Об увольнении Зураба Аласания
Юрий Бутусов, Константин Батозский, Yevhen Hlibovytsky, Katya Gorchinskaya
Юрий Бутусов, 01.09.18
Директора Общественного телевидения уволили тайным голосованием за отказ… освещать все мероприятия с участием президента Петра Порошенко. Если Порошенко хочет получить статус врага свободы слова – то это решение является наглядной иллюстрацией политического давления и цензуры, поскольку по сути вчера Наблюдательный совет уничтожил саму идею независимого Общественного ТВ.
Зураба Аласания с профессиональной точки зрения можно во многом упрекать и критиковать. Но вот формулировка увольнения:
“Канал… не осветил (кроме коротких упоминаний в новостях), такие важные события как национальный Крестный ход за единую поместную церковь 28.07.2018, заседание Генассамблеи ООН 26.09.2018 по очень важным для Украины вопросам (включая выступление президента Украины), работу Международного экономического форума “Инновации. Инвестиции. Харьковские инициативы” (с участием главы державы)”.
Что?! Это все важное, что они не осветили? То есть тысячи других информационных сообщений по резонансным вопросам – там все ок, а вот пропуск этих трех событий – уже основания увольнять? Просто смехотворно. Но смех этот не веселый.
Участие президента вовсе не делает информационное событие самым важным за день. Вот эти “харьковские инициативы” – да никаких важных решений для экономики и бизнеса там не состоялось, ну с какой стати это стоило освещать? Эй, Наблюдательный совет, а где объяснение, в чем резонанс и значимость этого мероприятия? А, вы боитесь это открыто обсуждать, боитесь, что осуждать будут не Аласанию, а вас самих…
Смысл общественного телевидения был именно в независимости подачи новостей, в возможности редакторов самостоятельно определять приоритеты. А теперь Набсовет однозначно показал – уволили директора за то, что посмел не прислать камеру на мероприятие к президенту.
За два месяца до выборов директора общественного телевидения увольняют за то, что три мероприятия с участием президента не были освещены в сюжетах. То есть приоритеты обозначены – нам плевать на все, плевать на эфирную сетку, на редакционную политику, на стратегию, на авторские программы – за это вас никто не тронет. Но вот только посмейте камеры к президенту не отправить – вот тут мы вас разорвем.
Представляете себе, чтобы в Великобритании на Би-Би-Си сняли директора с формулировкой – не сделал сюжет про крестный ход о создании единой поместной англиканской церкви, или – не осветил участие премьер-министра в экономическом форуме в Манчестере? Это невозможно.
Мы избрали не только президента – мы еще избрали парламент – более 400 депутатов, правительство – 20 министров, у нас война – армия, правоохранительные органы, у нас избраны мэры 400 городов, главы ОТГ, депутаты местных советов. Их всех тоже ДОЛЖНЫ обязательно в новостях показывать?
Наблюдательный совет общественного телевидения себя серьезно дискредитировал этим решением. Увольнять тайным голосованием – значит разрушать принципы. Нужен профессиональный публичный диалог, других вариантов нет.
Общественное телевидение создано за деньги налогоплательщиков на основании закона Украины. И если независимости общественного телевидения нет, то эти деньги у общества украдены политиками.
Наглядова рада Суспільного звільнила Zurab Alasania за відмову ставити в ефір заказуху про Петро Порошенко. Не дуже уявляю як з цим будуть жити далі Тетяна Лебедєва, Viktor Taran та інші члени.
Сьогодні вранці я запропонував членам наглядової ради ПАТ НСТУ вихід із ситуації, що склалася, який відповідає як закону, так і українській практиці врядування.
1) Скасувати результати голосування щодо розірвання контракту з Зурабом Аласанією як такі, що місять процедурні порушення та не є оформленими у відповідності до вимог закону про Суспільне телебачення та радіомовлення України та не дозволяють встановити точний результат голосування. Сумніви викликає відсутність встановленого мотиву, який за законом міг би бути підставою для відставки. Сумніви викликає також результат голосування: при 3 голосах “проти”, принаймні, за різними свідченнями від 4 до 6 членів наглядової ради зараз стверджують, що вони голосували “проти”. Це може ставити питання про довіру до процесу організації голосування, якості та підготовленості лічильної комісії тощо. Але, якщо припустити, що хтось із членів наглядової ради проголосував за відставку, але каже неправду, публічно стверджуючи, що був/ла проти – виникає питання про сумлінність членів наглядової ради або наявність тиску на них. Є також інші процедурні проблеми, які я очікую побачити в судових позовах щодо вчорашнього голосування.
Сукупність цих підозр ставить під сумнів результат голосування. Зважаючи на суспільну вагу і важливість довіри до Суспільного мовлення така ситуація є неприпустимою.
2) У відповідності до визначеної законом і положень процедури скликати наступне засідання наглядової ради, куди внести до порядку денного питання про відповідальність голови правління ПАТ НСТУ
3) провести відкрите засідання з розглядом питання у відповідності до вимог закону
4) якщо будуть визначені законом підстави – провести відкрите голосування, яке визначить чи Зураб Аласанія залишається на посаді чи покидає посаду.
В іншому випадку я не бачу як цей склад наглядової ради може далі бути гарантом довіри до незалежності суспільного мовлення і має піти у відставку в повному складі. Для цього теж є правові підстави.
М’яч на стороні наглядової ради ПАТ НСТУ.
Кажуть, спочатку хотіли щоб Печерський суд зняв з посади Зураб Аласания, але там сказали що не хочуть псувати собі імідж, тому рішення приймала наглядова рада ПАТ НСТУ.
Заява незалежних журналістів щодо ситуації навколо суспільного мовника
Ми, що нижче підписалися, вважаємо дії Наглядової ради Суспільного телебачення прямим проявом цензури та надзвичайно небезпечним прецедентом для країни.
Ми усвідомлюємо, що до повноважень Наглядової ради суспільного мовника належить, у тому числі, дострокове припинення контракту з головою НСТУ за деяких обставин. Проте звільнення Зураба Аласанії 31 січня 2019 було здійснено непрозорим, таємним голосуванням з очевидним порушенням процедури, духу закону про суспільне мовлення, функцій незалежної Наглядової ради та здорового глузду. Воно є неприйнятним.
Опублікована частина претензій до Аласанії, на жаль, не залишає сумнівів в тому, що це рішення є політичним та було ухвалене на догоду владі. Жодні помилки, яких міг припускатися Аласанія та його команда в роботі, не виправдовують його звільнення в гарячу та відповідальну політичну пору, за 2 місяці до президентських виборів.
Ми вважаємо голосування Наглядової ради огидним проявом боягузтва та підлабузництва.
Ми вимагаємо негайного скасування результатів голосування та відставки нинішнього складу Наглядової ради, яка своїми діями поставила під загрозу реформу суспільного мовлення в країні та створила небезпечний прецедент звільнення керівника незалежної інституції через політичні мотиви.
З огляду на нові виклики заявляємо про створення неформальної спільноти незалежних журналістів під назвою Ініціатива “34”. (Саме 34 стаття Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань).
Рішення ухвалене у відповідь на звільнення Аласанії з посади голови правління Суспільного мовника, а також є реакцією на низку інших подій та процесів у медіа середовищі, зокрема, втручання власників медіа в редакційну політику, продаж медіа активів давньому ворогу свободи слова Віктору Медведчуку, кібербулінг, інформаційну закритість влади, безкарність за перешкоджання журналістській роботі тощо.
До нового об’єднання входять незалежні журналісти, зокрема – учасники відомого руху “Стоп Цензурі”, і має на меті протидіяти тим же викликам, що були актуальні для медіа-спільноти за президентства Януковича, коли був утворений рух “Стоп Цензурі”.
Підписи:
Катя Горчинська
Олексій Мацука
Сергій Андрушко
Наталка Седлецька
Михайло Ткач
Олександр Чорновалов
Катерина Каплюк
Олена Притула
Євген Будерацький
Роман Романюк
Наталія Судакова
Катерина Сергацкова
Тетяна Пеклун
Денис Бігус
Крістіна Бердинських
Ольга Руденко
Кіра Толстякова
Валерія Єгошина
Анна Бабінець
Дарина Шевченко
Євгенія Моторевська
Катерина Лихогляд
Настя Станко
Наталя Гуменюк
Олег Новіков
Аліса Юрченко
Дмитро Дєнков
Ірина Андрейців
Аліна Полякова
Сергій Сидоренко
Максим Савчук
Федір Попадюк
Христина Бондарєва
Данило Мокрик
Анатолій Марциновський
Катерина Гладка
Андрій Яніцький
Тетяна Козак
Наталка Ричкова
Катерина Шаповал
Наталія Міняйло
Юрій Бутусов
Наталія Гривняк
Інна Борзило
Олександр Чекмишев
Тетяна Безрук
Борис Давиденко
Ігор Куляс
Олексій Братущак
Ігор Бурдига
Дмитро Реплянчук
Олександр Макаренко
Остап Яриш
Людмила Тягнирядно
Юлія Решітько
Сергій Костеж
Євгеній Сафонов
Євген Стрельцов
Мирослава Барчук
Наталя Курдюкова
Оксана Семенік
Cергій Томіленко
Жанна Максименко-Довгич
Ангеліна Карякіна
Сергій Гузь
Тетяна Попова
Богдан Хворостяний
Ольга Духніч
Метки: Zurab Alasania, Зураб Аласания
Вал
01.02.2019
в 21:27
Может кто-то напомнит, кого из своих журналисты смогли отстоять в юридических и репутационных боях с Петром Алексеевичем? Были ли такие прецеденты? Я не припомню. Кого из них Петр Алексеевич хотел “опустить”, он это успешно сделал. Захотелось, почему-то, вспомнить пословицу про Боржоми и отбитую печень