Рейтинг підтримки партій і політичних лідерів: вересень 2018 року
Прес-реліз підготовлено Антоном Грушецьким
З 8 по 23 вересня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв’ю опитано 2026 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.
У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.
Попередні коментарі:
Коментар заступника директора КМІСу А.Грушецького. До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування, дуже часто політичні сили перевіряють електоральні можливості тих чи інших кандидатів навіть якщо вони ще не висловили своїх планів про участь у виборах. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля, чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів/партій, усі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам.
Також при інтерпретації результатів потрібно враховувати статистичну похибку вибірки. Якщо різниця між кандидатами/партіями менша за статистичну похибку, то статистично обґрунтовано не можна стверджувати, хто з них має вищу підтримку.
Ще одним важливим аспектом для коректної інтерпретації є врахування, що наразі усі партії/кандидати мають доволі низький рівень підтримки. Рейтинг окремих партій/політиків не перевищує 10,6% серед усього дорослого населення України і разом з цим відрив від партії/кандидата-лідера до другого місці – близько 4%. Тому в умовах активізації передвиборчої кампанії і враховуючи високий динамізм ситуації в країні, електоральні настрої можуть істотно змінитися, особливо враховуючи помітну частку тих, хто поки не визначився зі своїми електоральними намірами.
Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України
Якби вибори Президента України відбувалися у вересні, то з усіх громадян України віком від 18 років –
- 10,6% проголосували б за Юлію Тимошенко,
- 6,5% – за Петра Порошенка,
- 6,5% – за Володимира Зеленського,
- 6% – за Анатолія Гриценка,
- 4,6% – за Святослава Вакарчука,
- 4,4% – за Юрія Бойка,
- 4,1% – за Вадима Рабіновича,
- 3,7% – за Олега Ляшка,
- 2,3% – за Андрія Садового,
- 1,1% – за Олександра Шевченка,
- за інших кандидатів – загалом 5,1%,
- 4,9% – викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень,
- 12,4% – вирішили не брати участь у голосуванні,
- 26,6% – не визначилися, за кого голосувати,
- 1,3% – відмовилися відповідати на запитання.
Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині вересня), то отримаємо:
- 19,3% проголосували б за Юлію Тимошенко,
- 11,9% – за Петра Порошенка,
- 11,8% – за Володимира Зеленського,
- 10,9% – за Анатолія Гриценка,
- 8,4% – за Святослава Вакарчука,
- 8,1% – за Юрія Бойка,
- 7,5% – за Вадима Рабіновича,
- 6,7% – за Олега Ляшка,
- 4,2% – за Андрія Садового,
- 2% – за Олександра Шевченка,
- за інших кандидатів – загалом 9,3%.
Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради
Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в кінці вересня, то з усіх громадян України віком від 18 років –
- 9,2% проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
- 5,3% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
- 4,8% – за партію «Опозиційний блок»,
- 4,4% – за партію «За життя»,
- 4,4% – за партію «Громадянська позиція»,
- 3,9% – за партію «Слуга народу»,
- 3,8% – за Радикальну партію О. Ляшка,
- 3,7% – за партію «Блок Святослава Вакарчука»,
- 1,9% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
- 1,6% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
- за інші партії – загалом 4%,
- 6% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
- 14,4% – вирішили не брати участь у голосуванні,
- 31,7% – не визначилися, за кого голосувати,
- 1% – відмовилися відповідати на запитання.
Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині вересня), то отримаємо результати, відповідно до яких зараз пройти до парламенту найбільші шанси мають 8 партій, що відмічені нижче:
- 19,6% проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
- 11,2% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
- 10,1% – за партію «Опозиційний блок»,
- 9,3% – за партію «За життя»,
- 9,3% – за партію «Громадянська позиція»,
- 8,2% – за партію «Слуга народу»,
- 8,1% – за Радикальну партію О. Ляшка,
- 7,9% – за партію «Блок Святослава Вакарчука»,
- 4,1% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
- 3,5% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
- за інші партії – загалом 8,6%.
Автор публикации
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...
Vasyl
17.10.2018
в 16:25
Офітеть! Наш «мудрий» народ з усіх сил повзе на кладовище. Ніяка війна йому на заваді не стане! Мудрий Пеца! веди нас, придурків, в ж…у!