Пресс-обзор 17 августа 2020 г.
Лучшие материалы в Сети, которые мы отобрали для наших читателей!
«Сноб»
16 августа в Белоруссии состоялась, как утверждает телеграм-канал NEXTA Live, самая массовая акция протеста в истории страны — «Марш свободы». «Сноб» собрал самое важное об этом событии
DW на русском
После президентских выборов 9 августа в Беларуси не прекращаются акции протеста и забастовки. Задержаны тысячи граждан. DW следит за событиями 17 августа.
Хроника протеста в Беларуси: президент ФРГ призвал помочь оппозиции
«Фокус»
В России в сторону границы с Беларусью двигаются автомобили, похожие на автозаки, без опознавательных знаков. По данным нескольких очевидцев, к границе могла направляться техника Росгвардии.
Об этом сообщает группа расследователей Conflict Intelligence Team.
На границе РФ и Беларуси заметили автозаки с росгвардейцами, – СМИ
«Главред»
Эль Мюрид Россия — следующая? Как белорусские протесты повлияют на Москву
РФ вся потихоньку становится проблемным местом для Кремля.
Стоит ли ждать Кремлю повторения белорусских протестов в РФ / УНИАН
Вне зависимости от того, чем закончатся белорусские события, они могут оказать косвенное влияние и на российскую повестку. Вряд ли это влияние будет значимым, но дополнительным фактором и без того непростой обстановки стать могут. В сентябре состоится ряд губернаторских выборов, причем несколько регионов очевидно находятся в зоне риска. На Дальнем Востоке, который откровенно фрондирует, это Камчатка. Собственно, и других проблемных мест хватает, и вообще, Россия вся потихоньку становится проблемным местом для Кремля. Не та страна ему досталась.
При этом дана вполне жесткая команда Единой России — никаких самовыдвижений, идем под партийными флагами, а потому вариант голосований «Кто угодно, только не единоросс» вполне возможен, а значит — придется предпринимать дополнительные усилия, чтобы не допустить «эффект Фургала» 18 года.
При этом понятно, что любой итог любых выборов значимого влияния на федеральную повестку не окажет, и даже в самом негативном для власти сценарии он так и останется локализован где-то там, на глубокой периферии. Видимо, поэтому пока Кремль и сохраняет вполне олимпийское спокойствие. Кроме того, теперь есть возможность закрыть протесты введением нового карантина, что дает кремлевским в руки дополнительный козырь.
В любом случае, лозунг «Россия — Некст» после белорусских событий выглядит сильно преждевременным. Россияне пойдут своим путем и по своему сценарию. И он, конечно, будет сильно отличаться от белорусского при любых раскладах. Слишком большая и очень неравномерная страна, чтобы как Беларусь, в одну неделю встать и сплотиться вокруг одной-единственной задачи.
У Кремля есть существенно большая свобода маневра по сравнению с Лукашенко, а потому никаких аналогий нет и скорее всего, не будет. Здесь с высокой долей вероятности можно сказать — не сейчас. Not Yet.
Другой вопрос, что российские противоречия гораздо глубже и существенно более критичны, чем белорусские. Причем как «в среднем по больнице», так и по отдельным территориям. Поэтому нас в любом случае ожидают локальные, но достаточно сильные вспышки протестов. И чем дальше — тем сильнее и чаще.
Задача Кремля — не допустить их синхронизации, а бороться с региональными протестами будут, скорее всего, по хабаровскому сценарию — игнорировать в надежде на их «выгорание». Заливать ресурсами и терроризировать регионы не получится — просто нет ресурсов. Ни силовых, ни финансовых. Все, что остается под рукой, будет держаться в ключевых и значимых локациях — в столицах и крупных уральских и сибирских городах. Там — да, там ставка на террор будет максимальной.
Собственно, другого способа действий за Кремль в сегодняшних условиях придумать сложно. У него и цейтнот, и ресурсный кризис. Здесь что-то другое и изобрести непросто, и реализовать при той ужасающей исполнительской дисциплине затруднительно.
ЦензорНет
За время протестов после выборов по всей стране были задержаны тысячи людей. Несколько дней их родственники и близкие пытались получить о них хоть какую-то информацию. Многие не найдены до сих пор.
Пока официально известно о двух смертях участников протестных акций – Александра Тарайковского и Александра Вихора. Их похоронили соответственно 15 и 16 августа.
Tyt.By
Предприятия намерены продолжить забастовки и акции солидарности. О таких намерениях заявили в том числе промышленные гиганты — «Беларуськалий», «Нафтан», МЗКТ, МТЗ, БМЗ. Среди требований — прекратить насилие со стороны силовиков и привлечь к ответственности виновных, сложение полномочий Александра Лукашенко, признание выборов нелегитимными и назначение новых, освобождение политзаключенных. Власти не спешат идти на уступки. В этой ситуации работники предприятий заявляют, что будут отстаивать свои гражданские права через забастовки и акции солидарности. TUT.BY следит за развитием.
Предприятия выходят на забастовки, среди них — промышленные гиганты. Чего требуют работники
«Українська правда»
Чи є достатньою офіційна реакція України на події у сусідній Білорусі?
Ще донедавна відповідь на це питання була позитивною. Володимир Зеленський досить швидко, вже у понеділок вранці, відреагував на перші масові порушення з боку силовиків. Згодом МЗС України разом із колегами із Литви та Польщі оприлюднили ще гострішу заяву. Втім, у той час Київ свідомо ухилявся від коментування власне скандальних виборів, щоби не дратувати білоруську владу.
Та в ніч на суботу, після видачі «вагнерівців» у РФ, після заяв Лукашенка про українців-«агресорів», після його заклику про військову допомогу Росії – тактика «дипломатичної невизначеності» перестала бути прийнятною. А головне – змінилося також ставлення світу.
Відразу після того, як білоруська ЦВК офіційно оголосила Лукашенка «переможцем» виборів, 27 держав ЄС спільно вирішили не визнавати результати білоруських виборів. Євросоюз, який зазвичай досить повільно реагує на міжнародні кризи, цього разу – зважаючи на безпрецедентність подій у Білорусі – виявився як ніколи швидким.
Схожих кроків чекали і від України. Однак Київ несподівано змінив жорсткість на м’якість.
Ціна мовчання: чому Україна зобов’язана оголосити про невизнання виборів у Білорусі
«Главком»
Богдан Буткевич Лукашенко робить все, щоб повторити досвід Чаушеску
Кожна нова заява Лукашенка змушує холоднокровних, законослухняних білорусів обдумувати інші шляхи протесту
Так званий «президент» Лукашенко, який захопив владу в Білорусі, щойно, виступаючи перед робітниками Мінського заводу колісних тягачів заявив, що «поки його не вб’ють, інших виборів не буде».
Хочеться і пожартувати про «кулю в лоб так кулю в лоб». Так і відмітити, що Лукашенко, здається, таки хоче повторити досвід Чаушеску. І все для цього робить.
На його місці, я би вже домовлявся, за яку частину статків чекісто-бандити з кремля дозволять йому накивати п’ятами до москви. Бо кожна така нова заява змушує холоднокровних, законослухняних білорусів обдумувати інші шляхи протесту іф ю ноу вот ай мін.
«2000»
Руководство России воспринимает протестное движение в Беларуси как антироссийское, даже если это не провозглашается. Естественно, что все участники геополитических процессов будут пытаться повернуть ситуацию в свою пользу.
Запрограммированное противоречие. Беседа с Сашей Боровиком
«Хвиля»
Главный оппонент действующей власти Беларуси Светлана Тихановская записала новое видеообращение в котором заявила, что готова стать национальным лидером.
«Факты»
В понедельник, 17 августа, министр иностранных дел Великобритании Доминик Рааб заявил, что его страна не признает результаты президентских выборов в Беларуси и призывает к срочному расследованию серьезных нарушений во время голосования и последовавших за ними репрессий.
Первый пошел: Британия не признает результаты выборов в Беларуси
«Обозреватель»
Лариса Волошина Політична кар’єра Лукашенка добігає кінця. Але все тільки починається
Трошки теорій змов ніколи не зайві, якщо йдеться про таких професійних параноїків, як російська владна верхівка. Тож почнемо нагнітати.
Перший цікавий момент, на який варто звернути увагу, – це риторика російських навколовладних ЗМІ. Вони засуджують Лукашенка за жорстокість. Путін, до речі, теж не поспішає висловлювати своє фірмове про сакральність «легітимної влади», якою б вона не була. Російський офіційний пул м‘яко формує у російського обивателя думку, що Лукашенко загрався і що захищати його не варто. Це класичний приклад пропаганди, спрямованої на свою лояльну аудиторію. Зазвичай її використовують для того, щоб підготувати суспільну думку до дій влади, які в звичайних умовах аудиторія може і не сприйняти. Якщо ми пригадаємо, який контекст російські кремлівські ЗМІ надавали мирним протестам в Україні, то нам стане зрозуміло, що й тоді росіян попередньо готували. Метод інформаційної підготовки лояльної аудиторії до дій російської влади проти України передував військовому вторгненню.
Тож який висновок можна зробити, аналізуючи пропаганду, яка зараз ллється на голови росіян? Вона діаметрально протилежна за той негативний контекст, який проєктувався на українські протести. Білоруським протестам проти «ісконного» Лукашенка, Кремль якщо не схвалює, то відверто їм симпатизує. Інакше кажучи, російські запісні пропагандисти готують широкі російські маси до того, що Кремль не буде захищати Лукашенка.
Наступне питання: для чого Росії готувати суспільну думку до падіння Луки? І чи сприймуть росіяни відверту зміну кремлівських принципів захищати будь-якого Асада, аби він був «наш». Відповідь очевидна: росіяни сприймуть і схвалять злив братського м‘ясника тільки в одному разі, якщо Білорусь стане частиною Росії.
Анексія, аншлюс, злиття – це єдина маленька і побідоносна війна, яку сприйме російська публіка. І тут ми підходимо безпосередньо до основного питання: для чого Росії сприяти падінню Лукашенко? Хіба він не задовольняв усі російські забаганки? Хіба не створив з Росією союзну державу? Навіщо Росії захоплювати Білорусь, якщо вона і так де-факто захоплена? Для того, щоб відповісти на це питання, пропоную подумати над тим, що буде, якщо «врятований» Росією Лукашенко заявить про об‘єднання з Росією в єдину державу? Чи сприймуть цю нову країну в світі? Чи є Лукашенко уособленням свого народу? Будь-яке зближення з Росією, на яке пішов би Лукашенко, не було б легітимним на Заході. Він заплямований.
Направду, і до протестів легітимність Лукашенка була під сумнівом. Тому будь-яка держава, утворена з ним, сприймалася би світом, як чергова російська анексія. Інша річ, якщо це буде новий, обраний народом після протестів президент. Новий народний парламент. Особливо, якщо і народ не проти зближення з «братерською» Росією. Таке рішення буде сприйнято як суверенна воля білоруського народу.
Ви спитаєте: «То що, Білорусь стане суб‘єктом Російської Федерації? Таким собі білоруським федеральним округом?». Ні. У планах створення нового Радянського Союзу.
Нагадаю, що завойована в минулому сторіччі Україна теж не входила в Російську Радянську Республіку. Більшовицька імперія повстала, як «добровільний» союз суверенний держав. Саме цей варіант необхідний Путіну. Він оформляє нову Російську імперію де-юре. Конфедерації, яка має стати легітимним тілом майбутньої імперії. Саме тому Росії необхідно, щоб рішення про утворення спільної конфедерації ухвалював не Лукашенко. Нова союзна держава має бути прийнята світом. А Лукашенко? Він зіграв свою роль, знищив національні маркери білорусів, маргіналізував державників. Тепер він не потрібен. Занадто токсичний.
Звісно, процес злиття в нову протоімперію відбудеться не завтра. Білорусам ще дадуть погратися в демократію. Але під російським наглядом. Поступово постреволюційний народ розчаровуватиметься, доходитиме думки, що потрібно тісніше інтегруватися в російську стабільність. Будуть підписуватися якісь договори, які позбавлятимуть Білорусь ознак державності. Цей процес займе кілька років, протягом яких Білорусь буде хаотизуватися і розорюватися для того, щоб Москва здавалася єдиним можливим рятівником.
Я стверджую, що метою Кремля є не просто свій лояльний президент. Вони створюють новий Союз, в який усі ми будемо входити «добровільно». Путіну потрібно, щоб ніхто в світі не міг сказати, що Росія анексує сусідні території. Йому потрібно, щоб «приєднання земель» не супроводжувалося звинуваченнями в порушені міжнародного принципу непорушності кордонів. Що робити нам? Битися. В разі ознак об‘єднання вимагати санкцій уже не тільки проти Росії, але й проти нової союзної держави. Нам потрібно припинити робити вигляд, що з Білоруссю не все так однозначно і що перемовини в Мінську, це аж ніяк не чолобітна на території агресора. У нас, і не тільки у нас, з‘являється можливість буквально вийти з Мінська, вимагаючи нових майданчиків для перемовин. Ми маємо працювати з державницькими силами в Білорусі, маємо вкладати гроші, сили і сенси у формування в сусідній державі запиту на створення національної держави. Політична кар‘єра Лукашенка добігає кінця. Але це не означає, що все скінчилося. Все тільки починається.
«Зеркало недели»
Отправит ли Путин российские войска в Беларусь для сохранения Лукашенко у власти?
Владимир Кравченко Звонок «другу»
«Деловая столица»
16 августа 1920 г. польские войска начали контрнаступление под Варшавой. На помощь большевистским соединениям Кремль отправил буденновцев, на пути которых встали бойцы Украинской 6-й сечевой стрелковой дивизии полковника Марка Безручко
Чудо под Замостьем: как Марко Безручко остановил наступление армии Буденного
«TheБабель»
Двадцать первого июня в десятиэтажке на Позняках произошел взрыв. Из-под завалов достали тела пяти погибших, остальных жителей эвакуировали. Без жилья, документов и личных вещей остались 40 семей. Президент сразу пообещал, что государство купит для них новые квартиры, но они до сих пор живут в общежитии или у родственников. Тринадцатого августа все семьи наконец-то получили сертификаты на жилье, которые сами они называют «открытками» — квартиры в новостройках, многие из которых еще не сданы в эксплуатацию. Корреспондентка «Бабеля» Катерина Коваленко побывала на встрече с жителями в Дарницкой райгосадминистрации и в общежитии, где их временно расселили.
Znaj.UA
Відомому журналісту-розслідувачу Борису Мазуру спалили авто Kia Cerato у Броварах. Останній сюжет команди був присвячений зловживанням президентом України Володимиром Зеленським та його оточенням на дорогах.
«Гордон»
Мне очень прискорбно сознавать, что Александр Лукашенко и белорусская власть в целом пошли по самому страшному сценарию, который только мог быть. По сценарию избиений собственного народа, людей, которые вышли на мирный протест, и даже убийств. Потому что сегодня я видел кадры убийства молодого человека. Убийства! Сначала говорили, что у него в руках разорвалась граната или что-то еще. Нет, это было убийство. И сегодня это кадры обнародовали.
Дмитрий Гордон: Лукашенко должен уйти!
«Фраза»
Зе-власть продолжает традиции «папередников», беря кредиты, часто на совершенно унизительных условиях, фактически закладывая за долги страну и распродавая остатки Украины. Продолжением этого сериала является очередной кредит на сумму 1,2 млрд евро, который правительство Шмыгаля рассчитывает получить от Евросоюза в обмен на дальнейшую сдачу суверенитета Украины.
Правда, вполне может оказаться, что по факту получена будет только половина этой суммы, то есть будет сдана не вся намеченная к сдаче часть суверенитета. И это уже неплохо.
Александр Карпец Украину опять продают европеоидам. За недорого
«Буквы»
Глава Офісу президента Андрій Єрмак вимагає звільнення 5 членів ЦВК, які пов’язані з Андрієм Богданом. Цю інформацію підтвердив сам голова ЦВК, хоч і без згадок Єрмака. Для чого Офісу президента міняти ЦВК влітку в рік без виборів (місцевими ЦВК не займається), розбирались Букви.
Єрмак проти Богдана, Або чому хочуть звільнити голову ЦВК
«Сегодня»
Сегодня, 17 августа, Андрею Кузьменко исполнилось бы 52 года. В день рождения известного украинского музыканта Сегодня.Lifestyle решили вспомнить, каким был Скрябин в своих песнях и мыслях об Украине.
Ему бы исполнилось 52: лучшие песни и цитаты музыканта Кузьмы Скрябина
«Апостроф»
Продюсер Владимир Бебешко в интервью Роксане Руно в программе «Всьо по бєспрєдєлу» на «Апостроф TV» заявил, что артистам и шоуменам не место в политике, также он пояснил, что пока верит в Зеленского и не готов сам идти в Верховную Раду.
РБК-Украина
Перспективы «Слуги народа» на грядущих местных выборах выглядят довольно сомнительно. О том, почему партия власти за год растеряла народную поддержку и как «слуги» подставляют президента Владимира Зеленского – в материале РБК-Украина.
Конец эпохи побед: почему «Слуга народа» проигрывает местные выборы
СИНЬХУА Новости
Дэхун /пров. Юньнань/, 16 августа /Синьхуа/ — 15 августа в провинции Юньнань /Юго-Западный Китай/ была введена в эксплуатацию высокоскоростная железная дорога /ВСЖД/ Тэнчун — Лунчуань. Отныне ВСЖД связали все уезды Дэхун-Дай-Качинского автономного округа.
Bigmir.net
Автор публикации
Метки: Пресс-обзор
PiligrimK
17.08.2020
в 14:59
…»почему “Слуга народа” проигрывает местные выборы»
Патамуша підараси.
SergStar
17.08.2020
в 20:51
Что-то слабенько ЮВТ выглядит, прям в украинском миде работать. Ах да, косу переплетает…