BloggoDay 23 Oktober: Russian Invasion of Ukraine

Дайджест 23 жовтня 2024 р

 

(Оновлено 17:00)

Vladimir Pastukhov

Конечно, сейчас в Казани на встрече с лидерами БРИКС Путин шику-блеску даст, всех доведет до исступления и будет водить Си с Моди за нос ловко, далее – по тексту. Но, сказав все это, придется сказать и другое. Россия пока не выглядит сильно изолированной. И это оказалось для Запада той самой новой объективной реальностью, которая дана ему в  весьма неприятных ощущениях и которая будет теперь им переосмысляться вне зависимости от того, придет ли к власти в Америке Трамп или Харрис.

Я не ожидаю прорывных результатов от встречи в Казани, прежде всего потому, что мир в целом поставлен сейчас в режим ожидания (on hold), и никто ничего на  себе  рвать  пока всерьез не намерен. И тем не менее в целом надо признать, что Россия этот дипломатический раунд если не выиграла, то и не проиграла. Основная цель западной политики в отношении России после начала агрессии против Украины не достигнута. Точнее, она достигнута лишь частично —  Россия изолирована от Запада, и то местами. Что касается остального мира, то он либо проигнорировал призывы Запада, либо и вовсе, если речь идет о Китае, Индии, Турция, Иране, государствах Аравийского полуострова и даже, прости Господи, о Северной Корее, решил воспользоваться ситуацией в своих геополитических и просто узкокорыстных экономических интересах.

И  беда вовсе не в том, что Западу не удалось организовать эффективную экономическую блокаду России. Как раз в этом направлении сделано немало, чтобы подорвать в перспективе способность России полноценно развиваться.  Главная проблема в том, что Россию не удалось изолировать морально. Глобальный Юг остался в целом глух к боли Украины и к ее жажде сатисфакции и восстановления справедливости. Москва не стала для этой части мира нерукопожатной — со всеми вытекающими из этого экономическими и политическими последствиями. Это единственный, но очень важный успех Москвы. Все остальные ее маниловские планы по переустройству мира можно проигнорировать как очередную русскую социальную утопию. Даже если они и сбудутся когда-то, то Россия будет в этом «переустроенном» мире на подпевках в лучшем случае у Китая, в худшем – у Северной Кореи.

Но и имеющийся результат нельзя интерпретировать как успех кремлевской дипломатии. Ей руку поднял рефери, которой она не била. Этот народный хурал собрался в Казани не потому, что Россия сильна, а потому, что Запад оказался слаб. Запад на третьем году войны неожиданно осознал, что достиг предела своих рисков и предела своих возможностей.  К удивлению многих западных стратегов, мир действительно оказался многополярным, но сам по себе, а вовсе не потому, что этого захотел Путин. Просто Путин, как сломанные часы (застрявшие в XIX веке), случайно показал один раз правильное историческое время, и в итоге оказался на этом конкретном историческом отрезке противостояния в тренде, а Запад — не в тренде. И пусть это везение — чистая историческая случайность, но выводы делать придется. Думаю, вопрос о нанесении России быстрого стратегического поражения постепенно уходит в западной политической повестке на второй план. И, напротив, в Америке и Европе привыкают к мысли о том, что зима будет снова долгой. Предполагаю, что после американских выборов при любом их исходе нас ждут изменения в стратегических подходах.

А в чем же, спросите вы, неудача Путина, если все так хорошо-то? А в том, скажу я вам, что саммит в Казани напоминает мне обед в доме Карандышева (кстати, тоже дело было на Волге), куда распираемый тщеславем хозяин пригласил все сливки местного общества — Кнурова (Си), Вожеватова (Моди) и Паратова (Эрдогана). Однако, как  мы помним, такие вечеринки добром для карандышевых не заканчиваются: гости там попляшут, поедят, а потом вдоволь посмеются и уедут с заморскими цыганами, еще и Огудалову (Украину) с собою прихватят, оставив хлебосольного жениха с Робинзоном допивать горькую. Россия чужая на этом празднике жизни, который сама же и устраивает.

 

(Оновлено 16:00)

Обозреватель

Вадим Денисенко

Саміт БРІКС. На вихлопі буде повний нуль

Чому в Казань поїхав генсек ООН?

Гутереіш розуміє: це перший в  історії ООН конфлікт такого масштабу,  де ООН взагалі не бере участі у мирних переговорах. Він не може не розуміти, що Росія свідомо це робить, вимагаючи Ялту -2 і новий поділ світу.  Він точно не хоче стати тим про кого скажуть: він поховав ООН. Тому він і поїхав в Казань.

Наша проблема в тому, що ми не можемо послати його, як Ізраїль і оголосити персоною нон-грата. Але й толку від нього буде стільки ж, скільки й від мирних ініціатив Папи Римського. Гутереіш не за Путіна. Він прикриває свою задницю, сподіваючись, що на якомусь етапі ООН таки долучать до переговорів.

Що хоче Китай в Казані?

Брікс сьогодні — це виключно декларвтивна структура. В ній нема економіки і в ній неможлива спільна єдина глобальна політика в силу протиріч в цілях країн-учасниць.

Головне питання цього саміту — розмови про створення фінансового інструменту альтернативного долару на базі національних валют. Але це можливо лише в тому випадку, якщо Китай буде перетворювати себе на глобального фінансового гравця, альтернативного долару. На це Росія в принципі вплинути не може, адже 80-85% валютних розрахунків РФ — це юань (скільки золото поки сказати складно).

Щодо України, то Китай і далі просуватиме свій мирний план, очікуючи переговорів з США. Власне, час проведення самого саміту — за два тижні до виборів в США, не передбачає якихось рішень по Україні.

Індія

Індії потрібна дешева нафта і коридор Північ -Південь, який зараз має серйозні проблеми, повʼязані з ускладненням ситуації загострення протистоянні Іран-Ізраіль. Індія грає в перспективу плюс 20 років і хоче перетворитися в глобального гравця в середині 21 століття. І дешева російська нафта — один з елементів цієї стратегії. Україна в цій грі особливої ролі для індусів не має.

В цілому можна продовжувати аналіз по іншим країнам, але суті саміту це не змінить. Єдиним його досягненням для РФ буде те, що Путін продемонструє, що він не в ізоляції. Ніяких інших рішень там не буде. І головне, БРІКС не має жодних шансів на те, щоб зараз перетворитися на політичний чи воєнно-політичний союз.

 

(Оновлено 15:00)

Касьянов.ком

Мені здається, ми втрачаємо Україну просто зараз. Через місяць, два-три вони втечуть, а ми залишимося. Усі ці інваліди-прокурори, депутати-дегенерати, генерали-крохобори — здається, всі вони вже мають рахунки в німецьких і французьких банках, звідки так легко бути патріотами. А нам залишиться знову об’єднуватися, як у 2014 році, зупиняти бронетанкові колони, як у 2022 році, вирізати окупантів, і сподіватися на краще. Я не проти. Я звик. Але — хто винен? І які ми маємо зробити висновки? Адже неможливо постійно, рік від року наступати на одні й ті самі граблі. Чи можливо? Тоді це просто кінець.

 

(Оновлено 12:00)

Александр Коваленко

Применение РОВ Shahed-131/136/“Гербера”, fpv-дронов и ББ “Ланцет” за три недели октября…

За три недели октября 2024 российские оккупанты применили 1 178 дронов-камикадзе Shahed-131/136/“Гербера”, из которых только 51 достигли цели, то есть, сбито было 96% средств поражения данного типа.

Стоит отметить, что это на 30% больше воздушных средств, чем было использовано за первые три недели сентября – 856. При этом показатель попаданий дронов-камикадзе, не смотря на такой разительный рост на 322, практически не изменился.

Непосредственно за саму третью неделю октября РОВ применили 662 дрона-камикадзе Shahed-131/136/“Гербера”, что более чем два раза больше чем за третью неделю сентября — 301.

Следует понимать, что в числе этих налётов присутствуют дроны-приманки “Гербера”, “Пародия” и их аналоги, более дешёвые и призванные отвлекать внимание ПВО. В таких дронах-приманках оккупанты размещают кустарные «линзы Люнеберга», имитирующие собой объект сопоставимый с дроном-камикадзе «Герань-2». А потому, в статистике, присутствуют не только дроны-камикадзе, но и эти дроны-приманки идентифицировать которые в кротчайшие сроки сложно.

В какой пропорции? Пока ответа на этот вопрос так и не появилось, но согласно предварительной информации пропорция превышает показатель 1 к 1.

Применение РОВ fpv-дронов.

В течение третьей недели октября российские оккупанты применили более 3,2 тыс fpv-дронов. Фактически, за три недели месяца этот показатель превысил 9,5 тысяч и с учётом погрешности составил до 10 тысяч, или, в среднем, более 470 в сутки. Кроме того, в октябре был установлен новый абсолютный рекорд применения fpv-дронов противником – более 740 за сутки. В прошлый раз абсолютный рекорд суточного применения fpv-дронов противником фиксировался в сентябре, более 700 ед.

Не исключено, что в октябре может быть установлен абсолютный рекорд применения fpv-дронов за месяц – около 13 тысяч.

ББ “Ланцет”.

Барражирующие боеприпасы “Ланцет” за третью неделю октября в очередной раз показали крайне низкий показатель применения, который был даже ниже 5 единиц в сутки! Напомню, что в сентябре ББ “Ланцет” так же продемонстрировали очень низкий показатель применения. Редкие дни были, когда в течение суток применялось более 5 боеприпасов данного типа.

С учётом второго месяца такого низкого показателя применения ББ “Ланцет” не исключено, что с их производством могли возникнуть серьёзные проблемы, либо российское командование решило отказаться от дорогих ББ “Ланцет” в пользу более дешёвых fpv-дронов и применяют “ланцеты” для поражения особо “жирных” целей, за пределами возможностей fpvшек.

Выводы.

Три недели октября продемонстрировали рекордную интенсивность применения Shahed-131/136/“Гербера”. Но, при этом, эффективность ударов этой компонентой, не смотря на рост применения, не превысила 4%. Кроме того, подтверждается, что не менее половины, а то и более от общего количества применяемых дронов-камикадзе это приманки, имитирующие Shahed-131/136.

Сохранился стабильно высокий уровень применения fpv-дронов, а так же рост показателей. Как и ожидалось, введённые Китаем ограничения на поставки fpv-дронов пока не демонстрируют своего эффекта, поскольку россия могла сделать запасы этих средств поражения, которые могут сократиться к концу года. Тогда и следует делать выводы о том, подвержена ли россия ограничениям в вопросе поставок китайских fpv-дронов или это был фарс от Пекина.

ББ “Ланцет” – применение данных средств поражения показало в течение трёх недель октября уже стабильно низкий показатель.

 

(Оновлено 11:00)

YIGAL LEVIN 🇮🇱🇺🇦

Генсек ООН Гутерриш прибыл в Россию с неанонсированным визитом. Напомню, что он отклонил приглашение Украины на первый глобальный саммит мира в Швейцарии, но в Россию нашел время и желание приехать.

В этом нет ничего удивительного: вечный комсомолец Гутерриш, как и многие западные левые, вырос и был воспитан в парадигме антиимпериализма и антизападных взглядов. Тема «хищных США» и других англосаксов глубоко укоренилась в его сознании.

Однако дело даже не в этом, а в том, что ООН — это далеко не нейтральная структура. Там есть Совет Безопасности, в котором Россия занимает одно из постоянных мест. Глобально ООН была создана для контроля над мировыми процессами ведущими державами.

Суть в том, что СССР больше не существует, и одной из крупных ошибок было признание России его правопреемницей. Это решение авансом наделило дикую страну, ничего не дающую развитому миру, но с бандитским режимом, огромными правами и индульгенциями.

Гутерриш, который часто гавкает на Израиль и редко упоминает о том, как Россия разрушает города и убивает мирных жителей в Украине, просто приехал на встречу с хозяином, ничего больше.

Напомню, что этот самый Гутерриш 2 октября был объявлен Израилем персоной нон грата, ему запрещен въезд в страну. На фоне его визита к Путину это решение кажется максимально верным.

Будем честны: ООН необходимо реформировать или заменить не мировыми структурами, а блоками и альянсами, как это было в XIX веке. Идея мирового правительства и объединенного человечества, безусловно, звучит привлекательно, но в нынешнем виде она утопична.

ООН была создана в эпоху двух миров: капиталистического мира во главе с США и социалистического блока во главе с СССР. Второй мир рухнул, СССР больше не существует и никогда не возродится. Следовательно, нет необходимости в старых архитектурах безопасности — они не отвечают вызовам времени и устарели.

Впереди, вероятно, мировая война с применением ядерного оружия. Эта война будет решать два ключевых вопроса: кто будет доминировать в освоении космоса (ключ к многовековому развитию и ресурсам) и какая система правления одержит верх.

Будут ли это автократии, где власть принадлежит генсекам, аятоллам, любимым товарищам и диктаторам, или победит «аномалия» человечества — демократия? Не стоит забывать, что демократия — это по-настоящему аномалия, явление которое, по сути, не должно было случиться.

Гутерриш, воспитанный в социалистической партии, рассматривает демократию не как ценность или уникальное достижение, а как привилегию господствующих классов, недоразумение в истории человечества.

 

(Оновлено 10:00)

BBC News

Генсек ООН Гутерриш прибыл в Казань на саммит БРИКС. Ранее Украина заявила, что визит наносит ущерб репутации ООН

Генеральный секретарь ООН Антониу Гутерриш прибыл в Казань на саммит глав государств БРИКС, в котором в числе прочих принимают участие Владимир Путин, лидер Китая Си Цзиньпин и премьер-министр Индии Нарендра Моди.

Ранее Украина резко раскритиковала решение Гутерриша принять участие в казанском саммите, назвав его «наносящим урон репутации ООН».

«Генсек ООН отклонил приглашение Украины на первый Глобальный саммит мира в Швейцарии. Но при этом он принял приглашение на саммит в Казань от военного преступника Путина. Это неправильный выбор, который не помогает делу мира», — было сказано в заявлении МИД Украины, опубликованном в сети Х (бывший твиттер).

Накануне визита официальный представитель Гутерриша заявил, что генсек ООН в четверг намерен встретиться с Путиным, чтобы обсудить пути окончания войны в Украине.

BBC News

Президентские выборы в Беларуси назначены на 26 января

Такое решение принято на заседании Палаты представителей Национального собрания страны, сообщает государственное информагентство БелТА.

Согласно законодательству Беларуси, дату выборов президента назначает Палата представителей по предложению Центральной избирательной комиссии.

Действующий президент Беларуси Александр Лукашенко, который находится у власти уже 30 лет, в феврале этого года заявил о своем намерении снова баллотироваться на пост президента в 2025 году.

Предыдущие выборы президента Беларуси в 2020 году привели к массовым протестам против фальсификации выборов.

По официальным данным, победу одержал Лукашенко, однако независимые подсчеты показали, что на самом деле президентом страны была избрана оппозиционный кандидат Светлана Тихановская. Западные страны тогда не признали результаты выборов в Беларуси.

 

(Оновлено 9:00)

Александр Кочетков

ЧОМУ УКРАЇНА НЕ ПЕРЕМАГАЄ?

Мені випало бути зацікавленим свідком і маленьким гвинтиком у набутті і становленні незалежності України. Зараз таке відчуття, що можу бути присутнім, не дай Боже, і на похоронах незалежної України.

Зараз час все називати своїми іменами: ми програємО цю війну за існування. І не тому, що українські воїни не хочуть боронити країну або не вміють воювати. Навіть ворог визнає, що українські бійці — найкращі, і він дуже хотів би мати їх у своїх лавах під час воєнного підкорення Європи. І не тому, що українці не готові віддавати останнє задля перемоги.

Ні, наша країна у її сьогоднішньому суспільному стані з наявним політичним і військовим керівництвом просто не здатна перемагати ворога, який переважає і у чисельності, і у ресурсах.

Скажу просто: ті, хто нас зараз очолює — і на фронті, і у тилу — надто тупі, жадібні і самозакохані для того, щоб перемогти російську недоімперію.

Розумні росіяни (так-так, там є не тільки Захарова зі Скабєєвою) порівнюють свою країну з бульдозером. Він у їхньому уявленні старий, смердючий, з нього постійно тече мастило, він димить і постійно ламається, але суне уперед. Руйнуючи будинки і міста, без розбору давлячи чужих і своїх, живих і мертвих. І бульдозерист на ньому — повний моральний виродок, людожер з ностальгією за радянщиною, він кермує не за правилами, але ж таки кермує у той бік, куди збирався. Тому цей оскаженілий бульдозер дуже повільно, з шаленими втратами, але потроху згрібає Україну з політичної карти світу. Бо Україна — це не машина, а конструктор, набір запчастин, майже не з’єднаних між собою. При цьому, керувати ним намагаються за тими ж гнилими радянськими підходами.

Якщо два роки тому подібні сентенції виглядали натужною імперською маячнею, то зараз вони перетворюються на реальність. Після провалу кремлівського бліцкригу і болючих поразок перших місяців війни росія серйозно перебудувалася у тій частині, що працює на війну.

Там рекрутують в свою армію більше, ніж ми виводимо з ладу за той же час, тобто, агресорів стає більше, на «м’ясні штурми» цілком вистачає. І озброєння вони почали виробляти достатньо для ведення наступальних дій. А якщо починає не вистачати, то таки домовляються з якоюсь північною кореєю і про зброю, і про самих північнокорейців.

А в нас — не виходить. Ні виробляти, ні домовлятися про стільки, скільки треба.

Бо виробництво для наших очільників — це щось таке, в чому складно розібратися, зате легко можна вимагати хабар за якійсь марний дозвіл ще до початку діяльності. За таких умов виробництво не стартує.

Про наші методи мобілізації всі все знають. Один приклад: в великих містах ресторани платять воєнкоматам, щоб ті не влаштовували облави біля їхніх закладів і не відлякували клієнтів. Проте, якщо хтось з грошима потрапив під примусову мобілізацію, то на першому етапі, як правило, можна відкупитися. Правда, сума починається від 20.000 доларів. На селі ресторанів нема, відкупатися нема кому, забирають всіх, хто підпадає під призов.

А щодо взаємодії з партнерами, то в нас не виходить, зокрема, і тому, що наше керівництво, президент В. Зеленський перш за все, взяли собі манеру аля путін-лайт: вимагати на межі шантажу і не пам’ятати про власні попередні обіцянки.

На Заході так не можна. От різні українські очільники обіцяли під час минулорічного контрнаступу вийти на берег Азовського моря? Так, і навіть більше обіцяли. Зараз в Україні на офіційному рівні старанно роблять вигляд, що нічого такого не було, а якщо й було, то це партнери недовиконали. І тут, з курячою пам’яттю нашого населення, це проходить. А на Заході — все пам’ятають. І якщо пообіцяв і не виконав, то ти вже не новітній Черчилль, якому аплодують стоячи, а черговий безвідповідальний фантазер з пострадянської чорної діри.

Цей шлях від улюбленця вільного світу до надокучливого збирача пожертв долається дуже швидко. Дехто навіть не встигає помітити, що майже приїхали.

І воюють наші генерали як у маленькій, але радянській армії. На верхньому рівні на втрати не зважають. Чисто радянський наказ «Ні кроку назад!» став практично повсякденним і не пов’язаним з реальною фронтовою ситуацією. Тому українські втрати зараз близькі до російських. Бахмут, Авдієвка, плацдарм у Кринках… «Кримська операція» — з того ж сумного переліку. У політичному сенсі це те, чим наш президент може козиряти під час закордонних презентацій «Плану перемоги», але у воєнному сенсі у Курській області — вкрай складно і буде ще гірше.

На початку вторгнення Україна воювала зовсім не так. Бо тоді генерали з радянською звивиною під кашкетом принишкли і не втручалися. І політичне керівництво не вимагало від бійців героїчно гинути під ворожими ФАБами, щоб ця жертовність ставала основою самопіару і самовпевненості нашої влади.

Тому зараз найкращий варіант — призупинення бойових дій. Умови цього миру — Стамбульського чи Ер-Ріядського або ще якогось — гарантовано будуть принизливими для України, з практичною (не юридичною) втратою територій та іншими поступками. На це можна піти лише за умови, що вимушений ганебний мир стане непереборним поштовхом до повного перезавантаження української суспільно-політичної системи. Власними силами або під зовнішнім керуванням, але тільки таке радикальне перезавантаження дозволить Україні не зникнути під бульдозером недоімперії.

Між іншим, деякі наші партнери на це і сподіваються. Головне, щоб українське суспільство твердо затямило: продовження того, що зараз — це поразка у війні з повним руйнуванням багатьох наших міст і загибеллю сотень тисяч українців на фронті і у тилу. Поразка не через місяць, не через рік, але ще при житті більшості з нас.

Ми мали шанс перемогти швидко і відносно малою кров’ю. Потрібно було стати антіросією не у гаслах, а насправді. Начебто щось таке промайнуло на початку. Але далі не відбулося.

Не зможемо змінитися так, щоб свобода, відповідальність, справедливість і спрямованість у майбутнє стали нашими життєвими принципами — втратимо Україну. А разом з нею будуть знищені і ті, у кого вона у серці, а не у кишені.

 

(Оновлено 8:00)

Костянтин Машовець

Огляд…

Лиманський напрямок ми нещодавно розглядали, тому сьогодні Куп’янський напрямок, а саме — смуга дії правого флангу угрупування військ (УВ) противника «Запад»…

На завершення — деякі висновки, щодо оцінки загального розвитку ситуації як на Куп’янському, так й Лиманському напрямках.

На даний момент, очевидно, командування УВ «Запад» противника на Куп’янському напрямку реалізує задум-план якоїсь оперативно-тактичної наступальної операції. Її головною метою, скоріш за все, є вихід військ противника на барьєрний рубіж по річці Оскіл на максимально можливій по фронту ділянці. Ймовірно, напрямком головного удару в цій операції, який явно наносить 1-а танкова армія (ТА) противника,  його командування обрало загальну дирекцію Крохмальне — Глушківка.

Окрім цього, ймовірно, в разі сприятливого для противника розвитку ситуації, його командування прийме рішення, щодо подальших дій по відношенню до самого м.Куп’янськ та цілком ймовірно — у бік с.Борова.

  1. Спочатку про склад сил й засобів противника, які власне й діють на Куп’янському напрямку:

— 1-а танкова армія (ТА), діє на Куп’янському напрямку всіма своїми трьома дивізіями — 2-ю «таманською» мотострілецькою дивізією (мсд), 4-ю «кантеміровською» танковою дивізією (тд), 47-ю тд, а також 27-ю окремою мотострілецькою бригадою (омсбр) + звісно, різнорідний комплект військ (сил) частин й підрозділів прямого армійського підпорядкування (у сенсі, штабу армії).

— Частина сил 6-ї загальновійськовою армії (ЗВА) зі складу «Ленинградского военного округа» (ЛВО). Діє на цьому напрямку вона силами 69-ї мсд (десь до половини дивізії, точніше — до двох мотострілецьких полків\мсп) й пара мотострілецьких батальйонів (мсб) 25-ї омсбр. Є ще якісь загін типу БАРС (№9), штибу «ленинградских добровольцев», обсягом до батальйону, але ймовірніше — до 2-х рот неповного складу…

— Також, тут оперує й частина сил 11-го армійського корпусу (АК) зі складу берегових військ Балтійського флоту (БВ бфу). А саме — 2 мотострілецьких полка (мсп) + 1 мсб. Причому, полки, очевидно територіальних військ, або так званого «мобрезерву», бо основні сили (штатні полки його 18-ї мсд) + 7-й окремий мсп 11-го АК, зараз розгорнуті на Харківському напрямку та частково у Курській області ри-фи…

— Ну й зустрічаються тут також формування «окружного подчинения», маються на увазі різнородні з’єднання, частини та підрозділи, які діють на цьому напрямку у вигляді «зведених тактичних груп» + до 3-х мотострілецьких батальйонів (мсб) зі складу 20-ї ЗВА, які оперують у суміжній із смугою 1-ї ТА зоні…

Щодо оцінки їх бойового та численого складу (так званого, БЧС), то у різних джерелах вони достатньо різняться. Одні враховують втрати противника на цьому напрямку, протягом останнього часу, інші дають дані лише станом на якусь дату. Особисто я схильний до таких цифр…

— Особового складу (о\с) — приблизно до 34 — 34.5 тисячі «тушок», це з урахуванням поповнення, яке заїхало протягом крайніх двох тижнів, але без чисельності оперативного резерву.

— Танків — до 430-и одиниць, що для цієї орави, до складу якої входить як мінімум дві танкових дивізії (на рахуючи танкових полків та батальйонів зі складу мотострілецьких частин та з’єднань) є явно не кращим показником…

— Бойових броньованих машин (ББМ), всіх типів та зразків, включно із бронеавтомобілями та тягачами типу МТ-ЛБ — приблизно 710-715 одиниць. Також, не особливо багато…

— Артилерійських систем (АС), починаючи з калібру у 100-мм та із додаванням 120-мм мінометів — до 475-480 «стволів»

— Реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) — біля 160-и одиниць

Всього, кількість реактивної та ствольної арти разом на окремо взятому Куп’янському напрямку, також — не так щоб велика, особливо у порівнянні із показниками інших напрямків, де противник також активно наступає. Наприклад, на Покровському напрямку він має більше як 1000 одиниць…

— Особливістю саме Куп’янського напрямку є незвично значна кількість пускових установок (ПУ) оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК), які працюють в інтересах військ правого флангу УВ противника «Запад». Кількість цих ПУ у складі відповідних «зведених тактичних груп» російських РВ оцінюється у 12-14 одиниць ПУ, але я все ж-таки схильний до цифри — 8-10 одиниць…

— Ну й авіаційний компонент — в середньому, протягом доби противник залучає до дій в інтересах цього угрупування приблизно до 8-10 «бортів» зі складу своєї армійської (АА) та оперативно-тактичної авіації. Зазвичай, з них обов’язково — до 1-2-х пар фронтових бомбардувальників типу Су-34М\НВО, які наносят удари фугасаними авіаційними бомбами (ФАБ-ми) із так званим «универсальным модулем планирования и коррекции» (УМПК), або як їх називають зазвичай — КАБ-ми…

  1. Тепер, про поточну ситуацію й певні проміжні висновки…

Протягом 2-х крайніх тижнів, противнику на Куп’янському напрямку, очевидно, вдалося досягнути в тактичній зоні достатньо відчутних успішних результатів. Хоча, звісно, не все йому там вдається так, як йому хочеться (чи краще сказати, як він собі напланував), зокрема:

— По напрямку Синьківка — Петропавлівка, противнику (очевидно, силами кількох мотострілецьких батальйонів 25-ї омсбр) вдалося обійти Синьківку із заходу та просунутись до річки Гнилиця, вздовж залізниці, вже за опушкою лісового масиву.

Очевидно, на цьому напрямку, противник спробує протягом якогось найближчого часу «занести» свій фланг східніше й перерізати пару просілкових доріг, які ведуть у Синківку з півдня… а також вийти до Осколу, навпроти с.Голубівка, яка знаходиться на правому його березі…

Мета цілком зрозуміла та «читаєма» — комбінованими атакуючими\штурмовими діями, як із заходу (південного заходу), так й з боку Вільшани, звідки діють підрозділи не тільки 25-ї омсбр, а й зі складу 11-го АК, вибити наші передові підрозділи, які обороняються у районі с.Синьківка й примусити їх відступити у бік Петропавлівки.

— По напрямку Іванівка — Степова Новоселівка та Кислівка — Степова Новоселівка, противнику нічого суттєвого поки добитися не вдалося, не дивлячись на численні атаки та штурми, протягом періоду, який ми оглядаємо.

Ймовірно через те, що командування 1-ї ТА змістило напрямок застосування своїх основних зусиль трохи південніше на напрямки Табаївка — Глушківка та Піщане (нижн.) — Кругляківка.

Однак, скоріш за все, діючі по цьому напрямку сили та засоби противника (це 47-а танкова дивізія, її 272-й мсп та 153-й тп), а також протягом якогось найближчого часу відновлять активні наступальні дії, причому ОДНОЧАСНО із силами та засобами 6-ї ЗВА та 11-го АК, які діють по напрямкам Вільшана — Петропавлівка та Першотравневе — Петропавлівка.

Це буде залежити від того, чи вдасться 25-й омсбр противника прорватися ще глибше ЗА с.Синьківка й від результатів дій  з’єднань 1-ї ТА південніше, по напрямку Піщане (нижн.) — Глушківка та у бік Новоосинове.

Явно, 47-а тд, 25-а омсбр та оперуючі на цій ділянці інші сили 6-ї ЗВА й 11-го АК мають за головну мету (найближче завдання) вийти на рубіж Петропавлівка — Новосинове, із захопленням Степової Новоселівки, Піщане (верхн.), Петропавлівки та Новоосинового. Із можливістю подальшого просування до Курилівки та Ківшарівки (по можливості)…

Загалом, поки у смугах дій цих тактичних груп УВ «Запад» противнику вдалося досягнути достатньо обмежаних тактичних успіхів, Однак, безумовно, із виходом його передових підрозділів до р.Оскіл в районі с.Кругляківка (в районі розбитої переправи у Синькове), варто найближчим часом очікувати різкої активізації цих сил й засобів противника по вищеназваним напрямкам.

Адже, очевидно, командування противника докладе максимум зусиль, аби мінімізіувати розміри та обсяг «відрізаної» (північної) частини нашого плацдарму на р.Оскіл й створити для себе найзручніші умови для захоплення Куп’янська — Вузлового й ліквідації цієї частини нашого плацдарму.

— Ну й звісно, головним результатом противника на Куп’янському напрямку, явно, варто вважати його вдалий тактичний прорив по напрямку , спочатку Табаївка — Піщане (нижн.) й далі Піщане (ніжн.) — Кругляківка та практично вихід до берегу р.Оскіл в районі цього селища силами 2-ї мсд (1-й та 15-й мсп, 1-й тп), підсиленої окремими підрозділами 4-ї тд (зі складу її 423-го мсп), а також 47-ї тд (352-й мсп), які діють по напрямку Табаївка — Новосинове, Табаївка — Піщане (верхн.), намагючись забезпечити тактичні фланги цього прориву.

Противник тут, на відміну від ділянок цього напрямку, розташованих північніше, активно застосовує атакуючі\штурмові підрозділи та групи у досить щільних бойових порядках, із достатньо значною кількістю бронетехніки. Не рідкість, коли на цих ділянках  він атакує із застосуванням 10-12 одиниць бронетехніки, фіксувався випадок, коли її нараховувалось до 20-22-х одиниць…

По суті, на цьому напрямку українські війська мають справу з такою собі методою противника, під умовною назвою «таран», коли противник за рахунок ущільнення бойових порядків своїх передових підрозділів й створення «роздавляючої» переваги у силах та засобах, в тому числі, шляхом концентрації бойової техніки та особового складу, намагається проламати «в лоб» передові позиції українських військ. Й бува, досягає певних результатів у цій справі…

— Окрім цього, очевидно, варто згадати й смугу дії 4-ї тд противника, де йому вдалося форсувавши р.Чорний Жеребець в районі Андріївки, просунутись по напрямку Джерельне — Вишневе. Тобто, у бік с.Борова… Підрозділи 12-го танкового полку та 423-го мотострілецького полку цієї дивізії, які діють по цьому напрямку, очевидно, найближчим часом спробують просунутись у бік Першотравневе та Зелений Гай, розвиваючи свій успіх…

Штурмові підрозділи цієї дивізії, також активно атакують передові позиції українських військ в районі Стельмахівки, по напрямку на Лозову, явно намагаючись зайти на тили наших підрозділів, які обороняються південно-західніше с.Берестове.

  1. Отже, що все це означає у оперативно-тактичному сенсі…?

На даний момент прослідковується цілком очевидний зміст задуму командування противника…який умовно можливо розділити на 2 основних етапа…

— етап прориву

— й етап стискання…

Сенс першого, явно, полягає у швидкому та «сокрущающем» прориві дивізій 1-ї танкової армії (ТА) противника до р.Оскіл на максимально можливій по фронту ділянці. Й таким чином, відрізання північної, меншої частини нашого плацдарму на цій річці, від основної, південної частини…

При цьому 47-а тд 1-ї ТА й сили й засоби зі складу 6-ї ЗВА та 11-го АК грають допоміжну «партію», попередньо намагаючись ОДНОЧАСНО із проривом 2-ї мсд та 4-ї тд поступово витісняти наші війська у північній частині плацдарму максимально західніше.

А сенс другого, очевидно, полягає у подальшому ОДНОЧАСНОМУ стисканні з кількох напрямків та ліквідації цієї «відрізаної» північної частини нашого плацдарму. Цей етап повинен закінчитись взяттям противником Куп’янського — Вузлового й лівобережної частини самого Куп’янська.

При цьому, роль «першої скрипки» повинна перейти до 47-ї тд, сил та засобів зі складу 6-ї ЗВА та 11-го АК, при активному сприянні цьому процесу 2-ї мсд 1-ї ТА з півдня…

Це якщо коротко, й власне про Куп’янський напрямок.

Але, якщо подивитись ще ширше, на ВСЮ смугу дії УВ «Запад», включно із Лиманським напрямком, де противник проводить дуже схожі дії із нашим плацдармом на р.Чорний Жеребець, в районі с.Макіївка та с.Невське, то стає зрозумілим й загальний план командування цього угрупування противника…

А саме — те, про що я писав ще навесні, коли розмірковував про  включення гіпотетичної наступальної операції противника по відношенню до Краматорсько-Слов’янської агломерації до можливого плану противника на всю літньо-осінню кампанію 2024-го року… Створення північного фасу Сіверського виступу північніше р.Сіверський Донець.

По суті, у цьому відношенні, якщо, навіть, якась частина українських військ утримається між Ліманом, Ямполем та р.Ч.Жеребець, північніше Сіверського Донця, для противника це не буде мати особливого  значення, якщо він займе достатньо широку по фронту ділянку по лівому березі р.Оскіл між Куп’янском та Боровою…

Адже, для того, аби потім розпочати наступальну операцію у бік Слов’янська та Краматорська з півночі, противнику, навіть, не потрібно буде форсувати Оскіл, а лише організувати наступ строго з півночі на південь, вздовж його лівого берега, «стартувавши» від Борової. Тим більше, що в такому разі, його правий фланг буде прикритий самим Осколом…

Тому, якщо задатися питанням, навіщо вони так вперто пробиваються до Осколу, несучи цілком співставні із Покровським напрямком втрати, саме зараз, відповідь на нього стає очевидною — на Осколі зараз вирішується майбутній характер дій противника в районі стику Харківської, Донецької та Луганської областей…

 

(Оновлено 7:00)

ISW

Институт изучения войны (американский аналитический центр)

Оценка боевых действий в ходе российского вторжения в Украину, 22 октября 2024 г.

Украинские силы провели серию ударов беспилотников в ночь с 21 на 22 октября по ликероводочным заводам в России, которые, как сообщается, производят продукцию для российской армии. Губернатор Тульской области Дмитрий Миляев заявил, что удар украинского беспилотника повредил ликероводочные заводы в Ефремове и Лужловском.

 Российское оппозиционное издание Astra сообщило, что удар украинского беспилотника также повредил местные здания Министерства внутренних дел (МВД) и Федеральной службы безопасности (ФСБ) около ликероводочного завода в Ефремове.

 Источники российской оппозиции и инсайдеров опубликовали кадры, на которых запечатлен пожар около ликероводочного завода в Ефремове, завода синтетического каучука (к северо-западу от ликероводочного завода) и тепловой электростанции (к северо-востоку от ликероводочного завода).

 Губернатор Тамбовской области Максим Егоров заявил, что беспилотник нанес удар по предприятию «Биохим» в Раскозово, в результате чего начался пожар. «Биохим» производит этиловый спирт, и на его сайте утверждается, что он производит продукцию, имеющую «стратегическое значение для [российского] государства».

Губернатор Воронежской области Александр Гусев заявил, что российские войска «подавили» беспилотник, который затем упал на неуказанное промышленное предприятие в Воронежской области, повредив цех. Глава украинского Центра противодействия дезинформации Андрей Коваленко заявил, что Россия использует спиртовые заводы для производства топлива для военных нужд и взрывчатых веществ.

Южная Корея может рассматривать возможность прямой отправки оружия и разведывательного персонала на Украину в ответ на сообщение о развертывании северокорейских войск в России для участия в войне России на Украине. Южнокорейское информационное агентство Yonhap 22 октября сообщило, что источник в правительстве Южной Кореи заявил, что Южная Корея рассматривает возможность отправки южнокорейских военных, вероятно, из разведывательных подразделений, на Украину для наблюдения за тактикой и боевыми возможностями северокорейских сил и допроса захваченных северокорейцев.

Источник также, как сообщается, заявил, что Южная Корея будет отдавать приоритет предоставлению Украине оборонительного оружия, а не летальной помощи, но, если Южная Корея предоставит летальное оружие, Сеул сначала попытается найти способ предоставить его Украине косвенно. Директор по национальной безопасности Южной Кореи Чан Хо Чжин заявил 20 июня после первоначального заключения российско-северокорейского соглашения о стратегическом партнерстве 19 июня, что соглашение побудило Южную Корею изменить свою давнюю политику, запрещающую передачу оружия Украине, а информационное агентство Yonhap сообщило 21 июня, что Южная Корея рассматривает возможность отправки 155-мм артиллерийских снарядов и неуказанных систем ПВО на Украину.

Продолжающееся рассмотрение Южной Кореей вопроса отправки летальной помощи Украине происходит на фоне угроз со стороны президента России Владимира Путина 20 июня, когда Путин заявил, что Сеул совершит «очень большую ошибку», если решит поставлять оружие Украине.

Начальник Главного управления военной разведки Украины (ГУР) генерал-лейтенант Кирилл Буданов сообщил The War Zone 22 октября, что первые северокорейские военнослужащие, как ожидается, прибудут в Курскую область 23 октября, но пока неясно, насколько большой будет группировка сил и как они будут оснащены.

Newsweek сообщил, что представитель правительства Южной Кореи заявил, что Северная Корея отправила летчиков-истребителей во Владивосток, Приморский край, в сентябре 2024 года, возможно, для обучения на российских боевых самолетах, которые Россия предположительно поставила Северной Корее, или для восполнения нехватки летчиков в России.

Тридцать шесть мировых лидеров, в том числе из Китайской Народной Республики (КНР), Индии, Южной Африки и Ирана, прибыли в Казань, Республика Татарстан, на 16-й ежегодный саммит БРИКС, который проходил с 22 по 24 октября, в ходе которого Россия, вероятно, попытается создать механизмы для усиления своих военных усилий на Украине. Генеральный секретарь ООН Антониу Гутерриш, министр торговли и промышленности Талибана Нуруддин Азизи, вице-премьер Сербии Александр Вулин, президент Турции Реджеп Тайип Эрдоган и другие мировые лидеры также прибыли в Казань 22 октября.

Президент России Владимир Путин встретился с председателем КНР Си Цзиньпином на полях саммита БРИКС, в ходе которого оба лидера подчеркнули важность многогранных отношений России и КНР, в то время как Си выделил БРИКС как формат глобального стратегического сотрудничества.

Путин также встретился с премьер-министром Индии Нарендрой Моди и президентом ЮАР Сирилом Рамафосой, с которыми он обсудил двусторонние связи, создание многополярного мирового порядка и использование национальных валют во взаимных торговых расчетах.

Моди вновь заявил о необходимости найти «скорейшее» мирное решение войны на Украине и подтвердил роль Индии как потенциального посредника.

Министр иностранных дел Индии Викрам Мисри сообщил 22 октября, что Индия вернула 85 индийских граждан, которые недобровольно присоединились к российским военным для участия в боевых действиях на Украине, и что Моди проведет переговоры с российскими властями о возвращении еще 20 индийских граждан во время саммита БРИКС. Россия, вероятно, воспользуется саммитом БРИКС как возможностью продемонстрировать свои усилия по укреплению глобальных связей с незападными государствами и, возможно, заключить соглашения и создать торговые механизмы, с помощью которых она сможет поддержать свои военные усилия на Украине, смягчив последствия западных санкций.

Недавний опрос общественного мнения в России показывает, что президент России Владимир Путин пользуется широкой поддержкой среди граждан России, хотя многие не согласны с некоторыми политиками Кремля, включая войну на Украине. Российские оппозиционные издания Meduza и Current Time сообщили 22 октября, что они ознакомились с результатами недавнего опроса, проведенного независимой российской оппозиционной организацией по исследованию общественного мнения Chronicles в период с 10 по 17 сентября.

Опрос Chronicles показал, что 78 процентов респондентов заявили, что они в целом одобряют деятельность Путина на посту президента России, но хотели бы, чтобы правительство уделяло приоритетное внимание вопросам, которые «прямо противоположны фактическим действиям» Путина, таким как внутренние социальные и экономические проблемы (83 процента), мирный договор с Украиной, включающий взаимные уступки (61 процент), и восстановление отношений с западными государствами (43 процента). Путин воздержался от перевода российской экономики на полностью военные рельсы, но российское правительство, тем не менее, в значительной степени сосредоточило федеральные расходы России на обороне и национальной безопасности вместо социальной политики.

Путин продемонстрировал, что он не заинтересован в согласии на российские уступки Украине, неоднократно указав, что он не заинтересован в переговорах, которые не приведут к полной капитуляции Украины, и даже требуя, чтобы украинские войска были выведены из районов восточной и южной Украины, которые в настоящее время не оккупированы российскими войсками.

Путин неоднократно пытался дистанцироваться от некомпетентных, коррумпированных и чрезмерно бюрократичных российских чиновников и пытался позиционировать себя как способного и заботливого лидера, который может быстро решать проблемы рядовых россиян, несмотря на тот факт, что он стоит за принятием решений, с которыми, по-видимому, не соглашается большая часть населения.

Основные выводы:

  • В ночь с 21 на 22 октября украинские силы провели серию ударов с использованием беспилотников по ликероводочным заводам в России, которые, как сообщается, производят продукцию для российских военных.

  • Южная Корея может рассмотреть возможность прямой отправки оружия и разведывательного персонала на Украину в ответ на сообщения о переброске северокорейских войск в Россию для участия в войне России на Украине.

  • Тридцать шесть мировых лидеров, в том числе из Китайской Народной Республики (КНР), Индии, Южной Африки и Ирана, прибыли в Казань (Республика Татарстан) на 16-й ежегодный саммит БРИКС, который проходит с 22 по 24 октября. В ходе саммита Россия, скорее всего, попытается создать механизмы для усиления своих военных усилий на Украине.

  • Недавний опрос общественного мнения в России показывает, что президент России Владимир Путин пользуется широкой поддержкой среди граждан России, хотя многие не согласны с некоторыми направлениями политики Кремля, в том числе в отношении войны.

  • Недавно российские войска продвинулись в Курской области, а также в районе Курахово и Угледара.

  • Российские силы провели многосторонние военные учения с международными партнерами. Иран принимал российские и оманские военно-морские силы в рамках военно-морских учений «IMEX 2024», которые прошли 19-20 октября в Индийском океане.

 

(Размещено 6:00)

Альфред Кох

Прошли два года и двести сорок один день войны. Сегодня, похоже, я уже не дождусь свежих карт ISW, поэтому комментировать изменение линии фронта я не буду. Будем надеяться, что ничего катастрофического за сегодня не случилось.

Сегодня Reuters опубликовал результаты исследования ООН по текущей демографической ситуации в Украине и России. В соответствии с этим исследованием, с начала войны население Украины сократилось на десять миллионов человек, или примерно на четверть.

Главными причинами этого явились отток беженцев (только в Европе сейчас находится 6,7 миллиона украинских беженцев), падение рождаемости и рост смертности (в том числе — в результате боевых действий).

Выступая на пресс-конференции в Женеве, Флоренс Бауэр, глава Восточноевропейского отделения Фонда ООН в области народонаселения, заявила, что вторжение в феврале 2022 года “превратило и без того сложную демографическую ситуацию в нечто более серьезное”.

“Уровень рождаемости резко упал и в настоящее время составляет около одного ребенка на женщину, что является одним из самых низких показателей в мире», — сказала она. (в 2021 году этот показатель для Украины составил 1,16 — АК). В то время как для простого воспроизводства населения требуется уровень рождаемости в 2,1 ребенка на женщину.

(Важно заметить, что по оценке украинского Министерства социальной политики сегодняшний уровень рождаемости в Украине еще ниже: 0,8 — 0,9 ребенка на одну женщину — АК)

Население Украины на момент распада СССР в 1991 году составляло пятьдесят миллионов человек. А в последнем довоенном 2021 году, это было уже лишь сорок миллионов человек. Бауэр сказала, что точный анализ влияния войны на численность населения Украины можно будет сделать только после ее окончания. То есть тогда, когда можно будет, наконец, провести полную перепись населения.

Наиболее тяжелая ситуация сложилась в восточных регионах страны, которые практически обезлюдели. В сельской местности этих регионов остались почти только одни старики.

Немногим лучше выглядит ситуация и в России, с ее довоенным населением более 140 миллионов. Она тоже столкнулась с ухудшением своей и без того тяжелой демографической ситуации с тех пор, как она вторглась в Украину: в первые шесть месяцев этого года был зафиксирован самый низкий уровень рождаемости с 1999 года, уровень, который даже Кремль назвал «катастрофическим». Разумеется, что и текущая смертность в России тоже близка к максимуму за последние тридцать лет.

Зачем я это пишу? Да вот пишу… Может кому-нибудь это интересно. Впрочем, я даже и не знаю — кому… Вроде, с Россией все понятно: в тоталитарной стране люди — это средство достижения величия державы. Им власти четко объяснили, что без величия им и жить-то, вроде как, нет резона. Вот они и мрут как мухи чтобы добыть это самое величие.

Но Украина же не такая? Она же под демократию косит, разве нет? А в демократии все наоборот: государство для людей, а не люди для государства. Тогда для кого умирают украинские мужчины? Чтобы что?

Вот я взмахнул волшебной палочкой и ВСУ вышли на границы 1991 года. И? Кто всю эту пустыню заселять будет? Ведь ясно же, что для освобождения всех захваченных россиянами украинских территорий нужно будет по ним еще раз пройтись войной как катком. А по некоторым местам по третьему или даже по четвертому разу…

Из беженцев домой вернется дай Бог половина, а то и меньше. Мертвые из могил не встанут. Бабы не рожают. И ведь их трудно в чем-то упрекнуть: я бы тоже своим детям не пожелал такого детства… Значит будем завозить сирийцев и афганцев? Или лучше из экваториальной Африки?

То есть план такой: мы своих хлопцев положим в землю для того, чтобы на освобожденную ими территорию привезти на ПМЖ бодрых и работящих малийцев? Или из Буркина-Фасо лучше? Что ж, выбор большой, можно и подумать… Вот девчата-то обрадуются! Сколько разнообразия и инклюзивности… Как это толерантно, как это по-современному!

Опять я неправильно что-то сказал? Опять я — “путинская консерва”? Но поясните: что здесь — неправильно? Где здесь ошибка? Это же не мои цифры.

Это ваше же собственное Министерство (не говоря уже об ООН) сообщает их. Но из этих цифр вытекает ровно то, о чем я написал. Из них в принципе ничего другого вытечь не может.

Бляха-муха! Когда уже вы научитесь думать хотя бы на два хода вперед? Заладили: перемога, да перемога… Вот и Зеленский опять исключает даже обсуждение вопроса о приеме Украины в НАТО без оккупированных территорий. Его еще вообще никто в НАТО не принимает, а он уже условия ставит: только по границам 1991 года и никак иначе! Зачем это пустое сотрясение воздуха? Кого он таким образом воодушевляет? Ермака? Разве что…

Та перемога, о которой вы мечтаете, вам не нужна. Она вас добьет! Добьет вернее чем все путинское войско вместе с приданными ему северными корейцами. Ну вот сделайте усилие и подумайте хоть чуть-чуть: победили, уря-уря! А что потом? Для кого победили? Для Зеленского? Для того, чтобы Талибан установил в Украине шариат? Кто будет жить в Украине через двадцать, тридцать, сорок лет? Русские? Чеченцы? Буряты?

Я в этом году путешествовал по южной Италии. И был я в городе Таранто, откуда греческий царь Пирр повел свою армию на войну с римлянами. Потом я был в городе Беневенто, где он дал последнюю битву, в которой и погиб. Это был выдающийся человек, к тому же — племянник самого Александра Македонского.

Он много лет воевал с римлянами и не проиграл им ни одной битвы. Но в результате его побед в Греции почти не осталось мужчин, способных держать в руках оружие. И после его гибели римляне вошли в Элладу не встретив никакого серьезного сопротивления. И она навсегда стала римской провинцией. Подумайте о том, что я написал.

Слава Украине!🇺🇦

Израильская армия обнаружила в Бейруте бункер убитого ранее лидера шиитской группировки «Хезболла» Хасана Насраллы, в котором хранились сотни миллионов долларов и золотые слитки.

По этому поводу пресс-служба израильской армии сообщила, что «финансовая структура «Хезболлы» основана на двух основных источниках дохода. Деньги от иранского режима и деньги от ливанского народа. Иранские силы «Аль-Кудс»переводят “Хезболле”  деньги от иранской нефти, продаваемой в Сирии. Иран также отправляет чемоданы с наличными и золотом самолетами в иранское посольство в Бейруте, а затем деньги напрямую идут «Хезболле». Такие дела…

I❤️🇮🇱

2 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 5 (2 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

1 комментарий читателей статьи "BloggoDay 23 Oktober: Russian Invasion of Ukraine"


  1. Arkadiys
    23.10.2024
    в 08:04

    Толпу слепых ведет мудак.
    Ведёт ухабистой дорогой.
    Ведет туда, где всегда бардак.
    Он сам слепой и к тому ж тупой.

    0

Добавить комментарий