***

ніяк не відштовхнемося від дна…

Самі собі намріяли месію,

і зводимо цю мрію у святі…

Напевно, без ярма сумує шия…

І без царя нам тяжко у житті…

Чи нам вже повилазило, убогим?!

Чи ми усі так звикли до халяв,

що молимось на тих, хто біля Бога,

та біля Правди близько не стояв?!

Ще й мріємо війти у нову еру,

І хочемо припинення війни,

цілуючи у сраку мародерів,

й вручаючи злодюгам ордени?!

Втрачаємо й без того вік короткий,

щоби до влади повернувся псих…

Та радує — лиш 25 відсотків

нас усьго… Намаханих таких…