Думки сучасника (фейсбук В’ячеслава Ільченка)

22.11.17 … дивлячись телевізор.

Хочете, щоб всі ці антикорупціонери хором схопили свої стільці, і запустили ними в вас?

Скажіть при них два магічних слова: ревізія та реприватизація.

Тут-то пекло і розверзнеться. А заодно побачите, хто із них реально готовий вибивати з-під олігархії корупційні схеми. Бо кожна ця схема базується на спижженому у держави (а значить, і у народа) майні, яке утримується не за допомогою права приватної власності, а за допомогою телефонного права і високого крісла у владі.

А повертати крадене у наших можновладців не заведено.

24.11.17 … читаючи західну футурологію.

Термін знайшов класний, outdated vision of future. Приблизний переклад: застарілі уявлення про майбутнє.

У Брюса Стерлінга був більш ємний термін: old-fashioned future – “старомодне”, або навіть “вінтажне майбутнє”.

Цікаво, коли історики в майбутньому будуть аналізувати Україну, в яку вони нас категорію запишуть? Адже в той час, коли нормальні країни будують майбутнє, у нас повсякчас стараються побудувати минуле.

24.11.17 … розмова із представником “покоління айпхона”.

Вчора далеко за північ була у мене довга розмова із представником “покоління айпхона”. Типовий молодий “яппі”, айтішник і все таке. І звісно же “всіх на пенсію, а найпершу – Тимошенко”.

За підсумками розмови я за голову схватився. Знаєте, чим старий “програміст” відрізняється від новоприведених “ойтішнєгів”? Тим, що в мій час (це треба вимовляти із старечими інтонаціями) нам викладали не техмінімум, а давали повну академічну освіту.

В тому числі читали курс економічної теорії і окремий курс політології.

Якщо ви думаєте, що це аж таке страшне було навантаження, то ви помиляєтесь. Політологію в Японії викладають в старшій школі. І щось не видно, щоб там сильно проти цього протестували.

Так от, на політології нам говорили просту річ:

Політика можна посилати на пенсію (окрім криміналу, звісно) тільки з двох причин:

– його ідеї застарілі і не користуються підтримкою в суспільстві.
– в політичній еліті знайдеться хоча б одна людина, здатна його перемогти в чесній політичній боротьбі.

Але у нас Тимошенко чомусь “відправляють на пенсію” зовсім з інших причин.

По-перше, вік. Мовляв, 56 років – це уже старість. Пробачте, ми в якому столітті живемо, в XIX? Але в дев’ятнадцятому сторіччі старістю вважалось все, що за 35 років. Так що подивіться в дзеркало, дорогі “молоді ойтішнєги”, і відміряйте собі тією ж міркою. Не хочеться, правда? Ну так і Тимошенко – цілком собі молода жінка, бо за критеріями XXI сторіччя старість не в паспорті, а в голові.

По-друге, перебування на високій посаді. Пробачте, але такого ценза взагалі ніде в історії не було. За винятком, хіба що, піратської республіки Ліберталії – там двічі на посаді капітана нікого не бувало… з цілком природніх причин (посаду можна було там здобути, тільки зарізавши попередника). За подібним цензом на посади б ніколи не попали наступні люди:
– Рональд Рейган;
– Маргарет Тетчер;
– Уїнстон Черчілль.

Цікаво, от як би відреагували англійці, якби хтось їм сказав: а не можна Черчілля обирати, він уже був при владі?

… а рівень підготовки програмістів явно впав, і сильно упав. За представників професії соромно.

25.11.17 …Із серії “психовані думки”.

Читаю “Марсіянську трилогію” Кіма С. Робінсона, і як важко було підібрати екіпаж, який не поїде дахом від життя в умовах постійного стресу і в замкненому просторі.

Українців уже можна прямо посилати на Марс без всяких випробувань. Вони виживуть навіть там.

… а можновладців наших можна покинути на Місяці, по дорозі. Випадковий скид сміття, і ніхто не підкопається.

Вячеслав Ільченко, 25.11.17, facebook

(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.

Загрузка...

Метки: Вячеслав Ільченко

Комментарии читателей статьи "Думки сучасника (фейсбук В’ячеслава Ільченка)"

• Оставьте первый комментарий - автор старался