Вячеслав Ільченко: щодо так званих Національних Дружин

Народ, я вам іще одну річ скажу зараз, тільки не ображайтесь.

Я б зараз не розглядав ні цілей, ні походження, ні фінансування так званих Національних Дружин. Це все вторинне.

Головні тут, сопсна, два пункти:

— це люди в одностроях, а значить, йдеться не про громадянську, а про мілітарну організацію, із вишколом, ієрархією та наказами.

— ці люди декларують не боротьбу із злочинністю, там, чи підтримання громадського порядку, а встановлення «Українського Порядку» (визначення якого не дається, або дається дуже розпливчасто), причому методом сили.

Що технічно означає дві речі:

— реформа правоохоронних органів провалена. Зразу по трьом причинам:

а) наскільки мені відомо, в поліції не одна сотня (а то й тисяча) незаповнених вакансій. Якщо люди йдуть в парамілітарні організації, значить, престиж правоохоронців як мінімум дуже низенький. Як максимум, він нульовий;

б) якщо в центрі міста парамілітарні організації проводять зразково-показовий марш, поліція не контролює місто. Або контролює дуже специфічним чином — із «розподілом обов’язків» із подібними міні-арміями. Так поліція працює тільки в латиноамериканських республіках, наприклад, в Еквадорі — де в певні райони за домовленістю поліція навіть не потикається;

в) якщо парамілітарна організація декларує встановлення якогось «Українського Порядку», а не діє в межах чинного законодавства, це є організація політична — і або повинна бути бойовим крилом партії, або сама претендує бути такою партією. Із відповідними наслідками.

— до виборів відкрито додається військова складова.

 

Це означає, що в колоді Путіна з’являється козирний туз. Якщо раніше історії про встановлення військової диктатури в Україні були лише голослівніми розповідями Кисельов-ТБ, то тепер йому треба просто викласти перед ООН дві фотки — одна з сьогоднішнього «маршу», і другу — з аналогічних маршів загонів Ернста Рема. А оскільки інформаційна політика на зовнішньополітичному напрямку у нас теж провалена, нам попросту не буде що відповісти.

Ну, і ще є один висновок, уже чисто внутрішній.

 

У когось із наших політиків з’явилась ідея зіграти в ту саму гру, в яку грав Путін на своєму черговому терміні. Він тоді закачав гроші в різноманітні РНЕ та ДПНІ, а потім сказав на Заході — або ви підтримуєте мене, або в Росії до влади приходять фашисти. І фотки показав, із маршами баркашовців та поткінців.

Далі висновки розжовувати немає сенсу, все очевидно.

Заздалегідь прошу пробачення у тих, кого цим постом образив.

Вячеслав Ільченко, 29.01.18, facebook

0 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 5 (0 оценок, среднее: 0,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Метки:

Комментарии читателей статьи "Вячеслав Ільченко: щодо так званих Національних Дружин"

  • Оставьте первый комментарий - автор старался

Добавить комментарий