BloggoDay 26 February #RecepTayyipErdoğanDay

На календаре пятница 26 февраля, а также:

Всемирный день неторопливости (Day of Slowness)

Праздник фонарей «Юаньсяо» в Китае

День освобождения Кувейта (Liberation Day in Kuwait)

Всемирный день фисташек (World Pistachio Day)

День поиска норы спящего лета

Международный день борьбы с издевательствами (International STAND UP to Bullying Day)

День стекломойщиков

День рассказывания сказок (National Tell a Fairy Tale Day) — США

День термоса (Thermos Bottle Day) — США

День личного шеф-повара (National Personal Chef Day) — США

Праздник фонарей «Юаньсяо» — Китай

Карнавальный праздник «Пурим» (Purim) — Израиль

День без соломинки (National Skip The Straw Day) — США

День туризма — Тайвань

Этот день в истории:

51 год назад — 26 Февраля 1970 начался выпуск Pontiac Firebird второго поколения

Хэштег дня: #RecepTayyipErdoğanDay

67 лет назад — 26 февраля 1954 года в квартале Касымпаша стамбульского района Бейоглу родился Реджеп Тайип Эрдоган — турецкий политический и государственный деятель, действующий президент Турции с 28 августа 2014 года.

#ЦитатаДня

Реджеп Тайип Эрдоган:

«Турция будет продолжать поддерживать суверенитет Украины, её территориальную целостность, включая Крым, и политическую консолидацию».

Фейсбук-огляд 26 лютого

Посты дня: Петро Олещук, Владимир Спиваковский, Deposito de cartuns, Перевод карикатур журнала The New Yorker II

Петро Олещук

У зв’язку з нещодавними подіями, зацікавився біографією судді Попревича. У нас чомусь в медійному просторі говорять лише про те, що він у себе біля будинку колись встановив бюсти Леніна і Сталіна. Насправді, ця деталь — цікава, але не найважливіша у його біографії. Може, суддя так «жартував». Може, задовольняв у неприродній спосіб якісь потреби. Не знаю. Та не дуже і цікаво.

От рідко коли зустрічаєш настільки цілісну особистість. У всьому.

Приміром, протягом 2007-2014 років Попревич, всупереч закону, писав офіційні рішення російською мовою, а понад 2000 своїх рішень не оприлюднив. Показово? Цілком. Але і це не найважливіше.

У 2015 року НАЗК виявило недостовірні відомості у декларації Попревича, який не задекларував два автомобілі і квартиру у Криму, якими користувалася його сім’я. Задекларовані доходи всієї родини також не пояснюють, як Попревич міг подарувати будинок в Донецьку своїй доньці, додають журналісти.

Отже, мутні схеми, незрозумілі доходи та маєтки — все це в наявності. А звідки? А виявляється, що і корупційних схемах він «зав’язаний».

У 2017 році він без прокурорів та адвокатів оголосив результативну частину постанови про заставу в 128 тисяч гривень для директора табору «Вікторія» Петроса Саркісяна. Саме у цьому таборі чотири роки тому спалахнула пожежа, під час якої загинуло троє дівчат. Сторона обвинувачення вважала, що директор повинен залишатися під вартою і може переховуватись від слідства, але суддя відпустив Саркісяна.

Також у 2017 році Віктор Попревич закрив справу проти голови Одеського окружного адміністративного суду Олега Глуханчука. Фігуранта справи поліцейські затримали за кермом у стані алкогольного сп’яніння, але Попревич заявив про відсутність подій адміністративного правопорушення у справі.

Отже, ще і «відмазування» потрібних людей. «Своїх» та просто «корисних».

Ну і логічний висновок. У травні 2019 року Громадська рада доброчесності визнала Віктора Попревича суддею, який «не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики». Там зазначили, що суддя «ухвалював рішення на користь певної особи, інакше, ніж в інших випадках», «маніпулював обставинами чи законодавством» та «допускав недбале оформлення документів».

Але суддя Попревич і далі ухвалює рішення «іменем України».

Те, що він — українофоб та корупціонер, чому є документальні підтвердження, не завадило йому робити кар’єру, просуватися на високі посади. А 2015 року його перевели з окупованої території. Купу людей там залишили, а Попревича вивезли як найдорожче.

Думаю, українцям байдуже, через зусилля кого саме саме такі як Попревич у нас судять. І хто з лідерів-президентів-реформаторів за це відповідає. Найголовніше, що такі люди у судівських кріслах — індикатор того, що жодних реформ у судоустрої у нас не було. Такі люди — найкращий показник реальності будь-яких реформаторських декларацій.

Владимир Спиваковский

Деньги-жадность-и-характер.

Уоррен Баффет, по совокупности качеств, самый мудро-опытно-гуру-богатый человек планеты, сказал недавно главное про богатство:

Деньги не меняют людей.

Нет никаких надежд, что человек изменится, если он разбогатеет еще больше. Типа, насытится и развернётся в другую сторону.

Деньги только острее подчеркивают суть человека.

Если он начинает с обмана, любит кидать, живет по принципу «продай и убегай», то когда у него появится ещё больше денег, он превращается в ещё большего обманщика и кидалу.

Если человек вредный и злой, то с большими деньгами он станет еще вреднее и злее.

Если же он добрый и щедрый, то станет еще добрее и щедрее.

С годами деньги подталкивают человека в том направлении, с которого он начал.

Люди не меняются, а деньги – только катализатор внутренних свойств характера.

Есть ли исключения? Да, катастрофические жизненные стрессы или резко пошатнувшееся здоровье.

Но общее правило неизменно.