Пшенична каша
Допоки сєпар дух не перевів,
жуємо кашу, буцімто пшеничну.
Та кашу ту, неначе, хтось вже їв.
Не лізе в горло, блядь, категорично!
А у новинах — харя у центнер
звиздить, що нас годують, як у НАТО!
Що українська армія тепер
четверта в світі!… Чи, можливо, п’ята!
Його б сюди! Та в кашу ту – мурлом!
А потім – в лисі шини на «камазі»!
Щоб не брехав, що в нас усьо путьом!
Що ми четверті, мать його, чи п’яті!
З’їв їдло – ролінг-стоунз в животі!
Напевно, і в «ордло» ту кашу чути!
А як узваром ще запив — і поготів!..
Боїшся, бляха, навіть кашлянути!
Сиджу в кущах, вже й не згадаю вкотре!
На харю ту скирдую матюки!
Бо це вона – ця не добита контра
всі нутрощі шматує на куски!
Сиджу, й читаю в «Нокії» новини.
Про те, який щасливий наш боєць!
Про те, що уряд надсилає безупинно
на оборону чверть бюджета, хай їм грець!
Де ж те бабло, панове офіцери?!
Де ж той стандарт із овочів, та м’яс?!
Чи нам чекать приїзду волонтерів,
щоб досхочу наїстися хоч раз?!
За метрів двадцять вибухнула міна…
Комбатів голос – ти живий ще там?!
— Живий ще, бля… Від міни не загину…
Від каші, курва, швидше дуба дам…
(5 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...
(5 оценок, среднее: 5,00 из 5)Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...Метки: АТО, иронические стихи
Andre
30.08.2017
в 20:14
С удовольствием поставлю 5. Похоже на Виолончелиста. Зато у чиновников уже трескаются рожи. У кровавого пастора из-за щёк не видно ушей.
Чиновники воруют напропалую, зная, что народ все стерпит.
Тружусь всю жизнь усердно я.
Тружусь не прикладая рук.
Ворую честно всё вокруг
И посылаю нах*й я тебя.
Генерали
Наші іграшкові генерали
Мабуть форму вкрали
Або у шопі купували.
Завжди в солдатиків грали
На комп’ютерному екрані.
Потім лежали на дивані,
Очі закотив в нірвані.
Вони здебільшого придатні
Корів лише у поле пасти.
Генерали у військовій справі
Досить досвіду не мали
Бо усе крали, крали, крали
Andre
31.08.2017
в 06:04
Око пока напоминает мне большой музей с проходными пустыми, безлюдными залами, в которых даже эхо глохнет..