Звернення до Говнокомандуючого

Вчора Петро Олексійович був на фронті. В Авдіївці. Вальяжний, в розстебнутій військовій куртці і без головного убору, як і належить Верховному головнокомандуючему, він приймав рапотри і доповіді генералів, спілкувався з офіцерами і простими солдатами.
І знов, як і більше року тому, коли Президент раптово з’явився на передовій, на фронті панувала повна тиша. Знову ворог, приголомшений візитом Президента України на передок, розгублено впав у стан анабіозу.
А я просто згадав свій торішний допис з приводу приїзду нашого славетного Головнокомандуючого на самий край оборони:
Петро Олексійович приїхав на самісеньку передову. І сталося диво!
Ворожі гармати замовкли. Міномети супротивника зникли, снайпери захворіли, диверсанти поїхали додому, а безпілотники вилетіли нахєр у зворотньому напрямку.
Все завмерло по той бік лінії фронту. Як Урі Гелєр, зупинив Лондонський Біг-Бен, так наш славетний Президент Порошенко, силою думки і, особливо, своєю присутністю, зупинив ворожі обстріли і бойові дії агресора.
Тому, Петро Олексійович ! Велике прохання, залишайтеся і надалі на передовій ! Ваша присутність там є цілковитим запобіжником від ворожої агресії.
Тільки треба, щоб ворог бачив вас там, а народ не бачив вас у Києві. А якщо, раптом, прилетить і вас вб’є нахуй, то нічого страшного! Головне, щоб був мир!
Олександр Ружанський, 23.10.17, facebook
Метки: Олександр Ружанський
mix_ko
24.10.2017
в 08:14
PiligrimK
24.10.2017
в 10:02