Паралельний світ

Напевно, п’яний був… Бо не побачив,
як переліз у паралельний світ…
Прокинувся у ліжку… Вдома, наче…
Та щось не те…
-Мій любчику, привіт!

Нічо собі! Мабуть, таки, допився…
«Привіт», замісто ляпаса в мурло!
— Привіт, кохана!.. Добре все, Орисю?
— Зі мною? Добре! Краще не було!..

Оце дивА!.. Дружину не впізнати!
Куди й поділись лайка, матюки!..
Оте її «шматок дегенерата!»,
чи «я пашу весь день за копійки!»…

Ввімкнув тіві… І тамки чудасія!..
Ні тобі ків, ні гройсманів, ні рев…
Ніхто не скиглить у ефір, ніхто не ниє,
що всі «агенти», й інша псяча крев…

— А де ж це Порошенко дівсь, кохана?
— Який? Отой цукерковий магнат?
Ти що забув? Так він після Майдану
утік у Ліпєцьк, потім – в Ашгабад.

Ну, це капець!..
— А хто ж керує нами?!
І взагалі, а Крим з Донбасом наш?!
— Якийсь ти дивний… Крим з Донбасом, знамо,
є наші!.. Що з тобою, Паш?

І ми тепер в ЄЕС, Пашуню, в НАТО.
І все в нас добре. Навіть, заздрять нам!
Бо не дали шматку дегенерата
віддати Крим «зеленим байстрюкам»…
…………………………………………………………………

Історія, таки, кумедна штука.
Від того, хто в ній пише — й результат.
Тому, хто тут писав – їй-Бо потис би руку!..
А той, хто там – дегенерата шмат!..

© violonchelist