ХРОНІКА ОДНОГО МАЙДАНУ
Перевзувшись у польоті,
типу, вже не чмо, а пан,
Петя всіх порохоботів
закликає на майдан!
– Людоньки! Рятуйте нашу
Україну від біди!
Від повзучого реваншу
відступать нема куди!
Дайте рупора, і німба,
І бульдозера мені!
Бо воно не зручно ніби
воювати без броні!
У ковша упхавши масу,
вдівши німба набакир,
на бульдозері KOMATSU
їде грізний пасажир!
А за ним плетуться лОхи…
Може сотенька одна…
Хто курнув травички трохи…
Хто горілки, хто гімна…
І усі кричать – Набридло!
Зе, віддай Петру кермо!
Все одно в лайні, як жили,
так в лайні і помремо!
А Петро хоч обіцяє –
хто за нього всравсь,чи здох,
зробить кожному по Раю!
чи фанфурика на трьох!..
………………………………….
Потинялись на Майдані…
Обригали всі квітки…
Та й пішли додому п’яні,
під шансон, і матюки…
– Ви куди?! – кричав у рупор
Петя відданим лохам…
Та його послали в дупу…
Певно, він і зараз там…
Метки: Виолончелист, иронические стихи, Петр Порошенко, Порохоботы, Порошенко Петро
Комментарии читателей статьи "ХРОНІКА ОДНОГО МАЙДАНУ"
- Оставьте первый комментарий - автор старался
Добавить комментарий
Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.