Феномен Голобородька. Часть первая

Часть 1. О характерном тренде информационного рынка, а также ответ на вопрос: кто столь так неровно дышит к ВАЗу?

Поскольку вчера за телевизионным пультом банковала прекрасная половина нашей семьи, то за праздничным ужином пришлось смотреть 24-й канал, который я вообще-то больше читаю (посты Леонида Швеца), чем смотрю. И, пользуясь случаем, отмечу, что современные СМИ, которые буквально еще вчера четко делились на телевизионные, печатные и интернет-платформы – становятся универсальными, совмещая в себе все три признака. И это ключевой тренд современного информационного рынка.

По 24-му каналу показывали авторскую передачу “Підсумки” с участием Антона Голобородько, которого кто-то упрямо пытается называть журналистом, хотя пяти минут просмотра достаточно, чтобы прийти к выводу, что Антошка совершенно точно никакой не журналист, а тупо фрик, который троллит Вову Зеленского, который в свою очередь,  является пародией на Президента.  А на выходе пародии на пародию получается двойной абсурд.

Кроме того, что Антоша буквально источал флюиды ненависти к своему визави, он буквально облизывал правительство Гончарука, демонстрируя таким образом свою соросятско-пидарастическую сущность. Даже стало интересно – кто это у нас стоит за 24-м каналом?

По данным издания Деньги.UA из 24-го канала за километр торчит хвост мэра Львова Андрея Садового, ибо 76,8% акций медиахолдинга Телерадиокомпания Люкс, которому принадлежит бренд Телеканал новостей 24, сосредоточено в руках его супруги Екатерины Кит-Садовой, а оставшиеся 23,2% принадлежат главреду канала Роману Андрейко и его жене.

На фото: дерьмовая сущность Антона Голобородько является залогом карьерного роста в профессии говнометчика.

На фото: чета Садовых

Жена Садового получила мировую известность, заявив, что к ней приходил младенец Иисус, который призвал их “идти и побеждать”

Дружина Садового про прихід маленького Ісуса

Сьогодні на з’їзді партії Самопоміч дружина Садового заявила, що відбувся прихід маленького Ісуса і сказав їй, «що треба йти та перемагати».

Опубліковано ЄвроМайдан – EuroMaydan Четвер, 3 січня 2019 р.

На фото: Роман Андрейко

***

Впрочем, этот текст вовсе не о собственниках 24-канала и их информационной политике, густо замешанной на черном пиаре, а на более широкую тему: современных тенденциях информационной политики, в том числе извращенных. А в продолжении данного материала мы подвергнем сомнению  основной закон диалектики и поговорим о таком унылом явлении, как “феномен Голобородька”.

 

© Олег Федоренко, 09.03.2020

3 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 5 (3 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Метки: , , ,

15 комментариев читателей статьи "Феномен Голобородька. Часть первая"


  1. PiligrimK
    09.03.2020
    в 13:06

    Угу.
    На Воцу серуть уже всі, кому не ліньки. Навіть гончаренки, ці ниці порошавочні ригогниди, і ті щось тявкають. Воца, як кажуть японці, “втратив обличчя”.
    А у нього були шанси і довіра дебілкуватого лохторату. Він ними не скористався.
    Чувак без переконань, без політсили, без будь-якого політичного досвіду і чоловічого характеру поперся туди, де, як йому, інфінтильному, здавалося, суцільні розваги і подорожі, де не затихають ідіотсько-радісні славослів’я придорної квартальної челяді, де діється щось подібне до зйомочного майданчика…. Оп-па, пілять! А там в реалі відповідальність, а там стреси, а там врешті запитують: “Чому брехав? Чому забздів? Коли обіцяне буде, сцуко? Чому в міністри посилаєш ідіотів з недоумками??”… . І фсьо такоє….
    І чувачок усрався. І, як підліток з йододефіцитом, шукає винуватих і ціицьку, яка б його заспокоїла… . Менше року минуло, як шанований у народі клоун здеградував до переляканого і озлобленого блазня. Таким і запам’ятається.
    Навчить вся ця херня чомусь наш “мудрий” народ? Дуже сумніваюся. Аргументовано сумніваюся.

    2

    • Юрий
      09.03.2020
      в 20:02

      История с яныком ничему не научила… pardon Мы такие как есть…
      Поэтому так и будем – методом проб и ошибок.

      0

  2. Джордан 2005
    09.03.2020
    в 16:04

    Феномен ? Вряд-ли . Больше похоже на обычный развод , на доверии . sad

    0

  3. Arkadiys
    09.03.2020
    в 16:23

    24.04.14
    Исчез дух майдана.
    Пришла пора обмана,
    Вешать на уши лапшу,
    Плевать в людскую душу.
    Власть ныне новая
    Царствовать готовая
    С золотым батоном
    На унитазе золотом.

    А воз и ныне там,
    Невмиручий пилигрим да Юрик донбасский – залог
    невылазности Украины из вовиной жопы.

    Господь Бог, видно, был сильно в подпитии, когда давал хохлам Украину.

    -4

  4. Kozak Oko
    09.03.2020
    в 20:06

    Коллеги, не путайте, будь ласочка, наш сайт со шрайковской говнопомойкой. Будьте, плиз, чуточку терпимее друг к другу.

    0

  5. Arkadiys
    10.03.2020
    в 08:31

    Та й не дує вітер з Украiни.
    Казака приспала туга нині.
    Зiтхае сумно моя мати..
    Нiч темна впала на Карпати.
    Це банда стала керувати.

    Та й повстань, Богдане, любий.
    Запрягай, козаче, коней дужих.
    Досить, мабуть, нудить в скрутi.
    Вiзьмы в приклад хлопцiв з Крути.
    Вiльный вiтер Запорiжжя не забути.

    Ты, друже, ще мусiшь мати
    Чорну хмару розiгнати
    Та й кращу долю отримати
    Ї про рїдну Україну дбати.

    Это не про припизженного Юрика и не хуеватого пилигрима.

    -3

  6. PiligrimK
    10.03.2020
    в 11:40

    Найбільші “патріоти” – отакі гнидні аркаші, що покинули країну і тявкають, як глистяві шавки, з-за кордону, де вони є людьми другого-третього сорту без права голосування на виборах. Ще й повчають, какашки підараса…. bad
    Аркаша, іди нах, бздюха срана….

    Адміне, друже, прошу вибачення. Але ж нєрви не залізні! smile

    2

  7. Arkadiys
    10.03.2020
    в 16:28

    Если Юрик и пилигрим так нервно реагируют на критику,
    значит не все потеряно.
    В отличии от вас я люблю Украину, в которой родился
    и мне больно наблюдать, как Юрики паскудят мою Ролину.

    -3

  8. Arkadiys
    10.03.2020
    в 16:32

    Друже мій.
    Майже зранку
    На світанку
    Сонця шклянку
    Випьемо .
    По лугах духмяних,
    По лісах срїбряних,
    По шляхах бажаних,
    В спогадах пьяних
    Підемо.
    Друже мій,
    Під небом зоряним,
    Долею обраним,
    Про життя минуле
    Поговоримо.
    Друже мій,
    У тебе й у мене сівина,
    Та це ж не дивина.
    Так давай чаркою вина
    Тих, кого з нами нема,
    Пом’янемо.

    -2

    • PiligrimK
      11.03.2020
      в 13:35

      Ти, гівнюк Аркаша, замість сльозливих віршиків краще повернись сюди і допомагай розбудовувати країну. Армії, наприклад, допомагай, чи сам послужи, якщо від тебе користь буде (у чому аргументовано сумніваюся). А свої лицемірні віршовані шмарклі розмазуй десь в іншому місці – серед таких же липових “патріотів”-дезертирів. Тут такі, як ти, викликають тільки огиду. bad

      1

Добавить комментарий