***

Один для одного ми майже ворогами

вже стали з-за бариги-брехуна…

Скубемося… Волаємо… Й ногами

ніяк не відштовхнемося від дна…

Самі собі намріяли месію,

і зводимо цю мрію у святі…

Напевно, без ярма сумує шия…

І без царя нам тяжко у житті…

Чи нам вже повилазило, убогим?!

Чи ми усі так звикли до халяв,

що молимось на тих, хто біля Бога,

та біля Правди близько не стояв?!

Ще й мріємо війти у нову еру,

І хочемо припинення війни,

цілуючи у сраку мародерів,

й вручаючи злодюгам ордени?!

Втрачаємо й без того вік короткий,

щоби до влади повернувся псих…

Та радує – лиш 25 відсотків

нас усьго… Намаханих таких…

1 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 51 оценка, среднее: 5,00 из 5 (1 оценок, среднее: 5,00 из 5) Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Загрузка...

Метки: ,

Комментарии читателей статьи "***"

  • Оставьте первый комментарий - автор старался

Добавить комментарий