ВІЙНА І МИР
Думала, що вже нічого не писатиму. Спокійно, зціпивши зуби, спостерігатиму, як далі буде розвиватися ситуація. Відволічусь на що-небудь інше. Вирішила, що моє життя має наповнитися іншим змістом. Думала, відкрию мольберт, дістану фарби, закарбую осінь … Але, де там!
Промова «першої леді» Марини, розірвала мозок.
Для кого вона це говорила? Для народу чи для своїх? Не можна ж, врешті-решт, так відриватися від Інтернету, совісті і Бога! Ну, живеш в білому палаці посеред вбогого українського села за високим парканом, ходиш до своєї помісної церкви, але варто іноді заглянути хоча б в Інтернет. Оточення чоловіка-гаранта, обслуговуючий персонал цього оточення і порохоботи – це не те, на що варто спиратися. Всі вони- явища скороминущі, як і ваш чоловік-президент, який вже давно став нелегітимним з двох причин – 1) навмисного безсовісного обману виборців під час президентської кампанії 2) чисельних злочинів, що він вчинив, уже перебуваючи на посаді президента.
Коли становище вкрай хитке, не варто блефувати під гаслом «Термінова новина». Це небезпечно.
Сьогодні ввечері у Вінниці феєрверк. Горить другий за величиною після Балаклеї, склад боєприпасів. Ким він підірваний, ми ніколи не дізнаємося. Причини? Приховування крадіжок? Куди ж відправляли вкрадені боєприпаси? На той бік чи в Судан? Диверсія? Ну, тоді, на третій рік війни, можливо, варто було б потурбуватися про безпеку складів з боєприпасами замість того, щоб будувати нескінченну низку магазинів Рошен?
ВІЙНА
Вся справа в тому, що президент Порошенко не хотів і не хоче воювати проти агресора. Це, звичайно, не означає, що він «президент миру», як він любить себе називати. Він президент-зрадник. Хочу нагадати всім, як починалася війна з Росією. Ми могли б припинити шабаш в Криму, але не припинили. Спецвійська могли б відстояти парламент і заарештувати місцевих депутатів. Час був. Бажання не було. Скажете, тоді Турчинов був в.о.? Прийде час, і Турчинов відповість. Я не буду тут і зараз говорити про те, хто кого відпускав, хто на чиїх літаках на які стрілки літав і про що домовлявся. Але хіба Порошенко був не в курсі подій? Звичайно, він про все знав! Адже Януковича в Кремлі обміняли на нього, Порошенка, ще до Майдану. Януковича обміняли на більш здібного актора, який набагато талановитіше, ніж зек Вітя, міг зіграти подвійну особистость. Показувати на Захід, а вести країну на Схід.
А Донбас? Адже все було досить примітивно і розгорталося у нас перед очима. Скільки років там сиділи «кроти»? Ці проросійські організації, які за першим наказом з Кремля, повилазили з-під землі? Хіба про них не знали? А громадяни, які закликали Путіна і захоплювали адміністративні будівлі в Донецьку і Луганську? Почитайте зведення тих днів. Вони чекали, що їх зачистять, але ніхто цього не робив, поки ці будівлі не перетворилися в укріплені оплоти «рускава міра».
Хочу нагадати, як Аваков запобіг спробі захоплення ОДА в Харкові. Операція тривала 15 хвилин, після чого він проголосив, що «ми більше не допустимо захоплення адміністрацій». А чого ж допускали раніше? А ДАП? Чому ми його віддали разом з нашими героями? Як наважилися ?! Після стількох днів героїчного захисту! На таких подвигах виховується нація. Але Порошенко за допомогою Муженка подвиг української нації просто розтоптав. Тому що був договірняк. Обміняти «свій шлях для України» на місце в «слов’янському тріумвіраті», в рамках якого в Росії буде все, включаючи історію, а в України і Білорусі лише те, що їм дозволять мати.
Мене якось запитали, як я бачу припинення війни на Донбасі? Стратегія миру і війни, реінтеграція Донбасу в Україні і все таке. Як я бачу? Хочу поставити зустрічне питання: А проти кого воює та частина українського народу, яка не задовольняється миром? Хіба тільки проти Росії?
Ми в оточенні. У Путіна є союзник всередині України – Петро Порошенко. За три з половиною роки війни, були знищені добробати, причому знищенi жорстоко і підло, з-за спини, в кривавих котлах. Хто вижив, сидить за гратами. Сьогодні вже вибухнув п’ятий склад з боєприпасами. Оборонпром не вважає злочином, якщо директор цього підприємства їздить за запчастинами до Росії. Досі не побудовано жодного патронного заводу. Триває торгівля озброєнням, в тому числі, і з Росією.
Головнокомандувач Порошенко відмовився від Javelin’ів і не претендував на флот, який списує Канада. А цей флот нам, ох, як став би в нагоді! Але це не вперше. Відразу ж, після того, як стало ясно, що в президентських перегонах переміг саме Порошенко – а як могло бути інакше? – він швидко відмовився від канадських військових гелікоптерів, які обіцяв закупити на зекономлені з другого туру виборів гроші. Головнокомандувач Порошенко не дозволяє своїм солдатам воювати, посилаючись на Мінський договірняк або капітуляцію, яку він вже підписав від нашого імені.
Тут доречно згадати перші перемир’я. Ми тоді не розуміли – навіщо? Адже наші добровольці просувалися і звільняли українські землі. Кому потрібні були ті перемир’я, що дали час ворогові зміцнитися з допомогоюРосії? Вони зміцнювалися, а ми не стріляли. Отож, за три роки війни ніхто не зупинив кровопролиття, «президент миру» у тому числі.
Так що війна у нас не на Сході. Там у нас якась «умова», створена спільно Путіним і Порошенко, яка зіграє свою роль вже дуже швидко. Спочатку буде реінтеграція ОРДЛО, потім буде реінтеграція України назад в путінсько-совкову імперію. Це «возз’єднання» вітатиме велика кількість «українських» політиків, які постійно літають в Москву. Порошенко дуже обачно не розірвав стратегічний Договір з Росією, а всього цих договорів (не розірваних) більше 140!
А як же проголошена «українізація», «декомунізація», «Росія – агресор» і все решта? Для внутрішнього споживання. Українізація? Це галичанам час від часу Порошенко кидає «кістку» у вигляді «Закону про освіту» та перейменування вулиць в героїв УПА. Боюся, що вони обміняли фейкову українізацію Петра Порошенка на союз з офіційним Києвом. А вдячні галичани не будуть лізти в велику політику, не будуть боротися за єдину політичну націю, а будуть виключно на словах воювати за самоідентифікацію, яка, за їх ствердженням, дозволить їм жити по-європейськи, підняти економіку і почати отримувати європейські зарплати. Рука, протягнута до них- галичан- російськомовними патріотами, зависла в повітрі. У той же час, Порошенко, який не здав Кремлю деякі південно-східні області України відкрито, здав їх приховано, де-факто.
З такими мерами і головами обладміністрацій, як Труханов, Кернес і Бриль, можна вважати, що Одеську, Харківську та Запорізьку області ми вже віддали. На Захід – «кістки», на Схід – регіоналів і лояльних до президента очільників. Це теж війна, тому що розкол України – це поразка.
Висновок досить простий і вкрай неприємний: Президент і головнокомандувач Порошенко не воює на боці свого народу проти агресора, він воює на боці ворога проти свого народу. Від самого початку російської агресії Петро Порошенко приготував для народу України поразки і капітуляцію. Це те, що стосується війни.
Тепер кілька слів про мир.
МИР
Втім, миру під час війни бути не може і не повинно, але президент Порошенко зміг переконати український народ, Європу і весь світ, що війна не виключає миру, торгівлі та збагачення. Кров на фронті перетворилася в такий же розмінний товар, як українське громадянство. Не варто і плювка. Не звертайте уваги на чуже горе! Живіть в злиднях і буде вам щастя!
Порошенко використав увесь свій вплив, щоб звалити Яценюка і посадити в прем’єрське крісло «свого» Гройсмана. Не те, щоб Яценюк був кращим, але у них там “тьорки” відбулися. Для Яценюка важливіше власного високого поста було утримати в міністрах Авакова. Аваков зі своїми силовиками – це той козир, якір системи, що не дасть Яценюку з його НФ піти в небуття. Прем’єр Гройсман з незакінченою середньою освітою взявся за реформи. МВФ, це міжнародне об’єднання лихварів, що дають кредити під відсотки, завжди спочатку намагається домовитися по-доброму. Ми допоможемо, якщо ви увіллєте наші кредити в економіку. Буде зростання, буде чим віддавати. Коли вони зрозуміли, що їхні перші кредити пролетіли повз економіку і приземлилися в чиїхось кишенях і офшорах, почалася зовсім інша розмова, суть якої можна передати кількома словами – зняти стружку з населення. Якщо влада не зуміла забезпечити прибутку, з якого можна було б розрахуватися за кредити, то тоді борги сплатить народ. Звідси урізання пенсій, зростання тарифів, приватизація державної власності, продаж землі і все інше. Україна зараз дійшла вже до такого стану, коли черговий кредит просто необхідний для того, щоб віддати відсотки з попередніх позик. Вже ніхто не говорить про зростаючу економіку і всі інші принади правової держави.
Отже, Гройсман закінчує той експеримент з українським народом, який розпочала Гонтарєва. Як ви думаєте, для чого це робиться? Правильно, для Путіна, який навесні наступного року, продовжить своє царювання ще на сім років. Ось тоді-то і відбудуться всі важливі події.
Говорячи про порошенківський мир, я не буду знову згадувати всі ті оборудки, які Порошенко у всіх на очах встиг провернути з Грановським, Ахметовим, Григоришиним і Медведчуком. Дизель для УЗ від Сечіна, «Роттердам +», вугілля з Пенсільванії з маржою в 7 доларів на тонні, скраплений газ і все інше. І, звичайно, солодка продукція «Рошен» не тільки в Криму і в «молодих республіках» ДНР і ЛНР, але вже і в Сирії, у друга Путіна Асада.
Вихід з цієї війни і миру лише один. Мені сьогодні написали, що української нації не існує, що ми «викидень». Брехня! Ми ще просто не народилися. Ми все ще знаходимося в материнському лоні. Пологи будуть важкими і кривавими. Нам треба прорвати кільце і вирватися з путінсько-порошенківського котла. Для цього нам необхідно об’єднатися.
Галичина повинна потиснути простягнуту їм руку російськомовних українців, які складають ледь не половину населення України. І тільки потім, коли ми скинемо черговий путінський режим і повернемо наші одвічні землі, тільки тоді ми будемо в стані підняти економіку, вивчити українську мову, повернутидо України людей, які пакують ковбасу в Польщі і кладуть цеглу в Росії. Іншого виходу немає. Інакше і, правда, станемо викиднем, якого поховають на землі «слов’янського тріумвірату» …
Olena Ksantopulos, 28.09.17, facebook
Метки: Olena Ksantopulos
Andre
29.09.2017
в 09:51
Браво, Олена! Ваши слова да украинцу в уши на голове, в которой ещё что-то осталось от серого вещества. Иногда отчаяние берет, Неужели украинцы тупее россиян? Чем они отличаются от северокорейцев.
Nnikolay
29.09.2017
в 11:04
Скиньте эту статью еще раз на Линкодром ! С утра была и пропала ! Статья очень сильная !