ЗАПОВІТ (не Шевченка)
Як умру, то поховайте
мене на Мальдивах…
Все одно цугундер світить…
Без альтернативи…
Поховайте під кокосом,
на білому пляжі.
Щоб залишилися з носом
всі агенти вражі!..
Поховайте біля моря,
й обнесіть стіною!
Та зніміть усе з офшорів,
й покладіть зі мною!..
Довели агенти кляті
мене до бантини…
Хоч багато кандидатів,
сяду я – єдиний…
Метки: Виолончелист, иронические стихи, Петр Порошенко, Порошенко Петр, Порошенко Петро
Kozak Oko
11.04.2019
в 22:25
Супер!