Спостереження
Serhii Ivanov, 28.03.19, facebook
Зранку я мав дискусію з палкими прихильниками чинного Президента про полк “Азов” і азовський рух, який вчора на зустрічі з лояльними блогерами він назвав нацистами. Я не хочу давати оцінку таким визначенням Порошенка і ставити питання, чому він дублює риторику російських ЗМІ, а хочу лише спростувати тези пропрезидентських писунів про розмову з особовим складом полку на передовій, яка начебто пройшла у теплій і дружній атмосфері, а головнокомандувача зустрічали ледь не оплесками.
Ось відео, з якого ми бачимо, що:
- Бійці “Азову” відмовились привітати Порошенка і відповіли лише на привітання командиру полку.
2. Перше запитання, яке йому ставлять – по розкраданню армії.
3. Порошенко наказує вимкнути камеру, коли говорить про слідство по кейсу Гладковського. Цікаво, звідки він знає, що листування, показане Бігусом, і листування в матеріалах справи не збігаються? Невже хтось порушив таємницю слідства? Якщо так, то хто?
4. Порошенко каже, що він заборонив з’являтися на передову будь-яким кандидатам у президенти. До речі, буквально днями читав допис І.Геращенко про те, що, мовляв, жоден кандидат крім Порошенка не їздить на фронт. А як їздити, якщо він заборонив?
5. Муженко вимагає солідарної підтримки Порошенка. Виправте мене, якщо це не перевищення повноважень.
6. Порошенку ставлять запитання про саботаж розслідування вбиств на Майдані, люстрації суддів, а також про затримання ветерана “Азову” Дмитро Кухарчук.
7. Після розмови з Президентом бійці прямо говорять, що не отримали зрозумілих відповідей.
Як ви вважаєте, це схоже на теплу зустріч? Мораль дуже проста: не треба мати військових за тупе гарматне м’ясо, якому субординація завадить поставити актуальні та незручні запитання в обличчя Головнокомандувачу. Ну і брехати не треба.
Викладаю фрагменти відео з найяскравішими моментами зустрічі.
Зранку я мав дискусію з палкими прихильниками чинного Президента про полк "Азов" і азовський рух, який вчора на зустрічі з лояльними блогерами він назвав нацистами. Я не хочу давати оцінку таким визначенням Порошенка і ставити питання, чому він дублює риторику російських ЗМІ, а хочу лише спростувати тези пропрезидентських писунів про розмову з особовим складом полку на передовій, яка начебто пройшла у теплій і дружній атмосфері, а головнокомандувача зустрічали ледь не оплесками. Ось відео, з якого ми бачимо, що: 1. Бійці "Азову" відмовились привітати Порошенка і відповіли лише на привітання командиру полку.2. Перше запитання, яке йому ставлять – по розкраданню армії. 3. Порошенко наказує вимкнути камеру, коли говорить про слідство по кейсу Гладковського. Цікаво, звідки він знає, що листування, показане Бігусом, і листування в матеріалах справи не збігаються? Невже хтось порушив таємницю слідства? Якщо так, то хто? 4. Порошенко каже, що він заборонив з'являтися на передову будь-яким кандидатам у президенти. До речі, буквально днями читав допис І.Геращенко про те, що, мовляв, жоден кандидат крім Порошенка не їздить на фронт. А як їздити, якщо він заборонив? 5. Муженко вимагає солідарної підтримки Порошенка. Виправте мене, якщо це не перевищення повноважень. 6. Порошенку ставлять запитання про саботаж розслідування вбиств на Майдані, люстрації суддів, а також про затримання ветерана "Азову" Дмитро Кухарчук. 7. Після розмови з Президентом бійці прямо говорять, що не отримали зрозумілих відповідей. Як ви вважаєте, це схоже на теплу зустріч? Мораль дуже проста: не треба мати військових за тупе гарматне м'ясо, якому субординація завадить поставити актуальні та незручні запитання в обличчя Головнокомандувачу. Ну і брехати не треба. Викладаю фрагменти відео з найяскравішими моментами зустрічі.
Опубліковано Serhii Ivanov Середа, 27 березня 2019 р.
***
Головна помилка політтехнологів Порошенка полягає в тому, що вони зробили ставку на вату, нехай і патріотично налаштовану. Зараз поясню.
Ватність – це не про геополітичну орієнтацію, це про совковість. Грубо кажучи, середньостатистичний виборець Порошенка – це апокріфічний Хрущов, недалека, наївна радянська людина у вишиванці. Я не маю на увазі шановних інтелектуалів, діячів культури і навколополітичних персонажів, які прийняли свідоме рішення підтримати Петра, і я поважаю їхній вибір, хоча, дивлюся, нерви здають вже навіть у сильних і монолітних персон, і вони поступово скочуються в деструктив.
Йдеться про умовну 50-річну Ірину, порядну, але глибоко радянську жінку зі слоганом «Думай» на аватарці, яка щиро та безкорисно любить Порошенка, співчуває йому і в міру своїх сил по-материнськи захищає його.
Ірина – найблагодатніший матеріал для випробування політичних технологій. Уявіть собі жінку, яка червоніє від слова «клітор» в реальному житті, але у фейсбуці перетворюється на справжню фурію, яка вільно, зі смакуванням оперує «журнашлюхами», «зрадойобами» та іншими уколовськими неологізмами.
Фейсбук – як праця – звільняє. Ірина активно цікавиться політикою у найбульварніших її іпостасях, несамовито постить у себе на сторінці панегірики колективного Бірюкова між рецептами семишарових салатів і фотографіями квітів, системно та відповідально засирає коментами треди «зрадойобів».
Вона при ділі, вона співпричетна, вона чесна, бо робить те, у що вірить. Але при цьому відсоток вати в ній такий самий, як в її донецькій антагоністці. І не треба докоряти цим Ірині – вона жертва, совок ґвалтував людей конвеєром, без розбору, наслідки і травми приблизно однакові, різні лише умови існування.
Частково все це стосується і виборця Тимошенко, але там трохи інші мотиви підтримки і гендерна складова. Активний виборець Тимошенко сприймає її не як менше зло, а як богиню, і віра в неї така ж сама сліпа та ірраціональна. Також Юлю часто люблять рафіновані, схильні до рефлексій інтелігенти, які бачать в ній неоціненну мученицю – «моим стихам, как драгоценным винам, настанет свой черед», оце все.
Що стосується рейтингу Зеленського, то тут все просто.
По-перше, країна молодшає, і в цьому контексті ані Порошенко з його середньовічними гаслами, ані Тимошенко з її програмним фоліантом не викликають інтересу. Вони просто не в тренді.
По-друге, поки опоненти поливали один одного брудом, Зе-команда монополізувала позитив, найдефіцитнішу річ нашого сьогодення. Особисто я не бачив і не чув жодного хейтспічу від прихильників Зе-команди. Вони не бігають як навіжені по коментах і не залишають тони токсичного шлаку, як порохоботи. Принаймні, штабної установки на знищення опонентів я не помітив.
Виборець Зеленського – це людина, яка апріорі не може мати спільної точки зору з Іриною, оскільки Ірина – його мати, наївна радянська жінка з усіма примхами та забобонами. Єдине питання – чи дійде він до дільниці. І навіть якщо Зеленський зніметься, як тут дехто пише, його потенційні голоси не перерозділятимуться по інших кандидатах, вони просто не дістануться нікому.
Метки: Serhii Ivanov
mix_ko
28.03.2019
в 22:27
Почав за здравіє, а закінчив про упокой!
Vasyl
29.03.2019
в 16:23
Вірно.
Arkadiys
29.03.2019
в 16:31
Между Днестром и Днепром
Пестрым, цветастым ковром
Лежит родная мне Украина,
Где оборвалась моя пуповина.
Лежит она в объятии снов.
В ней не вижу достойных сынов.
Выродились Ольгины внуки,
Превратившись в холуйские суки.