А давайте ще я про Зеленського розкажу
Вячеслав Ільченко, 02.01.19, facebook
Народ, а давайте ще я про Зеленського розкажу. Ще моїх 5 копійок тут не вистачало.
Перш за все, необхідно зрозуміти головне — Зеленський представляє загрозу тільки для того, хто розраховував скористатись величезним ресурсом пасивних виборців. Тобто, тих, які не ходять на вибори.
Хто не розуміє, пояснюю. Пасивні виборці — це пусті бюлетені, які будуть надруковані, видані і будуть лежати в кожній дільниці. Маючи контроль за виборчими комісіями (а Порошенко через Агента Б. такий контроль уже обкатав), цей ресурс легко перетворити в голоси.
А головна проблема виборів — це велетенська кількість «пасиву», а відтак основна задача всіх кандидатів — не стільки залучити електорат, скільки змусити його прокинутись від летаргії. Тимошенко цим займається уже на протязі більше ніж півроку — її Новий Курс спрямований перш за все на той «пасив», який має достатньо високий інтелект і прагне щось вдіяти в політичному плані.
А Зеленський — професійний комік. Він займається пробудженням пасивного населення, яке політикою взагалі не цікавиться, зате цікавиться політичними шоу.
Таким чином, з двох сторін Тимошенко і Зеленський «з’їдають» велику білу пляму пасивного населення, зменшуючи простір для фальшування і унеможливлюючи вихід в тур тим же методом, яким колись вийшов Янукович. Цим пояснюється істерика штабу Порошенка.
Чи є вони союзниками? Так.
Чи є вони конкурентами? Так.
Союзники в тому, щоб забезпечити максимальну активність населення на президентських виборах. Конкуренти в тому, щоб якомога більшу частину активізованого населення залучити на свою користь.
В цьому плані у Тимошенко цілих дві фори:
— у неї уже напрацьований велетенський пласт месиджів, які вона може просто черпати із уже шести засідань Форуму Нового Курсу, і в потрібний момент використовувати;
— у неї є свій ядерний електорат, тобто, вона може тільки збільшувати підтримку на додачу до своїх 32% відсотків.
У Зеленського, в свою чергу, є теж дві суттєві переваги:
— Він може «взяти» електорат епатажем, по принципу Ляшка, із неприємним сюрпризом для політичної сили останнього;
— Він може «взяти» електорат своєю «помиркованістю», граючи на бажанні населення нарешті взяти передишку після десяти років постійних експериментів над країною, із неприємним сюрпризом для партії влади.
Але чого він точно не може — так це дати чіткий і внятний інтелектуальний дискурс про те, що відбувається з країною, і як він буде її витягати з цього болота.
Так що в дебатах між Тимошенко і Зеленським я б поставив на Юлю.
А на місці юліних прихильників (да-да, я в курсі — сам уже місяць нічого не пишу) я б просто переслухав заново записи Форуму. Там стільки всього було сказано і запропоновано, що можна захопити будь-кого. Головне, щоб він прокинувся… а із цим проблеми, як бачимо, не буде.
Автор публикации
(2 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...
(2 оценок, среднее: 5,00 из 5)Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...Метки: Вячеслав Ільченко
Sofi
04.01.2019
в 21:33
А я не верю в Юлины обещания. И в то, что она выиграет выборы с такими «прихильниками». Если бы действительно хотела, то выиграла ещё тогда, в 2010-м.
Обещалки и хотелки только.
Я буду голосовать за Зеленского или Наливайченко.
Пусть Юля выигрывает, а то кажется, что она только играет свою главную роль, чтобы всё оставить по-прежнему. Примадонна политического театра для чувствительных барышен и юношей.
Arkadiys
04.01.2019
в 23:27
Понятно, откуда появлляются олигофрены.
Sofi
05.01.2019
в 00:57
Один из них — Аркадий, постоянно пишет глупые комментарии с набором односложных мыслей.
Именно для таких аркадиев и показываются театральные выступления политических актёров и актрис.
Arkadiys
05.01.2019
в 11:07
Если скрестить Софи с Виталиком, то получится Сергей