Данные опроса КМИС: декабрь 2018

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАСТРОЇ НАСЕЛЕННЯ: ЛИСТОПАД-ГРУДЕНЬ 2018 РОКУ

З 23 листопада по 3 грудня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів на замовлення клієнта всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв’ю опитано 2000 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років (1754 інтерв’ю, або 88% від загальної кількості, були проведені в період після 26 листопада, тобто після вчинення Росією агресії проти українського флоту).

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

Попередні коментарі заступника директора КМІСу А.Грушецького: 

До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування, і дуже часто політичні сили перевіряють електоральні можливості тих чи інших кандидатів, навіть якщо вони ще не висловили своїх планів про участь у виборах. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля – чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів/партій, усі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам.

У цьому опитуванні респондентам показувалися розширені списки кандидатів та партій, що включав 37 прізвищ потенційних учасників виборів і 33 політичні сили, які ймовірно брали б участь у парламентських виборах (хоча респондент мав можливість обрати варіант «інше» і назвати інших можливих кандидатів / партій, не зазначених у списку).

Також при інтерпретації результатів потрібно враховувати статистичну похибку вибірки. Якщо різниця між кандидатами/партіями менша за статистичну похибку, то статистично обґрунтовано не можна стверджувати, хто з них має вищу підтримку.

Ще одним важливим аспектом для коректної інтерпретації є врахування, що наразі усі партії/кандидати мають доволі низький рівень підтримки. Рейтинг окремих партій/політиків (у разі розширеного списку учасників) не перевищує 13% серед усього дорослого населення України і разом з цим відрив від партії/кандидата-лідера на другому місці відносно невеликий. Тому в умовах активізації передвиборчої кампанії і враховуючи високий динамізм ситуації в країні, електоральні настрої можуть істотно змінитися, особливо враховуючи помітну частку тих, хто поки не визначився зі своїми електоральними намірами.

Оцінка соціально-економічної ситуації в Україні

• 82% українців поганооцінюють соціально-економічну ситуацію в країні. Ще 14,3% вважають її посередньою, а 0,9% добре оцінює становище (ще 2,8% завагалися з відповіддю або взагалі відмовилися відповідати);
• Респондентам, які посередньо або погано оцінили ситуацію, ставилися два додаткові запитання: «Хто, на Вашу думку, більшою мірою винен у соціально-економічних негараздах в Україні?» і «З ким / чим Ви пов’язуєте свої сподівання на поліпшення ситуації в Україні у найближчий час?». На запитання про те, хто винен у негараздах, 78,6%респондентів обрали варіант «некомпетентні та/або корумповані державні діячі, які перебувають при владі». Ще 5,6% обрали варіант «воєнна агресія Росії», 3% – «опозиційні політики, які заважають роботі органів влади та розхитують ситуацію в країні», 2,4% – «надмірне втручання Заходу у внутрішні справи України». Інші варіанти обрали менше 1% респондентів;
• На запитання про те, з ким/чим респонденти пов’язують сподівання на покращення ситуації, 34,3% відповіли, що вони «не мають сподівань, що ситуація покращиться в найближчий час». Також 15,4% респондентів обрали варіант «опозиційні політики, які прийдуть до влади і привнесуть потрібні зміни», 7,4% – «громадські діячі, які своїми діями контролюють владу і спрямовують ухвалення рішень у правильному напрямку», 5,3% – «підтримка України країнами Заходу», 2,9% – «тиск країн Заходу на керівників України для здійснення потрібних перетворень», 1,5% – «підприємці, які сприяють економічному прогресу країни», 1,1% – «припинення Росією агресії щодо України», 1% – «засоби масової інформації, які викривають зловживання політиків і доносять правду до населення». Інші варіанти обрали менше 1% респондентів.
• 52,6% респондентів вважають, що для справжніх змін в Україні треба одночасно змінювати і особистості керівників, і правила, за якими живе суспільство.22,1% вважають, що передусім повинні змінитися особистості керівників, 14,7% – що Передусім треба змінювати правила життя суспільства. Вважають, що нічого змінювати не треба – 2,5%. Ще 8,1% завагалися або відмовилися відповідати.

Захист владою окремих категорій населення

Респондентам ставилося запитання «Якою мірою, на Вашу думку, політики і чиновники, які зараз при владі, захищають інтереси цих категорій населення України?» для 9 різних категорій населення. Результати наведені в таблиці нижче:

Довіра інституціям і організаціям

Також респондентам ставилося запитання «Якою мірою Ви довіряєте чи не довіряєте таким інституціям?». Результати наведені в таблиці нижче. Найкращі показники довіри мають волонтерські організації (їм довіряють 65,5% українців, баланс довіри-недовіри складає +44,6%) та церква (56,9%, баланс довіри-недовіри – +31%). Також позитивний баланс довіри-недовіри мають Збройні сили (всього довіряють 53,1%, баланс – +15,3%), Добровольчі батальйони (всього довіряють 46,2%, баланс – +11,9%), мер / сільський голова (всього довіряють 47,3%, баланс – +6,4%). У випадку інших інституцій баланс або близький до нуля (громадські організації), або є від’ємним (усі інші інституції / організації зі списку).

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України у першому турі 

Якби вибори Президента України відбувалися у листопаді і респонденти мали обирати з 37 прізвищ кандидатів, то з усіх громадян України віком від 18 років –

• 11,9% проголосували б за Юлію Тимошенко,
• 8,2% – за Володимира Зеленського,
• 6,5% – за Петра Порошенка,
• 6,2% – за Юрія Бойка,
• 4,9% – за Олега Ляшка,
• 4,6% – за Анатолія Гриценка,
• 2,3% – за Євгенія Мураєва,
• 2,2% – за Олександра Шевченка,
• 2,1% – за Святослава Вакарчука,
• 1,3% – за Андрія Садового,
• за інших кандидатів – загалом  6%,
• 4,7% – викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень,
• 9,3% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 27,6% – не визначилися, за кого голосувати,
• 2,4% – відмовилися відповідати на запитання.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися на початку грудня і у списку було 37 прізвищ), то отримаємо:

• 21,2% проголосували б за Юлію Тимошенко,
• 14,6% – за Володимира Зеленського,
• 11,6% – за Петра Порошенка,
• 11% – за Юрія Бойка,
• 8,7% – за Олега Ляшка,
• 8,2% – за Анатолія Гриценка,
• 4,1% – за Євгенія Мураєва,
• 3,9% – за Олександра Шевченка,
• 3,8% – за Святослава Вакарчука,
• 2,2% – за Андрія Садового,
• за інших кандидатів – загалом  10,7%.

Полная версия пресс-релиза по ссылке

(0 оценок, среднее: 0,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.

Загрузка...

Комментарии читателей статьи "Данные опроса КМИС: декабрь 2018"

• Оставьте первый комментарий - автор старался