Пост про сукина сына

Ще вранці я побачив своєрідний “маніфест”, в якому проголошувалась боротьба із “зрадофільством” і вже звичне нам “почни з себе” та “замість критикувати – створюй сам”. Я б пройшов повз, якби в цьому ж пості не було ще одного важливого месиджу. Виявляється, наша влада – це “наші сукини сини”, а тому нам не личить їх пинати (кому цікаво, пост в першому коменті).

Проблема навіть не в тому, що пропозиція вважати владу “нашими сукиними синами” разом із посиланням на Рузвельта (ніби-то ім’я славетного президента автоматично надає цій тезі беззаперечності) є маніпуляцією. Проблема в фундаментальній помилці в основі цього твердження – а саме, що “сукин син” є “наш”.

Ну, ви ж либонь, знаєте, що фраза “так, він сукин син, але він НАШ сукин син” належить не Рузвельту.

Ця фраза вперше прозвучала в 1960 р., коли Франкліна Д. Рузвельта вже не було в живих, і стосувалась зовсім не Сомоси (як помилково вважають), а іншого латиноамериканського диктатора – Рафаеля Трухільйо. Причому сказана… його офіційними біографами.

Справа в тім, що 24 вересня 1940 р. між США і Домініканою, де той диктаторствував, було укладено мирний договір, згідно якого Сполучені Штати передавали Домінікані митний контроль, який забезпечували війська США з 1916 р.

Після чого поіменований Трухільйо розгорнув пропагандистську кампанію, де позиціонував себе як рятівника нації і ставленика американського уряду (вам це нікого не нагадує?), серед месиджів якої звучало і сакраментальне “я сукин син”.

Звісно, що митні гроші Трухільйо тут же почав красти, але США закривали на це очі, бо Домінікана стала стратегічно важливою в світлі кубинської революції.

Скінчив Трухільйо погано. В 1950-х роках він остаточно посрався із американським урядом, і ЦРУ організувало спецоперацію з його усунення. 30 травня 1961 р. “нашого сукина сина” агенти ЦРУ пристрелили, як собаку, прямо на автомобільній трасі.

Другим латиноамериканським диктатором, на чию адресу звучала фраза “він сукин син, але він НАШ сукин син”, був Мануель Норьєга, диктатор Панами (sic!). На цей раз цю фразу сказав Рональд Рейган.

В 1983 р. Норьєга за підтримки американців став панамським диктатором. Вже в 1988 р. виявилось, що і ця “Наташа не наша”, бо замість того, щоб проводити реформи – які він обіцяв провести – Норьєга зробив ставку на наркокартелі.

На цей раз 20 років не чекали. В 1989 р. США організували спецоперацію з його арешту, і 4 січня 1990 р. він був спійманий в результаті реального бою. Суд продовжувався два роки, під час якого виявилось, що користуючись американським “дахом” Норьєга побудував систему жорстокого визиску свого населення, і заробляв велетенські бабки на поставці наркотиків в США.

Суд приговорив його до 40 років, з яких реально він відсидів 30, після чого був перекваліфікований на військовополоненого і “легально” отримав довічне.

Однак це іще не вся історія. Викачані з Панами гроші Норьєга ховав в Европі, в Швейцарії та у Франції. Шукали ці гроші більше 20 років. І в 2010 р. його екстрадували до Франції, де його знову судили, і накинули ще сім років – із конфіскацією всіх знайдених коштів до копієчки. Таємні сховки здали всі поплічники і родичі диктатора до єдиного.

Вийшов диктатор на волю в 2017 р. Але довго він не прожив, помер уже 29 травня 2017 р. Із ще одним терміном на носу – на цей раз уже панамського суда, голий, босий та покинутий всіма.

Так що я б на місці провладних блогерів не сильно упирав би на роль “нашого сукина сина”. Дуже вже незавидна була доля цих “сукиних синів”, і не допомогли їм не накопичене золото, ні охорона із цілого батальйона найманців.

Вячеслав Ільченко, 24.01.18, facebook

 

P.S. Ссылка на тот самый пост

 

Декларація "порохобота".Знаєте, я дуже втомився від зради. Я дуже втомився жити в постійному відчутті лайна. У вічно тр…

Опубліковано Bogdan Butkevych 23 січня 2018 р.

1 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 5 (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Метки:

2 комментария читателей статьи "Пост про сукина сына"


  1. Петрович
    25.01.2018
    в 12:55

    Я пам’ятаю події навколо Фронту Сандіно в Нікарагуа і як всі радянські люди, включно зі мною, були обурені, коли ЦРУ викрало лідера революції Мануеля Норьєгу. Звичайно, обурені не настільки, щоб страйкувати зі всім прогресивним людством, вимагаючи його звільнення. В нас було прийнято працювати більше, щоб “за себя и за того парня”.
    Майже особистою трагедією стало продемонстроване всьому світу посвідчення агента ЦРУ, видане на ім’я Норьєги. Довелося проковтнути, що ЦРУ має право розпоряджатися своїм агентом згідно з посадовою інструкцією. Але факт перетворення агента ЦРУ в наркоторговця змусив задуматися і зробити неправильні висновки.

    0

  2. Виктор
    25.01.2018
    в 13:04

    Пришла на ум простая аналогия.
    Вот у нас 70 лет всем заправлял некий Слава КПСС. Естественно, все, кто пытался сказать в его сторону что-нибудь нелицеприятное, тут же становились врагами и предателями.
    А кем были (и есть) те, кто всячески Славу КПСС восхвалял? — Гнидами и мразями, в 100% случаев. Без исключений.
    Ничего не напоминает в отношении порохоботов?

    0

Добавить комментарий