Як змінити політичну систему в Україні без революцій

Віталій СКОЦИК, 21.02.18, «ЛБ» блоги

Після найтрагічніших подій Революції Гідності минуло рівно чотири роки. А здається, все було ніби вчора. Пам’ятаєте, як сильно ми вірили в те, що нарешті в країні все зміниться на краще? Вірили крізь холод і смерть. А потім усвідомили, що нічого не змінилося… ні система, ні політики.

Влада, яка прийшла на хвилі Революції Гідності, нині стала гіршою за попередню. Їй не довіряють уже понад 80% громадян.

Дивно довіряти тим, хто не здатен якісно провести жодної реформи і лише затягує країну в боргову яму. Зараз усі розрекламовані реформи насправді або призупинено, або відбувається їх відверта імітація в інтересах олігархічних груп. Так, наприклад, замість децентралізації бачимо нову централізацію ресурсів і посилення адміністративної президентської вертикалі. Громади навантажують новими обов’язками, не надавши на це жодних реальних фінансових інструментів. Чи, скажімо, пенсійна реформа, яка перетворилася на звичайний перерозподіл коштів у межах суто солідарної системи задля поступового зниження дефіциту Пенсійного фонду на вимогу МВФ. Освітню реформу за результатами опитувань негативно оцінили 42% громадян, медичну – 60%. Про що й говорити, якщо ми вже 26 років поспіль не можемо комплексно провести найважливішої реформи ̶ земельної ̶ та закласти основ цивілізованих земельних відносин…

Здається, єдине, що наша влада дійсно «реформувала» і «вдосконалила», ̶ це корупційні схеми, успадковані від попередників. А також вигадала абсолютно нові, ще більш цинічні на тлі війни.

Чи люди зневірені? Так. І ця суспільна зневіра, а ще зубожіння та зовнішня агресія поки що стримують громадян від масових протестів. Однак якщо нинішня влада продовжуватиме спроби законсервувати олігархічну монополію в політиці, вона неминуче спровокує нові вуличні протистояння. І це поховає надію на стабільний розвиток України.

У жодному разі нині не можна допустити нових революцій та нових майданів – Україна цього не витримає.

Альтернатива? Змінити правила гри. Наша держава потребує якісної зміни політичної системи. І розпочати її необхідно зі зміни виборчого законодавства, забезпечивши перехід до пропорційної виборчої системи з відкритими списками, що унеможливить купівлю голосів у мажоритарних округах. Без політичних змін всі інші реформаторські ініціативи будуть приречені на поразку.

І дуже важливо, щоб до влади в Україні прийшли нові політичні лідери та сили, готові брати на себе відповідальність за ухвалені рішення і захищати інтереси громадян та держави, а не олігархічних кланів. Згідно із соціологічними опитуваннями, в цьому переконані 67% українців.

Говорячи про справжніх лідерів, нових людей у політиці та відповідальність, я завжди наводжу приклад виборів до об’єднаних територіальних громад, коли жителі обирають депутатів, яких знають та яким довіряють. Завдяки довірі й особистій відповідальності кандидатів вдається сформувати ефективну владу на місцях. Цей досвід необхідно поширити на всю країну. Але для цього, знову ж таки, потрібно насамперед змінити виборче законодавство.

Наближаються вибори до Верховної Ради, і дуже важливо провести їх за новими принципами.

Вважаю цей шлях єдино правильним та виграшним для України. А не революції і нові майдани.

Вшановуючи пам’ять Небесної сотні, маємо не забувати про жертву тих, хто віддав своє життя за майбутнє нашої держави і такою ціною дав їй шанс на зміни. Наш обов’язок  ̶  зробити все для того, щоб цього історичного шансу не було втрачено.

Послесловие админа Oko.cn.ua:

Вам не бросается в око, что последнее время целый ряд политиков и экспертов усиленно разгоняют мантру: «не можна допустити нових революцій та нових майданів – Україна цього не витримає!»?

Получается, что власть тупых и жадных барыг Украина выдержать может, а новый Майдан – не в состоянии. Смешно.

Не менее смешон тезис о том, что изменение системы выборов в Раду со смешанной на пропорциональную приведет к изменению свойств Системы «у целом».

Во-первых, кто те доблестные пидарасы, которые обещали введение пропорциональной ситсемы выборов еще в 2014 году перед проведением внеочередных выборов в Раду? Как следует поступить с этими лжецами, обманувшими наивных и доверчивых избирателей?

Во-вторых, а что, собственно, мешало изменить избирательную систему в течение 3 (трех!) лет после выборов-2014?

В-третьих, а где, собственно, гарантии, что окончательно забрехавшаяся власть собирается менять избирательную систему?

Полагаю, что ответственные политики обязаны дать нам ответы на эти вопросы. Не так ли?

(0 оценок, среднее: 0,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.

Загрузка...

Метки: Віталій Скоцик

Комментарии читателей статьи "Як змінити політичну систему в Україні без революцій"

• Оставьте первый комментарий - автор старался