Вячеслав Ільченко: щодо так званих Національних Дружин

Народ, я вам іще одну річ скажу зараз, тільки не ображайтесь.
Я б зараз не розглядав ні цілей, ні походження, ні фінансування так званих Національних Дружин. Це все вторинне.
Головні тут, сопсна, два пункти:
— це люди в одностроях, а значить, йдеться не про громадянську, а про мілітарну організацію, із вишколом, ієрархією та наказами.
— ці люди декларують не боротьбу із злочинністю, там, чи підтримання громадського порядку, а встановлення «Українського Порядку» (визначення якого не дається, або дається дуже розпливчасто), причому методом сили.
Що технічно означає дві речі:
— реформа правоохоронних органів провалена. Зразу по трьом причинам:
а) наскільки мені відомо, в поліції не одна сотня (а то й тисяча) незаповнених вакансій. Якщо люди йдуть в парамілітарні організації, значить, престиж правоохоронців як мінімум дуже низенький. Як максимум, він нульовий;
б) якщо в центрі міста парамілітарні організації проводять зразково-показовий марш, поліція не контролює місто. Або контролює дуже специфічним чином — із «розподілом обов’язків» із подібними міні-арміями. Так поліція працює тільки в латиноамериканських республіках, наприклад, в Еквадорі — де в певні райони за домовленістю поліція навіть не потикається;
в) якщо парамілітарна організація декларує встановлення якогось «Українського Порядку», а не діє в межах чинного законодавства, це є організація політична — і або повинна бути бойовим крилом партії, або сама претендує бути такою партією. Із відповідними наслідками.
— до виборів відкрито додається військова складова.
Це означає, що в колоді Путіна з’являється козирний туз. Якщо раніше історії про встановлення військової диктатури в Україні були лише голослівніми розповідями Кисельов-ТБ, то тепер йому треба просто викласти перед ООН дві фотки — одна з сьогоднішнього «маршу», і другу — з аналогічних маршів загонів Ернста Рема. А оскільки інформаційна політика на зовнішньополітичному напрямку у нас теж провалена, нам попросту не буде що відповісти.
Ну, і ще є один висновок, уже чисто внутрішній.
У когось із наших політиків з’явилась ідея зіграти в ту саму гру, в яку грав Путін на своєму черговому терміні. Він тоді закачав гроші в різноманітні РНЕ та ДПНІ, а потім сказав на Заході — або ви підтримуєте мене, або в Росії до влади приходять фашисти. І фотки показав, із маршами баркашовців та поткінців.
Далі висновки розжовувати немає сенсу, все очевидно.
Заздалегідь прошу пробачення у тих, кого цим постом образив.
Вячеслав Ільченко, 29.01.18, facebook
Метки: Вячеслав Ільченко
Комментарии читателей статьи "Вячеслав Ільченко: щодо так званих Національних Дружин"
- Оставьте первый комментарий - автор старался
Добавить комментарий
Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.