Пресс-релиз КМИС от 13 декабря

Упродовж 3-11 грудня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer—assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням)  опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%, 1,1% — для показників, близьких до 5%.

До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля – чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Те саме стосується і партій. Крім цього, істотну роль відіграє, хто зазначається лідером партії. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів/партій, усі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам. Водночас, чим більш відмінні списки, тим менш обґрунтованим є порівняння результатів, отриманих з різними списками. Крім цього, на результати опитування впливає ряд факторів, як, наприклад, метод опитування (телефонне опитування чи опитування методом face-to-face, а «всередині» цих методів також вплив має конкретна реалізація – наприклад, повністю випадкова вибірка чи квотна вибірка), порядок і контекст запитань в анкеті (в т.ч. вплив має, яке запитання ставиться раніше – про парламентські чи президентські вибори), формулювання запитання про голосування на виборах тощо.

Особливо значний вплив має метод опитування. Респонденти, опитані методом телефонних інтерв’ю, більш заможні, мають дещо вищий рівень освіти і дещо більш активні, ніж респонденти, опитані методом особистих інтерв’ю. Як наслідок, це може впливати на рейтинг окремих політичних сил. При цьому, через відсутність перепису немає надійних даних щодо частки людей з вищою освітою тощо, що дозволило б зрозуміти, який з методів є більш точним. Деякі експерименти в 2019 році показували, що більш точними є опитування методом особистих інтерв’ю, але зараз через пандемію COVID-19 та інші фактори ситуація могла змінитися.

Як наслідок, часто опитування, проведені різними компаніями, а також опитування проведені тією самою компанією, неможливо коректно порівнювати між собою з огляду на зазначені фактори. Тобто такі опитування дають надійний зріз поточної ситуації, але більш проблемним є аналіз у динаміці.

Протягом 2021 року з метою коректної оцінки динаміки ми в нашому опитуванні «Омнібус» використовували той самий список кандидатів і партій. Утім, після вересня, враховуючи потенційно значні зміни політичного ландшафту (пов’язані насамперед з діяльністю Д. Разумкова), в опитуванні грудня 2021 року списки була актуалізовані, щоб більш точно відображати поточну ситуацію. Водночас оскільки аналіз динаміки є важливим для розуміння суспільних настроїв, у цьому релізі ми порівнюємо поточні результати з результатами станом на початок червня 2021 року і на грудень 2020 року. Для коректності порівняння забезпечені такі умови, як аналогічний метод опитування (телефонні інтерв’ю), аналогічний порядок запитань в анкеті (спочатку про парламентські вибори, потім – про президентські вибори), аналогічні формулювання самих запитань. Водночас списки відрізняються і тому при аналізі динаміки потрібно враховувати, що вона може бути щонайменше почасти наслідком відмінних списків.

В Таблиці 1 наведений рейтинг партій, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в першій половині грудня і в них брали участь зазначені партії. Крім цього, наводиться порівняння поточного рейтингу партій з рейтингом станом на грудень 2020 року і станом на початок червня 2021 року. Зірочкою * і жирним виділені поточні рейтинги, які статистично значущо (тобто понад похибку) відрізняються порівняно з тим, що партія мала в грудні 2020 року. Тобто це випадки, коли результати опитування 3-11 грудня свідчать про значущу зміну за останній рік.

Станом на 3-11 грудня відносно найбільшу підтримку мають партії «Європейська солідарність», яку підтримали 13,7% серед усіх респондентів і 19,8% серед тих, хто збирається голосувати і визначився зі своїм вибором, а також «Слуга народу», яку підтримують 12,7% серед усіх респондентів і 18,4% серед тих, хто визначився з вибором. Різниця в підтримці цих партій – у межах статистичної похибки, тобто формально за результатами опитування ці партії з приблизно однаковою підтримкою «ділять» перше-друге місце.

Далі йдуть партії «Батьківщина» (відповідно, 6,2% серед усіх респондентів і 9,1% серед тих, хто визначився з вибором) і «Опозиційна платформа – За життя!» (6,2% і 9%). 5% прохідний бар’єр також формально долають «Сила і честь» (4,8% і 7%), Радикальна партія (3,6% і 5,2%) і «Українська стратегія Гройсмана» (3,5% і 5,1%). Формально трохи менше прохідного бар’єру мають, але наближені до нього «Розумна політика» (3,3% і 4,8%),  «Наші» (3,1% і 4,4%) і «Партія Шарія» (2,8% і 4%). Інші партії мають нижчу підтримку.

Порівняно з груднем 2020 року рейтинг таких топ-партій, як «Європейська солідарність», «Слуга народу», «Батьківщина», «Сила і честь», «Українська стратегія Гройсмана» статистично значущо не змінився. Водночас найбільш значну динаміку демонструє рейтинг партії «ОПЗЖ», чия підтримка серед тих, хто визначився, знизилася з 17,4% до 9%. Також за рік знизилася підтримка партій «Голос» (з 3,5% до 1,7%) і «За майбутнє» (з 3,2% до 1,3%). Формально зросла підтримка лише Радикальної партії – з 3,2% до 5,2%. При цьому, потрібно мати на увазі, що в грудні 2020 року у списках не було партій «Наші» і «Розумна політика», тому для них неможливо оцінити динаміку за останній рік.

Таблиця 1

Рейтинг партій на виборах до Верховної Ради України

В Таблиці 2 наводиться рейтинг кандидатів на виборах Президента у першому турі, якби у виборах брали участь зазначені кандидати, а також рейтинг порівнюється з результатами грудня 2020 року і червня 2021 року.

Найбільшу підтримку продовжує мати В. Зеленський, за якого проголосували б 20,2% серед усіх респондентів і 27,1% серед тих, хто визначився з вибором. На другому місці – П. Порошенко з показниками 14,7% серед усіх респондентів і 19,7% серед тих, хто визначився з вибором. До трійкилідерів також входить Ю. Тимошенко(відповідно, 8,4% і 11,3%).

Далі йдуть І. Смешко (5,8% і 7,7%), Ю. Бойко (4,9% і 6,6%), Є. Мураєв (4,8% і 6,5%), Д. Разумков (4,7% і 6,3%), В. Гройсман (3,8% і 5,1%), О. Ляшко (3,6% і 4,8%). Інші кандидати мають нижчу підтримку.

Порівняно з груднем 2020 року рейтинг таких топ-кандидатів, як В. Зеленський, П. Порошенко, Ю. Тимошенко, І. Смешко статистично значущо не змінився. Водночас найбільш істотна динаміка простежується у випадку Ю. Бойка – його рейтинг серед тих, хто визначився, знизилася з 13,7% у грудні 2020 року до 6,6% у грудні 2021 року. Позитивну динаміку має О. Ляшко – з 2,9% до 4,8%. Водночас потрібно враховувати, що оскільки в грудні 2020 року у списках не було Є. Мураєва, Д. Разумкова і В. Гройсмана, динаміку їх рейтингу оцінити за рік ми не можемо.

Таблиця 2

Рейтинг кандидатів на виборах Президента України

Коментар Антона Грушецького, заступника директора КМІС:

Отримані результати дозволяють фіксувати тенденції у суспільних настроях, але разом з цим не дають інформації щодо конкретних причин стабілізації / динаміки рейтингів, для цього потрібні окремі дослідження. Доцільно звернути увагу на декілька важливих аспектів. По-перше, формально підтримка влади за останній рік не змінилася. Утім, якщо аналізувати більш детально динаміку протягом 2020 року з наших опитувань та опитувань інших компаній, можна говорити про певне покращення показників підтримки влади після лютого і до літа на тлі (щонайменше, медійно) активної діяльності РНБОУ, але надалі ситуація щонайменше помітно не покращувалася, а в деяких випадках є ознаки зниження підтримки. По-друге, найбільш помітним є зниження підтримки партії «ОПЗЖ». Утім, потрібно враховувати, що точні причини важко з’ясувати. Це може бути як «відтік» голосів за рахунок активного звинувачення партії в проросійській діяльності, так і просто «перетік» голосів на користь більш «нових» політичних сил, як партії «Наші» чи «Розумна політика». Але також деяке зниження підтримки може бути наслідком зниження бажання прихильників партії брати участь в опитуваннях чи називали під час інтерв’ю свої реальні політичні вподобання. По-третє, ще раз звертаємо увагу, що різниця між двома лідерами — у межах статистичної похибки. В останніх телефонних опитуваннях партія «ЄС» формально має відносно більше голосів, ніж інші політичні сили, але як ми зазначали, почасти це може бути ефектом методу і при опитуваннях методом особистих інтерв’ю невелика різниця між партіями може зберігатися, хоча і з іншим формальним порядком. Утім, також можливо, що на тлі ескалації Росією ситуації серед населення є більший запит на лідерів, які асоціюються з патріотизмом і обороною країни.