ХРОНІКА ОДНОГО МАЙДАНУ

– Людоньки! Рятуйте нашу
Україну від біди!
Від повзучого реваншу
відступать нема куди!

Дайте рупора, і німба,
І бульдозера мені!
Бо воно не зручно ніби
воювати без броні!

У ковша упхавши масу,
вдівши німба набакир,
на бульдозері KOMATSU
їде грізний пасажир!

А за ним плетуться лОхи…
Може сотенька одна…
Хто курнув травички трохи…
Хто горілки, хто гімна…

І усі кричать – Набридло!
Зе, віддай Петру кермо!
Все одно в лайні, як жили,
так в лайні і помремо!

А Петро хоч обіцяє –
хто за нього всравсь,чи здох,
зробить кожному по Раю!
чи фанфурика на трьох!..
………………………………….

Потинялись на Майдані…
Обригали всі квітки…
Та й пішли додому п’яні,
під шансон, і матюки…

– Ви куди?! – кричав у рупор
Петя відданим лохам…
Та його послали в дупу…
Певно, він і зараз там…