Про справжніх оптимістів

От не гадав, мріючи у “Гранях +” разом з Вами, шановний Юрій Луценко, про світле майбутнє України, що доведеться вести полеміку через соцмережу. Та ще й виступаючи на боці Юлії Мостової, з якою у Вас завжди були взаємини кращі, ніж у мене.
Але то таке.

Ви самі, Юрію Віталійовичу, проасоціювали владу та її прихильників з оптимістами. Відповідно, ті, хто владу критикує, стали для Вас песимістами та зрадофілами. Так що нічого особистого: песиміст з досвідом відповідає досвідченому оптимістові.

Ви стверджуєте, що ми, песимісти, своєю критичною увагою до слів та дій влади сіємо зневіру та тягнемо країну назад. От тільки не треба ототожнювати себе та Україну, що, до речі, намагалась зробити кожна українська влада: пам’ятаємо — “мій народ, моя нація”…

Ви дали розлогий перелік перемог та досягнень влади. Не буду прискіпливим, лише три зауваження.

По-перше, вас, оптимістів, дратують Віталій Шабунін та інші критикани-антікорупціонери? Але ж саме завдяки їх тиску створені НАБУ, САП, НАЗК, чиїми результатами ви користуєтеся для переможних звітів.

По-друге, нас не захоплює кількість подань про зняття депутатської недоторканості. А навпаки — бентежить, чому стільки корупційної наволочі пролізло саме у владну коаліцію в Раді, чому їх у цю коаліцію охоче взяли?

По-трете, на наше переконання, безвіз отримала не оптимістична влада, а ті наші вояки, які віддали життя за Україну на Донбасі. Це їх вшанувала безвізом для України приголомшена такою самопожертвою Європа.

Яку, між іншим, ви теж долучили до зрадофілів. Інакше чому поважні західні дипломатичні працівники у розмовах з експертним середовищем все частіше висловлюють ту саму зневіру та втому від українських можновладців?

Ви чудово знаєте, що ми, які не погоджуємося з владою, не тільки критикуємо.

Сергей Дацюк розробляє філософську концепцію розвитку конкурентноздатної України у сучасному світі. Починав співпрацювати з владою, але їй стратегія виявилася непотрібною.

Юрій Бутусов фактично створює героїчний літопис війни з Росією — те, чим повинна, але не хоче займатися влада.

Юрий Касьянов продовжує розробку безпілотників для фронту попри всі проблеми, які намагається влада створити йому.

Святослав Стеценко займається військовим навчання громадян. Ті, хто пройшли його “Український Легіон”, фактично є паростками тієї територіальної оборони, про яку ми з Вами, Юрію Віталійовичу, розмовляли на початку 2014 року і створення якої Ви тоді щиро підтримували.

Та й Юлію Мостову не варто зараховувати до тих, хто тільки скиглить та тиражує безнадію.

Приклади можна продовжувати. Але немає сенсу. Бо Ви особисто знаєте, якими дієвими та ефективними можуть бути Ваш щирий шанувальник Ігор Коломойський, Ваш колишній керівник по уряду Юлія Тимошенко, та навіть Ваш давній знайомий Міхеіл Саакашвілі, яких влада зробила своїми ворогами. Натомість, колишні “регіонали” все частіше виступають у якості партнерів.

Тим не менші, ті, кого “оптимісти” долучили до ворогів країни, попри усю критичність, активно підтримують ті дії влади, які посилюють країну, як було, наприклад, із забороною ворожих соцмереж та програмного забезпечення.

І наостанок. Ви кажете, що у табір влади прийдуть нові люди і замінять вас. Ось тут погоджуюся беззаперечно! На вимогу громадськості буде запущено процедуру нового Суспільного Договору, який забезпечить реальне очищення та оновлення влади. Кожному доведеться робити остаточний вибір. А можновладці будуть нести відповідальність за кожну невиконану передвиборчу обіцянку.

Тому наголошуємо: справжні оптимісти — це ми, тому що віримо в таку цивілізовану Україну. І цей час вже незабаром.

 

Александр Кочетков, 23.08.17, facebook

2 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 52 оценки, среднее: 5,00 из 5 (2 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Метки:

4 комментария читателей статьи "Про справжніх оптимістів"


  1. Andre
    24.08.2017
    в 05:29

    Купить нас за пачку гречки?
    Да вы, небось, с ума сошли!
    Вас непременно ждут осечки!
    Не те времена теперь пошли.

    Вот, если две дадите пачки,
    Чтоб нажраться до усрачки,
    Оближем с ног до головы
    И поклонимся до травы.

    Продадим своих детей, жену,
    Если скажут – свою страну.
    Любый нам пахан очередной,
    Как малый сын, как брат родной.
    Прошедший праздник показал, что лицо Украины по прежнему определяется проплаченными за пачку гречки или за сотню гривень митингами. Я много лет участвовал на митингах в Литве и Беларуси и такого жлобства не наблюдал. А хождение с километровыми прапорами к процветанию страны, в которой царствуют негодяи, не приведёт.
    Узнал, что следующим президентом Украины будет проститутка Ляшко. А ведь и будет! Охренеть!

    Мне жаль простаков украинцев,
    Живущих по закону туземцев.
    Мне жаль окаянную Украину,
    Любу мою Батьківщину.

    Во владение злобным панам.
    Дана она Богом рабам,
    За малую горсть леденцов
    Выбирающих во власть подлецов.

    0

  2. Andre
    24.08.2017
    в 05:36

    Если Олег меня забанит меня, сильно переживать не буду. Приму это, как признание того, что Украина не собирается вставать с колен. Царство прохвостов и негодяев!

    0

    • Kozak Oko
      24.08.2017
      в 08:38

      Да не переживайте Вы так за простых украинцев! С ними как раз все в порядке. Не в порядке — с уровнем самосознания нашей быдло-Ылиты.

      Я не собираюсь Вас банить. Но неужели Вы думаете, что цитированием стишков, Вы измените уровень сознания паразитов во власти?

      1

  3. Andre
    25.08.2017
    в 07:35

    Вот как раз и переживаю за простых украинцев. Это они выбирают во власть мерзавцев, это они позволяют им издеваться над собой.
    Меньше всего я хочу достучаться до сознания паразитов во власти. Их, как и шакалов, не переделать в ягнят. Такова их природа.
    Мне больно за простых украинцев, которые, заведомо, за пачку гречки выбирают известных негодяев,, презрев своих детей и самих себя..
    Быдло масса определяет сейчас лицо УКраины и,похоже, не собирается менять его..
    А цитирую я самого себя. Неужели то, что я пишу – жалкие стишки? “Обидно – понимаешь”. Вам не понятна моя боль, которую я вкладываю в них. Жаль! Вы действительно безнадежно больные и достойны таких правителей как порошенко и парубий.

    Завидую Христу.
    Он среди людей вещал.
    А я свою мечту
    Средь баранов воплощал.

    О сладкой свободе,
    О голубом небосводе,
    О духе могучем,
    О хлебе пахучем.

    0

Добавить комментарий