Эпизоды войны. Эпизод 2-й
— Ты не смей помирать, Серёга!..
Загорулько, тащи бинты!
— Больно, братик… Ещё немного,
и, наверное, мне кранты…
— Не накаркай! Сейчас на место
упакуем твои кишки…
Эй! Живой ещё, бляха, есть кто?!
Срочно бинт сюда, мужики!..
Да… Нелёгкая всё ж работа
здесь у «киборгов»…Твою мать…
— Загорулько где?!
— Он «двухсотый»!
Снайпер, сука, его, видать…
— Ёб!.. Держите, козлы, ответку!
За «Горыныча»!.. За «Хохла»!..
Вспышка… Мама… Сирени ветка…
Мурка трётся вокруг стола…
Кровь фонтаном бьет из аорты…
Странно как-то…. Ни рук, ни ног….
А по залу аэропорта
то ли чёрт прошёл… То ли Бог…
………………………………………..
— Дорогие бойцы, поверьте,
всем по тысяче в сутки дам!…
………………………………………..
Просит денег мать в сельсовете…
На оградку двоим сынам…
© Violonchelist
Метки: аэропорт, Стихи о войне
Larysa
05.08.2017
в 14:42
Шановний авторе! Дякую за творчість. Давно збиралася зібрати ваші дурдомівські вірші у кучу і перечитати, бо в них яскраво і влучно відображено сучасну історію країни. На жаль, на Дурдом давно не захожу через срач. Та ще, здається, пан Ш. здав нас усіх з потрохами, бо постійно надходять попередження про відсліжування. Удачі.
violonchelist
05.08.2017
в 16:50
Дякую, Лариса. За «удачу» — окремо.
Я, чесно кажучи, звик вже до наявності в мережі усіляких скунсів, які смердять на замовлення. Комусь завжди потрібні холуї. Тому, їх присутність на ДД мене не дивує.
Чи моніторять цей сайт «компетентні люди»? Думаю, що так..Певно, саме тому відверті провокатори почувають себе майже референтами власника ресурсу. Хоча, може воно так і є..
.Стосовно ж моїх «дурдомівських віршів», то я сьогодні, або завтра, скину їх на свій персональний сайт, та запрошу Вас його відвідати.)