Криза державності

Сергій Дацюк, 02.11.20, «УП» блоги

Не впевнений, що взагалі маю писати. У мене зникла солідарна позиція, Я майже ні з ким не можу солідаризуватися – ні з націонал-патріотами, ні з проросійськими силами, ні з компрадорами, яких сьогодні більшість.

Ті, з ким я можу солідаризуватись, сьогодні – маргінали. Отже я пишу з маргінальної позиції.

Недавно один експерт на Фейсбук сформулював чіткий принцип відносно нинішньої кризи: політична криза вирішується конституційними засобами, а конституційна криза вирішується політичними засобами.

Проблема лише в тому, що в Україні розгорнулася не просто політична чи конституційна, а державницька криза.

Політична криза це конфлікт найбільш впливових політичних сил, який дійсно можна вирішити в рамках Конституції.

Конституційна криза це конфлікт передбачених Конституцією інститутів, який не може бути вирішений в рамках Конституції, і тому потребує політичного компромісу задля певних змін до Конституції.

НАБУ, НАЗК, САП, АКС – це неконституційні органи, які водночас мають право втручатися в діяльність конституційних інститутів та є прямими інструментами зовнішнього управління.

Діяльність цих органів неможливо ввести в нинішню Конституцію шляхом окремих правок, бо вони порушують сам конституційний принцип суверенітету України.

Нова з нуля написана Конституція держави, яка унормовує нинішнє зовнішнє управління, смислу не має, бо проголошувати рабську залежність країни негідно і ганебно.

Більше того, ми не можемо також вирішити нинішню кризу державності політичними засобами, бо політична більшість обстоює сьогодні саме компрадорську позицію.

Тобто ми маємо кризу державності з найбільш імовірною перспективою повної дисфукції політичної системи, антагоністичного протистояння різних частин українського суспільства, продовженням територіального розпаду країни та функціональним розпадом держави.

Ось тому я щиро і безкомпромісно вважаю націонал-патріотів, проросійські сили та компрадорів або некомпетентами, які не розуміють, що роблять, або негідниками.

Саме тому я вважаю позицію суверенної України сьогодні маргінальною – суверенна Україна сьогодні жодній впливовій політичній силі не потрібна.

З цієї маргінальної позиції я можу лише ще раз нагадати про необхідність прийняття розробленої нашою ініціативною групою інаваційної Конституції як єдиного способу вийти з кризи державності.

Якщо інаваційний конституційний процес запустити негайно, у нас є шанс зберегти Україну хоча б у такому вигляді.

Інакше це доведеться робити пізніше, але вже у фрагментованій територіально і фукціонально країні.