Кейс

— Оскільки власник «Майбаху»не знає,
як опинилися на переході діти,
я, рішенням своїм, постановляю –
його, із залу суду, відпустити!..

………………………………………

Хтось хлопає… А ондечки радіє
який-то чолов’яга у «версачах»…
Лиш матір дітлахів тихенько виє,
як навіжена… Як здуріла, наче…

«Ганьба!» — хтось крикнув… Мабуть, активістка…
Щоб на фейсбуці потім запостити,
що лиш вона у горлі влади кістка,
і ставте «лайків» більше, сучі діти!..

А «вашачесть» по кейсу біга оком,
наспівуючи пісеньку про «Мурку»…
Радіє гад, що день пройшов нівроку,
і на «Сорбонну» насудив онуку…

Нікого він теперки не боїться,
бо «наверху» такі ж як він злодюги.
І в кожного такий пушок на пиці,
що кейс оцей – дрібничка недолуга!..

А за вікном, крокують малахольні
із смолоскипами, та гаслами у роті…
Із року в рік…
«Блюстителі законів»
вже звикли до таких от «патріотів»…

Бо ж ні один суддя, чи «беркутянин»,
не верещить на дибі, чи на палі,
за злочини свої…
Але ж як гарно
цей розпочався день!.. А може й далі
іще на кейс один зварганю вирок!…
Давно хотів у Ніці мать квартиру…

© violonchelist