BloggoDay 3 August: Russian Invasion of Ukraine

Дайджест 3 серпня 2022 р.

(Оновлено 19:00)

Проф. Преображенский

Вы просили одной новостью описать суть происходящего сейчас в стране?

Извольте:

В зале церковных соборов храма Христа Спасителя 16 сентября пройдёт концерт «Хит-парад СССР».

Серые будни

Россия сегодня — это православный цирк с элементами террора и  ГУЛАГа.

восхищённый болгарин™

Захарова пригрозила разрывом дипотношений с США в случае признания рф спонсором терроризма.

Никаких дипотношений со страной-террористом и так быть не может

очнись ты обосралась курица

Вашингтонский Обком

В ответ на визит Нэнси Пелоси на Тайвань самолёт Валентины Матвиенко завтра приземлится в Донецком аэропорту

Пездуза ⚡️

В Китае началось массовое производство беспелосников

Пездуза ⚡️

ВЦИОМ: треть россиян считают, что Солнце вращается вокруг Путина

Пездуза ⚡️

«Можем повторить». После ухода Lipton в России запустили сервис по продаже б/у чайных пакетиков

Удалой Господь

Русская вечность пахнет пиздецом.

Удалой Господь

Самые ништяки начнутся, когда родственники погибших поймут, что нихуя не получат. Ибо, нету тела — нету денег.

Своих не бросаем, говорили им…

Удалой Господь

Никакой Украины раньше не было, говорят. Были только лнр и днр. Все же мы помним из истории про знаменитые луганские пирамиды и легендарный донецкий блэк стоунхендж. Ебануцца!

Коля Остенбакен 2.0

Эти ебанаты никогда не поймут, что не «перестройка угробила амбициозные проекты» совка, а амбициозные проекты угробили (и слава богу) сам совок.

Вот и этот Рейх рухнет, а они ничего не поймут и будут надрачивать на было вЯличие.

Замкнутый круг. Проклятое место.

Pan Doktor

Уже Герхарда Шрёдера выпустили поднывать, что надо СП-2 запускать.

Отчаяние прямо.

Не стараются, суки, совсем. Надо было хотя бы их совместный танцевальный номер с Карин Кнайсль поставить, чтобы они во время финального па к этому призвали.

Никакой, блядь, эстетики.

Pan Doktor

Кадырову дали звание «героя лнр».

Дайте ему уже звание почётной роженицы Подмосковья, сколько можно.

ТЁТЯ РОЗА 🌹

Когда Путин узнал, что американцы обнулили Джавахири, он не успел добежать до чемодана.

(Оновлено 17:00)

Сергій Гнезділов

В Пісках ситуація важка, але контрольована.

Працюємо. Наша арта працює! Підмога прийшла.

Игаль Левин

По Пескам. Поселок за нами (на момент утра 3 августа), ровно как и оборонительные позиции. Да, наши отошли с одной из линий обороны, так как ее удерживать стало нецелесообразно. Это тактический уровень и это нормальная ситуация для боев такой интенсивности. Да, ситуация очень тяжелая, идут бои, но про захват всего поселка или 65% нет и речи. В очередной раз напомню, опирайтесь на официальные источники, а не на вражеские манипуляции. И да, еще раз напомню, что пехота Украины держит небо над всеми нами, не видитесь на ипсошные вбросы, и не разгоняйте истерику как минимум из уважения к нашим бойцам. Ну и да, не нужно обсуждать правильно или неправильно обороняют Пески, и чего там хватает или нет. Вы не там, и не знаете всей картины, не владеете всей информацией. Ваши суждения будут априори неверными.

Юрій Бутусов

Основні питання

1. Коли закінчиться війна?

— Війна не закінчиться найближчим часом, ні до кінця осені, ні до кінця зими, усі прогнозисти які розповідають про терміни просто намагаються заволодіти увагою публіки. Війна тривала 8 років, і може тривати ще довгі роки.

2. Від чого залежить закінчення війни?

— Закінчення війни залежить виключно від здатності української армії завдавати  російській армії таких втрат, які вона не здатна відновити.

3. Чи зупиниться Росія якщо захопить Донбас?

— Ні. Росія зосередила війська на Донбасі для створення максимальної переваги, оскільки у російської армії не вистачає сил. Російська армія зупиниться тільки там, де вона буде розбита — як була розбита під Київом, Харковом та Миколаївом.

4. Чи закінчуються у Росії ракети, снаряди та бомби?

— Росія витрачає багато, але вони готувались. Тому Росія зберігає, та значний час буде зберігати перевагу у бойовій техніці та боєприпасах, її запаси боєприпасів та техніки поповнювались останні роки, працює воєнна промисловість.

5. Чому НАТО дає нам так мало зброї?

— Насправді, країни НАТО дають нам дуже багато зброї, але Україна не  створила власних запасів зброї і розгорнула велику армію, тому усе, що дає НАТО з коліс йде на фронт і цього постійно не вистачає. Якщо подивитись на повідомлення у ЗМІ, НАТО надало  за 5 місяців понад 450 танків, 18 РСЗВ калібру 227 мм та тисячі керованих та некерованих ракет, понад 250 гармат 155 мм, включно з новітніми САУ, понад 500 тисяч снарядів 155 мм, включно з високоточними самонавідними снарядами, десятки гармат радянських калібрів 152 та 122 мм, сотні тисяч снарядів 152 мм, 122 мм, тисячі реактивних снарядів 122, 220, 300 мм,  десятки мінометів 120, 82 мм, десятки тисяч мін до них, майже 100 тисяч ручних гранатометів, понад 2000 ракет переносних зенітно-ракетних комплексів, понад 8000 ракет протитанкових ракетних комплексів, зенітно-ракетні комплекси, протикорабельний ракетний комплекс «Гарпун», десятки радарів, сотні зенітних ракет до ЗРК, сотні авіаційних ракет, 10 гелікоптерів, і велику кількість інших видів озброєння. Нам передали основних озброєнь та боєприпасів набагато більше, ніж у нас було запасів до війни.

6. Чому НАТО не передає нам більшість своєї зброї?

— Країни НАТО  не можуть надати нам усі свої запаси зброї, через те, що у них: а)  є свої плани оборони; б) вони не мали самі великих запасів для великої наземної війни, натівська доктрина покладається на систему панування у повітрі та на морі; в) Росія, Китай, Іран створюють нові військові загрози у світі, і країни НАТО мають забезпечувати резерви, які теж збільшуються.

7. Коли запрацює ленд-ліз та НАТО дасть стільки зброї скільки потрібно?

— Країни НАТО зараз різко збільшують потужності виробництва зброї, але це не можна зробити дуже швидко. Щоб розгорнути масштабне виробництво озброєння НАТО потрібно мінімум рік, по деяких видах — два роки.

8. Чи може виграти Україна війну у Росії?

— Так, стратегічно ми виграємо у війні з Росією, політично та інформаційно на нашій стороні країни, які виробляють понад 50% ВВП світу. Але Росія (2% ВВП світу) зберігає військову перевагу, і війна дається нам дуже високою ціною — десятками тисяч життів. Ми зупинили великий російський наступ, але ми поки що не можемо розгромити російські ударні угруповання та знищити російську артилерію. Росія володіє тактичною ініціативою на більшості ділянок фронту.

9. Яка головна перевага України у війні?

— Якість людей. Тому і головне наше завдання війни — зберігати та якісно застосовувати людей. Щоб не виснажувати людей до останнього. Щоб покращувати постійно знання та оснащення. Щоб на той момент, коли зброя НАТО піде на фронт більш масово, у нас були досвідчені та злагоджені війська.

10. Що треба робити державі?

— Потрібно готувати армію, економіку та країну до багаторічної наземної війни. Для цього потрібна мобілізація усієї країни, чітка оборонна доктрина, документи планування, зміни у якості комплектування, підготовки резервів, застосування військ, зміни у якості забезпечення та організації логістики. Кількість вирішує не все — перевагу створює якість, і саме якісні та системні зміни мають ключове значення.

11. Чи можемо ми звільнити окуповані території?

— Інших варіантів закінченні війни нема — поки ми не звільнимо окуповану Україну, війна буде продовжуватись. Росія не хоче миру, вона вимагає капітуляції та фактичного знищення України. Тому наш порятунок — це тільки перемога.

Агія Загребельська

1. Середа Пелосі в Тайвані

Під час двох ранкових зустрічей, які частково транслювалися онлайн, пані Пелосі зустрілася з тайванськими законодавцями, а потім із президентом Тайваню Цай Ін Вень, якого вона запевнила в підтримці Сполучених Штатів, незважаючи на погрози з боку Китаю.

«Сьогодні світ стоїть перед вибором між демократією та автократією», – сказала пані Пелосі. «Рішучість Америки зберегти демократію тут, на Тайвані та в усьому світі, залишається непохитною».

Зустрічі, хоч і незначні за змістом, були широко сприйняті на Тайвані як символічна перемога.

Пані Пелосі, яка вирушила до Південної Кореї пізно ввечері в середу, також зустрілася з лідерами прав людини на Тайвані та відвідала музей прав людини.

91-річний Чіу Та, професор історії мистецтва на пенсії, який чекав біля музею на прибуття пані Пелосі, зазначив, що це місце було центром ув’язнення для політичних дисидентів протягом довгих років воєнного стану на Тайвані.

«Цей музей прав людини є репрезентацією та записом минулої диктатури, яка пригнічувала права людини», — сказав він, додавши, що багато політичних в’язнів стали урядовцями після того, як Тайвань став демократією.

«Ті, кого переслідує Комуністична партія, є друзями Тайваню», — сказав він.

Вона також надала економічні запевнення, назвавши торговельну угоду між Тайванем і США, як ми сподіваємось, неминучою, і провела сердечну зустріч з головою тайванського гіганта чіпів TSMC

2. Воєнні погрози КНР

У середу Хуа Чуньїн, речниця міністерства закордонних справ Китаю, заявила на регулярній прес-конференції в Пекіні, що після візиту пані Пелосі для Сполучених Штатів і Тайваню послідують додаткові покарання:

«Що стосується конкретних контрзаходів, я можу вам сказати, що вони включатимуть усе, що має бути включено. Заходи, про які йдеться, будуть жорсткими, енергійними та ефективними, і сторона США та сили незалежності Тайваню продовжуватимуть їх відчувати».

Збройні сили Китаю запланували серію навчань із бойовою стрільбою, які розпочнуться в четвер, що стане прямим викликом тому, що Тайвань визначає як свою берегову лінію. Координати навчань вказують на те, що вони можуть проводитися на відстані 10 миль від узбережжя Тайваню, в межах району, який, за словами Тайваню, є частиною його територіальних вод, і ближче, ніж попередні випробування під час протистояння 26 років тому.

У тайванських соціальних мережах радісне співчувало поряд із занепокоєнням через те, що може стати найризикованішим військовим протистоянням з Китаєм за покоління. Деякі опублікували фотографії військових навчань Китаю та висловили занепокоєння. Ерік Лю, менеджер з продажу харчової компанії в центральному Тайвані, сказав, що відчував водночас піднесення та занепокоєння.

«Це безпрецедентне явище для Тайваню та мого покоління тайванців», — сказав 26-річний пан Лю в інтерв’ю під час візиту пані Пелосі. «Я був дуже схвильований, а також відчував небезпеку».

«Я вважаю, що війна в Тайванській протоці неминуча, але я не хочу, щоб це сталося найближчим часом», — додав він.

Хоча багато уваги приділялося візиту спікера Ненсі Пелосі до Тайваню, реальний потенціал для військового зіткнення з’являється тепер, коли вона залишила країну.

3. Як реагуватиме США та Тайвань: підкоряться чи перевірять рішучість

У своєму попередженні військові Китаю закликали всі човни та літаки уникати визначених районів протягом трьох днів. Для Тайваню та військових Сполучених Штатів ключовим питанням буде, чи підкоряться вони наказам, чи перевірять рішучість Китаю провести випробування, відправивши кораблі та літаки в ці зони.

Протистояння нагадує інцидент у 1995 і 1996 роках під назвою Третя криза в Тайванській протоці. Тоді Китай випустив бойові боєприпаси та ракети у води навколо Тайваню, щоб продемонструвати свій гнів через поїздку тодішнього президента Тайваню Лі Тенг Хуея до Сполучених Штатів. Потім Сполучені Штати направили в цей район дві групи авіаносців і один пройшов через Тайванську протоку.

Нові навчання з бойовими стрільбами будуть проходити в районах, розташованих ближче до острова, ніж ті, що проводилися в 1995 і 1996 роках, створюючи головоломку для Тайваню і Сполучених Штатів. Якщо Китай вживе заходів, вони повинні вирішити, чи демонструвати силу, подібну до попередньої кризи.

Відтоді багато чого змінилося. Збройні сили Китаю стали потужнішими та сміливішими за Сі Цзіньпіна. Цього літа китайські офіційні особи також рішуче заявили, що жодна частина Тайванської протоки не може вважатися міжнародними водами, тобто вони можуть перехопити та заблокувати військові кораблі США, які проходять через цей район, один із найбільш завантажених судноплавних маршрутів у світі.

«Ми рішуче захищаємо національний суверенітет і будемо протидіяти будь-якій агресії проти національного суверенітету», – сказав у відповідь на навчання генерал-майор Сунь Лі-фан, речник міністерства оборони Тайваню.

«Ми посилимо нашу пильність раціональним ставленням, яке не призведе до ескалації конфліктів», — додав він.

4. Реакція світу на поїздку

В Австралії міністр закордонних справ Пенні Вонг закликала «всі сторони» до деескалації напруженості.

У її заяві малося на увазі, що справжнє шоу — демонстрація військової могутності Китаю — може розпочатися після від’їзду спікера.

«Ми повинні продовжувати разом з іншими країнами регіону закликати до підтримки миру та стабільності в регіоні і, зокрема, через Тайванську протоку», — сказала пані Вонг.

Головний секретар кабінету міністрів Японії Хірокадзу Мацуно заявив у середу, що країна стурбована військовими навчаннями Китаю, які вторгаються до її виняткової економічної зони, і закликав до «мирного вирішення проблеми міждержавних відносин».

Інші не дуже дружні країни виступили з більш різкою критикою візиту – і посилили свою підтримку Китаю.

Північна Корея засудила поїздку, назвавши її «необачним втручанням», яке «викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти», згідно з південнокорейським інформаційним агентством Yonhap. «Ми рішуче засуджуємо втручання будь-яких зовнішніх сил у питання Тайваню і повністю підтримуємо справедливу позицію китайського уряду щодо рішучого захисту суверенітету країни та територіальної цілісності».

Лавров засудив цей візит як вияв підходу Вашингтона до України:

«Це бажання довести всім і всю свою безкарність та продемонструвати свою вседозволеність. Я роблю все, що хочу — щось таке, оскільки не бачу інших причин створювати такий подразник практично задарма, чудово розуміючи, що це означає для Китаю».

5. Економічний тиск

Через кілька годин після того, як Пелосі прибула на Тайвань, Пекін додав економічні заходи, призупинивши експорт природного піску на острів і зупинивши імпорт з Тайваню деяких видів фруктів і риби.

Тайваню іноді вдавалося притупити вплив економічних заборон Китаю. Після того, як минулого року набув чинності закон про імпортовані тайванські ананаси, ресторани поспішали запроваджувати меню, що містять кулінарні витвори з ананасами, а тайванські політики публікували в соціальних мережах фотографії, на яких вони їдять «ананаси свободи».

Але деякі заборони спричинили тривалий економічний біль. Зокрема, той, що стосується тайванського окуня, завдав величезного удару по прибутковій галузі, яка відправляла 91% свого експорту до Китаю.

Точний вплив заборони Китаю на імпорт природного піску з Тайваню не був зрозумілий у середу. Місцеві ЗМІ повідомили, що Тайвань імпортує з Китаю як природний, так і промисловий пісок. Два заборонених види риби — ставрида і білий смугастий волосахіст — не входять до 10 найбільш експортованих видів риби.

Чіао Чун, економіст і колишній учасник торгових переговорів уряду Тайваню, сказав, що заборона фруктів і риби, ймовірно, не матиме серйозного впливу на економіку.

Експорт цитрусових з Тайваню до Китаю становить 12 мільйонів доларів на рік і становить 1,1 відсотка експортованої сільськогосподарської продукції, згідно з даними Ради з питань сільського господарства Тайваню.

«Політичний меседж більший, ніж економічний удар», — сказав пан Чіао. «Китай повинен вжити заходів, і якщо він не накладе санкції на один або два тайванські продукти, він відчуває, що Китай не повністю реагує» на візит пані Пелосі.

6. Чіпи

Крихітні складні чіпи, які дають життя телефонам, комп’ютерам, автомобілям, супутникам і майже всьому іншому, що має джерело живлення, знаходяться в центрі економічного змагання між США та Китаєм, суперництва, яке формує майбутнє технологій у всьому світі.

Ця проблема виникла на тлі візиту Пелосі до острівної демократії в середу, коли вона розмовляла з головою одного з найбільших гравців у виробництві чіпів, Taiwan Semiconductor Manufacturing Company.

Сьогодні найсучасніші чіпи виробляються здебільшого на Тайвані, де дві держави ведуть геополітичну війну за майбутнє острова. У Вашингтоні, Пекіні та Тайбеї дипломатичні та військові розрахунки взаємопов’язані із заклопотаністю щодо ланцюжків поставок, без яких сучасний світ може зупинитися.

США хочуть зберегти своє лідерство у виробництві напівпровідників — технології, яку американці вперше розробили в минулому столітті і перетворили на галузь, що дала назву Кремнієвій долині. Китай відчайдушно хоче надолужити втрачене, щоб допомогти своїй економіці уникнути низькотехнологічного виробництва і зміцнити свій військовий потенціал.

Технологічні компанії по обидва боки Тихого океану значною мірою покладаються на Taiwan Semiconductor Manufacturing Company, найбільший на острові ливарний кремнієвий завод, який виробляє високопродуктивні чіпи, що забезпечують графіку у відеоіграх і розумні смартфони. Вони також керують ракетами та аналізують океани військових даних. Це перетворило T.S.M.C. на життєво важливий стратегічний актив як для Вашингтона, так і для Пекіна.

Багато тайванських підприємств, включаючи T.S.M.C., залежать від Китаю в плані засобів для існування, навіть якщо вони підтримують президента острова в протистоянні з агресивною поведінкою Пекіна. Поки що T.S.M.C. працює над новим заводом в Аризоні, компанія також розширює свої потужності в Нанкін, Китай.

Як спробу протистояти Китаю Конгрес нещодавно ухвалив законопроект на суму 280 мільярдів доларів, спрямований на зміцнення американського виробництва та технологічної переваги, особливо напівпровідникової промисловості. Пані Пелосі після зустрічі з президентом Тайваню в середу також заявила, що сподівається на укладання торгового пакту з Тайванем.

 The New York Times

Агія Загребельська

Брифінг Білого дому, Джон Кірбі

1. Як послідовно заявляв президент Байден, ми не дозволимо Афганістану стати притулком для терористів, які можуть зашкодити американцям, батьківщині. Ми виконали це зобов’язання.

Ця акція демонструє, що без американських сил на землі в Афганістані і в зоні ризику, ми, як і раніше, здатні ідентифікувати і визначити місцезнаходження навіть найбільш розшукуваного терориста у світі, а потім вжити заходів, щоб прибрати його з поля бою.

Ця місія і є визначення того, про що ми говорили рік тому, коли йшлося про загоризонтні можливості боротьби з тероризмом. Те, що ми зробили минулими вихідними, є прекрасним, чистим прикладом того, як виглядає цей потенціал.

2. Останні кілька годин КНР зробила низку заяв, які, на жаль, повністю збігаються з тим, що ми очікували і про що говорили вчора.

Пекін не має причин перетворювати цей візит, який відповідає давній політиці США, на якусь кризу або використовувати її як привід для посилення агресивності та військової активності в Тайванській протоці або навколо неї, зараз або після її поїздки.

Китай налаштувався на подальші кроки, і ми очікуємо, що вони продовжать реагувати у довгостроковій перспективі.

Я не можу назвати певну дату, але ми очікуємо, що вони будуть реагувати і після її поїздки, включаючи оголошення про додаткові великомасштабні навчання з бойовою стрільбою — вони вже почали проводити деякі з них сьогодні; польоти через серединну лінію – ми бачили повідомлення преси про те, що вони зробили це сьогодні; та використання економічного примусу. Це точно відповідає тій схемі дій, яку ми передбачали і про яку говорили з вами вчора.

США не прагнутимуть кризи і не хочуть її. Ми готові керувати тим, що вирішить робити Пекін.

У той же час ми не займатимемося «шабельною зброєю». Ми будемо продовжувати діяти в морях та в небі західної частини Тихого океану, як ми це робили протягом десятиліть. Ми продовжуватимемо підтримувати Тайвань, захищати вільний і відкритий Індо-Тихоокеанський регіон і прагнути підтримувати зв’язок з Пекіном.

Ми продовжуватимемо робити те, що ми робимо — підтримувати мир і стабільність у відносинах між двома країнами.

3. Президент вітає сьогоднішнє оголошення про продовження перемир’я в єменському конфлікті. Перемир’я в Ємені, звичайно, було ключовим пунктом порядку денного під час візиту президента до Саудівської Аравії, де він зустрічався з королем та наслідним принцом, а також з лідерами всього регіону.

Ми вдячні за керівництво Саудівської Аравії протягом усього процесу перемир’я, а також султану та лідерам Оману, які також відігравали важливу роль протягом усього процесу.

Це перемир’я, яке триває вже п’ять місяців, принесло період безпрецедентного спокою в Ємені, врятувало тисячі життів і принесло відчутне полегшення незліченним єменцям. П’ять місяців, що, можливо, звучить не дуже багато, але коли йдеться про сім років війни і тисячі і тисячі життів єменців, це має велике значення. І зараз ми маємо можливість продовжити цей термін ще на два місяці.

Тому ми закликаємо єменські сторони скористатися цією можливістю та конструктивно працювати під егідою ООН для досягнення всеосяжної, всебічної угоди, яка прокладе шлях до міцного врегулювання конфлікту під керівництвом єменців.

Просування мирного процесу вимагатиме мужності та самовідданості від усіх сторін. США збережуть відданість та участь у зусиллях щодо просування миру та принесення полегшення єменському народу.

4. Наскільки адміністрація зараз стурбована тим, що Афганістан став притулком для терористів?

Якби ви запитали деяких членів Аль-Каїди, наскільки безпечно вони почуваються в Афганістані зараз, я думаю, що ми довели ці вихідні, що це не притулок і не буде їм надалі.

5. Якими будуть наслідки для Талібану, який укривав аль-Завахірі?

Я не збираюся телеграфувати кроки та рішення, які ми можемо ухвалити

Я просто відзначив би два моменти. По-перше, сам удар показує, наскільки серйозно ми ставимося до підзвітності, до захисту наших інтересів. І ми збираємося підтримувати цей загоризонтний потенціал. Більше того, ми продовжуватимемо намагатися покращити цей потенціал у майбутньому.

І номер два, ми дуже прямо заявили лідерам «Талібану» про наш погляд на їх готовність, на певному рівні, звичайно, приховувати Завахірі та його родину.

6. Чи будуть вони притягнуті до відповідальності?

Ми ясно дали зрозуміти, що не «ми рахуємо», не «ми думаємо», не «ми припускаємо», а ми знаємо, що це порушення Дохійської угоди.

7. Ясно, що це показує відповідальність Завахірі і Аль-Каїди, де б вони не знаходилися, оскільки ви взяли його в Афганістані. Але це не вказує на відповідальність за те, що держсекретар назвав грубим порушенням Дохійської угоди. Тож чи можете ви гарантувати, що будуть вжиті якісь дії, які продемонструють, що вони будуть притягнуті до відповідальності якимось чином? І як це зробити, щоб це не виглядало так: «Так, ми просто прибираємо одного за одним, а ви можете продовжувати впускати нових»?

Я не збираюся телеграфувати удари, які ще не були завдані, або рішення, які ще не було прийнято. Ми збираємося залишатися пильними по відношенню до загрози.

Ми ясно дали зрозуміти талібам, що ми знаємо, що вони зробили, і кого вони прикривали. І ми знаємо про деякі кроки, які вони намагалися зробити після удару, щоб приховати докази цього.

Але я не збираюся випереджати політичні рішення, які ще не ухвалені.

Ми не те, щоб віримо талібам на слово, але дозвольте мені на секунду: вони стверджують, що хочуть стосунків зі США та Заходом, що хочуть відкритися та стати частиною міжнародної спільноти.

8. В цьому потрібне фінансування, їм потрібні посольства.

Вони стверджують, що їм потрібне фінансування. Так.

Отже, якщо це правда, якщо це те, чого вони дійсно хочуть, то варто було б звернути пильну увагу на те, що ми щойно зробили у вихідні, і виконати свої домовленості щодо Дохійської угоди.

9. Скільки ще осіб чи лідерів Аль-Каїди, за вашими оцінками, нині мешкають в Афганістані?

Я не збираюся вдаватися в питання розвідки. Ми говорили ще до того, як залишили Афганістан у серпні минулого року, що знаємо, що «Аль-Каїда» присутня в Афганістані в відносно невеликій кількості, що в Афганістані все ще є деякі бойовики «Аль-Каїди».

Їхня кількість не дуже велика. І це ядро «Аль-Каїди». Є також відгалуження, такі як ІДІЛ-К, які дуже активні в Афганістані і прямо зараз.

Я хочу повернути вас трохи назад, приблизно на рік тому, коли ми говорили про цю загрозу, а потім про наш вихід з Афганістану .

Ми знаємо, що Аль-Каїда метастазувала, як у плані характеру — зараз у них є різні відгалуження — Аль-Шабааб, ІДІЛ, а у ІДІЛ є свої групи, що відкололися, — але вони також метастазували географічно. Вони не дуже зосереджені на присутності в Афганістані. Вони в Північній Африці, в Сахелі, на Близькому Сході, і в Ємені.

Є інші загрози боротьби з тероризмом в інших частинах світу. Ми збираємося зосередитись на них усіх. Зараз ми зосереджені на Афганістані, але ми не збираємося відволікатися і від решти світу.

10. Ви кажете, що завжди знали, що в Афганістані є невелика кількість членів «Аль-Каїди». Байден сказав: «Які інтереси ми маємо в Афганістані на даний момент, коли Аль-Каїди більше немає?».

Значною мірою Аль-Каїда не грали великої ролі ні в операціях, ні в забезпеченні ресурсами, ні в плануванні в Афганістані.

Але, «Аль-Каїда» була присутня в Афганістані — але невелика і не неймовірно потужна чи впливова. І ми все ще вважаємо, що це так.

11. Талібан приховував терориста, який найбільше розшукується у світі. Ви віддали цілу країну купці людей, які перебувають у списку ФБР, що найбільш розшукуються. Що, на вашу думку, мало статися?

Я не згоден з тим, що ми віддали цілу країну терористичним групам.

12. Талібан приховував терориста номер один у світі. Як це не надання країни групі, яка співчуває терористам, якщо не надання їм дозволу на те, щоби терористи просто сиділи на балконі?

Питання, як ви його задаєте, звучить так, ніби рік тому Афганістан належав нам. То була не наша країна. Це була незалежна, суверенна держава.

І президент ухвалив сміливе рішення закінчити війну, яка тривала 20 років, тому що він вважав тоді і продовжує вважати зараз, що інтереси нашої національної безпеки найкраще задовольняти, відповідаючи на погрози сьогоднішнього дня, а не на погрози 2001 року.

І я не хочу знову обговорювати тут усю війну, але очевидно, що ніхто не очікував, що уряд Гані впаде так швидко, як це сталося. Але ми сказали тоді, що, покидаючи Афганістан, ми будемо пильні, ми будемо готові, і не дозволимо Афганістану стати притулком для терористів, які загрожують нашій батьківщині. І минулими вихідними ми точно довели це.

13. Але тепер, коли ви знаєте, що Талібан не виконує частину угоди, яку вони уклали зі США, не дозволяючи Афганістану стати місцем, де терористи почуваються в безпеці, що ви збираєтеся зробити у зв’язку з цим?

Я не збираюся телеграфувати рішення, які ще не ухвалені, чи політичні ініціативи в той чи інший бік.

14. Ми просто чекаємо якогось вражаючого теракту в США, щоб потім сказати: «О, ну ось, терористи в безпечному притулку в Афганістані. Тепер ми можемо вирушити за ними».

Ми б не зазнали удару в суботу, якби ми просто чекали.

Справа не в очікуванні. Йдеться про спостереження. І ми спостерігали дуже уважно, і ми діяли відповідно до того, що дізналися. І не тільки американський народ у більшій безпеці в результаті рішення Байдена, а й решта світу.

Чи означає це, що загроза з боку Аль-Каїди минула? Звичайно ж, ні. Тепер їм доведеться приймати деякі рішення тут, і ми також спостерігатимемо за цим. І якщо ми знову побачимо загрозу американській батьківщині від них чи будь-якої іншої терористичної групи, президент залишить за собою право знову вжити цих заходів.

15. Тепер, коли спікер Палати представників справді знаходиться на Тайвані, чи не могли б ви розповісти нам про думки Байдена з цього питання? Чи він це підтримує? І по-друге, які лінії зв’язку, якщо такі є, підтримуються сьогодні між двома урядами?

 Звісно, вона має намір зустрітися з лідерами уряду.

Ми підтримуємо зв’язок із нашими тайванськими колегами, звичайно, і зі співробітниками Пелосі в міру того, як вона здійснює цю поїздку.

16. Я мав на увазі Пекін.

Я не маю жодних конкретних розмов з лідерами КНР, щоб говорити про це сьогодні. Але, там є посол. Ми маємо посольство. Ми підтримуємо регулярний зв’язок із лідерами у Пекіні. Я направив би вас до Державного департаменту, щоб дізнатися, що вони могли або не могли повідомити.

17. А щодо президента Байдена, чи підтримує він…

Президент, як колишній сенатор, повністю поважає право та прерогативу, відповідальність членів Конгресу, включаючи спікера Палати представників, подорожувати за кордон.

18. Але це інше питання, або інша відповідь, ніж те, чи підтримує він її подорож.

Він поважає рішення спікера про поїздку на Тайвань.

19. Президент обіцяв прийняти 100 тисяч біженців із України. І я знаю, що вся ідея полягає в тому, щоб вони тимчасово залишалися тут протягом двох років. Чи очікується, що вони повинні перебувати тут протягом двох років? Чи ви, чи президент розглянете можливість продовження цього терміну з огляду на те, що війна триває, і ви не знаєте, коли люди зможуть або не зможуть повернутися додому?

Я не знаю про будь-які зміни у принциповому рішенні президента надати місце для українських біженців, навіть якщо це буде тимчасово.

Ми бачили протягом майже шести місяців війни, що багато українців, які поїхали у перші тижні, повертаються з різних причин. І в перші тижні війни ми бачили, як сім’ї перетинали кордон, а потім або мама, або тато, або обоє, залишали дітей із кимось і поверталися назад.

Тому українці дуже хочуть бути на своїй батьківщині, у своїй країні. І ми шануємо це.

20. Вам доведеться просити Конгрес дати їм можливість залишитися довше?

Я не хочу випереджати політичні рішення, які ще не ухвалені. Наші зобов’язання щодо підтримки України не змінилися. Немає жодних змін у зобов’язаннях президента щодо прийому біженців.

21. Аль-Завахірі убив більше 200 людей у Танзанії та Кенії в 1998 році. І зараз, незважаючи на те, що США виплатили компенсацію американським громадянам, які стали жертвами цих вибухів, жителі Кенії та Танзанії нічого не отримали. Що ви хочете сказати їм тепер, коли ви його вбили?

Те ж саме, що я сказав містеру Дусі тут: що це не тільки хороший день для США, це хороший день для всього світу.

22. Так, але сім’ї жертв цих вибухів не отримали компенсації від США. Що Ви їм скажете?

У мене тут немає жодних компенсацій, щоб говорити про це. Смерть пана Завахірі – це благо для всіх у світі. Він був убивцею. І це добре, що він більше не ходить землею. Це також означає, що ми повинні зберігати пильність щодо цієї загрози в майбутньому.

23. Тобто ви хочете сказати, що життя кенійців та танзанійців не мають значення?

Я цього не казав. І я навіть не знаю, звідки це ви взяли.

Звісно, всі життя мають значення.

Кожне життя має значення, особливо життя, відібране з такою жорстокістю, як від рук терориста.

Якби ці життя не мали значення, ми б не зробили тих дій, які ми зробили в ці вихідні, ми б не стали пильно стежити за загрозою в майбутньому, що ми й робитимемо.

24. Щось з того, що ви побачили сьогодні у діях у відповідь Китаю, стало для вас сюрпризом? Були вчення та ракетні випробування, про які оголосив Пекін. Чи це було тим, про що вони попереджали Білий дім у приватному порядку?

Я не збираюся говорити про приватні обговорення.

Те, що ми бачили досі — а вона щойно прибула — відповідає тій програмі дій, яку ми очікували від них. І ми продовжуватимемо спостерігати за цим.

Це одна з причин, через які я прийшов сюди вчора, щоб викласти вам деякі з них. Тож те, що ми бачили досі, було досить послідовним.

25. Чи планує президент поговорити з Пелосі після того, як вона покине Тайвань чи повернеться сюди, щоб отримати інформацію чи уявлення про цю поїздку?

У мене немає жодних розмов, про які я міг би повідомити чи розповісти.

26. Коли мова заходить про Тайвань, схоже, що заходи у відповідь вже почалися. Китай заборонив експорт 100 тайванських брендів. Вас не турбує, що Тайвань зрештою заплатить надто високу ціну за цей візит США?

Для цього немає жодних підстав. У Китаю немає причин брати цілком законну і послідовну поїздку спікера Палати представників і перетворювати її на привід для нагнітання напруженості або створення якоїсь кризи або конфлікту. На це просто немає причин.

Ми не діємо в будь-якій суперечності з тим, як ми діяли протягом десятиліть з того часу, як наприкінці 70-х років було прийнято закон про відносини з Тайванем.

Я не можу говорити про дії чи рішення Китаю в тому чи іншому випадку. Ми продовжуватимемо спостерігати за цим і стежитимемо за цим.

Ми не підтримуємо незалежність Тайваню. Ми підтримуємо самооборону Тайваню. Відповідно до Закону про відносини з Тайванем, ми збираємось продовжувати це робити. І ми збираємося продовжувати працювати над активізацією наших союзів та партнерств у регіоні для вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону.

27. А як це позначиться на відносинах між США та Китаєм, які й так небезпечні?

Той факт, що президент розмовляв з президентом Сі минулого тижня протягом двох годин, свідчить про те, наскільки президент розуміє і поважає значущість цих двосторонніх відносин — одних із найбільш значущих не лише в регіоні, а й у світі.

Президент хоче, щоб ці лінії зв’язку залишалися відкритими. Це особливо важливо робити в періоди напруженості, як зараз – переконатися, що ці лінії зв’язку залишаються відкритими.

По-перше, ми не хочемо, щоб це вилилося в будь-яку кризу чи конфлікт. Знову ж таки, ми б сказали, що для цього немає причин. Друге ми хочемо мати можливість підтримувати ці лінії зв’язку.

Але багато тут залежатиме від того, як Китай поводитиметься найближчими днями і тижнями.

28. Враховуючи побоювання у зв’язку з діями Китаю у відповідь на цей візит – посилення напруженості, ризики провокацій тощо – чи вважає президент, що поїздка спікера є чистою вигодою для інтересів національної безпеки США чи ні ?

Президент зазвичай не коментує поїздки членів Конгресу. Він поважає її рішення поїхати, і вважає, що це повністю відповідає американській політиці, яка налічує десятиліття та підтримується обома партіями.

29. Але чи не вважає він, що це шкодить зовнішньополітичним інтересам США в регіоні?

Президент уже побачив, що спікер вже провела кілька важливих розмов у цій поїздці, що стосуються зовнішньої політики, з її зупинкою у Сінгапурі та Куала-Лумпурі. Вона вже оголосила, що збирається відвідати Японію та Південну Корею – двох наших союзників за договором у Тихому океані.

Тож він вітає її розмови, її внесок у американську зовнішню політику та наші зовнішньополітичні цілі за кордоном. Але поїздка ще навіть не закінчилася, тому я думаю, що ми повинні дати спікеру можливість поговорити про те, що вона зробила, чому навчилася і що винесла з цієї поїздки, коли вона повернеться.

30. Чи вирішив президент, що таліби мають заплатити ціну за приховування Аль-Каїди?

Я не збираюся випереджати президента. Таліби вже заплатили свою ціну лише в тому сенсі, що зараз дуже публічно визнали, що вони приховували Завахірі та його родину, і що США зробили саме те, що обіцяв зробити президент.

У талібів завжди був вибір, але у них безперечно є новий вибір – і це те, що вони можуть виконати свої зобов’язання щодо Дохійської угоди, або вибрати інший шлях. І якщо вони підуть іншим шляхом, це призведе до наслідків не лише з боку США, а й міжнародної спільноти.

Це група, яка каже, що вони хочуть управляти, що вони хочуть легітимності, фінансування, міжнародної підтримки. І якщо це правда, то можна сподіватися, що вони будуть поводитися відповідно до цих цілей.

Приховування пана Завахірі та його сім’ї та бажання дозволити їм жити в центрі Кабула, а потім спробувати приховати той факт, що вони були – здається несумісним із цими цілями.

31. Чи Сірадж Хаккані знав, що Завахірі знаходиться в Кабулі?

Були високопоставлені члени мережі Хаккані, які були в курсі.

32. Ви не скажете, чи був обізнаний сам Сірадж Хаккані?

Я не збираюся йти далі.

33. Ви назвали цей удар підтвердженням можливостей США щодо боротьби за горизонт, але що дає вам впевненість у тому, що ви зможете зберегти ці можливості і що це не було просто поодиноким випадком? Наскільки мені відомо, це перший та єдиний контртерористичний удар, який США завдали після виведення військ з Афганістану.

Це не те, що я сказав.

Ми також убили Хаджі Абдуллу в Сирії, використовуючи позагоризонтний потенціал.

Тому те, що надає мені впевненості, це – виходячи з того, що я сам розумію за попередніми призначеннями – які наші можливості в регіоні. І вони надійні. Ви чули, як міністр Остін казав, що немає жодного клаптика Землі, який США не могли б торкнутися, якщо нам знадобиться, і це правда.

І з минулого року ми наполегливо працюємо над тим, щоб спробувати покращити ці можливості. І я не збираюся зараз вдаватися до подробиць того, як ми це робимо. Ми наполегливо працювали над тим, щоб зробити їх надійнішими. І процес удосконалення немає терміну придатності, він не має кінцевого терміну. Ви постійно намагаєтеся покращити військовий потенціал, особливо у цій сфері.

Так що ми можемо очікувати, що Аль-Каїда, ймовірно, буде поводитися тепер трохи по-іншому, тому ми повинні пам’ятати про це. Тому ми завжди працюватимемо над тим, щоб стати краще.

34. Чи збираєтеся ви обмежити ці зусилля завданням ударів тільки за найціннішими цілями в Афганістані?

Ми збираємося зробити так, щоб Афганістан не зміг стати притулком для терористів, які хочуть напасти або наміряють напад на США та наші інтереси.

35. Що роблять США, щоб підготуватися до будь-яких подальших дій Китаю, будь-яких військових наслідків для Тайваню з боку Китаю? Чи спостерігаються якісь зміни у розстановці сил у регіоні? І що ще роблять США, щоб допомогти Тайваню підготуватися?

Я не збираюся говорити про позицію сил або військові рухи в той чи інший бік.

Ми ставимося до наших зобов’язань щодо безпеки в регіоні дуже, дуже серйозно. Ми маємо потужний військовий потенціал доступний для виконання цих зобов’язань. Ми уважно стежитимемо за тим, що тут відбувається.

Ми збираємося переконатися, що поїздка Пелосі буде безпечною та надійною для неї.

36. Ми бачимо досить провокаційні дії з боку Китаю — чи то скасування експорту продовольства чи заплановані військові навчання. Чи вважає Білий дім, що було б краще, якби новина про ймовірну поїздку Пелосі не просочилися минулого місяця? Якби це залишалося в таємниці, поки вона не опиниться на місці?

Важко говорити про витікання в цьому місті і про те, який вплив вони роблять. Ви просите мене повернутися в минуле і спростувати негатив.

Витік був, звичайно, невдалим. Звідки б він не пішов, це було сумно, тому що спікер повинна мати можливість розмовляти зі своїми колегами на своїх умовах.

Коли вона приземлилася, вона оголосила, що вона там.

37. Республіканці у Палаті представників вже просувають законопроект,, щоб створити своєрідну програму кредитування Тайваню. Чи це надмірною реакцією? Можливо, це посилює напруженість у той момент, коли її слід пом’якшити?

Я не говоритиму про Конгрес і його мотиви або про будь-кого — і вже точно не говоритиму про запропоноване законодавство.

З кінця 70-х років минулого століття Закон про відносини з Тайванем давно підтримується обома сторонами. І воно зберігається і сьогодні.

І ми дуже серйозно ставимося до наших зобов’язань за цим законом, який передбачає спосіб, метод надання допомоги Тайваню у його самообороні.

І тому я не можу міркувати про те, куди піде цей запропонований законопроект, і я не збираюся пропонувати політичну заяву адміністрації з цього приводу, оскільки він просто запропонований, але я можу бути впевненим – і це важливо для всіх, щоб зрозуміти, наскільки серйозно ми ставимося до наших зобов’язань щодо Закону про відносини з Тайванем, і ми збираємося продовжувати це робити.

Навіть за президента Байдена ми надали оборонні товари на мільярд доларів відповідно до Закону про відносини з Тайванем. Тож це серйозне зобов’язання.

38. Чи можете ви підтвердити повідомлення китайських ЗМІ про те, що посла США в Пекіні викликали уряд, і це сталося посеред ночі?

Ми знаємо, що посол Бернс провів переговори зі своїми китайськими співрозмовниками, але я б направив вас до Держдепартаменту щодо виклику посеред ночі.

39. У середині останньої колонки Томаса Фрідмана, яка нібито присвячена Тайваню, але потім згадує Україну, був цікавий самородок. Інтригуюча пара абзаців, де він нібито цитує людей з адміністрації, які кажуть йому, що є менше довіри до Володимира Зеленського, ніж повідомляється, та «Існує глибока недовіра між Білим домом та президентом Володимиром Зеленським». Томас Фрідман — це, очевидно, людина, яку багато читають, і яка, ймовірно, має контакти з людьми в Білому домі.

Президент багато разів говорив про своє захоплення лідерством та мужністю президента Зеленського в цей час війни. Він багато разів особисто розмовляв із Зеленським, і він розуміє стрес, який відчуває Зеленський та весь український народ. І саме тому він має твердий намір продовжувати підтримувати Україну в її боротьбі проти російської агресії.

Він приватно і публічно висловив повагу до Зеленського та тих викликів, з якими стикається він і його співгромадяни.

40. Щоб допомогти громадськості зрозуміти, що сталося під час операції Завахірі, не могли б ви пояснити: Ракети «Хеллфайр», очевидно, мають ці леза. Як це працює в оперативному плані, і щоб уникнути жертв серед цивільного населення, які можливості цих ракет і як все це відбувалося?

Ні.

41. Учора ввечері високопоставленому чиновнику було поставлене питання, щоб уникнути будь-яких сумнівів щодо того, чи справді метою був саме Завахірі. Є кілька джерел розвідданих, кілька методів. Чи можете ви щось сказати нам, щоб уникнути будь-яких сумнівів у тому, що насправді був убитий саме Завахірі?

Існує межа того, скільки деталей ми можемо надати з цього питання. Це комбінація візуальних доказів і доказів, зібраних іншими способами, які привели нас до впевненості в тому, що це був той самий хлопець. І це призвело до висновку після, з високим ступенем впевненості, що його більше немає.

42. Це речові докази?

Це візуальні докази та докази, зібрані іншими способами.

Але оцінка — це висока впевненість у тому, що ми отримали того, на кого націлилися. Різні речі, які люди на місцях робили після, також допомогли нам дійти такого висновку.

43. Минулого року адміністрація Байдена проводила огляд своєї політики щодо безпілотників. Який його статус, а також, що ця операція говорить нам про підхід Байдена до використання безпілотників у зовнішній політиці.

У мене немає оновленої інформації щодо огляду політики. Ми можемо взяти це на озброєння та подивитися, чи зможемо ми повернутися до вас.

У всьому, що ви бачили, як Байден робив як головнокомандувач — це повага до застосування сили та визнання як влади, яка проявляється у застосуванні сили, так і меж цієї влади у всьому світі, які президент повністю, повністю поважає. І він глибоко цінує, що якщо військовий інструмент буде використовуватися, то він буде використовуватися для досягнення дуже конкретних інтересів національної безпеки, і що інструменти, що використовуються, відповідають задачі.

І БПЛА це дуже потужний інструмент. Ви не повинні використовувати їх для всього. Але в такому разі результати говорять самі за себе.

44. Чому президент у випадку із Завахірі наказав ЦРУ завдати удару з безпілотника, а не військового удару, і, зокрема, чи був Пакистан повідомлений заздалегідь у цьому випадку.

Жодних попередніх повідомлень не було. Враховуючи збір інформації, яку ми мали протягом попередніх шести-семи місяців, місце мети, географію, і сильне бажання президента уникнути жертв серед цивільного населення, він вирішив, що найкращий спосіб здійснити цей удар — зробити це за допомогою БПЛА.

Кілька місяців тому, коли ми завдали ще одного надгоризонтного контртерористичного удару в Сирії проти Хаджі Абдулли, там була суміш; використано реальні американські сили, і БПЛА підтримки.

Отже, кожен випадок є індивідуальним. Кожна місія відрізняється від іншої.

Як головнокомандувач, президент дуже розбірливо ставиться до використання військового або будь-якого іншого різновиду того, що ми називаємо «кінетичною силою», і як це застосовується.

Я не збираюся говорити про підрозділи або про те, який персонал був залучений до цього, але це було зроблено лише за допомогою БПЛА. Це був результат дуже обережного, продуманого, виваженого, майже копіткого процесу прийняття рішень під керівництвом президента та його команди національної безпеки, щоб переконатися, що мета була обґрунтована, а інструменти для досягнення цієї мети були найкращими.

Результати говорять самі за себе: Завахірі більше немає, і ніхто з його родини не постраждав.

45. Тобто ви хочете сказати, що це не мало жодного відношення до того, щоб мати хоч якесь правдоподібне спростування у разі невдачі місії? Це взагалі входило до розрахунків?

Ні.

46. Я знаю, що ви кажете, що все, що зробив Китай, було значною мірою очікувано, але з усіх реакцій, які ви бачили досі, чи є такі, які викликають занепокоєння у цієї адміністрації?

В цілому тривожно бачити, що вони реагують так, як вони реагують. В цьому немає необхідності. Немає жодних підстав перетворювати це на кризу. Тому дуже шкода, що вони вже вирішили діяти так, як ми передбачали.

Ми хотіли б ще раз нагадати лідерам у Пекіні, що у цій поїздці немає нічого безпрецедентного. Сьогодні я чув китайського представника, який казав, що це порушує їхній суверенітет. Немає жодного порушення суверенітету. Поїздка спікера повністю відповідає поїздкам інших членів Конгресу зокрема цього року.

Немає жодних причин посилювати це. І ми не збираємося в цьому брати участь. Ми не збираємося займатися «шабельною війною». Ми просто будемо робити те, що повинні робити, щоб переконатися, що її поїздка буде безпечною та надійною і що ми зможемо виконати наші зобов’язання щодо безпеки в регіоні загалом, а також переконатися, що ми зможемо тримати ці лінії зв’язку відкритими, тому що це важливо — особливо коли ситуація напружена.

47. Як ми повинні інтерпретувати в цьому випадку стоянку — ВМС США, що стоять військові кораблі на схід від Тайваню? Як ми повинні інтерпретувати китайські військові літаки, що пролітають над лінією, що розділяє Тайванську протоку?

Як колишній морський офіцер, я можу запевнити вас, що ми не паркуємо військові кораблі де завгодно. Але ми розміщуємо їх у міру потреби.

І я не збираюся зараз говорити про пересування окремих підрозділів. Сьомий флот присутній у західній частині Тихого океану, базуючись у Японії. У нас багато військово-морських сил у цьому регіоні. І вони постійно переміщаються, проводять операції та навчання, включаючи те, що ми називаємо «навчаннями або операціями щодо забезпечення свободи навігації».

48. Чи займається нині іранський Корпус вартових революції проведенням чи підтримкою терористичної діяльності?

Я знаю, до чого ви хилите. Іранська держава підтримує тероризм, терористичні мережі у всьому регіоні. І коли президента запитали, чи він готовий скасувати позначення КВІР як FTO в результаті переговорів з Іраном щодо ядерної угоди, президент відповів негативно.

49. Але ви можете сказати, що КВІР підтримує терористичні операції?

Думаю, я відповів на це запитання.

50. Держдепартамент схвалив потенційний продаж ракет «Петріот» Саудівської Аравії. Поїздка президента минулого місяця між королем та принцом відбулася. Завтра ОПЕК вирішує, чи збільшувати видобуток чи ні. Наскільки ви впевнені, що саудівці підштовхнуть ОПЕК до збільшення видобутку?

Я не випереджатиму ні саудівців, ні ОПЕК. Ми провели з ними добрі дискусії під час поїздки президента, включаючи продуктивні обговорення з питань енергетичної безпеки.

Але це рішення, яке має прийняти ОПЕК, і я не хотів би випереджати це.

51. Ми даємо їм зброю зараз. У нас була зустріч між королем та президентом. Чи очікуєте ви, що вони допоможуть нам?

Питання ніби передбачає, що тут є якась послуга за послугу, але це не так.

Ми поставляємо оборонні вироби, такі як Patriots, і продаємо їх Саудівській Аравії, тому що вони мають законну потребу в протиповітряній обороні. Насправді, однією з тем, яку вони обговорювали у цій поїздці, був потенціал чи можливість створення свого роду інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони у всьому регіоні, і батареї Patriot сприятимуть цьому.

І, так, він зустрівся з королем і наслідним принцем та його командою, а також з усіма лідерами країн GCC+3, коли він був там, бо є ціла низка питань, про які треба поговорити. Енергетична безпека була на порядку денному, але це був не єдиний порядок денний.

Я не збираюся розмірковувати про те, що може чи не може зробити ОПЕК.

Президент працює всередині країни, щоб поліпшити та збільшити пропозицію енергоносіїв, випускаючи по мільйону барелів на день протягом жовтня. Це справді допомогло стабілізувати нафтовий ринок.

І ОПЕК тільки цього літа збільшив на 50% видобуток нафти у липні та серпні, і це допомогло стабілізувати ринок. І ви бачите, що ціна зараз знижується. Залежно від того, на який варіант ви хочете подивитися, це або 93 долари за барель, або 99 доларів. Це добре для ринку, тому що більша пропозиція означає більшу стабільність, і це допомагає знизити ціни, що, сподіваюся, призведе до їхнього зниження.

Тому президент наполегливо працює тут, у себе вдома, збільшуючи кількість дозволів, що видаються. І він, звичайно, наполегливо працює на світовій арені, зі світовими лідерами, щоб спробувати допомогти стабілізувати цей ринок.

52. Чи попередив президент Обаму, Буша чи Трампа після завдання удару, перш ніж інформувати громадськість? Обама зробив це, коли США вбили Усаму бін Ладена. Чи є якийсь зв’язок між нинішнім президентом та його попередниками за останній час?

Я не знаю, чи проводилася роз’яснювальна робота з колишніми головнокомандувачами після цього. Не було жодних повідомлень нікому до операції.

53. Чи вважаєте Ви, що Афганістан стає притулком для терористів?

Ні.

54. Чому ні?

Тому що ми ясно дали зрозуміти, що не допустимо цього. Це не означає, що в Афганістані не буде терористів. І ми ніколи не говорили, коли йшли, що в Афганістані ніколи не буде терористів.

Ми сказали, що таліби погодилися не дозволити Афганістану стати притулком для терористів, особливо терористів, які нападуть на США. Це було частиною угоди. І президент сказав, що не допустить цього.

Незалежно від того, чи виконають таліби свої зобов’язання – і він сказав це ще тоді – ми не збираємося просто вірити їм у слово. Ми стежитимемо, ми будемо пильні, і ми не дозволимо Афганістану стати притулком для терористів, які можуть напасти на батьківщину.

Не слід розуміти, що кожен терорист, незалежно від того, чи має він посвідчення особи чи ні, стане жертвою авіаудару з боку Сполучених Штатів чи когось ще. Але якщо у нас будуть достовірні докази того, що терорист діє в Афганістані чи деінде, а загроза вийшла далеко за межі Афганістану — президент вживе заходів для захисту цієї країни та американського народу.

55. І якою мірою дії Китаю минулого тижня впливають на мир та стабільність по сусідству?

Ці дії, які вони здійснили в останні години і дні, безумовно не сприяють зміцненню стабільності та безпеки. Ми інвестуємо у цей мир, безпеку та стабільність. І ми не збираємося займатись саберизмом. Ми не збираємося робити нічого для посилення напруженості. Ми хотіли б, щоб напруженість знизилася. Ми б хотіли, щоб лінії зв’язку з Пекіном залишалися відкритими.

Немає жодних причин – просто жодних підстав – для посилення напруженості більше, ніж вона вже є.

(Оновлено 14:00)

«The Insider«

Работа HIMARS деморализует российских военных, поэтому Минобороны РФ лжет об уничтожении установок — ISW

Министерство обороны России, вероятно, лжет об уничтожении реактивных систем залпового огня HIMARS, так как их удары деморализуют российских солдат. Об этом пишет Институт изучения войны (ISW).

В сводке ISW говорится, что из-за эффективного использования Украиной американских РСЗО российские военные и журналисты делают ложные заявления по поводу их уничтожения. Так, 2 августа РИА «Новости» процитировали заявление министра обороны России Сергея Шойгу о том, что российские войска уничтожили шесть пусковых установок и более 200 ракет HIMARS. 1 августа Минобороны сообщило, что в результате «высокоточного удара» по Харькову, на территории завода «Украинские энергетические машины» были уничтожены две установки.

Однако по словам командующего оперативным командованием ВСУ «Юг» Андрея Ковальчука, Украина еще не потеряла ни одной HIMARS. «Это демонстрирует, насколько хорошо и быстро мы научились пользоваться HIMARS», — подчеркнул он.

По словам неназванного финского чиновника, сообщения России о том, что она уничтожает HIMARS, вероятно, являются «выдачей желаемого за действительное». Пентагон также опроверг слова Шойгу.

28 июля ВСУ ударили HIMARS по стратегически важному для России Антоновскому мосту. После этого группировка российских военных в Херсоне оказалась отрезана от основных частей и поставок снабжения. «По Антоновскому автомобильному мосту нанесены такие повреждения, которые практически исключают его эксплуатацию на сегодняшний момент в качестве грузового моста. Его можно перейти пешком, но не на автомобиле», заявил в разговоре с The Insider военный эксперт Сергей Грабский.

«Главред»

Виктор Андрусив  Удары по мостам изменили планы недоГитлера

Базовым планом еще две недели назад был полный захват Донецкой области до зимы и предложение переговоров для Запада. Теперь «все переигралось».

Что произошло на Херсонском направлении.

За минувшие две недели оккупанты в авральном формате начали разворачивать одну из крупнейших ударных группировок с начала войны. Для этого даже пожертвовали Изюмским группировкой, которую все ждал захват Славянска и Краматорска, и выходом на рубежи Донецкой области.

Так что же случилось, что Путин так панически начал готовить широкое наступление там, где совсем его не планировал? Все просто — наши удары по мостам в очередной раз изменили планы недоГитлера. Базовым планом еще две недели назад был полный захват Донецкой области до зимы и предложение переговоров для Запада. Теперь «все переигралось».

После уничтожения мостов в Херсоне и Новой Каховке, 49 и 22 армии оккупантов могли попасть под полное уничтожение, поскольку даже отступать им было бы некуда. Поняв, что разгром двух армий будет серьезным поражением, которое не удастся перекрыть прогрызанием нашей обороны — Путлер в авральном режиме начал перебрасывать все, что можно, на это направление. Чтобы был понятен масштаб — сейчас там находится 90% всех десантно-штурмовых войск россии.

Сейчас они готовят два удара именно на Кривой Рог и Запорожье, а не Николаев. Это связано с тем, что только взяв Кривой Рог и Запорожье, они смогут спасти логистику и свою правобережную группировку.

На самом деле, все это похоже на истерику, которая будет иметь следствием военную катастрофу для оккупантов. Взять два таких крупных города русская армия — не в состоянии. Они и небольшие города берут по полтора-два месяца, не то, чтобы взять хоть один большой уровня Кривого Рога или Запорожья.

Ну и с нами Бог. Дожди настолько сильные, что тяжелая техника не может нормально продвигаться в южных степях Украины.

РБК-Украина

Зачем россияне наращивают войска на юге, какова ситуация в Харьковской области и на Донбассе, есть ли угроза со стороны Беларуси – в интервью РБК-Украина рассказал директор New Geopolitics Research Network Михаил Самусь.

Михаил Самусь: Группировка россиян на двух направлениях фактически уже в окружении

(Оновлено 9:00)

«Украинская правда»

Постачання сучасної зброї від західних союзників – один із ключових факторів, завдяки якому Збройним силам України вдалося зупинити наступ росіян, суттєво зменшити наші втрати та почати масові удари по складах боєприпасів та техніки ворога.

Військові експерти вже називають такі дії початком контрнаступу України для звільнення окупованих територій.

Головна умова його успіху – постійне швидке надходження сучасного озброєння з країн НАТО, особливо зі США. У цьому ми вже переконалися на прикладі застосування HIMARS, що знищили десятки складів російської армії.

Проте, щоби справді ефективно протидіяти ворогу, точкового застосування окремих видів зброї недостатньо.

Гарантією перемоги України у війні з Росією має стати повноцінна система, що передбачає повний перехід від радянської зброї до військової техніки за зразком НАТО, який був оголошений у квітні. Разом із відповідними технологіями та налаштованою логістикою.

Новое западное оружие: как отсутствие доверия мешает на пути к победе

«Корреспондент»

Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі прилетіла на Тайвань, незважаючи на погрози Китаю. За польотом її літака у режимі реального часу спостерігали сотні тисяч людей. Користувачі Мережі відреагували мемами на цю подію.

Так, у соцмережах фоловери жартували про початок Третьої світової війни, вплив конфлікту на Сході на війну в Україні, а також висміяли «думки аналітиків» із цього питання.

Візит Пелосі на Тайвань викликав хвилю мемів

«Деловая столица»

Алексей Кафтан  Тарантино в Болливуде. Бурлеск, балаган и буффонада как основа тайваньского турне Нэнси Пелоси

Роскошный замысел, реалистичные декорации и дорогой реквизит – и пар в свисток. В конце концов, так и было задумано

История с визитом Нэнси Пелоси на Тайвань – это лучшая иллюстрация того, что будет, если Боливуд возьмется снимать триллер-блокбастер по украденному у Тарантино сценарию. Здесь тебе и саспенс, и эмоциональный прессинг, и бесконтактный бой, и тактичные ласки антагонистов, потому что настоящий злоумышленник – не там и не тот. И танцы, танцы, танцы… А в завершение страстная и нежная взаимная ненависть, оставляющая возможность для сиквела – если на то будет запрос.

То, что фильм, несмотря на роскошный замысел, реалистичные декорации и дорогостоящий реквизит, получился так себе — не проблема. Реклама сработала, зал полон, публика в восторге. Чего еще желать?

А теперь краткое объяснение.

1. Что это было? Это был геополитический спектакль. Точнее, четыре спектакля. Первый – моноспектакль Пелоси «Светоч демократии» – для американских избирателей, которым спикер нижней палаты Конгресса США продемонстрировала всю свою крутость и преданность идеалам в борьбе с китайской автократией. Вторая – водевиль «Навеки ваш, дядя Сэм» в составе пяти ударных авианосных групп в восточной части Тихого океана. Целевая аудитория – союзники США в регионе (да-да, прежде всего Тайвань, но не только), которым продемонстрировали, что Америка не станет уступать Китаю, даже если тот будет таскать по улицам ядерные ракеты и объявлять учения. Третья – цзинцзюй с элементами боевика «Подкрадывающийся Тигр, затаившийся Дракон» – исключительно для китайской аудитории. В программе – аэробатика в зоне тайваньской ПВО, пляжный волейбол на плавающих танках и упражнения по военно-морской полемике. Четвертый – камерная мелодрама «Двое на качелях», которую от безысходности разыграли между собой Джо Байден и Си Цзиньпин.

2. Самое важное здесь то, что главный конфликт в квадрологии – это конфликт между главными героями первого и последнего представлений с американской стороны. Белый дом радовался визиту Пелоси на Тайвань не больше (на самом деле даже меньше), чем Пекин. И предпринимал отчаянные попытки убедить китайских визави, что это личная авантюра легкомысленной Нэнси, а не консолидированная позиция Вашингтона. Более того, буквально накануне визита Джон Кирби, бывший спикер Госдепа и нынешний спикер Пентагона заявил на брифинге: в США существует распределение ветвей власти, и спикер парламента вполне может путешествовать по собственной воле. Проще говоря, Белый дом тактично и дипломатично попросил Чжуннаньхай отнестись с пониманием к недостаткам демократии. Тот, хоть и продолжает держать интригу, очевидно, принял объяснение и принял предложение, которое – и это ключевой момент истории – позволяет обеим сторонам разойтись полюбовно и с сохранением лица.

3. Тайваньский сюжет – это всегда о сохранении лица Пекина и Вашингтона. Сильный дисбаланс по очкам в финале увеличивает напряжение в регионе и вредит обеим сторонам. В первую очередь – финансово. Здесь можно упомянуть, что глобальные фондовые рынки просели на фоне новостей о взрывоопасном визите. Война – это очень дорого, а деньги считают обе стороны. Тем более, учитывая огромную экономическую взаимозависимость США и КНР.

4. Китай до сих пор не закончил импортозамещение в области ключевых технологий и материалов военно-технического характера. Ориентировочно на это уйдет еще 2-3 года. К чему может привести амбициозное, но несамодостаточное государство с претензиями война в условиях острой зависимости от внешних поставщиков, уже пятый месяц демонстрирует Россия.

5. Китай до сих пор не имеет современных стратегических или дальних бомбардировщиков. Эту нишу все еще закрывают недомодернизированные дедушки Ту-16, выпускавшиеся по советской лицензии.

6. Китай до сих пор не завершил программу развития океанского флота. А не имея полноценного флота большой воды, он обречен страдать морской блокадой в случае масштабного конфликта: в вопросах как поставок сырья, продовольствия и энергоресурсов, так и экспорта своей продукции КНР сильно зависит от океанской логистики.

7. В одном комплексе Javelin 250 чипов MIT. Навигационный чипсет наших любимцев GMLRS, которыми стреляют «хаймарсы», базируется на процессоре Motorola MPC8260 с тактовой частотой 200 MHz плюс флешка на 16 MB и 32 MB оперативной памяти. Так вот, здесь только американская архитектура. А производитель – угу, компания Taiwan Semiconductor Manufacturing Co., абсолютный монополист по производству чипов – более 90% рынка. Самый простой способ нивелировать технологическое преимущество Запада в вооружениях — усилить и без того ощутимый в последние годы глобальный чиповой голод. О гражданском секторе – от мобильных телефонов до стиральных машин — можно не упоминать. Кстати, воевать не обязательно – достаточно просто слегка качнуть логистику. А именно это и наблюдается сейчас в Тайванском проливе, перекрытом для учений ВМС Китая. Кстати, на нехватку чипов для «джавелинов» министр торговли США Джина Раймондо жаловалась Конгрессу еще в апреле. Но дело в том, что и Китай в своих разработках использует тайваньские чипы.

И как здесь начинать масштабные боевые действия? Естественно, в полной мере их исключить нереально. Шанс на случай, ошибку и внутреннюю борьбу за власть на китайском олимпе делает вероятность начала конфликта отличной от нуля. Но это, к сожалению, привычные реалии сегодня. Но в остальном — перформанс получился столь же яркий и зрелищный, сколь и бессмысленный. Что поделаешь – Болливуд не сторонник реалистичного насилия.

(Оновлено 8:00)

«Главред»

Петр Шуклинов  Визит Пелоси на Тайвань: по ком звонит колокол

По прогнозам, уже в этом году карточный дом Китая начнет падать. Пока это не заметно для остального мира.

Самолет Пелоси сел на Тайване. Начинается визит спикера Палаты представителей США в независимую от Китая страну.

Небольшой офтоп, который добавит немного контекста событию.

Первое и главное. Впереди у Пекина жесткий экономический кризис. Вслед за дефолтом второго по объемам девелопера Эвергранда на $300 млрд, наступит, как прогнозируют, официальное падение банков, которые уже замораживают счета китайцев, и они выходят на протесты.

Упавший девелопер уже тянет на дно остальную экономику. Главное — строительство. На строительстве завязана остальная экономика. Вместе с банками падение будет очень сильным. Еще один штрих: в целом Китай стоит перед пропастью в $8 трлн долга.

На этом фоне этой осенью Си хочет стать фактическим императором Китая — не просто получить еще один срок, а обрести абсолютную власть в КНР. На десятилетия. И в целом он это сделает в любом случае. Потому что он диктатор и действует как диктатор. Но есть но.

По прогнозам, уже в этом году карточный дом Китая начнет падать. Пока это не заметно для остального мира. Ну, почти. Но в конце концов повлияет на всех.

В конце этого пути Китай, как мощная сила, в том смысле, в каком мы за последние 20 лет привыкли его видеть, или исчезнет с карты мира, вернувшись, как и Россия, к состоянию экономики уровня 1990-х годов. Или катастрофически потеряет позиции. И влияние.

А что будет, если Китай пойдет на вооруженный конфликт? Это лишь ускорит падение. Потому что санкции сделают из Китая тоже самое, что с Россией. Дырявое авторитарное корыто, с которым никто не хочет иметь дело. И если Китай начнет стрелять — это именно то, что поможет нам всем как можно быстрее решить проблему с диктаторами.

Россия уже на дне и ускоряет падение. Китай спешит вслед. Хотя до сих пор делал это самостоятельно — из-за недостатков собственной коммунистической политики.

В любом случае мы с вами являемся свидетелями начала упадка диктатур. И свидетелями сейсмических реакций, которые могут привести всех нас к новому и интересному миру. Где будет чуть меньше авторитаризма. И чуть больше надежды для всех, кто хочет свободы, но остается за решеткой диктаторов.

«Буквы»

Спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі прибула на Тайвань у вівторок, здійснивши перший візит американського посадовця найвищого рівня за 25 років і створивши відтак напружене протистояння з Китаєм, яке може призвести до більш агресивної військової позиції останнього.

Пелосі прибуває на Тайвань, встановлюючи високі ставки протистояння з Китаєм – NYT

«Грани. Ру»

Визит Нэнси Пелоси на Тайвань — драматический поворот важнейшего сюжета мировой политики. Спикер нижней палаты Конгресса прилетела в Тайбэй, не убоявшись китайских угроз и не прислушавшись к мнению Белого дома. Тайвань официально не был включен в маршрут ее азиатского турне.

Красная ковровая дорожка, радостная толпа на улицах Тайбэя, ярость в Пекине, анонс китайских военных учений и неких «прицельных операций», тревожные сообщения о военной активности в воздушном пространстве близ Тайваня… И первые комментарии — возможно, слишком оптимистичные.

Чудный остров навестить

(Размещено в 7:00)

Мурлокотан Паштетофф-сосискин

Доброго ранку,

до нас знову їдуть «переможці світлофорів»…

або «овцейоб приходить на світанку»…

Командування військ противника почало перерегрупування на Запорізський напрямок підрозділів зі складу військ “росгвардії” з території Чечні.

У район Василівки прямує 358-й окремий батальйон оперативного призначення (пункт постійної дислокації — ст.Червлена, Чечня). Ним планується підсилити 429-й мсп 19-їмсд;

В районах н.п. Нестерянка, Новопокровка та Роботине – також зосереджуються підрозділи 96-го полку оперативного призначення національної гвардії рф (пункт постійної дислокації — м.Гудермес, Чечня). Ними планується підсилити БТГр-и 503-го мсп 19-ї мсд, які понесли у попередніх боях відчутні втрати.

Всього, з території Чечні на Запорізському напрямку командування військ противника планує зосередити та розгорнути до 3-х зведених тактичних групи зі складу «росгвардії» рівня «батальон — рота». Разом з лінійними підрозділами «росгвадії» з Чечні на даний напрямок переміщаються й органи управління цього угрупування. Загалом, до 850-900 овцейобів… оснащених легкою та важкою піхотною зброєю, автомобільним та спеціальним транспортом, можливо легкими ББМ…

Альфред Кох

Минул сто шестидесятый день войны. Он оставил странное впечатление. Если верить тому, что пишут т. н. «независимые» источники (а украинские им вторят), российская армия передислоцируется из Донбасса под Херсон. Типа, чтобы сорвать планы Киева начать контрнаступление. И даже пишут, что россияне имеют амбиции наступать на Кривой Рог и Николаев. А там, глядишь, и на Одессу.

Но при этом россияне продолжают атаковать под Бахмутом и даже сегодня, например, имели «ограниченный успех». Как одно стыкуется с другим — я не понимаю. По-моему, это стыкуется только так, что у них пришло пополнение из России и значит резервы Путина далеко не исчерпаны даже без всеобщей мобилизации. Или я что-то неправильно понимаю?

Впрочем, какая разница? Все равно воевать надо, сдерживать противника надо и отбросить его за пределы украинских границ надо. Наверное, неправильно были оценены путинские ресурсы. Их оказалось больше, чем аналитики ВСУ, Минобороны Великобритании и Пентагона предполагали. Что с того? Это не меняет ни целей войны, ни задач, которые стоят перед украинской армией.

А может и действительно никаких новых БТГ нет и путинское войско просто пускает пыль в глаза и атакует меньшими силами в отчаянной попытке ввести врага в заблуждение относительно своих возможностей? И ВСУ не следует покупаться на этот дешевый трюк, а действовать как действовали и планомерно уничтожать склады и опорные пункты оккупантов и готовится перейти в контрнаступление?

Хрен его знает. Думаю, в ближайшее время все прояснится и наступление россиян южнее Бахмута захлебнется, так и не добившись каких-то значимых целей. К тому же всякое российское наступление сейчас — благо для Украины: атакующие всегда несут непропорционально большие потери. А с ослабленной артиллерийской поддержкой из-за уничтоженных складов с боеприпасами — тем более. Так что поживем — увидим. Август будет интересным.

Сегодня, кстати в России «День ВДВ». Интересно, в каком настроении его будут праздновать путинские генералы, если ВДВ в России практически уже нет? Все элитные подразделения уничтожены, а оставшиеся уже давно не используются по назначению (как десантно-штурмовые подразделения), а лишь как легкая мотопехота.

Вообще, эта война на многое заставит взглянуть иными глазами. В частности, на роль воздушного десанта в конфликтах, где противник вооружен большим количеством ПЗРК.

Похоже, что целесообразность использования парашютного десанта (в том виде, в котором он существовал доныне) — находится под большим вопросом. Большой транспортный самолет в момент выбрасывания десанта — идеальная цель для любого «Стингера». Как, впрочем, и десантный вертолет…

И да, бабушка Пелоси все-таки прилетела на Тайвань. И пока все выглядит так, что товарищ Си отделается рассказами о «недопустимости» и «решительном протесте». В настоящий момент Национально-Освободительная Армия Китая (НОАК) ведет обстрел пролива между материком и Тайванем, выпуская в никуда сотни ракет и снарядов. Это называется — учения. И то верно: надо же куда-то канализировать свой гнев…

Реакция Пекина на провокацию 82-летней старушки — плохой знак для Москвы: это значит, что коммунисты в Пекине не настолько радикальны, как того хотел бы Путин. И не настолько безумны, как он.

Сразу вспоминается Брежнев, который после того, как арабы запросили его помощи, проигрывая Израилю в войне Судного Дня, в 1973 году, ответил им, что из-за них он Третью мировую войну начинать не будет. И начал поставлять в Европу нефть вопреки эмбарго, которое попытались ввести арабские страны.

Сдается мне, что недаром Байден и Си Цзиньпин два с половиной часа разговаривали на прошлой неделе. Личный опыт подсказывает мне: для того, чтобы послать друг друга подальше, требуется намного меньше времени. А чтобы договориться о чем-то важном, иногда и этого времени мало.

Нет, не будет Китай из-за Путина вступать в глобальное противостояние с Западом, который потребляет 80% китайского экспорта. Зачем ставить крест на своей экономике (да и вообще — существовании человечества) из-за Путина, если даже из-за Тайваня (вопроса, намного более принципиального для них) они на такое противостояние не пошли.

А раз так, значит остался Путин один на один с Украиной и сплотившимся вокруг нее Западом. И значит нет у него шансов. Даже несмотря на бодрые атаки под Бахмутом. Пусть безумствует. Пусть кладет тысячами своих солдат в бесплодных попытках вновь обрести инициативу и перейти, наконец, в полноценное наступление. Как говорил Штирлиц: выдержка — оборотная сторона стремительности. Надо научится ждать. И, похоже, Залужный овладел этим непростым ремеслом.

В любом случае, в августе что-то должно произойти. Нельзя уйти в осень не переломив ход компании. И нет сомнений, что этот перелом будет в нашу пользу.

Потому, что наше дело — правое. Враг будет разбит, а победа будет за нами.

Слава Украине! 🇺🇦

Алексей Копытько

Итого за последние 3 дня США (читай — демократическая администрация):

• Попросили Косово отложить на месяц введение конфликтных решений, успокоили перепуганную Европу и президента Сербии. Силы НАТО в регионе заявили, что Сербия выгребет, если полезет (не прям так, но суть такая);
• Обнародовали новый аккуратненький пакетик помощи для Украины;
• Прикончили лидера «Аль Каиды» Аль Завахири;
• Утвердили новый пакет санкций, в т.ч – против Алины Кабаевой;
• Организовали визит Нэнси Пелоси на Тайвань.

В это же время Трамп сделал известное заявление о Крыме и отказе от НАТО.

(это всё инфоповоды, которые нас касаются и нам понятны, а ведь много чего ещё мы не улавливаем или не можем оценить в полной мере: диалог по обмену заключенными, диалог по ядерному оружию и т.д.).

А всё почему?

Я думаю, потому что 29 июля Конгресс ушёл на каникулы. Вернётся в комитеты 6 сентября, а к пленарным – с 13 сентября.

Америка на всех парах вкатывается в избирательную кампанию. Раз Конгресса нет, требуются другие инструменты для поддержания необходимого фона. Теперь чуть ли не каждый день будут сюрпризы.

Мы должны:

1) благодарить американский народ, президента США, лично министра обороны Ллойда Остина (он правда много делает) за поддержку;

2) МОЛЧАТЬ и тихонько отходить в лес, когда кто-то из политиков (не представителей официальной администрации, с ними формат контактов протокольно очерчен) делает попытки втянуть нас в их выборы. Бить по рукам всех наших, у кого нет мозгов и кто туда лезет.

Помните. У них в Конрессе (палата + сенат) 500+ персонажей. Там есть свои кивы, рабиновичи, брагары, кирырудик и другие удивительные существа. Не надо воспринимать любого конгрессмена как рупор Америки. Они там несут такое, что нашим ещё долго учиться.

…Кстати, возможно, я что-то пропустил. Что там «главная лоббистка ленд-лиза» и защитница Украины? Осудила Трампа? Нет? А чё? Заратустра не позволяет? Зато она активно продвигает лживый нарратив, что «Украина превращается во второй Афганистан».

Вот и верь после этого людям.

Агія Загребельська

Бойовий м’ясник Сі — %уйло кинувся на захист сюзерена.

Саме сьогодні росйське міністерство воєнних злочинців зробило заяву, що США бере безпосередню участь у війні в Україні.

Слово війна, звичайно ж, замінили на конфлікт:

«Все це незаперечно доводить, що Вашингтон, всупереч твердженням Білого дому і Пентагону, бере безпосередню участь у конфлікті в Україні

Саме адміністрація Байдена несе пряму відповідальність за всі схвалені Києвом ракетні обстріли житлових районів та цивільної інфраструктури в населених пунктах Донбасу та інших регіонів, які призвели до масової загибелі мирних жителів», – йдеться в заяві російського Міноборони.

І це ми ще навіть не починали😉

Агія Загребельська

Рішення спікера Ненсі Пелосі відвідати Тайвань, що викликало міжнародний резонанс, стало її останнім зіткненням з Китаєм за більш ніж тридесятирічну кар’єру протистояння уряду з прав людини та інших питань. І це був ще один приклад того, що найвпливовіша жінка у Вашингтоні не ухиляється від боротьби, якщо вважає її гідною.

Хоча її відмова скасувати поїздку перед китайськими погрозами та занепокоєння адміністрації Байдена видалася деяким безрозсудним, її візит відповідав давно вираженій думці пані Пелосі про те, що Китай має бути притягнутий до відповідальності за свою позицію щодо Тибету та Гонконгу, а також за поводження з уйгурами та ув’язнення політичних активістів.

Це також характерно для демократа з Каліфорнії, чия посада робить її третьою у черзі на пост президента. Вона рідко ухиляється від публічних погроз з боку своїх супротивників, а іноді робить все можливе, щоб нагадати їм про жорсткість свого хребта.

З часів адміністрацій президентів Джорджа Буша-старшого та Білла Клінтона пані Пелосі наполягала на тому, що не можна допустити, щоб економічні вигоди від відносин США з Китаєм затьмарили його становище з правами людини або стримували різку критику з боку національних лідерів.

«Якщо ми не виступатимемо на захист прав людини в Китаї через економічні проблеми, то ми втратимо моральне право говорити про права людини в будь-якому іншому місці у світі», — сказала Пелосі минулого року, відзначаючи 32-у річницю бійні на площі Тяньаньмень.

Коли літак з пані Пелосі наближався до Тайваню, китайські державні ЗМІ повідомили, що Китай відправив сучасні винищувачі через протоку, твердження, яке заперечувало міністерство оборони Тайваню.

Під керівництвом Сі, найвпливовішого лідера Китаю за останні десятиліття, Пекін вдався до більш агресивних військових дій у регіоні та нещодавно заявив про претензії щодо протоки, що розділяє Тайвань і Китай. Сі закликав до об’єднання з Тайванем як частини національного відродження Китаю, навіть потенційно силою.

Невдовзі після того, як літак Ненсі Пелосі приземлився на Тайвані, китайські військові заявили, що проведуть навчання, які, як видається, посягатимуть на територіальні води Тайваню, готуючи основу для нового потенційного зіткнення через острів між Китаєм і Сполученими Штатами.

Згідно з заявою китайського державного інформаційного агентства Сіньхуа, Пекін оголосив про плани створити шість зон навколо Тайваню, де він буде проводити військові навчання з бойовими стрільбами з четверга по неділю, при цьому деякі з районів перекриватимуть територіальні води острова. Кораблі та літаки були попереджені про заборону вторгнення в ці зони з «міркувань безпеки», йдеться в заяві.

В окремій заяві Народно-визвольна армія Китаю повідомила, що з вечора вівторка вона почне проводити серію спільних військово-морських і повітряних навчань у водах і повітряному просторі на північ, південний захід і південний схід від Тайваню, згідно з онлайн-заявою, що приписується полковнику Ши І, прес-секретар Східного театрального командування Китаю.

Ці навчання включатимуть «бойові стрільби на далекі відстані в Тайванській протоці» і «випробування регулярного вогню, що наводиться, у східних водах» біля Тайваню, йдеться в заяві. Терміни проведення залишають можливість того, що навчання можуть розпочатися в той час, коли спікер Палати представників пані Пелосі все ще знаходиться на Тайвані.

Окремі заяви, опубліковані Міністерством закордонних справ та Міністерством оборони Китаю невдовзі після прибуття пані Пелосі на Тайвань, пояснюють військові дії необхідністю «рішучого захисту національного суверенітету та територіальної цілісності».

Заплановані навчання, ймовірно, стануть найрішучішою демонстрацією військової могутності Китаю в регіоні з часів кризи в Тайванській протоці 1995 і 1996 років, коли Китай запустив ракети для залякування острова, а президент Білл Клінтон наказав направити в цей район авіаносці.

Аналітики кажуть, що навчання у шести зонах ефективно заблокують доступ до комерційних морських шляхів та тайванських портів.

Хоча Тайвань і США вирішуватимуть, чи відповідати на дії Китаю і яким чином, занепокоєння викликає те, що ситуація, що швидко змінюється, може призвести до випадкового зіткнення, яке може вийти з-під контролю.

«Китайські військові навчання, що насуваються, чинять великий тиск на тайванських військових», — сказав Чиєх Чунг, аналітик з питань безпеки з Фонду національної політики в Тайбеї. «Якщо станеться невелика аварія, низький рівень довіри між обома сторонами протоки та відсутність досвіду у подоланні криз, швидше за все, призведуть до ескалації напруженості та незворотних наслідків».

У вівторок, перед її приїздом, Китай запровадив заборону на постачання більш ніж 100 тайванських експортерів продовольства — очевидна спроба посилити економічний тиск на острів.

The New York Times

Агія Загребельська

Комуністична партія Китаю вважає своєю територією Тайвань, самоврядну демократичну країну, де проживає 23 мільйони людей, незважаючи на те, що вона ніколи не керувала нею. Китайський лідер Сі Цзіньпін пообіцяв «возз’єднати» Тайвань з Китаєм силою, якщо це необхідно.

В статті для The Washington Post Пелосі написала : «Ми робимо цю подорож у той час, коли світ стоїть перед вибором між автократією та демократією. Оскільки Росія веде свою заздалегідь сплановану незаконну війну проти України, вбиваючи тисячі невинних — навіть дітей, — важливо, щоб Америка та наші союзники чітко дали зрозуміти, що ми ніколи не поступаємося автократам».

72-річний Лю Юехся, тримаючи банер із написом «Спікер Пелосі, ласкаво просимо до Республіки Тайвань», сказав: «Ми не маємо нічого спільного з Китаєм. Ми не хочемо об’єднуватися з ними».

Washington Post

Агія Загребельська

Російське вторгнення в Україну спонукало європейських політиків задуматися про раніше немислимі наслідки запровадження економічних санкцій проти другої за величиною економіки світу, якщо Пекін зробить військовий крок проти Тайваню.

«У разі військового вторгнення ми дуже чітко дали зрозуміти, що ЄС разом зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками застосує подібні або навіть більші заходи, ніж ми зараз вжили проти Росії», — заявив новий посол ЄС у Китаї Хорхе Толедо раніше цього місяця.

POLITICO

(3 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.

Загрузка...

Комментарии читателей статьи "BloggoDay 3 August: Russian Invasion of Ukraine"

• Оставьте первый комментарий - автор старался