, в смысле географии, в системах вооружения и так далее.  Такие возможности есть всегда.

Я могу сказать вам, что мы очень, очень внимательно следим за этим каждый день. Мы находимся в режиме постоянного мониторинга любых форм эскалации со стороны России, которые могут оказать значительное влияние на Соединенные Штаты, НАТО, Украину или где-либо еще, и мы постоянно консультируем министра по этому поводу».

 

Агія Загребельська

Держдеп про коментарі Лаврова (брифінг, Нед Прайс)

  1. Ви бачили коментарі Лаврова. За його словами, сьогодні військові завдання Москви в Україні виходять за межі східного Донбасу. Що ви думаєте про це? Це сигналізує про те, що знав увесь світ, що їхні амбіції стосувалися всієї України.

Гадаю, ви потрапили в точку.

Ці коментарі не сказали нам нічого, чого ми не знали, і насправді вони чимало нагадали мені те, що ви почули вчора від мого колеги з Білого дому.

Лише вчора ми чітко попереджали про плани Росії анексувати додаткову українську територію, і про те, що російський уряд переглядає детальні плани нібито анексії низки областей всередині України, включаючи Херсонську та Запорізьку.

Сьогодні вранці Лавров фактично підтвердив попередження, яке ми висунули вчора, попередження, яке посол Карпентер зробив у травні, і яке ви постійно чули від нас.

Лавров сказав, цитую, що «географічні цілі» Росії в Україні включають не лише Донбас, а й Херсонщину, Запоріжжя та інші території всередині України.

Це був дивовижний відгомін того, що ви чули від нас останніми місяцями, в тому числі вчора з Білого дому.

Ці коментарі лише ще більше демонструють, що Росія рухається до анексії, про яку ми попереджали, і вони служать нагадуванням про кінцеву мету та завдання незаконної, невиправданої війни Росії проти України.

Незважаючи на те, що ми чули напередодні цієї війни, ця війна є нічим іншим, як війною за територіальне захоплення.

Це те, про що ми попереджали до 24 лютого; це те, що ми постійно говоримо з тих пір.

Що б ще ми не чули від Росії до того дня лютого і що ми чули після цього, це не стосується європейської безпеки.

Мова йде не про інші фальшиві приводи, які висували росіяни.

Ми чітко заявили, що силова анексія була б грубим порушенням Статуту ООН, і ми не дозволимо цьому залишитися без оскарження.

Ми б не дозволили, щоб це залишилося безкарним.

Ми продовжуватимемо підтримувати Україну, підтримуючи її суверенітет і незалежність, підтримуючи її територіальну цілісність.

І жодна держава, якою б великою вона не була, не повинна бути в змозі змінити міжнародні кордони силою.

Цього тижня ми знову почули від Путіна брехню про те, що Росія та Україна були на порозі миру ще в березні, і саме Україна пішла геть.

Ми знаємо, що це неправда. Ми знаємо, що це брехня.

І міністр закордонних справ Лавров у своїх нічних коментарях надав додаткові докази того факту, що ці заяви абсолютно порожні.

Україна завжди прагнула до дипломатичного вирішення цього конфлікту.

Зеленський дуже чітко заявив, що цей конфлікт можна завершити лише шляхом діалогу та дипломатії.

Ми дуже чітко заявили, що готові, як і наші партнери, підтримувати будь-які зусилля в напрямку дипломатії.

  1. Ви сказали, що США не дозволять анексії залишитися безкарною. У вас є набір нових санкцій чи конкретних дій, які ви готуєте, коли це станеться?

Ми не збираємося прогнозувати наші конкретні удари, але ми не залишимо це без відповіді.

Ми працюватимемо з міжнародним співтовариством, щоб дуже чітко та рішуче відповісти на будь-які спроби Росії продовжити цю територіальну анексію.

Це було б грубим порушенням Статуту ООН; це було б грубим порушенням міжнародного права.

І принцип, який завжди діяв, полягає в тому, що кожного разу, коли один із ключових принципів заснованого на правилах міжнародного порядку десь підривається, міжнародний порядок, заснований на правилах, підривається всюди.

І тому ми продовжуватимемо робити все можливе, включаючи залучення влади, яка у нас є, щоб реагувати на будь-які такі зусилля.

  1. Ви щойно говорили про Грузію секунду тому, і у вас є Абхазія та Південна Осетія, у вас є Крим, усі вони фактично анексовані росіянами, все це, як ви сказали, не залишиться безперечним. Але ваші дії, спрямовані на те, щоб кинути їм виклик, нічого не дали, і фактично росіяни вторглися і тепер погрожують захопити більше. То чому б росіянам чи будь-кому іншому не сприймати це як пусті загрози?

Це унікальні обставини у кожному випадку. Але я б відкинув припущення, що в ході послідовних адміністрацій у цих випадках США не змогли відповісти.

  1. Ні, я не кажу, що ви не відповіли. Я кажу, що ваша відповідь нічого не дала – нічого не зробила.

Наша відповідь з часом встановила ціну для Росії. Ви повинні запитати Росію, наприклад, про її участь в останньому саміті G8.

  1. Ну, зачекайте секундочку. G8 більше немає.

Це був трохи сарказм. Немає саміту G8 —

Саме тому — так.

  1. Я розумію. Але була G20, і він там був. Незалежно від того, чи отримав він захоплений прийом це одне, але він був поруч. І він, ймовірно, буде на регіональному форумі АСЕАН у Камбоджі наступного місяця.

Ми можемо говорити про прийом, який отримав Лавров від 19 інших своїх колег по всьому світу.

З часом США та наші партнери стягували ціну за агресію Росії проти своїх сусідів, чи то в Криму, починаючи з 2014 року, чи це було в Грузії в 2008 році, чи це було в Україні нещодавно.

Звичайно, те, що Росія робить в Україні, в певному сенсі якісно відрізняється від того, що ми бачили, як Росія робила раніше, але справа в тому, що ця адміністрація зобов’язана робити все можливе, щоб зміцнити заснований на правилах міжнародний порядок, який живив більше семи десятиліть безпрецедентний рівень процвітання, стабільності, безпеки в усьому світі, кинути виклик тим, хто кине йому виклик.

  1. Але чи є у вас ознаки того, що Росію хвилює те, що G8 більше немає, що її викинули?

У нас є всі ознаки того, що Росія піклується про те, що цього року її економіка скоротиться приблизно на 15%.

У нас є всі ознаки того, що Росія турбується про те, що тисячі транснаціональних компаній вирішили покинути російський ринок.

У нас є всі ознаки того, що Росія піклується про те, що її фондовий ринок втратив величезну вартість після 24 лютого, що вона змушена вживати надзвичайних штучних заходів, щоб утримувати ціну рубля штучно завищеною.

Росія дбає про все це, і насправді погана новина для Росії полягає в тому, що витрати зараз великі, але витрати з часом збільшаться не лише через наші фінансові санкції та інші економічні заходи, але й через експортний контроль.

Росія систематично позбавлена сирого імпорту, сировинних інгредієнтів, необхідних для своєї оборонно-промислової бази.

Таким чином, останніми днями ми бачили, що Росії доводиться вдаватися до засобів, які, на мою думку, були б немислимими лише кілька місяців тому – шукати технологію БПЛА в Ірані, по суті, визнаючи той факт, що Росія не має місцевих можливостей виробляти це через, принаймні частково, експортний контроль, інші заходи, які ми запровадили.

З часом вони матимуть комплексний ефект.

Є всі ознаки того, що Росію це хвилює.

  1. Тоді це також викликає питання про те, як Іран, який перебуває під значною кількістю санкцій навіть більше, ніж Росія – як вони можуть це зробити? Як вони можуть будувати ці безпілотники? Іран зараз під більшими санкціями, ніж Росія. правильно?

Вони перебувають під – безумовно, під сильним тиском санкцій.

Але я вважаю, що однією з відмінних рис нашої кампанії проти Росії, наших зусиль притягнути Росію до відповідальності, було наше безпрецедентне використання експортного контролю, наша здатність і успіх, яких ми досягли в обмеженні сировини, яка може піти на захист російської промислової бази.

Я думаю, що експортний контроль довів, що він є одним із найефективніших інструментів, які ми маємо, і це інструменти, якими, на щастя для нас, ми можемо користуватися в інших контекстах так само добре.

  1. Схоже, Лавров намагався звинуватити Захід у зміні риторики Кремля. Як ви читаєте цю частину його заяви? А також, що це означає з точки зору зміцнення оборони України, враховуючи тепер, коли ми знаємо, що вони розширюють свою риторику?

Ми вважаємо цей елемент його риторики цілком узгодженим, на жаль, з тим, що ми бачили від Російської Федерації задовго до 24 лютого.

Ви пам’ятаєте, що коли російські військові сили нарощувалися вздовж кордонів України, накопичувалися на території, яка мала бути суверенною білоруською територією, ми чули різні пояснення, що надходили з Москви, деякі з яких були брехнею про нібито українську агресію, частина з якої була брехнею про загрозу, яку НАТО, який, звичайно, є оборонним альянсом, представлятиме для Росії.

Ми чули брехню про діяльність США в Україні та позицію в регіоні, і все це було спробою звинуватити, перекласти відповідальність за те, що в той час мало місце вторгнення Росії.

І тепер, коли це вторгнення розгорнулося, довело світові, що це не що інше, як війна за територіальне захоплення, війна за територіальну агресію, подібної якій ми не бачили з середини минулого століття, не дивно, що Лавров та інші продовжують намагатися покласти провину на Захід, коли Захід і міжнародна спільнота добре знають, що провина лежить прямо на Кремлі та Путіні.

 

(Оновлено 15:00)

Алексей Кущ

Нацбанк откорректировал официальный курс гривны к доллару на отметку 36,56 и не открыл межбанк.

То есть выбрал модель курсового коридора, о которой я писал весь месяц. Правильное решение.

Но теперь, еще больше “подсветилось” ошибочное решение по увеличению учетной ставки до 25%, которое можно было оправдать лишь ошибочной либерализацией валютного рынка.

Теперь ждем новое решение по учетной ставке.

Или исправление ошибки и возврат к политике отрицательных ставок или продолжение роста до 30%, то есть упорствование в ошибке.

Если НБУ сказал А, прислушавшись к модели курсового коридора, то пора говорить и Б, снижая ставку.

 

Yuriy Gavrylechko

Все намного хуже. Курс евро оставили на уровне 29,81. Так что банки сейчас неприлично много наварят на 25%ной разнице курса

 

Александр Гончаров

НА ЗАПАДЕ УЖЕ ОСОЗНАЛИ, ЧТО МЫ ОТКАЗАЛИСЬ ОТ ОБЪЕКТИВНОГО ВОСПРИЯТИЯ УКРАИНСКОГО ДОЛГА ИЛИ ЭТО ТАКАЯ НАША ХИТРОУМНАЯ СТРАТЕГИЯ?

     Сразу трудно в это поверить, но, не дождавшись решения Кабмина и Верховной Рады Украины, страны-кредиторы США, Канада, Великобритания, Франция и Германия сами выступили с инициативой предоставить Киеву отсрочку выплат по внешнему долгу c 1 августа текущего года до конца следующего 2023 года, и призвали поступить также частных кредиторов.

     И только после заявления группы стран-кредиторов Украины: «Мы соглашаемся приостановить обслуживание долга Украины с 1 августа 2022 года до конца 2023 года с возможностью продления на год», Кабмин поручил Минфину обратиться к держателям еврооблигаций Украины продлить срок обращения ценных бумаг и отложить уплату процентного дохода на 2 года (общая сумма процентов не может превышать 3 млрд для долларовых облигаций и 300 млн для облигаций номинированных в евро).

     На этом «сюрпризы» не кончаются: на этой неделе народные депутаты поручили Минфину договориться об отсрочке погашения госдолга в объеме 20 млрд долл США к 15 августа, в частности, чтобы отсрочить и выплату долга на сумму около 1,2 млрд долл США уже в начале сентября этого 2022 года.

     При этом, говоря об украинской экономике, «злые голоса» утверждают, что она живет за счет кредитов и грантов. Так, Минфин Украины оценивает дефицит госбюджета-2022 в 5 млрд долл США, или 2,5% довоенного ВВП в месяц, что по оценкам аналитиков увеличивает годовой дефицит Украины до 25% ВВП по сравнению с 3,5% до войны. За счет чего в условиях тяжелейшей и самой разрушительной войны удалось не улететь в небеса по дефициту? Все просто – мы все больше и больше берем в долг.

     Например, согласно недавнему отчету Минфина о доходах и расходах за март, займы Украины составили 163 млрд грн (рост 120% от планового), и почти все эти деньги мы направили на погашение ранее взятых кредитов (96,1 млрд грн ушли на погашение тела кредитов и займов, а 39,2 мрд грн – на платежи по обслуживанию долга, т.е. общая сумма платежей составила 135,3 млрд грн, а зашло от украинских налогоплательщиков 103 млрд грн). Выходит, что обязательные платежи и расходы по госдолгам, которые у нас есть сегодня, стоят на 32 млрд грн больше, чем теперь получает бюджет Украины.

     Ситуация с украинским долгом действительно очень тревожная. Но справедливости ради замечу, что объем госдолга не совсем абсолютный показатель, т.к. здесь важнее даже не общая сумма заимствований, а соизмеримость привлекаемых средств производимой в Украине продукции и способности государства выплатить кредиты. В этой связи допускаю, что в высоких кабинетах украинской власти не редко обсуждают грузинский опыт.

     Вот, что имею ввиду. С 2008 года, после Пятидневной войны, структура грузинского капитала быстро стала меняться, т.к. Грузия начала осваивать 4,5 млрд долл США, выделенных ей международным сообществом, как стране, пострадавшей от войны с РФ (из этой общей суммы 2,5 млрд долл США зашли в форме займа, а 2 млрд долл США были выделены как грант). Если принять во внимание эти средства и добавить к ним 500 млн долл США, занятых на мировых финансовых рынках, то получится, что около 20% ВВП Грузии (!) были заемными деньгами, либо подарком.

     И все же считаю, что украинская власть, выстраивая хитроумную долгосрочную стратегию, должна в первую голову учитывать следующий ряд факторов, которые взаимосвязаны и поэтому воспринимать их нужно вместе. Это инвестиции, приватизация и создание инвестиционного климата.

 

(Оновлено 12:00)

“Украинская правда”

Британець Вейн Джордаш – королівський адвокат, юрист із багаторічним стажем. Уже два десятиліття він займається міжнародним гуманітарним правом, тобто захистом цивільних у війнах.

Вейн співпрацював із урядами та міжнародними організаціями, зокрема ООН і Радою Європи, Міжнародним кримінальним судом і окремими трибуналами щодо воєнних злочинів.

З 2015-го Джордаш допомагає Україні розслідувати злочини російських окупантів.

Раніше цим займалися лише обмежені групи правоохоронців, які відповідали за Крим і Донбас. Але з початком повномасштабної війни вся система в Україні переключилась на воєнні злочини.

Їхня кількість вражає не лише українських прокурорів, більшість із яких ніколи раніше не звинувачували людей у порушенні Женевської конвенції. Масштаб цих злочинів – справжній виклик для будь-якої системи, навіть більш досвідченої.

“Українська правда” поговорила з Джордашем про те, як Україна справляється з цим викликом, як не припуститися помилок на цьому шляху та чому проводити розслідування важливо навіть тоді, коли здається, що суд над російською верхівкою неможливий.

Соня Лукашова  Британський юрист Вейн Джордаш: Злочини Росії не є випадковими, це її метод

 

“Цензор.Нет”

Аркадий Бабченко  А кучность поражает, правда?

Ну, что, Вова, мечтал повоевать с НАТО? Ну, ок. На, держи. В обе руки. Древнее советское говно мамонта с разлетом в полкилометра, против новейших систем с кучностью – ну, сколько здесь, пара метров. Думал, что войны все еще, как полвека назад, выигрывает толпа железа в тыщи штук? А их выигрывают маленькие чипы в ограниченных количетсвах. Которые все твои гигантские запасы древнего железа сводят на нет просто тринадцатью установками. Тринадцатью!

Судя по фотографиям – еще несколько залпов, и Антоновскому мосту кранты.

Остается еще один мост в Новой Каховке. Думаю, с ним будет такая же история.

И тогда российская группировка в Херсоне оказывается отрезанной от поставок.

Как они умеют наводить понтонные переправы мы видели. А это даже не Северский Донец. Это Днепр. Нижний. В самом узком месте – 317 метров по карте.

И в этот момент Херсонская группировка автоматически переименовывается в Сталинградскую. Со сбрасыванием боеприпасов с самолетов на парашютах.

Ну или не знаю там – на лодках будут по два ящика снарядов перевозить. В темноте. Ночами.

У украинской армии появляются все шансы взять Херсон.

Слава ЗСУ!

 

“Зеркало недели”

Члены правительства и офис президента увлеклись планами восстановления и упрямо не замечают действительности. А она угнетающая. Проблемы в государственных финансах растут как снежный ком, а никаких решений, кроме напечатать еще денег, так и не нашли.

Юлия Самаева  Экономика военного времени или экономика кризиса?

 

 

(Оновлено 11:00)

“Буквы”

Аналітики Інституту вивчення війни зауважили, що протягом останніх тижнів російські армійці не досягли жодних значних успіхів у наступальній операції на Донбасі і продовжують втрачати потужність, що, ймовірно, завадить їм найближчим часом захопити основні міста на Донеччині.

Війська РФ, ймовірно, не зможуть захопити Слов’янськ та Бахмут під час поточного наступу – ISW

 

“Грани. Ру”

Виталий Портников  Географ глобус пропил

Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил о “расширении географии” путинской “спецоперации” в Украине. Теперь, оказывается, речь идет не только о Донецкой и Луганской областях, но и о Херсонской, Запорожской, о других регионах Украины. Проще говоря – все, что сможем оккупировать, будет нашим.

Вероятно, сам Лавров может считать, что произвел настоящую географическую сенсацию своим признанием. Но хотелось бы поинтересоваться: а когда российские войска стояли под Киевом, под Черниговом, под Сумами – какое это вообще имело отношение к “народным республикам” Донбасса? Когда российские войска в первые же дни агрессии оккупировали Херсонскую область и часть Запорожской, начали систематические обстрелы Николаева, чтобы захватить и этот регион и выйти на Одессу – какое это вообще имело отношение к “народным республикам”? Когда обстреливали Харьков и захватили часть Харьковской области – какое это вообще имело отношение к “народным республикам”?

Да никакого! Донбасс, вне всякого сомнения, никакая не причина, а лишь повод для нападения на Украину. И об этом я без устали говорю не с 2022-го, а с 2014 года. Когда некоторые мои соотечественники говорили “давайте отдадим ему Донбасс, и он от нас отстанет” или “давайте дадим Донбассу автономию, и он от нас отстанет”, я неизменно объяснял: не отстанет. Потому что не Донбасс ему нужен, а Украина ему нужна. Донбасс и Крым отличаются от всех остальных украинских регионов только одним: они были оккупированы раньше.

Поэтому явка Лаврова с повинной вовсе не тянет на какую-то там сенсацию. Да, эта банда уже вовсе перестала стесняться и говорит то, что думает на самом деле. Вернее, то, что Путин думает на самом деле. Что думают на самом деле его соратники, мы не знаем. Хоть я и не исключаю, что узнаем, как только диктатора отвезут на кладбище. Но пока это не актуально.

Пока актуально то, что Путин готовит кладбища для других людей. Для тысяч людей, которые могут погибнуть на войне. Для миллионов, которые могут умереть от голода, который он с таким наслаждением устраивает в мире. И ради чего весь этот похоронный фестиваль? Чтобы его начал уважать Запад, который его презирает? Чтобы оккупировать еще несколько украинских областей? А дальше-то что? Такая же разруха и маргинализация, как в провинциальной России, незадачливые грабители которой крали в Киевской области даже женское белье? Такая же безысходность и бессмысленность, как в Абхазии, Южной Осетии и Приднестровье? Такая же бесперспективность, как в Крыму и на Донбассе? К чему эта оккупация?

Путин – как царь Мидас наоборот. Все, к чему он ни прикасается, превращается в дерьмо. Это касается и самой России, от которой в результате его правления исходит острый запах разложения и тлена. Это касается и оккупированных Россией территорий, которые медленно, но верно погружаются в ту же самую выгребную яму. Незабываемый Владимир Войнович еще имел силы над этим смеяться, когда в “Москве 2042” воспевал “продукт вторичный”, ставший символом развития высокотехнологичной российской цивилизации. Но в Москве 2022 года дерьмом обмазываются со свирепой серьезностью Лаврова, на 147-й день этой бессмысленной и жестокой войны пытающегося пугать нас географией новых – вернее, старых – путинских претензий. От всего этого по-прежнему паршиво пахнет.

 

Новая газета. Европа

Какие проблемы ждут российскую армию в Украине после «оперативной паузы». Интервью военного эксперта Павла Лузина

«Кремль не доверяет собственным военным»

В начале июля Путин предложил военным в Луганской области «отдохнуть и нарастить свои боевые возможности». Вскоре Минобороны РФ объявило о начале «мероприятий по восполнению боевых возможностей», в ходе которых военные могут отдохнуть и починить технику — о так называемой «оперативной паузе». Несмотря на это, российские войска каждый день продолжают обстреливать украинские города. Самые крупные трагедии произошли в городе Часов Яр в Донецкой области и в Виннице — там российские ракеты 9 и 14 июля, по данным украинской стороны, унесли жизни 43 и 25 человек соответственно.

В воскресенье, 17 июля, американский Институт изучения войны (ISW) сообщил, что Россия, вероятно, планирует выходить из «оперативной паузы». По мнению главы Украины Владимира Зеленского, никакой паузы не было, так же считает и советник офиса президента Алексей Арестович. «Новая газета. Европа» поговорила с военным экспертом Павлом Лузиным о том, что происходит на фронте, можно ли это назвать оперативной паузой, и чего ждать в ближайшие месяцы.

— Активность российских войск в Украине можно назвать «оперативной паузой»?

— Мы видим, что наступление российских войск как-то застопорилось после Северодонецка и Лисичанска. Российские войска топчутся на месте и на юге, и на востоке Украины. И, собственно говоря, это все получило название «оперативная пауза», но это не отменяет боев. Война будет продолжаться еще неопределенно долгое время, даже если перейдет в стадию замороженного конфликта. Но сейчас пока до замороженного конфликта далеко. Потому что каких целей достигла Россия? Никаких. У России проблема с ресурсами — и с живой силой, и с техникой, но они пытаются что-то придумать.

Россия хотела перемирия с Украиной на условиях России, но у них не получилось. Они этого по дипломатическим каналам добивались, всякие утечки были от Патрушева, от Пескова. И они пытались добиться перемирия тактикой вот этого воздушного артиллерийского террора, который они используют против украинских городов. Но не получается. Они теперь пытаются выгадать время через переговоры по украинскому зерну, но тоже не выходит.

Раз у них нет перемирия, то они естественным образом все равно должны перегруппировать войска, пополнять их, ротировать и налаживать какое-то материально-техническое обеспечение.

Они этим пытаются заниматься — вот и вся «оперативная пауза».

Сколько она может продлиться, никто не знает. Вопрос в том, что, когда вы уходите на оперативную паузу, вы немного теряете инициативу, и воспользуется ли этим Украина? Пока Вооруженные силы Украины не проводят больших наступательных действий. Они просто бьют по российским складам артиллерией, полученной от Запада. И все, просто изматывают российскую армию.

— Как вы оцениваете вероятность того, что в России объявят всеобщую или частичную мобилизацию?

— Могут попытаться объявить всеобщую мобилизацию, но она технически невозможна. То есть, грубо говоря, даже было бы хорошо, если бы Кремль ее объявил — это был бы паралич всей системы и коллапс. Но Кремль ничего подобного не объявляет: видимо, тоже боится последствий.

Проблема начнется уже на этапе рассылки повесток, потому что военкоматы не знают, где живут призывники. Часть призывников живет по месту регистрации и их можно найти, но значительная часть резервистов живет кто где. В России за последние десять лет 40 миллионов человек сменили место жительства без смены регистрации. Из этих 40 миллионов, допустим, 20 миллионов мужчин.

Собрали вы этих бедолаг на региональном сборном пункте — и как их контролировать? Они уже там могут устроить вам «счастливую жизнь». Плюс куда дальше их отправлять? Войска на фронте, какие-то части остаются в своих гарнизонах. Если прислать толпу насильно мобилизованных в воинскую часть, что с ними будут делать офицеры? Мобилизация — это всегда насилие, для которого нужен аппарат. У российской армии аппарат мобилизации такой же, как и в советской — то есть несколько десятков лет не функционирует.

А как можно мобилизовать частично? Допустим, возьмем гранатометчиков: если все гранатометчики должны явиться на фронт, так никто же не явится. Медсестры, медбратья, да и все люди с медицинским образованием военнообязанные, географы, картографы должны будут явиться — но так не бывает.

Техническая мобилизация невозможна в России. У российской армии нет организационных структур, чтобы проводить мобилизацию.

Мы можем сравнить с украинской армией, где есть мобилизация. Но Украина — республика, и у людей есть идея, понимание своей республиканской ответственности. Они сами приходят и защищают свою землю, их не надо принуждать. У нас что, Кремль доверяет гражданам или граждане доверяют Кремлю? В авторитарной системе власти мобилизация возможна только насильственными методами, как это делала советская власть. Она приходила в деревню небольшим вооруженным отрядом и забирала мужчин в армию насильно, а потом перемешивала их. Мужчины были подконтрольны таким же вооруженным офицерам, которые могли либо в зубы дать, либо расстрелять. Это работало как армия Мао в Китае с 30-х по 50-е годы: приходите в деревню небольшим отрядом, забираете крестьян, отправляете в другую провинцию, где они ничего не знают, и вот они уже стая, которая называется армией. В России сейчас это невозможно. Республики у нас нет никакой. И демократии нет.

Остается те, кто уже в армии служит. Есть люди, которым из армии идти просто некуда, а есть идейные, но их количество сокращается естественным образом. Соответственно, то, что было накануне войны, и то, что сейчас — это небо и земля. Если российская власть понимает вообще, что у нее происходит в армии, она будет адаптироваться к тем возможностям, что есть.

— А как у России обстоят дела с вооружением?

— Моя оценка в том, что львиная доля израсходована, и скоро у артиллерии начнутся проблемы. Если продолжать стрелять такими темпами, которыми они артиллерию используют, то к концу года начнется дефицит снарядов. Никаких бездонных советских складов не существует — то, что было, либо за давностью лет пришло в негодность, либо было израсходовано уже в двух чеченских войнах.

Производственные возможности тоже очень ограничены. С 2014 года началась программа восстановления, и старые, выпущенные в позднесоветское и постсоветское время снаряды меняли. Посчитать их сложно, но можно оценить следующим образом: примерно 570 тысяч снарядов разных типов и калибров в год восстанавливалось и производилось около миллиона новых.

У армии РФ накануне нападения на Украину было около 15 миллионов снарядов, и сейчас они израсходовали миллионов шесть-семь, если брать на веру цифры, которые они озвучивают.

Если такими темпами продолжать обстреливать, к концу года будет острый дефицит.

Не думаю, что у России есть возможность получить военную помощь от каких-то других стран. От каких — Иран, Северная Корея? Не похоже на то, чтобы у них была хорошая военная промышленность. Россия пытается, конечно, там чего-то наскрести, поднимать эту тему в переговорах. Но что даст это самим странам, какой у них интерес? Китай в свою очередь играет как бы на двух полях одновременно. Для него Россия — в первую очередь топливо, которое он сжигает, чтобы выиграть время для подготовки вероятного конфликта с США по вопросу Тайваня, или с другими своими соседями по вопросу территорий, например, акватории в Южно-Китайском море. Но если Китай поставит хотя бы один беспилотник России, и это будет зафиксировано на поле боя, это резко изменит политическое положение Китая, ему такое сокращение свободы маневра не нужно.

— Может ли сложиться ситуация, что через несколько месяцев, когда Россия израсходует свои запасы, а ресурсы Украины вырастут за счет поставок вооружений с Запада, то у Украины будет перевес?

— Естественно. Они, видимо, этого и добиваются: ждут, копят, чтобы потом нанести удар. У России же не только с пополнением войск проблема, но есть и проблема с теми войсками, которые сейчас развернуты. Потому что кто-то из них с 24 февраля или еще до начала войны находился вдоль российско-украинской границы. Уже почти пять месяцев там, а предельный срок командировки стандартный — полгода. Они уже сейчас думают, как бы оттуда выползти, каждый отдельный военнослужащий. Когда пройдет полгода, у людей будет больше оснований требовать вывода. Чем дольше военные сидят в полевых условиях, в зоне боевых действий, тем хуже воюют. Войска нуждаются в отдыхе и в отводе. Можем вспомнить чеченские войны, сирийскую, Афганистан даже — полгода длится командировка, а дальше все. Потому что человек теряет профессиональную компетенцию, если больше полугода находится в зоне боевых действий.

— Стоит ли украинцам опасаться нападения с территории Беларуси?

— [Беларусь России] ничем особенно не поможет. Можно создать дополнительные проблемы [украинской армии], но это будет означать конец Лукашенко. Лукашенко же выживает за счет того, что сидит на двух стульях. У него всегда есть какое-то пространство маневра, оно сокращается, но пока есть. А если ты ввязываешься в войну, то ты уже израсходованный, отработанный материал, ты не будешь нужен даже Путину, Лукашенко не может себе этого позволить, но его могут к этому принудить. Мы не можем полностью исключать, что Лукашенко в итоге поддастся на давление Путина. Но разве это что-то изменит радикально? У него какая-то супермощная армия?

Белорусская армия — все-таки не российская. У них есть понимание своих национальных интересов. Они сами ощущают себя народом, который отличается от российского, и это тоже играет важную роль. Так сказать, антиколониальная повестка может очень быстро развиться в белорусских Вооруженных силах. Это только Путин считает, что белорусы — это ветвь русского народа так же, как украинцы. А у Лукашенко, мне кажется, все-таки мозги какие-то есть, не все отбито. Его главный интерес — сохранение собственной власти.

— Недавно Минобороны РФ назвало командующего группировки «Восток» — генерала Мурадова. Как бы вы оценили его компетенции?

— По-моему, ни одного путинского генерала с хорошими мозгами не существует. Это просто физически невозможно в этой системе — они бы в ней не выжили, не доросли бы до генеральских званий. Эта плеяда путинских генералов отличается абсолютной лояльностью, покорностью. То есть они готовы выполнять любой приказ, но никогда не имеют своего мнения. Как военачальники они тоже никакие. Это люди, которые начинали карьеру в позднем Советском Союзе или в постсоветские годы, и тогда могли еще мыслить. Но основную генеральскую карьеру и старшие должности в российской армии заняли уже при Путине. И никогда бы они эти должности не заняли, если бы имели собственное мнение, сохраняли гибкость мышления, самостоятельность принятия решений.

[Решения по войне России в Украине принимает] сборище генералов, сидящее в Москве, в Национальном центре управления обороны. Они слушают, чего желают Владимир Путин и его окружение из ФСБ и ФСО. И отдает команды генералам на местах — Мурадовым, Кутузовым и другим, которые погибают. Кремль не доверяет собственным военным и не хочет, чтобы появлялись какие-нибудь Жуковы, Лебеди или Рохлины, поэтому идет постоянная перетасовка. Эта плеяда путинских генералов одинаковая, там нет выдающихся полководцев или начальников.

 

 

(Оновлено 9:00)

“Главред”

Сергей Гармаш  Что и как будет “аннексировать” Россия

Формально Россия не может аннексировать части территории другого государства без “добровольной” просьбы этого государства.

В последнее время в публичном пространстве озвучивается много разных версий насчет присоединения Россией оккупированных ею территорий Украины. Варианты: от создания квази-государства “Новороссия” до прямой аннексии Херсонской и Запорожской областей. Люди (даже эксперты) не всегда понимают, для чего и о чем враг планирует “референдумы”, что и как он может аннексировать. Чем ближе к 11 сентября (“Единый день голосования” в россии), тем больше будет путаницы. В то же время, все действия Кремля в этом плане могут проходить только по схеме, четко обозначенной в законодательстве РФ. Конечно, его, по велению царя, Госдума может быстро изменить, но пока исходим из того, что есть на данный момент.

Первое, что нужно отметить, – аннексия украинской территории уже определена путиным как реальная главная цель его “спецоперации”. Которая, впрочем, является лишь промежуточной на пути к полному уничтожению россией украинской государственности.

Но, на сегодня, когда “вторая армия мира” уже 5 месяцев не может полностью “освободить” даже одну Луганскую область, для Москвы предпочтительнее, чтоб дальнейшее уничтожение шло уже не в виде прямой агрессии, а постепенно, в результате возвращения к гибридной форме войны. Это, кстати, – вторая данность из системы координат действий Кремля, проявившаяся в последнее время, в частности, участившимися сигналами к переговорам.

И третье – структура этой аннексии еще окончательно не определена, поскольку зависит от успехов российских военных. Пока даже в Кремле точно не знают, что и как они будут аннексировать. Практически планом минимум являются Донецкая, Луганская, Запорожская и Херсонская области, – то есть, тот самый наземный коридор в Крым. Но формально Россия не может аннексировать части территории другого государства без “добровольной” просьбы этого государства. Такая позиция обозначена в федеральном конституционном законе РФ “О порядке принятия в Российскую Федерацию и образования в ее составе нового субъекта Российской Федерации”.

Понятно, что добровольной просьбы Украины присоединить часть ее территории к РФ не будет никогда. Поэтому, чтоб аннексировать какую-то территорию (кстати, понятие “аннексия” в российском законодательстве отсутствует) РФ сначала должна оккупировать ее, потом создать на оккупированной территории “государство” либо “государства”, признать их, и только потом на этих территориях должны пройти “референдумы” о присоединении к России. Уже после этого, “государства” обращаются к Москве с просьбой о присоединении, и только тогда Госдума рассматривает вопрос о включении их в РФ.

Поэтому так много непоняток с референдумами и возможными потенциальными субъектами аннексии.

По Херсонской и Запорожской областям – особенно, учитывая отсутствие там “государств” и контроля над их территориями в административных пределах. В принципе, они могут объявить свои “ХЗ.НР” в границах тех территорий, которые на сегодня оккупированы де-факто и не зацикливаться на контроле всей Херсонской и Запорожской областей. Но все равно им еще придется провести там референдумы о создании этих “государств” (или, может быть, одного “государства”), потом Россия должна признать эти образования, а уже потом – просьба о присоединении. При этом, отдельного референдума “о присоединении” может и не быть, они могут в первом, – “о независимости”, – сразу заложить вопрос о “последующем присоединении к РФ”. Но в любом случае, в условиях контр-наступательных действий ВСУ, когда нет стабильной “границы”, ничего этого сделать невозможно…

С Донецком и Луганском тоже не просто. Дело в том, что так называемые “ДНР” и “ЛНР” уже признанные РФ в качестве “независимых государств”, обозначили в “Конституциях”, свои территории в административных границах Донецкой и Луганской областей Украины. И путин уже признал их в пределах этих границ. На “референдумах”, которые они провели в 2014 году, вопрос о присоединении к россии не стоял. Следовательно, сейчас должны пройти референдумы о присоединении к РФ именно в пределах административных границ двух областей. А для этого, их, снова-таки, нужно полностью и стабильно контролировать, – чего не позволяют россиянам ВСУ…

Так что, все эти разговоры о референдумах и сроках их проведения… – на сегодняшний день это скорее пропаганда и манипуляции, чем реальные, утвержденные планы. Цель обозначена, но вот ее реализация все еще писана вилами по воде. А дата 11 сентября выглядит на фоне всего сказанного уже не реальной.

Кстати, возможности выхода субъектов РФ из состава федерации ее конституция не предусматривает! То есть, мирным путем отделения когда-то аннексированных территорий от россии произойти не может. Поэтому любая аннексия – это начало потенциальной войны РФ в будущем. И именно поэтому она обречена!

 

Deutsche Welle

Мария Гайдар в интервью DW рассказала, почему Путин зациклен на Украине, какой шанс упустил Чубайс, как ошибся ее отец, и в чем главное отличие украинцев от россиян.

Мария Гайдар: “На Рублевке все в большой опасности”

 

 

(Оновлено 8:00)

Агія Загребельська

Брифінг Білого дому, Джон Кірбі

  1. Росія закладає основу для анексії української території

Сьогодні ми маємо інформацію, в тому числі з розвідувальних даних, якою ми можемо поділитися з вами, про те, що Росія закладає основу для анексії української території, яку вона контролює, у пряме порушення суверенітету України.

Ми бачимо достатньо доказів у розвідданих та у відкритому друку, що Росія має намір спробувати анексувати додаткові українські території.

Росія починає розгортати версію того, що можна назвати “підручником анексії”, дуже схожу на ту, яку ми бачили у 2014 році.

Росія вже встановлює нелегітимних маріонеткових чиновників у районах України, які перебувають під її контролем. І ми знаємо їхні подальші дії.

Спочатку ці маріонеткові чиновники організовують фіктивні референдуми щодо приєднання до Росії.

Потім Росія використовуватиме ці фіктивні референдуми як основу для того, щоб спробувати заявити про анексію суверенної української території.

Російський уряд розглядає детальні плани щодо передбачуваної анексії низки регіонів України, включаючи Херсонську, Запорізьку, всю Донецьку та Луганську області.

Росія намагається створити умови на місцях, прагнучи відкрити філії російських банків, встановити рубль як валюту за умовчанням у цих галузях, а також блокує доступ громадянського населення до Інтернету.

Російські служби безпеки продовжують переслідувати українців, які, на їхню думку, пов’язані із діяльністю спротиву.

Наприклад, у Херсоні Росія бере під контроль радіомовні вежі, створює лояльні сили безпеки, замінює телекомунікаційну інфраструктуру, змушує мешканців подавати заяви на отримання російського громадянства та видає російські паспорти.

Росія також розставляє лоялістів у контрольованих нею районах України, включаючи людину на ім’я Сергія Єлісєєва, колишнього офіцера російської розвідки, якого було призначено відповідальним за Херсон.

Такі постаті, як Єлісєєв, – це російські бюрократи, які не мають жодного відношення до України. Жодного зв’язку.

Кремль не розкрив терміни проведення референдумів, але російські довірені особи на цих територіях стверджують, що вони відбудуться пізніше цього року, можливо, через вересневі регіональні вибори в Росії.

Які ж наслідки?

На початку року Росія заявила світові, що вона не планує вторгнення в Україну, а тепер від нас чекають, що ми повіримо, що вони не збираються анексувати українську територію.

Силова анексія була б грубим порушенням Статуту ООН, і ми не дозволимо їй залишитись безслідною чи безкарною.

  1. Ми продовжуватимемо надавати Україні допомогу в галузі безпеки на історичному рівні.

Наприкінці цього тижня адміністрація оголосить про наступний президентський пакет скорочення озброєнь та обладнання для України.

Це буде 16-е скорочення для підтримки України з моменту вступу президента на посаду.

У цей пакет увійде більше HIMARS – це високомобільні вдосконалені ракетні системи, які українці дуже ефективно використовують для покращення ситуації на полі бою.

До нього також увійдуть додаткові снаряди для реактивних систем залпового вогню та артилерійські боєприпаси.

  1. Ми хотіли б нагадати Путіну, що згодом він може виявитися нездатним утримати цю територію

Ми також збираємося продовжувати викривати російські плани, щоб світ знав, що будь-яка передбачувана анексія є навмисною, незаконною та нелегітимною.

І ми запроваджуємо санкції проти встановлених Росією маріонеток та проксі в районах України, які перебувають під контролем Росії.

Наприклад, лише минулого місяця ми запровадили санкції проти незаконно призначеного Росією мера Мелітополя, а також голови та заступників голови так званого уряду ДНР.

І що далі? Якщо Росія все ж таки продовжить свої плани з анексії, ми збираємося відповісти швидко і жорстко, в унісон з нашими союзниками та партнерами.

Росія зазнає додаткових санкцій і стане ще більшим світовим ізгоєм, ніж зараз.

Ми ніколи не визнаємо жодну нібито анексовану територію як таку, що належить Росії.

Ми підтримуватимемо зусилля щодо притягнення до відповідальності за насильницькі депортації, переслідування опозиціонерів та інші брутальні порушення прав людини, які здійснює Росія.

І ми хотіли б нагадати Путіну, що згодом він може виявитися нездатним утримати цю територію. Це не даність.

Українські військові працюватимуть, щоб повернути цю територію, а український народ чинитиме опір російському контролю і прагнутиме витіснити Росію, як він це робив останні п’ять місяців.

Росія вже припустилася серйозної помилки з цим вторгненням. Воно не досягло жодної з їхніх стратегічних цілей.

Коли вони вторглися в Україну, лише 4 із 192 інших членів ООН стали на бік Москви.

Тому міжнародне співтовариство, ми переконані, продовжуватиме відстоювати державний суверенітет.

Будь-які удавані спроби узаконити незаконне захоплення земель тільки погіршать ситуацію для Росії. І ми збираємося допомогти переконатись у цьому.

  1. Повернути американців додому

Сьогодні ми оголосили про низку заходів, вжитих адміністрацією Байдена-Гарріс для розширення набору інструментів, які уряд США використовує для стримування та припинення захоплення заручників і неправомірних затримань, які допоможуть повернути американців додому.

Сьогодні вранці президент підписав указ, який дає розширені інструменти, щоб допомогти повернути наших громадян додому.

Зокрема, він уповноважує агентства накладати витрати та наслідки, включаючи фінансові санкції та візові заборони на уряди та недержавні суб’єкти, а також на тих, хто надає їм матеріальну підтримку, які беруть участь у захопленні заручників чи неправомірних затриманнях.

Державний департамент також вводить новий індикатор ризику у свої рекомендації щодо поїздок, щоб інформувати громадян США про ризик неправомірного затримання іноземним урядом у шести країнах, які регулярно займаються такою практикою.

Цей новий індикатор приєднується до існуючого індикатора “K”. Таким чином, новий індикатор – це індикатор “D”.

Індикатор “К”, який охоплює ризик викрадення та захоплення заручників недержавними суб’єктами, а також низку інших існуючих індикаторів ризику для країни.

Ці дії демонструють непохитну відданість президента Байдена поверненню додому американських громадян, захоплених у заручники та несправедливо затриманих, і спробі допомогти запобігти тому, щоб більше американцям та їхнім сім’ям не довелося проходити через подібне жахливе випробування.

  1. Враховуючи те, що ви сказали про плани анексії Росії, якою є оцінка США візиту Путіна до Ірану і чому він вирішив здійснити таку незвичайну та ризиковану поїздку в цей час, щоб зустрітися з Верховним лідером?

Я дозволю Путіну говорити про те, чому він вирішив поїхати саме в цей час. Але я сказав би три речі про цю поїздку:

По-перше, вона показує ступінь ізоляції Путіна та Росії. Тепер їм доводиться звертатися по допомогу до Ірану.

По-друге, вона показує ступінь, в якому його власна оборонно-промислова база важко справляється з неспровокованою війною в Україні. Ми вже знаємо, що щодо високоточних боєприпасів та сучасних систем, танків, навіть літаків, у нього проблеми – особливо з мікроелектронікою – через санкції та експортний контроль. І ми вже знаємо, що навіть без цього його оборонна промислова база зазнає труднощів через темпи операцій в Україні.

І третє, він абсолютно не має наміру припиняти війну, сідати за стіл переговорів у дусі доброї волі та вести переговори про врегулювання з Зеленським. У нього всі наміри прямо протилежні, бо зараз він хоче піти та купити кілька сотень БПЛА, щоб продовжувати вести цю незаконну війну та продовжувати вбивати українців.

  1. Що США знають про зустріч, яку Путін провів в Ірані з Ердоганом, і що це може означати для відновлення експорту українського зерна?

Я дозволю їм самим розповісти про свої зустрічі. Я не знаю, що було на порядку денному.

Ми пам’ятаємо про переговори між Туреччиною, Росією та Україною щодо експорту зерна, і ми сподіваємося на прогрес у цих переговорах.

Але ми ясно дивимося на це. Ми чітко усвідомлюємо амбіції Росії. Ми чітко усвідомлюємо той факт, що в Чорному морі існує блокада.

Тому, хоч ми, безумовно, вітаємо лідерство Ердогана тут – і президент подякував йому за це лідерство – ми намагаємося знайти рішення шляхом переговорів, щоб вивезти зерно.

На жаль, йому навіть доводиться вести ці переговори, бо є блокада, яку Росія може припинити сьогодні. Вони можуть вивести свої кораблі із Чорного моря. Вони могли б випустити це зерно та полегшити багато проблем продовольчої безпеки не лише в Європі, а й на Близькому Сході, в Африці та інших регіонах світу.

Тому, повторюся, ми сподіваємося, що може бути досягнуто якоїсь угоди про вивезення цього зерна звідти, але ми не дивимося на це через рожеві окуляри з погляду успіху, якого вони зрештою зможуть досягти.

Єдине, що я хотів би додати до цього: Приємно бачити Україну за столом переговорів і так і має бути. Україна абсолютно точно має бути частиною будь-якого рішення, і її економіка не має постраждати більше, ніж вона вже постраждала внаслідок російської блокади.

  1. Україна нещодавно оголосила про розрив дипломатичних відносин із Північною Кореєю. Водночас, Росія оголосила, що відправить північнокорейських робітників на відновлення Донбасу в Україні. Який ваш коментар? Чи це порушення санкцій Ради Безпеки ООН?

Я не настільки експерт із санкцій, щоб знати, чи є ці дії порушенням резолюцій. Але, це просто показує ступінь, до якої Путін залишається в ізоляції. Тепер він змушений звернутися до Північної Кореї і до Ірану замість того, щоб просто зробити правильну річ для початку і закінчити війну.

І нарешті буде відновлення України. Але це вирішуватимуть самі українці, не росіяни, не північнокорейці, не хтось інший, а президент Зеленський та український народ. Вони вирішуватимуть, як їм відновлювати свою країну після цієї війни. І, очевидно, і ви чули, як президент говорив про це, ми збираємося бути там, щоби підтримати їх у цьому процесі.

Мета зараз – і ми не повинні забувати, що це таке – це продовжувати допомагати Україні захищатися від цієї агресії всередині їхньої країни, переконатися, що у Зеленського та українських озброєних сил є все необхідне, щоб продовжувати чинити опір і повернути свій суверенітет. Це те, що важливо зараз.

  1. Ви сказали, що Росія згодом може виявитися нездатною утримати території, які вона анексує. Що це означає з погляду зобов’язань США перед Україною? Чи йдеться про те, щоб підтримати якусь військову операцію для українців, щоб повернути територію, яку було відібрано? Чи це загальніша заява про дипломатичний тиск?

У нашій політиці немає жодних змін щодо допомоги Україні у самозахисті.

Зараз ми допомагаємо їм у навчанні, яке їм потрібне для роботи з деякими з цих передових систем та самими системами. Це не лише Сполучені Штати; це ще близько 50 країн. Цього тижня Остін збирається провести ще одну ітерацію Контактної групи по Україні, і я підозрюю, що ви побачите додатковий міжнародний внесок у допомогу українській безпеці.

І ми надаємо їм ці матеріали; навчання, якщо вони його потребують. Зеленський та його командування визначають, як вони це використовуватимуть. І ми бачили за останні, у це важко повірити, п’ять місяців – як українці, іноді одного й того ж дня, переходять в оборону в одних районах і наступ у інших. І ми бачили тільки за останній тиждень або два, і те, і інше, залежно від того, де ви знаходитесь.

Українці, безумовно, мають право не лише захищатись, а й абсолютно точно мають право переходити в контрнаступ усередині своєї країни проти російських військ.

Де і коли вони це зроблять, як вони це зроблять і які системи використовують – вирішувати їм. Наше завдання полягає в тому, щоб переконатися, що у них є інструменти та підготовка, щоб вони могли захистити себе.

  1. Байден оголосив минулого місяця, що він збирається направити ще два есмінці в Роту, Іспанія. Я думаю, що їхня кількість збільшиться з чотирьох до шести.

Цілком правильно.

  1. Чому президент посилає ці військові кораблі в Середземне море для захисту іспанського узбережжя – це країна, яка витрачає близько 1% свого ВВП на загальну оборону – у той час як Індо-Тихоокеанському регіоні, схоже, існує дедалі серйозніша загроза з боку Китаю? Хіба Іспанія не повинна втрутитися? Чи не повинні італійці чи французи патрулювати свої води, щоб ми мали свободу дій на іншому кінці світу?

Це одне з небагатьох питань, які я, ймовірно, колись отримаю, і які стосуються прямо моєї тематики.

Я служив молодим офіцером у медичній службі у кількох різних місцях служби.

Порт приписки – це місце, де зупиняється корабель.

Це не означає, що корабель знаходиться там лише для того, щоб плавати у водах Іспанії. І тому чотири есмінці, які зараз перебувають у Середземному морі, патрулюють Середземне море, і, чесно кажучи, іноді вони патрулюють Північну Атлантику. Просто їхня присутність в Іспанії – це те, що ми називаємо передовим розгортанням.  У нас є авіаносець та військові кораблі в Японії. Ми маємо кораблі, розгорнуті на Близькому Сході, в Бахрейні. Це просто місце, яке скорочує час та відстань, щоб доставити їх туди, де вони можуть знадобитися.

І це рішення президента додати двох есмінців до чотирьох, які там знаходяться свідчить про те, що президент говорив багато разів: Умови безпеки в Європі тепер інші; вони змінилися. Не змінюється, не змінюватиметься. Вони змінилися. І ми маємо відповідати цьому.

Це лише один з багатьох кроків, про які президент говорив у Мадриді та на G7, і які були зроблені для покращення нашого воєнного стану на східному фланзі НАТО. І деякі з цих кроків будуть постійними, крім цих двох кораблів, і їм знадобиться деякий час, щоб дістатися туди, щоб постійно базуватися там. Тож це відбудеться не завтра.

Але ми збираємося розмістити передовий командний елемент штабу у Польщі – вперше в історії. Ми збираємося зробити регулярнішими – рутиннішими – ротаційні розгортання сухопутних військ на східному фланзі.

Тому все це є невід’ємною частиною великих зусиль Сполучених Штатів, спрямованих на те, щоб переконатися, що ми здатні виконати наші зобов’язання за статтею 5 перед нашими союзниками по НАТО, особливо на східному фланзі.

  1. Але ми не робимо акцент на одному театрі воєнних дій на шкоду іншому?

Ви повинні робити і те, й інше. 60% ВМС США вже перебувають чи базуються в Індо-Тихоокеанському регіоні. У цій частині світу вже є потужний військовий потенціал. І ми не маємо наміру послаблювати цю увагу та енергію.

Ви чули, як Остін говорив про те, що Китай – це виклик для збройних сил Сполучених Штатів, і саме так вони до цього ставляться.

Погляньте на бюджет, який ми щойно представили на 23-й рік, і ви побачите глави та строфи про те, як збройні сили Сполучених Штатів дійсно намагаються переконатися, що вони інвестують у ті види можливостей, які нам знадобляться в Індо-Тихоокеанському регіоні, щоб протистояти цьому виклику.

Збройні сили Сполучених Штатів – це глобальна держава. І ви повинні бути зосереджені на різних регіонах і протистояти різним загрозам. Президент тільки-но був на Близькому Сході, бо це теж важливий регіон для наших інтересів національної безпеки. Ми можемо робити більше, ніж одне.

  1. Ви сказали про реакцію США на будь-які спроби анексії. Які варіанти дій доступні США?

У нас є додаткові санкції, які ми могли б застосувати. Ми можемо посилити ті, які вже діють.

Ми можемо й надалі намагатися ускладнювати, обмежувати можливості Путіна вести війну. Ведення війни – це дорогий бізнес.

Зараз – завдяки всьому міжнародному тиску – він уже стикається з інфляцією до 20%. Його імпорт упав на 40%. Російський фондовий ринок нещодавно впав приблизно на 30%.

Тобто це не обійшлося без витрат, і ми можемо збільшити ці витрати для нього.

  1. Чи очікуєте ви зробити щось із цього в найближчі кілька днів, тижнів?

Мені нема про що оголошувати сьогодні. Ми хотіли прояснити, що ми бачимо. І ми вже почали санкції щодо деяких з цих так званих офіційних осіб.

Ми просто хотіли прояснити для американського народу те, що ми бачимо, і дати зрозуміти Путіну, що нікого це не обдурить. Ми знаємо, що він просто здмухує пил зі старого сценарію 2014 року. І ми уважно стежитимемо за цим.

Справа не лише у Сполучених Штатах. Міжнародна спільнота також розуміє це. І ми повністю очікуємо, що наші союзники та партнери візьмуть участь у будь-якому додатковому тиску на Путіна.

  1. Ви давно кажете про те, що зміна клімату – це питання національної безпеки країни. Чи Ви розглядаєте це як надзвичайну ситуацію національного масштабу і чи вважаєте Ви, що заходи, які будуть оголошені, є достатнім сигналом для всього світу про те, що США справді серйозно ставляться до проблеми зміни клімату.

Я не збираюся випереджати будь-які оголошення про конкретні дії щодо клімату.

Пентагон відзначав не лише в цій адміністрації, а й навіть у попередній, що зміна клімату – це питання національної безпеки.

Ви вже починаєте бачити, як військові бази, такі як військово-морська база Норфолк, змушені інвестувати мільйони доларів, щоб спробувати покращити свою інфраструктуру через підвищення рівня моря. Тож це впливає на нашу інфраструктуру.

Це впливає на нашу готовність, тому що ви бачите це зараз навіть під час лісових пожеж, коли так багато національних гвардійців покликано на службу. І Бог любить їх за це, це важливі завдання та місії, але це відволікає від інших завдань та місій, коли йдеться про оборону Сполучених Штатів.

Це впливає на нашу власну готовність, тому що наші війська, моряки, морські піхотинці, льотчики, берегові охоронці залучаються для реагування на стихійні лиха, які стають дедалі гіршими через зміну клімату.

Зміна клімату створює нестабільність, яка призводить до відсутності безпеки в деяких місцях. Бойові дії в Сирії почалися справді внаслідок посухи. Таким чином, це може стимулювати військові місії і змушувати військових брати участь у них у тих місцях і в той час, коли інакше їм не довелося б цього робити.

Президент вважає, що це дуже важливе питання для нашої національної безпеки. І ми збираємося ставитись до нього саме так.

  1. Минулого тижня Джейк Салліван повідомив, що Іран готується навчити російські сили використати озброєні безпілотники в Україні, починаючи з цього місяця. Чи є у США ознаки того, що ці тренування вже почалися, чи що Іран дійсно передав Росії ці безпілотники?

У нас немає жодних ознак того, що продаж справді відбувся. І ми не маємо жодних ознак того, що на них проводилися тренування.

І я не хочу, щоб ми заплуталися у деталях. Я знаю, що це важливо. Ми не говорили б про це, якби це було не так. Але це показник того, наскільки відчайдушнішим стає Путін з погляду власної оборонної промислової бази та ступеня, в якій він хоче продовжувати вести цю війну.

Багато залежатиме від того, скільки ракет він купить, які можливості вони будуть мати. Але іранці мають можливість виробляти безпілотники всередині країни, і ці безпілотники мають смертоносний потенціал. Ми переконалися в цьому на прикладі атак, які вони робили в Іраку та Сирії проти наших військ та наших об’єктів. Тому ми уважно стежимо за цим, і ми серйозно ставимося до цього.

  1. Як швидко ми можемо побачити санкції проти людей чи країн, які, на думку США, відповідають за неправомірне затримання американців прямо зараз? І як це може вплинути на справи Бріттні Грінер чи Пола Уїлана?

Я не хочу випереджати час ухвалення рішення. Це не моя роль сьогодні. Це додаткові інструменти, які дає нам цей ІВ, включаючи можливість накладення додаткових санкцій.

Президент, як і раніше, сконцентрований на цих справах і перебуває у постійному контакті зі своєю командою з національної безпеки та з нашим спеціальним посланником президента у справах заручників у всіх цих справах.

  1. Минулого тижня Венді Шерман сказала, що на користь Ірану укласти угоду. “Вони отримають полегшення санкцій. Вони покращать свою економіку і знову продаватимуть свою нафту, а світові потрібна їхня нафта, тож вони зможуть отримати за неї хорошу ціну”. Чи розглядає Білий дім ослаблення санкцій для Ірану як спосіб зменшити ціни на бензин?

Адміністрація розглядає можливість повернення до JCPOA для запобігання одержанню Іраном ядерної зброї. Така мета. Президент говорив про це під час поїздки. Жодну проблему на Близькому Сході не буде легше вирішити, якщо Іран матиме ядерну зброю. Такою є мета іранської угоди.

Угода на столі. І тепер Іран має вирішити, чи прийме він цю угоду. Якщо вони ухвалять цю угоду, то полегшення санкцій буде її частиною, як це було раніше, до того, як попередня адміністрація вийшла з неї.

Але ціль, завдання, полягає в тому, щоб не дати Ірану отримати ядерну зброю.

  1. То як же ми повинні розуміти її заяву? Тому що вся стратегія президента під час його близькосхідного турне полягала в протидії Ірану, але її слова змушують думати, що, можливо, вони не такі вже й погані, якщо знизять ціни на бензин, що, очевидно, шкодить президенту в опитуваннях.

Очевидно, є потенційно непряма вигода, якщо вони підпишуть угоду і дійсно припинять обертати свої центрифуги, прийдуть у відповідність і дозволять собі повернутися в найжорсткіший режим інспекції, який будь-коли існував в рамках угоди про контроль над озброєннями, що включатиме потенційне послаблення санкцій, деякий економічний перепочинок для них, щоб потенційно робити щось на ринку нафти.

Але мета тут не в цьому. Мета полягає в тому, щоб спробувати запобігти появі у них ядерної зброї. Ось у чому мета. Це те, заради чого все починається.

  1. Ця заява Ірану про те, що вони можуть зробити ядерну бомбу, якщо захочуть, але вони ще не ухвалили такого рішення, пролунала після того, як Байден та прем’єр-міністр Ізраїлю публічно розійшлися у думках щодо кращого способу протидії Ірану. Наскільки тривожно, що Путін зустрічається з Іраном одразу після того, як Іран заявив, що вони можуть створити бомбу, якщо захочуть?

Я дозволю цим лідерам говорити про час цього візиту. Ми зосереджені на тому, щоби переконатися, що Україна може продовжувати захищати себе. І, очевидно, схоже, що потенційно їм доведеться навчитися захищатись від цих іранських безпілотників.

І як ви бачили під час поїздки на Близький Схід, президент зосереджений на інтегрованому, стабільнішому, безпечнішому Близькому Сході. І ви не зможете досягти цього результату, якщо Іран створить ядерну зброю. І сьогодні вони ближчі до цього, ніж п’ять років тому.

Президент розуміє це почуття терміновості, саме тому він хотів, щоб його команда провела переговори щодо цієї угоди. І зараз переговори завершено. Тож ми близькі до мети. Іран просто повинен погодитися ухвалити цю угоду, повернутися до виконання зобов’язань.

Це не вирішить усіх проблем. Якщо вони повернуться до дотримання вимог, підкоряться інспекціям і скоротять свої запаси, це допоможе вирішити більш нагальну проблему – їх зростаючий ядерний потенціал, але це не обов’язково вирішить проблему їхнього потенціалу балістичних ракет, що продовжує вдосконалюватися. Це не обов’язково вирішить проблему підтримки ними терористичних мереж у регіоні. Це не вирішить проблем загрози безпеці на морі в Перській затоці, які ми продовжуємо спостерігати з боку Ірану. І це не вирішить усіх проблем в Ємені, хоча ми раді цьому припиненню вогню.

Тож нам усе ще доведеться зосередитись на всіх цих інших питаннях, і саме тому поїздка президента була така важлива.

  1. Що конкретно нового у розвідданих, про які ви згадали? Адміністрація попереджає про фіктивні референдуми з весни. Херсон був названий у минулому як місце, де це може статися. То що нового ви побачили за останні кілька тижнів, чого ви не знали раніше?

Я маю бути дещо обережним у відповіді на це питання, тому що ми говоримо про деяких з розсекречених розвідданих.

Я б вказав вам на деяку конкретику в моїх вступних коментарях про деяких осіб, місця, про способи, як росіяни планують робити це в часі та просторі.

Це будуть узгоджені зусилля. І деякі з них йдуть паралельно із поступовими територіальними завоюваннями, які вони роблять. І деякі з цих проектів є відображенням розчарування від того, що вони не досягли такого успіху у територіальних завоюваннях, як у минулому.

  1. Але чи це більше схоже на поступове просування в цій теорії про те, що Росія намагається анексувати? Ми чуємо про це вже деякий час. Тому я намагаюся оцінити наскільки це відрізняється від того, що відбувається вже давно.

Те, що ми бачимо зараз, – це більш узгоджені, стратегічніші зусилля. І я думаю, що це все, що я можу сказати.

  1. Де знаходяться зусилля по пом’якшенню китайських тарифів і коли ми зможемо побачити деякі речі, які, як сказав Байден, очікуються внаслідок цього?

У мене немає нічого нового для вас сьогодні. Президент дивиться на це. Він хоче переконатися, що ухвалює найкращі рішення для американського народу та американської економіки. І я не збираюся випереджати його. Він ставиться до цього дуже серйозно, як і має бути.

  1. Чи слід нам чекати на заяви від ОПЕК чи Саудівської Аравії про збільшення видобутку нафти у зв’язку з візитом президента 3 серпня?

Я не збираюся говорити за ОПЕК. Вони приймають свої рішення. Я звернув би вашу увагу на те, що сказав президент, коли ми були в Джідді: що дискусії з енергетичної безпеки були дуже конструктивними, і що він очікує, що, можливо, в найближчі два-три тижні ми побачимо тут якийсь рух.

Тож ми просто спостерігатимемо за цим і подивимося, як усе піде.

ОПЕК+3 вже збільшила видобуток нафти на 50% – заплановані збільшення у липні та серпні; це було корисно – на додаток до 1 мільйона барелів на день, які президент виділив зі Стратегічного резерву.

Вся ця нафта допомогла стабілізувати ринок, і ціна, як і раніше, коливається в районі 100 доларів. Це тому, що ринок любить стабільність. І ось ці надходження створили своєрідний перепочинок для того, щоб ціни на нафту почали знижуватися.

Тож подивимося, куди це приведе. Дискусії як у GCC, так і на двосторонній основі із саудівцями були дуже конструктивними, коли йшлося про енергетику.

  1. Я зауважив, що у розкладі президента в останні два дні не було жодних публічних заходів. Він відпочиває після великих міжнародних поїздок?

Президент був дуже зайнятий. Якщо ви не бачите щось у публічному розкладі, це не означає, що робота не ведеться.

  1. Комітет з міжнародних відносин Сенату щойно представив резолюцію про прийняття Фінляндії та Швеції до НАТО, і, швидше за все, вони зроблять це до серпневих канікул. Чи можете ви сказати про важливість того, щоб це було зроблено до серпневої перерви? Чи є якесь повідомлення щодо, здається, 18 республіканців Палати представників, вчора ввечері проголосували проти необов’язкової резолюції щодо прийняття цих країн до НАТО?

Ми, безумовно, хочемо, щоб Фінляндія та Швеція були прийняті до Альянсу якнайшвидше. І тому ми з нетерпінням чекаємо на дії Конгресу, які дозволять це зробити, принаймні, з погляду Сполучених Штатів. Кожен союзник має ратифікувати угоду; ми не єдині. Але ми вважаємо, що в наших інтересах та в інтересах Альянсу, щоб приєднання цих двох країн відбулося якнайшвидше.

Це сучасні збройні сили, які ми добре знаємо. Ми проводимо з ними вчення, працюємо з ними; я сам працював із ними дуже, дуже давно. І вони мають неймовірний сучасний потенціал, який абсолютно точно допоможе зміцнити оборонні можливості НАТО і зробити значний внесок у виконання зобов’язання за статтею 5, які ми всі підписуємо, коли вступаємо до Альянсу.

Тому ми з нетерпінням чекаємо на це. Ми закликаємо Конгрес діяти якнайшвидше.

  1. Група “Поверніть наші родини додому” опублікувала заяву, в якій йдеться, що указ – це просто “виконавча дія Білого дому, спрямована на те, щоб дотримуватися чинного закону”. Група вважає, що президент має погодитись на зустріч із сім’ями. Чи він це зробить?

Я не маю в розкладі президента нічого спеціально для того, щоб поговорити з вами сьогодні. Вся команда національної безпеки віддана підтримці контактів із цими сім’ями, і ми проводимо з усіма ними регулярні обговорення. Наш спеціальний президентський посланець у справах заручників підтримує з ними регулярні контакти.

Ми знаємо, що вони страждають, що вони налякані, стривожені, що вони хочуть повернути своїх близьких додому, і президент також цього хоче. І цей указ дасть нам деякі додаткові інструменти у нашому арсеналі.

Чи вирішить він усі проблеми? Ні. Кожен випадок є специфічним, і ви повинні розглянути кожен окремо і зрозуміти, який шлях найкраще вибрати. Іноді громадське підвищення температури – це вихід. Іноді потрібно зменшити оберти. Іноді санкції можуть бути корисними. Іноді ні.

Кожен індивідуальний і кожен із них відрізняється. Бо знаєте що? Для цих сімей це також індивідуально. Вони просто хочуть, щоб їхні близькі повернулися додому, і президент також цього хоче.

Цей ІО – корисний додатковий набір інструментів, який ми матимемо в нашому арсеналі, щоб допомогти досягти цього.

 

Агія Загребельська

65% італійців згідно з результатами опитування були проти відставки уряду Драгі. Але парламент пішов проти волі власного народу.

І хоча Драгі таки отримав вотум довіри, але це радше поразка, ніж перемога.

Бо три партії, що входили до коаліції – не голосували.

Тепер з високою долею ймовірності Драгі виголосить промову перед парламентом і піде у відставку.

В найгостріший період кількох криз одночасно, в дуже поганій економічній формі, на межі втрати статусу третьої найбільшої економіки ЄС, в час паритету долара, кліматичних потрясінь, жорсткої зими попереду, без затвердженого бюджету на наступний рік Італія заходить у дострокові вибори

«Політика» перемогла здоровий глузд, інстинкт самозбереження, зір, вуха і мозок. Все.

Це настільки «тупо», що досі здається, що ось-ось має прилетіти Білий лебідь і все стане на свої місця.

Я не знаю, що італійський народ буде з цим робити, але те, що сьогодні говорив Драгі в парламенті перед голосуванням за довіру – правильне.

Його партнери по коаліції критикують його за поставки зброї Україні – Він в промові говорить, що він буде це робити і далі, бо так правильно

Так само по питанням внутрішньої політики.

І я згодна з його аргументами. Вони відповідають сучасним викликам і якнайкраще захищають інтереси італійського народу.

І він не готовий вчинити неправильно, так, як вимагають деякі його партнери по коаліції, щоб зберегти посаду.

Якщо коаліція не підтримує його план дій, значить він має піти у відставку, а італійський народ знов зробити вибір.

Італійський народ почув, зрозумів та підтримав Драгі, але партнери по коаліції – ні. Настільки, що навіть відмовилися дочекатися чергових виборів на початку наступного року.

Італія, яка to big to fail для ЄС, всупереч волі народу відштовхується для стрибка вниз. Це занурить єврозону в ще більшу турбулентність в час безпрецедентної енергетичної кризи.

Драгі офіційно оголосить про своє рішення піти у відставку в четвер вранці, повідомляє італійське інформаційне агентство Ansa.

 

Игаль Левин

В личке спрашивают, почему химеры работают по ночам. Отвечаю всем: потому что ночью комендантский час и мирняк сидит дома. ВСУ старается минимизировать жертвы среди своих граждан. Это р*сня может по ТЦ, больницам и школам среди белого дня древними советскими дурами жахать без разбора, ВСУ же воюют совсем иным образом.

 

Игаль Левин

Рассказываю про удары по Антоновскому мосту, сценарии деоккупации Херсона, о том, что означает, когда высшие эшелоны власти в Украине говорят о возвращении Крыма дипломатическими и военными методами, про уничтожение Керченского моста, запуск ВПК США для нужд фронта и многом другом.

 

Максим Ханик

Нынешнее поколение склонно считать себя умнее предыдущих.

…..

50 лет назад инструкция по эксплуатации машины показывала, как регулировать клапана двигателя.

Сегодняшнему поколению она объясняет, что не стоит пить охлаждающую жидкость.

 

(Размещено в 7:00)

Tomasz Sulima

20/07/2022

Charków, Ukraina. Mężczyzna trzyma za rękę swojego 13-letniego syna, który zginął w wyniku ostrzału miasta przez Rosjan.

Харків. Чоловік тримає за руку свого 13-річного сина, якого росіяни вбили в місті.

Fot. Reuters

 

Альфред Кох

На сто сорок седьмой день войны Путин убил мальчика в Харькове. Отец в оцепенении несколько часов сидел у тела сына и держал его за руку. Наверное, когда он ее взял, мальчик еще был жив. А потом рука начала медленно остывать.

Что скажет Шойгу про это убийство? Что это ложь и россияне никого не убили? Так вот же, фото. Куда дальше? Что скажет Лавров? Что география конфликта расширилась? Так нет, это Харьков, 60 км от российской границы. Что скажет Путин? Что это идет борьба с нацистами? И что, вот этот мальчик из русскоязычного Харькова – нацист? И его надо было убить? Он угрожал детям Донбасса?

Знаете что? Я уже, наверное, не смогу обрадоваться победе над путинской Россией. Какая к черту победа? Что это за победа… Вот завелся в степи бешеный шакал. Его выследили и застрелили. Победа? Да нет, просто санитарное мероприятие. Хочешь – не хочешь, а надо шакала найти и убить. Иначе он всю скотину перезаражает. Да и людей может покусать.

Путин – взбесившееся и выжившее из ума существо. Шойгу – трусливый и жалкий вор, тупой врун и фанфарон, напяливший на себя клоунский мундир в духе африканского бабуина с красной жопой, а Лавров просто безвольная тряпка и ничтожество. Что? Разве победить их доставит радость? Облегчение – да. Как после выполнения трудной, грязной, неприятной, но необходимой работы. Но радость? Вряд ли…

Какая такая радость, если между нею и мной вот этот детский труп? Как мне через него перешагнуть и обрадоваться? Какими же это надо обладать нервами, чтобы смочь это сделать? Конскими?

Сегодня министр обороны США на очередной встрече «Рамштайн 4» совершенно твердо заявил, что поддержка Украины со стороны США и Запада в целом непоколебима и надежды Путина дождаться момента, когда Запад «устанет» от войны – напрасны.

Ничего у Путина не выйдет. И не надейтесь, дорогие мои россияне. Я бы рекомендовал вам не Путина слушать, а почаще заглядывать в интернет. И читать западные газеты и сайты. Вот, например, вчера в Германии (это она по мнению кремлевских «стратегов» должна «устать» раньше всех) провели опрос общественного мнения.

Немцам задали вопрос: кого вы хотели бы прямо сейчас видеть в кресле канцлера Германии? И «уставшие» от войны немцы сказали, что министр экономики Роберт Хабек (31%) был бы лучше нынешнего канцлера Олафа Шольца (26%). А ведь это тот самый «зеленый» Хабек, который (в отличие от Шольца) настаивает на форсированном отказе от русского газа и усилении поддержки Украины, в том числе – тяжелым вооружением. А если сюда еще прибавить лидера оппозиции (тоже «ястреба») христианского демократа Фридриха Мерца (17%), то преимущество «партии войны» над партией «путинферштееров» станет подавляющим. Вот вам и «уставшие» от дорогого бензина немцы…

Если даже в Германии, где уже всем ясно, что впереди тяжелая зима и надо потуже затянуть пояса, поддержка Украины через почти пять месяцев войны остается такой высокой, то на что рассчитывает Кремль? Зачем он продолжает убивать детей? Кого он хочет напугать? На что расчет?

Денег у Запада – больше, чем у Путина. Тем более, что значительная часть его кубышки арестована. Оружие у Запада лучше и произвести он его может больше. Боевой дух у украинцев после вот таких убийств детей только растет. Тупик, Вован… Извини, но ты в жопе…

Иди, попроси солдат у Талибана. Похоже иранские имамы тебя вежливо послали к чертям собачьим… Знающие люди говорят, что они тебе даже беспилотников не дадут. Вообще, конечно, позорище… Страна Королева и Туполева не может произвести беспилотники… Это с таким количеством бабла, которое у них было! Понастроили яхт, накупили джетов, вилл, роллс-ройсов… И жидко обосрались… Дикие иранские волхвы в средневековых балахонах могут делать беспилотники, а Россия – нет…

И я даже знаю почему! Сегодня в Новосибирске хоронили замученного в ФСБ физика Дмитрия Колкера. Его с четвертой стадией рака посадили в тюрьму на период следствия. У этих конторских блядей возникли, видите ли, подозрения, что он выдал китайцам гос. тайну. Там, в тюрьме, он вскоре и помер.

 Значит так. Китайцы пригласили ученого выступить у них с лекциями. Он получил разрешение от ФСБ. Согласовал с ними текст лекции. Договорились, что читать лекцию будет по-русски и по бумажке. Для верности с ним послали офицера ФСБ, который сверял текст с тем, что произносил Колкер. Все совпало. Никаких замечаний. А по возвращении домой, этот козел написал на ученого донос. И больного, умирающего человека увезли из Новосибирска в Москву, в Лефортово. И какой ученый или конструктор будет для них после этого работать?

И да, когда он помер, эти твари сказали родным, что обратно увозить тело они должны за свой счет… Вот вам еще один труп. Присовокупите его к сегодняшнему харьковскому мальчику. Царствие им всем Небесное… Всем невинным жертвам этих животных. Путин. Шойгу. Лавров. Патрушев, Бортников. Кириенко. Набиуллина. Кого еще я забыл? Еще наверняка много кого.

Суд, приговор, веревка, мыло. Посмертная фотография для газет. Морда черная, язык вывалился, штаны обсосанные. Очень хорошо. И вот тогда я порадуюсь нашей победе. Прости меня грешного, Господи! Прости меня, Боже милостивый! Но я так хочу. Накажи меня, прокляни меня. Но я так хочу. Зачем мне врать? Да и не я одни так хочу, чего уж там… Нас много таких. Грешников…

Наше дело правое. Враг будет разбит. Победа будет за нами.

Слава Украине! 🇺🇦

П.С. А на фронте давно уже ничего не происходит. Русские наступают только у себя в телевизоре.

 

Дмитро Снєгирьов

Україна зустрічає американські MLRS і чекає на “ескалібури”, росіяни перекидають “Солнцепьоки” на Донеччину.

В Україну прибули перші системи залпового вогню MLRS M270, повідомив міністр оборони Олексій Резніков. “Вони складатимуть хорошу компанію для HIMARS на полі бою”, – зазначив голова відомства.

 Крім того, днями координатор Ради з нацбезпеки США і стратегічних комунікацій Джон Кірбі повідомив, що Сполучені Штати передадуть Україні додаткові системи M142 HIMARS.

На тлі постачань американської зброї, у Донецькій області зафіксовано використання РСЗВ “Торнадо-С”, з операційною дальністю  до 120 км.  “Торнадо-С” використовує снаряди калібру 300 мм. Вони оснащуються моноблочною чи касетною головною частиною. У другому випадку снаряд має 72 кумулятивно-уламкові елементи, що здатні вражати площу приблизно до  70  гектара. За інформацією з відкритих джерел, на початок 2022 року у противника було лише 20 таких  РСЗВ.

Крім того, зафіксована передислокація в район Сіверська термобаричної зброї —  важкі вогнеметні системи ТОС-1А  “Солнцепьок”.

Примітно, що тактика ракетного терору і обстрілів житлової інфраструктури використовується окупантами, як елемент військово-політичного тиску на цивільне населення. Таким чином створюється атмосфера страху і недовіри до дій центрального уряду.

Утім, варто зауважити, що  не вся російська зброя ефективна. Як показує практика, система протиракетної оборони на окупованій Луганщині досить слабка. Справа втім, що у росії немає систем, які здатні перехопити ракету HIMARS або MLRS.  Цим прекрасно користуються ЗСУ, завдаючи точкових ударів по складах з боєприпасами.

На відміну від уже згаданих російських Градів, Смерчів та Ураганів, які б’ють по площах, снаряди HIMARS і MLRS орієнтуються по GPS і завдають удару точно в ціль. Це дозволяє робити прицільні удари навіть з першого пострілу.

Крім того, Україна невдовзі має отримати й високоточні снаряди Excalibur. Цей снаряд має вражаючу дальність у 40 км та похибку у декілька метрів завдяки системі наведення з інерційної та супутникової навігації. Дальність стрільби активно-реактивним снарядом  залежить від  артсистеми. Зокрема, CAESAR із 52-каліберним стволом здатний вести вогонь з нього на 46 км, а PzH 2000 на 48 км.

В умовах контрбатарейної боротьби це дозволить отримати вагому перевагу над противником.

Попри успіхи, яких досягають ЗСУ за допомогою дальнобійної зброї, деякі військові експерти називали недоцільним використання HIMARS для ударів по складах, апелюючи до високої вартості одного пострілу.

Вартість пострілу HIMARS 110 тисяч доларів. За останні тижні системи HIMARS знищили близько 30 складів з боєкомплектами. Якщо припустити, що на одному складі, наприклад в Луганську, було 20 тисяч тон снарядів — то коментрі щодо недоцільності і високої вартості, як мінімум, зайві.

Наразі українська розвідка фіксує порушення логістики російської армії. Наприклад, передислокацію ешелонів з боєкомплектами з глибинних областей рф. Росіяни везуть снаряди з Читинської області — за 5,5 тисяч кілометрів до лінії фронту. Це говорить про те, що в окупантів проблеми.

Варто зазначити, що крім РСЗВ, ЗСУ використовують і дрони-камікадзе, які також досить ефективно допомагають знищувати запаси смертоносних снарядів.

Зараз ЗСУ використовують HIMARS М142. Головна перевага – система дозволяє запускати оперативно-тактичні балістичні ракети ATACMS. Залежно від модифікацій радіус дії становить від 140 до 300 км. Це фактично вся окупована територія Луганської та Донецької областей, плюс тилові бази забезпечення на території рф.

Залпу далекобійних ракет ATACMS достатньо, аби перетворити будь-яку базу окупантів з боєприпасами на відстані в 300 км практично в попіл.

Тепер ситуація може змінитися.

За оцінкою екскомандувача сил НАТО в Європі генерала Бена Годжеса, для повноцінного контрнаступу і звільнення окупованих територій українським Збройним силам необхідно щонайменше 50 установок HIMARS або їхніх аналогів.

Така кількість вже не виглядає нереальною, оскільки, окрім США, HIMARS та еквівалентні їм РСЗВ Україні пообіцяла також надати Велика Британія. І наразі в Німеччині українські бійці проходять тренінги, вивчаючи тактико-технічні можливості німецьких систем реактивно-залпового вогню.

Кількість HIMARS, які можуть використовувати ЗСУ, залежить від рівня підготовленості екіпажів.  Ми можемо отримати 100 установок, але якщо наразі у ЗСУ підготовлені не більше 20 екіпажів, користі від цього не буде. Саме цим зумовлена програма навчання українських військовослужбовців у Великій Британії, США, Німеччині та інших країнах НАТО.

Наразі Національна гвардія штату Нью-Йорк відправила до Німеччини 140 бійців приписаних до  27-ї піхотної бригади, де ті займуться підготовкою українських військовослужбовців.

Для ЗСУ – це можливість  у стислі терміни опанувати західну зброю, передусім РСЗВ і гаубиці калібром 155 мм. Крім того, навчання проходять і оператори дронів. В останньому пакеті військово-технічної допомоги Україні зазначається 700 дронів-камікадзе.

За оцінками спеціалістів, на озброєнні  окупаційної армії залишилося приблизно 1200 танків.

Якісне використання українськими бійцями нової західної техніки може кардинально змінити баланс сил у моменті матеріально-технічного забезпечення окупаційної армії.

3 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 5 (3 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Комментарии читателей статьи "BloggoDay 21 Jule: Russian Invasion of Ukraine"

  • Оставьте первый комментарий - автор старался

Добавить комментарий