Босова підляна

Як і годиться, всі зібралися вночі,
щоб зайвий раз не рвати людям око….
Кальяни, «травка», рідкісні харчі…
Водяри, й пива – теж собі, нівроку…
Порозсідалися…
— Послухайте мене, –
промовив бос, – колеги мої милі!
На разі є питання лиш одне –
як нам позбутися Міхо Саакашвілі?
— Давно пога у шию гнать біджо! –
знайомий голос прогаркавив первим. —
Хай краще в Штатах ггає на банджо,
ніж в Укгаїні, бос, на Ваших негвах!
— У кого будуть ще які думки?
— Підкинути йому мільйона в офіс!
— Мільйон — херня… Гашишу б два шматки…
— А лучче йаду… У вині, чи в кофі…
— Це ж меркелі, та трампи заклюють,
як тільки-но в Мишка поцупим ксіву!..
П’ятно на репутацію мою!..
Ну й хер на них! Друкуйре дірєктіву!..
— Причину, босе, видумать яку?
— Пиши про те, що ми йому, як діти,
повірили, що в нього на віку
не було кримінальних справ відкритих!
А в нього є! Вся Грузія шука
утікача Міхо Саакашвілі!
Не громадянство!!! Дуля от така
йому, від мене, по усьому рилі!..
— То може ще комусь — підляну, як МишкУ? –
знайомий голос поспитав гаркаво…
— Є ще один… Що кістка в кадику!…
— Хто саме, босе?
— Як його… Углава!…
Метки: иронические стихи, Порошенко Петр, юмор
Kozak Oko
29.07.2017
в 16:20
Великолепно!
violonchelist
29.07.2017
в 17:51
Жабка тоже — высший пилотаж!
Kozak Oko
29.07.2017
в 19:15