BloggoDay 7 Oktober: Russian Invasion of Ukraine

Дайджест 7 жовтня 2022 р.

 

(Оновлено 18:00)

Агія Загребельська

Брифінг Держдепу, Ведант Патель та посол з особливих доручень з питань кіберпростору та цифрової політики Нейт Фік (за переклад дякую Daria Kovalenko)

  1. Україна

1.1. Яка ваша реакція на заяву Путіна про захоплення Запорізької АЕС? Україна, звичайно, вважає це ядерним шантажем. Яка на це реакція США?

В.П.: Запоріжжя належить Україні, електростанція належить Україні, і електроенергія та енергія, які вона виробляє, по праву належать Україні. Президент Путін не має жодних повноважень заволодіти електростанцією в іншій країні, і папірець, виданий ним або його урядом, точно не змінює цього факту.

1.2. Є цікава історія, яка вийшла про те, що «двоє росіян, які тікають від військової служби, сідають на човен, щоб дістатися до віддаленого острова Аляска та шукати притулку в Сполучених Штатах», чи є якась реакція на ці запити про притулок від двох росіян?

В.П.: Ми знаємо про ці звіти, але я б скерував вас до Міністерства національної безпеки, яке відповідає за керування прибуттями в порти США.

  1. ОПЕК. Саудівська Аравія.

2.1. Президент Байден сказав, що після рішення ОПЕК будуть розглядатись усі варіанти. Чи включає це експорт зброї до Саудівської Аравії?

В.П.: Рішення скоротити квоти на видобуток є недалекоглядним, особливо враховуючи те, що зараз відбувається з глобальною економікою, і триваючим негативним впливом війни Росії.

Очевидно, якщо в результаті рішення ОПЕК відбудеться підвищення цін, це особливо вдарить по країнах з низьким і середнім рівнем доходу. І вчорашнє оголошення нагадує про те, чому так важливо, щоб США зменшили свою залежність від іноземних джерел викопного палива, і завдяки Закону про зниження інфляції ми робимо історичну інвестицію тут, вдома, щоб прискорити перехід до чистої енергії.

2.2. Чи може Мохаммед бін Салман поїхати до Сполучених Штатів, якщо захоче?

В.П.: Візові записи є конфіденційними, тому я не можу нічого запропонувати з цього приводу.

2.3. Що стосується виведення всіх сил США, персоналу та обладнання з Саудівської Аравії.

В.П.: Як секретар Блінкен говорив про це під час своїх подорожей – ми маємо багато інтересів щодо Саудівської Аравії. Президент і секретар чітко оголосили це під час своїх літніх поїздок, і ці пріоритети включають все, починаючи від регіональних відносин, від покращення відносин між арабськими країнами та Ізраїлем, ролі Саудівської Аравії в Ємені, де ми дуже тісно співпрацюємо з ними. Спроби продовжити перемир’я, а також ряд інших питань, які були обговорені під час поїздок президента та міністра влітку. І ми щодня докладаємо всіх зусиль, щоб гарантувати, що постачання енергії з усього світу відповідає попиту, який ми зараз бачимо на ринку.

2.4. Суть критики, яка надходить з Холму, полягає в тому, що Сполучені Штати та Саудівська Аравія завжди мали такі відносини, згідно з якими США надають гарантії безпеки, а Саудівська Аравія забезпечує нафту. І багато критиків кажуть, що це була свого роду зрада. І якою була б ваша відповідь на цю критику?

В.П.: Що ж, я б сказав, що це дуже чорно-білий опис і не вказує на сукупність наших двосторонніх відносин із Королівством Саудівська Аравія. Як я сказав, у нас є безліч інтересів щодо Саудівської Аравії. Звичайно, частина з них – це енергетичні відносини, але є також відносини безпеки, і ми говорили про багато з цих питань під час поїздок президента та міністра влітку. І, як я вже сказав, є компонент регіональної безпеки; є аспект покращення відносин між арабськими країнами та Ізраїлем. Саудівська Аравія відіграє важливу роль у Ємені, де ми продовжуємо працювати з ними над продовженням перемир’я.

  1. КНДР

3.1. У вівторок ви сказали, що США оцінюють специфічний характер нещодавнього запуску балістичних ракет Північною Кореєю. Чи є вже з цього висновок? А чи маєте ви ще чим поділитися з нами щодо дій США? І чи діють санкції на стримування Північної Кореї від нових запусків балістичних ракет?

В.П.: Ми все ще оцінюємо специфіку останнього запуску, який, я повторюю, становив неприйнятну загрозу для регіону. І щоб зробити крок назад, ми знову засуджуємо запуск балістичної ракети КНДР 5 жовтня. Цей запуск, а також численні інші запуски протягом цього тижня та у вересні є явним порушенням кількох резолюцій Ради Безпеки ООН і становлять пряму загрозу для сусідів КНДР та міжнародної спільноти.

3.2. Однією з проблем із Північною Кореєю було те, що в минулому вам вдалося досягти міжнародного консенсусу. Ви згадали резолюції Ради Безпеки, які вони порушують; все це було в минулому. Але вчора ми побачили ситуацію, коли росіяни та китайці блокували будь-які значущі дії. Чи заважає вам позиція росіян і китайців у спробах повернути північнокорейців за стіл переговорів, чи ви думаєте, що можете – дії, які ви вживаєте самостійно чи спільно з вашими – з союзниками може бути достатньо, щоб це зробити?

В.П.: Ну, по-перше, дії Росії та Китаю під час вчорашнього засідання Ради Безпеки викликали глибоке розчарування. І ми бачили дуже розкуте використання риторики про те, що дії КНДР були спровоковані або щось подібне. Це очевидно і точно не так. Нашою метою тут як і раніше залишається повна денуклеаризація Корейського півострова, і діалог з КНДР без попередніх умов, і тому ми продовжуватимемо працювати над цим.

3.3. Чи вважаєте ви, що така неймовірно велика кількість ракетних випробувань цього року може бути тактикою Північної Кореї, щоб спробувати змусити вас звернути увагу та фактично брати участь у переговорах?

В.П.: Що ж, майже кожен проміжок часу, коли це запитання надходило до Неда, або до мене, або до інших представників Державного департаменту – навіть тих, хто не був офіційним представником – ми чітко заявляли, що продовжуємо підтверджувати, що діалог із КНДР без попередніх умов залишається принципом нашого підходу, коли йдеться про денуклеаризацію півострова. Отже, пропозиція є.

  1. Ізраїль. Палестина.

4.1. Що стосується палестинського питання, сьогодні раніше ізраїльська армія здійснила напад на село під назвою Дейр аль-Хатаб на схід від Наблуса. Вони вбили молодого чоловіка, 21-річного Алаа Загала, але також поранили двох палестинських журналістів, з палестинського телебачення, Махмуда Фаузі та Луая Самхана. Вам відома ця ситуація? Хоча вони мали чіткі позначки «преса».

В.П.: Ми підтримуємо свободу преси та можливості журналістів вільно користуватися цим правом без страху. Ми закликаємо ізраїльських і палестинських офіційних осіб працювати разом, щоб знизити напруженість, і наголошуємо на важливості збереження стабільності на Західному березі.

  1. Сирія

5.1. Минулої ночі сили США провели там рейд, і вбили лідера ІДІЛ. Це сталося через кілька тижнів після того, як Демократичні сили Сирії провели операцію проти ІДІЛ у таборі для переміщених осіб Аль-Хол. Чи був якийсь тип координації , який ви можете прокоментувати? І тоді чи Штати все ще стурбовані тим, що табір Аль-Хол може стати розсадником ІДІЛ?

В.П.: Що стосується першої частини вашого запитання, то я нічого не знаю, і я б скерував вас до моїх колег із Пентагону, щоб ви поговорили конкретно про удар. А що стосується вашого другого запитання про табір для полонених, то наша оцінка не змінилася.

  1. Іран

6.1. Сьогодні адміністрація Байдена оголосила про другий пакет санкцій проти іранських сил безпеки у зв’язку з демонстраціями. Що робить адміністрація Байдена на міжнародному рівні? Як ви вважаєте, чи доречно, щоб Ісламська Республіка Іран мала місце в Комісії зі статусу жінок при ООН?

В.П.: Ми продовжуємо взаємодіяти з нашими союзниками та партнерами не лише в регіоні, а й у всьому світі, і закликаємо до суворого засудження жорстоких репресій, які ми бачимо під час протестів в Ірані. Як ви зазначили, сьогодні ми вжили заходів, нещодавно зарахувавши сімох осіб з уряду Ірану за їхню роль у насильстві проти мирних протестувальників і придушенні прав людини. Очевидно, я не можу говорити про зусилля інших країн, але інші країни продовжують докладати власних зусиль, щоб притягнути іранський режим до відповідальності.

  1. Таїланд

7.1. Чи можете ви прокоментувати масову стрілянину, в Таїланді?

В.П.: Ми глибоко засмучені трагедією в провінції Нонг Буа Лампху, де стрілець забрав життя майже 40 людей, у тому числі 24 дітей. Ми підтримуємо народ Таїланду, наших партнерів у регіоні, і висловлюємо наші глибокі співчуття тим, хто сьогодні втратив своїх близьких. США готові допомогти нашим тайським союзникам у зв’язку з цією жахливою трагедією, і ми продовжуємо співпрацювати не лише з нашим посольством там, але й з урядом, а також із будь-якою пропозицією та будь-якою допомогою, яку Сполучені Штати можуть надати.

  1. Польща

8.1. Президент Польщі Дуда в нещодавньому інтерв’ю припустив, що ведуться переговори зі США про включення Польщі в програму розподілу ядерної зброї. Чи можете ви це підтвердити чи розширити? А також, президент Байден, схоже, припустив сьогодні, що він може зустрітися з президентом Путіним у листопаді під час G20, що стане досить серйозним відривом від поточної політики, і чи це планується? Якщо так, то чому змінилася політика?

В.П.: Отже, по-перше, що стосується вашого запитання щодо Польщі, я хочу зауважити, що Польща є важливим союзником НАТО в регіоні. Але, оскільки це стосується цього конкретного запиту, ми не знаємо про цей пункт. І я можу сказати, що Сполучені Штати не планують розгортати ядерну зброю на території членів НАТО, які приєдналися до НАТО після 1997 року. Що стосується другої частини вашого запитання, я дозволю Білому дому говорити про будь-які зобов’язання президента Байдена. Але я думаю, що одна річ, яку ми бачимо досить з усіх міжвідомчих організацій, у тому числі з Білого дому, полягає в тому, коли мова йде про Росію, нічого не може бути так як раніше. І це було зрозуміло в усіх наших взаємодіях з нашими російськими колегами, після їх незаконного та несправедливого посягання на територіальну цілісність України та її суверенітет.

  1. Ізраїль. Ліван

9.1. Ізраїль сьогодні відхилив прохання Лівану внести зміни до проекту угоди. Чи має державний департамент якусь реакцію на цю відмову?

Спеціальний президентський координатор Амос Гохштайн продовжує свою активну роботу, щоб завершити обговорення морських кордонів, і ми підтримуємо тісні зв’язки з ізраїльтянами та ліванцями. Ми перебуваємо на критичному етапі цих переговорів, і розриви, безумовно, скоротилися, і ми залишаємося відданими досягненню рішення, ми віримо, що тривалий компроміс можливий.

  1. КНР

10.1. Чи є у вас коментарі щодо відхилення Радою ООН з прав людини цієї спільно спонсорованої США резолюції для обговорення репресій Китаю в Сіньцзяні? А точніше, чи розчаровані США тим, що Україна утрималася від голосування?

В.П.: Як ви бачили, посол Тейлор в Женеві прокоментував це. Ми розчаровані тим, що Рада не змогла погодитися провести дискусію щодо серйозних проблем з правами людини, порушених під час останніх незалежних дискусій та оцінок Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Ми продовжуватимемо наполягати на тому, що Рада з прав людини може бути значущим форумом і інструментом для обговорення та притягнення країн до відповідальності за порушення прав людини.

  1. Перу

11.1. Чи можете ви розповісти нам, будь ласка, про історію зустрічі між секретарем Блінкеном і Педро Кастільо в Лімі? І які головні теми США виносять на цю розмову? І щодо саміту, Генеральної асамблеї, чого США очікують від країн Латинської Америки на саміті?

В.П.: Сьогодні в Перу міністр зустрінеться з президентом Педро Кастільо та міністром закордонних справ Сесаром Ландою, і їх обговорення буде зосереджено на регіональній співпраці з низки питань – міграції, подолання загрози зміни клімату, економічних факторів, таких як торгівля та інвестиції, і, звісно, продовження роботи з прав людини. Також секретар очолить делегацію США на Генеральній асамблеї ОАД. Він підкреслить прихильність Сполучених Штатів до ОАД.

  1. Азербайджан. Вірменія.

12.1. Щодо Азербайджану та Вірменії. Азербайджан заявив, що виявив, як вважають, масову могилу його солдатів, убитих армією Вірменії. У вас є якісь коментарі з цього приводу?

В.П.: Ми приголомшені втратою людей під час цього конфлікту, що триває десятиліття, і висловлюємо наші глибокі співчуття сім’ям загиблих і поранених. Багато сімей постраждали та втратили близьких під час цього конфлікту, і навіть якщо ми, завдяки нашій участі, намагаємося дивитися в інше майбутнє, ці сім’ї заслуговують на справедливість. Винні мають бути притягнуті до відповідальності; щоб досягти миру, зцілення, потрібна відповідальність. І ми продовжуємо підтримувати міжнародні зусилля з просування правди та примирення, і віримо, що ці процеси можуть відбуватися в тандемі з поточним мирним процесом між Азербайджаном та Вірменією, який вони також взяли на себе.

  1. Ємен

13.1. Чи маєте ви якісь оновлення щодо перемир’я в Ємені?

В.П.: Це те, над чим ми продовжуємо працювати. Ми глибоко стурбовані тим, що перемир’я в Ємені за посередництва ООН закінчилося на вихідних, а сторони не досягли згоди щодо продовження. Відверто кажучи, єменські чоловіки, жінки та діти отримували рятувальні пільги під час перемир’я. А пропозиція ООН щодо розширення угоди принесла б ще більші відчутні переваги. Це те, над чим ми продовжуємо активно працювати, і продовжуємо співпрацювати з нашими союзниками в регіоні, але я не можу запропонувати жодних інших оновлень.

  1. Кібератаки та інформаційна безпека

14.1. Як ви оцінюєте ризик російської кібератаки, починаючи від України і закінчуючи останнім прикладом нападу російськомовної групи, підтримуваної Кремлем, на США? Чи є у вас оцінка щодо цього?

Н.Ф.: Так, я вважаю, що ідея поширення стримування на кіберсферу є важливою для багатьох аспектів американської зовнішньої політики, включаючи війну Росії в Україні.

Я думаю, що рівень єдності цілей в Альянсі НАТО є досить обнадійливим. Кіберстримування це частина цього. Ми ще не бачили таку велику кількість ескалації з використанням кіберзасобів за межами України з боку росіян. В Україні досить ефективне державно-приватне партнерство на місцях із постачальниками програмного забезпечення, які в деяких випадках мають сотні мільйонів систем, розгорнутих в Україні, і забезпечують цикл зворотного зв’язку між ними та урядом США щодо таких речей, як обмін інформацією про загрози.

14.2. Отже, ви вважаєте, що це стримування є однією з причин того, що ми не бачили більш наступальних кібероперацій Росії в Україні, чи ви вважаєте, що це просто їх рішення з точки зору того, як вони підходять до цієї війни?

Н.Ф.: Я вважаю, що в України насправді був певний рівень зловмисної російської кіберактивності. І я думаю, що одна з причин того, чому це не мало такого впливу, на який сподівалися росіяни, полягає в цьому тісному циклі зворотного зв’язку, який відбувається між постачальниками програмного забезпечення та постачальниками апаратного забезпечення, які розгорнули свою продукцію в Україні, і їхнє партнерство з урядом США, українським урядом і НАТО, щоб прискорити цей цикл зворотного зв’язку.

14.3. Коли мова заходить про наступальні кіберспроможності та операції США, чи приємно вам бачити, як ця адміністрація працює над тим, що, здається, стримує ці кібероперації та перевірки, які вони повинні пройти з боку США до того, як їх фактично можна буде здійснити, щоб Державний департамент мав більше видимості?

Н.Ф.: Я думаю, що кібероперації є важливим інструментом національної влади. Я думаю, що вникати в будь-які деталі цієї теми зараз виходить за межі моїх можливостей у перші кілька днів.

14.4. Яку роль ваше бюро може відіграти в наданні доступу до Інтернету іранцям, чи може ваше бюро щось зробити з приватними компаніями, щоб отримати доступ до Інтернету для іранців?

Н.Ф.: Я сподіваюся, що ми можемо багато зробити з точки зору адвокації в усьому світі, щоб поширити нашу віру в те, що доступ до Інтернету, це доступ до надійної та безпечної інформації – це те, що повинна мати кожна людина на Землі. Це один із принципів, за який Дорін бореться, будучи генеральним секретарем ITU. Я думаю, що є багато способів, за допомогою яких ми можемо реалізувати це, і під моїм керівництвом, я сподіваюся, бюро буде рішучим захисником цього.

14.5. Як працює стримування? Ми знаємо, як працюють засоби ядерного стримування. У цієї країни стільки зброї, у супротивника стільки зброї і так далі. Але що в цьому випадку ви їм показуєте – наприклад, ви вимикаєте деякі з об’єктів вашого супротивника тощо, щоб продемонструвати свою здатність щодо стримування?

Н.Ф.: Кажуть, що історія не повторюється, але римується. Я думаю, що все, що ми дізналися про ядерне стримування протягом холодної війни, не ідеально перекладається на цю сферу, але воно римується. Деякі принципи залишаються незмінними. Але існують деякі проблеми, наприклад, у нас немає ряду супутників, які відстежують шлейфи запуску ракет і здатні в режимі реального часу визначити, звідки вони прийшли.

14.6. Що стосується Сполучених Штатів – оскільки наближаються проміжні вибори в США, що ви бачите від Росії, Китаю та Ірану щодо кіберкампаній, націлених на проміжні вибори? І чи бачите ви інші країни чи недержавні агенти, які викликають занепокоєння?

Н.Ф.: Отже, для мене це буде найближчим пріоритетом – робота з нашими міжвідомчими партнерами для забезпечення безпеки наших виборів і виборів наших союзників і партнерів.

 

(Оновлено 17:00)

РБК-Украина

Ульяна Безпалько

Широкий фронт. Как Украина вытесняет россиян на юге и востоке

Украинские войска освобождают населенные пункты, расположенные как на востоке, так и на юге. Почему оккупанты стремительно теряют позиции на Донбассе и других «аннексированных» территориях – в материале РБК-Украина.

Украинская армия наступает сразу в четырех областях – Харьковской, Донецкой, Херсонской и теперь уже в Луганской. На Запорожье линия фронта пока не двигается, там идут бои тактического характера. Российские официальные органы пытаются замалчивать тот факт, что буквально после оглашения незаконной аннексии состав «присоединенных» территорий начал быстро редеть.

Чтобы спасать свое положение, Москва собирает мобилизованных со всей страны, сразу бросая их в бой без предварительной подготовки и нормального вооружения. Но пользы от них пока мало. В попытке показать хоть какие-то результаты противник продолжает упорно биться в нашу оборону в районе Бахмута и Авдеевки.

«Бахмутское направление для оккупантов сейчас самое активное, а также авдеевское. Там они ведут постоянные боевые, штурмовые действия. Бахмут фактически уже разнесен. Очевидно, что у них стоит задача хоть где-то показать какой-нибудь «успех», – сказал РБК-Украина спикер Восточной группировки ВСУ Сергей Череватый.

По последним данным, враг усилил давление на восточных окраинах Бахмута и на южных подступах к этому городу. Тревожные сигналы параллельно поступают со стороны Беларуси, где россияне все еще могут открыть второй фронт.

Из-за неудач на поле боя агрессор продолжает террор мирных городов. Только вместо дорогих ракет, стоящих миллионы долларов, враг теперь все чаще использует иранские дроны-камикадзе Shahed-136. Силы обороны осваивают разные приемы, как обнаруживать и сбивать эти сравнительно новые мишени имеющимися средствами.

Развитие харьковского наступления

После разгрома на купянско-изюмском плацдарме кризис для россиян продолжает разрастаться. Оккупанты уже потеряли почти все территории в Харьковской области, «выступление» на севере Донецкой области, из которого они угрожали Славянску и Краматорску, а также несколько населенных пунктов в Луганской области. Ни о каком выравнивании линии фронта по реке Оскол, как того хотел противник, речь уже не идет.

Одна из крупнейших потерь россиян за последние дни – Лиман в Донецкой области. Это важный транспортный узел, который обеспечивал российские войска в северо-восточной операционной зоне.

«Российская армия в основном обеспечивается через железную дорогу. Поэтому удержания Лимана было крайне важно – это была распределительная зона. Оттуда поступало обеспечение, резервы как на Изюм, так и на северодонецкую агломерацию», – объяснил изданию военный эксперт, полковник Сергей Грабский.

Несмотря на то, что после харьковского прорыва, позиции противника в районе Лимана выглядели бесперспективными, он продолжал отчаянно держаться за этот город. Этому есть как минимум два объяснения. Одно из них – политическое.

«По нашим данным, согласно перехватам, у них была команда держаться до последнего, потому что в России как раз провозглашали аннексию. По сути, их группировку в Лимане добивали под концерт на красной площади», – сказал Череватый.

Вторая мотивация агрессора, из-за которой он изо всех сил цеплялся за Лиман – военная. Оккупанты хотели задержать ВСУ в боях и при этом выиграть время для создания системы обороны по северо-западным рубежам Луганской области. Речь идет о линии Тополи — Новая Тарасовка — Сватово — Кременная. В последних двух локациях у противника сейчас достаточно шаткие позиции. Вопрос только в том, какой из этих городов они потеряют первым.

Можно сказать, что «жертва» лиманской группировки была напрасной. Украинская армия атаковала район Лимана двумя флангами – с севера и с юга, создав угрозу полного окружения российских частей, которые находились в этой зоне. Агрессор в конце концов был вынужден все равно бежать из города, понеся огромные потери.

А построить нормальную оборону и обезопасить Сватово и Кременную оккупантам за это время все равно не удалось. Пока часть наших войск «зачищала» оккупантов в районе Лимана, другие подразделения подошли к ближним подступам к Сватово не через Лиман, а со стороны плацдармов на левом берегу Оскола. Один из них тянется вдоль дороги Р-07 (Н-26) от Купянска. Второй идет с юго-востока от Боровой по направлению к Грековке и Макеевке Луганской области, которые были деоккупированы 5 октября.

Кроме того, ВСУ уже приблизились к западным окраинам Кременной, а также к западным окрестностям Лисичанска. После «падения» Лимана проблемы оккупантов в этой операционной зоне обострились еще больше. Для украинских войск открывается оперативное пространство, чтобы продолжать наступление как на Сватово, так и на Кременную с перспективой выхода к Северодонецку.

«Если мы пройдем их линию обороны, которая совпадает с рокадой Троицкое – Сватово – Кременная, тогда мы создадим непосредственную угрозу для северодонецкой группировки вражеских войск. И мы выходим на оперативное пространство, потому что за этой линией уже нет боевых позиций», – объяснил Грабский.

Следующей линией обороны агрессора (параллельно), вероятно, станет Белолуцк — Новопсков — Старобельск — Новоайдар. Вдоль этой зоны проходит река Айдар, поэтому противник может попытаться закрепиться на ее берегах.

Прорыв в Херсонской области

Аналитики ISW допустили, что Путин уменьшает приоритетность защиты Луганской области в пользу удержания оккупированных территорий на юге. Однако оснований согласиться с этой версией нет.

«Если мы возьмем с точки зрения и военной, и политической, для Путина важны и Луганщина, и юг. Представьте, когда мы отвоевываем Луганск, а они восемь лет там выстраивали какую-то оборону, строили там квазигосударственность – это для них будет сильная пощечина. И она будет ничем не меньше, чем деоккупация Херсона», – отметил Череватый.

Широкий фронт. Как Украина вытесняет россиян на юге и востокеУкраинские военные освободили почти всю территорию Харьковской области и начали деоккупацию Луганской (фото: GettyImages)

Скорее, дело в том, что российское командование на северо-востоке попросту не смогло организовать нормальную оборонную операцию. Но и на юге ситуация для оккупантов развивается не самым лучшим образом.

Украинская армия в течение последних дней начала активно продвигаться на правом берегу Днепра в северо-западной части Херсонской области, освободив уже около двух десятков населенных пунктов. Площадь территорий, деоккупированных от начала октября, превышает 400 квадратных километров, заявили Силы обороны Юга.

Этот плацдарм охватывает район Давыдова Брода, а также участок на севере рядом с границей Днепропетровской области, который прилегает к Днепру. Оккупантам пришлось бежать к Херсону и Бериславу.

Давыдов Брод – важный транспортный узел, откуда идет дорога к Бериславу и Новой Каховке. Украинские и российские военные блогеры сообщают, что ВСУ также сумели зайти в село Дудчаны, которое расположено вдоль другой трассы, идущей в этой район.

Почему нашей армии удался прорыв в Херсонской области сейчас, а не в конце августа, когда «анонсировалось» наступление на юге? По одной из версий – оккупанты отвели из Херсонской области часть сил для того, чтобы спасти свою ситуацию на северо-востоке. По другой – поле боя теперь было «подготовлено» гораздо лучше.

Все это время украинские войска продолжали наносить удары по вражеским складам, базам, пунктам управления и переправам. Система управления передовыми подразделениями у россиян явно давала сбой. А постоянный огонь и проблемы с обеспечением сильно истощили и деморализовали войска, которые базируются на правобережье.

Несмотря на целый ворох проблем, враг пытается удерживать свои позиции в Херсонской области. Начальник объединенного координационного пресс-центра Сил обороны Юга Наталья Гуменюк сообщила, что противник подтягивает резервы, в том числе «свежемобилизованных».

«Мы продолжаем наносить поражения по переправам, чтобы эти мосты не были использованы для подтягивания тяжелой техники, боеприпасов, человеческих ресурсов. Но они пытаются их ремонтировать, используют разные способы настройки альтернативных переправ», – рассказала РБК-Украина Гуменюк.

По ее словам, противник постоянно прокладывает понтонные переправы вместо уничтоженных и даже затапливает железнодорожные вагоны для того, чтобы прокладывать по ним маршруты. Также оккупанты пускают в ход баржи, похищенные из украинских пунктов базирования, чтобы на них перевозить технику, боеприпасы и личный состав. Уничтожать все эти баржи проблематично, потому как агрессор специально перевозит вместе с военным составом еще и гражданских.

Альтернативные ходы

Чтобы спасти свое положение на юге и востоке, Москва может попытаться отвлечь наши силы, открыв второй фронт со стороны Беларуси. Едва ли речь идет о самостоятельном наступлении армии Лукашенко. И сам он, и его войска не сильно хотят ввязываться в войну против Украины. Как минимум – из-за понимания того, что у их противника гораздо лучшие подготовка и оснащение. Ведь вооруженные силы Беларуси – это всего лишь шесть бригад, у которых нет опыта участия в реальных боевых действиях.

«Беларусский гаюн писал, что по результатам 23 недель учений беларусская армия способна держать оборону. Но учитывая, что у нее совсем нет реального опыта ведения боевых действий, то для проведения наступательных операций даже при условии применения всех шести бригад они не пригодны», – отметил экс-начальник пресс-службы Генштаба, полковник Владислав Селезнев.

По одной из версий, Путин может перебросить в Беларусь десятки тысяч войск, собранных по мобилизации, и отправить их к нашим северным границам. Либо же, если Кремлю удастся «проломить» Лукашенко, тогда в наступательной операции могут участвовать совместные российско-беларусские группировки.

В Генштабе ВСУ заявили, что аэродромы и железные дороги в Беларуси уже готовят к приему войск. А Главное управление нашей военной разведки в конце сентября сообщило, что в республике собираются разместить 20 тысяч мобилизованных из РФ. Этого контингента слишком много для различных хозяйственных функций, охраны российских объектов или ремонта техники. Но и слишком мало для того, чтобы выполнять какие-либо задачи в Украине: перерезания важных логистических коридоров или, тем более, захвата Киева.

Есть ли угроза из Беларуси? Есть. Но и наши Силы обороны все семь месяцев не сидели сложа рук – они обустроили сеть инженерно-фортификационных сооружений вдоль северной границы и готовы встречать врага. И это будут уже не профессиональные контрактники, которые вторглись в Украину в конце февраля, а в основном необученные мобилизованные.

«Воздух, землю, железнодорожные пути, автомобильные трассы Беларуси Российская Федерация может использовать. По всей вероятности, они как раз перебросят 20 тысяч своих мобилизованных, чтобы создать группировки в Беларуси для угроз. Если они будут трансформированы в реальное наступление, то приведут ли они к ожидаемому Путиным результату – очень большие сомнения», – отметил Селезнев.

Еще одна – не потенциальная, а нынешняя угроза – это применение Россией иранских ударных дронов «Shahed-136». В командовании Воздушных сил Украины считают, что в арсенале оккупантов могут быть сотни этих БПЛА. Они способны преодолевать расстояние до тысячи километров – по сути, покрывать всю территорию Украины, включая тыловые регионы. Россия также закупила у Ирана дроны Mohajer-6, однако они намного реже встречаются в нашем небе.

Агрессор пока что запускал «Шахеды» только из оккупированных территорий на юге для ударов по объектам инфраструктуры. На этой неделе россияне, вероятно, протестировали эти дроны на более дальних дистанций, атаковав Белую Церковь в Киевской области. Вес иранских беспилотников – около 200 кг, их боевой части – 40 кг. Скорость полета примерно такая же, как максимальный разгон обычного автомобиля.

«Это не простая цель, но видимая. Она вроде бы летит низко и медленно. Но этот тип боеприпасов для нас новый, ранее не применявшийся. Иран сделал копию баражирующих боеприпасов западного производства. Рассматриваются разные тактические приемы для противодействия этим средствам», – объяснил изданию спикер командования Воздушных сил ВСУ Юрий Игнат.

По его словам, у Украины пока что нет эффективного вооружения, предназначенного для поражения этих дронов, которые есть, например, у Израиля. Поэтому приходится обходится имеющимися средствами. Игнат объяснил, что сейчас иранские БПЛА сбивают с помощью зенитно-ракетных комплексов и истребителей, однако они все равно не дают 100-процентного результата.

«Мы уже научились им противодействовать и выявлять с помощью средств противовоздушной обороны. С 20 сентября, когда мы впервые обнаружили в своей зоне ответственности применение дронов «Шахед», по 4 октября мы поразили 36 дронов. Еще 24, можно считать, достигли цели либо же попадали, например, на побережье или в акваторию», – рассказала РБК-Украина Гуменюк.

***

Серия поражений россиян толкает Москву на отчаянные меры. Появляется все больше участков фронта, где противник вынужден переходить от наступления к обороне. А количество новый войск, призванных по российской мобилизации, едва ли будет конвертировано в его качество.

Украинская армия проводит успешные операции на северо-востоке и юге, не имея того классического перевеса сил, которого требует военная наука: 1:3 или 1:5. Даже если пополнение в российских войсках усложнит наше наступление – это точно не заставит Украину отказаться от борьбы за оккупированные территории.

Проблема в том, что Путин, несмотря на все неудачи его армии, не готов идти на попятную. А его народ пока не готов устраивать настоящие бунты, закрывая глаза на то, в какую яму катится их страна.

Когда-то различные эксперты допускали, что россияне могут подняться на протесты, когда количество убитых среди их войск достигнет 10 тысяч. Следующей «ставкой» было 50 тысяч. Сейчас количество погибших уже перевалило за 60 тысяч.

За весь этот период россияне ограничились скупыми акциями, на которых силовиков было больше чем участников. Вопрос в том, насколько болезненными должны быть их потери, чтобы население отказалось убивать и погибать ради безумных фантазий узкого круга лиц.

 

(Оновлено 16:00)

«Радио Свобода»

Елена Рыковцева

Голодные и не смешные

Елена Рыковцева: У нас сегодня тяжелый, сложный разговор с очень разумными и профессиональными людьми на тему того, что огребли эти мобилизованные, что их ожидало, с чем они столкнулись и с чем еще столкнутся, когда пересекут границу Российской Федерации.

Я начну с письма из Хабаровского края, которое получила за час до эфира: «Моего мужа, старшего лейтенанта, 12 дней назад отправили из города Белогорска Амурской области в республику Крым, село Перевальное. По документам они с солдатами, проходящими срочную службу, находятся и прикомандированы к Белогорску. У них нет никакого технического обеспечения, а что есть, закреплено на них неофициально. Они не стоят на довольствии. На них оказывается давление, чтобы они приняли местную должность. За обращение в прокуратуру им угрожают отправкой на передовую. В ближайшее время сказали готовиться, учиться рыть окопы, а далее и жить в них. От беззакония опускаются руки. Мужем был написан рапорт на увольнение пару месяцев назад, его проигнорировали. Если это освещать, то, может быть, это поможет». Я не знаю, поможет ли это.

С нами Сергей Кривенко, юрист, правозащитник. Человек не хочет больше служить, не хочет работать военным, это произошло еще два месяца назад. Как быть в этой ситуации?

Сергей Кривенко: К сожалению, сейчас, после 21 сентября ситуация очень усложнилась в связи с объявлением мобилизации. Если до этого времени был какой-то сценарий и возможность увольнения, потому что еще действовали законы мирного времени, то с 21 сентября президент Путин своим указом обрек всех военнослужащих фактически на рабство, сделал крепостными. Там есть «замечательное» положение, что увольнения запрещаются по всем основаниям, кроме нескольких, которые обозначены в указе: выслуга лет, по состоянию здоровья, смерть, гибель, попадание в плен или тюрьма. Сейчас больше никаких разумных реальных выходов не осталось.

Раньше можно было расторгнуть контракт, как со стороны Министерства обороны, если военнослужащий становится для него непригодным или нарушает какие-то нормы, так и со стороны военнослужащего – по нескольким основаниям. Там было такое основание: «и другие уважительные причины». Даже во время войны военнослужащие, заявляя о появлении антивоенных убеждений, на основании Конституции говорили о том, что не могут исполнять обязанности, становятся не годными военнослужащими, и на этом основании просили расторгнуть контракт. Таким путем прошли несколько тысяч военнослужащих, не получив за это никакого уголовного преследования.

С 21 сентября уволиться нельзя, теперь они стали крепостными его величества президента РФ, поэтому ситуация очень плохая. Единственное основание сейчас – заявлять об антивоенных убеждениях, потому что в Конституции это положение сформулировано, и оно касается всех граждан. Любой российский гражданин, который имеет убеждения, противоречащие военной службе, может заменить эту службу на исполнение гражданских обязанностей. Закона нет, уволить не могут, но, по крайней мере, можно на этом основании отказаться от военной службы и требовать прикомандирования к военкомату и увольнения потом, когда это станет возможным, или направления на гражданские должности. Ситуация очень сложная, фактически сейчас все военные, контрактники или офицеры не имеют возможности просто так, как раньше, уволиться.

Елена Рыковцева: А если они получают отказ?

Сергей Кривенко: Сейчас довольно много людей, которые писали рапорты: к нам обратились уже несколько человек. Есть шанс, попробуем судиться. Они подали рапорты раньше, еще несколько месяцев назад. Один военнослужащий – контрактник, ему подписали рапорт и направили в отпуск, чтобы он отгулял все положенные дни, с последующим увольнением. Он вернулся из отпуска, а тут мобилизация. Попробуем жаловаться в военный суд на указ президента, на то, что он вообще не допускает таких возможностей. Военнослужащие не могут быть собственностью армии, возможность увольнения должна существовать.

Елена Рыковцева: Пока так и не получилось никого отбить?

Сергей Кривенко: Мы сейчас только пытаемся обращаться, еще даже не подали, не рассмотрели. Все-таки армия – это не тюрьма. Заключенного приговаривают к какому-то наказанию, он под стражей со связанными руками, его можно поместить в камеру и закрыть. Но заставить воевать недобровольно нельзя. Человека можно убедить, заставить, но если он говорит, что не будет воевать, кладет оружие, садится в угол, как заставить его воевать? Можно говорить: сейчас отправим на передовую, тебя убьют, посадим в тюрьму, убьем. Но это слова. Пускай направляют, пускай отсуживают.

Елена Рыковцева: Их из Крыма загружают в этот грузовик, в вертолет, куда угодно, перевозят через границу и выгружают. Дальше что?

Сергей Кривенко: Ситуация очень сложная, и советовать, находясь в безопасном месте, очень трудно. Были случаи, когда военнослужащие отказывались, но его могут погрузить, закинуть в этот грузовик, выкинуть из грузовика в поле. Могут взять и расстрелять – это будет беспредел, нарушение российских законов. Конечно, можно применить к такому человеку какие-то жесткие меры. Но есть случаи, когда военнослужащий говорил, что не будет воевать, и его оставляли в части. Через некоторое время, так или иначе, даже если это происходило в боевых частях на территории Украины, его отправляли назад в пункт постоянной дислокации в России, там увольняли или направляли в госпиталь, в отпуск, и рано или поздно он увольнялся. Сейчас рекомендация остается только одна – упираться и добиваться своего, отказываться от войны.

Елена Рыковцева: С нами Юрий Бутусов. Что вы, как гражданин Украины, ему скажете: как ему действовать, если загрузили и привезли?

Юрий Бутусов: Трудно давать советы военнослужащим оккупационной армии. Естественно, если он хочет жить, то ему прежде всего нужно искать пути, каким образом сдаться в плен, либо попытаться оттуда сбежать, не допустить своего появления. Ему ничего не скажешь, кроме того, что человек должен спасать свою жизнь.

Елена Рыковцева: Мы сейчас начнем смотреть сюжеты о том, что происходит с этими мобилизованными пока на территории Российской Федерации. Людям вообще-то надо есть, как выясняется.

Вообще-то по этой части ничего не изменилось с момента, когда их собирали в Белгородской области перед 24 февраля. Их свезли туда за три месяца, и они в огромном количестве жили без еды, без хлеба, ходили, просили у бабушек. Ждали, когда их отправят или не отправят, тогда еще никто ничего не знал. Прошло время, и снова та же картина. Мы посмотрим теперь, как их размещают в этих пунктах.

Прочитаю вам пассаж из прокремлевского Телеграм-канала «Незыгарь», из которого следует, что если раньше люди ездили в Москву за сапогами и колбасой, то теперь они, видимо, будут ездить туда, чтобы проситься мобилизовываться в Москве. Послушайте, как прекрасно там обстоит дело: «Обработка и свод данных огромного количества людей, их оповещение и распределение по мобилизационным пунктам в сжатые сроки и в нормальных условиях, оснащение всех мобилизованных лучшим, что можно достать сегодня на рынке таких товаров, запуск отдельного центра для помощи родственникам – это великолепный мастер-класс по-собянински для любой системы, гражданской или военной. Последнее испытание такого масштаба для государственной машины было в 1940-х годах, – правда, казалось, что этот опыт уже не пригодится». Но, видите, этот опыт пригодился, Сергей Семенович Собянин оказался на высоте.

С нами Андрей Морев. Действительно такая идеальная картина мобилизации, что тем, кто в советские годы покупал колбасу в Москве, аж захочется приехать мобилизоваться туда?

Андрей Морев: У нас в районе в первые дни приходили забирать людей, которые уже умерли. Так это все организовано. Приходили к людям, у которых есть ограничения по здоровью, по многодетности, ограничения, введенные президентом с точки зрения брони по мобилизации: айтишники и все остальные. Я думаю, главное отличие Москвы – это обеспечение мобилизованных какими-то вещами, во всем остальном ситуация одинаковая со всей страной.

Елена Рыковцева: Вы посмотрели сюжеты о том, что происходит в стране. Чисто политически, что бы вы сказали об этом: вот людей пригласили повоевать, отправили в такие совершенно свинские условия, и как они должны бороться за свои права, если они уже крепостные? Могут ли депутаты или политики как-то их оттуда вытащить (хотя это невозможно, как нам уже сказали), что они должны сейчас делать?

Андрей Морев: Да, вытащить реально невозможно. Единственное, есть два пути. Это альтернативная гражданская служба, которая у нас прописана в Конституции, но, к сожалению, нет законов, которые показывают, как вести себя людям, желающим получить АГС во время мобилизации. В случае, если человека уже призвали, понятно, должна быть медицинская комиссия, которая в Москве тоже не везде проводится. Здесь нужно обращаться уже в военную прокуратуру, через обращение родственников в суды. Все юристы советуют: должны быть документы, юридически оформленные на близких родственников, которые могут представлять интересы военнослужащего в судах по поводу нарушений. Случаи возвращения из военкоматов и даже частей есть, люди добиваются того, что у них отзывают повестку, выпускают их обратно в гражданскую жизнь. Но для этого нужно приложить максимальные усилия и добиваться соблюдения своих прав.

Елена Рыковцева: Вы знаете, какая мысль приходит мне в голову: не специально ли их во все это окунают, чтобы после такого ада, в котором они сейчас оказались на территории России, они были мотивированы именно тем, что уже плевать на все? Иначе я не могу объяснить тот ужас, в котором они тут оказались.

Юрий Бутусов: Вы, как и многие люди, пытаетесь найти какую-то рациональность в действиях российской власти. На самом деле ее нет. Сама эта война и вся российская стратегия с первого дня показывает, что адекватного представления об обстановке, адекватного планирования своих действий у Путина и российского военного руководства в принципе нет. Эта ситуация также является результатом неадекватной оценки как силы сопротивления Украины, так и организационных, мобилизационных возможностей России, поэтому все это возникло в последний момент. Никакого планирования нет. Есть огромные неустранимые проблемы на фронте, проблемы в тактике, в организации, в вооружении, в управлении российской армией. Ключевая проблема – проблема боеспособности.

Но все это российское руководство не может и не хочет увидеть, потому что действует тоталитарно, некомпетентна система управления страной и армией, в частности. Поэтому они принимают решения, направленные исключительно на экстенсивные сценарии: а давайте-ка мы загоним туда побольше людей. В России более трех миллионов сотрудников силовых структур, в одном Министерстве обороны два миллиона сто тысяч, Росгвардия – более 400 тысяч, есть кого посылать на фронт, кроме мобилизованных. Здесь принято наиболее некомпетентное решение, потому что силовики нужны для того, чтобы сохранять власть Путина и контроль над страной. Гораздо проще принять самое дешевое и самое простое решение – набрать людей, загнать их туда, какая-то часть из них, глядишь, и обеспечит победу. Это исключительно неадекватная оценка обстановки: они думают, что и такие мобилизованные люди способны справиться с Украиной.

Елена Рыковцева: На них и не собирались особенно тратиться. Чего на них тратиться, им жить-то осталось…

Юрий Бутусов: Это афганский сценарий. У Советского Союза, тоже тоталитарного государства, в Афганистане была такая логика, что достаточно просто увеличить численность, а потом добавить какие-то спецподразделения, какие-то новые вооружения. Они долгое время играли в это, а страна и общество терпели, делали это жертвоприношение. Здесь России придется потерять во много раз большее количество людей, прежде чем до россиян дойдет, что это авантюра, где у них в принципе нет ни малейших перспектив, никакой победы они достичь не смогут ни при каком развитии событий. Я думаю, что и 300 тысяч будет мало, загонят еще. Все это, конечно, будет шоком, когда и эти заявленные надежды, и эти обещания Путин снова не сможет выполнить.

Елена Рыковцева: Сергей, если смотреть на узкую проблему еды, того, что людей не кормят, здесь они могут хоть как-то отстаивать свои права? На этом основании они могут сказать: я же человек, я уйду отсюда? Вы меня держите абсолютно в условиях зоопарка. Хотя и в зоопарке, бывает, заботятся гораздо лучше, чем то, что мы видим.

Сергей Кривенко: Нормальный человек понимает, что это агрессивная война без всяких целей, и принимать в ней участие – это преступление. Нормальный человек делает все возможное, чтобы не попасть на эту войну. Если же каким-то образом попал, пришлось подписать повестку, то он подает заявление на альтернативную гражданскую службу, конституционное право на которую работает.

Никакой уголовной ответственности за отстаивание своих убеждений нет. Те, кто сейчас просто тупо идет в военкомат, прислали повестку – надо идти… Но тебя ведь не родина призывает, а Путин, на страну никто не нападал. Если бы была обратная ситуация, если бы враг стоял под Москвой, я бы, может быть, первый пошел на мобилизацию, когда это действительно угрожает жизни родных и близких. Но ситуация совершенно другая: сейчас Россия на стороне зла, и участие в этой войне – зло.

Те, кто туда идет, наверное, не будут защищать свои права, поэтому и создают такие условия. Очень странно слышать от них жалобы на эти условия. Они что, жили в другой России, не понимают, что в стране две главные проблемы – логистика и коррупция? Да, в Министерстве обороны все есть, да, у него огромный бюджет, да, все склады ломятся от продуктов, пайков, обмундирования, но это на складах, а довезти все это вовремя в место, где будут призывники, осуществить эту связь, с этим в России большие проблемы. Когда-нибудь все это наладится, но не сейчас, а через некоторое время. А может быть, не наладится, потому что все это уже разворовано.

Я согласен с Юрием Бутусовым: не стоит искать никакой логики, что мы не будем тратиться на призывников, все равно им сейчас умирать, – это слишком сложно для нашей власти. Это простой российский бардак, в котором мы все живем. Если человек все-таки увидит в себе зарождение чувства достоинства: со мной нельзя обращаться, как со скотом; посылают на войну, не проверив здоровье и социальное состояние (может быть, от меня зависят родственники), не проверив мои убеждения, посылают на войну, но при этом ничего не дают, и я тут вынужден голодать и мерзнуть, – да, тогда надо жаловаться в военную прокуратуру, уходить из части под угрозой преследования и потом жаловаться в военную прокуратуру. На каждом этапе можно отстаивать свои права.

Елена Рыковцева: Есть такой очень сложный психологический момент: человек, который протестует против этого, иногда оказывается один, его клюют, травят. Если он начнет писать рапорты, жаловаться, его объявят дезертиром в его селе, будут издеваться над его родными.

Сергей Кривенко: Не соглашусь. Это было раньше, а сейчас что-то изменилось. Да, раньше в армии травили любого, кто поднимал голос, а в последние годы очень толерантно относятся к тем, кто начинает протестовать. Сейчас в армии к таким людям, которые пытаются чего-то добиться, относятся, может быть, с удивлением или опаской, но уже без наезда на них.

Елена Рыковцева: С нами на связи Валентина Мельникова, ответственный секретарь Союза комитетов солдатских матерей. Вы, конечно, сейчас завалены, жизнь у вас изменилась, начиная с 21 сентября.

Валентина Мельникова: Периодические такое бывает. У нас 12-е боевые действия за историю нашей организации. К счастью, мы оказались более-менее готовы, хотя и не к мобилизации, конечно. История с мобилизацией – это точная калька с обычного призыва, который всегда проводился облавой, особенно в середине 90-х – начале 2000-х. Вся ситуация напоминает эти облавы на призывников, беззаконие. Поэтому мы быстро включились. Мы понимаем, что нарушено, куда можно жаловаться, как готовить документы, подтверждающие право. С этой точки зрения ничего нового. Но обращений очень много.

Елена Рыковцева: Наверняка в разы больше, чем было?

Валентина Мельникова: Сотни звонков в день, по 400 сообщений в «ВКонтакте». Наши регионы тоже захлебываются от звонков и посетителей. Я порадовалась, что у нас с ковида нет личного приема.

Елена Рыковцева: Вы согласитесь со мной: когда вы работаете по жалобам во время призыва, все-таки нет такого количества обращений, что призывников держат в нечеловеческих условиях, в каких-то палатках, на земле, костры, на свои деньги купить кусочек хлеба?

Валентина Мельникова: За хлеб в воинских частях давно не убивают. Призывников одевают, обувают, дают с собой форму перед тем, как отправлять в воинские части, – это все было налажено. С бытовой точки зрения все было благополучно до 2013 года, а потом начало потихонечку сыпаться. И вот оно рассыпалось до такой совершенно неприличной истории, когда в наших закромах родины не оказалось ни одежды, ни обуви, ни продуктов, наверное, нет и печек-буржуек, и палаток для тех 300 тысяч, которых решили мобилизовать.

Елена Рыковцева: Как вы это объясняете? Армия богатая, бюджет никогда не жалел на нее денег. Ведь их должны были стимулировать, к ним должны были с такой дорогой душой, потому что к ним Владимир Путин обратился с просьбой: помогите мне, у меня есть такая концепция, разделите ее и отправляйтесь туда воевать. Почему к ним так отнеслись? Вы согласитесь, что это настраивает людей против власти, а вовсе не способствует тому, чтобы идти и поддерживать ее с этой концепцией?

Валентина Мельникова: На вопрос «почему?» в России ответа нет, сейчас – особенно. И если я буду точно говорить, что наши комитеты думают про эту ситуацию, я тут же ухожу под уголовную статью.

Елена Рыковцева: Вы уходите под статью о запрете неприличной лексики в общественных местах.

Валентина Мельникова: О дискредитации органов государственной власти.

Конечно, тыловая служба оказалась не готова. Решение о мобилизации было мгновенным. Закон о мобилизационной подготовке, о мобилизации предусматривает сначала экономическую подготовку, но этого не было сделано, как мы теперь понимаем, и, честно говоря, мы очень быстро это поняли. Меня лично удивило: как это так, их отправляют в воинские учебки, там нет обмундирования, обуви, защитных средств? Мы же привыкли, что с призывниками все в порядке. Тыл оказался не готов. Начальника тыла сняли под предлогом перемены места службы. Понятно, что что-то там не так, те большие склады, которые должны быть… У нас есть Росрезерв, который непонятно что делает в этой ситуации, который пока еще никто не щипал и не спрашивал: ребята, а где Росрезерв? Все происходит слишком быстро, поэтому никто ничего не успевает.

С другой стороны, отправлять людей в воинские части, которые не готовы к их приему, – это, конечно, уже просчеты Министерства обороны. Это выполнение плана по валу, советские манеры, надежда военных комиссаров на большие премии за перевыполнение планов по мобилизации. Все это точно, как в нашем призыве, но только, конечно, это все очень-очень плохо.

Елена Рыковцева: Призыв не всегда заканчивается трагически, это все-таки исключение, а здесь мы знаем, что их ждет.

Валентина Мельникова: Люди уходят на совершенно другие задачи. У меня очень интересные жалобы. Идет передислокация: для этих мобилизованных ребят освобождают какие-то воинские части, учебки, а те, кто там служит, передислоцированы оттуда в другие места. Куда передислоцируют, там части не рассчитаны на такое количество военнослужащих, и там тоже ничего не готово, сортир на одно очко, 800 человек, воды нет, постелей нет. Не знаю, как все это будет устроено, насколько ответственное командование в Министерстве обороны. Картина, конечно, ужасная!

Елена Рыковцева: Говорят, что есть только два выхода: либо в тюрьму садиться, либо на фронт помирать. Но в этих условиях, которые описывают, тюремные вроде уже не кажутся такими ужасными. Это скорее стимулирует людей выбирать тюремный вариант.

Хочу спросить вас об автоматах. Из видео в видео звучит эта тема, что сунули автомат и не отметили в военном билете, а это статья. Почему они суют им оружие и не хотят отмечать?

Сергей Кривенко: Трудно сказать. Это все должно происходить непосредственно в воинской части, насколько можно судить, хотя вся эта процедура оформления мобилизованного в военнослужащего еще до конца непонятна. Им все-таки предлагают заключить контракт, они должны его подписать, и на этом месте тоже можно отказаться. После подписания контракта командир воинской части издает приказ о занесении его в списки личного состава, и с этого момента он военнослужащий. После этого должны выдать оружие и сделать в военном билете запись о том, что он внесен в списки личного состава такой-то части. Наверное, из-за массовости мобилизации, из-за того, что это впервые, происходят все эти сбои, нарушаются различные порядки. К сожалению, мы не знаем статистику, может быть, это действительно какие-то отдельные случаи.

Елена Рыковцева: Там еще звучит такая тема, что «нас юридически нет, я с этим автоматом как блуждающий призрак». Это действительно статья? Он говорит: у меня автомат, его нет в военном билете, я под статьей.

Сергей Кривенко: Статья – это незаконный оборот оружия. Никто не будет привлекать его по этой статье. Но если он уйдет с автоматом, да, в том числе могут вменить эту статью. Ему выдал оружие кто-то из командования, но это не оформили, и теперь он должен доказать, откуда у него это оружие.

Мы все время говорим про условия, но надо понимать, что эти люди едут на несправедливую войну убивать других людей. Тут очень трудно говорить о технологических, процедурных тонкостях.

Елена Рыковцева: Это же не добровольцы, их согнали, так же и повезут.

Сергей Кривенко: Я пытаюсь сказать, что на войну все-таки идут добровольно. Есть куча возможностей не пойти – и ты не пойдешь. Сейчас нет облав, чтобы хватали именно в наручниках, везли в военкомат, оттуда отправляли на сборный пункт: пока такого нет, хотя, может быть, это начнется. Людям вручают повестку, и по ней можно не ходить. Людям вручают вторую повестку на предписание в часть – по ней тоже можно не ходить. Людям предлагают подписать контракт, но его можно не подписывать. Пока, по крайней мере, на первых ступеньках полностью возможен выбор. Говорить, что их схватили и везут под принуждением – нет, это их… не хочу сказать – сознательный, но выбор.

Елена Рыковцева: Пока будем считать, что это их выбор, но они могут его не делать. Посмотрим опрос москвичей: знают ли они, в каких условиях находятся мобилизованные?

Елена Рыковцева: Сергей, еще раз повторите эту горькую вещь, что, к сожалению, у нее нет шансов увидеть в отпуске своего сына-контрактника. После 21 сентября он уже не имеет права на отпуск, которое имел раньше?

Сергей Кривенко: Про отпуск в указе президента вообще ничего не сказано. Нет возможности уволиться с военной службы, кроме некоторых причин, о которых мы говорили, – здоровье, выслуга лет, тюрьма или плен. Отпуск тоже никогда не был просто так, как на гражданке: по Трудовому кодексу мне положен отпуск, и я ухожу по договоренности, на усмотрение командира. Действительно, сейчас многие воюют с февраля, не направляясь в отпуск. Это по обстановке.

Елена Рыковцева: Андрей, как вам показалось: уровень информированности более-менее соответствует тому, что есть? Люди вокруг понимают, что их ждет?

Андрей Морев: Это основная проблема: уровень информированности зашкаливает, информации очень много, но нет правильной информации. Есть выступление президента, есть выступление Министерства обороны, есть выступление председателя комиссии Государственной Думы по обороне, каждый что-то говорит, а по факту военкомы действуют в какой-то своей, понятной только им логике. А логика у них достаточно простая. У них наверняка спущен план по мобилизации, и он измеряется количеством людей, которые должны быть призваны. Они, соответственно, спустили это на уровень управ, в Москве этим занимаются руководители управ, сотрудники администрации ходят с доверенностями и ищут людей. У меня в подъезде уже три раза в шесть утра приходили к человеку, у которого сын учится не в Москве. Они это знают, им дали все документы, но так как им нужно выполнять план, они каждый день приходят, будят человека в шесть утра и спрашивают: а ваш сын вернулся? Такая же ситуация в другом подъезде.

Елена Рыковцева: То есть план спустили, и его выполняют, даже если это совершенно нереально. Самоуправство управ. В таком мире мы сейчас живем.

 

(Оновлено 15:00)

«Главред»

Леонид Гозман, российский политик, президент общероссийского движения «Союз правых сил»

Вверх по лестнице, ведущей в ад — к семидесятилетию Путина

7 октября 1992 года.

Ему сорок. За спиной неудачная карьера в КГБ, но крови на руках нет, а впереди фантастические возможности – открыты все дороги.

7 октября 2002 года.

Ему пятьдесят. Он занял высший пост в стране и один из высших в мире.

Позади уже чеченская война и взрывы в Москве и в Буденновске, но и звонок Джорджу Бушу, сохраняющиеся надежды хоть и не самых прозорливых, но многих.

7 октября 2012.

Шестьдесят. Мог стать уважаемым, авторитетным ветераном. Но рокировка, разгоны, пятая колонна и национал-предатели, война с Грузией и все уже понимают, что это тупик.

7 октября 2022.

Война со всем миром, массовые убийства в Украине, полная изоляция, уничтоженная Конституция, экономическая, политическая, моральная катастрофа России.

Впереди – ад!

 

(Оновлено 14:00)

Виктор Небоженко

70 ЛЕТ ХРУЩЕВУ И ПУТИНУ.

15 апреля 1964 года Хрущеву исполнилось 70 лет. Он был на вершине  славы и власти. Хрущев тоже пережил свое 70-летие, в кругу друзей, в  роли Генерального секретаря КПСС, но это ему не помогло.17 октября 1964 года его ближайшие друзья, которые были у него на Дне рождении произносили самые  теплые поздравления и клялись в верности, свергли его с вершине власти. Но он остался жив. Как поступят заговорщики против Путина — неизвестно.

 

Агія Загребельська

  1. Використання Росією безпілотників іранського виробництва не призводить до асиметричних ефектів, як використання Україною наданих США систем HIMARS, і навряд чи суттєво вплине на перебіг війни.

Заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу України бригадний генерал Олексій Громов заявив 6 жовтня, що російські війська застосували проти України 86 іранських безпілотників Shahed-136, 60% з яких українські сили вже знищили.

Як повідомив вчора ISW, російські сили, схоже, не фокусують ці безпілотники на асиметричних цілях поблизу лінії фронту.

Вони використовували багато безпілотників проти цивільних цілей у тилу, мабуть, сподіваючись створити нелінійні ефекти за допомогою терору.

Такі зусилля не мали успіху.

Офіційний представник командування ВПС України Юрій Ігнат заявив, що російська армія все частіше використовує безпілотники іранського виробництва, щоб зберегти свій запас високоточних ракет.

Російські сили, ймовірно, досі використовували нетривіальний відсоток від поставок Shahed-136, якщо твердження анонімного представника американської розвідки наприкінці серпня були вірні, що Іран, ймовірно, надасть Росії «сотні» безпілотників.

  1. Приватна військова компанія «Вагнер» оголосила про створення власного приватного Telegram-каналу 6 жовтня, вказуючи на те, що хазяїну «Вагнера» Євгену Пригожину може знадобитися голос, що явно потрібен йому, щоб конкурувати з блогерами і, можливо, чеченським лідером Рамзаном Кадировим, у яких є власні Telegram-канали.

Пов’язаний із Пригожиним Telegram-канал поділився запрошенням на вагнерівський канал «Миротворец».

Запрошення російською мовою говорить: «Ми прибули з пекла. Ми ВАГНЕР, наша справа смерть, і справи йдуть добре».

Крім «Миротворця», канал запропонував підписникам інший приватний канал «Новороссия Z Project».

Створення групи для «Вагнера» для поширення «непідцензурних матеріалів з фронту» може бути частково інструментом вербування, але, ймовірно, також є спробою створити для Пригожина та його союзників формальні засоби прямого впливу на інформаційний простір так само, як Кадиров і російські націоналістичні блогери використовують Telegram.

  1. Ключові висновки

Використання Росією безпілотників іранського виробництва не призводить до асиметричних ефектів, як використання Україною наданих США систем HIMARS, і навряд чи суттєво вплине на перебіг війни.

Приватна військова компанія «Вагнер» оголосила про створення власного приватного Telegram-каналу 6 жовтня, вказуючи на те, що хазяїну «Вагнера» Євгену Пригожину може знадобитися голос, щоб конкурувати з блогерами і, можливо, чеченським лідером Рамзаном Кадировим, у яких є власні Telegram-канали.

6 жовтня українські сили, ймовірно, продовжили контрнаступальні операції на північному сході Харківської області в районі Куп’янська та операції зі створення загрози російським позиціям вздовж дороги Кремінна-Сватове на заході Луганської області.

Російські війська, ймовірно, займають оборонні позиції у північній частині Херсонської області після обвалу російської лінії фронту на північний схід від Херсона.

Російські війська продовжували наземні атаки на Донеччині 6 жовтня і, ймовірно, поступово просувалися вперед у районі Бахмуту.

6 жовтня російські війська продовжували завдавати планових артилерійських, авіаційних і ракетних ударів на захід від Гуляйполя, а також у Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Місцеві російські чиновники, схоже, гарячково шукають способи фінансувати свої мобілізовані підрозділи, оскільки Кремль все частіше очікує, що місцеві адміністрації оплачуватимуть військові дії із власних бюджетів.

Український центр опору повідомив 6 жовтня, що російські сили розпочали примусову мобілізацію громадян України в окупованих Росією Кремміній та Старобільську Луганської області.

Institute for the Study of War

Переклад Августин Волошин

 

Ігар Тышкевіч

Забавная ситуация.

Лукашенко потребовал заморозить рост цен. Причём по всей линейке.

Дикое решение и впервые за очень-очень долгое время (как минимум с середины 00-х) премьер и несколько членов Совмина открыто выступили против. Лукашенко из заткнул и продавил решение, которое является откровенной дичью.

Почему это так? Ручное регулирование, которое опущено (по сетям и производителям) на уровень правительства и облисполкомов даже при критической ситуации будет запаздывать. Причина старая — проблема качества исполнителей среднего звена.

Дальше проще. Производители при росте цен на комплектацию (даже для с.х. — удобрения, корма, и т.д.) могут (точнее,с вероятностью 90%) столкнуться с падением прибыльности. Перекредитоваться? Даже если так — как отдавать кредит с нулевой или отрицательной рентабельностью? Далее новые гос кредиты уже под печатный станок. Прощай усилия Минфина и Нацбанка по оздоровлению финансовой системы.

Субсидирование требует денег. Которые будут забирать у экспортёров. Но денежная масса повышается и это давление на курс (не говоря о прямой предпосылке инфляции в виде пустых денег). Значит вновь множественные курсы.

На этом фоне импортёры ограничивают поставки до минимума или закрываются. Национальные производители уменьшают отгрузку на внутренний рынок (естественно, надо быть кретином, чтобы работать в минус при наличии альтернативы).

Товаров становится меньше (не сразу — через 4-5 месяцев) и на этом фоне вводятся «нормы отпуска».

То есть создаётся ситуация позднего СССР, которая и привела к краху совка.

Но, в отличие от конца 80-х, даже в условиях авторитаризма, представители правительства открыто выступили против дичи. Причин несколько.

Часть (как например Головченко по Госвоенпрому) видят колоссальные проблемы для «своей» отрасли.

Часть, завязанная на бизнес видит проблемы того самого бизнеса

И все они видят ситуацию, когда за логичные и предсказуемые результаты сегодняшней дичи их будут полоскать. При этом, в создавшихся условиях они будут неспособны хоть что-то сделать ради работы пусть с нулевой, лишь бы не отрицательной эффективностью.

И вот тут мы упираемся в вопросы лояльности. В головах ряда исполнителей высшего звена звучит фраза  «Это уже полное сумасшествие». Причём настойчиво, с перспективами собственных проблем. Ведь Лукашенко никогда не признаётся в ошибках а ищет виновных, врагов, козлов отпущения. Отпетлять сложно.

Поэтому через месяц-полтора, когда станет очевидной негативная динамика, Лукашенку попытаются вернуть в чувство. Глядишь, и какие позитивные новости придут, которые стабилизируют его эмоциональное состояние.

Если нет — начнут думать о том, как было бы хорошо при иных раскладах. В условиях автократии это прямой риск для «героя портретов и оргазма придворных пропагандистов». История знает множество примеров различных вариантов дворцовых переворотов. Начиная от лайт версии транзита (по совету) до трагедии, несчастного случая, внезапных проблем со здоровьем.

Хотя, в предыдущем абзаце «Если», возможно, требует уточнения. Даже если удастся откатить назад, мысль о позитиве при иных раскладах уже укрепиться.

Фактически, находясь после долгой поездки к Путину, предстоящего нового сложного визита и дополнительных проблем, Лукашенко сам начал уничтожать собственную власть. Впервые за долгий срок его решения даже тактически являются наихудшим вариантом лично для него. Не говоря уже о системе или о стране.

ЗЫ: и у оппонентов Лукашенки начинается едва ли не идеальный вариант. Лукашенко становится токсичным. Его оппоненты (точнее диалог с ними) — ключевое условие большинства внешних игроков для выхода из спирали конфликта. То есть можно «начать диалог», решить проблему Лукашенки (можно в другой последовательности), оставить за собой контроль над ситуацией, запустив особо публичных оппонентов в часть властных кабинетов.

ЗЗЫ: «Чуйка» Лукашенко, которая позволяла ему удерживать власть, похоже «сломалась» при наличии нескольких плохих вариантов он выбрал наихудший для себя лично. Причём на пустом месте.

Как говорят в Одессе, будет интересно посмотреть.

 

Игорь Эйдман

Придётся за все ответить

Матвиенко через несколько дней после аннексии четырёх украинских областей, после убийства десятков тысяч мирных жителей, выдала сегодня, обращаясь к украинцам: «Давайте попытаемся понять друг друга, найти договоренности».

Верх цинизма? Не только. Просто у российских властей психология домашних тиранов и насильников. Пытались изнасиловать и задушить свою жертву, но не срослось — их скрутили, собираются везти в суд. Тогда тон меняется. И насильник уже поёт по-другому, пытается разрулить ситуацию по-тихому. Мол, давай не будем доводить дело до суда, попробуем лучше понять друг друга, решить всё по-свойски.

Нет уж, придётся за всё ответить и скоро.

 

Татьяна Мэй

Советские анекдоты обрели, конечно, невиданную актуальность. Вот, например.

Проходит международный конкурс говорящих жоп.

Hа сцену выходит француженка, поворачивается задом к микрофону:

— L’amour!

Гром аплодисментов, редкие крики «браво», «о-ля-ля», с галерки кто-то нетвердым голосом затягивает «Марсельезу».

Когда зал успокаивается, на сцену выходит американка:

— I love you!

Бурные аплодисменты, быстро перешедшие в овации, публика в экстазе, вверх летят вырванные сиденья, на галерке завязывается драка… Через некоторое время блюстителям порядка удается-таки навести порядок в зале.

Hа сцену выходит русская, мостится задом к микрофону и говорит хорошо поставленным голосом:

— Серафим Туликов. «Родина моя».

Самое поразительное, что изрядная часть тех, кто их рассказывал и ржал, сейчас мостятся задом к микрофону или восторженно аплодируют исполнителям.

(Оновлено 13:00)

«Фокус»

Татьяна Катриченко

Мир глазами Путина: как поклонник Ильина и Гумилева стал диктатором

Одни называют его сумасшедшим и шантажистом, другие — опытным политическим гроссмейстером. Однако 7 октября российский лидер празднует 70-летие, и этот юбилей отмечен не триумфом, а провалом в войне с Украиной.

Многие думают, зачем нынешнему хозяину Кремля война, ведь это не только жертвы, но и возможное падение рейтингов. И конкретные логические объяснения действительно найти сложно. Но если попробовать посмотреть на мир, а особенно на историю, глазами Владимира Путина, многое становится понятным.

Философы Путина: Иван Ильин, Лев Гумилев

В октябре 2021 года Путин выступил на заседании международного дискуссионного клуба «Валдай». Отвечая на вопрос, каких авторов читает, он назвал имя русского философа Ивана Ильина, а после сказал: «Он думал о России и ее будущем». На самом деле Ильин давно присутствует в жизни Путина — его цитаты за последние 15 лет наиболее часто встречаются в публичных выступлениях президента России.

«С середины 2000-х Путина интересует белая эмиграция, он цитировал труды Александра Солженицына, Ивана Ильина и Льва Гумилева. Его советники искали материалы, способные обосновать политический курс — правый либерализм», — говорит Александр Морозов, российский журналист и политолог, научный сотрудник центра Российских исследований Бориса Немцова в Карловом Университете в Праге.

Путин — разумный человек, и все, что он говорит, нельзя воспринимать одномерно. Он играет в шахматы: маскирует планы, создает дымовую завесу. Он — чекист. Это его профессия

Ильин родился в царской России, после прихода большевиков его выдворили из страны, жил в Германии и Швейцарии, увлекался фашизмом и считал возможным соединять «национальную диктатуру» с религией. Именно на подходе Ильина основывается путинский взгляд на Украину, считают эксперты.

«Украина признается наиболее угрожаемою частью России в смысле отделения и завоевания. Украинский сепаратизм — явление искусственное, лишенное реальных оснований. Он возник из честолюбия вожаков и международной завоевательной интриги. Отделившись, это государство предает само себя на завоевание и разграбление иностранцам. Малороссия и Великороссия связаны воедино верой, племенем, исторической судьбой, географическим положением, хозяйством, культурой и политикой», — так об Украине писал Ильин в 1938-м, так ее представляет Путин сегодня.

Для них обоих Украины не существует, а слово «украинцы» можно позволить писать в кавычках. Путин настолько вдохновился словами философа, что решил возвести их автора в культ — прах перезахоронить в Москве, а книги переиздать. Одну из самых известных — «Наши задачи» — накануне расстрелов на Майдане и оккупации Крыма в подарок от Кремля получат все губернаторы и высокопоставленные члены пропрезидентской партии «Единая Россия».

Упомянутый Лев Гумилев — еще один любимый философ Путина. Считается, что его цитаты, как и Ильина, в речах президента РФ по­явились с подачи экс-заместителя руководителя администрации Бориса Ельцина и идейного вдохновителя прихода к власти Путина — Владислава Суркова. Именно Гумилев писал о важности евразийского пространства, куда так хотел затянуть Виктора Януковича и Украину Путин в 2013-м. Другом Гумилева, а философ умер в 1992 году, был некий публицист Юрий Бородай. Сын последнего Александр, ныне депутат Госдумы, в 2014-м сыграл свою роль во время вторжения РФ в Украину — сначала принимал участие в оккупации Крыма, а после провозгласил себя премьер-министром «Донецкой народной республики».

Советские идеалы. Владимир Путин и советский учебник истории

«После 2014 года репертуар Путина стал меняться: православная святость и элементы царского периода Николая І или Александра ІІІ отошли на второй план. Не то чтобы совсем исчезали, но параллельно появлялись другие. В голове у Путина теперь все упиралось в Советский Союз. Он убедил себя, что тот рухнул как-то неправильно и его надо собирать», — продолжает Александр Морозов. Путин постепенно стал присваивать России величие Советского Союза. Да, он нехотя признает, что после 1991 года украинская государственность состоялась, но при этом пытается обосновать ее историческую неправомочность. И дальше — хуже, в Кремле говорят то о «Ялте-2», то о новом Хельсинском акте, то о борьбе с американской гегемонией.

«Но ведь в реальности этого ничего нет. Путин находится в пузыре воображаемого Советского Союза. Как бы он ни фантазировал, используя победу в Великой Отечественной войне как ключевую или андроповскую модель преследования инакомыслящих, его возможности ограничены — Россия никогда не будет СССР, — уточняет Морозов. — Более того, раздвоение, шизофрения происходят на уровне реальной внешней политики. В одном блоке он говорит о евразийском экономическом пространстве, а в другом разворачиваются фантазии: Россия вместе с Беларусью воюет с Польшей, сражается против мистического восстановления Великого княжества Литовского, нападает на Украину».

Статья Владимира Путина «Об историческом единстве русских и украинцев», написанная летом 2021 года (ее опубликовал официальный сайт Кремля — на русском и украинском языках), по оценкам экспертов, завершает его идейные искания в отношениях и с Украиной, и с Западом, расставляет все точки над «і». Она ясно показывает: Путин возвращается к советскому учебнику истории, стремясь использовать каждый эпизод идеологически, развертывая его в советскую концепцию интернационального единства.

Морозов вспоминает, как в Праге сносили памятник советскому маршалу Ивану Коневу: «Москва очень обиделась, мол, чехи неблагодарные — их спасали, а они забыли. И попыталась навязать дискуссию вокруг советской концепции истории, но чешские интеллектуалы решили, что в такой дискуссии участвовать не будут, для них это переработанное прошлое». Украина не Чехия, советские мифы у нас все еще находят отклик, и это слабое место.

Не один народ. Что русские думают об украинцах

Россия пытается присвоить чужую историю: то с размахом празднует День крещения, утверждая, что Московское государство — единственный преемник Древней Руси, то называет дочь киевского князя Ярослава Мудрого, Анну, русской. Или же пытается исказить историю, сказав, что Переяславские соглашения 1654 года — акт «соединения» с Москвой, Крым — исконно русская земля, а Украина — это всего лишь «детище советской эпохи».

Историки говорят: стремление Москвы приватизировать прошлое, письменность, православие и культуру — это попытка удержать иллюзию несуществующего величия. Без этого «восстановление» статуса сверхдержавы невозможно. Экс-депутат Государственной думы РФ Илья Пономарев, единственный из 450 депутатов, проголосовавший в 2014 году против аннексии Крыма, говорит: проблема в том, что российская идентичность не существует без украинской. Если воровать и искажать не будут, останется неприглядная правда: Россия — всего лишь поздняя наследница Золотой орды. Такое в понимании Ильина, Гумилева и Путина невозможно.

Впрочем, как и в понимании российского большинства. Ведь среди россиян распространен миф о едином народе. Многие ссылаются на семейные и языковые связи с украинцами, готовы признать идеи о несостоятельности Украины. Поэтому у Украины можно было забрать Крым и оккупировать Донбасс — там, по мнению россиян, тоже живут русские. Поэтому и начали войну.

 

«Meduza»

«Перед ним страх до усрачки. Но страх без уважения» Владимиру Путину — 70 лет. «Медуза» выяснила, как к нему теперь на самом деле относятся те, кого принято называть «российскими элитами»

Владимиру Путину 7 октября исполнилось 70 лет. Он находится у власти почти треть своей жизни — и явно не собирается от нее отказываться. Правда, от знаменитой путинской «стабильности», ради которой россияне последовательно отказались от всех своих прав и свобод, давно ничего не осталось. Именно Путин был тем, кто решил начать захватническую войну в Украине — и все еще продолжает ее (хоть и явно проигрывает). Спецкор «Медузы» Андрей Перцев выяснил, как теперь подчиненные Путина относятся к своему начальнику.

Еще 4 октября Рамзан Кадыров объявил, что возглавляемая им Чечня будет широко отмечать 70-летие Владимира Путина. На этот праздничный день в республике запланированы:

скачки, посвященные юбилею;

открытие центра олимпийской подготовки по дзюдо имени Путина;

мото- и велопробег;

чемпионат и Кубок России по кольцевым гонкам;

презентация проекта строительства нового правительственного комплекса.

Вот что о грядущем юбилее написал Кадыров:

Всем народам России очень повезло с президентом. Владимир Владимирович является в нашей стране патриотом номер один. И нет в этих словах преувеличения. Так, как переживает за нашу Родину Владимир Путин, не переживает никто.

На последнем выступлении во время подписания договоров о вхождении в состав России ЛНР, ДНР, Херсонской и Запорожской областей вся речь президента была буквально пронизана любовью, переживаниями и гордостью за Отечество.

В большинстве других российских регионов праздник будут отмечать куда скромнее. Источник, близкий к администрации президента (АП) РФ, а также три собеседника в руководстве трех регионов рассказали «Медузе», что от Кремля не поступало указаний, как нужно отмечать 70-летие президента. Соответственно, масштабных мероприятий не запланировано.

«После открытия колеса обозрения быстро стало понятно, что сейчас никаких праздников лучше не проводить, не время. Губернаторы даже думают о том, чтобы урезать расходы на новогодние праздники — лишних денег сейчас ни у кого нет. Сидели же в ковид без елок, и сейчас можно посидеть», — объяснил собеседник, близкий к Кремлю.

По оценке источника в руководстве одного из субъектов РФ, это решение — «здравая идея»: «Зачем подчеркивать, что президент у нас давно пенсионер?»

«Каждые 48 часов происходит херня»

«Страх перед ним до усрачки. Но это страх без уважения. Уважения [к Путину] нет уже пару-тройку лет», — считает собеседник «Медузы», близкий к правительству. О таких настроениях в кабинете министров рассказали еще два собеседника, близких к правительству, и один источник, близкий к Кремлю.

По их словам, отношение к президенту резко испортилось после повышения пенсионного возраста в 2018 году, которое, согласно соцопросам, не поддержало большинство россиян. Формально кабинет министров обновился в 2020-м, когда премьером вместо Дмитрия Медведева стал Михаил Мишустин, но многие работники среднего звена работают в правительстве много лет. И они помнят, что последствия от пенсионной реформы, согласованной и одобренной Путиным, Кремль переложил именно на правительство — и в падении рейтингов власти виноватыми в итоге объявили именно правительство. «При слове „рейтинги“ люди [в правительстве] вздрагивают до сих пор», — рассказывает один из источников «Медузы», близких к правительству.

В следующие годы ситуация только ухудшалась. По словам собеседников «Медузы», постепенно президент перестал предупреждать министров о том, что именно он планирует сделать в ближайшем или отдаленном будущем.

«Еще недавно вице-премьеры и министры работали для президента хотя бы гуглом. Он им озвучивал сценарии, которые считал вероятными, и спрашивал: „А если так поступить — каких последствий ждать? А если так — что потом будет?“ Сейчас этого нет», — комментирует источник, близкий к правительству.

По его словам, после начала пандемии ковида Путин (как известно, он очень опасается за свое здоровье) окончательно отказался от консультаций с правительством — и все ключевые решения начал принимать сам после краткого обсуждения с самым «ближним кругом» (считается, что в последние годы в него в первую очередь входит руководство спецслужб и силовых ведомств).

«[После начала пандемии] все сваливается на голову без предупреждений», — говорит один из собеседников «Медузы». В качестве примера источники приводят ставшие мемом «меры поддержки» россиян во время ковида — а именно «нерабочие дни с сохранением заработной платы» и поддержку многодетных семей.

«Президент может [подобное] неожиданно заявить. [Сделать] жест широкой души, так сказать. А потом начинается лихорадочный поиск [денег на его выполнение] — откуда их выдернуть», — пояснил один из высокопоставленных источников «Медузы».

По его утверждению, еще несколько лет назад Путин действовал противоположным образом: сначала выслушивал предложения от ведомств, затем выбирал, какое предложение кажется ему оптимальным.

Вместе с тем близкие к правительству собеседники отметили, что министры не решаются спорить с Путиным даже при самых «неожиданных» решениях. И делают это именно из-за страха: «Когда арестовали Улюкаева, все всё поняли».

Близкие к правительству источники добавили: этот же страх — а также нежелание Путина слышать от подчиненных о проблемах — приводит к тому, что многие чиновники серьезно приукрашивают действительность в докладах президенту. Например, не сообщают о реальных последствиях санкций для экономики.

«Каждые 48 часов происходит какая-то херня, никто толком ничего не понимает. До исполнителей все доводится в последний момент», — емко описал ситуацию источник «Медузы», близкий к Кремлю.

«Проигрывать он не умеет. Признавать, что проигрывает, — тем более»

Все эти проблемы усугубились после начала войны. Как ранее писала «Медуза», многие даже самые высокопоставленные чиновники до последнего момента не знали о начале полномасштабного вторжения. Кроме того, по оценке источников, после 24 февраля президент потерял интерес к «мирным делам», а его «ближний круг» стал еще теснее. Теперь, по информации «Медузы», на решения президента хотя бы отчасти могут повлиять только члены Совета безопасности (СБ) — да и то далеко не все. Пресс-секретарь президента Дмитрий Песков на вопросы «Медузы» на момент публикации не ответил.

«Довольных Путиным, наверное, почти нет. Бизнес и многие члены правительства недовольны тем, что президент начал войну, не подумав о масштабах санкций. „Ястребов“ не устраивают темпы „спецоперации“. Они думают, что можно действовать решительнее», — говорил еще в мае 2022-го источник «Медузы», близкий к Кремлю.

Спустя месяцы настроения гражданских чиновников и «ястребов» мало изменились. При этом позиция Путина — по мере того, как неудачи России на фронте растут, — дрейфует в сторону мнения «партии войны» (то есть высокопоставленных сторонников дальнейшей эскалации), а настрой представителей «партии мира» стал еще более пессимистичным.

Собеседник «Медузы», близкий к правительству, уточнил, что работы у кабинета министров с тех пор только прибавилось: «Объявлена мобилизация, а денег на нее в бюджете, естественно, не запланировано».

Мобилизация доставляет неприятности и политическому блоку АП. По словам близкого к нему источника, в Кремле понимают: насильственный призыв на войну сотен тысяч россиян немедленно ударил по рейтингу президента (даже по открытым данным он снизился на 6%). «А с нас спрашивают: почему упало, а как повысить?» — говорит собеседник.

Политтехнолог, сотрудничающий с АП и администрациями сразу нескольких российских регионов, подтвердил эту информацию. По его словам, до начала мобилизации власти не фиксировали заметных протестных настроений в регионах. «Но [теперь] ситуация совсем другая: Россия до [начала мобилизации] и после — это две разных страны», — подчеркнул он.

Источники, близкие к Кремлю, а также собеседник, знакомый с людьми, входящими в окружение Путина, отметили, что сейчас президент «не может дать образ будущего» даже самым высокопоставленным чиновникам и крупнейшим бизнесменам: «Эти люди страдают из-за санкций, теряют огромные средства. Но им совершенно неясно, сможет ли Кремль все это компенсировать».

В результате, считают собеседники «Медузы», «вертикаль власти» в России начинает «плыть и разваливаться». Например, российские губернаторы принялись открыто заявлять, что у них нет денег на выполнение обещаний Москвы, а создатель ЧВК Вагнера Евгений Пригожин и глава Чечни Рамзан Кадыров открыто (и очень жестко) критикуют силовые ведомства.

«Сейчас, например, [мэр Москвы Сергей Собянин] объявляет, что бюджет города окажет поддержку семьям мобилизованных. Такие рекомендации поступили из АП и другим губернаторам, чтобы те снижали социальную напряженность. Но денег у большинства глав на это нет. А действия Собянина коллеги из других регионов воспринимают, скорее, негативно: „Иди-ка ты, Сергей Семенович, со своим пиаром“», — пояснил источник, близкий к АП.

Как и в случае с сотрудниками правительства, российские высокопоставленные чиновники не позволяют себе негативно высказываться по отношению к Путину, отмечают собеседники «Медузы». «Кто же его посадит? Это уже памятник», — иронизирует один из них.

Как «памятник» собирается заканчивать войну, представителям российского истеблишмента неясно. Несколько высокопоставленных собеседников «Медузы» тоже испытывают тревогу по поводу рассуждений Путина о ядерном ударе на фоне успехов украинской армии на фронте. «Проигрывать он не умеет, — говорит один из них. — Признавать, что проигрывает, — тем более».

 

«The Moscow Times»

«Это переломный момент». Путин столкнулся с критикой в ближнем кругу после поражений в Украине

Человек из ближайшего окружения Владимира Путина выступил с критикой президента после поражений России в Украине, пишет The Washington Post со ссылкой на данные разведки США, которые были переданы в Белый дом.

Недовольство приближенного к Путину человека вызвало то, как президент управляет военными, а также ошибки тех, кто ведет военную кампанию, рассказал осведомленный в вопросе источник. Имя критиковавшего Путина человека известно разведке, но источники не раскрыли его для публичной огласки.

До последнего времени российские чиновники и представители его ближнего круга не сообщали Путину плохие новости, отмечает WaPo. Однако поражения на фронте и объявленная президентом «частичная» мобилизация вызвали негодование у россиян и начали угрожать безоговорочной поддержке Путина. Тем не менее, как подчеркивает американская разведка, пока Путин еще не был на грани того, чтобы его попытались сместить.

По словам представители разведки, среди приближенных к Путину людей наблюдается «растущая тревога». «Наши оценки показывают, что они особенно утомлены недавними потерями России, ошибочным направлением и большими военными недостатками», – отметил собеседник WaPo.

«[В Кремле] есть много людей, которые убеждены, что все идет не очень хорошо или что это неправильный курс», – сказал высокопоставленный западный чиновник. Пресс-секретарь Путина Дмитрий Песков на этот раз признал разногласия и дебаты в руководстве России.

«Есть рабочие аргументы: по поводу экономики, по поводу проведения военной операции. Есть споры о системе образования. Это часть нормального рабочего процесса, и это не признак какого-то раскола», – сказал Песков. Однако чиновник опроверг, что человек из ближайшего окружения Путина критиковал президента.

По словам одного российского чиновника, положение Путина после объявление мобилизации «неустойчиво». «Все эти месяцы мы слышали, что полмира на нашей стороне. Но ни Моди, ни Си сейчас не поддерживают это», – сказал он о встрече Путина в Самарканде с премьер-министром Индии Нарендрой Моди и лидером Китая Си Цзиньпином.

Высокопоставленный представитель европейской службы безопасности связал растущую критику Путина с его «упрямством» и «одержимостью Украиной» – «одержимостью, которую они (ближний круг президента – МТ) не обязательно разделяют», пояснил он.

Ближайшие недели могут иметь решающее значение для будущего Путина и того, какие он примет решения в отношении войны в Украине, сказали два российских предпринимателя, близких к политическим кругам. «Это переломный момент», – подчеркнул один из них, объяснив, что в России начнется междоусобица, если российская армия не отвоюет потерянные в ходе контрнаступления Украины территории.

Дополнительно дестабилизирует ситуацию мобилизация, которая стала, по словам представителя европейской спецслужбы, самым отчаянным шагом Путина за 22 года нахождения у власти. Она «может привести к нестабильности режима», уточнил он.

Между тем возможным преемником Путина на посту президента может стать сын секретаря Совбеза Николая Патрушева Дмитрий Патрушев, пишет WaPo со ссылкой на близкого к Патрушеву-старшему собеседника. «Он может стать премьер-министром в один день, а на следующий день станет президентом», – сказал он, подчеркнув, что Патрушев-младший «не принимал участия в войне».

«Есть много людей, которые, я думаю, сыты по горло текущей ситуацией. Они думают, что срок годности Путина закончился», – отметил сотрудник школы славянских и восточноевропейских исследований Университетского колледжа Лондона Марк Галетти.

 

(Оновлено 12:00)

«Обозреватель»

Антон Геращенко

ВСУ уничтожили миф о силе русской армии: Путин не получил на юбилей то, о чем мечтал

Сегодня у кровавого маньяка юбилей — 70 лет.

Именно к своему юбилею он готовил вторжение в Украину, чтоб показать самому себе и всем другим тиранам как он невероятно силен и что его должен боятся весь мир.

Но сталось не так как гадалось. ВСУ, Народ и Президент Украины превратили планы маньяка в ничто, уничтожили миф о силе русской армии и русского оружия, а сама россия впервые за 20 лет оказалась на грани бунтов и полураспада.

российские политические, региональны и бизнес элиты уже поняли, что путин должен уйти. Осталось лишь создать внутри россии революционную ситуацию и кровавого тирана сбросят с трона, разорвут на клочки или выдадут для международного суда.

Я верю, так будет !

А пока я дам 10 аргументов почему путин не может больше оставаться на посту президента рф.

Почему путин должен уйти: 10 причин

Дальнейшее сохранение всей полноты власти в руках 70-летнего диктатора – угроза для мира. Но, в первую очередь – для самой россии

  1. мир изменился, путин – нет.

Он пришел во власть в совершенно другую эпоху, когда мобильный телефон был роскошью. Сейчас, когда весь мир живет онлайн, путин все еще «читает интернет» по бумажным распечаткам.

Оставаясь в плену отсталых, консервативных убеждений, путин не поспевает за рванувшим вперед на космических скоростях миром. Он даже не знает, чем живет возглавляемый им народ.

Такой человек не может руководить современной страной, если она хочет строить достойное будущее, а не только культивировать героическое прошлое.

  1. при путине россия стала авторитарной геронтократией.

Глава государства опирается на таких же, как он сам, ретроградов. Все его ближайшее окружение – люди одного с ним поколения. Они так же «застряли» в 90-х, если не в позднем «совке».

Своеобразный ренессанс «политбюро ЦК КПСС» в эпоху цифровизации. Стареющая, не меняющаяся десятилетиями, руководящая элита допускает ошибки и просчеты. Так было в СССР, так есть в россии, которую путин и его соучастники строят по лекалам эпохи застоя.

  1. президент обманул ожидания населения.

Он украл стабильность, но не дал ничего взамен. Веками самодержавие в россии (неважно, кто на троне – царь, генсек или президент) строилось на негласном договоре: власть обеспечивает рост социальных стандартов и защищает, а население «не лезет» в дела власти.

Эта «база» была актуальной до 24 февраля. Теперь путин и его шайка требуют от людей рабской покорности. При этом социальные стандарты резко снижены, а мужчин «забривают» в солдаты.

  1. Акела промахнулся! Стае нужен новый вожак!

Даже самым лояльным чиновникам и отъявленным пропагандистам очевидно, что «спецоперация» в Украине провалилась. Цели не достигнуты. Вместо молниеносной победы, россия увязла в войне.

То, что в больном воображении путина рисовалось, как маленькая победоносная война, закончится не «приращениям территорий», а позорным поражением, многомиллиардными репарациями и распадом самой россии.

5.путин уничтожил основу российского благополучия.

30 лет россия вставала с колен. К концу 2021 года рф была растущей экономикой, социальный уровень населения креп и были все шансы стать одним из мировых лидеров. Но путин решил разменять национальное достояние на войну.

В результате –уровень жизни падает, НАТО вплотную приблизилось к границам, поколения украинцев не простят «спецоперацию», прежде лояльные страны дистанцируются от токсичной россии. Уровень жизни россиян стремительно летит в пропасть, десятки тысяч гибнут, сотни тысяч – возвращаются покалеченными физически и морально, миллионы теряют уверенность в завтрашнем дне.

  1. путин нездоров.

Сколько бы не уверяли, что президент силен и полон энергии, это не так. Все видели дергающуюся руку, неестественные позы, одутловатое лицо, пропавшую осанку. Чуть ли не ежедневно в сети появляется информация о проблемах путина с физическим или ментальным состоянием.

Состояние здоровья (в т.ч. психического) диктатора с ядерной кнопкой – предмет пристального внимания всех западных разведок и мировых лидеров.

  1. обезумевший диктатор готов начать ядерную войну.

Самоуверенный российский диктатор уже неоднократно намекал на готовность применить ядерное оружие. Если риск ядерной катастрофы станет неизбежен, путин вместе с родными, близкими и обслугой успеют укрыться в бункере, где будут жить еще долго и счастливо.

А вот миллионы россиян умрут в муках.

  1. россия превращается в аналог Северной Кореи.

Население россии стало заложником путина. Границы стремительно закрываются. Граждан страны-изгоя не хотят видеть ни в Европе, ни в Америке. А скоро кремль опустит железный занавес и над последними лазейками, куда россияне бегут, спасаясь от могилизации.

Но жизнь в закрытой стране – это еще и падение качества жизни: не будет импортных лекарств и продуктов, не будет современной техники и услуг. Взамен — вседозволенность власти, тотальная цензура, доносы и война на годы или даже – десятилетия.

  1. россии придется «жить без путина».

Чем дольше будет длиться переход к новой реальности, тем он будет болезненней.

Единственное, что путин может предложить россии – это тотальная изоляция! Он исчерпал себя в качестве лидера страны.

Чем дольше будет продолжаться власть путина, тем тяжелее россии будет вновь наладить отношения с миром, тем сложнее – вернуть экономический рост, тем труднее – остановить отток из страны умных людей.

  1. путин не представляет будущего россии.

Выступая по поводу аннексии украинских территорий, говорил о чем угодно, только не о том, как дальше будет развиваться россия.

Почему? Он просто не знает. Он может вернуть полное трагедий прошлое, но не знает, как построить светлое будущее.

А в кошмарном настоящем люди считают копейки, хоронят убитых и за свои деньги собирают могилизованных на верную смерть за царя при котором и жить уже не хочется.

 

(Оновлено 11:00)

«Грани.ру»

Дмитрий Губин

История перерождения

Черту под 70-летием Путина подвел он сам за неделю до дня рождения, публично украв еще один кусок Украины. Его речь многие слушали с ужасом: бред старика с атомной бомбой, живущего в придуманном мире, где есть какой-то сатанинский Запад, где детям с рождения меняют пол, а вместо матери и отца существуют исключительно «родитель №1» и «родитель №2». Плюс немыслимая логика: раз англосаксы в 1945-м разбомбили Дрезден и сбросили бомбы на Хиросиму и Нагасаки, то и он, Путин, в 2022-м имеет право на все. Реально бред.

Многие заметили, что при подписании документов он тыкал шариковой ручкой в колпачок подставки, как будто перьевой ручкой в чернильницу. Заметившие были моложе Путина и не знали, что он ходил в школу, где на парте стояла чернильница-непроливайка, а писали перьевой ручкой со сменным пером, в Ленинграде она называлась «вставочка». А в школьном дневнике значилась «подпись родителей» — именно «родителей», а не «отца» или «матери», так что Путин, впадая в советское детство, в подсунутую ему ложь поверил.

Но это неважно.

Важно, что перед нами чудовище, мировое зло, вообразившее, что должно спасти мир, этот мир уничтожив.

И, что еще более важно, перед нами чудовище, в которое превратился серый, ничем не примечательный, обычный, в общем, советский человек, типичный такой ленинградец. Мог бы сейчас на пенсии сидеть на даче под Зеленогорском, жарить шашлык, гонять в Финляндию за сыром.

Крайне соблазнительно поддаться идее, что «нельзя было кагэбэшника пускать во власть». Да какой Путин был кагэбэшник? Никакой, после развала СССР ему даже не предложили в тайной полиции остаться, он мыкался без работы, пока его не подобрал Собчак. И даже если лично Путин такой профессионально гнилой спецслужбист, так что? Переродился ведь не только он. В чудовищ превратились сотни, тысячи, миллионы людей.

Вон Дима Киселев: я знаю его с 1980-х, мы дружили семьями. Он всегда был западник, либерал, демократ: иностранные языки, скандинавская филология. Работал на иновещании. Когда Горбачев ввел в Вильнюс танки, отказался читать в эфире пропагандистскую дезу, был уволен с волчьим билетом, а потом был награжден за свой поступок литовской медалью Памяти 13 января, которую у него спустя четверть века за все его последующие подлости отберут. Он бы дал мне пощечину, если бы я ему в 1980-х сказал, какое перерождение с ним случится.

Или Володя Соловьев, кандидат наук и бизнесмен, поработавший в США, мой бывший коллега. Он был иконой стиля и образцом поведения российского среднего класса: московские миддлы завороженно слушали его эфиры на «Серебряном дожде», где он со знанием дела рассказывал, чем рубашки из хлопка Sea Island отличаются от рубашек из поплина two fold 200.

Путина можно считать их главарем, можно — соблазнителем: он, верно, оказался эдаким дантистом наоборот, который в каждом здоровом зубе умеет разглядеть потенциальный кариес и этот кариес взрастить. У Путина есть несомненный талант найти в каждом нужном ему человеке худшее, часто от самого человека скрытое, и на этом худшем сыграть. Киселев, я думаю, попался на крючок эфирного честолюбия, теряемой популярности. Мало кто помнит, что он до своего перерождения имел близкий к нулю рейтинг, хотя и вел в прайм-тайм «Вести недели». Киселева не знали даже мои студенты на журфаке МГУ — вечно путали с Евгением. И тогда Дмитрий Киселев переродился в Геббельса, которого знают все.

Путин тоже переродился.

Я помню президентские выборы 2000-го (тогда еще были выборы): мои друзья работали в путинском штабе, в Александр-Хаусе, отжатом за долги у банкира Смоленского. Для обсуждения важных тем мы заходили в комнату с «белым шумом», где помехи не позволяли перехватить разговор. И друзья уверяли: Путина — прозападник, либерал, демократ! Наш человек!

Они говорили правду. Если вы найдете путинские интервью ранней поры, то убедитесь. Путин был человек пустой, как банка из-под огурцов, но тогда эта банка была заполнена западничеством, демократией, либерализмом.

Что с ним за последние два десятка лет произошло? Что вообще с ними всеми, кто еще вчера были мне друзья и коллеги, случилось?

С ними — это гипотеза, но лучше иметь хоть какую-то гипотезу, чем никакой, — случился корпоративный Маугли. И я понимаю теперь, почему исследователи говорят о корпоративизме как неотъемлемой части фашизма.

Маугли — это не милый мальчик из сказки Киплинга, выращенный добрыми животными.

Маугли — это архетип, история расчеловечивания и озверения, которая, теперь понятно, может происходить не только с детьми.

Именно Маугли случился и с Путиным, когда он оказался в кремлевских джунглях. Там было не до либеральных идей и свобод: выбирая между возможностью быть съеденным или съесть других, он выбрал второе. Оказалось, он умеет жить по законам джунглей: достаточно вести себя как вели себя компартия и КГБ в СССР. Путин стал вспарывать глотки и животы, начав, невероятно прозорливо, с телевидения и прессы.

Вскоре он понял, что может стать реальным царем зверей. Это сильно вскружило голову. Людей он уже не видел. Живых, настоящих, не бутафорских, не актеров из ФСО и ФСБ, он видел последний раз в ХХ веке. Хорошо было бы снять сиквел «Принца и нищего»: один из двойников смертельно боящегося покушения Путина (это путинский реальный страх, он же знает законы джунглей!) занимает его место, а Путин оказывается на улице. Он же ничего не знает: ни как пользоваться смартфоном, ни как расплачиваться картой, ни что такое пиццерия, ни как опасны подошедшие к тебе менты, ни как заплатить за метро, ни как забронировать гостиницу…

Жизнь вне джунглей он давно уже представляет лишь по жизни в джунглях. Там он знает, как сделать так, чтобы тигр Кадыров лизал ему пятки. Там он позволяет гиене Сечину загрызть шакала Улюкаева. А людей ему притаскивают в пасти, как притащили осмелившегося замахнуться на джунгли Навального — и Путин наслаждается тем, как Навального медленно догрызают в лесной яме. При этом Путин уверен, что хорошо знает жизнь вне леса. Ведь звери притаскивают ему с деревенской помойки обрывки «Комсомольской правды». А однажды еноты притащили потерянный туристом томик философа Ильина, без половины страниц, но читаемый. И Путина поразила описанная там философия фашисткого вождизма: это было то, о чем он думал, но что не умел сформулировать. Что джунгли нельзя оставлять без присмотра, иначе все всех сожрут. И что мир людей — те же джунгли. Даже хуже, чем джунгли. Много хуже: извращенный, изнеженный, живущий не по понятиям, а по дурацким писаным законам мир, хотя законы — это всего лишь разводка для слабаков, чтобы их половчее схрумкали сильные.

И вот тогда Путин, похоже, решил стать царем всех людей. Точнее, нет: он понял, что мир, отказывающийся от законов джунглей, идет к гибели, а потому должен быть уничтожен. Он, Путин, должен спасти людей, превратив их в зверей, потому что зверь и есть человеческая природа, а прочее бла-бла-бла, болтающий условный Немцов — и где теперь этот Немцов? Путин начал с ближайшей деревни, вздумавшей отделиться от леса. Он сам был давно уже зверь и боялся не смерти, и уж тем более не смерти зверья. Звери вообще гибнут. Это вырожденцы кричат про ценность жизни, а в джунглях все всех жрут, таков закон. Путин боялся погибнуть раньше, чем он перегрызет глотку тем, кто может выскочить против него с ружьем. Но у него тоже есть ружье, которое он забрал у погибшего охотника. От человека во Владимире Владимировиче Маугли осталось только это: умение выстрелить…

Да-да: знаю, что это все литературщина, сказки и киплинговщина.

Но вам ведь интересно, как Россия и Путин стали абсолютным мировым злом, каким прежде были лишь Германия и Гитлер?

Я дал ответ, как они стали.

И 70-летний Маугли, давно уже съевший Шерхана и ставший Шерханом, из своего ядерного ружья скоро пальнет. Такова логика архетипа и логика сюжета.

И вот когда первый выстрел прозвучит, тогда и поговорим про киплинговщину и литературщину.

Если, конечно, будет тогда кому с кем поговорить.

 

 

(Оновлено 10:00)

«Главред»

Геннадий Рябцев, директор специальных проектов научно-технического центра Психея, эксперт по государственной политике в топливно-энергетическом комплексе

Почему так спешит Россия

До тех пор, пока живо нынешнее руководство Кремля, в России изо всех сил будут делать вид, что все идет по плану.

До тех пор, пока не будут отменены санкции против России, европейский рынок для Газпрома закрыт. Потому в России следует ожидать значительного сокращения добычи (что, кстати, относится и к нефти) в следующем году.

Именно поэтому так важны ближайшие месяцы и именно поэтому Россия так спешит и использует любые доступные средства, в том числе и сомнительные. Поскольку если РФ не удастся додавить Европу и США в этом отопительном сезоне, то перспективы развития нефтегазовой отрасли России вырисовываются очень печальные.

Ведь если говорить о доходах Российской Федерации, то одни лишь доходы от уплаты налогов на добычу полезных ископаемых и экспортных пошлин составляют порядка 16% бюджета. С учетом налога на прибыль, дивидендов, доходов от деятельности компаний, которые обеспечивают непосредственно добычу, начиная от разведки и заканчивая кейтерингом и стиркой белья полумиллиону сотрудников Газпрома, то все это достигает 45-55% доходной части федерального бюджета РФ.

Говоря о регионах добычи, есть моноотраслевые регионы, такие как Ханты-Мансийский или Ямало-Ненецкий автономные округа, Татарстан, Башкортостан. Все эти регионы существуют исключительно благодаря добыче. Если она будет сокращаться, то эти регионы просто прекратят свое существование, и из доноров бюджета превратятся в его проедателей.

А это приведет к тому, что целые регионы и большие города РФ станут призраками. И это — дело ближайших лет.

Ведь чем заниматься и откуда брать средства на развитие соответствующих технологий, если спрос на углеводороды будет сокращен? То есть сначала будет сокращена добыча там, где себестоимость относительно высока, то есть в регионах до Урала, а после — в регионах крайнего севера, в Западной Сибири, где плечо транспортировки слишком велико и по всей стране. Нет никакого смысла переориентировать эти потоки и на внутреннее потребление, поскольку газ, который раньше шел по Северному потоку, не может быть использован северными регионами РФ, так как там их некому продавать.

Там нет людей, населенные пункты там только на бумаге и газифицировать их нет смысла, потому что от этого нельзя будет выручить никаких средств. В связи с этим, продавать газ внутри страны в больших количествах Россия не сможет.

Поскольку, в отличие от регионов Украины, которые практически полностью были газифицированы, в РФ даже Московская область более чем наполовину без газа. А при недостатке газохимических предприятий (так как газ было гораздо выгоднее экспортировать, чем перерабатывать внутри страны) эти проблемы будут, безусловно, только обостряться.

К сожалению для Украины, обострение этих проблем и превращение их в критические может занять очень продолжительное время, это дело не ближайшего года. Добыча хоть и существенно сократится, но влияние этого сокращения сначала ощутят на себе регионы России, и только потом это перейдет на федеральный бюджет и на состояние российской экономики в целом. Все будет зависеть от того, сохранится ли нынешняя политика в РФ. До тех пор, пока она будет неизменной и пока живо нынешнее руководство Кремля, в России изо всех сил будут делать вид, что все идет по плану.

И сокращение добычи — это стратегия на десятилетия. Но это может закончиться в любой момент.

Что будет дальше? Россия — большая страна, там огромное количество умных людей, которых не устраивает то, что их доходы уничтожаются во имя странных политических амбиций, обусловленных не очень хорошим состоянием одного конкретного человека после ковида. И это недовольство будет зреть, пока не выплеснется при первой возможности — как только бизнес почувствует, что можно надавить на власть, он это сделает.

 

 

(Оновлено 9:00)

«Главком»

Спочатку ніхто навіть уявити не міг, що почнеться війна між Україною та Росією. І все ж вона почалась. Зараз же ніхто не може уявити, як і чим вона закінчиться. Та все ж вона матиме свій кінець.

Війна – це, зрештою, політика. Те, що Україна перемагає на полі бою, має велике значення, оскільки Україна чинить тиск на російську політику. Такі тирани, як Путін, справляють певне захоплення: вони створюють враження, нібито можуть робити все, що їм заманеться. Звісно, це неправда. І режими їхні оманливо крихкі. Війна закінчиться тоді, коли українські військові перемоги змінять російські політичні реалії, а процес цей, на моє глибоке переконання, вже почався…

Як Путін закінчить цю війну? Сценарій від Тімоті Снайдера

 

 

(Оновлено 8:00)

«Эспрессо»

Игорь Гулык, журналист, главный редактор сайта «Эспрессо.Запад».

Россия действительно без границ

Переступив в феврале границу с Украиной, Путин шагнул к потере собственных границ

В далеком 2016-м, выступая на церемонии вручения премий российского географического общества, Путин решил устроить мини-экзамен для школьника, спросив, где заканчивается Россия. И сам ответил на свой же вопрос: «Границы России нигде не заканчиваются…».

Можно было бы истолковать это как очередной маразм кремлевского деда, но вот история – штука досадная, всегда подловит на экзамене нелепого ученика. Да так, что тот сам не почувствует, как его же слова обернутся против него.

Путин попытался было воплотить хоть на йоту свою совершенно бессмысленную «теорийку», и мечтал сделать это молниеносно, захватив Украину. Но, как видим, пока московская свита напрягает мозги, чтобы хоть как-то выкрутиться от неудобного вопроса: в каких пределах «царь» аннексировал украинский Юг? Здесь дело безнадежное – потому что как только в «белокаменной» придут хоть какого-то консенсуса, ВСУ тут же заставляют их снова садиться на географические карты и быстро корректировать свои выводы.

Вот вчера Путин дал очередное звание чеченскому «вожаку» Рамзану Кадырову. Новоиспеченный генерал-полковник сразу же похвастался новенькими погонами в сети. Но история выглядит на привычную российскую взятку. Ибо, во-первых, «верховный головком» унизил собственную армию, ее командование, о котором Кадыров (после поражений в Украине) отзывался весьма грубо. А, во-вторых, Путину мозолит очень неприятная перспектива – беспорядки на Кавказе. После последней чеченской войны Москва «умиротворяла» и Рамзана, и его многочисленный клан ежегодными бюджетными расходами на сумму около $2 млрд. Но сейчас, когда империя начинает трещать по швам, этого явно мало, чтобы на Северном Кавказе сидели смирно.

А то, что не совсем чистые намерения у «генерал-полковника» присутствуют, очевидно из его оперативной реакции на так называемую частичную мобилизацию в России. Тогда Кадыров заявил, что республика и так выполнила «план». Однако очевидно, что Кадыров будет держать «про запас» боеспособные отряды, потому что будущее России не очень прозрачно.

В унисон ему тогда вторили и крымский гауляйтер Аксенов, следовательно – и глава Архангельского региона. Если вожди местных феодов заговорили о региональных армиях, то как раз подумать о том, есть ли у России границы.

Кроме этого, не забудем, что на территории эрефии вполне легально существуют так называемые частные военные компании. Тот же «Вагнер» или подразделения «Газпрома». В случае, о котором на днях говорил Фрэнсис Фукуяма, не факт, что они с энтузиазмом будут выступать единым фронтом в защиту главного виновника коллапса России.

Между тем, уже на уровне комитетов госдумы начинают поднимать голос против бездарных военачальников Путина. Председатель комитета по обороне, генерал-полковник (ох и есть тех картонных генерал-полковников на территории РФ!) Андрей Картаполов заявил, что Минобороны России должно перестать врать о войне в Украине и приводить ложные данные.

По его словам, это может вызвать потерю доверия к народу. «Надо перестать лгать. Мы неоднократно об этом говорили… Но как-то не доходит до отдельных руководителей», — разгневался Картаполов.

Конечно, речь идет, в первую очередь, о Сергее Шойгу. Об этом намекнул и одиозный Гиркин, написав в Телеграмм, что вероятнее всего, «главным виновником наших блестящих перегруппировок будет наконец признан Фанерный (прозвище министра обороны РФ Сергей Шойгу – «фанерный маршал». – Авт.). А вот кого приведут ему на смену, пока неизвестно».

Но «переставать лгать» следует не только об этом. Но и о том, что многие российские «субъекты федерации» уже на низком старте в забеге об отдельности от Москвы. В эстонском городе Отепяэ завершил работу Эрзянский национальный съезд, созванный в эмиграции из-за усиливающихся в РФ репрессий. Делегатами, после бурных обсуждений и споров, были приняты резонансные постановления: о новых целях и задачах национального движения, включающих борьбу за независимость и выход эрзянских территорий из состава РФ, утверждение желаемых границ, а также ключевые принципы построения нового государственного образования.

То есть полномочные представители народа ЭРЗЯ — одного из самых многочисленных финно-венгерских народов, проживающего в Поволжье, — однозначно заявили, что РФ находится на завершающем этапе своего существования.

И это только начало…

Поэтому на самом деле «Россия не кончается нигде». Переступив в феврале границу с Украиной, Путин шагнул к потере собственных границ.

 

(Размещено 7:00)

Агія Загребельська

Брифінг Білого дому, Карін Жан-П’єр, 04.10.2022 (за переклад дякую Alexander Kachur)

частина 1

  1. Україна

1.1. Президент Байден розмовляв із президентом Зеленським, щоб підкреслити, що Сполучені Штати ніколи не визнають російську очікувану анексію української території та продовжать підтримувати Україну, коли вона захищається від російської агресії.

Президент Байден поінформував президента Зеленського, що Сполучені Штати надають Україні новий пакет допомоги у сфері безпеки на суму 625 мільйонів доларів, оскільки вони продовжують захищати свою країну від вторгнення Росії.

Разом із нашими союзниками та партнерами Сполучені Штати постачають безпрецедентну кількість зброї та обладнання, які українські сили використовують дуже ефективно. Використовують у тому числі для того, щоб повернути свою територію, яка була незаконно захоплена Росією.

Цей пакет допомоги у сфері безпеки є 22-м за рахунком використання президентських повноважень щодо України адміністрацією Байдена, і ми дякуємо Конгресу за надання додаткових повноважень у поточній резолюції, щоб зробити це можливим.

Пакет включає 4 HIMARS, 32 гаубиць, 200 бронемашин MRAP і сотні тисяч артилерійських і мінометних боєприпасів.

Протягом цього року Сполучені Штати згуртували світ, щоб підтримати народ України, який захищає свою свободу та демократію від російської агресії. Як ми знову демонструємо сьогодні, Сполучені Штати продовжуватимуть надавати Україні ключові засоби, щоб відповідати їхнім вимогам на полі бою.

1.2. Як успіх України на полі бою останнім часом впливає на рішення адміністрації щодо потенційного прискорення цієї доставки допомоги, щоб спробувати отримати перевагу зараз, і як це калібрується з погрозами, які ми чуємо від російської сторони про можливу ядерну відплату в цій ситуації. Це свого роду тягни-штовхай(push and pull), які впливають на наше прийняття рішень?

Ми завжди говоримо «нічого без України». Нічого — «без України ніяких дій щодо України». Коли йдеться про будь-який тип дипломатії чи розмови, вони, безперечно, мають бути присутніми.

І коли йдеться про потенційну ядерну загрозу, ми дуже чітко це висловили. Ми тут дуже серйозно ставимося до будь-якої ядерної зброї чи ядерного бряцання шаблями.

Але ми не бачили жодних підстав для коригування нашої власної стратегічної ядерної позиції, а також у нас немає ознак того, що Росія готується неминуче застосувати ядерну зброю.

600 мільйонів доларів, які ми оголосили на допомогу у сфері безпеки, це лише незмінні зобов’язання, які ми продемонстрували Україні. Хоробрий народ України бореться за свою свободу; вони борються за свій суверенітет. І тому ми вважаємо, що це те, у що ми віримо — не лише США — наші союзники та партнери в усьому світі вважають це важливим партнерством, і ми маємо переконатися, що Україна здатна це зробити.

І тому, оскільки ми бачили їхні успіхи на полі бою, оскільки ми бачили, як вони повертали собі навіть територію, яка нібито була анексована лише кілька днів тому, ми бачимо, що вони мають успіхи у поверненні своєї території.

Тому ми й надалі дбатимемо про те, щоб ми були поруч з українцями. Ось чому ви чули, що ми будемо продовжувати допомагати і бути в партнерстві з ними, а також дати їм превью про те, яку допомогу ми збираємося надавати  впевнюючись, що вони продовжують свої успіхи на полі бою.

Це важливо. Це дуже серйозно. Коли ми говоримо про демократію в країні, коли ви говорите про свободу країни, для нас важливо показувати підтримку і стояти з українським народом, і це те, що ви й надалі бачитимете.

1.3. Адміністрація стурбована тим, що Ілон Маск поширює російську пропаганду? На цих вихідних він оприлюднив цей «мирний план», який передбачає надання Росії Криму і, начебто, повторення деяких із цих виборів, але під наглядом ООН. Тож мені цікаво, чи є тут занепокоєння?

Ми дуже чітко сказали про це: ми не будемо говорити про Україну без України. Це їхнє рішення, коли йдеться про будь-яку дипломатію чи переговори щодо цього. І тому я залишаю це українському народу.

Але ми переконаємося, що ми будемо поруч з українцями, коли вони борються за свій власний суверенітет. І те рішення про їхній суверенітет, про їхню свободу, про їхню демократію будуть приймати разом з ними.

1.4. Чи є занепокоєння щодо придбання Ілоном Маском Twitter?

Будь-яких занепокоєнь з цього приводу я не маю. Ми дуже чітко заявили про те, що не коментуватимемо, і щодо будь-яких деталей, потенційної транзакції, тому я залишу це їм.

1.5. Сьогодні прем’єр-міністр Індії Моді  мав телефонну розмову з президентом України Зеленським, під час якої сказав про «невійськове вирішення» цієї проблеми. І вони говорили про мир і дипломатію. Чи існує якась координація між Індією та США щодо української та російської кризи? Чи говорив президент про це з прем’єр-міністром Моді?

Я не маю нічого, що можна розповісти щодо будь-якої недавньої розмови з прем’єр-міністром Моді. Але його публічні коментарі безпосередньо Путіну дуже чіткі: зараз не час для війни. І це дійсно не час — але він був навіть більш конкретним. Він сказав, «його» війна, війна Путіна, він на це натякав.

Путіну загрожує подальша ізоляція від міжнародної спільноти. Країни чітко дають зрозуміти, що рішення Путіна не викликає великого розуміння. Він не викликає великого розуміння до свого рішення вести цю війну і своєму рішенню розпочати жорстоку війну проти України, жорстоку війну проти їхньої демократії. І, отже, не так багато людей прихильно прислухаються до президента Путіна.

Ми просимо, щоб країни в усьому світі — і ми дуже чітко це сказали — продовжували публічно висловлюватись і продовжували дипломатично співпрацювати з цього приводу. І тому я думаю, що це те, що ви бачите від прем’єр-міністра.

  1. ОПЕК

2.1.  Щодо цін на нафту: сьогодні вони зросли через очікування, що ОПЕК+ збирається скоротити видобуток приблизно на мільйон барелів на день. Чи скорочення виробництва загрожуватиме глобальним поставкам? І як планує відповісти Президент?

Отже, щоб було дуже ясно, ми просто не збираємося коментувати жодні дії ОПЕК, доки ОПЕК не почне діяти.

У будь-якому випадку ми продовжуватимемо вживати заходів для захисту американських споживачів. Ми зосереджені — і це було дуже ясно протягом останніх кількох місяців — на тому, щоб зробити все можливе, щоб забезпечити достатню пропозицію на ринках, щоб задовольнити попит у зростаючій глобальній економіці.

І завдяки зусиллям президента і його попереднім діям, які він вжив, ціни на енергоносії різко впали з найвищого рівня, і американські споживачі платять набагато менше, ніж кілька місяців тому. І знову ж таки, це через історичні кроки, які зробив нинішній президент.

  1. КНДР

3.1. Цього року ми бачимо рекордну кількість запусків. Це вже п’яте тестування за останній тиждень. Як Білий дім оцінює, чому це, посилюється? Коли подібний ракетний удар стався в 2017 році, ви бачили, як тодішній президент Трамп відправив ці надзвукові бомби. Чи могли б ви розповісти нам про різницю в підходах від цієї адміністрації до останньої, якщо ви обираєте тихішу відповідь?

Ми рішуче засуджуємо небезпечне та безрозсудне рішення КНДР запустити балістичну ракету далекого радіусу дії над Японією. Запуск становив небезпеку для японського народу, дестабілізацію в регіоні та явне порушення резолюцій Ради Безпеки ООН.

Сполучені Штати продовжать свої зусилля з обмеження здатності КНДР просувати свої заборонені програми балістичних ракет і зброї масового знищення, в тому числі з союзниками та партнерами по ООН.

Вчора ввечері радник з національної безпеки Джейк Салліван і державний секретар Блінкен розмовляли зі своїми колегами з Японії та Республіки Корея. Сьогодні вранці президент Байден розмовляв із прем’єр-міністром Японії Кісідою, де він підтвердив нашу тверду відданість обороні Японії. Після цього запуску винищувачі Корпусу морської піхоти США приєдналися до винищувачів протиповітряної самооборони Японії в двосторонніх навчаннях над Японським морем, щоб підвищити оперативну готовність і реагувати на регіональні загрози, захищаючи наші країни, а також зміцнювати регіональний мир і стабільність.

Крім того, Індійсько-тихоокеанське командування США та Республіка Корея також провели двосторонні навчання над Західним морем, щоб продемонструвати комбіновані можливості стримування та динамічного удару, одночасно демонструючи двосторонню оперативну сумісність нашої країни.

Ми продовжуватимемо координувати негайну та довгострокову реакцію на двосторонній, тристоронній основі з Республікою Корея та міжнародним співтовариством. Отже, ми спілкувалися з нашими колегами; здійснюючи двосторонні, тристоронні дії протягом останніх 12, 20 годин або близько того. І ми будемо продовжувати це робити.

3.2. Чи було досягнуто якогось консенсусу щодо того, як боротися з цими запусками ракет, враховуючи, що ми їх постійно спостерігаємо? І ми розуміємо, що президент мав таку розмову, і Джейк мав таку розмову, але чи є відчуття, що Білий дім просто, начебто, змирився з тим, щоб продовжувати дозволяти ці запуски? Або є конкретні, свого роду, пункти дій, якими ви можете поділитися?

Я виклала пункти дій, які ми вжили — ці двосторонні дії.

Ми сприймаємо це дуже, дуже серйозно. І ви чули, як ми коментували — будь-які ракети, які були запущені протягом останніх кількох місяців.

Але наша позиція щодо цього така: дипломатія та діалог залишаються незмінними. Це не змінилося. Таким чином, це підкреслює нагальну потребу в діалозі та дипломатії. Ми це розуміємо і до цього закликаємо.

Нашою метою залишається повна денуклеаризація Корейського півострова. Ми як і раніше готові брати участь у серйозній і постійній дипломатії, щоб досягти відчутного прогресу в цьому напрямку. І ми готові зустрітися з КНДР без попередніх умов. Ви чули, як я багато разів казала це з цієї трибуни за останні кілька місяців.

І дуже шкода, що КНДР не відреагувала на наше звернення. Але, знову ж таки, ми віддані нашим союзникам. Я розповіла, що ми зробили за останні кілька годин, щоб продемонструвати цю відданість. І це те, як ми збираємося продовжувати рухатися вперед.

3.3. І чи думаєте ви, що цей запуск ракети був прямою відповіддю Північної Кореї на нещодавній візит віце-президента до ДМЗ?

Я не збираюся вникати в гіпотетику чи в думку лідера Північної Кореї. Я можу просто викласти нашу відповідь на цей останній запуск ракети і, знову ж таки, наші зобов’язання перед нашими партнерами в регіоні.

3.4. Існує багато загальних теорій щодо того, чому протягом останніх кількох місяців відбулася така швидка ескалація? Чи є у вас оцінка чому? Що вони шукають? Чого вони хочуть? Як адміністрація бачить мету цих ескалацій?

Я не збираюся вдаватися в якісь оцінки. Зрозуміло, що це те, за чим ми завжди пильно стежимо. Я можу говорити про нашу відповідь і наші постійні зусилля щодо обмеження здатності КНДР розвивати свої балістичні ракети та зброю. І це те, що ми будемо продовжувати рухати вперед.

Знову ж таки, я виклала нашу відповідь. Я не збираюся вдаватися в аналіз чи конкретизацію причин.

3.5. Ви виклали ряд двосторонніх і тристоронніх розмов, які відбуваються на всіх рівнях влади з нашими союзниками в регіоні. У минулому ми бачили, що Китай часто є корисним співрозмовником у стосунках із північнокорейцями. Чи є на даному етапі зв’язок з деякими нашими китайськими колегами, щоб спробувати, можливо, побачити, чи є спосіб, яким вони можуть допомогти в цій ситуації? І чи є у вас оновлення щодо того, чи може президент зустрітися особисто з президентом Сі на G20?

Президент мав кілька розмов із президентом Сі, і ми розповіли про всі ці телефонні розмови.

У нас немає зустрічі, щоб планувати або переглядати для всіх вас найближчими тижнями або до кінця цього року. Коли ми це зробимо, ми обов’язково поділимося цим. Наразі у мене немає інших розмов із китайським урядом, якими б я могла поділитися.

  1. Іран

4.1. Цього разу адміністрація значно змінила позицію щодо протестів у порівнянні з 2009 роком і тими протестами. Очевидно, санкції вже були. Президент начебто телеграфував про нові санкції, які можуть бути введені найближчими днями. Яка мета тут для Сполучених Штатів? Щоб зупинити розгони протестів? Це для того, щоб Іран змінив закони, проти яких зараз протестують? Або це зміна режиму? Яка тут кінцева мета?

Отже, наша мета — і ви чули від президента, від мене, від радника з національної безпеки на цій трибуні та в різних мережах — це те, що ми підтримуємо всіх громадян Ірану, які надихають світ своєю хоробрістю, і ми продовжуватимемо підтримувати їх. Ось так ми бачимо свою роль тут.

Жінки та чоловіки в Ірані повинні мати право на свободу вираження поглядів і зібрань. Жінки повинні мати можливість носити те, що вони хочуть, без насильства чи домагань. Іран має припинити використання насильства проти власних громадян лише за те, що вони користуються своїми основними свободами, своїми основними правами.

Ми продовжуватимемо вживати заходів для притягнення офіційних осіб Ірану до відповідальності та підтримувати права іранців на вільний протест. Лише минулого тижня ми розказали про дії, які ми втілюємо: робимо все можливе, щоб іранці мали доступ до Інтернету, оскільки уряд намагався це припинити— цю свободу доступу до їх права на глобальний Інтернет. Ми вжили заходів там.

І цього тижня буде більше. Ви почуєте від Сполучених Штатів про те, які ми будемо накладати додаткові витрати на тих, хто вчинив насильство проти мирних протестувальників. І ми продовжуватимемо притягувати іранських чиновників до відповідальності.

4.2. Але немає мети посилити протести, щоб створити, можливо, нестабільність режиму чи щось подібне?

Що ж, ми демонструємо нашу підтримку та підтримуємо громадян Ірану в цей час. І як ви бачили з наших дій, ми ставимося до цього дуже серйозно, і цього тижня ви почуєте більше.

4.3. Чи було рішення директора ЦРУ Бернса виступити на підтримку демонстрантів в Ірані скоординованим Білим домом? Тому що, як ви знаєте, директор ЦРУ, не часто говорить. Отже, це прямий сигнал іранському режиму про те, що США допоможуть демонстрантам?

Ми були дуже чіткими. Голос Президента теж має вагу. Президент висловив свою стурбованість щодо інтенсивності насильницького придушення мирних протестувальників в Ірані, які вимагають, як відомо рівних прав і базової людської гідності.

Він говорив про це під час Асамблеї ГА ООН, яку ми бачили лише два тижні тому. Він був дуже чітким. Ви чули його заяви. Ви чули заяви його радника з національної безпеки. Ви чули від мене заяви.

Отже, як адміністрація, цілісно, ми були дуже, дуже чіткі. І Президент вжив заходів. Ми спрощуємо для іранців доступ до Інтернету, у тому числі шляхом розширення доступу до безпечних зовнішніх платформ і послуг. І ми притягуємо іранських чиновників до відповідальності.

Отже, ви бачили, як ми вживаємо заходів через Міністерство фінансів США та робимо свою частину, щоб переконатися, що ми підтримуємо іранський народ.

4.4. Те що він є головою ЦРУ, чи вважаєте ви, що іранський режим може сприймати це як втручання американської розвідки, яка часто висуває ці звинувачення на адресу адміністрацій?

Ми, як адміністрація, президент прямо висловлюємося щодо того, що ми бачимо на місці. У нас є занепокоєння. Ми віримо, що іранський народ, зокрема жінки, мають право на свободу, і ми будемо говорити про це. І я вважаю, що це важливо.

Ви всі про це повідомляєте. Ви всі самі бачите, що відбувається на місці. І тому ми збираємося продовжувати — ми збираємося й надалі накладати додаткові витрати на винних у цьому насильстві. І тому ми збираємося продовжувати говорити. І я вважаю, що це правильно. Ми вважаємо, що це правильно.

  1. Італія

5.1.  Минулого тижня президент підняв італійські вибори, спонтанно, у деяких зауваженнях. І він, здається, сказав, що вибори прем’єр-міністра Італії були частиною цієї більшої глобальної боротьби між демократіями та автократіями. Чи мав на увазі президент те, що обрання прем’єр-міністра якось було частиною цієї більшої загрози демократії?

Ми поважаємо демократичний вибір італійського народу. Ми це говорили, і це буде те, що ми будемо говорити.

І ми Сполучені Штати готові й прагнуть співпрацювати з новим урядом, який виникне в результаті виборчого процесу, і продовжувати працювати разом як союзники для просування наших багатьох спільних цілей і інтересів — взаємних інтересів, як ви знаєте.

Але я не маю нічого конкретного сказати щодо його коментарів.

Президент розглядає — просто загалом, ширше — підйом ультраправих як добре відомо, і це те, про що він дуже чітко говорив Але мені не має що додати до того, що він сказав.

  1. Заручники

6.1.  Про статус Брітні Ґрінер. Як відомо, російський суд призначив їй дату суду. Але ця пропозиція розглядається вже кілька місяців. Чи є якісь кроки для її звільнення? І чи є якийсь кінцевий термін, який адміністрація може запропонувати, щоб досягти певного руху з цього приводу?

Ми знаємо про оголошення Росії про те, що Брітні Ґрінер буде змушена пройти ще один фіктивний судовий розгляд. Її слід негайно звільнити. Як ми неодноразово говорили, Брітні Ґрінер і Пол Вілан були неправомірно затримані російською владою.

Президент Байден, який зустрічався з їхніми родинами близько двох тижнів тому прямо тут, у Білому домі, продовжує керувати своєю адміністрацією взаємодіяти з російським урядом через усі доступні канали та докладати всіх зусиль, щоб повернути їх додому. Це зобов’язання, яке він взяв на себе.

Але ми хочемо, щоб Росія сприйняла пропозицію, яку ми виклали на стіл — суттєву пропозицію, як ви чули від нас багато разів — серйозно. А якщо ні, тоді їм потрібно зробити серйозну зустрічну пропозицію.

Президент продемонстрував, що він готовий піти на надзвичайні цілі та прийняти жорсткі рішення, щоб повернути американців додому, як він це зробив нещодавно на вихідних, щоб повернути додому всіх американців, які були визнані «неправомірно затриманими» у Венесуелі.

Отже, це зобов’язання, яке він взяв перед американським народом, і це зобов’язання, яке він взяв перед їхніми сім’ями.

6.2. Ви казали: «А якщо ні», що тоді? Я маю на увазі, що для її сім’ї, яка чекала цього місяцями, і Росія не дала жодних ознак того, що вони погоджуються на цю угоду, що ще адміністрація може зробити, щоб чинити тиск?

Вони повинні сприйняти цю серйозну пропозицію — цю суттєву пропозицію, яку ми серйозно розглядаємо або зробити серйозну зустрічну пропозицію. Але ми повинні бачити серйозну зустрічну пропозицію щодо цього.

Президент багато разів демонстрував під час своєї адміністрації, наскільки серйозно він сприймає американців, яких незаконно затримують.

Ми бачили це з Тревором Рідом. Ми зробили все можливе, щоб повернути цих американців додому. І тому це зобов’язання залишається в силі.

Тому ми не будемо вести переговори публічно. Але ми збираємося продовжувати ці дискусії з російською владою через доступні канали, які нам надали.

6.3. Чи відомо вам щось про те що росіяни кажуть, що вони затримали або фактично ув’язнили когось на ім’я Роберт Гілман, який, очевидно, напав на поліцейського. У Росії його засудили до чотирьох з гаком років позбавлення волі. Це на вашому радарі? Це розглядається як черговий проблемний випадок чи просто регулярний

Я повинна проконсультуватися з командою. Наразі я не маю чим поділитись щодо цієї конкретної людини.

 

Агія Загребельська

Брифінг Білого дому, Карін Жан-П’єр, 04.10.2022, частина 2 (за переклад дякую Alexander Kachur)

  1. Внутрішній порядок денний

7.1. Президент Байден і перша леді відправляться до Форт-Майєрса, штат Флорида, щоб підтвердити свою відданість підтримці людей Флориди, коли вони оговтуються та відбудовуються після руйнівного шторму. Перебуваючи там, президент зустрінеться з власниками малого бізнесу та місцевими мешканцями, які постраждали від урагану Ян, і подякує федеральним, державним і місцевим чиновникам, які цілодобово працюють над наданням рятувальної допомоги, відновленням електроенергії, розподілом їжі та води, видаленням сміття та починають робити зусилля з відбудови.

Губернатор ДеСантіс, адміністратор FEMA Дін Крісвелл та інші державні та місцеві посадовці також проведуть для президента оперативний брифінг щодо поточних заходів з реагування та відновлення.

7.2. Сьогодні вранці Micron оголосила, що інвестує 20 мільярдів доларів цього десятиліття та до 100 мільярдів доларів протягом наступних 20 років у виробництво мікросхем у північній частині штату Нью-Йорк.

Це оголошення є лише останньою історичною інвестицією в Америку, яка була спричинена економічним планом президента Байдена та його відданістю відновленню американського виробництва.

Багатомільярдні інвестиції Micron в американське виробництво мікросхем зміцнять економіку нашої країни та створять до десятків тисяч добре оплачуваних робочих місць. За оцінками Micron, вони платитимуть середню зарплату понад 100 000 доларів на рік.

Це остання з серії історичних інвестицій у бізнес по всій країні, від Нью-Йорка до Огайо, Айдахо, Арізони, Північної Кароліни тощо. І вони показують цінність роботи президента з відновлення нашої інфраструктури та ланцюгів постачання тут, вдома, щоб ми створювали робочі місця та знижували ціни з часом, заробляючи та виробляючи більше в Америці.

7.3. Виповнюється 100 днів після рішення Верховного суду Доббса, і президент Байден і віце-президент Гарріс скликають друге засідання президентської робочої групи з питань доступу до репродуктивного здоров’я.

Ми оприлюднили звіт Джен Кляйн, яка керує Офісом Ради з гендерної політики, президенту та віце-президенту про натиск радикальних і небезпечних дій республіканських чиновників після рішення Доббса. Це включає, звісно, запропоновану сенатором Гремом національну заборону абортів і, в Арізоні, рішення суду про відновлення суворої заборони абортів, яка повертає жінок Арізони назад у 1864 рік.

У результаті цих дій мільйони жінок стикаються з перешкодами щодо отримання критичної охорони здоров’я. А лікарям і медсестрам загрожує кримінальне покарання, у тому числі ув’язнення, за те, що вони надають необхідну медичну допомогу.

Ці суворі заборони на аборти також мають наслідки, що виходять за межі абортів, включаючи повідомлення про те, що жінкам в аптеках відмовляли у виписці рецептів для лікування викидня та таких захворювань, як артрит і рак; і загрози для контрацепції, в тому числі для студентів коледжу.

На сьогоднішньому засіданні робочої групи президент і віце-президент почують безпосередньо від постачальників медичних послуг по всій країні про вплив заборони абортів на їх роботу. І їм також буде ясно, що єдиний спосіб повністю захистити право жінки на вибір — це діяти Конгресу, прийнявши прецедент Роу як закон (у 1973 році Верховний суд США постановив, що Конституція Сполучених Штатів надає право на аборт (прим. перекл.))

7.4. І щодо “смітникових зборів” (junk fees). Минулого тижня на засіданні Ради з конкуренції Білого дому президент Байден звернув увагу на так звані «смітникові збори». Він пояснив, що надто часто компанії встановлюють приховані або неочікувані комісії, які не дозволяють клієнтам побачити повну ціну того, що вони купують, і найбільше вражають уразливі верстви населення.

Президент підкреслив прогрес, якого агентства вже досягли у вирішенні цих зборів, що дозволить знизити витрати для американських сімей на понад 3 мільярди доларів цього року.

І ми раді повідомити, що адміністрація Байдена-Гарріс досягла ще більше результатів для споживачів. Бюро захисту прав споживачів видало нове розпорядження, яке вимагає від Regions Bank сплатити майже 200 мільйонів доларів за незаконні несподівані комісії за овердрафт, включаючи відшкодування 141 мільйона доларів споживачам, сплату штрафу в розмірі 50 мільйонів доларів і припинення незаконних зборів у майбутньому.

7.5. Чи приділяв Білий дім більше уваги надзвичайним ситуаціям у сфері охорони здоров’я щодо репродуктивного здоров’я жінок, особливо тому, що наслідки заборони абортів поширюються не тільки на аборти, але й на викидні та інші аспекти репродуктивного здоров’я жінок?

Наразі ми не маємо чого анонсувати. Але ми зробили це пріоритетом, президент і віце-президент, особливо в той час, як ми бачимо ці екстремальні закони. Ми бачимо, що національні заборони з боку республіканців — президент та віце-президент роблять усе, що в їхніх силах, щоб захистити жінок, які бажають зробити аборт: їхнє право подорожувати до штатів, де надається догляд, їхнє право на ліки та контрацепцію та їхнє право на приватність пацієнта.

Ми вжили ряд заходів, щоб забезпечити доступ. Ми дуже рано вжили деяких виконавчих заходів. І сьогодні ви почуєте від Президента і Віце-президента про додаткові дії, які ми будемо вживати.

Але ми дуже чітко сказали: ми продовжуватимемо заохочувати Конгрес до кодифікації Роу. Саме так ми віримо, що права жінок будуть захищені.

7.6. Враховуючи 100 днів після винесення рішення у справі Доббса, чи є стурбованість у Білому домі, в адміністрації, що це питання втрачає приорітет, з точки зору найважливіших питань, за які виборці голосуватимуть наприкінці проміжних виборів, враховуючи, що зараз ми бачимо ці опитування, які показують, що вона нижча за економіку та нижчу за інфляцію.

Як ви можете собі уявити, я хочу бути дуже обережною у тому, як я говорю про опитування і я не можу говорити про вибори.

Що я можу сказати: це було — якщо ви подумаєте про Роу проти Вейда і якщо ви подумаєте про те, що це був конституційний закон протягом майже 50 років. Він захищає жінок майже 50 років.

А в червні, коли Верховний суд ухвалив рішення у справі Доббса, він позбавив жінок майже 50 років захисту. І ми бачили реакцію жінок. Ми чітко бачили, як американці реагують по всій країні на різні ініціативи. І їхні голоси були дуже гучними та чіткими. І тому я очікую, що ми й надалі будемо спостерігати таку реакцію, ми й надалі бачитимемо, що не лише жінки, але й американці будуть говорити про це вголос.

І те, до чого ми заохочували, до чого продовжував заохочувати Президент, це переконатися, що ми змусимо Конгрес діяти. Те, як ми захищаємо жінок, те, як ми захищаємо приватне життя, те, як ми захищаємо контрацепцію, те, як ми захищаємо охорону здоров’я для жінок і для того, щоб жінки приймали ці рішення — це важкі рішення, які жінки приймають, які вони повинні робити для себе разом зі своїм постачальником медичних послуг. Ніхто інший не повинен приймати таке рішення — жоден республіканський чиновник у своєму штаті чи на національному рівні.

І тому ми збираємося продовжувати робити це дуже чітко.

7.7. Позиція адміністрації полягала в тому, що Конгрес повинен діяти, але це абсолютно нереально. Президент підтримав зміну правил флібустьєрства, щоб дозволити голосування, але навіть у Демократичній групі немає підтримки для зміни цих правил. Чи розмовляв президент про це з, начебто, прибічниками “флібустьєрства”? Чи спілкувався він із сенаторами-республіканцями, які мають власну пропозицію щодо доступу до абортів? Ви знаєте, у який момент адміністрація каже, що Конгресу потрібно діяти, але чи реалістична адміністрація щодо динаміки на Капітолійському пагорбі? Навіть якби демократи змогли отримати місця, цього все одно було б недостатньо.

Правильно. І він також сказав, що американський народ має переконатися, що його голоси почуті. Це також важлива частина діяльності Конгресу. Ви знаєте, американський народ має тут слово; вони мають право висловитися щодо того, що станеться далі з цього питання.

І тому президент дуже чітко це сказав. Я маю бути дуже обережною у тому, як я кажу про наступні пару тижнів, тому що я не можу говорити про вибори звідси. Але він це зробив — він дуже чітко дав це зрозуміти в кожній промові, яку він зробив щодо цього конкретного питання, щодо кодифікації Роу.

І це так, «Конгресу потрібно діяти», але також американська громадськість має відіграти тут важливу роль. Вони можуть зробити так, щоб їхні голоси були почуті в цьому питанні, — ви знаєте, переконавшись, що вони роблять те, що ми робили — ми бачимо по всій країні, особливо щодо питань, які — щодо Роу — були винесені на голосування.

І ви бачили рекордну кількість — жінок, які вийшли і сказали: «Ні, ми не дозволимо цьому статися».

Я просто хочу бути дуже обережною щодо того, як далеко я можу тут зайти. Але, знову ж таки, це те, про що американський народ також може сказати своє слово.

7.8. Ви згадали, що президент зустрінеться з губернатором ДеСантіс завтра в рамках своєї поїздки до Флориди. Вони зустрічалися особисто в минулому, коли він також відвідував Серфсайд. Обидві ці розмови були поза політикою, зосереджені на поточних трагедіях. Але чи президент шукатиме можливість за лаштунками, приватно завтра, поговорити з губернатором ДеСантісом про деякі занепокоєння щодо дій, які стосуються перевезення мігрантів до інших юрисдикцій.

Отже, ви знаєте, очевидно, що президент висловив своє занепокоєння та обурення цим трюком — політичним трюком — і тим фактом, що людей ввели в оману. Ви чули, як я казала про це. Ви чули, як президент говорив про це і про те, як їх ввели в оману та розвезли по всій країні з усіма видами обіцянок, які не відповідали дійсності.

Буде багато часу, щоб обговорити розбіжності між президентом і губернатором — але зараз не час. Як ви чули від Президента, він сказав, що коли справа доходить до того, щоб люди Флориди мали те, що їм потрібно, особливо після урагану «Іен», ми єдині — ми працюємо як одне ціле.

І це те, що президент збирається робити, коли він буде там, у Флориді. Він буде слухати людей, які там живуть, які так багато втратили. Він збирається розмовляти з респондентами  на місцях, які виконали величезну роботу. З ним також поїде адміністратор FEMA.

І вони збираються, губернатор ДеСантіс і президент Байден, як вони робили кілька разів до того, до цього дня, як вони були – коли Флорида мала справу з цим ураганом, вони збираються поговорити про те, що ще потрібно — які ще потреби у Флориді, щоб дістатися до місця відновлення.

Але це буде вище політики. Я пам’ятаю, ви подорожували з нами, коли ми їздили до Серфсайду, коли президент і губернатор ДеСантіс слухали людей Флориди, які мали справу з втратою, близьких. І ось що ви знову побачите завтра. Крім того, ви бачили це вчора в Пуерто-Ріко.

7.9. Ви сказали, що президент несе відповідальність за падіння цін на бензин. Чи президент відповідає також за подорожчання бензину?

Тут набагато більше нюансів. Були глобальні виклики, з якими ми всі стикалися. Коли я кажу «всі», це означає, що інші країни також впоралися з пандемією. Була пандемія і була війна Путіна. А війна Путіна підвищила ціни на бензин на заправці. Ми бачили це протягом останніх кількох місяців.

І президент зробив кілька історичних кроків, коли ви думаєте про Стратегічний запас нафти, і ми змогли зробити все можливе, щоб зменшити ці витрати для американських сімей, дати їм трохи більше запасу міцності. І ми це побачили. Ми бачили, що кожного дня цього літа ми заощадили американським сім’ям понад долар за галон.

І це те, на чому президент збирається й надалі залишатися зосередженим — це американські споживачі і як нам продовжувати утримувати ціни від зростання.

Тому ми зробили Закон про зниження інфляції. Тому ми говоримо про Закон про ЧІПИ. Усе це допоможе американцям у цій країні.

7.10. Зараз у Каліфорнії є споживачі, які платять $6,41 за галон за бензин; Невада, $5,51; Орегон, 5,46 дол. Хто може собі це дозволити?

Ми це розуміємо. Ось чому Президент так багато працював останні кілька місяців, щоб переконатися, що він зробив усе можливе, щоб знизити ціни на пальне. Я знаю, що ви спеціально акцентуєте на декількох штатах по всій країні, і я це розумію. І ми розуміємо, що є над чим працювати. Ми ніколи не казали, що проблема вирішена. Ми завжди чітко уявляли, що є над чим працювати.

Але реальність така, що ми спостерігали найшвидше падіння цін на бензин за останні десять років. Це через те, що зробив президент. І знову ціни падають більш ніж на долар за галон. А це реальна економія. Ви говорите про 100 доларів на місяць заощаджень для середньої сім’ї з двома автомобілями.

7.11. Коли президент відвідав Саудівську Аравію, він сказав: «Я роблю все можливе, щоб збільшити постачання для Сполучених Штатів Америки, і я сподіваюся, що це станеться». Що трапилось?

Я хочу бути дуже чіткою. Знаєте, його поїздка на Близький Схід не стосувалася нафти. Йшлося про позицію Америки на Близькому Сході та консультації з 12 лідерами з усього регіону з цілого ряду питань, подібних до його самітів в Азії чи Америці, а пізніше цього року з африканськими лідерами.

Поїздка президента була вирішальною — вона була критично важливою для національної безпеки США — більш мирного, інтегрованого регіону — і для глобальної безпеки. І було багато прикладів, які ми розповіли вам усім, чому ця поїздка була такою важливою.

Але крім цього, Президент вжив заходів, як я щойно сказала. Він вжив заходів протягом останніх кількох місяців. І кожного дня цього літа ви спостерігали, як ціни на заправці падають. Але ми не просто зупинилися на досягнутому. Ми зробили – ви бачили законодавчі дії, історичні дії, які вжив Президент, щоб переконатися, що ми продовжуємо створювати робочі місця в Америці, ми продовжуємо знижувати ціни.

Таким чином було декілька речей які зробив президент.

7.12. Питання абортів і настанов Розділу IX, які Департамент освіти оприлюднив сьогодні, чи існують поточні приклади типів порушень, які ці настанови намагаються зупинити?

Зараз у мене немає для вас конкретних прикладів. Я б направила вас до агентства, щоб попросити конкретні приклади, якими вони можуть з вами поділитися.

7.13. Минулого тижня, Фонд сім’ї Кайзера опублікував опитування, яке показало, що майже половина дорослих майже нічого не чула про COVID-бустер, незважаючи на зусилля адміністрації та інших, щоб розпочати розповідати про цю кампанію цієї осені, щоб спонукати людей отримати бустери. У вас є реакція на це? Вас це хвилює? Чи збираєтеся ви робити ще щось, щоб спробувати активізувати ці освітні зусилля?

Це важливе запитання. Я знаю, що доктор Джа насправді говорив про це вчора. Я знаю, що у людей були запитання щодо даних, зокрема щодо того, скільки людей насправді отримують цю нову вакцину.

За нашими оцінками, близько 10 мільйонів американців отримали оновлені вакцини проти COVID-19 у вересні. Ми добре стартували з приблизно 10 мільйонами американців із їхньою оновленою вакциною. Це означає, що протягом перших трьох тижнів нашої осінньої програми вакцинації сотні тисяч американців щодня отримували оновлену вакцину проти COVID-19.

І тому навіть з обмеженим фінансуванням, про що ми неодноразово говорили, ми робимо більше, щоб переконатися, що ми подвоюємо наші зусилля щодо захисту тих, хто перебуває у групі високого ризику, особливо літніх американців, зокрема через проведення медіа кампанії та цілеспрямованих залучень.

І всередині групи спостерігається хороший прогрес. Майже половина оновлених вакцин, введених досі, припала на людей віком 65 років і старше. І в жовтні ми також будемо розвивати це.

Наступного тижня ми сподіваємося, що доктор Джа, а також доктор Фаучі будуть тут у кімнаті для брифінгу, щоб відповісти на ваші запитання, щодо цієї нової програми вакцинації та того, як ми забезпечуємо це. Американці усвідомлюють і знають, наскільки важливо отримати цю нову вакцину.

Тож наступного тижня ви почуєте безпосередньо лікарів і просто розкажете, наскільки важливо переконатися, що вони отримують цю вакцину.

7.14. Адміністрація та Білий дім відзначають тут 100 днів після прийняття Закону Доббса. Поки ви це робите, у Верховному суді є низка інших прав, які будуть розглянуті цього терміну. Я думаю про право голосу. Я думаю про потенційні позитивні дії, Закон про чисту воду. І ця адміністрація зазнала певної критики за те, наскільки активно чи реакційно вона поставилася до Закону Доббса. Чи вживає Білий дім проактивні дії, щоб потенційно підготуватися до скорочення Закону про виборчі права або до припинення позитивних дій в університетах.

Коли стався витік документа, ми вжили заходів. Ми дійсно вжили заходів протягом тих тижнів, що призвели до прийняття фактичного рішення, і це були зустрічі з групами, це були внутрішні зустрічі, намагаючись з’ясувати найкращий спосіб, як ми збираємося відреагувати, якщо справді витік інформації на той час був правдивим.

Президент завжди дуже серйозно ставився до цього, коли справа стосується Роу. Він завжди відстоював права жінок і можливість жінок приймати рішення щодо власного здоров’я. Крім того, він дуже чітко розумів, до чого це може призвести. Це може призвести не лише до Роу, але й до рівності шлюбів, контрацепції. Він був одним із перших голосів, які забили на сполох про те, що це потенційно може бути — на небезпечному шляху, на який може привести нас рішення Доббса.

І ми це бачимо. Зараз ми бачимо зусилля в цьому напрямку з боку посадовців республіканців і голосів республіканців по всій країні. І вони були дуже, дуже чіткими.

Захист, який нам був таким дорогим і близьким, зараз під пильним поглядом у цьому питанні. І ми дуже чітко це розуміємо, і ми розуміємо, що тут потенційно поставлено на карту.

Ми продовжуватимемо робити все, що в наших силах, щоб захистити основні права від особливих інтересів, які прагнуть їх знищити. Це нас не зупиняє. Ми будемо продовжувати говорити про це.

І це так — коли йдеться про фундаментальні права людей, фундаментальні свободи, це те, за що президент і віце-президент збираються боротися.

7.15. Раніше ви говорили про те, як президент знає, що американський народ скаже своє слово в цих питаннях приблизно через п’ять тижнів. Наскільки ми можемо очікувати, що президент донесе це повідомлення на місцях в країні, де відбуваються ключові вибори, і вони будуть голосувати, і це голосування матиме вплив на каденцію президента з точки зору його законодавчого порядку денного?

Я не можу нічого сказати про наступні п’ять тижнів і де він буде і будь-що пов’язане з політикою.

Ще в серпні ми опублікували меморандум, у якому описали, що ця адміністрація збирається робити, щоб поговорити про те, як ми працюємо на користь американського народу. Ми говорили про Закон про зниження інфляції та про те, що це означатиме для мільйонів американців по всій країні, коли справа стосується охорони здоров’я, медичної допомоги, витрат на електроенергію, коли йдеться про одну з найважливіших інвестицій у боротьбі зі зміною клімату. Ми збираємося поговорити про це.

Ми будемо говорити про двопартійне законодавство про інфраструктуру. Ми будемо говорити про закон про ЧІПИ. Я щойно оголосила про те, що робить Micron, про інвестиції, які вони вносять у цю країну, і переконавшись, що ми маємо — зміцнення нашого ланцюжка поставок; виробництво мікросхем, яке буде таким важливим для зниження витрат.

І так, справа не тільки в Президенті. Це будуть секретарі кабінету міністрів. Це буде віце-президент. І це будуть члени Конгресу у своїх округах або сенатори у своїх штатах.

Отже, ми виклали план того, що ви збираєтеся побачити від нас. Я не можу говорити про будь-яку конкретну стратегію на 2022 рік.

7.16. Губернатор Пуерто-Ріко вчора звернувся з дуже конкретним запитом про продовження 100-відсоткового фінансування стихійних лих на 180 днів. Чи враховує це Президент? Він прийняв рішення?

Так цей запит, я маю перевірити у команди. Немає нічого конкретного про запит, який зробив губернатор.

Але те, що ви всі бачили під час візиту президента та першої леді, це те, що ви побачили президента, який був відданий тому, щоб переконатися, що люди в Пуерто-Ріко не забуті, що наші брати і сестри в Пуерто-Ріко отримали допомогу, яку вони потребували, щоб відновити та переконатися, що про них не забули.

Президент взяв зобов’язання. Він пообіцяв, що ми поставимо їх на ноги і будемо там надовго. І ось чому він зробив оголошення, якщо ви всі пам’ятаєте, про групу з модернізації мережі Пуерто-Ріко, яка збирається виходити з Міністерства енергетики, яка збирається підтримати Пуерто-Ріко у відновленні його електроенергетики, мережу, щоб вона була більш пружною та безпечною.

Міністр тісно співпрацюватиме з губернатором, щоб допомогти вирішити проблеми та відновити необхідну інфраструктуру, що дозволить острову краще протистояти дедалі сильнішим штормам і стихійним лихам. Команда працюватиме з іншими агенціями, включаючи FEMA, HUD і Міністерством торгівлі, щоб координувати ресурси федерального уряду та забезпечити швидке та стратегічне використання фінансування для найкращого обслуговування мережі та людей Пуерто-Ріко. І це буде нашим зобов’язанням перед людьми острова.

7.17. Президент вчора в Пуерто-Ріко, окрім брифінгу, дав публічні зауваження з губернатором та іншими людьми поблизу нього. Чи збирається він також виступати з публічною промовою у Флориді? І чи буде з ним губернатор ДеСантіс для цього чи просто для брифінгу?

Губернатор має напружений графік, оскільки він має справу з наслідками катастрофічного шторму, тому я не можу говорити конкретно де він збирається бути на кожному кроці дня. У нас буде більше інформації про те, що президент і перша леді збираються робити завтра.

7.18. Президент сказав Елу Шарптону, що балотується?

Президент сам це сказав: він має намір балотуватися в 2024 році. Я не можу говорити про вибори. Ми дотримуємося і намагаємося дотримуватися Закону Хеча тут. Але я просто повторю те, що Президент неодноразово говорив, Президент має намір балотуватися.

7.19. Стратегічний резерв нафти вичерпується. Чи випуск 1 мільйона барелів на день закінчується наприкінці цього місяця. Чи ведуться розмови про випуск більше нафти з Стратегічного резерву? І як Президент збирається підтримувати поставки?

Ми не розглядаємо новий випуск зі Стратегічного резерву нафти понад 180 мільйонів, про який президент оголосив кілька місяців тому. У нас більше немає чим поділитися, або ми не збираємося розглядати нові випуски наразі.

7.20. Чи очікує Президент, що ціни на пальне підвищаться?

Ми дуже, дуже чітко заявили, що збираємося продовжувати робити все можливе, щоб дати американцям трохи запасу міцності. Зниження, яке ви спостерігали за останні кілька місяців, є історичним у багатьох відношеннях, тому що це найшвидше зниження цін на пальне, яке ми спостерігали за останні десять років.

Президент збирається продовжувати цю роботу, але справа не тільки в цінах на пальне. Ми говорили про Закон про зниження інфляції та про те, як він працює, щоб переконатися, що ми знижуємо витрати для американців, будь то охорона здоров’я чи енергетика. Я щойно казала Закон про ЧІПИ і те, наскільки це важливо для зниження витрат і створення робочих місць тут, в Америці.

Отже, ми збираємося продовжувати цю роботу, але наразі ми не розглядаємо можливість робити щось більше зі Стратегічним резервом нафти.

7.21. Адміністрація повідомила, що американці зможуть подати заявку на прощення студентських позик на початку цього місяця. Процес взагалі гальмується через ті позови, які були порушені?

У мене більше нічого про це немає. Я думаю, що ви почуєте більше від нас, від Департаменту освіти про цю частину процесу реалізації. Минулого тижня вони надіслали кілька електронних листів.

Але що стосується юридичних частин, судових позовів, які ви бачите по всій країні, це ганьба. Шкода, що у вас є республіканські групи, республіканські штати, які намагаються перешкодити американцям отримати трішки передиху, трішки перерви.

Ми говоримо про 40 мільйонів американців, які могли б отримати вигоду від отримання студентської позики. І це — ганебно, що вони стають на бік особових інтересів. Ганебно, що вони не підтримують американський народ у цьому.

І давайте не забувати: 90 відсотків позичальників, які збираються отримати цю допомогу, зароблятимуть менше 75 000 доларів США.

Це зобов’язання, яке взяв на себе Президент. Він зробив це під час своєї кампанії. І це один із способів, якими президент збирається продовжувати працювати для американського народу, намагаючись знайти способи дати їм трохи відпочити.

І давайте не забувати: пауза буде скасована в грудні, тому люди будуть повертати свої кредити. І поки ми проходимо через цей процес, він хотів переконатися, що люди, які дійсно постраждали від — особливо пандемії, також отримали — що ми не забули про них і дали їм також трохи перерви.

7.22. Минулого тижня я запитав про лейтенанта ВМС Ріджа Алконіса. Чи маєте ви нову інформацію про його справу?

У мене немає для вас нової інформації щодо цього. Прошу пробачення. Ви запитували мене про це.

7.23. Президент нещодавно похвалив групу плавців-рятувальників берегової охорони. Повідомляється, що одному з них загрожує звільнення через те, що він не вакцинований. Враховуючи загрози, з якими ми стикаємося за кордоном, чи президент колись перегляне цю вимогу вакцинації чи розгляне можливість надання додаткових винятків?

Президент має глибоку повагу до берегової охорони США. Це те, що ви почуєте від нього безпосередньо. Президент і країна вдячні всім героям Берегової охорони США, які доклали зусиль для порятунку життів у Флориді. За останні кілька днів ми переконалися в цьому на власні очі.

Я б скерувала вас конкретно до берегової охорони США щодо цього окремого питання. Це не те, що я б коментувала тут.

Але, як ви знаєте, певний час існували численні вимоги щодо вакцинації.

7.24. Минулого року президент тихо відсвяткував Дівалі в Білому домі — Дівалі, відомий як Фестиваль вогнів для індуїстів, джайнів і сикхів. Ви знаєте, що президент призначив велику кількість американців індійського походження в адміністрацію — більше 113 і ця цифра продовжує рости. Багато з них голосують за нього, підтримують його.Чи планує президент цього року святкувати Дівалі з лідерами індіанців у Білому домі?

Так, у нього є плани святкувати Дівалі, як і минулого року. Наразі ми не маємо дати, щоб повідомити вам. Але це подія, яку він вважає дуже важливою, оскільки він бачить партнерство з Індією, а також з індійськими американцями тут, у цій країні.

7.25. Щодо аборту, минуло 100 днів після Доббса; навіть більше, оскільки відбувся витік. Хіба не справедливо сказати, що якби адміністрація побачила якусь значну користь у оголошенні надзвичайної ситуації, це б уже відбулося?

Адміністрація вжила сміливих дій протягом останніх кількох місяців після рішення у справі Доббса в червні. І вони зробили пріоритетом захист здоров’я жінок якнайкраще від федерального уряду. Вони взяли на себе це зобов’язання.

Ви багато разів слухали Джен Кляйн тут, на подіумі. Вона двічі виступала на подіумі — директор Ради з питань [ґендерної] політики — про дії, які ми вжили, і про те, як ми збираємося продовжувати пересвідчюватись, що це питання залишається в центрі уваги, переконавшись, що ми не забуваємо про жінок, життя яких зараз під загрозою через рішення у справі Доббса.

У той же час Президент чітко дав зрозуміти, що єдиний спосіб — справді захистити здоров’я жінок — це кодифікувати Роу. Отже, це те, що ви збираєтеся почути від президента сьогодні, ви також почуєте від віце-президента.

І віце-президент очолив ці зусилля. Вона зустрічалася з сотнями місцевих посадових осіб і говорила про це по всій країні та дуже чітко висловила голос адміністрації щодо цього.

Отже, ви знаєте, ми дуже чітко заявили: на федеральному рівні обмежено те, що ми можемо зробити. Президент це чітко висловив.

Але ми — спосіб, яким ми знаходимо тут рішення, що ми переконуємося, що ці важкі рішення, які жінки повинні приймати — потенціал контрацепції — приватність і — ризик і рівність у шлюбі ми також знаходимося під загрозою, як ми бачимо від офіційних осіб Республіканської партії, і те, що вони говорять і на що натякають, що вони будуть робити далі. У нас є Верховний суд, який повернувся, як хтось мене запитав — дії, які вони можуть потенційно виконувати. Ми віримо в захист основних прав і свобод американців. І ми будемо робити все можливе, щоб це сталося.

7.26. Ви згадали про деякі кроки, які були зроблені для зниження цін на пальне. Тепер, коли вони знов вертаються вгору, чи впевнений Білий дім, що в нього залишилися політичні інструменти, щоб знизити ці ціни? Або на цьому всі хороші варіанти фактично вичерпано?

Ми збираємося зробити все можливе тут в адміністрації, щоб знизити витрати для американців. Це й надалі буде пріоритетом номер один, особливо коли ми дивимось на економічний план президента.

Ми продовжуємо вивільняти нафту зі стратегічного запасу нафти до листопада. Це не припинилося та продовжується.

Оскільки президент оголосив, що минулої весни, ми продовжуємо співпрацювати безпосередньо з промисловістю, щоб переконатися, що приватний сектор також робить усе можливе для підвищення стійкості напередодні наступного сезону. Ми знаємо зиму — зима тут.

А в п’ятницю команда Президента зустрілася з енергетичними компаніями і наголосила, що енергетичні компанії з рекордно високими прибутками, рекордно високими показниками експорту та рекордно низькими запасами повинні взяти ініціативу й знизити ціни.

Він був дуже чітким. Ви чули, як він сказав це минулого тижня. Цими питаннями безпосередньо займається Президент і його досвідчена команда. І знову ж таки, це й надалі буде — зниження цін для американців — головним економічним пріоритетом для цієї адміністрації.

1 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 5 (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Комментарии читателей статьи "BloggoDay 7 Oktober: Russian Invasion of Ukraine"

  • Оставьте первый комментарий - автор старался

Добавить комментарий