BloggoDay 4 August  #LouisArmstrongDay

На календаре вторник 4 августа, а также:

День береговой охраны США  (United States Coast Guard Day)

 

 

Этот день в истории:

333 года назад — 4 августа (25 июля  по старому стилю) 1687 года на раде под Коломаком (ныне Коломакский район Харьковской области) Иван Мазепа избран левобережным гетманом Украины.

На фото:  памятник в Коломаке (Харьковская область) на месте избрания Мазепы гетманом Украины

Хэштег дня: #LouisArmstrongDay

119 лет назад — 4 августа 1901 года в беднейшем негритянском районе Нового Орлеана (штат Луизиана, США) родился Луи Армстронг — американский джазовый трубач, вокалист и руководитель ансамбля. Оказал (наряду с Дюком Эллингтоном, Чарли Паркером, Майлсом Дейвисом и Джоном Колтрейном) наибольшее влияние на развитие джаза и сделал многое для его популяризации во всём мире.

#ЦитатаДня

Луи Армстронг

“В музыке нет границ, никакой железный занавес не в силах помешать музыке проникнуть в сердца людей”

Фейсбук-огляд 4 серпня:

Посты дня: Valentin Gadenoff, Вячеслав Ільченко, Лямец Сергей, Александр Гончаров, Капустин Андрей, Процишин Богдан, Юрий Касьянов, Юрий Бутусов, Миха Чаплыга, Mykhailo Tkach, Юрий Бутусов, Oleksandr Derkach, Антон Ходза, Krasnov, Юрий Романенко, Svetlana Kryukova, Vova Holobutsky, Дмитрий Корнейчук, Giovanna Incognita, СмехоДром, Живая Земля

Valentin Gadenoff

Уже выбран следующий экипаж для полёта в космос на Crew Dragon, 4 человека Crew-1, полетят в сентябре!

Батут создан, понеслось.

Фото: Jim Bridenstine шеф НАСА.

Доброе утро.

Вячеслав Ільченко

— Передмова до циклу “Виникнення державності” —

Перш ніж “відкривати” якусь велику тему, а тим паче цикл на кілька постів, я собі задаю два питання:

– чи не запізно я пишу?

– чи потрібно це комусь?

По-хорошому, треба задавати іще третє запитання – “навіщо я взагалі це все пишу”? Давайте чесно – хоч у мене і є статус експерта, і я уже кілька разів довів, що здатен “пропахати” практично будь-яку тему, і видати достатньо обʼєктивний дайджест чи аналіз. Але наукових досліджень я не веду і не можу вести – справа навіть не в тому, що фейсбучний формат надто обмежений, а в тому, що у мене недостатня база. В це складно повірити, але я не читав багатьох фундаментальних праць в галузі філософії, державотворення, юриспруденції. Наприклад, страшно сказати – я не читав класичної праці “Чому нації занепадають” Аджемоглу та Робінсона, а не менш класичні роботи корейського економіста Ха-Джун Чхана я прочитав лише нещодавно – і то завдяки Альоні Шкрум. А із “тюремної літературної полиці” Юлії Тимошенко – а туди входять не лише любовні романи (не кваптесь засуджувати, я їх сам іноді почитую, щоб остаточно в дурку не загриміти), а й Бертран Рассел, Дон Тапскотт, Кен Уїлбер, Стівен Хоукінг – я читав тільки Хоукінга і Тапскотта.

Разом із тим, моя власна “літературна полиця” не така вже й коротка. Туди входить, наприклад, Френсіс Фукуяма – причому в тій частині, яка у нас мало ким читана – я маю на увазі його “Сильну державу”. Або, скажімо, Фредерік Бастіа, який вважається засновником теорії лібералізму, але при цьому страшно незручний для самих неолібералів тим, що повсякчас ліз в сутність економіки і уникав хибних спрощень. Чи Людвіг Ерхардт, який за мотивами своїх реформ написав фундаментальну книгу “Добробут для усіх”. Або “Мистецтво війни” Сунь Цзи…

Тож якщо говорити метафорично про мої знання, то виходить таке, знаєте, мілкувате озерце, де зазвичай можна ходити по пояс у воді, але в певних зонах все-таки шубовснути на глибину. Історія державності, за щасливим збігом – одна із таких впадин. Так що про виникнення державності можу писати із знанням тематики, причому безперервно.

Треба сказати, що історію, особливо давню, в школах в мій час викладали препаршиво. Підручник “История древнего мира” Ф. П. Коровкіна, по якому я учився, може й був добре складений з педагогічної точки зору (необхідно було вкластися в “години” і встигнути розповісти ключове) – але для мене був фантастично нудним. Розповідаєте про камʼяне століття – але чому ні слова про плейстоценовий кліматичний оптимум? Ось люди займаються збиральництвом – хоба, уже скотарі або навіть хлібороби. А про те, що це “хоба” пояснювалось зникненням плейстоценової фауни і льодовиковим періодом, коли прохарчуватись мисливством уже було неможливо – ні слова. Сторінку перегорнув – а уже возносяться до небес стіни єгипетських Фів… Які Фіви, а як же стародавні Шумер та Ашшур?!… Я не шуткую, після первісного ладу в коровкінському підручнику одразу йшов Давній Єгипет, причому сходу з періода фараона Хуфу – на той момент Єгипет уже цілих три династії фараонів поховав (Хуфу-Хеопс належав до IV), а в стародавньому Шумері уже цілих дві епохи розміняли (протописемну та першу ранньодинастичну).

Короче, підручники з історії (їх було два – один коровкінський, інший – здається, Лося, але я можу помилятися) я прочитував в перший тиждень учбового року, а потім постійно шукав щось, що могло б “оживити” цей гарячковий галоп по історичним преріям.

Не обходилось і без курйозів. В підручнику історії України про кіммерійців було всього півтора абзаца. А єдине, що я з цієї теми знайшов в бібліотеці – був “Конан-варвар” Роберта Говарда. Це було повне зібрання в чотирьох томах (видавництво “Еридан”, 1992 р., якщо комусь цікаво) із псевдоісторичним “дослідженням”” про Гіборійську Епоху в першому томі. Тоді я ще не знав, що це дослідження написав сам Говард, слідуючи популярному стилю “псевдодокументалістики” та “псевдохронікальності”, і нічтоже сумняшеся прийняв за наукову довідку. І в підсумковій контрольній роботі, де мені попались якраз кіммерійці, добросовісно написав “по Р. Говарду”.

Ржали з моєї роботи всім класом. А може й всією школою, учителю історії так сподобалась моя контрольна, що він її мало в рамочку не повісив.

Нє, я нічого не хочу сказати поганого про того мого учителя історії. Він правильно все зрозумів і не лише дав мені цілий список книжок, а й дозволив почитати дещо із своєї бібліотеки – якраз про цих проклятих кіммерійців, на все життя запамʼятав, де вони жили (в Північному Причорноморʼї) і як виглядало їх господарство (напівкочове – скотарське із допоміжним хліборобством)… Завдяки йому, за великим рахунком, я зрозумів, що історія – це значно більше, ніж пишуть в підручниках, і навіть в наукових працях. Жаль, я не можу назвати його по імені, і сказати спасибі – для мене він тоді був просто “Історик”.

Але по-справжньому для мене історію оживили один фільм і дві книги. Фільм називався “Десять заповідей” (The Ten Commandments), знятий страшно сказати, в 1956 р. Його показали одного разу по дециметровому вінницькому каналу, і я “улетів”. Класичний фільм в жанрі пеплума, та ще й з убойним акторським складом, де всі виклались на 200% – від Юла Бріннера до Енн Бакстер. Після його перегляду я почав шукати джерело – сиречь, Біблію. Але для дитини архаїчна біблійна мова… мяко кажучи, нечитабельна, а в Дитячій Біблії, яку я випросив почитати у одного із моїх однокласників в обмін на цілу колекцію вкладишів від жувачки, від історичних подій взагалі нічого не залишили.

Зате в бабусиній бібліотеці знайшовся томик Зенона Косідовського. Це була та сама Дитяча Біблія із спрощеним переказом подій, але із розлогим історичним коментарем самого Косідовського, польського письменника-популяризатора. Саме там я вперше прочитав імена стародавніх міст – Ура, Харрана, Ієрихона. Зі сторінок цієї книги зі мною буквально заговорили цивілізації, яких давно на світі немає – Шумер, Ашшур, Вавілон, Єгипет. Причому заговорили хорошою українською мовою. Я став (ура!) нарешті розуміти, на якому багатющому субстраті виросли короткі, але монументальні оповідки Говарда та Лавкрафта, і як майстерно вони загравали із не дуже освіченим, але спраглим до таємниць минулого читачем.

Але мені хотілось далі і глибше – в ті часи, коли людство ще тільки-тільки ступило на широку дорогу цивілізації. Найбільше мене цікавили переходи – як люди перейшли до землеробства, як виникли перші міста і держави. Тут мені допомогла третя книга – “Коли сонце було богом” Юрія Кнорозова, і я на довгий час “захворів” прадавніми месоамериканськими цивілізаціями. Вони стояли значно ближче до первісних часів і зберегли багато рис, які були притаманні найпершим спробам людства утворити державу.

Але і вони не були першими. Таємничі міста Трипілля-Кукутень – це уже держава, чи іще ні? Чатал-Гуюк – це іще селище, чи уже місто? А чому жерці були такі могутні в стародавні часи, що їх навіть “живі боги”-фараони боялись чіпати? Нащо взагалі жерці, якщо із Богом може розмовляти кожна людина? А звідки взагалі жерці та царі взялись? А навіщо людям знадобилась писемність, і чому перші писемні системи були такі химерні, що зараз їх розшифровують цілими десятиріччями?

Треба сказати, що відповідей я шукав не тільки в товстих наукових дослідженнях, а й в науковій же фантастиці. Власне кажучи, фантастика сама по собі представляє собою жанр, повністю присвячений моделюванню якихось наукових чи псевдонаукових (такі теж є, взяти хоча б того ж Говарда) теорій. Так що разом із серйозними науковими працями я читав Ж. Роні-старшого, Генрі Райдера Хаггарда, Георга Еберса, Крістіана Жака, навіть Ніла Стівенсона. Вони може й не давали якихось нових фактів, зате показували, як їх можна складати в живу картинку – образ світу, в якому живуть люди, а не абстрактні картонки із написами “цар”, “збирач податків”, “селянин”, “мисливець”.

В якомусь сенсі цього слова я заздрю нинішнім поколінням. В мої часи не було Assassinʼs Creed, де справжня історія є таким же повноправним героєм, як і цілком вигадані герої-ассассіни, що звитяжно борються із тамплієрами. Не було “археологічних” циклів Lara Croft: Tomb Raider та Uncharted, де окремою паралельною сюжетною ниткою йде збирання артефактів та залізання в різні міфологічні та історичні закапелки. Не було Age of Empires та Rise of Nations, які моделюють великі історичні переселення та побудову імперій. Не було телевізійних історичних розвідок BBC та Discovery, зрештою.

Для нового покоління історія може ожити буквально на кінчиках пальців – достатньо запустити компʼютерну гру чи відкрити ТвоюТрубу.

Але ця простота, на жаль, містить в собі приховану ваду – рівно ту саму, яка була в моїх старих радянських підручниках. Вони створюють враження, що все просто. От як написано (чи показано) – так все і було, а решта несуттєва, раз автори вирішили нею знехтувати. Просто рівень інший – картинка більш приваблива, епічна, а якщо до них ще й додається гучне розпіарене імʼя чи бренд…

… але історія завжди значно більша за всі підручники, ігри, фільми і книги разом узяті. В ній завжди знайдеться не одна сотня таємниць, які загубились між сторінок, а між тим вони значно важливіші за перелік великих фараонів чи за битву при Мегіддо (яка, між іншим, подарувала нам термін “армагеддон”).

Я знаю, що наперед програю численним поп-історикам та міфореконструкторам, так що на велику аудиторію не розраховую.

Я знаю, що наперед запізнився, бо все це вам повинні були розповісти в школі, яка після падіння СРСР повинна була стати цікавою, а не “падчеркою педагогічних реформ”.

Я знаю, що нічого нового насправді не розкажу – я ж не Індіана Джонс і не Джеймс Лі Квотермейн, і свої розвідки базую на публічних археологічних відкриттях і наукових теоріях.

Зате у мене нарешті зʼявилась можливість “легально” поговорити про світанок людства, бо саме туди я тікаю від недоладної дійсності і туди мене повсякчас тягне. Можливо, я насправді уламок не майбутнього, а минулого – такого далекого, що про нього навіть не лишилось згадок.

(звучить епічна музика Алана Сільвестрі із фільма “Мумія повертається”)

… там досі піднімаються в небеса стіни мегалітичних міст та велетенські статуї богів, сфінксів та крилатих левів. Там досі звучать мертві мови, процвітають величні імперії, народжуються великі герої, просвітники та винахідники. Там все почалось, там джерело цивілізації, і там нас очікують відповіді на питання всіх питань:

– що таке держава?

– коли вона виникла?

– навіщо вона була потрібна?

– чому саме держави стали основою цивілізації?

Лямец Сергей

Замкнутый круг любого правительства Украины.

  1. Деньги в бюджет, Пенсионный фонд и соцфонды нужны сейчас.
  2. Собрать деньги быстро и много можно только с легальной экономики. Но она постоянно сжимается.
  3. Глядя на статистику, складывается впечатление, что мы живем на развалинах Чернобыля. Но это не так. Когда едешь по Украине, понимаешь, что деньги в этой стране есть, и немалые. Просто они в “тени”. Их спрятали.
  4. В “тени” – это хорошо. Это залог выживания населения Украины. Если перейдем в белую при действующих правилах, то выживут всего несколько процентов жителей страны.
  5. Но “тень” – она как лоскутное одеяло. Такая экономика не может расти быстро и системно. Быстрый и системный рост даст только рост светлого сегмента по понятным правилам, которые СОБЛЮДАЮТСЯ.
  6. Но чтобы построить такую систему, нужны время и усилия. А самое главное, мешают две вещи:

– нужно начать с установления правил, и контролировать их жесткое выполнение. И тут мы, как в анекдоте про ментов, выходим сами на себя. Как же выйти из такого тупика? Получается, или внешняя сила (Рюрик, монголы), или внутренняя сила, которая обычно появлятся не от хорошей жизни.

– ну и конечно… деньги нужны сейчас. А значит, никто не будет строить систему, от которой получится заработать только через N лет.

Ждем отставки очередного не справившегося премьера и назначения нового правительства проффесионалов. Ну и не удивляемся, если жизнь создаст нам все более жесткие условия, которые вынудят соблюдать правила.

Александр Гончаров

КАБМИН ШМЫГАЛЯ В ИЮНЕ ЭТОГО ГОДА С СИЛЬНЫМ ГРОХОТОМ ОБВАЛИЛ НА 9,6% ИНДЕКС ПРОИЗВОДСТВА БАЗОВЫХ ОТРАСЛЕЙ УКРАИНЫ

Да, стагнация украинской экономики уже носит системный характер. О чем снова говорится в «Макроэкономическом и монетарном обзоре» Нацбанка за июль 2020 года. Также аналитики НБУ традиционно отмечают, что Кабмину Шмыгаля по-прежнему что-то мешает. На этот раз были названы сразу 5-ть причин падения украинской экономики: последствия карантина, резкое снижение инвестиций, низкое потребление, плохая динамика расходов в государственном секторе и сокращение экспорта.

Если ситуация на украинских рынках не изменится к лучшему, а бюджетные дисбалансы продолжат накапливаться, то исключительным средством борьбы с этими страшилками останется государственный бюджет. Вот поэтому сейчас ключевой задачей Кабмина Шмыгаля, по моему убеждению, должно стать обеспечение экономического подъема в регионах. Но как это сделать? Компетенции и профессионализма у министров хватит, чтобы помочь в этом деле региональным властям и местным предпринимателям?

И, наконец, в этой связи вспомнил хорошее замечание знакомого иностранного инвестора, мол, если у вас в стране большие траты – то надо не на людях экономить, а больше зарабатывать в бюджет.

Капустин Андрей

О ПРОРОКАХ В СВОЕМ ОТЕЧЕСТВЕ

Ровно год назад недоавтобус Богдан (если кто-то еще помнит этого персонажа) несколько опрометчиво заявил, что Зеленский и К будут обходиться без помощи классической журналистики.

Потому что они победители, за них весь народ и ваще Зеленский – это дар небес и вечное блаженство.

Понятно, что пройти мимо такого яркого выступления было трудно.

Поэтому я недавтобусу ответил.

Предсказав то, что он имеет на сегодня.

Разве что без точной даты.

Хотя поклонники Зеленского, которые еще не знали, что он не лох, набросились на меня, обзывая зрадником, порохоботом и прочими приятными словами…

Однако, прошел год.

И шо?

Где недоавтобус, а где классическая журналистика?

Отож…

А вот и сам текстик:

Капустин Андрей  4 августа 2019 г. в 00:37 ·

ХРОНИКИ ГОСУДАРСТВЕННОГО ИДИОТИЗМА: ДУРЕМАРНОЕ

Тут какой-то временный недоисторический персонаж, по фамилии глава ОПУ Андрей Богдан (не путать с недоавтобусами Порошенко-Свинарчука) позволил себе заявление:

“Классические журналисты привыкли именно себя осознавать как общество. Но, как

доказала наша избирательная кампания, мы общаемся с обществом без посредников, без журналистов”…

Свежо!!!

Особенно, если учесть, что это понтовитое существо до декабря 2018 широкой публике не было широко известно….

Т.е. ваще…

Но, насмотревшись в зеркало после второго тура выборов президента Украины, решило, что оно тоже типа намбер ван…

На что пацану есть пара возражений…

Во-первых, пацан, мы, классические, как ты говоришь, журналисты, таких, как ты, за всю новейшую историю столько перевертели на х@ю, выбросив на помойку, что тебе не приснится даже под тройной дозой снотворного…

Во-вторых, пацан, ты непонятно зачем откопал топор войны, который станет для тебя бумерангом имени харакири…

Ибо исторический опыт показывает, что любая политическая дурашка, наезжающая на журналистов, в итоге оказывется на холодном прозекторском столе…

Не веришь?

Думаешь, что ты новатор?

ОК…

Давай пободаемся…

Но я бы на твоем месте, Дуремарушка, сперва сходил бы в морг – посмотреть, как обретаются те, ко уже ушел из жизни…

Оправдываться не нужно…

Ибо твоя скорая политическая кончина промелькнет крайне быстро….

А забудется еще быстрее…

На фоне, к твоему великому сожалению, долгожительства журналистики…”

Так что, не слушайте дамы и господа, политиков, а прислушивайтесь к тому, что говорят классические журналисты…

А не медиаобслуга политиков…

Юрий Бутусов

Только по-настоящему сумасшедший террорист мог слить такой шанс прорекламировать фильм про узбекский плов.

Дмитрий Корнейчук

Вот чего не хватило в постановочным балагане с «киевским террористом»

Процишин Богдан

– Арсен Борисович, ви знаєте хто в країні головний?

– Міліція з народом!

Юрий Касьянов

…А в это время где-то на другом конце Галактики, где президентом талантливый изобретатель и дерзкий предприниматель Порошенко, космический корабль барыги Илона Маска успешно приводнился.

В этом и вся разница между барыгами и предпринимателями. Первые, чтобы разбогатеть, воруют у народа шоколадные фабрики и сахарные заводы. Вторые, чтобы стать богатыми, отправляют людей в космос, и производят лучшие в мире электромобили.

Юрий Бутусов

Прогрессирующее слабоумие власти выглядит именно так. Представитель Верховного Главнокомандующего во время войны хвалит армию за то, что она не отвечает на вооруженные провокации оккупантов на территории Украины! Что же это за борьба за мир – ценой отсутствия реакции на нарушение наших границ и наших законов? Ярчайшая демонстрация, что офис президента вообще не понимает суть происходящего, и сами распространяют пораженческие настроения. А потом после таких капитулянтских заявлений эти же люди еще смеют лицемерно вздыхать, что мало кто хочет идти служить в армию.

Миха Чаплыга

НУ… Анархист доволен.

Его системные интервью (1 час) за последние 3 месяца набирали по 150-200 тыс просмотров среднее соотношение лайков и дизлайков 3тыс. к 100 шт. При этом вся аудитория органична на 100%. Суммарно около 2 млн. просмотров. Не все смог проанализировать, но 1 ресурс сделал такой анализ – 80% народу досмотрели мои видео от начала до конца. Значит есть еще надежда в этой стране!

Миха Чаплыга

НИЗКИЙ поклон Ермаку за системную деконструкцию образа “Зеленскаго”. Никто так не смог бы управиться… привет Подоляку, Потураеву и еще одному товарищу из ТКГ…

Это же просто празднеГ! Интересно… Зеленский понимает, что ему глаза росой моют и ржутЪ за спиной? Ведь настоящий профи – это тот, кто имеет своего патрона с абсолютно серьезным и скорбным лицом заявляя при этом убийственные для патрона тезисы, но с которыми не поспоришь и вынужден еще и похвалить!

А тут еще читаю про Тимошенко и ТКГ… со слов кадра из ТКГ имени Ермака по словам Ермака…

Типо Тимошенко просилась… Бугога! Три раза! Я знаю Юлю… значительно лучше этих проходимцев… Чтоб Юля.. просилась?! Идиоты… чесслово…

Я категорически против ее партийной политики и перехода на поле Петра… не воспринимаю 80% ее фракции… но!!! Юлю знаю и поэтому уважаю.

Товарищи “подоляк” и Ко… не мечите мелкий биССЕР… до Юли вам аки раком до луны без маски… Маска…

Максимум, что могла предложить Юля – это формат, который публично описан в Новом Курсе. Есси чьо – я тоже его писал… советую не пИсать против ветра и не трогать сие произведение… Его также писали 30% фракции (теперешней) Слуг ))))

Но это несколько иное. И речь там об ином.

Вывод: я рукоплещу вам товарищи Ермаки и Подоляки с Потураевыми… вы реально круче и лучше “сосен” Ара (простите) хамии и того второго небритого… Так профессионально урыть Зе – сымаю шляпу!

Обнимашки… профи вы мои ) Привет менделяке!

Mykhailo Tkach

Погортав сторінку офіса президента. Президент Зеленський у відпустці?

Таке відчуття що сценарій закінчився.

Юрий Бутусов

Кажуть, вивчає потенціал своїх резиденцій для подальшої передачі народу, чи буде це зручно, чи не створить зайвих проблем?

Oleksandr Derkach

Довели людину цими вашими кортежами. Не може до роботи доїхати.

Антон Ходза

Укрзалізниця провела розслідування.

“У ході оперативного службового розслідування інциденту встановлено, що на станції П’ятихатки-Стикові, скориставшись відсутністю провідника на робочому місці, чоловік самовільно увійшов до вагона №3 і зайняв вільне місце”.

Ага, типова ситуація. Скільки разів таке було.

Самі сідають, самі постіль собі беруть, самі чай заварюють, самі диню нарізають, і сидять.

А провідник не в курсі взагалі.

Тру сторі. Чудове розслідування.

Krasnov

Син екс-власника компанії “Мотор Січ”  Олександр Богуслаєв придбав острів біля берегів Італії за 10 млн євро.

А кажуть, що вже все розікрали.  Далеко не все. Ще красти і красти, всю Італію можна скупити.

Юрий Романенко

Рекордный спад ВВП США

По первым предварительным оценкам, ВВП США во 2 квартале 2020 снизился на 32.9% – самое большое снижение за историю наблюдений, в 3 с лишним раза сильнее, чем предыдущий рекорд от 1958 года (-10% за квартал).

Карантин сделал своё чёрное дело.

Svetlana Kryukova

В День Рождения Вадима Рабиновича

Выставляю на продажу картину

Масло, холст

Стартовая цена 700 у.е.

Ставки делаем в комментах или в личку

Название «За царя и Отечество»

Аукцион продлится до 16:00

Заряжена на интриги и тонкие комбинации.

Дмитрий Корнейчук

У Ермака рассказали, что Зеленский поставил Авакова на место. И показал, что именно Зе главный в стране.

Vova Holobutsky

Vova Holobutsky

Побачив в живу цей будинок на Сагайдачного. Що можу сказати, набагато краще виглядає ніж зелений паркан, який стояв там тридцять з хуєм років, до якого я так звик живучі весь цей час поряд, шо вже навіть не знав, що там може щось інше стояти, ніж зелений паркан з табличками – бєз каски проход запрещєн. Так що архітектор молодець, міг би спокійно нарізати вікна в тому паркані і все, а він цеглину позбирав і склав.

Giovanna Incognita

Бабушка Дарта Вейдера

СмехоДром

СмехоДром

Живая Земля

0 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 5 (0 оценок, среднее: 0,00 из 5) Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Метки:

Комментарии читателей статьи "BloggoDay 4 August  #LouisArmstrongDay"

  • Оставьте первый комментарий - автор старался

Добавить комментарий