Июньский опрос КМИС

Динаміка рейтингу партій на виборах до Верховної Ради України і кандидатів на виборах президента України: результати телефонного опитування, проведеного 1-7 червня 2021 року

 

10.06.21, КМІС

 

Упродовж 1-7 червня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням)  опитано 2003 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10%, 1,1% – для показників, близьких до 5%.

До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля – чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Те саме стосується і партій. Крім цього, істотну роль відіграє, хто зазначається лідером партії. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів/партій, усі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам. Водночас, чим більш відмінні списки, тим менш обґрунтованим є порівняння результатів, отриманих з різними списками. Крім цього, на результати опитування впливає ряд факторів, як, наприклад, метод опитування (телефонне опитування чи опитування методом face-to-face, а «всередині» цих методів також вплив має конкретна реалізація – наприклад, повністю випадкова вибірка чи квотна вибірка), порядок і контекст запитань в анкеті (в т.ч. вплив має, яке запитання ставиться раніше – про парламентські чи президентські вибори) тощо.

Як наслідок, часто опитування, проведені різними компаніями, а також опитування проведені тією самою компанією, неможливо коректно порівнювати між собою з огляду на зазначені фактори. Тобто такі опитування дають надійний зріз поточної ситуації, але більш проблемним є аналіз у динаміці.

  Метою проведеного опитування було з’ясувати динаміку рейтингу партій на парламентських виборах і кандидатів на президентських виборах порівняно з попередніми опитуваннями. Щоб отримати коректну динаміку, у поточному опитуванні використовувався аналогічний список партій, як і в опитуваннях, проведених у квітні 2021 року, лютому 2021 року і грудні 2020 року. Також використовувався аналогічний список кандидатів, як і в опитуванні квітня 2021 року. Хоча з грудня 2020 року політична ситуація в країні є досить динамічною, що, зокрема, передбачає «оновлення» списків, але списки були свідомо залишені ідентичними для коректного аналізу динаміки. Усі опитування були проведені ідентичним методом і у всіх опитуваннях був аналогічний порядок запитань (спочатку – про парламентські вибори, потім – про президентські вибори). Далі спочатку розглядають рейтинги партій на парламентських виборах, потім – на президентських виборах.

В Таблиці 1 наведений рейтинг партій, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися на початку червня і в них брали участь зазначені партії. Крім цього, наводиться порівняння рейтингу партій з результатами опитувань, проведених раніше. Зірочкою * і жирним виділені рейтинги 1-7 червня і 16-22 квітня, які статистично значущо (тобто понад похибку) відрізняються. Тобто це випадки, коли результати опитування 1-7 червня свідчать про значущу зміну.

Станом на 1-7 червня відносно найбільшу підтримку мають партії «Слуга народу», яку підтримали 14,2% серед усіх респондентів і 20,3% серед тих, хто збирається голосувати і визначився зі своїм вибором, а також «Європейська солідарність», яку підтримують 12,9% серед усіх респондентів і 18,5% серед тих, хто визначився з вибором. Різниця в підтримці цих партій – у межах статистичної похибки, тобто формально за результатами опитування ці партії з приблизно однаковою підтримкою «ділять» перше-друге місце. Третє-четверте місця ділять «Батьківщина» (8,4% і 12%) та «ОПЗЖ» (8,3% і 11,9%) (різниця в підтримці цих двох партій – у межах статистичної похибки). Подолала б прохідний бар’єр також партія «Сила і Честь» (5,1% і 7,2%). Підтримка інших партій нижче прохідного бар’єру, хоча відносно наближені до нього «Українська стратегія Гройсмана» (3% і 4,2%), «Опозиційний блок» (лідерами зазначалися Є. Мураєв і В. Новинський) (3% і 4,2%) та Радикальна партія (2,9% і 4,2%).

Якщо між квітнем і лютим фіксувався ріст підтримки партії «Слуга народу» (у меншій мірі – також «Громадянської позиції» і «Національного корпусу») і водночас зниження – «ОПЗЖ», «Батьківщини», «Голосу» (для «ЄС» змін не було), то зараз у випадку всіх партій порівняно з квітнем зміни – в межах статистичної похибки, тобто формально поточні рейтинги всіх політичних сил не відрізняються від рейтингів станом на квітень.

Утім, якщо у квітні різниця в підтримці «Слуги народу» і «ЄС» була понад похибку, тобто «Слуга народу» формально дійсно мала найбільшу підтримку і була на першому місці, то зараз підтримка обох партій в межах статистичної похибки, і тому обидві партії «ділять» лідерство з приблизно однаковою підтримкою.

В Таблиці 2 наводиться рейтинг кандидатів на виборах Президента у першому турі, якби у виборах брали участь зазначені кандидати. Аналогічний список кандидатів використовувався лише в опитуванні у квітні, тому дані порівнюються лише з квітнем.

На виборах Президента, якби вони відбувалися на початку червня і якби в них брали зазначені кандидати, найбільшу підтримку отримав би В. Зеленський – 23% серед усіх респондентів і 30,6% серед тих, хто збирається голосувати і визначився з вибором. На другому місці – П. Порошенко, якого підтримали б 13% серед усіх респондентів і 17,4% серед тих, хто визначився. Далі йдуть Ю. Тимошенко (відповідно, 9,5% і 12,7%), Ю. Бойко (8% і 10,6%) і І. Смешко (6,1% і 8,1%). Підтримка інших кандидатів нижче.

Порівняно з квітнем лише у випадку І. Смешка і К. Рудик простежуються зміни –рейтинг І. Смешка знизився з 10,4% серед тих, хто визначився, до 8,1%, а рейтинг К. Рудик – зріс з 0,1% до 0,5%. Зміна підтримки інших кандидатів – у межах статистичної похибки, тобто формально поточні рейтинги не відрізняються від рейтингів станом на 16-22 квітня.

Коментар Антона Грушецького, заступника директора КМІС:

Отримані результати дозволяють фіксувати тенденції у суспільних настроях, але разом з цим не дають інформації щодо конкретних причин стабілізації / динаміки рейтингів, для цього потрібні окремі дослідження. Можна припустити, що приріст рейтингу влади між лютим і квітнем є наслідком активної (щонайменше, медійно) діяльності влади. Водночас, те, що між квітнем і червнем змін не було, може свідчити про певне «вичерпання» ефекту заходів, до яких вдається влада останнім часом. Утім, ці заходи можуть відігравати роль у стабілізації рейтингів на новому, більш високому рівні, досягнутому до квітня.

Як і раніше, окрему увагу доцільно звернути до зниження підтримки «ОПЗЖ» (і стабілізації зараз на більш низькому, ніж раніше, рівні). Зниження може бути як наслідком заборони трансляції окремих телеканалів і санкцій проти В. Медведчука, так і ескалації Росією ситуації на кордонах. Разом з цим, не можна виключати, що деякі прихильники «ОПЗЖ» під час опитувань більшою мірою стали «приховувати» свої реальні погляди. Наприклад, у першому турі виборів Президента 2019 року екзит-поли недооцінили підтримку Ю. Бойка, оскільки частина його виборців менш схильна брати участь в опитуваннях і щиро відповідати. Подібну тенденцію щодо кандидатів від «ОПЗЖ» / самої партії можна було спостерігати на місцевих виборах. Тому, можливо, і зараз з огляду на заборону телеканалів і агресивні дії Росії частина респондентів просто не хочуть / бояться називати свої орієнтації. Крім цього, на рейтинг партії може впливати те, чи вказується В. Медведчук як лідер цієї політичної сили.

0 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 50 оценок, среднее: 0,00 из 5 (0 оценок, среднее: 0,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

1 комментарий читателей статьи "Июньский опрос КМИС"


  1. PiligrimK
    12.06.2021
    в 12:40

    Нехай віддрукуютьь цю херню на наждачці і затасують у свої брехливі дупи, козли спроституйовані… diablo

    0

Добавить комментарий