BloggoDay 27 Jule: Russian Invasion of Ukraine

Дайджест 27 липня 2022 р.

 

(Оновлено 19:00)

Leonid Nevzlin

Схватку с Украиной Россия проиграет. Это очевидно уже всем, кроме тех, кто в России. Русские будут известны всему миру как нация убийц, грабителей и рабов. Ненависть слишком много для вас. Вам лучше подходит слово презрение. Ваше будущее — страна изгой

 

Манная Кафка

Как сказал в эфире кто-то из гостей Альбац, сейчас задерживают за несогласие, а скоро будут за то, что недостаточно громко хлопал на собрании или с недостаточным обожанием смотрел на портрет вождя

 

DW на русском

❗️Правительство ФРГ одобрило поставку Украине еще 100 самоходных артиллерийских установок PzH 2000, пишет Der Spiegel. Производитель — компания Krauss-Maffei Wegmann — оценивает стоимость этих поставок в 1,7 млрд евро

 

Nasha Canada🇨🇦Наша Канада

M142 HIMARS — аппарат для депутинизации.

 

Nasha Canada🇨🇦Наша Канада

Россияне, вы действительно еще не начинали. У вас впереди вывод войск с оккупированных территорий, включая Крым и Донбасс, выплата репараций и выдача всех военных преступников.

 

Проф. Преображенский

Путин и Лавров всего за неделю провели встречи с:

— аятоллой Ирана Али Хаменеи (у власти 33 года),

— президентом Конго Сассу-Нгессо (у власти 38 лет),

— президентом Уганды Мусевени (у власти 36 лет).

Сразу видно: Россия не в изоляции.

Запад посрамлён.

 

Гуго Карлович ™

Понтоны, паромы, пролётов массивы,

Уходим, уходим, уходим красиво…

 

ТЁТЯ РОЗА 🌹

Прочла, что в случае, если России придётся проявить добрую волю и уйти из Херсона, в стране могут объявить всеобщую автомобилизацию.

 

ТЁТЯ РОЗА 🌹

Немецкий фашист убивал жертв, подавая газ.

Русский фашист хочет уморить жертв,

перекрывая подачу газа.

Вот и вся разница.

 

Гуго Карлович ™

— Правда, что вы строите мобильную связь формата 6G минуя 5G?

— Да, но примерно, как с поколениями истребителей.

— Как это?

— Ну, наше 6G скорее 4G++

— То есть то же самое, но с двумя плюсиками?

— Заткнись русофоб!!

 

восхищённый болгарин™

Да ебашьте сразу 100G чё вы мелочитесь, главное заорать погромче МЫ ПЕРВЫЕ ЁБАНАРОТ!! А ваш электорат и не такое хавал. Но по хорошему конечно хоть с гвоздей штоле начните, или с пуговиц, долбаебы блядь.

 

восхищённый болгарин™

Самое уебищное оправдание мудаков которые едут на войну – «чтобы детей прокормить» или «чтобы на жилье заработать». Вы мрази едете значит убивать других детей чтобы прокормить своих? Вы едете уничтожать чужие дома чтобы заработать на дом себе?

Это поистине уёбищно блядь

 

Пятая Кoлöнка и точкa

Представляю, когда наши с МКС съебутся, сколько там пиндосам придется разгребать: георгиевские ленточки, флаги лнр, портреты сталина, ленина, царя николая, иконы, ковры, хрусталь, вырезки из журналов, подшивки газеты «Завтра»..

Как будто бабушка ёбнутая в хрущёвке умерла

 

FΛCꓘ THƎ WAЯ ☮️

Россия построит свою космическую станцию, с блэкджеком и шлюхами

 

Сосиска Колбасы

В Роскосмосе пояснили, что отказ с 2024 года летать на МКС не является жестом доброй воли.

 

Сосиска Колбасы

Несмотря на почти полное уничтожение Антоновского моста, российская ПВО продолжит надёжно защищать его от атак ВСУ.

 

Сосиска Колбасы

Путину следовало бы повторить свою февральскую речь, а то россияне в курсе, что они ещё не начинали, но уже не очень помнят, что именно и зачем.

 

(Оновлено 15:00)

Дмитро Снєгирьов

За інформацією оперативного командування «Південь», Збройні Сили України звільнили і остаточно зачистили від російських окупантів села Андріївка і Лозове на Херсонщині.

Крім того, за попередню добу українська авіація завдала ударів по чотирьох опорних пунктах росіян в районі Андріївки, Білогірки і Благодатного.

 

Алексей Копытько

По данным Генштаба, на войне уничтожено уже более 40 тыс. российских солдат.

Вчера я писал, что мы зафиксировали более 5 тыс. публично похороненных или официально признаных уничтоженными. Это то, что признают в самой России. Для стремительной «спецоперации» цифра просто безумная.

Также в российских городах и весях начинают становиться заметными тысячи раненых, особенно — с ампутациями.

При этом росвласть не снижает градус пропаганды. Наоборот. Сигналы о подготовке к переходу на мобилизационную экономику вместе с истерией указывают, что Кремль готовит почву для массовой мобилизации.

Будет он её проводить или нет — это вопрос политического решения. Но такую возможность в Москве явно хотят иметь, она не возникает за 1 день, это месяцы обработки. Вот эту обработку мы сейчас и наблюдаем. Россияне хотят, чтоб все видели эту подготовку, это ещё один фактор давления.

 

Максим Ханик

Сегодня уже совершенно очевидно, что без западного оружия и всех других видов помощи Украина не имела шансов выстоять в открытом противостоянии с ращиздией, начавшемся 24го февраля.

Вообще никаких шансов.

Отсюда лично у меня возникает резонный вопрос: те, кто планировал это вторжение, не предполагали, что на стороне Украины встанет цивилизация?

Или предполагали, что не встанет?

Или этот вариант вообще не рассматривался?

То есть, уровень стратегического планирования, да…

Беда..

Хорошо, в общем. Один из кирпичиков в долгую лекцию о том, почему рашисты были обречены на поражение.

Ну, а где была Украина все 8 лет и почему опять оказалась абсолютно не готовой к вторжению, с пустой армией, снаряды для которой собирали гуртом по всему миру — это отдельный вопрос. И он будет задан, я уверен. Но позже. После Победы.

Ян Валетов

Мне кажется, что попытки понять наших сбрендиаших соседей, докопаться до причин превращения миллионов людей в нелюдей, совершенно бессмысленны.

У безумия нет рационального обьяснения.

Ну, как человек родившийся в Чугуеве и, скорее всего, имеющий кучу родственников и знакомых в Украине, может бомбить Харьков? Как нормальный человек вообще может бомбить гражданские объекты — вот вопрос? Даже если он родился не в Чугуеве, а в Челябинске? Кем надо быть, чтобы намеренно бомбить Салтовку? Просто если этот человек еще и имеет корни в Украине, и при этом бомбит Украину, то это уже совсем непонятно.

Как можно характеризовать российского морского офицера отдавшего команду на пуск ракет по центру Винницы? По центру города посреди дня?  Пытаемся объяснить причины, найти в действиях какую-то рациональность?

Вы уверены, что она есть?

Мне кажется рацио тут ни при чем.

Легче всего обвинить в массовом озверении обитателей целой страны совершенную и эффективную пропаганду, но боюсь, что это слишком просто, чтобы быть правдой.

Скорее всего, это некая темная карма жителей тех земель, глубокая внутренняя суть обитателей территорий. Это как недостаток йода в воде, при котором население целых районов получает общие болезни. Только в случае с соседями это не сравнительно безобидный йододефицит, а некая внутренняя потребность захватывать, разрушать, убивать, насиловать и грабить.

Миллионам обитателей «темных территорий» по факту рождения и проживания присущ дефицит критического мышления, позволяющий верить в откровенную ложь, несущуюся из телевизора.

 И никакие сохранившиеся  в памяти с детства вареники с вишнями, которые убийца женщин и детей жрал за обе щеки у бабушки под Полтавой, не помешают ему считать реальностью идиотизм «Украина готовила нападение, Россия нанесла превентивный удар», и осуществить пуск.

Кстати, ничего нового. Эту аргументацию использовали уже десятки раз — прокатило. И еще прокатит.

Любовь к вождю давно заменила все, что называют мышлением. Вера в величие достаточно ничтожной страны, уничтожила совесть. Мы пытаемся воззвать к человечности там, где ее отродясь не было. Мы пытаемся разобраться в том, что называется сном разума.

Эта война лишена смысла для тех, кто ее начал.

Где в этом рацио? Логика? Что тут можно пытаться понять?

И надо ли пытаться?

Для нас это освободительная война. Война за право не иметь ничего общего с «темными территориями». Надеюсь, что последняя война. И она точно имеет смысл.

 

Юрій Бутусов

Про що говорить ситуація з позбавленням громадянства Корбана?

  1. Держава стала слабкіша навіть не через відсутність Корбана, а через руйнування принципу, який наголосив сам президент. На початку війни Зеленський закликав українців до спільного опору: «За цей час ми по-справжньому стали єдиним цілим. Ми багато пробачили один одному. Ми полюбили один одного. Ми допомагаємо один одному. Ми боїмося один за одного».

24 лютого голова Військової адміністрації Різниченко призначив Корбана керівником штабу оборони Дніпра.

19 травня міністр оборони Олексій Резніков нагородив Корбана медаллю «За сприяння Збройним силам» з формулюванням «за значний особистий внесок… по захисту територіальної цілісності України».

А 18 липня президент Зеленський позбавив Корбана громадянства та доступу на територію України. Позбавив таємним указом, щоб не можна було оскаржити у суді, і навіть слова офіційно не сказав.

Президент показав, наша влада навіть тих, кому вона сама дає  повноваження та нагороди, може просто викинути і не дати навіть права на справедливість чи на суд.

  1. А чому дали медаль Корбану? 24 лютого голова новоутвореної Військової адміністрації Валентин Різниченко призначив Корбана куратором усіх структур сил оборони Дніпропетровської області. З того дня уся оборонна робота в області йшла через Штаб оборони Дніпра, все це утворювалось з нуля. Весь цей час зауважень не було ніяких. Це знає і сам Зеленський — під час відвідання області він якраз був в одному із сучасних штабів, який повністю розроблений та створений за наказом та проектом штабу оборони, і за кошти, які він залучив. Про масштаби забезпечення ЗСУ та НГУ, про швидкість ухвалення рішень, про формування та забезпечення ТРО виключно місцевими ресурсами, про системи відеоспостереження на фронті, думаю, штаб оборони і сам відзвітує, але я від військових усіх рівнів, від сотень частин та підрозділів, які взаємодіють з штабом оборони Дніпра, чув виключно схвальні відгуки.

  2. Причина позбавлення громадянства Корбана насправді достатньо комічна – це звернення американської конгресвумен Вікторії Спартц до президента США щодо проросійських зв’язків голови офісу Андрія Єрмака. Для свого захисту офіс президента вирішив не відповідати по суті питання, а зробити вигляд, що все це чиясь особиста помста. За декілька тижнів в Україні Спартц спілкувалась з сотнями наших керівників та політиків різного рівня, в тому з Корбаном, і офіс наголосив, що конгресвумен з Індіани підпала під його вплив. Тобто влада довела справою, що слова Спартц щодо Єрмака мали підстави – бо позбулись керівника штабу оборони Дніпра саме методами, звичними для недемократичної влади.

  3. Зеленський сконцентрував в руках Єрмака та його заступника Татарова управління усіма правоохоронними органами в країні. ГПУ, СБУ, ДБР, НПУ – усі силовики, а також багато судів зараз фактично керуються за дзвінком з одного кабінету. І якщо влада вбачає підстави, в неї є усі повноваження, щоб детально перевірити усю дяльність Корбана, і надати правову оцінку усім його діям. Влада має проводити слідчі дії, обшуки, затримання, виносити вироки. А виявилось, що коли усіх правоохоронців зібрали в один кулак – то право стало не потрібним. А якщо влада не хоче бути відповідальною за громадян та спиратись на право, держава стає слабкою.

 

Сеяр Куршутов

Весь вчерашний день я покорно ждал.

Не мешал Кире Рудык врать о том, что паспорт у неё не изымали.

Теперь правда.

По моей информации, 11 июля за рулем автомобиля БМВ Аа4242ва Кира Рудык прибыла на пункт пропуска Краковец, предъявив заграничный паспорт FS661791, который согласно базе миграционной службы числился утерянным и подлежал изъятию.

После изъятия вышеуказанного паспорта, гражданка Рудык предъявила свежеполученный второй заграничный паспорт GB648487, в котором не было британской визы (да и получить ее в условиях закрытого британского посольства не просто).

Из чего следует адбсолютно разумный вопрос к заявившей о своём прибывании в Великобритании депутату:

По какому паспорту Вы туда попали, не имея визы в единственном оставшемся у Вас украинском заграничном паспорте?

Либо предъявите визу и штамп о въезде в Великобританию в украинском паспорте либо покажите свой американский паспорт

Хватит врать, Kira Rudik.

 

Алла Князева

Послушала видео Сергея Притули «Припиніть срачі«, где он уже буквально в бешенстве кричит о том, как его достали все эти трэшняки, и как было хорошо, когда в начале войны из страны сваливал весь этот политбомонд, который теперь вернулся и снова начал стравливать народ. Он напоминает, что орда всегда побеждала Киевскую Русь, когда наши князья грызлись и не могли объединиться. Притула, пркрасно понимая все эти подковерные игры, спрашивает: «Зачем вы помогаете русским? Сначала закончите войну, а потом бейте друг другу морды в Раде». Единственное, что он сейчас испытывает, глядя на то, что происходит — это стыд. У меня аналогичные чувства. И я не могу их ничем подавить. Притула меня немного утешил тем, что я не одинока в этом. Мне безумно стыдно, когда в Твиттере президента США Байдена появляется фото президентской четы Байденов вместе с Еленой Зеленской, а в комментариях к этому твиту появляется куча идиотов, обсуждающих стиль одежды Зеленской с кучей отфотошопленного мусора и в добавок к этому — кучей оскорблений в ее адрес. Я же понимаю, что все это будет просматривать пресс-служба Белого дома. И мне от этого стыдно. Зачем вы несете весь этот мусор в Белый дом, ради чего?

Читать на сайте ofeliya.com.ua  материал «Когда накрывает паранойя«

 

Vitalii Chepynoga

Мені дивно, що люди, повертаючись з-за кордону, хвалять чужу природу, а своєю легковажать.

— Там воно все краще устроєне, — кажуть…

Але «там» — воно все причесене, зализане, підстрижене. Все для туризму, все для індустрії. А в нас все само, ні для кого, саме для себе і саме собі…

Стоїть старий абрикос в чистім полі. «Гуп-гуп» — абрикосами об землю. Нікому не нужен…

Десь у австрійських Альпах написано на табличці: «Олені вийдуть в 11.43″… І точно — в 11.43 виходять. — Гутен морген, — кажуть… Похизувалися, пофоткалися, пішли назад в ліс. Скучно…

А на мене сьогодні з кукурудзи вранці вискочив дикий кабан, без всякого анонсу. На щастя, він мене перелякався більше, ніж я його. То й побіг назад в кукурудзу. Не фотографірувалися…

Птиці десь у Тоскані співають в чітко відведені часи, в межах децибел, встановлених мерією. Іначе — штраф і депортація. Всі окольцовані, всі під’єднані до Wi-Fi…  З ковід-паспортами і в масках

А я днями бачив, як у нас, прямо посеред села, з двору вискочив агресивний індик і збив чоловіка з велісопеда… Тіпа: «Нєхрен тут їздить, по моїй вулиці, гнида позорна!»… А може якісь старі щьоти, хто його зна…

Ідеш на схід сонця, лугом. Туман стелиться над річкою. Спокій і первозданна тиша, як в перший день Творіння… І тут, ні з того ні з сього, якийсь Бровко з-за паркану: «Гав!!!». На все горло і прямо над вухом… І не просто «гав», а так, наче він ладен цеп перегризти, аби тобі голову відкусить… Аж душа в п’яти…

— Ага, злякався! — радіє Бровко… — Получилося!…

І не то, щоб він був злий від природи. Просто йому скучно. А тут   — я з палицями. Як таке пропустить? Може, це в нього єдина розвага за весь день…

Словом, як писало недавно одне іспанське тревел-видання: «Україна — неймовірна гарна і автентична. Іноді трохи більш автентична, ніж турист того потребує»… ))

(Оновлено 13:00)

Альфред Кох

Вот и закончился сто пятьдесят третий день войны. На фронте ничего не поменялось. Все говорят о грядущем наступлении на Херсон, и даже (сделав заговорщицкое лицо) намекают, что будто бы оно уже началось, только тсс…

Но никаких внешних признаков этого не видно, и поэтому мы не будем строить никаких версий. Если что-то крякает как утка, плавает как утка и выглядит как утка, то это утка. Так и с наступлением: его нельзя прозевать или начать так, чтобы его никто не заметил. Наступление нельзя замаскировать под оборону, и если вы о нем не рассказываете, за вас это сделает противник.

Россияне, например, всегда в таких случаях демонстрируют «добрую волю». Их «добрая воля» — первый признак украинского контрнаступления. А поскольку они сейчас ее не проявляют, то и выводы делайте сами. Так что ждем-с. Должно быть. Зеленский сказал: вот-вот. Так что мы полны надежд.

А тем временем «плохая» Германия помимо ЗСУ «Гепард», передала Украине еще несколько САУ PzH200 155мм (украинцы ее сильно хвалят) и (маэстро — туш!) три РСЗО Mars II — аналог английской М270 (то есть сдвоенный HIMARS).

Я уже  сбился со счета сколько высокоточных и дальнобойных РСЗО поставили союзники Украине. Если сложить все эти установки, то моя арифметика говорит, что их уже 28 (если мерять в HIMARSах). Напомню, что в британской армии их всего 35. Еще через месяц, я думаю, можно будет смело утверждать, что по этому параметру вопрос закрыт и ВСУ имеет достаточную огневую мощь для того, чтобы воевать со «второй армией мира».

Я, кстати, некоторое время назад понял, почему путинский агитпроп отвел российской армии второе место: для солидности. Выглядит взвешено и без шапкозакидательства. Сразу видно: рейтинг составляли серьезные и скромные люди. Именно этого эффекта они и добивались. Как Фрунзик Мкртчан в «Мимино»: у него вода в Дилижане занимала лишь второе место в мире потому, что первое — у Сан-Франциско…

И не беда, что по военным расходам Россия прочно занимает пятое место, пропуская вперед Китай (с военным бюджетом в пять раз большим, чем у России), Индию и Великобританию. А ей (России) в затылок дышат Франция, Германия (в этом году обгонит) и Саудовская Аравия. Плевать. Второе место — и все тут.

Напомню, что, например, у Великобритании, два авианосца, спущенных на воду в 2014 и 2016 годах, а у России один, да и тот — «Кузя», которому уже почти сорок лет… А ВВС Саудовской Аравии и Израиля больше, чем наполовину состоят из самолетов пятого поколения («невидимых»), а у России — ни одного нету… А вот, кстати, у Украины 28 высокоточных, дальнобойных РСЗО, а у России — нет ни одной.

Вот в этом тупом бахвальстве все российское паскудство: сами себе наврали и сами же себе поверили. Посмотрели опасливо по сторонам: вроде никто не возмутился, все вежливо промолчали. Значит пролезло. Тогда решено: теперь всегда будем говорить, что у России «вторая армия в мире».

И когда из этих маленьких лжей, стекаются ручейки в большую реку государственного вранья, то в конце мы имеем рассказы про ракеты с вечным двигателем и про взятие Киева за три дня. Если уж чему и «нет аналогов» в мире, так это безудержному российскому вранью, очковтирательству и самовосхвалению. Это все какой-то дикий парад «анало-говнетов», которыми забито все информационное пространство России.

И как змея, которая сама себя кусает за хвост, Россия сама стала жертвой собственного же мифа о себе самой. И тем страшнее и больнее будет расставаться с этим мифом, что ему уже много лет и выросло уже целое поколение россиян, которые впитали это вранье в себя и оно стало частью их ментальности.

Ах, если бы им вместо имперского величия им вкладывали в голову правду! Если бы им рассказывали, что Россия небогатая страна, с довольно отсталой промышленностью, с очень неразвитой культурой (по большей части очень вторичной и состоящей их слепого подражательства оригинальным западным образцам), с очень архаичной и преимущественно сырьевой структурой экономики, с неразвитой инфраструктурой и социальной системой, с отсталой наукой и образованием, то, возможно, осознание того, что она едва держится в списке G-20  заставило бы их понять: в самой России дел невпроворот, и все, что происходит за ее границами должно их перестать интересовать лет этак на сто.

Но нет! Им рассказали про какого-то  вставшего с колен могучего гиганта, имеющего вторую армию мира. Да так все хорошо ему рассказали, так все это легло ему на душу, что он как само собой разумеющееся посчитал, что пора проучить хохлов и поставить на место зарвавшихся американцев.

И вот надо их вылечить от этого пагубного заблуждения. Вернуть, так сказать, в реальность. И эта тяжелая миссия легла на Украину. А мы все будем ей помогать. И лекарство для россиян есть только одно: военное поражение.

Поэтому наше дело — правое. Враг будет разбит. Победа будет за нами.

Слава Украине!🇺🇦

 

NashiGroshi

Ви помітили, що під час нещадних бомбардувань промислових центрів України росіяни примудрялись не попадати у деякі об’єкти?

Наприклад, під час тотального знищення промзони Маріуполя залишився цілісіньким маслоекстракційний завод «Сателіт», обладнаний сепараторами і сховищами для зерна і соняшнику, та портова інфраструктура, потрібна для вивезення олії звідти. Тож українським партизанам довелось палити цей завод, коли Маріуполь був остаточно захоплений окупантами.

Або рашисти не жаліють «калібрів» для ударів по прифронтовому Миколаєву і вже знищили другий за розмірами зерновий термінал в Україні – «Ніка-тера», який належить колишньому агенту Кремля по газовій корупції Дмитру Фірташу. А от сусідній логістичний комплекс «Дунайської судоходно-стивідорної компанії» у Миколаївському морському торгівельному порту залишився неушкодженим (портові споруди, зерносушарки і елеватор).

Недоторканні об’єкти в Маріуполі і Миколаєві поєднує спільний власник – китайська корпорація COFCO. А між Китаєм та Росією, виявилось, на початку вторгнення була укладена таємна угода про те, що росіяни не знищуватимуть в Україні обєкти, що належать китайцям і які їм будуть потрібні після війни.

 

Рустем Адагамов

Попытка создать совместно с Китаем первый со времен СССР широкофюзеляжный российский пассажирский самолет оказалась на грани краха.

Китай настойчиво отказывается использовать российские технологии при создании лайнера CR929-600, приглашает западных производителей и не хочет делить с РФ прибыль на ключевом, китайском рынке, сообщает South China Morning Post со ссылкой на знакомые с ситуацией источники.

Запущенный в 2017 году проект стоимостью 50 млрд долларов должен дать на выходе самолет вместимостью 280 пассажиров. Задуманный как конкурент Boeing и Airbus, в следующем году лайнер должен совершить первый полет. Но чем ближе этот срок — тем сильнее разногласия между партнерами.

Китай настаивает на привлечении западных компаний и хочет заменить российские решения, говорят источники SCMP. В частности, он предлагает использовать немецкие и американские тележки шасси, тогда как Россия продвигает свои наработки, несмотря на их не лучшую историю c точки зрения безопасности.

Кроме того, Китай хотел бы привлечь Rolls-Royce и General Electric к разработке двигателя, хотя Россия надеялась поучаствовать в этой части проекта. Россия со своей стороны отстает от плана по работе над планером из-за недостатка финансирования, говорят источники SCMP.

«Российская сторона воспринимает китайский выбор в пользу западных компонентов как белый флаг, выброшенный в сторону Запада на фоне санкций, введенных после вторжения в Украину», — объясняет один из собеседников издания.

 

 

(Оновлено 12:00)

«Деловая столица»

В СМИ прошла информация о том, что Тегеран начал поставлять России ударные беспилотники. Однако это не точно

«Шахиды» на службе России? Почему информация о поставках сотен иранских дронов для ВС РФ сильно преувеличена

 

(Оновлено 11:00)

«Апостроф»

Володимир Шевчук  «Троянський кінь» Євросоюзу: як Орбан попрацював язиком

Угорський прем’єр у прагненні сподобатися російському керівництву скочується у відвертий неонацизм

Глава угорського уряду Віктор Орбан в останні дні практично без зупинки генерує скандальні заяви щодо кремлівського вторгнення в Україну, умов завершення війни та перспектив Європи, яка нібито страждає від «змішування рас». Віктор Орбан, якому і раніше дорікали у лояльності до Кремля та особисто диктатора Путіна, наполягає, що санкції проти РФ нібито не спрацювали, тому Заходу потрібна нова стратегія завершення війни, що включає мирні переговори між РФ і США. Інакше, як наполягає Віктор Орбан, на Євросоюз очікують соціально-економічні та політичні катаклізми. Чому глава уряду Угорщини остаточно перетворився на путінського «адвоката диявола», читайте у матеріалі «Апострофа».

Угорський прем’єр виступив із черговою порцією гучних заяв на форумі у місті Беїле-Тушнад у Румунії, де компактно проживають угорці. Віктор Орбан та його політична сила давно спекулюють на історичних травмах свого народу. Після розпаду Австро-Угорської імперії багато угорців стали громадянами інших держав, що межують з Угорщиною – України, Словаччини та Румунії.

Такі погляди Орбана ріднять його з Володимиром Путіним, який назвав росіян «розділеним народом». Аналогічне формулювання щодо німців любив використовувати Адольф Гітлер. До речі, Віктор Орбан сам не проти взяти приклад із нацистів, але про це буде сказано нижче.

Ретранслятор російської пропаганди

Основною заявою на форумі у Румунії стали слова Орбана про те, що Київ нібито не зможе перемогти у протистоянні з Кремлем.

«Просто тому, що російська армія має асиметричну перевагу», — процитувало угорського прем’єра агентство Reuters. Замість проведення переговорів між Києвом та Москвою, для організації яких, на думку Орбана немає жодних шансів, слід організувати переговори між Кремлем та Вашингтоном.

«Оскільки Росія хоче гарантій безпеки, цю війну можна закінчити лише мирними переговорами між Росією та Америкою», — заявив Віктор Орбан, нагадавши про кремлівські забаганки, озвучені Путіним ще до відкритого вторгнення.

На перший погляд, така відверта гра на кремлівському полі могла бути пов’язана з початком нового раунду переговорів влади Угорщини з «Газпромом» про постачання газу, але це лише частина проблеми.

«Віктор Орбан цього разу пішов далі за «економічний прагматизм» (залежність Будапешта від російського газу та нафти — «Апостроф»), повторивши відомі тези кремлівської пропаганди: санкції нібито «не працюють», постачання зброї в Україні «заважають» мирному процесу, потрібен договір між РФ і США, які один з одним не воюють. Звичайно, західні озброєння «заважають» Україні здатися Кремлю, завершивши війну на умовах Путіна. Такі висловлювання остаточно перетворюють угорського прем’єра на такого собі «троянського коня» в середині ЄС», — говорить «Апострофу» політичний експерт, голова Центру сприяння реформам Георгій Чижов.

Орбана цього разу так «понесло», тому що йому, з одного боку, треба було продемонструвати «конструктивність» в очах Кремля, а з іншого – в алегоричній формі висловити своє невдоволення перед керівництвом ЄС.

«Єврокомісія зажадала від Будапешта протягом місяця вирішити проблеми з верховенством права (через системну «тендерну корупцію» — «Апостроф»), пригрозивши заморозити програму фінансування на 2021-2027 роки. Для Орбана стало своєрідною «традицією» на кожну претензію з боку Брюсселя відповідатимуть гучними заявами щодо України чи демонстративними реверансами у бік Кремля», — каже «Апострофу» керівник Інституту світової політики Євген Магда.

Орбан та кремлівські страхи

Уряд Угорщини у певному сенсі намагається сидіти на двох стільцях. Спочатку Будапешт відмовив іншим країнам НАТО у транзиті військових вантажів та озброєнь для України своєю територією. Декілька днів тому заступник міністра закордонних справ Угорщини Левенте Мадяр заявив, що його уряд готовий відкрити свою територію для військової допомоги Києву.

Віктор Орбан своїми відверто прокремлівськими інтенціями щодо війни та санкцій фактично дезавуював слова підлеглих.

«Щодо ефективності санкцій дискусії тривають і на Заході. Так, санкції не дають негайного ефекту, але вони поступово послаблюють Росію. Путін, навпаки, прагне переконати Європу в «безглуздості» санкцій, і Орбан йому в цьому допомагає», — каже «Апострофу» голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Є версія, що Віктор Орбана, за своєю природою вкрай розважливий політик, вловив похмурі настрої російського керівництва.

«Який може бути договір між Росією та США, якщо між ними немає війни? Такі конструкції Орбана абсолютно нежиттєздатні, але тут важливо інше. Якщо Віктор Орбан виступає з такими заявами, то у Кремля з його «спецоперацією» справи йдуть не так, як хочеться Путіну», — каже Апострофу» голова Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Кремлівський «ріббентроп» Сергій Лавров заявив, що нібито через постачання в Україну західної зброї Москва має намір розширити «географічні рамки» так званої спецоперації. За його словами, тепер Кремль претендує не лише на ОРДЛО, а й на Херсонську та Запорізьку області, де окупанти потерпають під ударами систем HIMARS.

«Судячи з заяв Лаврова, позиція росіян на окупованих територіях південного сходу нашої країни залишається хиткою. У Москві, у тому числі на тлі поставок західних озброєнь, розуміють: або вони зараз якось «закріплять» за собою результат, або доведеться йти із захоплених» територій. Нещодавні заяви Віктора Орбана щодо нашої країни та «переговорів» росіян з американцями можуть бути відлуннями кремлівських побоювань», — пояснив Віталій Бала.

Поборник «расової чистоти»

Віктор Орбан, прагнучи ще більше сподобатися Володимиру Путіну, остаточно втратив контроль. Виступаючи на вказаному форумі, він торкнувся настільки улюбленого європейськими правими міграційного питання. Але тільки цього разу його слова звучали із відверто нацистськими підтекстами.

«Ми (угорці — «Апостроф») — не змішана раса… І ми не хочемо ставати змішаною расою», — сказав Віктр Орбан, заявивши, що деякі «вони» хочуть «змінити нас, щоб ми були схожі на них».

Слова Орбана викликали гнівну реакцію як з боку угорської опозиції, так і міністерства закордонних справ Румунії, на території якої він закликав до миру з Кремлем.

«У расистських заявах Орбана немає нічого дивного. Він відкрито висловлює свої ідеологічні погляди. Виклик для керівництва ЄС полягає в тому, що він створює проблеми в середині ЄС. Угорський прем’єр виступає в ролі «адвоката диявола» (у цій ситуації Путіна), і, будучи європейським лідером, є носієм антиєвропейських цінностей. Так, Орбан може бути хитрим і гнучким (він погодився на санкції проти РФ), але його позиція щодо «змішення рас» суперечить європейському світогляду. Або керівники Євросоюзу знайдуть інструменти впливу на Орбана, або рано чи пізно між Брюсселем та Будапештом розгориться системний конфлікт із наслідками для самого Євросоюзу», — каже Володимир Фесенко.

Як відзначають спостерігачі, сумно і смішно спостерігати, як Віктор Орбан, який розпочинав політичну кар’єру як демократ і лідер студентських протестів у тоді ще соціалістичній Угорщині, до фіналу своєї політичної кар’єри став поборником авторитаризму, кремлівським сателітом та ультраправим «консерватором».

 

РБК-Украина

Андрей Оноприенко  Азия Путину не поможет. Как выход международных компаний убивает экономику агрессора

Крупные международные компании массово покидают РФ. Как это влияет на ее население, экономику и возможность продолжать захватническую войну – в колонке для РБК-Украина рассказывает заместитель директора по развитию Киевской школы экономики Андрей Оноприенко.

Российский диктатор Владимир Путин любит историю. Он знает, что историческими фактами можно умело манипулировать, когда надо оправдать какие-то совершенно бессмысленные вещи, как вот войну с Украиной. И грезит тем, чтобы войти в учебники истории как один из величайших правителей российской империи. Однако история неоднократно доказывала, что фанатичные идеи, которые время от времени захватывали правителей, чаще приводили их к гибели, чем к величию.

Очевидно, что российский диктатор всерьез рассчитывал провести в Украине блицкриг, а в Киеве посадить марионеточную власть. Рассчитывал, что все произойдет очень быстро и никто и понять не успеет, что произошло. И все будет, как раньше. Только границы РФ расширятся, а ее влияние возрастет. Но он просчитался. Недооценил как уровень сопротивления Украины, так и реакцию мирового сообщества. В результате – значительная часть российской армии превращена в металлолом, а сама РФ находится в шаге от признания страной – спонсором терроризма. В компанию к Ирану, Сирии, КНДР и Судану.

Впрочем, даже если такого признания не произойдет де-юре, де-факто оно уже оформлено. Ведь уровень и объем санкций, которые мировое сообщество ввело против РФ с начала широкомасштабной войны в Украине, иногда превышают ограничения, которые внедряют в отношении стран-террористов.

Для Украины важно и то, что на агрессию России реагируют не только правительства стран, но и крупные международные компании, которые своими решениями способны оказывать давление на экономику, а значит – и на возможность государства вести захватническую войну.

Понимая важность самосанкций глобального бизнеса в ответ на действия РФ, команда Киевской школы экономики уже в первые дни войны начала собирать и анализировать данные относительно масштабов их присутствия в России и решений по дальнейшей работе на рынке страны-агрессора. На днях мы опубликовали уже 10-й выпуск еженедельного дайджеста о влиянии выхода иностранных компаний на экономику РФ. Вот его основные выводы.

Санкции – это больно. По состоянию на 17 июля мы внесли в базу международных компаний, работающих в России, 2338 компаний и их брендов из 78 стран мира, а также их позицию по работе на рынке РФ.

Почти половина из них – публичные. Воспользовавшись открытыми данными около 800 публичных бизнесов, мы подсчитали, что они инвестировали в страну 116,7 млрд долларов, их локальная выручка в 2020 году превысила 228 млрд долларов, а штат персонала – 855 тысяч сотрудников. Эти цифры значительны даже для такой географически большой страны как РФ. Поэтому несмотря на бравадные заявления местных властей о том, что страна может спокойно обойтись без иностранного бизнеса, его выход существенно скажется на уровне жизни россиян.

Тем более, что крупные компании часто кормят не только своих сотрудников, но и 3-4 смежные отрасли, которые их обслуживают. Например, у того же McDonalds, который принял решение уйти из России, были местные поставщики продуктов, перевозчики, клининговые компании и тому подобное. Все они в определенной степени пострадали от выхода из страны крупнейшей мировой сети быстрого питания.

А накопительный эффект, когда рынок один за одним покидают крупнейшие международные игроки, в любом случае существенно ухудшает состояние экономики и уровень безработицы. Не говоря уже о невозможности жителей страны пользоваться привычными для себя благами. Например, полноценно путешествовать по миру, осуществлять платежи картами, посещать известные рестораны и магазины, пользоваться видео и аудио-сервисами, IT-продукцией и тому подобное.

Половина на выход. По данным KSE, сейчас из 2338 иностранных компаний, представленных в РФ, продолжают вести устойчивый бизнес в стране только 710 (30%) предприятий. Среди тех, кто пока отказывается от выхода из РФ, действительно есть известные международные игроки. Однако большинство из них отличает относительно большая доля российского рынка в глобальном бизнесе этих компаний. А значит – им значительно сложнее перестроиться и одномоментно отказаться от работы в РФ.

Но даже при этом большая часть международного бизнеса выходит с рынка или сокращает свою деятельность. О своем выходе из страны заявили уже 1157 международных компаний, то есть почти половина из нашей базы. Еще 469 бизнесов (около 20%) пока что приняли осторожную выжидательную позицию и сообщили о сокращении операций или приостановке новых инвестиций. Как верно подметил глава украинского МИД Дмитрий Кулеба, за 140 дней варварской агрессии РФ вышло уже почти в шесть раз больше компаний, чем за 20 лет апартеида в Южной Африке.

Кроме вышеупомянутого McDonald’s, среди наиболее известных брендов, которые уже озвучили намерение покинуть российский рынок, автомобильные бренды Mercedes, BMW, Renault, Hyundai и Volkswagen, технологические гиганты Apple, Samsung, Google и Amazon, магазины IKEA, Zara Louis Vuitton, табачные и алкогольные производства Carlsberg и British American Tobacco и многие другие.

Географический аспект. В разрезе стран мы видим, что российский рынок массово покидают компании из Чехии, Швеции, Великобритании, Финляндии, Канады, Польши, Дании и США. Из европейских стран пока в основном отказываются выходить из РФ компании Австрии и Италии. Значительное присутствие на рынке также остается у Франции, Германии, Японии и Нидерландов. При этом на фоне массового выхода западного бизнеса китайские и индийские компании не только остаются в РФ, но и пытаются воспользоваться ситуацией, чтобы расширить свое присутствие на рынке.

Впрочем, вряд ли они будут в состоянии полноценно заместить западный бизнес, убегающий из России. В первую очередь из-за того, что современные технологические компании в большей степени были представлены именно американским и европейским бизнесом. И хотя те же китайцы в последние десятилетия значительно продвинулись в автомобилестроении и производстве смартфонов, в большинстве отраслей качество и технологичность всегда ассоциировалась с западными рынками.

Вперед в прошлое. Анализируя самосанкции международных игроков в разрезе секторов экономики, мы обнаружили, что самое большое количество компаний уходят из российской авиаотрасли, автомобильной промышленности, сфер IT, медиа и развлечений, а также производства алкоголя и табака (что, пожалуй, больнее всего для рядовых россиян). Однако еще один важный с нашей точки зрения момент – это выход из страны всех консалтинговых компаний большой четверки.

Отсутствие качественного консалтинга значительно усложняет возможности российского предпринимательства составлять успешные бизнес-планы и принимать эффективные бизнес-стратегии. А значит – существенно замедляет будущее развитие экономики. Поэтому украинским дипломатам и правительствам демократических стран нужно и дальше давить на компании для их выхода с российского рынка.

В таких условиях единственной надеждой РФ будут оставаться высокие цены на энергоносители. Однако, рано или поздно, стоимость газа и нефти обязательно обвалится. А мы помним, чем это закончилось 30 лет назад для Российской империи под названием СССР.

 

«The Insider«

Спустя почти пять месяцев войны ее экономические последствия для россиян стали «нормальными»: подумаешь, «Макдоналдс» теперь называется иначе. Автомобильная промышленность почти полностью остановилась, кризис перетекает в другие отрасли, на кредитном рынке коллапс, строительная сфера тоже на грани обвала, но это пока мало кого пугает — главное «мобилизации» не случилось. Россия так и не перешла к военно-мобилизационной экономике, поэтому жизнь во многом похожа на довоенную, но это обманчивое ощущение, напоминает экономист Валерий Кизилов. Люди в России, как показывает практика, способны терпеть десятилетиями, так что разрешиться «плавный кризис» может, разве что если США со странами Персидского залива договорятся резко нарастить добычу нефти.

Не коллапс, а гниение. Почему россияне не замечают экономический кризис и как он будет развиваться

 

Liga.Net

Петро Шуклінов  Велика гра. США, Україна, Росія та кінцева мета війни

Вибивши росіян з України в березні, ми б не перемогли РФ. Путінський режим так би й панував в Європі. Наразі ЄС хоч і повільно, але вичавлює його

Коли ми кажемо, що Україна воює за всю Європу – це не фігура мови. Просто подумайте. Чи достатньо у США важкої техніки та артилерії, щоб передати Україні? Достатньо. Чи достатньо у США грошей та інших ресурсів, щоб перемогти Росію в Україні? Достатньо. Чи достатньо у США волі та бажання надерти росіянам дупу? Достатньо.

Але війна йде не лише за Україну. Війна йде за Європу. І все, що роблять Київ та Вашингтон, – створюють друзів. Придивіться. Ми створюємо коаліцію. Зміцнюємо єдність – від найменшої країни до найбільшої. Росія намагається робити теж саме, але втратила навіть Казахстан.

Насправді не потрібні Україні та США сухпайки країни з населенням у пару мільйонів людей. Це не життєва потреба. Ці сухпайки є у США. Є у Польщі. Та де завгодно. Сенс не в них.

Україні та США потрібна максимально широка єдність демократій проти авторитарних режимів. Усі демократії мають воювати проти диктаторів. Не одна-дві-три країни-супергерої, світові поліцейські, а всі, хто зараховує себе до Вільного Світу.

США могли б завдати поразки Росії клацанням пальців. Але перемогти треба не лише у війні за Україну. Перемога в Україні має принести перемогу у війні за Європу та весь світ, де більше не буде російської ікри у високих кабінетах.

А для цього війна має об’єднати Захід, змусити його тверезо дивитися на Росію та викинути все, що пов’язане з росіянами.

Подивіться, як повільно Європа видавлює із себе русскій мір. Уявіть, що війна розпочалася і закінчилася у березні. Чи змінилася б Європа? Ні. Змінився б світ? Ні. Насамперед для нас самих, для України, все залишилося б, як і раніше. І це було б жахливо.

«Вибачте, в Європі немає місця, давайте ви будете сірою зоною». Або «вибачте, але відносини з Росією для нас важливіші – стратегічний партнер».

Війна в Україні вичавлює русскій мір із Європи та далеко за її межами. Вичавлює русскіє смисли. Руйнує зв’язки, які Москва фінансувала десятиліттями. Руйнує політико-логістичні мости вартістю сотні мільярдів доларів. Не кажучи вже про бізнес, який пішов з РФ. Чи пішов би він, якби війна тривала місяць?

Вдумайтесь. Все, немає більше російської горілки як норми у Берліні та Парижі. Є артилерія та ЗРК як норма – і внутрішній тиск «дайте більше для України, робіть більше».

Якби в умовному березні Україна перемогла і війна закінчилася, Європа не змінилася б. Там так само сиділи б російські хлопці та дрочили Європу, водночас створюючи проблеми Україні, стіну для українців, які хочуть бути частиною великої європейської родини.

Але тепер Україна та США змушують Європу змінюватись. Навіть найменша країна постачає хоча б сухпайки. Хоча б тепловізори. Хоча б саперні лопатки.

Конференція Рамштайн постійно розширюється. Це країни, які постачають нам усе: зброю, паливо, гроші. А вплив Росії в Європі зіщулився до божевільного прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Але й той змушений вставляти ніж у спину – пропускати військові вантажі. І зрештою теж програє разом із президентом РФ Володимиром Путіним.

Так, США могли б все дати самі – і артилерію, і БМП, і стрілецьку зброю. І сухпайки. Але Україна та США вирішують завдання масштабніше – ми разом чистимо Європу від російського впливу.

Наприклад, Німеччина, яка тепер обирає шлях боротьби із газовим шантажем Росії. Це прорив у свідомості. Ми вивели з гри головних лобістів Росії у Європі. І зробили їх нашими союзниками. Коли в ЄС більше не буде газу з Росії – закінчиться ціла епоха.

Згадайте, що пропонували інші перед війною? Нехай США просто введуть санкції проти Східного потоку-2 та вдарять по стосунках з німцями. Натомість США обрали шлях робити друзів, а не ворогів. І тепер у Німеччині під корінь знищується російське лобі. Це роблять самі німці.

І це наш шанс отримати іншу Європу для України – насамперед. Цього не сталося б у березні. І наших дій досі недостатньо у липні. Так, було б добре, якби росіяни здалися та пішли. Але нам і не потрібна швидка перемога. Нам потрібна така перемога, яка на десятиліття убезпечить Україну, створить грунт для країни – східноєвропейського лідера, який підійматися та вже затьмарює собою Росію в медіа.

Українська армія стає найбільшою силою Європи. Найбоєздатнішою і найпотужнішою. Ми займаємо нішу, яка стане нашою головною роллю в Європі та НАТО. Сильна країна із сильною армією. Величезний потенціал.

Тому наша перемога має бути складною і довгою. Ми маємо переварити Росію, об’єднавши навколо себе навіть Латинську Америку та Африку. Навіть Близький Схід та Азію. Тому що ми робимо набагато більше – рятуючи себе, ми рятуємо весь світ від російської чуми.

І в наших інтересах довести розгром Росії до кінця, не залишаючи жодних шансів росіянам піднятися знову. Нам потрібна перемога на всіх фронтах, включно з економічним розгромом РФ.

Перемога за будь-яку ціну. Перемога, яка забезпечить нашу безпеку на десятиліття. Перемога, яка виправдає всі жертви, а не зробить жертву наших героїв тимчасовою.

Нам потрібні друзі. Перемога. І довгостроковий мир на українських умовах. Ось, що роблять Україна та США. Ось куди ми йдемо. У світ, де немає місця для Росії.

 

«Гордон»

Лана Зеркаль У немцев появилась смелость «зимовать без России», а Китай сворачивает инвестиции. Все поняли, что в РФ теперь даже «Биг Мак» не продашь

«Газпром» остановил еще одну турбину «Северного потока». Снова. Только если в начале лета этого кто-то еще боялся, то сегодня россияне просто достали всех своим включением и выключением трубы.

Мы думали, что это какая-то геополитическая игра, а на самом деле кремлевские «стратеги» ведут себя как ребенок, угрожающий назло маме отморозить уши.

Даже немецкие члены правительства все поняли, демонстрируют выдержку и готовятся проходить зимний сезон без российского газа.

Что произошло, откуда у них такая смелость? Все очень просто – они наконец осознали, что российский газовый шантаж – признак отчаяния. Кремль скрывает проигрыш в сфере экономике.

Недаром макроэкономическая информация там теперь строго засекречена. Запрещено публиковать информацию об экспортных и импортных операциях, нет данных о притоке и оттоке капитала, нет данных об инвестициях, никакой информации о реальном количестве добычи нефти и газа.

Что же происходит на самом деле с экономикой нашего неприятеля? Давайте посмотрим на косвенные данные. Из России ушла (полностью или частично) тысяча международных корпораций. Они совокупно отвечали за 40% ВВП. За ними выехали еще 500 тыс. самих россиян, в основном высокообразованных и богатых. Еще 5 млн россиян в результате выхода международных компаний остались без работы. Автомобильная индустрия близка к коллапсу – производство внедорожника «Нива» без подушек безопасности не перекроет падение производства, на котором было занято еще 3,5 млн россиян.

Всего на конец апреля российское министерство труда обнародовало информацию о 9 (!) млн людей, которые «изменили условия работы». За советскими формулировками скрывается либо потеря работы, либо переход на несколькодневную неделю.

Представляете, с какими рисками приходится иметь дело российским властям? Их ближайший союзник Китай уже все понял. Не следует обращать внимание на политическую риторику, обратите внимание на инвестиции Поднебесной. Они полностью свернули инвестиции в Россию в рамках мегапроекта «Один пояс – один путь».

Вот и Германия все поняла. Именно эти цифры, а не резкое появление характера позволяют немецкому правительству так смело заявлять о том, что они «перезимуют и без России». Их политика Wandel durch Handel («Изменения через торговлю») закончилась по банальной причине. С россиянами уже бессмысленно торговать, там даже «Биг Мак» не продашь.

Уже даже Киссинджер не защищает россиян, только один Орбан. Все еще надеется на «Дружбу». Хотя, что такое настоящая «Дружба», знают только украинцы.

 

(Оновлено 10:00)

«Буквы»

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до масових смертей цивільних українців. Маріуполь — місто-герой, на землях якого розгорнувся плацдарм російсько-української війни. Лише за офіційними даними, внаслідок вторгнення військових РФ у місті загинуло понад 23 000 мирних мешканців. Й до сьогодні тіла маріупольців знаходять під уламками будівель, долі багатьох достеменно невідомі рідним. Повної картини звірств, що були й продовжує скоювати армія РФ у місті, описати неможливо. Так само, як і порахувати точну кількість загиблих.

Софія Калан  Злочини Росії проти мирних жителів Маріуполя. Задокументовані свідчення. Частина 8

 

«Цензор.Нет»

Алексей Голобуцкий  Шрьодера викликали на доповідь до Кремля?

Триденний візит Шрьодера до Москви: Путін смикнув холопа на особисту доповідь «а як там настрої в Європі і Бундестазі, чи є шанс, що піддадуться на газовий шантаж»?

Шрьодер в суботу через Баку рвонув до Москви: «Він не на канікулах, а проводить переговори щодо енергетичної політики в Москві», як сказала його дружина Spiegel. Пєсков не виключив зустрічі Шрьодера з Путіним.

Нагадаю, відбувається це на тлі заяви «Газпрому», що з середи поставки газу до Європи знову скоротяться вдвічі, лише до 20% потужності газопроводу «Північний потік-1» — «через необхідність зупинити ще одну турбіну».

Шрьодер — всього лише ексканцлер, при тому з втоптаною в багно репутацією і ніяким рейтингом. Тобто, офіційно він нікого представляти не може і ніяких пропозицій робити також не може. Навіть речник німецького уряду сказав, що відомство федерального канцлера не причетне до поїздки Герхарда Шредера до Москви.

Отже, це приватна ініціатива? І для чого? Це точно не спроба реваншу — «я вам привіз багато недорогого газу, якого теперішня влада вас позбавила». Бо 78 років, брудний бекграунд і сміттєвий імідж (тобто, Шрьодер далеко не 79-річний Байден) — не той плацдарм, з яким думають про владу.

Хтось заслав Шрьодера як посередника? По-перше, хто би не погребував Шрьодером і аж так ризикував вже своєю репутацією через співпрацю з найманим службовцем Кремля? По-друге, ідіотів в ЄС вже не лишилось: на цей момент вже всі мали не одну змогу переконатись, що жодні переговори з Путіним не можуть бути ефективними. Працює тільки тиск і жорсткий тиск.

Лишається протилежний варіант: це не хтось з єврочиновників послав Шрьодера розвідати, а які настрої і наміри в Путіна. Це власне Путін смикнув свого холопа особисто доповісти, які настрої в Європі загалом, в Бундестазі зокрема. Путін хоче впевнитись, наскільки серйозна Європа в намірах опиратись відвертому шантажу.

В будь-якому випадку, сьогодні Шрьодер вже вилетів додому. Сенс цієї дивної прогулянки до вигрібної ями ми побачимо, орієнтуючись на подальші кроки Кремля.

 

«Зеркало недели»

Об испытании газом, европейских ценностях и солидарности

Газовая война России: как Украине и ЕС пережить зиму

 

«Украинская правда»

Ввечері 27 лютого 2022-го, поки в Україні озброювали добровольців автоматами та вибуховими коктейлями «Бандера-смузі», два програмісти Мінцифри почали роботу над інструментом спротиву російській агресії для сотень тисяч українців.

Вісім діб по тому «єВорог» був готовий для тестування. Спочатку чат-бот запустили для збору фото, відео та геолокації окупантів. А згодом додали нові розділи: повідомлення про колаборантів та російських вбивць у Бучі, Ірпені та Гостомелі. З моменту запуску чат-ботом скористалися понад 338 тисяч юзерів «Дії».

Так звичайні смартфони стали зброєю, а бойові дії в Україні перетворилися на першу повномасштабну цифрову війну в історії людства.

«єВорог» – не єдиний плацдарм бойових дій на кіберфронті. Приміром, є ІТ-армія, що об’єднує 300 тисяч бійців по всьому світу. Серед її перемог – злам близько сотні баз даних, які є критичними для Росії. Було паралізовано роботу частини сервісів‎ системи бухгалтерського обліку «1С», якою користуються майже всі бізнеси в Росії. Кібератака сягнула таких масштабів, що у РФ вирішили скасувати штрафи за невчасну подачу звітності.

Ключова зброя сучасної війни – не танки 1960-х і гарматне м’ясо, а дані та технології. Дрони, супутниковий зв’язок, мобільні пристрої, штучний інтелект допомагають завдавати противнику максимальної шкоди й при цьому зберегти життя власних військових і заощаджувати боєприпаси.

Михайло Федоров розповідає, як Україна воює з Росією на кіберфронті

 

«Обозреватель»

Орест Сохар  Фантомные победы Путина

Ракетные удары по Украине, особенно по Одесскому порту, нужны Кремлю для поддержания главного и последнего на сегодняшний день ликвидного актива Путина – это страх.

Какое-то время не мог понять, для чего орки ударили по Одесскому порту на следующий же день после подписания «зернового» соглашения. Большинство публичных комментариев украинских и мировых политиков ответов не давали.

– «Путин показал, что ему нельзя доверять». Это первый по частоте комментарий, и смысла в нем немного. Мир и до этого понимал, что кремлевский вождь и доверие – такой же оксюморон, как проститутка и целомудрие. Репутация – не тот товар, на который Кремль собирается делать ставку в ближайшее время. Наиболее ликвидный на сегодняшний день российский экспорт – это страх и шантаж.

– «Путин обнаружил прореху в «зерновом» соглашении», – второй по массовости комментарий по поводу обстрела района зернового терминала Одессы. Но и этот месседж не отвечает на глобальный вопрос: для чего? Раньше ведь рашисты не особо пуляли в зернохранилища, а тут вдруг начали обстреливать сопредельные территории.

По-моему, ответ кроется в ключевом термине «страх». Я уже писал ранее, что соглашение о вывозе зерна пошло не по московскому плану. Кремль рассчитывал выторговать ослабление ряда санкций для РФ в обмен на морской коридор для украинского зерна. Путинская челядь неустанно загибала пальцы, перечисляя, что хочет взамен… Но президент Эрдоган переиграл Путина, которому ничего не оставалось, как согласиться на унизительный – в понимании блатной российской дипломатии – алгоритм разблокирования украинских портов, без пользы для себя. Так сказать, козырь в рукаве превратился в лишнюю карту на игровом столе.

Такой финал переговоров – пощечина для президента РФ и еще одно его политическое поражение. Мы понимаем, к чему все это ведет, если вспомнить еще и ослабление российских войск на поле боя: Путин постепенно перестает быть страшным. Именно для наращивания градуса страха на следующий же день после стамбульского зернового соглашения в Одессу полетели четыре ракеты, две из которых достигли цели. То есть эти ракеты – не о доверии, не о слабости стамбульского соглашения, это сигнал миру о том, что Путин до сих пор вооружен и безумен. Как только он перестанет терроризировать ракетами Украину, газом – Европу и ядерной кнопкой – весь мир, к нему и отношение будет соответствующее: как к плюгавому параноику, захватившему власть в морально и технологически отсталой сырьевой стране.

Но это всего лишь половина истории об Одессе. Есть и еще одна часть. Путин четко понимает, кто виноват в провале его стратегии, из-за кого он вместо того, чтобы ставить ультиматумы, должен договариваться: это его ближайшие маршалы и генералы, которые не обеспечили победы в первый месяц войны, не выполнили поставленные задачи на востоке и юге Украины на протяжении всех пяти месяцев войны. Накопительная система вины работает, и маршалы поражений понимают, что нельзя вечно перекладывать ответственность на козлов отпущения в виде генералов – руководителей военных округов. Рано или поздно самим придворным стратегам придется сложить голову на этом путинском алтаре ненависти, так что было бы хорошо это время максимально отсрочить.

Именно поэтому Путина сегодня кормят фантомными победами, то есть достижениями, которым вряд ли суждено быть реализованными, но которые можно распылить на внутреннем информационном рынке. В частности, кремлевские пропагандисты по всему информационному периметру пытаются разогнать сведения о подготовке наступления на Одессу в 2023 году:

– отчистили от нафталина бывшего украинского депутата Игоря Маркова, якобы собравшего бригаду всяческой нечисти для «освобождения Одессы»;

– параллельно американское издание Foreign Policy сообщает, что власти РФ готовят большое наступление на Одессу…

В условиях, когда для россиян сначала «что-то пошло не так», а теперь «все идет не так», а между тем в Украину поступает тяжелое вооружение, способное полностью изменить ход войны, – в таких условиях планировать «наступление на Одессу в 2023 году» окружение Путина может только в своих фантазиях и в передачах пропагандиста Соловьева. Для чего это делается – очевидно: чтобы создать свежую иллюзию победы, но победы… в будущем, когда-то… о которой так мечтает хозяин Кремля – оккупации Россией Юго-Востока. Путин – такой же адресат этой вымышленной операции, как и большинство россиян, и ему скармливают все эти ожидаемые операции, новые «трофеи» в виде территорий, поклонов западных политиков, чтобы разбавить сухие справки о новых санкциях и отчеты разведки о поставках очередного западного оружия для ВСУ.

 

(Оновлено 9:00)

«Главком»

Віктор Трегубов  Ще один міф, який спростувала ця війна

Американські Himars наочно показали, що значить сучасна зброя на полі бою

Багато росіян вірили у силу радянського військово-промислового комплексу

Колись, коли з ватниками ще прийнято було сперечатися, а не стріляти відразу, були такі дискусії.

Людина:

– Лайном був ваш совок, що не міг робити навіть приблизно пристойні споживчі товари.

Ватник:

– Ну окей, припустимо, машини в капіталістів були кращі, АЛЕ НАША ЗБРОЯ!..

Тут ми зазвичай погоджувались, що окей, по зброї плюс-мінус паритет, але пишатися лише виробництвом зброї – то якось фу. Принаймні, я погоджувався, та й більшість тих, що я знав.

Так от. Була проведена експериментальна перевірка. Адже РФ зараз воює здебільшого радянською зброєю. Ми теж. Але до нас активно йде західна зброя, в тому числі якраз періоду другої половини ХХ сторіччя.

Маю зауважити наступне – не було у вас паритету, товарищі совки. І ваше щастя, що у вас не було повноцінного масштабного конфлікту з НАТО. Бо рвали б вас, як Бобик грілку, з усім вашим хваленим ВПК.

Бо так, сонечки, M270 MLRS та ATACMS – це вісімдесяті. Чим би ви відповідали, «Ураганами»? А шо по ППО, га? А по флоту? Як здоров’я адмірала Кузі? А що в нас з польовою медициною?

І так, масова продукція пана Стоунера більшості приємніша в руцях за масову продукцію Іжевську (незважаючи на наявність в останньої певної кількості фанатів). І хрін би з тим, як штурмова гвинтівка – нормальна арка ще й СВД фору дати може в ролі марксманської. А снайперські… ой, а не було у совку снайперських! ПМ з західними пістолетами, добре, порівнювати не будемо. Навіть із 1911-м часів Першої світової.

І так по довгій номенклатурі. Є виключення, так. Але аргумент «зате в Совку ВПК був», як на мене, ця війна теж потріпала.

Шкода, вже нема в кого запитати «шо ви, дяді?». Бо з цими дядями вже інші розмови.

(Оновлено 8:00)

«Главред»

Александр Сотник  Ушастый фраер лоханулся и огреб кучу трупов

Не будь Путин самоуверенным болваном – он непременно провел бы независимый аудит на предмет средств, потраченных на подготовку населения Украины к вторжению.

Менталитет, определяющий модель поведения и диктующий стратегию решений, сыграл с совкопитеками злую шутку. Все-таки, эта генерация, пришедшая на смену совкам, которые были просто ленивы и завистливы, оказалась настолько тупой, бездарной и коррумпированной, что не могла не проиграть всё и вся. Не будь Путин самоуверенным болваном – он непременно провел бы независимый аудит на предмет средств, потраченных на подготовку населения Украины к вторжению.

Вороватые генералы и советники навалили ему на уши лапши о готовности украинцев «с цветуёчками встречать российских освободителей», а лопоухий паханчик – взял, да и поверил. Потому что в его черепе даже не ворочалась мысль, что его могут банально обманывать. Как со среднестатистической зарплатой по стране или индексом счастья в процветающем лепрозории. Потому что снизу доверху изворовались и изолгались настолько, что сами поверили в тупую пропаганду по телеящику; потому что в результате веселой деградации страны весь ее сплоченный коллектив поднимался по лестнице, ведущей вниз, в самую Преисподнюю.

Потому что система развивалась по нисходящей спирали: деятельных – загнобили, неудобных – поубивали, способных – выдавили. Весь последний год Путин, обманутый собственной челядью, готовился к вторжению, в то время как «либеральные аналитики» пережевывали жвачку на тему, как он «зассыт и не решится». А он решился и вторгся.

И ни одна аналитическая мразота не повесилась, а классически переобулась в воздухе и завела шарманку о том, что «мы ведь этого не исключали!» И понеслись за кордон самолеты с «хорошими русскими» — либеральными разочаровашками, напуганными айтишниками и пересравшими навальняшками. Все последние годы они ржали над алармистами и «умно совали» фашистские бюллетени в пеньки, участвуя в красно-коричневых играх, то обнуляя фюрера с конституцией, то – выбирая коммунистов по призыву Навального и его шайки мошенников. Вот и накидали кучу милитаристского дерьма, которое наползло на горизонт и завалило собой всю пещеру.

Как тут не ломануться в забугорье, когда людоедня озверела окончательно, и даже из самых ленивых глубинариев «зиги» с клыками полезли? А оставшиеся внутри коллектора натянули маску обиды и принялись проклинать коллективную Европу, включившую санкции: дескать, столько лет целовались с Путлом, жрали его нефть с газом, а теперь носы воротят? Санкции ваши бьют не столько по Путину, сколько по нашей либеральной морде. Мы-то, конечно, утремся, но, если наш фраер-подонок завтра метнет что-нибудь ядерное в ваши изнеженные кулички – втихаря поаплодируем. Потому что так вам, евро-засранцам, и надо!

Весь этот профашистский козлятник – какую бы невинную рожицу ни корчил – в глубине совкопитечьей души оправдывает все свои былые телодвижения. И коллаборацию с системой, и участие в спец-выборах, и оплату налогов в фашистскую казну. И гневно осуждает тех, кто допускает возможность бомбежек российских городов со стороны Украины. Как деградация не бывает фрагментарной – так и фашизация тоже всегда тотальна. И если система приняла коричневый оттенок – то в этой субстанции замазались все. Ушастый фраер лоханулся и огреб кучу трупов, которых встретили не цветами, но щедрым огнем на поражение. 153-й день он берет Киев, хотя планировал управиться за 3 дня. И это лишь малая доля той цены, которую придется заплатить.

Авантюра с попыткой захвата Украины обернулась разочарованием коллективного Запада в России как государстве, и в россиянах – как народе. Если раньше условный Запад закрывал глаза на многие художества стремительно дичающего гегемона, то после вторжения варваров в соседнюю страну решение о будущем пещеры вызрело само собой. Для российской империи больше не будет места на политической карте мира.

На Западе набирает популярность идея деколонизации России путем предоставления коренным народам священного права на самоопределение, которое было замещено федерализацией. А для окончательного опрокидывания уже шатающейся империи в хаос рассматривается идея признания РФ страной – спонсором терроризма. По факту она является таковой уже давно, но до последнего момента у нее еще был шанс одуматься и изменить направление вектора, но она предпочла офашизеть. После такого признания события закрутятся с удвоенной скоростью.

Во-первых, истерика в Кремле запустит механизмы «возмездия». Это может быть как массированный удар по территории Украины, так и нагнетание напряженности на польско-литовском направлении. Учитывая степень упоротости путло-окружения, можно не исключать и нажатие уже давно начесанной «ядерной кнопки».

Во-вторых, ярлык спонсора терроризма окончательно поставит Россию в ряд государств-изгоев, с которыми никто из приличных стран и бизнес-компаний не захочет иметь никаких дел. Это отбросит территорию и ее население вглубь прошлого века – и технологически, и ментально. То есть, деградант-совкопитек уползет еще глубже в пещеру, где мутирует в абсолютного дикаря. И, наконец, это развяжет руки охотникам за путло-ведьмами. Каждый генерал или чиновник, приближенный к Путину, превратится в подобие Сулеймани, которого успешно «приласкали» умные ракеты, а сам плешь-фюрер будет выбирать между судьбами Бен Ладена, Хуссейна или Каддафи. Эти парни тоже достаточно долго дерзили всему миру, пока тот, наконец, не превратил их в мертвых засранцев.

Вряд ли мы увидим большой вселенский фейерверк. Скорее всего, это будет последняя и отчаянная попытка отомстить за неизбежное поражение в войне с Украиной. Возможно, что-то даже и взорвется, подарив миру еще пару «заповедных радиоактивных зон». Но после этого внутри России схлопнется все. Доллар будет стоить сотни тысяч условных деревяшек, на которые будет невозможно что-либо купить. Продукты исчезнут с прилавков, а население охватит паника, которая спровоцирует пещерную битву всех против всех. С грабежами, мародерством и страшной волной насилия. А вернувшиеся с войны отморозки завершат эту оргию жестокости веселой расчлененкой.

Западу же придется взять на себя малоприятную миссию по охране особо опасных объектов и раздаче еды аборигенам в обмен на советский ядерный хлам. Увы, но «прекрасной пещеры будущего» системным совкопитекам построить не суждено. Даже с пропусками «либеральных иноагентов», которые система сегодня раздает особенно щедро, надеясь на скорую перезагрузку. Но полученные травмы окажутся несовместимы с жизнью. Так что яшины и кацы, шендеровичи и шульманы, волковы и миловы будут обречены болтаться в спиралях забвения, судорожно ища ответ на вопрос: как же они могли так лохануться?

 

(Размещено в 7:00)

Дмитро Снєгирьов

Німеччина передала Силам оборони України три реактивні системи залпового вогню MARS II і три Panzerhaubitze 2000.

Крім того, мовиться  про поставку пʼятьох зенітних самохідних установок (ЗСУ) Gepard. Загалом Україна отримає 30 таких ЗСУ з обіцяними 60-ма тисячами боєприпасів.

***

У рамках  чергового пакету оборонної допомоги Україна отримає від США чотири командно-штабні машини для РСЗВ М142 HIMARS.

Командний пункт може керувати кількома пусковими установками одночасно.

Нагадаю, в пакет включено чотири системи М142 HIMARS.

 

Мурлокотан Паштетофф-сосискин

За кавунами…

або «ніхто не бажав відступати»

—  У районі с. Андріївка (Херсонський напрямок) дві штурмові групи 237-го десантно-штурмового полку (дшп) 76-ї гв. дшд потрапили у засідку одного з підрозділів Сил оборони України. В результаті бою, противник поніс суттєві втрати у живій силі… За думкою російського командування, десантники понесли втрати через «недостовірність доповідей з місця, щодо реального розташування лінії фронту та позицій українських військ».

  Загалом, протягом минулого тижня у смугу відповідалоьності угрупування військ противника «Юг»  було перекинуто додатково ще до 3-х БТГр зі складу 76-ї гв. повітряно-десантної дивізії (пдд) противника та 98-ї гв. десантно-штурмової дивізії (дшд). В тому числі — артилерійські підрозділи та засоби ППО цих з’єднань пдв.

  Таким чином, враховуючи факт знаходження на Херсонсько-Бериславському плацдармі сил та засобів також 7-ї горної дшд (майже у повному складі), а також 11-ї дшбр, російське командування сконцентрувало на цьому напрямку найбільше угрупування власних повітряно-десантних військ, яке дії на території України.

— Для поповнення втрат своїх передових підрозділів у озброєнні та військовій техниці (ОВТ) на Миколаївському та Криворіжському напрямках командування противника розгорнуло декілька польових пунктів зберігання, поповнення та поточного ремонту ОВТ, на яких сьогодні знаходиться до 120-150 одиниць ОВТ (зокрема, до 84-86 одиниць БМП, БТР, до 34-36 одиниць інших ББМ, а також до 30-40 одиниць вантажного та спеціального автотранспорту).  Принаймні, наша група (ІС), зафіксувала два таких пункту. Один — у районі Антонівського мосту, інший — на Кріворізському напрямку, в районі північно-східніше Милове…

  Прикметно, що підрозділи військ противника, які прибувають у склад угрупування «Юг» з Луганського та Маріупольского напрямків, в рамках підготовки противника до контр-наступальної операції Сил оборони України на Херсонському напрямку, вимушені частково тягнути з собою й несправне та пошкоджене штатне ОВТ. Такі факти фіксувались під час маршу підрозділів противника через Маріуполь, а також в ході їх пересування в районі Бердянська…

—  Окрім того, й на самому Запоріжському напрямку, в рамках підсилення свого угрупування військ, командування противника також продовжує перекидати в цю операційну зону усі наявні в нього «під рукою» резерви.  І зрозуміло чому…

   Головним чином через події, які відбуваються в районі Щербаків, на напрямку Гуляйполе — Пологи, а також в районі Вугледара. Схоже на те, що командування військ противника, особливо обнайдійливою ситуацію на цих ділянках не вважає.

   Принаймні, протягом останніх днів на Мелітопольскому та Бердянському напрямках, противник почав зосередження та розгортання додаткових сил та засобів. Зокрема, в район Мелітополя прибуло до 2-х БТГр зі складу 810-й обр МП чф-а, а в районі Юр’ївка — Підлісне — Болгарка — Вячеславка розгортається ще одна мотострілецька БТГр противника (скоріш за все зі складу військ 58-ї ЗВА ЮВО) — до 20-и одиниць БМП\МТ-ЛБ, 15-16 БТР, 9 танків і 2 одиниці РСЗО БМ-21 «Град».

   Окрім того, як я вже писав раніше, завдяки перекиданню в район Василівки підрозділів пвк «вагнер» (принаймні, до 1-го «батальону»), та як мінімум, 2-х мотострілецких БТГр у район Токмаку, командуванню військ противника вдалося дещо ущільнити бойові порядки своїх підрозділв на напрямку Гуляйполе — Пологи та Щербаки — Мирне…

   Ця стурбованість противника розвитком подій у Приазов’ї цілком можливо має певне підгрунття та аргументацію. Адже, в районі Вугледара, українські війська нехай дуже повільно та поступово, нехай мінімально… але просуваються у бік Володимирівки й далі на «Лас — ВолновахОС». В кінцевому рахунку, вони можливо зможуть доповзти й до Графського та Зеленого Гаю… Щось подібне відбувається й в районі Полог та Щербаків…

  Тому я цілком розумію, чому російське військове командування нервує та збирається підсилити свої війська, як на Хресонському напрямку, так й на Мелітопольскому, а також у «предпііллі» Бердянська і Маріуполя… В першу чергу, за рахунок «оптимізації» угрупувань військ «Восток», «Дон» та «Изюм». Воно вперто не бажає «витрачати» свої резерви, сконцентровані у Білгородській області. І це не може не наштовхувати на певні роздуми…

— До речі, перед перспективою втягнутися у жорсткі оборонні бої на Півдні України, командування військ противника також суттєво нарощує й повітряну складову свого угрупування, призначену для «забезпечення повітряного прикриття» своїх військ у цій операційній зоні.

  Зокрема, на основних авіабазах, з яких діє оперативно-тактична авіація противника «по Півдню та Південому Сходу» — Таганрогський авіа-вузол та аеродроми у Саках та на Бельбеку (п-в Крим) противником зосереджено загалом до 34-35-и одиниць ударної авіації у готовності до нанесення БШУ…

  Кількість тактичної авіації (безпосередньої підтримки військ), роззосередженої по передовим польовим майданчикам підскоку, у Південій операційній зоні складає до 38-и одиниць вертольотів (з яких половина — це ударні вертольоти вогневої підтримки) та не меньш як 20-22 одиниць штурмової авіації…

 Й на останок…

За результатами обстеження мостових переходів через річки Дніпро та Інгулець на Миколаївському та Криворіжському напрямках, російське військове командування дійшло до висновку, що вони «… цілком придатні до використання для пересування важкої бронетехніки»…

 

Максим Ханик

А вообще, я не помню, чтобы у меня когда-либо было столь сильное желание, столь ярко оформленное.

И столь реальное.

Рейх будет разрушен. Уничтожен. И все его адепты.

 

Агія Загребельська

Росія заявляє, що покине Міжнародну космічну станцію після 2024 року, — The New York Times

Пол Мартін, генеральний інспектор NASA, попередив , що навіть якщо Міжнародна космічна станція продовжить роботу до 2030 року, комерційні подальші дії можуть бути не готові вчасно, і може виникнути прогалина, коли NASA не матиме орбітальної лабораторії для проведення досліджень, особливо про довгостроковий вплив невагомості та радіації на здоров’я космонавтів.

Якщо рішення Росії призведе до відмови від МКС, то Китай може мати єдину космічну станцію на орбіті.

Нові потрясіння також можуть висвітлити іншу невирішену проблему: як безпечно утилізувати щось розміром із футбольне поле та вагою близько мільйона фунтів. У звіті, опублікованому в січні , NASA обговорило план заштовхнути станцію в атмосферу, щоб усе, що пережило повторне входження, виплеснулося в Тихий океан. Детальна логістика ще не розроблена.

*****

Є версія, що це вторгнення розпочалося в кінці 2021 року, коли росія знищила супутник, виготовлений на українському заводі, в космосі.

Космічне сміття тоді загрожувало космонавтам на МКС «Союз» — символі того, що холодна війна не торкнеться космосу.

Сьогодні, після місяців спекуляцій, новий керівник МКС, який замінив Рогозіна, повідомив з телевізора, перебуваючи на зустрічі з путіним — ми на станції до 2024 року.

МКС побудована так, що один без одного дві країни там знаходитися не зможуть.

Так, росія знов стріляє собі в голову, тільки тепер в космічну, бо з її рівнем розвитку це рішення призведе до втрати нею статусу космічної держави.

Але, схоже, вона таки збирається це зробити. І вигоду від цього може отримати КНР

Кажуть, третя світова війна, якщо буде, то скоріш за все основним полем битви буде космос. А значить крім Джавелінів, Хаймарсів та винищувачів, демократіям потрібно інвестувати більше та швидше в те, з чим досі людство не мало справу, але вже скоро все може змінитися.

 

Агія Загребельська

  1. Джина Марі Раймондо, міністр торгівлі США, про чіпи – «китайський газ»:

Закон CHIPS пропонує інвестувати 52 мільярди доларів у вітчизняне виробництво напівпровідників, що дозволить нам відродити вітчизняне виробництво напівпровідників.

Правду кажучи, ми винайшли напівпровідникову промисловість, правда? Силіконова долина, тому що ми винайшли їх саме тут, у США. Раніше ми виробляли 40% усіх чіпів у світі; зараз ми виробляємо близько 12%. І ми практично не виробляємо передові чіпи, і ми повністю залежимо від Тайваню у виробництві передових чіпів (98% чіпів для оборони США імпортують з Азії)

Тому з погляду економічної безпеки, чіпи — це наріжна технологія, яка є основою всієї нашої економіки. Чіпи необхідні для смартфонів, комп’ютерів, автомобілів, медичного обладнання. Майже кожна одиниця життєво важливого медичного обладнання у лікарні працює на чіпах.

А реальність така: Коли ми нічого не інвестували у розвиток вітчизняного виробництва чіпів, Китай вклав понад 150 мільярдів доларів у створення власних потужностей. Тож ми дуже сильно відстаємо.

І керівники компаній, які присутні тут сьогодні вдень, знають, що Америка повністю залежить від Китаю, особливо щодо зрілих чіпів — великих чіпів, які необхідні для медичних приладів, літаків, промислового обладнання і так далі.

Реальність така, що неможливо мати сильну економіку та сильну країну, якщо ми не робимо речі в Америці і, звичайно, якщо ми не виробляємо чіпи в Америці.

Отже, зараз у Америці виробники чіпів завершують розробку своїх інвестиційних планів. І ухвалення закону CHIPS необхідне, це терміново, тому що фінансування CHIPS буде вирішальним фактором у тому, де ці компанії вирішать розширюватись.

Ми знаємо, що вони будуть розширюватись, тому що вони повинні це робити, щоб задовольнити попит; у цьому немає жодних сумнівів. Питання у тому, де вони розширюватимуться. І ми хочемо, нам потрібно, щоб вони розширювалися тут, у Сполучених Штатах. Нам потрібні високоякісні робочі місця, що добре оплачуються в Америці.

І, знаєте, правда в тому, що, як я завжди казала, ці гроші CHIPS не є субсидією для великих компаній, щоб зробити їх більш прибутковими або щоб вони мали більше грошей для зворотного викупу акцій, або щоб підняти свої прибутки, або щоб інвестувати до інших країн. Йдеться про інвестиції в США — у наших робітників, в нашу економіку та нашу національну безпеку.

І нам потрібно, щоб Конгрес вжив заходів, щоб ми надіслали світові чіткий сигнал про те, що ми серйозно налаштовані на відновлення вітчизняної обробної промисловості. Це добре для нашої економіки, це добре для нашої конкурентоспроможності, і це добре для американських робітників.

  1. Джеффрі Марта, генеральний директор компанії Medtroniс:

Одним із найважливіших аспектів нашої спроможності в компанії Medtronic і загалом у сфері медичних технологій надавати пацієнтам інноваційні медичні технології, що рятують життя, є напівпровідники. Вони є найважливішими компонентами тисяч медичних приладів на які американці покладаються щодня. Такі речі, як інструменти, що дозволяють проводити операції, або пристрої, що керують хронічними захворюваннями, наприклад, інсулінова помпа для пацієнта з діабетом, або кардіостимулятор для пацієнта з нерегулярним серцебиттям або навіть лікування COVID. Ми виготовляємо пульсоксиметри, які вимірюють насичення крові киснем, а також апарати штучної вентиляції легень для тих пацієнтів, які дійсно хворі на COVID.

І, знаєте, обсяги нашої галузі відносно невеликі, порівняно з деякими іншими галузями. Ми займаємо невелику частку у загальному обсязі ринку мікросхем. Але кожен напівпровідниковий компонент, що використовується в медичному приладі, впливає на життя пацієнта.

І зараз ми цінуємо зусилля напівпровідникових компаній, які намагаються пом’якшити поточні обмеження за допомогою додаткових інвестицій, але потрібно більше потужностей. Знаєте, саме тому я вже давно є активним прихильником закону CHIPS і закликаю Конгрес ухвалити та фінансувати цей закон.

Послухайте, крім виробництва – а нам безумовно потрібне виробництво тут, у США, щоб збільшити наші можливості – нам також потрібні розширені дослідження та розробки. Ухвалення цього закону не вирішить усіх проблем відразу, але інвестиції призведуть до створення нової інфраструктури, підштовхнуть інновації, збільшать пропозицію. І це допоможе нам швидше вирішити проблеми з поставками, які ми відчуваємо, але, що важливіше, це допоможе уникнути цих проблем у майбутньому.

Ви знаєте, що в галузі медичних технологій ми зробили все можливе, щоб упоратися із ситуацією обмеженої пропозиції. І ми були досить моторні та адаптивні, щоб уникнути серйозних збоїв у наданні допомоги пацієнтам, але збої були, і вони продовжуються. І це створює навантаження на і без того напружене середовище охорони здоров’я – лікарні та медичних працівників – оскільки ми намагаємося переміщувати запаси, щоб покрити випадки захворювання.

І цей дефіцит напівпровідників, за прогнозами, утримається протягом деякого часу. Потрібні інвестиції. Конкретні типи чіпів, які ми використовуємо – більші та ефективніші з погляду енергоспоживання – це ті, на які зараз найбільший попит та найнижчі поставки.

З погляду можливостей на майбутнє, ми знаходимося у великій точці перегину — у охороні здоров’я, де у вас є традиційні досягнення біомеханіки чи біомедичної інженерії.

І коли ви поєднуєте їх з досягненнями в цифровому світі і належним використанням даних, щоб дійсно адаптувати терапію для пацієнта — я просто наведу вам один приклад: Ви знаєте, що пацієнтам, які страждають на хворобу Паркінсона, часто встановлюють стимулятор, який застосовує низькі рівні стимуляції до певної частини мозку контролювати симптоми хвороби Паркінсона, з якими дуже важко жити.

Історично склалося так, що ці пацієнти повинні були приходити до невролога, щоб перепрограмувати пристрій на досить частій основі, тому що хвороба – це прогресуюче захворювання. Але тепер, завдяки обчислювальним можливостям і використанню даних, ми можемо робити все це дистанційно і фактично підбирати терапію для кожного конкретного пацієнта. І результати набагато кращі, а навантаження на систему охорони здоров’я набагато менше.

Я можу навести тисячі подібних прикладів, коли використання чіпів у пристроях, на кордоні, у хмарі, а також прогрес у обчислювальній потужності дійсно використовуються для зміни догляду за пацієнтами. Причому таким глибоким чином, що одночасно покращуються результати, розширюється доступ та знижуються витрати.

І це та частина, яку ми хочемо прискорити, але зараз це дуже важко з огляду на постачання напівпровідників, з якими ми стикаємося.

  1. Том Лайнбаргер, генеральний директор Cummins:

Cummins – це компанія з більш ніж 100-річною історією. Наша штаб-квартира знаходиться в Колумбусі, штат Індіана. Ми маємо понад 25 000 співробітників у США, і ми разом працюємо над інноваційними рішеннями в галузі енергетики для промислового сектору. Дивно, як багато спільного у нас з Джеффрі з нашим поглядом на напівпровідники.

Як і інші, хто сидить за столом, ми зіткнулися з кризою ланцюжка поставок. Ми не можемо отримати необхідні нам компоненти і напівпровідники завжди знаходяться у верхній частині списку. А напівпровідники – це справді основні будівельні блоки; це сталь 21 століття. Саме завдяки їм все відбувається у промисловому секторі, так само як і у медичному.

Дефіцит напівпровідників вплинув як на нашу здатність задовольняти попит клієнтів, а й на технології та устаткування, необхідні нам для роботи. Ми покладаємося на напівпровідники для живлення наших машин, для встановлення електронних модулів управління в наші рухові системи, що контролюють викиди, навіть для виготовлення бейджів для наших співробітників, щоб вони могли повернутися на роботу.

У випадку Cummins ми також купуємо весь спектр напівпровідників. І я хочу наголосити, наскільки це важливо. Джеффрі говорила про те, що ми часто називаємо «застарілими чіпами». Це більші чіпи. Вони ефективніші, у рази. У нашому випадку вони також надійніші. Вони працюють у двигунах, які обслуговують деякі з найвибагливіших додатків. І ці застарілі чіпи також важливі для оборонної промисловості, як і нові технології та новітні чіпи. Ці застарілі мікросхеми живлять вантажівки, легкові автомобілі та багато інших складових нашої сьогоднішньої економіки.

Ці мікросхеми доставляють нам харчові продукти. Вони забезпечують роботу генераторів у наших лікарнях та центрах обробки даних. Вони забезпечують роботу кондиціонерів у найспекотніший день літа, а в прохолодний день – опалення.

Крім затримок у виробництві різко зросли витрати. Криза ланцюжка постачання і деякі з наслідків, також призвели до значного зростання витрат. Зараз ми часто купуємо чіпи у брокерів і платимо в 10 разів більше звичайної вартості, щоб отримати ці чіпи, тільки щоб переконатися, що ми можемо тримати вантажівки на дорозі, що призводить до інфляції в нашій галузі та проблем у всьому нашому ланцюжку поставок.

І я сказав би, що виробництво напівпровідників, як всі ми знаємо, вимагає великих капіталовкладень. І віддача від цих інвестицій — особливо для застарілих чіпів і більш простих чіпів — не така висока, як для чіпів останнього покоління. Я думаю, саме тому деякі з цих коштів є такими важливими для забезпечення необхідних інвестицій у Сполучених Штатах.

Ми вважаємо, що закон «CHIPS for America Act» матиме велике значення для забезпечення не тільки виробництва високотехнологічних чіпів для інновацій завтрашнього дня, що вкрай важливо, але й для того, щоб ці базові та застарілі чіпи також були частиною нашого ланцюга постачання.

На додаток до фінансування напівпровідників цей законопроект також забезпечує критично важливе фінансування Національного наукового фонду та інших агентств, що дозволить нам йти в ногу з інвестиціями, зробленими іншими країнами для своїх національних виробників.

Ці інвестиції, передбачені Законом CHIP, дозволять нам перейти від роздумів про те, де ми знаходимося у конкурентній боротьбі з іншими країнами, до реального просування на полі та надання допомоги американським виробникам у конкурентній боротьбі.

І я думаю, ми всі знаємо, що коли американські виробники конкурують із тією робочою силою, яка у нас є, і з тими можливостями, які ми маємо, ми можемо перемогти.

Використання напівпровідників у легкових та вантажних автомобілях та іншому промисловому обладнанні відбувається за експоненційною шкалою. У кожній новій серії моделей спостерігається збільшення кількості напівпровідників. Я думаю, що це частина причини, через яку промисловість зараз так сильно відстає. У міру зростання попиту на автомобілі вони просто не розрахували, скільки ще цих застарілих чіпів нам знадобиться.

У міру переходу на електромобілі та автомобілі на паливних елементах, що працюють на водні – ця експоненційна крива продовжуватиме зростати.

Крім того, що нам знадобиться більше напівпровідників, нових версій, більше можливостей для інвестицій, ми хочемо встановити лідерство в цих технологіях, щоб ми могли продавати ці технології, що покращують клімат, решті світу. Саме в такий спосіб будується американська промисловість. Ми вирішуємо проблеми, які нам потрібно вирішити тут, у США, а потім використовуємо ту саму технологію для експорту цієї продукції до інших країн світу і отримуємо на 95% більше клієнтів.

По суті саме так Cummins побудувала свій бізнес. Я думаю, що багато хто з нас отримав вигоду, і ми створюємо нові робочі місця у себе вдома, розвиваючи цей бізнес за кордоном.

Тому я думаю, що ми маємо великі можливості, але нам потрібно інвестувати зараз. Час минає — йде час для нас, щоб вийти на лідируючі позиції. Ми вже бачимо, як Європа, Китай та інші країни швидше просуваються в галузі електромобілів на батарейках та паливних елементах, і ми повинні бігти зі швидкістю спринтера, щоб наздогнати їх.

  1. Джо Байден:

По-перше, це економічний імператив. Цей законопроект підштовхне наші зусилля з виробництва напівпровідників — цих крихітних чіпів розміром з відбиток пальця — забезпечують наше повсякденне життя в Америці. Вони є будівельними блоками для сучасної економіки, забезпечуючи енергією все – від смартфонів до посудомийних машин та автомобілів.

Америка винайшла напівпровідники, але з роками ми дозволили відправити виробництво цих напівпровідників за кордон. І ми бачили, як під час пандемії, коли наші заводи за кордоном, які виробляють ці чіпи, закрилися через те, що у випадку з COVID — це була велика причина — глобальна економіка практично зупинилася, що призвело до зростання витрат для сімей по всьому світу, але особливо тут, удома.

Одна третина базової інфляції минулого року у 2021 році – одна третина була викликана високими цінами на автомобілі. Знаєте, чому? Це було викликано неможливістю виробляти більше автомобілів. Чому? Нестача напівпровідників. Одна третина.

І навіть незважаючи на історичне зростання кількості робочих місць та економічне зростання минулого року, ми пожертвували $240 млрд. додаткової економічної активності через брак чіпів. Тому, заради економіки та робочих місць, ми повинні виробляти ці напівпровідники у себе вдома.

По-друге, є імператив національної безпеки. Напівпровідники також є джерелом живлення для наших систем озброєння.

На початку цього року я побував на заводі компанії Lockheed в Алабамі, де вони виробляють ракету Javelin, яку ми постачаємо Україні для захисту від неспровокованої війни Путіна.

Для мене кристально ясно, що нам потрібні ці напівпровідники – кристально ясно, хлопці; Все, що вам потрібно зробити, це побувати там і поговорити з робітниками — не тільки для цих ракет Javelin, але і для систем озброєння майбутнього, які ще більше залежатимуть від передових чіпів.

На жаль, ми не виробляємо їх у достатній кількості. Тайвань виробляє 90% передових чіпів, а ми – нуль.

Китай також випереджає нас у виробництві цих складних чіпів, тоді як ми спостерігали, як виробництво цих чіпів у США знизилося з 40% світового виробництва до 12%. У той же час ми спостерігали, як Китай піднявся з 2 до 16%.

А ціль Китаю, як нещодавно було заявлено, становить 25%. Їм потрібно виготовляти 25%, щоб стати повністю самодостатніми. Не дивно, що Китай так уважно стежить за цим законопроектом та активно лобіює американський бізнес проти нього.

Америка винайшла напівпровідник; настав час повернути їх додому. Це не означає, що інші не можуть цього вдіяти. Настав час повернути додому все, що нам потрібно для нашої безпеки та економічного зростання.

По-третє, це не я подаю сигнал про терміновість. Послухайте лідерів бізнесу тут сьогодні та по всій країні. Вони прямо зараз приймають рішення про те, куди інвестувати та нарощувати виробництво цих напівпровідників. Чи інвестуватимуть вони в Китай, Індію, Японію, Південну Корею, ЄС?

Усі вони роблять історичні інвестиції в десятки мільярдів доларів, щоб залучити бізнес до своїх країн — для виробництва цих чіпів.

США повинні лідирувати у світі з виробництва цих чіпів заради нашої власної безпеки, а також заради нашого економічного зростання.

Цей законопроект не означає роздачі чистих чеків компаніям. Міністр торгівлі стежитиме за ключовими інвестиціями цього законопроекту, пояснюючи, як вона сфокусована на захисних бар’єрах, які захистять долари платників податків та інтереси американських робітників, малого бізнесу та громад, де вони проживають.

А законопроект вимагатиме, щоб я особисто підписував найбільші гранти, перш ніж вони будуть розподілені. Цього не достатньо. Я маю підписувати великі гранти.

Міністр матиме право, якщо компанії не виконають зобов’язання, які мають бути виконані відповідно до цього законопроекту, забрати гроші назад.

Це включає вимогу про те, щоб при будівництві цих напівпровідникових підприємств виплачувалася переважна заробітна плата за програмою Девіса-Бекона, що забезпечить десятки тисяч нових робочих місць у будівництві, які будуть добре оплачуваними профспілковими робочими місцями, а саме підприємство буде найкращим у світі.

І ми не збираємося дозволяти компаніям використовувати ці кошти для викупу акцій чи виплати дивідендів, а для інвестицій.

І, нарешті, цей законопроект стосується не лише напівпровідників. Він санкціонує значні інвестиції в американську науку та технології.

Нам необхідно забезпечити енергією нашу економіку та національну безпеку на десятиліття вперед. Ми ухвалюємо ці рішення зараз. У законопроекті містяться вимоги, згідно з якими, коли ми використовуємо долари платників податків для фінансування досліджень та розробок, компанії, які отримують ці кошти, повинні впроваджувати технології, отримані в результаті цих досліджень та розробок, та виробляти їх прямо тут, в Америці. Вони отримують гроші, вони інвестують, вони знаходять спосіб, знаходять відповідь. Вони повинні інвестувати в Америку, виробництво тут, в Америці.

Ми збираємося і винаходити в Америці і виробляти в Америці. І ми переконаємося, що ми охоплюємо всю Америку, використовуючи найбільшу конкурентну перевагу — нашу різноманітність та талановиту робочу силу — роблячи так, щоб технології майбутнього приносили користь не тільки багатим акціонерам, а й підтримували технологічні центри по всій Америці, включаючи історичні інвестиції в історично чорні коледжі та університети коледжі та установи, що обслуговують меншини, які здатні зробити набагато більше, якщо їм надати таку можливість.

Слухайте, я знаю, що ми можемо продовжувати ще довго — і я повернуся до вас, дасть Бог, — але я хочу ще раз подякувати вам за те, що ви приєдналися до мене сьогодні, і за роботу з підготовки цього законопроекту.

Ми близькі. Тож давайте зробимо це. Від цього залежить багато.

 

Агія Загребельська

«Будь ласка, хтось може пояснити мені, як британець може бути внесений до британського санкційного списку без жодної можливості захистити себе або будь-яких фактичних звинувачень проти нього лише тому, що уряду Великобританії не подобається його робота?»

Нікого не нагадує?

Сказав сьогодні перший громадянин Великої Британії на якого вона наклала санкції. За сумісництвом прокремлівський блогер, який більше десяти років тому переїхав в Україну та зібрав сотні тисяч підписників на YouTube каналі, де хвалив російське вторгнення, анексію росією Криму та частини двох східних областей. І навіть встиг деякий час попрацювати фрілансером на РашаТудей

Сьогодні міністерство закордонних справ Сполученого Королівства заморозило активи 43-річний Гремі Філліпса

 

Rostyslav Demchuk

Президент Казахстану Токаєв продовжує дивувати не лише Кремль… він дивує увесь світ!

Президент Казахстану Касим Токаев продовжує чудити. Сьогодні Токаев остаточно довів, що він повністю виходить з під контролю Кремля і, зокрема, з під контролю Володимира Путіна. Хто ж міг очікувати, що Касим Токаев прийме правовірний іслам?

24 липня Глава держави Казахстан Касим Токаєв здійснив yмру (малий хадж) у головній святині ісламу – місті Мецці. Президент був удостоєний особливої честі – він увійшов усередину Кааби — головної мечеті мусульман світу, двері якої відчиняються лише для високих гостей і у вийняткових випадках.

Схоже, що Токаєв остаточно і безповоротно обрав шлях — «геть від Москви!».

На жаль, українська міжнародна журналістика і українські ЗМІ мало приділяють уваги процесам, які відбуваються в Центральній Азії, на Близькому Сході і взагалі у ісламському світі. А тим часом події в тих регіонах розвиваються дуже стрімко.

Громом з ясного неба стала заява президента Казахстану, що він і його країна не визнає і не визнасть квазіреспубліки ДНР і ЛНР. І ця заява прозвучала в присутності президента Росії Володимира Путіна. Ніхто із «васалів» Росії такогo «нахабстава» ще не дозволяв собі. Після цього офіційна Астана долучилась до антиросійських санкцій з боку ЄС і США. Також не пройшла даремно годинна партія в настільний теніс між Касимом Токаєвим і президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Гра в пінг-понг лідерів Туреччини і Казахстану завершилась підписанням цілої низки договорів про співробітництво між країнами. В тому числі сторони домовились, що Казахстан придбає у Туреччини кілька десятків БПЛ «Байрактар» для оборони від Росії. Але й на цьому Касим Токаєв не зупинився і віддав наказ про підготовку армії Казахстанy до оборони від Росії.

Вишенькою на тортик стала — Мекка. Мекка — святе місто мусульман у Саудівській Аравії, де президент Казахстану здійснив хадж. Хадж – це ціла низка обов’язкових обрядів, виконання яких наближає мусульманина до Всевишнього Аллаха і символізує віру, єдність та рівність паломників.

Таким чином Глава держави Казахстан Касим Токаєв увійшов у найпривілейованіший клуб «обраних» мусульман світу.

Игаль Левин

Говорил только что со своим информатором из Новой Каховки. Он утверждает, что понтонные переправы гонят как раз на правый берег: это не для налаживания логитстики, а на тот случай, если ВС РФ придется отступать, а мосты будут уничтожены.

По другим вопросам — гуманитарная катастрофа близка: цены растут, простым людям просто неподъемно почти ничего. Высшие учебные заведения не откроются осенью, а персонал школ и садиков покинул оккупированную территорию, и классы просто не могут быть заполнены.

Русские солдаты все как один унылые чмони, и сейчас передвигаются на древних убитых расконсервированных авто. К зиме не готов никто.

Колобки очень тревожатся, понимают, что если русские уйдут, то им придется тоже тикать с родных мест. Некоторые искренне думали, что РФ там навсегда.

Информатор передает еще и такой диалог своей знакомой с одним из оккупантов. Русский солдат говорил примерно следующее: мол, если они будут съебывать оттуда, то они все будут с землей ровнять, чтобы Украине ничего не вернулось целым.

Вообще люди очень боятся мародерства со стороны ВС РФ (когда те начнут уходить) и сейчас лихорадочно продают всю свою дорогую технику и электронику. На вырученные деньги покидают территорию в сторону подконтрольной Украине территории.

 

Игаль Левин

Задаются вопросом, мол, зачем РФ доебывается до евреев и Израиля. Щаранский там уже отметил, что Путин так пытается выйти из изоляции и показать миру, что что-то решает. Есть еще версии. Я озвучу вам еще одну из многих. Следите внимательно за руками.

Первое: Иран может иметь только два агрегатных состояния по отношению к российско-украинской войне. Это или нейтралитет или явная пророссийская позиция.

Второе: Израиль тоже может иметь только два агрегатных состояния по отношению к российско-украинской войне. Это или нейтралитет или явная проукраинская позиция.

Третье: Иран и Израиль не просто не дружественные друг у другу государства — между этими странами вражда — вялотекущая, но самая что ни на есть война.

Когда мы поняли эти три пункта, у нас открываются много разных комбинаций. Вот один из них: Москва просит у Тегерана беспилотники (либо иные военные технологии и тех. обеспечение), на что персы отвечают русским, мол, мы-то не против, но вы что-то очень дружелюбны по отношению к нашим заклятым врагам. Надавите на евреев, тогда и посмотрим.

Этим можно объяснить такое внезапное начало разыгрывания Россией еврейской карты. Удивляются, почему Израиль не надавит на Россию открыто в ответ.

Ну, во-первых, завод по производству иранских беспилотников и склад с ними не сами сгорели, а видимо, все-таки кто-то постарался. Во-вторых, Израиль всегда разделял публичную дипломатию и закулисную. Если бы евреи не умели говорить А, подразумевая Б, то просто не выжили бы эти тысячи лет.

Но это совсем иная тема.

Возвращаясь к нашей, сегодня Иран занимает нейтрально-пророссийскую позицию, а Израиль — нейтрально-проукраинскую. Это факт, что бы вам не говорили.

Вместе с тем Израиль делает колоссальные вклады помощи Украине, чем собственно очень и бесит Москву. Самое главное, в чем заслуга Израиля, вообще не озвучивалось в СМИ и об этом я не уполномочен писать. Отмечу только, что без этого война для Украины уже была бы окончена. Не в пользу украинцев конечно же. Впрочем, компетентные люди очень хорошо знают об этом вкладе.

Ах, да, тут и курды замешаны, и это покруче каких-нибудь спайков будет. Это вам в качестве подсказки, которую можно огласить. Москва и так это все знает, просто, повторюсь, это не моя компетенция и не мой уровень — проговаривать это вот прямо черным по белому.

Так или иначе Израиль сейчас готовится к возможному нанесению превентивного удара по Ирану и ее экспедиционному корпусу в Ливане–Хезболле, чтобы лишить первых возможности обрести ядерное оружие и лишить вторых их ракетного арсенала.

И в этой войне Израиль будет полностью один (США максимум выступят нейтральными и не будут мешать). Именно этим и объясняется вся эта игра в кошки-мышки между Иерусалимом и Москвой и весь этот дипломатический дым.

А то, чем Израиль помог уже Украине и чем помогает прямо сейчас, у меня будет отдельный текст, когда этому придет время и необходимость.

3 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 53 оценки, среднее: 5,00 из 5 (3 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

1 комментарий читателей статьи "BloggoDay 27 Jule: Russian Invasion of Ukraine"


  1. SergStar
    28.07.2022
    в 13:15

    «Ну, а где была Украина все 8 лет и почему опять оказалась абсолютно не готовой к вторжению, с пустой армией, снаряды для которой собирали гуртом по всему миру — это отдельный вопрос. И он будет задан, я уверен. Но позже. После Победы.»

    Вопрос уже задан. Как и многие другие актуальные сегодня.
    Где ответы?

    0

Добавить комментарий