Порада за паради

Валерій Іващенко, 19.08.19, facebook

Чим ближче до 24 серпня, тим «палкіші» — аж до відвертої істерії — безкопромісні спічі-промови про необхідність (неможливість не-) проведення військового параду [на Красной Площаді] (закреслено) на Хрещатику.

Нагадує переддні іншого 24 серпня — 2014…

Не хочу наврочити. Але не хочу і залишити без уваги «аргументи» як «за», так і «проти».

І навіть дивні — «нейтральні» (м’які) — як, наприклад:

Ось подивіться, як проводять військові паради в Сингапурі… Або — у дружній нам Литві.

Поза сумнівом, про паради будь-де згадують лише в тому разі, коли є що (або потрібно що) продемонструвати: вишкіл військ, сучасну бойову техніку, патріотичний дух.

У такому разі тоді найкраще поговорити про військові паради, що проводяться в КНР, чия армія і найчисельніша у світі (2,2 млн), і за бойовою могутністю «не пасе задніх» — є що показати.

Втім, трошки історії (передісторії).

З моменту проголошення КНР 1 жовтня 1949 р., військові паради НВАК проводилися практично щорічно аж до… 1959 року. Після чого керівництвом КНР було прийнято рішення проводити військові паради лише на ювілеї держави (через кожні 10 років).

Але й це рішення не стало для тодішнього комуністично-маоїстського Китаю «догмою»: зважаючи на складні внутрішньо-економічні та міжнародно-політичні умови, військові паради не проводилися ні у 1969, ні в 1979 роках. Уперше після 1959-го, парад військ на площі Тяньаньмень китайської столиці відбувся лише у 1984 р. (на 35-ту річницю створення КНР).

У 1989 — знову не проводився (причина — близька до тих, що і раніше — внутрішньо-політичні проблеми: криваві події на площі Тяньаньмень у червні-89, після чого вона й стала сумновідомою у всьому світі; китайським керівництвом прийняте рішення про недоречність параду у тих умовах).

Тож наступний — черговий ювілейний — військовий парад відбувся вже лише 1999 року.

Парад-2009 багато хто вже бачив в інтернеті та був, безумовно, вражений продемонстрованим дійством на головній площі китайської столиці.

Слід зазначити, що після цього відбулися — як виняток — ще два вже «позачергових» паради:
3 вересня 2015 р. (на честь 70-ї річниці перемоги над Японією та завершення ІІ Світової війни) і 30 липня 2017 р. (з нагоди 90-річчя НВАК)

На цьому від предісторії переходжу до головного: сенсу і мети військового параду («усім показати»).
Передивіться ще раз відео про останній згаданий парад:

не столиця, не центральна площа — військова база (полігон); порівняно з «традиційним» парадом, цей парад більш схожий на військові навчання. Та й більш вражає, ніж усі попередні.
Хтось скаже — а глядачі (щоб не забути про «армія і народ — єдині»)?

А на Хрещатику, що — вміщується весь український народ? А хіба парад на честь 90-річчя НВАК — не бачив ніхто, крім Сі Цзиньпіна?

Китайці точно знають, що показувати і як показувати.

Не витрачаючи при цьому бюджетні кошти не за призначенням (як там борються з корупцією і розкраданнями, добре відомо).

І не витрачаючи зайві кошти (хоч порівнювати їхні ресурсні можливості і наші — язик не повертається).
А про останнє — про витрати коштів видатків на оборону не за призначенням — чомусь ніхто не згадує: ні «ура-патріоти», ні «помірковані».

Мабуть, тому, що нічого про це не знають або не хочуть знати?

(Я — знаю добре, бо доводилося особисто цим займатися при підготовці й проведенні параду 24.08.2009.)

Тож, чим парад НВАК 30.07.2017 — не приклад, не прецедент для України?

Як щодо полігону «Широкий лан»?